CC BY
17
С.М. Братков, к.е.н.
НАУКОВО-МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМИ П1ДВИЩЕННЯ СТУПЕНЯ КЕРОВАНОСТ1 ВУГ1ЛЬНОЮ ПРОМИСЛОВ1СТЮ УКРА1НИ
Наведено обсяги видобутку вугшля за секторами вугтьног промисловостг Украши. Дослгджено причини зниження видобутку вугшля i поггршення фтансового стану в державному секторi галузi. Розглянуто фактори, що знизили ступiнь керованостi вугледобувними тдприемствами. Запропоновано заходи щодо пiдвищення ступеня керованостi галуззю з метою пiдвищення ефективностi ii функщонування.
Приведены объемы добычи угля по секторам угольной промышленности Украины. Исследованы причины снижения добычи угля и ухудшения финансового положения в государственном секторе отрасли. Рассмотрены факторы, которые снизили степень управляемости угледобывающими предприятиями. Предложены меры по повышению степени управляемости отрасли с целью повышения эффективности ее функционирования.
The paper presents volumes of coal output by sectors of the coal industry of Ukraine. The reasons for reducing the coal output and worsening of a financial position of the state sector of given industry have been studied. The factors which reduced the degree of coal enterprises manageability are considered. The measures are presented to raise the degree of given industry manageability in order to increase the efficiency of its functioning.
© е.М. Братков, 2009
У вугшьнш промисловост Украши постшно здшснювалися заходи щодо вдосконалення оргашзацшно-правових форм управлшня основним i допомiжним виробництвом. Удосконалювалося державне регулювання дiяльностi галузi в умовах розвитку ринкових вщносин суб'екив господарювання. Але непослщовшсть реформування оргашзацшно-правових форм управлшня i недостатне пристосування механiзмiв управлшня до ринкових умов господарювання призвели до зниження ступеня керованост галуззю та !! пщроздшами. Це виявляеться в тенденцп зниження обсяпв видобутку вугшля, зростання собiвартостi продукци, збшьшення державно! фшансово! пiдтримки вуглевидобувних пщприемств.
Вищезазначене свiдчить про те, що шнуе потреба пiдвищення ступеня керованост вугiльною галуззю та !! структурними пщроздшами. Це окрема наукова та практична проблема, яка е складовою бшьш загально! проблеми - тдвищення ефективностi роботи вугшьно! промисловостi Украши.
Аналiз лiтературних джерел щодо управлшня вугшьною промисловiстю в першi кроки здшснення ринкових перетворень показав, що в них розглядалися в основному тдходи до вирiшення питань, яю ставилися в нормативно-правових актах центральних органiв державно! влади. Останнiми роками з'явилися дослiдження [1-5], у яких бiльш комплексно викладено деякi пщсумки реформування системи управлiння галуззю та пропозицп щодо подальшого вдосконалення оргашзацшно-правових форм та органiзацiйно-економiчних механiзмiв управлшня.
У робой [1] викладено методолопчш пщходи й iнструментарiй докорiнного реформування оргашзацшних структур управлiння, майнових вщносин, ринюв збуту вугiльно! продукцi! тощо. Робота [2] свiдчить про те, що у Росшськш Федерацi! повшстю змiненi основи функцiонування вугiльно! промисловост i створено бiльше 50 компанш iз приватною формою власностi, 128 акцюнерних товариств iз присутнiстю федеральних пакетiв акцiй, 56 державних уштарних пiдприемств, створено холдинговi компанi!; роль держави в управлшш вуглевидобувною галуззю змшилася вiд прямого жорсткого вертикального управлшня до регулювання процеав реструктуризации Заслуговуе на увагу досвiд Росшсько! Федерацi! щодо застосування "золото! акци" на приватизованих пiдприемствах, регулювання експорту вугiльно! продукци шляхом установлення митного збору i тарифiв.
На думку авторiв робiт [3, 4], вибiр тiе! чи iншо! органiзацiйно! форми управлшня вугшьною промисловштю залежить вщ низки чинникiв, у тому чи^ й таких iнерцiйних, як набут навички, стереотипи поведiнки, менталiтет керiвникiв та членiв трудових колективiв. Автори цих робiт стверджують, що пщвищення ефективностi функцiонування галузi як цшюно! системи можна досягти внаслiдок гнучкого поеднання принципiв жорсткого централiзму й економшо-оргашзацшно! самостiйностi вуглевидобувних пiдприемств залежно
вщ рiвня !х рентабельностi. Ця щея пiдтримуeться i в роботi [5], але не вiдомо, яку структуру вуглевидобувного пiдприeмства мають на увазi автори цих робiт.
У названих та шших роботах недостатньо уваги придшяеться дослiдженню факторiв, якi визначають структуру i характер системи управлшня галуззю; розробцi механiзмiв управлiння конкретними об'ектами; визначенню ролi керiвникiв i фахiвцiв у цiй системi, а також шформацшному i технологiчному забезпеченню процесiв прийняття управлiнських рiшень.
Мета статп полягае в дослiдженнi дшчо! системи управлiння вугiльною промисловiстю Укра!ни та розробцi пiдходiв до пщвищення ступеня керованостi цiею галуззю. Для досягнення ще! мети у статп вирiшено такi завдання: визначено виробничу структуру секторiв вугшьно! галузi та чинники деградацп державного сектору; проаналiзовано iснуючу систему управлiння галуззю й обставини, як обумовлюють зниження ступеня керованост галуззю; запропоновано пiдходи до вдосконалення системи управлiння вугiльною промисловютю.
Результати дослiдження одержано на базi аналiзу сучасного стану роботи вугшьно! промисловостi Укра!ни в останнi роки з урахуванням внутрiшнього та зовшшнього середовища 11 функцiонування.
Вугiльна промисловшть Укра!ни в даний час складаеться з державного i недержавного секторiв. У державному секторi на початок 2009 р. знаходилось 115 шахт i один розрiз, якi видобували вугiлля, 13 шахт готувалися до закриття. Крiм шахт, у державному секторi знаходяться 15 збагачувальних фабрик, значна кшьюсть пiдприемств i структурних пiдроздiлiв допомiжного виробництва, якi надають послуги шахтам i збагачувальним фабрикам. Шахти цього сектору переважно мають статус вщокремлених структурних одиниць i входять до 18 державних уш-
тарних пiдприемств iз видобутку вугшля, якi створено у 2003 р.; шють шахт та шахтоуправлiнь зi статусом юридично! особи пiдпорядкованi безпосередньо Мшютерству вугшьно! промисловостi Укра!ни. Уштарш державнi пiдприемства з видобутку вугшля за своею суттю е горизонтально штегрованими компашями, у якi о^м декiлькох шахт входять допомiжнi, виробничi пiдроздiли (збагачувальнi фабрики, ремонтно-механiчнi заводи, автобази, промисловий залiзничний транспорт та шш^, управлiнська та соцiальна шфраструктура.
До складу державного сектору галузi входять також виробничi пiдроздiли i пiдприемства об'еднань, якi обслуговують ус чи частку вуглевидобувних пiдприемств (рудо-ремонтнi заводи; налагоджувальнi, шахтобудiвельнi й iншi пiдприемства й об'еднання; галузевi науково-дослiднi та шахтопроектнi iнститути тощо).
У недержавному секторi знаходяться 3 потужш шахти, 21 приватизована шахта. Слщ зазначити, що у складi ВАТ "Краснодонвугшля" i "Павлоградвугшля" шахти не мають права юридично! особи i функщонують як вiдокремленi фшп. До недержавного сектору галузi вiдносяться приватизованi збагачувальнi фабрики, заводи вугшьного машинобудування, пiдприемства будiвельно! iндустрil, транспортш та iншi пiдприемства, якi продовжують обслуговувати шахти на договорних засадах.
Приватизоваш шахти увiйшли як вугшьш бази у вертикальнi iнтегрованi компани з вироблення металу й електроенерги з корпоративним капiталом. Найпотужнiшi приватизоваш заводи вугшьного машинобудування об'еднанш в корпорацш "Укр-вуглемаш".
У недержавний сектор галузi входять декiлька десяткiв дрiбних самостiйних приватних шахт. Частини таких шахт у Луганськш та Донецькш областях об'еднались в асоцiацil, що дозволяе полшшити вирiшення органiзацiйних питань i збут вугiлля.
Слiд зазначити, що формування багатоукладно! вугiльноl промисловоси Укра!ни йшло повiльно, приватизовано найбшьш привабливi вуглевидобувнi шахти i компанп, а також допомiжнi й обслуговуючi пiдроздiли.
Роздержавлення пiдприемств основного виробництва (шахт та розрiзiв) довгий час затримувалося через вiдсутнiсть законодавчо! бази та виважено! державно! полiтики щодо реструктуризацi! форм власностi. Згодом приватизащя шахт "Красноармiйська-Захiдна №1", "Комсомолець Донбасу" i компанiй "Павлоградвугiлля" та "Краснодонвугшля" здiйснювалася за окремими постановами Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни та Верховно! Ради Укра!ни. Слiд пiдкреслити, що у державнш власностi залишилися в основному невелию шахти зi складними
прничо-геолопчними умовами, вщсталою технiкою та технолопею, з важким фiнансовим становищем.
У процес роздержавлення власностi не були достатньою мiрою врахованi особливостi вугшьного виробництва. В умовах глибокого розпод^ пращ за технолопчними процесами виробництва i збуту вугiльноï продукци приватизащя допомiжних пiдприемств галузi (збагачувальнi фабрики, ремонтно-мехашчш заводи, автобази тощо) призвела до ïx монопольного становища тому, що вони обслуговують певний вуглевидобувний регiон, чи були й залишаються спецiалiзованими пiдприемствами з надання вщповщних послуг усiм шахтам галузi. Зростання тарифiв та цiн на послуги шахтам обумовило зростання собiвартостi вугiльноï продукцiï, що в умовах низьких щн на неï обумовлюе збитковють понад 90% шахт. Спрямування декшька рокiв поспiль державноï фiнансовоï пщтримки на теxнiчне переоснащення в основному потужних шахт забезпечувало видобуток вугшля на рiвнi 80 млн. т на рш, але така пол^ика призвела до того, що з часом резерви потужних шахт були значною мiрою використанi, а решта не була пiдготовлена до нормальное' роботи. У 2006 р. бшьше 10 шахт iз державною формою власност зовсiм не мали очисних вибо1в, а по одному очисному вибою iз застарiлою теxнiкою i технолопею мали 50 шахт. Це призвело до зниження видобутку вуплля в Украïнi у 2007 р. до 75,5 млн. т рядового вугшля, в основному за рахунок зниження видобутку вугшля у державному секторi галузь
Пщвищенням рiвня керiвництва державним сектором у 2008 р. вдалося призупинити подальше падiння видобутку вугшля в Укршш. Застосування адмшстративних у поеднаннi з економiчними i правовими методами державного регулювання дозволило тшьки за рiк скоротити кшьюсть малопотужних шахт (iз видобутком вугшля менше 500 т на рж) з 74 до 20, подолати тенденщю падшня видобутку вугiлля i забезпечити його зростання до 77,8 млн. т, або на 2,9% порiвняно з 2007 р. На тдприемствах державного сектору було видобуто 45,4 млн. т рядового вугшля, що бшьше попереднього року на 7,6%. Частка цього сектору дорiвнювала 58,4% у загальному обсязi видобутку вугшля в краш. Але витрати на виробництво 1 т готовоï вугiльноï продукцп перевищували щну на 138,8 грн., з урахуванням кошив держпiдтримки державний сектор галузi мав 338,5 млн. грн. збитюв. На кшець 2008 р. кредиторська заборговашсть перевищувала дебiторську на 6,6 млрд. грн., або у 3,3 раза. Майже вс вуглевидобувш пiдприемства з державною формою власност е банкрутами, але продовжують функцiонувати завдяки тимчасовому мораторш на продовження судових справ про визнання ïx банкрутами.
Негативно вплинула на роботу всix секторiв вугiльноï галузi свiтова фшансово-економiчна криза, прояви якоï стали вiдчуватися наприкшщ 2008 р. Зниження попиту на вугшля призвело до зниження щн. Вжиття антикризових заxодiв на шахтах i в об'еднаннях, збшьшення фiнансовоï пiдтримки, закупiвля енергетичного вугiлля у державний матерiальний резерв за рахунок кошив стабiлiзацiйного фонду держави з подальшим викупом енергогенеруючими компанiями за щною його закупiвлi й шших сприяло стриманню падiння обсягiв видобутку вугшля. У цшому в Украш в 2009 р. видобуто 72,3 млн. т рядового вугшля, що всього на 7,1% менше, шж у попередньому рощ. Державний сектор галузi видобув 38,1 млн. т, що на 10,6% менше, шж у 2008 р. Для державного сектору в загальному видобутку вугшля порiвняно з 2008 р. знизилося до 53,2%, тобто на 5,2%. Спостер^алось попршення стану шахтного фонду. У 2009 р. менше як 500 т вугшля на добу видобували 32 шахти, тодi як на кшець 2008 р. таких шахт було 20. Продовжувалося попршення фшансового стану вуглевидобувних пщприемств цього сектору галуз1
Бшьш стабшьно функщонували шахти корпоративного сектору галузi, у якому видобуто 28460 тис. т рядового вугшля, що тшьки на 1,4% менше, шж у 2008 р. Зниження видобутку вугшля вщбулось у ВАТ "Краснодонвугшля" та "Павлоградвугшля", тодi як шахти "Красноармшська-Захщна №1" та "Комсомолець Донбасу" збiльшили видобуток вугшля на 832140 т, або на 9,8%, завдяки надшним ринкам збуту.
Орендш шахти i дшянки та приватш шахти у 2009 р. видобули орiентовано 5,4 млн. т (7,5% вщ загального обсягу). Крiм ОП "Шахта iм. Засядька", усi пiдприемства цiеï групи знизили видобуток вугiлля порiвняно з 2008 р. Основною причиною цього були труднощi зi збутом вугiлля. Звертае на себе увагу те, що велика кшьюсть вуглевидобувних пщприемств (орендш дшьнищ державних шахт; приватш шахти; державш шахти, як готуються до
закриття) не надають Мшютерству вугiльноï промисловост iнформацiю щодо обсягiв видобутку вугшля, чисельност працюючих та iнших napaMeTpiB, якi не е комерцiйною таемницею.
Аналiз свiдчить про те, що бшьшють шахт державного та приватного œKTOpiB галузi е найбiльш вщсталими в технiчному i технологiчному вщношенш, недовикористовують у значних розмiрах виробничi потужностi, витрати на видобуток вугшля в декшька разiв перевищують виручку вщ його продажу. Таке становище пов'язане не тшьки з низькими цшами на вугiлля, але й iз недостатнiми фiнансовими ресурсами на модершзацш цих шахт.
Капiтальнi вкладення у державний сектор вугiльноï галузi Украïни у 2009 р. складали 1,8 млрд. грн., що на 30% менше попереднiх двох роюв. У 2007-2008 рр. на техшчне переоснащення шахт спрямовувалось до 70% каттальних вкладень, тобто близько 1,8 млрд. грн. У середньому на одну шахту з державною формою власност припадало до 16 млн. грн. у рш. Для порiвняння вщзначимо, що iнвестицiï Донбаськоï паливно-енергетичноï компани в шахту "Комсомолець Донбасу" у 2008 р. дорiвнювали 320 млн. грн., у 2009 р. - бшьш 250 млн. грн. [6]. Шахта у 2009 р. видобула 3,9 млн. т рядового вугшля, що на 30% бшьше ïï виробничох' потужност i на 472 тис. т бшьше шж у 2008 р.
Чергова хвиля зниження видобутку вугшля в Укра^ш пов'язана не тшьки з недостатшми каттальними вкладеннями на техшчне переоснащення шахт iз державною формою власноси, але й зi зниженням ступеня керованост державним сектором галузi внаслiдок недосконалост системи управлiння нею. Ця система не спрямована на усунення юнуючих деформацш у виробничiй структурi i вщтворювальних процесах; приведення форм i методiв управлiння до сучасних умов господарювання. Усе це призведе до подальшоï деградацiï державного сектору вугiльноï промисловостi Украши.
Дiюча система управлшня не враховуе виклиюв сьогодення. Серед них насамперед е подорожчання iмпортного газу та мазуту, що потребуе збшьшувати обсяги видобутку в^чизняних енергоноспв (вугiлля, газ, нафта) та поступово замiнювати ними iмпортнi енергоносiï. Але цьому процесу заважае тенденцiя придбання за кордоном вугiльних активiв промислово-фшансовими компанiями, що знижуе енергетичну незалежшсть Украши. У зв'язку з цим слщ повнiстю погодитися з думкою авторiв роботи [7] щодо необхщност державного сприяння i пiдтримки комплексноï реструктуризацiï галузей економiки промисловостi з низькими конкурентними характеристиками i потенщалами, необхщшсть функцiонування i розвитку яких визначаеться вимогами нацiональноï безпеки, сощального розвитку й екологiï. До таких галузей автори вказаноï роботи вщносять i вугiльну промисловiсть.
Заходи постшного державного сприяння i пiдтримки вугiльноï промисловостi Украши (особливо державного сектору) мають бути за^пленш законодавчо прийнятою Державною економiчною полiтикою щодо умов функщонування та комплексного розвитку галузi на середньостроковий та довгостроковий перюди. Розробцi та прийняттю такоï пол^ики мае передувати уточнення та доповнення концепцп та стратегiï розвитку вугiльноï промисловостi Украши, якi розглядалися та схвалеш в Кабiнетi Мiнiстрiв i Верховнш Радi Украши.
Для коригування Концепцiï та Стратегiï комплексноï ре-структуризацiï вугiльноï промисловостi Украши та розробки i прийняття Державноï економiчноï полiтики щодо умов функцiонування та комплексного розвитку галузi на середньостроковий та довгостроковий перюди потрiбен певний час. М!ж тим критичний стан вугiльноï промисловостi краши потребуе вжиття невщкладних антикризових заходiв. У зв'язку з цим доцшьно негайно розробити комплексну програму умов функцiонування i розвитку державного сектору галузi (3-5 роюв).
Основою та^ програми мае стати Концепщя, якою слiд передбачити мету та завдання програми, джерела фшансування та органiзацiю ïï виконання iз залученням пiдприемств та на-укових органiзацiй галузi i Нацiональноï академiï наук Украïни. Програма мае включати заходи щодо полшшення структури галуз^ збiльшення видобутку вугiлля, а також подальшоï приватизацiï пiдприемств, удосконалення ринкiв вугiльноï продукцiï та цшоутворення, удосконалення системи управлiння галуззю тощо.
Таю програми мае розробити кожне пщприемство державного сектору галузi з визначенням перспектив функцюнування кожноï шахти та пщроздшв (пiдприемств) допомiжного виробництва.
Пщ час розробки Державноï економiчноï полпики стосовно вугiльноï промисловостi перш за все доцшьно визначити роль держави та бiзнесу в забезпеченнi нацiональноï економiки вугiллям в основному впчизняного походження. Держава мае перш за все шклуватися забезпеченням загальнодержавних потреб у вугiллi (побутовi потреби населення, комунальш котельнi, державнi пiдприемства й установи, вiйськовi формування тощо). Щодо шахт, якi знаходяться у приватнш чи корпоративнiй власностi, необхщно визначити важел^ якi спонукали б ïx власниюв розвивати шахти з метою недопущення зменшення робочих мiсць та не будувати чи купувати шахти за кордоном.
Для реалiзацiï запропонованого пщходу до забезпечення попиту на вугшля необхщно визначити потреби в ньому на перспективу з урахуванням заxодiв щодо замiщення газу вугшлям у комунальних парокотельнях та майбутньоï приватизацiï теплоелектростанцiй та iншиx державних пiдприемств. За максимальним показником потреб у вугiллi слiд визначити шахти (з урахуванням введення-вибуття виробничих потужностей), яю будуть задовольняти цi потреби.
На загальнодержавш потреби держави у вугiллi доцiльно застосовувати видачу держзамовлень вуглевидобувним пщприемствам. Постачання вугiлля на загальнодержавш потреби та потреби державних пщприемств з урахуванням внутршшх потреб державних вуглевидобувних пщприемств (виробничо-техшчш потреби та безоплатне надання вугшля на побутовi потреби певним категорiям оаб) доцiльно здiйснювати централiзовано державним пщприемством "Вугiлля Украïни". Обмеження обсягiв постачання вугшля цим монопольним оператором оптового ринку вугшля буде сприяти розвитку ринкових меxанiзмiв кушвль продажу вугшля в Украшу Крiм того, запропонований пiдxiд щодо задоволення загальнодержавних потреб у вугiллi та потреб у ньому державних та комунальних пщприемств може бути використано для розробки балансу потреб у вугiллi державного сектору економжи краши як складовоï частини зведеного енергетичного балансу держави.
Дослщження можливих форм збуту вугшля в Украш показало, що в корпоративному секторi вугiльноï галузi бшьша частина вугiлля споживаеться виробничими пщроздшами тих промислово-фiнансовиx об'еднань, до яких входять вуглевидобувш пiдприемства (компанiï). Але промислово-фiнансовi об'еднання мають надлишок одних марок вугшля i дефщит шших. Таке становище спостер^аеться i в державному сектор^ що потребуе оргашзаци ринкових форм торгiвлi вугiллям. Такими формами мае нарешт стати продаж вугiльноï продукцiï на вiдкритиx аукцюнах та бiржаx. Не виключаеться також i продаж вугшля за довгостроковими договорами (контрактами) великим його споживачам.
Ключовим невиршеним питанням залишаеться визначення рiвня цiн як бази для здшснення купiвлi-продажу вугiльноï продукцiï. Пропозици щодо вирiшення цього питання викладеш у багатьох роботах, порiвнянний аналiз яких свiдчить про можливiсть розробки на ïx базi такоï методики, яка буде задовольняти штереси продавщв i покупцiв на аукцiонаx ^ржах). Така методика перш за все мае визначити рiвень середнix цш на енергетичне i коксiвне вугшля, виходячи з середшх цiн на електроенергш i кокс та питомоï ваги вугiльноï складовоï у вартост вiдповiдноï продукцiï. Цши на енергетичне вугшля доцшьно визначити також виходячи iз середньоï теплотворноï його спроможност та газу з урахуванням витрат на охорону природного середовища та витрат на пщготовку вугiлля для спалювання. Пiсля зiставлення цих рiвнiв цiн на вугiлля iз середшми фактичними цiнами й iмпортними цшами з урахуванням транспортних витрат, митних тарифiв i зборiв, надбавок (знижок) до цши за вiдxилення якост зарубiжного вугiлля вiд украïнського можна буде прийняти ршення щодо визначення базових цiн на вугiлля. Для визначення середшх фактичних рiвнiв цш на украïнське та зарубiжне вугшля та його яюсш показники пропонуеться посилити вивчення кон'юнктури ринкiв вуплля та запровадити систему монiторингу цш на вугiльну продукцiю та ïï якiсниx показникiв.
1з метою створення ефективного державного сектору вугiльноï промисловост виникае необxiднiсть позбавитися вiд особливо збиткових та з низьким теxнiко-економiчним рiвнем виробництва шахт, але не шляхом тшьки закриття чи припинення видобутку вугшля у режимi
постшного вщкачування шахтно1 води, як це робиться доЫ. Закривати шахти необхщно лише пiсля повного вiдпрацювання промислових запаЫв вугiлля. Виробничi потужностi шших особливо збиткових шахт доцiльно не тшьки зберегти, але тсля ïx модернiзацiï передати на приватизацiю.
Викладеш пiдxоди доцiльно врахувати пiд час розробки та затвердження Державноï економiчноï полiтики щодо умов функцiонування та розвитку вугiльноï промисловостi Украïни. Така пол^ика мае стати основою для розбудови системи управлшня галуззю. Перш за все необхщно звернутися до питання визначення ролi шахт i розрiзiв у структурi галузi та надати im вiдповiдну органiзацiйно-правову форму управлiння. Шахти i розрiзи мають посiсти провiдне мiсце у структурi галузi та системi управлiння. Саме з цих мiркувань на початку реструктуризацп вугiльноï промисловостi Украши (1996 р.) шахтам i розрiзам були надаш права юридично1' особи, але небагато керiвникiв скористалися неданою ïm можливiстю змiнити стиль i методи управлшня виробничою i фiнансовою дiяльнiстю шахт з урахуванням ринкових умов, що постшно змiнювалися. Стало очевидним, що бшьшють збиткових шахт i особливо збиткових шахт не можуть мати статус юридичнох' особи, тому що вони не були самодостатшми для рентабельноï роботи навт з урахуванням кошив держпiдтримки. Тому доцшьним е диференцiйований пiдxiд до надання шахтам прав юридичноï особи. При цьому рiвень рентабельностi функцiонування шахти е недостатшм критерiем для визначення ступеня ïï самостшноси. Для цього необхщно враховувати перш за все розмiр шахти, залишковi запаси вуплля, теxнiко-теxнологiчний стан, розвиненiсть гiрничого господарства, рiвень квалiфiкацiï кадрiв та iншi фактори. Потужнi рентабельнi шахти з великими запасами вугшля та розвинутою виробничою, економiчною та органiзацiйною пщсистемами повиннi мати статус юридичноï особи. Шахти збитков^ якi мають ус умови для повного використання виробничих потужностей i полiпшення свого фшансового становища, також можуть мати права юридичноï особи. Це пiдтверджуеться практикою створення унiтарниx державних пiдприемств iз видобутку вугiлля, якi е збитковими i попршують свое фiнансове становище. Цьому сприяе позбавлення самостiйностi вах шахт, якi втратили зацiкавленiсть у пошуку i реалiзацiï внутрiшнix резервiв пiдвищення ефективностi своеï дiяльностi.
Шахти, яю мають умови для одержання прав юридичноï особи, можуть стати базовими для утворення шаxтоуправлiнь за рахунок приеднання до них середшх та дрiбниx особливо збиткових шахт, у тому чи^ й таких, що закриваються внаслщок вiдпрацювання запаЫв вугiлля. Для цього доцiльно використовувати досвщ шаxтоуправлiння "Донбас" iз приеднання шахт не тшьки для закриття, але i для вщродження занедбаних.
Шахти, яю приеднуються до базовоï шахти, можуть мати статус вщокремленого пiдроздiлу чи шаxти-дiльницi у складi шаxтоуправлiння.
Вуглевидобувнi пiдприемства, якi пропонуеться створити, повиннi мати сумарний видобуток вугшля, який наближаеться до збалансованост фiнансово-економiчниx показникiв з урахуванням державноï фiнансовоï пiдтримки кожноï шахти.
Реалiзацiя диференцiйованого пiдxоду до надання шахтам прав юридичноï особи потребуе змш у середнiй ланцi управлiння галуззю. Оскшьки згiдно з дiючим законодавством Украши пщприемство е суб'ектом господарювання i не може мати у своему складi шших пщприемств, то виникае необхщшсть у лiквiдацiï державних уштарних пiдприемств iз видобутку вугшля. Лжвщащя таких пiдприемств дозволить позбавитись такого рудимента, як вщокремлений апарат управлшня з його функщональними дирекщями та службами.
Вуглевидобувнi пiдприемства доцшьно об'еднати за територiальним принципом у вуглевидобувш концерни. До концерну необхщно включити допомiжнi й управлiнськi пщроздши, якi рацiонально об'еднати в одне пщприемство допомiжниx робiт i послуг. До концерну доцiльно включити i шахти, яю в цей час пщпорядковаш безпосередньо Мiнiстерству вугiльноï промисловоси.
Концерн iз видобутку вугiлля повинен мати властивост об'еднання холдингового типу i централiзувати частину фiнансовиx ресурав пiдприемств, збут продукцiï, матерiальне техшчне забезпечення тощо. Корпоратизацiя i приватизащя пiдприемств концерну в першу чергу мае здшснюватися за рахунок шахт, яю не забезпечують загальнодержавних потреб у вугшля Приватизацiя iншиx шахт мае здшснюватися на умовах, що контрольний пакет акцш
залишаеться в концерну. Такий пщхщ лiквiдуе таку непрозору форму взаемовiдносин мiж шахтами i iнвесторами, як договiр про сумiсну дiяльнiсть.
Управлiння вугшьною промисловiстю в цiлому мае здшснювати Мiнiстерство вугiльноï промисловостi (чи шший центральний орган державного управлiння), основною функ-цiею якого мае бути розробка стратегш розвитку галузi, оргашзащя виконання Державноï економiчноï полiтики умов функцюнування i розвитку галузц здшснення функцiй державного регулювання всix секторiв вугiльноï промисловостi; проведення единоï iнвестицiйноï та iнновацiйноï полiтики; органiзацiя мошторингу стану охорони працi тощо.
У перспективi центральний орган державного управлшня вугiльноï промисловостi може бути замшено департаментом у складi Мiнiстерства палива та енергетики та вiдродженням НАК "Вугiлля Украши".
Слiд пiдкреслити, що проблему пщвищення ступеня керованостi вугiльноï промисловостi неможливо вирiшити лише змшою органiзацiйниx форм управлiння. Необxiдно розробити комплекс меxанiзмiв господарювання для вах рiвнiв управлiння галуззю з використанням сучасних телекомунiкацiйниx засобiв. Для цього необхщно перш за все розробити й упровадити у практику нормативно-методичш документи щодо планування дiяльностi пщприемств, компанш i галузi в цшому; систему монiторингу витрат на виробництво продукци; систему органiзацiï взаемовiдносин уЫх ланок виробництва та рiвнiв управлшня; удосконалення системи матерiального стимулювання тощо.
Дiяльнiсть вуглевидобувних та iншиx пщприемств мае бути спрямована на виршення завдань, яю забезпечують до-
сягнення стратегiчниx цiлей ïx функцiонування. Для бшьшост шахт Украïни необxiдна комбшована економiчна стратегiя, яка базуеться на використанш елементiв стратегiï найменших сукупних витрат на виробництво вугiльноï продукци та стратеги пщвищення ïï якост з урахуванням кон'юнктури вугiльниx ринюв.
Ефективнiсть системи управлiння галуззю та ïï складовими частинами залежить не тшьки вщ науково-методичного ïï обгрунтування, але й вiд повноти його застосування. У зв'язку
з цим керiвники i фаxiвцi всix рiвнiв управлiння мають бути компетентними та володпи сучасними методами пiдготовки й оргашзаци виконання прийнятих управлiнськиx ршень.
Висновки. В Украïнi не визначена Державна економiчна полiтика щодо умов функцюнування та розвитку вугiльноï промисловость Незважаючи на частi змiни оргашзацшно-правових форм управлiння галуззю методи i мехашзми управлiння залишаються практично не змшними. Дефiцит фiнансовиx ресурсiв, недолжи системи управлiння та державного регулювання обумовили деградацiю державного сектору вугiльноï промисловостi Украïни, зниження ступеня керованоси.
Пiдвищити ступiнь керованостi вугiльноï галузi краïни можна на базi прийняття i реалiзацiï Державноï економiчноï полпики щодо умов ïï функцюнування i розвитку, удосконалення системи управлшня та модершзаци виробничого потенщалу; а також шляхом визначення форм i методiв капiталiзацiï шахт i вуглевидобувних штегрованих комплекЫв, розробки органiзацiйно-економiчниx меxанiзмiв управлшня капiталiзацiею цих структур вугiльноï промисловост Украïни.
Л1тература
1. Ященко Ю.П. Хозяйственный механизм в период трансформации к рыночному типу экономики: методология, инструментарий, реальные проекты / Ю.П. Ященко. - К.: Наук. думка, 2001. - 320 с.
2. Великанов А.М. Анализ динамики развития систем управления угледобывающими компаниями холдингового типа / А.М. Великанов // Глюкауф. - 2005. - № 1. - С. 9-11.
3. Амоша О.1. Перспективи розвитку та реформування вiтчизняноï промисловост на фош свпових тенденцш / О.1. Амоша, А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко / НАН Украши. 1н-т економши пром-CTi. -Донецьк, 2005. - 32 с.
4. Кaбaнoв A.I. Узaгaльнення дoсвiдy opгaнiзaцiï yпpaвлiння вiтчизнянoю вyгiльнoю пpoмислoвiстю I A.I. Кaбaнoв, Л.Л. Стapиченкo, Д.Ю. Чеpевaтський II Угoль Укpaïни. -2009. - № 7. - С. 3-6.
5. Пoлтaвец В.И. Aльтеpнaтивы pефopмиpoвaния yгoльнoй пpoмышленнoсти Укpaины I В.И. Пoлтaвец, Б.A. ^ядущий, Г.Л. Maйдyкoв II Угoль. - 2008. - № 7. - С. 10-16.
6. Дoсpoчные миллшны «Кoмсoмoльцa Дoнбaссa» II Сбoйкa. - 2009. - № 9. - С. 3, 26.
7. Aмoшa О. Пpoмислoвa пoлiтикa Укpaïни: кoнцептyaльнi opieнтиpи нa сеpедньoстpoкoвy пеpспективy I О. Aмoшa, В. Вишневський, Л. Збapaзськa II Екoнoмiкa
