CC BY
67
О.1. Амоша, Л.М. Рассуждай, В.В. Полянський
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д РЕСТРУКТУРИЗАЦИ ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА РЕЗУЛЬТАТИ II ПРОВЕДЕННЯ В УКРА1Н1
За тринадцять рокiв реструктуризаци вугшьно! промисловостi Укра!ни (19962009 рр.) пройдено важкий шлях виведення 11 iз системно! кризи й переходу до функцюну-вання вуглевидобувних шдприемств у ринко-вiй економщь У результатi галузь досягла позитивно! динамши в обсягах видобутку ву-гiлля та забезпеченнi кра!ни вугшьною про-дукцieю. Водночас несприятливим був фь нансовий стан через збитковють багатьох пiдприeмств, заборгованiсть споживачiв за вщвантажене вугiлля, а також через ряд шших причин.
Реструктуризацiя була розпочата у 1996 р. вщповщно до Наказу Президента Ук-ра!ни «Про структурну перебудову вугiльно! промисловосп» [1]. Вiдповiдно до цього Наказу основш цiлi реструктуризацi! полягали в такому:
забезпечення економiки кра!ни втиз-няним вугiллям;
досягнення економiчно! рентабельност й економiчно! безпеки роботи вуглевидобувних шдприемств;
соцiально-економiчна стабiльнiсть у вугшьних регiонах.
За дослiдженнями Мiжнародного енер-гетичного агентства успiх реструктуризаци вугшьно! галузi залежить вiд декшькох чин-никiв, а саме:
створення довгостроково! стратегiчно! програми реструктуризацi!. I! розробка та прийняття передбачае: по-перше, участь усiх зацiкавлених сторiн (керiвництва держави, профспiлок, мiсцевих громад, роботодавщв); по-друге, вiдповiднiсть програми мобшзо-ваним (наявним i залученим) ресурсам для реалiзацi! заходiв реструктуризацi!;
здiйснення жорсткого контролю з боку держави за використанням ресурав на ре-структуризащю. Якщо цi умови не викону-ються, то змiнюють розпорядника фшаншв. Для залучення iнвестицiйних ресурсiв мо-жуть створюватися спецiальнi агентства, або фонди;
передбачення обов'язкових заходiв iз вщновлення економiчно! активностi шах-тарських регюшв та забезпечення зайнятостi населення.
Необхiдно вщзначити, що реструкту-ризацiя - це складний економiчний процес, спрямований на здшснення як стратегiчних заходiв, що проводяться в рамках стратепч-ного планування й управлiння i закршлених в довгостроковiй програмi розвитку галуз^ так i на вироблення ршень у рамках оперативного i тактичного планування, що дозволить повернути пiдприемства до ефективного функцюнування i розвитку шляхом санацi! шдприемств.
Методолопя реструктуризацi! вугшь-но! галуз^ розроблена росiйськими вчени-ми А.Б. Яновським [2], Ю.Н. Малишевим, В.Е. Зайденваргом i В.М. Зиковим [3], грун-туеться на системно-структурному пiдходi до управлiння цим процесом i випливае з того, що реструктуризащя, перш за все, передбачае зм^ яко!-небудь обрано! фiзично! структури, тобто скасування або нарощуван-ня яких-небудь фiзичних об'ектiв iз вщповщ-ними мiжгалузевими зв'язками задля тд-вищення ефективностi функцiонування й управлшня системою в цiлому. Виходячи iз цього положення мета системного дослщ-ження процесу реструктуризацi! вугiльно! галузi була визначена як декомпозицiя ви-явлено! проблеми, тобто, з одного боку, ви-явлення кола конкретних завдань, що тдда-ються вирiшенню, а з шшого - об'еднання цих завдань у едине цше для оцшки й управлiння даним процесом.
Аналiзуючи стан росiйсько! вугiльно! промисловостi, А.Б. Яновський уже на почат-кових етапах проведення реструктуризацi! робить висновок про те, що цей процес воло-дiе ефектом розширюючого вщтворювально-го масштабу, тобто в кожному виробничому об'ектi мають вiдбуватися внутрiшнi процеси реструктуризаци, що стосуються всiх сторш дiяльностi вуглевидобувних пiдприемств
© Амоша Олександр 1ванович - академiк НАН Укра'ни, директор; Рассуждай Людмила Микола!вна - кандидат економiчних наук. 1нститут економiки промисловостi НАН Укра'ни, Донецьк. Полянський Володимир Вiталiйович - перший заступник мюького голови. Маклвська мюька рада.
ISSN 1562-109X
(виробничо-техшчно!, фiнансово-економiч-но!, сощально-трудово!, управлшсько!) [2, 50]. Досвщ перших роюв реструктуризаци вугшьно! промисловостi в Роси та Укра!ш показав, що це складний i багатогранний процес, але вш був зведений практично до закриття шахт без економiчного обгрунту-вання соцiальних i економiчних наслiдкiв i вiдбyвався при обмежених фiнансових мож-ливостях держави. Водночас залучення великих кошпв на лiквiдацiю найбшьш збитко-вих шахт призвело до зменшення фiнансових ресyрсiв для здшснення внутршньо! реструктуризаци вуглевидобувних шдпри-емств, що дiяли, пов'язано! з модершзащею виробництва й розвитком шахт на шнова-цiйнiй основi.
Укра!нськими вченими А.Г. Заболот-ним, Н.А. Кононенко, Д. А. Герасимчуком розроблеш принципи реструктуризаци, якi на перших етапах !! проведения були закладенi у стратепчш напрями розвитку вугшьно! галуз^ а саме [4, 8]:
скасування або лiквiдацiя фiзичних об'ектiв, тобто низькорентабельних або збит-кових шахт (розрiзiв) iз вiдповiдними оргаш-зацшно-виробничими зв'язками мiж ними;
здiйснения необхщно! та достатньо! пiдтримки перспективних об'екпв, якi тим-часово втратили рентабельшсть i зазнають об'ективних трyднощiв, що можуть бути усу-ненi;
позбавлення вщ окремих об'ектiв i ком-понентiв структури, дублюючих функцп контролю, управлшня тощо;
мiнiмiзацiя витрат на прямi та зворотнi зв'язки з фiзичними об'ектами i мiжоб'ектнi зв'язки структури;
надання господарсько-економiчно! са-мостiйностi фiзичним об'ектам структури зi збiльшениям питомо1' ваги приватного сектору з метою мiнiмiзацil ризиюв державно! yчастi й тдвищення ефективностi оргашзаци фyнкцiонyвания об'екта структури;
виключення зi структури об'екпв, що не мають безпосереднього виробничого вщ-ношення до головно! функци галyзi - вугле-видобування та вуглезбагачення.
Таким чином, рестрyктyризацiя вугшьно! промисловостi в Укра!ш спрямована на тдвищення ефективност роботи галyзi за рахунок позбавлення вiд окремих структур, що не мають безпосереднього вщношення до
вуглевидобування, економiчно збиткових об'ектiв, концентраци зусиль i засобiв на iнтенсивнy дiяльнiсть перспективних об'екпв i пiдприемств.
Одним iз кардинальних напрямiв реструктуризаци з'явилися консерващя та закриття нерентабельних шахт. 1з 1994 р. Укра-!на почала спiвробiтничати з Мiжнародним валютним фондом i Мiжнародним банком реконструкци та розвитку, якi однiею з умов надання кредитов висунули вимогу, перш за все, закриття найбшьш збиткових шахт. Так, у 1995 р. було закрито 19 найбшьш збиткових шахт, зокрема масовому закриттю шд-далися шахти об'еднання «Стахановвугшля»: «Центральне 1рмшо», iм. Iллiча, «Лугансь-ка», «Брянкiвська», «Дзержинська», «Зам-кiвська» та iн. Ui шахти було закрито, а пра-щвниюв звiльнено без виплати сощально! грошово! допомоги.
Всесвiтнiй банк для полшшення ситу-аци у шахтарських репонах надав двi позики: 16 млн. дол. США для експериментального проекту та 300 млн. дол. для структурно! перебудови вугшьно! галузь Пюля цього кошти на рестрyктyризацiю видшялися ви-нятково з бюджету.
Вiдповiдно до Постанови Кабшету Mi-нiстрiв Укра!ни «Про хщ структурно! перебудови вyгiльно! промисловосп Укра!ни» [5] зафiксовано параметри, за якими вщбиралися шахти до закриття:
вiдсyтнiсть промислових запашв ву-гiлля або !х обмежешсть (не бiльше нiж на 34 роки);
низью технiко-економiчнi показники роботи, яю призвели до значного збiльшения собiвартостi видобутку вyгiлля;
складнi гiрничо-геологiчнi умови видобутку.
У 2001 р. була прийнята Програма «Укра!нське вyгiлля» [7] розрахована на пе-рiод 2001-2010 рр. Вона передбачала роздер-жавлення вугшьно! промисловосп, приско-рення процесу корпоратизаци шахт, визна-чення швестицшно привабливих об'ектiв i !х приватизащю. Водночас Програма «Укра!н-ське вугшля» передбачала завершити процес закриття шахт. На основi досвiдy реструктуризаци були змiненi критери, за якими вщ-биралися шахти до закриття, а саме: з 2001 р. передбачалося закрити шахти, яю не мали промислових запашв вyгiлля, i незначну кiль-
юсть неконкypентоспpоможниx шaxт (див. тaблицю).
Таблиця. Закриття шахт eidnoeidHO до Програми «Укратське вугшля»
Рiк Кшь-кiсть шaxт Пpомисловi зaпaси m G1.G1.2GG1 p., млн. т Виpобничa потyжнiсть нa G1.G1.2GG1 p., тис. т /prn Пpоектнa вapтiсть зaкpиття, млн. фн. Чисельнiсть пpaцюючиx, чол
усього нa подо-лaння соцiaльниx нaслiдкiв % подолaння соцiaльниx та-слщюв y зaгaль-нiй вapтостi
2GG1 22 32б,9 491G 1428,1 бб7,1 4б,7 9774
2GG2 4 49,7 75G 181,7 118,1 б4,9 4987
2GG3 1 5,2 2GG 45,G 21,G 4б,7 б75
2GG4 2 4,1 3GG 113,б 78,9 б9,5 1б87
2GG5 5 2б,б 172G 353,б 224,9 б3,б б951
2GG6 2 14,8 31G 12б,б 79,5 б2,8 18G7
2GG7 1 1,б 35G 1G5,G 77,G 73,3 1529
2GG8 1 22,1 3GG Ю1,б 48,2 47,4 719
Усього 38 451 884G 2455,5 1317,3 53,б 3554б
Як видно з тaблицi, вщповщно до ^о-гpaми пеpедбaчaлося зaкpити 38 шaxт, ^и цьому гaлyзь втpaтить 451 млн. т yже pозвi-дaниx ^омисловж зaпaсiв, 8,8 млн. т в^об-ничо1' потyжностi, вивiльниться 35 тис. чол. пpaцюючого пеpсонaлy.
Як свщчить досвiд Укpaïни, pестpyктy-pизaцiя e тpивaлим i pесypсоeмним ^овд-сом. Дослщження Центpy Рaзyмковa дaють можливють вiдокpемити основнi пеpедyмови тa зaxоди, що зaбезпечyють ефективнiсть пpоцесy pестpyктypизaцiï в сyчaсниx yмовax [8, iS], a сaме:
вонa мae здiйснювaтися нa пiдстaвi довгостpоковоï пpогpaми pозвиткy гaлyзi;
пpогpaмa pестpyктypизaцiï мae бути зaбезпеченa фiнaнсовими pесypсaми як влaс-ними, тaк i зaлyченими;
pестpyктypизaцiя мae пеpедбaчaти по-дaльшi зaxоди pеaбiлiтaцiï пiдпpиeмств ву-гiльноï галуз^ шaxтapськиx pегiонiв, швко-лишнього сеpедовищa.
Дотpимaння циx чинникiв, як погазуе досвiд зaxiдноeвpопейськиx кpaïн, дозволяе здiйснювaти pестpyктypизaцiю зa «м'яким» сценapieм, що е бшьш пpодyктивним i не потpебye високо1' соцiaльноï цiни, зa яким iшли тaкi кpaïни, як Шмеччита, Бельгiя, Великобpитaнiя, Iспaнiя, Фpaнцiя. Ресфук-тypизaцiя вyгiльноï пpомисловостi циx кpaïн здiйснювaлaся пpотягом 196G-2GGG pp., a ïï чеpговий етaп тpивae i зapaз.
Пpи пpоведеннi pестpyктypизaцiï ву-гiльноï пpомисловостi Укpaïни, усвщомлю-ючи ïï склaднiсть, зaтpaтнiсть i шиpокомaсш-тaбнi соцiaльно-економiчнi й еколопчш нега-тивнi нaслiдки для шaxтapськиx pегiонiв, не-обxiдно вpaxовyвaти зapyбiжний досвiд, зок-pемa Росiï, сутшсть якого полягae в усвщом-ленш piзниx спонyкaльниx мотивiв i цшей ïï пpоведення, методiв i фоpм деpжaвного pе-гyлювaння [9, SO9]. У кpaïнax Зaxiдноï Св-pопи (Великобpитaнiя, Hiмеччинa, Фpaнцiя) стpyктypнa пеpебyдовa вyгiльноï ^омисло-востi бyлa пов'язaнa зi змiнaми нa мiжнapод-нж pинкax енеpгоpесypсiв i неконкypенто-спpоможнiстю вyгiлля, що добyвaeться тд-земним способом y склaдниx гipничо-геоло-пчнж yмовax. Поштовxом до pестpyктypи-зaцiï вyгiльноï пpомисловостi Польщi, Росiï, Укpaïни i Кaзaxстaнy послyжилa зaгaльнa пеpебyдовa економiки, пов'язaнa з пеpеxодом вщ плaновоï до pинковоï економiки.
У шш чaс pестpyктypизaцiйнi пpоцеси вyглевидобyвниx пiдпpиeмств зapyбiжниx кpaïн пеpебyвaють m piзниx етaпax. У ^a-ïrnx iз типово pинковою економiкою (США, Великобpитaнiя, Hiмеччинa, Фpaнцiя, Авст-paлiя, кpaïни Скaндинaвiï) тaкi пеpетвоpення pозпочaто знaчно paнiше i пpaктично зaвеp-шено. До дpyгоï гpyпи можш вiднести ^aï-ни, що pозпочaли пеpетвоpення вyгiльноï тa сyмiжниx гaлyзей y зв'язку з почaтком pин-ковиx пеpетвоpень yсieï економiки Rpaï™, a
саме Польщу, Чехда, Угорщину й шшь До третьо! групи кра!н можна вщнести безпосе-редньо кра!ни СНД (Укра!ну, Росiю, Казахстан), що перебувають на перехiдному до ринково! економiки етапi [3, 757].
У рядi захiдних кра!н вугiлля е практично единим власним первинним енергоно-сiем, що забезпечуе !х енергонезалежнiсть. Зростання цiн на нафту та газ останшм часом також сприяло змiщенню акценту на необ-хiднiсть бiльш широкого використання вугш-ля. До основних причин, що сприяють прове-денню реструктуризацi! у вугшьнш промис-ловостi i е справедливими для всiх трьох груп кра!н, можна вiднести такi [10]:
попршення гiрничо-геологiчних умов видобутку вугшля;
альтернатива використання iнших пер-винних енергоноспв (нафта, природний газ); ринковi перетворення в сумiжних галу-
зях.
Зазначеш вище обставини послужили причиною змши попиту на вугiлля на зов-нiшньому i внутрiшньому ринках захщних кра!н. Подальший розвиток вугiльно! про-мисловостi поставлений у залежнiсть вщ можливостi досягнення конкурентоспромож-ностi вугшля з шшими первинними енерго-ресурсами. Розв' язання цього питання пов' я-зане з необхщшстю реструктуризацi! вугшь-но! галузi, основною метою яко! було зни-ження собiвартостi й шдвищення рентабель-ностi вуглевидобутку. Досягнення ще! мети пов'язане з необхiднiстю виршення ряду основних завдань:
концентращя виробництва (зосеред-ження робiт на меншш кiлькостi шахт i плас^в та експлуатацiя найбiльш ефективних iз них);
проведення реконструкцi! шахт на ос-новi новiтнiх технологiй;
максимiзацiя механiзацi! й автомати-зацi! основних i допомiжних робiт iз видо-бутку;
пiдвищення продуктивностi працi та скорочення чисельностi трудящих.
Основним важелем цього процесу було використання ринкових вщносин як самона-лаштованого механiзму взаемовщносин у ву-гiльнiй промисловостi. Аналiз лiтератури [11-16] доводить, що для кра!н iз нацiоналi-зованими галузями паливно-енергетичного комплексу (Великобриташя, кра!ни Схiдно!
Свропи, краши СНД) першочерговим завдан-ням реструктуризацiï стала необх1дшсть змь ни форм власност - роздержавлення i прива-тизащя пiдприeмств цих галузей, що сприяло б виникненню ринковоï iнфраструктури i ринковому самоналаштуванню роботи ву-гiльноï галузi без адмiнiстративного впливу держави.
У крашах iз розвиненими ринковими вщносинами у вугiльнiй промисловосп (Ав-стралiя, США, ПАР) процес реструктуризаци був менш болiсним, оскшьки не потребував докорiнноï перебудови економiчного меха-нiзму господарювання i взаемодн тдпри-емств. На вiдмiну вщ краïн, що проводили приватизацiю i формували ринкову iнфра-структуру в галузях паливно-енергетичного комплексу, тут вщбувся процес корпорати-зацiï (штеграцн) вугiльних пiдприемств. Зараз основою вугшьно].' промисловостi назва-них краш е вже не окремо взят тдприем-ства, а iнтегрованi шдприемства корпоративного типу: концерни, холдинги, фшансово-промисловi групи (корпорацiï), асощацн то-що. Таким чином, процес корпоратизацн в перспективi буде властивий i для краш, яю розпочали процес приватизацiï пiдприемств вугiльноï галузь Однак при цьому необхiдно вщзначити еволюцiйнiсть цього процесу, оскiльки адмшютративне iнiцiювання корпо-ратизацiï у вугшьнш промисловосп Украши, як показав досвщ, не дае позитивного результату.
Аналiз процесу реструктуризаци вугшьно].' промисловостi й енергетики ряду за-рубiжних краш дае можливють виявити деякi тенденцн. Основнi фактори, що обумовлю-ють цi тенденцiï, мають природний i еконо-мiчний характер. Так, наприклад, у таких крашах, як США, Австралiя, ПАР наявнiсть значних запашв вугiлля, ix сприятливе для рентабельного видобутку залягання сприяе тенденцн нарощування вуглевидобутку й експорту вугшля [17]. Наявшсть запасiв, але труднощi в досягненнi рентабельностi видобутку (складш гiрничо-геологiчнi умови вий-мання запашв) сприяють скороченням видобутку. У зв'язку iз цим у деяких краïнаx Свропи (Нiмеччина i Великобриташя) тд-тримання обсягiв вуглевидобутку здшс-нюеться в межах потреб внутршнього ринку або досягнення енергобезпеки краши [18].
У таких крашах, як Норвепя, Фiнлян-
дiя, Ггатя, Iспанiя прояв економiчних фак-торiв також впливае на розвиток вуглевидобутку. Так, наявшсть запашв шших видiв енергоносi!в, розвиток альтернативних видiв отримання енергi! сприяе скороченню частки вугiльно! теплоенергетики у виробнищга енергi! i тим самим зменшуе потреби у видобутку вугiлля.
Для досягнення конкурентоспромож-ност вугiлля на внутрiшньому ринку Кмеч-чини було здiйснено два реструктуризацш-них пiдходи. Перший полягав у зниженш собiвартостi видобутку, концентрацi! вироб-ництва, упровадженнi нових технологiй видобутку й техшчному переозброеннi вугле-добувних пiдприемств. Паралельно, вщпо-вщно до темпiв зниження внутрiшнього по-питу на вугiлля, був згорнутий видобуток шляхом скорочення вуглевидобувних потуж-ностей. Насамперед це стосувалося малопо-тужних i збиткових шахт. Другий пiдхiд був орiентований на вертикальну iнтеграцiю тд-приемств сумiжних галузей iз вугледобувни-ми пiдприемствами.
Нова стратепя реструктуризацi! взяла також до уваги важливють регiональних iнституцiй i !х спроможнiсть гарантувати об'еднану стратепю вiдродження, яка перед-бачала надання повноважень мiсцевiй владi.
На вiдмiну вiд Великобританi!, ре-структуризацiя вугшьно! промисловосп Нь меччини здiйснювалася бшьш «м'якими способами» i значно розтяглася в чась Закриття шахт супроводжувалося дотацiями держави на сощальш гарантi! шахтарям, що звшьню-валися, створення нових робочих мiсць, м^-рацiю трудово! сили тощо. Навт у наш час вертикально штегроваш вугшьно-енергетич-нi концерни в Шмеччит мають пiдтримку держави (дотацi!, обмеження iмпорту енерго-ресурсiв, пiльгове оподаткування тощо), за-безпечуючи при цьому енергонезалежшсть кра!ни. При цьому Шмеччина, на вiдмiну вiд Великобританi!, не прагне органiзувати кон-курентний енергетичний ринок, оскiльки при цьому виникае можливють залежносп вiд iм-порту бшьш дешевих, порiвняно iз власними, енергоресурсiв.
На вiдмiну вiд Великобритани та Нь меччини, робота вугшьних пiдприемств Францi! заснована на дом^ванш державно! власностi. У Францi! процеси, аналогiчнi ре-структуризацi! у Великобритани та перебу-
довi вугiльно! промисловосп в Нiмеччинi, обумовленi тими ж чинниками: конкуренщя бiльш дешевих енергоносив, можливiсть збiльшення !х iмпорту i скорочення власного видобутку, необхiднiсть техшчного переоз-броення i пiдвищення конкурентност свого вугiлля. Однак, на вiдмiну вiд зазначених кра!н, Францiя обрала стратепю поступового згортання власно! вугшьно! галузь
План закриття шахт у Франци реалiзу-вався протягом наступних 25 роюв. Скорочення видобутку вугшля вщбулося через те, що собiвартiсть i цiна сировини, що видобу-валась у США i ПАР, були значно нижчими за французькь Закриттю шахт у Франци сприяла i диверсифiкацiя енергетики кра!ни, яка стала широко використовувати газ, наф-ту, а пiзнiше i ядерне паливо.
1з 1 сiчня 2008 р. офiцiйно припинила свое юнування компанiя «Шарбонаж де Франс». Значною мiрою !! лiквiдацiя носить формальний характер, оскшьки вже з 2004 р. видобуток вугшля було припинено. Останш-ми роками компашя юнувала за рахунок урядових субсидш i, в основному, займалася питаннями рекультивування земель, праце-влаштуванням звiльнених шахтарiв, розвит-ком шших промислових пiдприемств у тих регюнах, де ранiше основна роль належала вугшьнш промисловосп [19].
Для реструктуризаци вугшьно! галузi в 1спани було характерне тривале субсидуван-ня високовитратного видобутку як засобу захисту наявних робочих мюць. Незважаючи на тиск з боку Свропейського Союзу, спря-мований на закриття шахт у найкоротшi тер-мiни, уряд поступився тиску з двох боюв -полггичнш силi мiсцевого уряду й оргашзо-ваному профспiлковому руху, застосувавши захисну стратегiю, засновану на викорис-таннi великомасштабного субсидування державно! вугледобувно! компанi! ИиК08Л.
Для розв'язання конфлштних ситуацiй, що мали мюце в 90-х роках, уряд i профспiлки пiдписали «План вуглевидобутку й альтернативного розвитку вугледобувних райошв», вщповщно до якого видобуток вугiлля мав знизитися з 18,1 млн. т у 1997 р. до 13 млн. т у 2005 р., субсидп - на 20-25% i чисельшсть зайнятих у вугшьнш галузi - з 25 до 18 тис. чол.
Пщсумки реструктуризаци вугшьно! промисловосп Роси показують, що:
у 2007 р. було видобуто 315 млн. т вугшля, тобто сталося збшьшення обсягу видобутку вугшля на 26,5% порiвняно з 1999 р.;
продуктившсть пращ робтоника з видобутку зросла до 183 т/мю., що у 2,75 раза перевищуе рiвень 1999 р.;
навантаження на очисний забш збшь-шилося у 3,7 раза, у тому чи^ на комп-лексно-механiзованих вибоях - у 3,6 раза, i досягло 2577 т на добу [20, 3].
Найголовшше, у результат реформу-вання вугшьно! галузi Роси була змшена И економiчна основа, ус вуглевидобувнi шд-приемства стали формувати сво! фiнансовi ресурси лише за рахунок реалiзацп продукций тодi як у 1990 р. на бюджетш дотаци припадало до 1,5% ВВП кра!ни.
Завершуючи третш етап реструктуризаци, постало завдання закiнчення технiчних, соцiальних i економiчних програм, пов'яза-них iз лшвщащею особливо збиткових шахт i розрiзiв. За перiод реформування галузi був припинений видобуток вугiлля на 188 шахтах i 15 розрiзах iз втратою виробничо! по-тужност близько 69 млн. т.
У Роси у процесi реструктуризаци для пом'якшення високо! сощально! напруженос-т у вуглепромислових регiонах на федеральному, регюнальному i мунiципальному рiв-нях була прийнята система конкретних ор-ганiзацiйно-методичних i фiнансових заходiв зi стабшзацл соцiально-економiчного становища на територiях дислокаци пiдприемств вугшьно! галуз^ а саме:
посилена адресна державна фшансова пiдтримка iз соцiальному захисту пращвни-кiв, що вивiльняються у процес реструктуризаци з лшвщованих i дiючих вугiльних тд-приемств;
виплата вихщно! допомоги й шших компенсацiй (146,6 тис. чол.) упродовж 19982007 рр.;
погашення заборговашсть iз заробтоно! плати (190 тис. чол.);
видшення коштiв на щорiчне забезпе-чення безкоштовним вугiллям непрацюючих пенсiонерiв i iнших осiб, що мають право на його одержання (98,4 тис. чол.);
додаткове пенсшне забезпечення пра-цiвникiв галузi (151,5 тис. чол.) [21, 9].
Разом iз посиленням соцiального захисту останшми роками значно активiзува-
лися роботи з реалiзацil програм мюцевого розвитку.
Як показуе дослiдження, реструктури-защя вугшьно! галузi в рiзних кра!нах пов'я-зана iз соцiально-економiчною полтоикою кра!н, що проводиться i мае здшснюватися з урахуванням тенденцiй глобалiзацil. У зв'яз-ку iз цим процес реструктуризаци вугшьно! галузi потрапляе у поле зору рiзних мiжна-родних органiзацiй, глобальних, репональ-них i галузевих завдань. До провщних мiжна-родних структур, що придшяють увагу шд-вищенню соцiально-економiчного рiвня розвитку галузi, зайнятостi населення вуглеви-добувних територiй i !х стiйкого розвитку, економiчно чистим технолопям, можна вщ-нести Органiзацiю Об'еднаних Нацiй, Все-свiтнiй банк, Мiжнародне енергетичне агентство, Свiтовий шститут вугiлля [22]. У той же час надання фiнансово! та консультативно! шдтримки цими органiзацiями передба-чае виконання певних умов. Доцшьшсть без-заперечного виконання висунутих вимог спростовуеться i критикуеться багатьма експертами. Ц вимоги, як правило, зводяться до таких:
поступова лшвщащя залежностi вугле-видобувно! промисловостi вiд субсидiй iз державного бюджету;
стiйкий розвиток вуглевидобувно! промисловосп на основi економiчно! ефектив-носп й охорони довкiлля.
У даний час Всесвтонш банк фiнансуе закриття 29 румунських шахт, при цьому тд-рядчики вiдбираються за допомогою прове-дення мiжнародних аукцiонiв. Тяжчi наслщ-ки мало виконання поставлених мiжнарод-ними органiзацiями умов для Роси:
приватизацiя конкретних об'еднань iз продажем державних пакетiв акцiй;
регулювання й розподiл росiйських бюджетних кошив державно! пiдтримки ву-гiльно! промисловосп за напрямами й у про-порцiях, установлених мiжнародним банком.
Вщповщно до рекомендацiй МВФ ре-структуризащя галузi на початкових !! етапах проходила непередбачувано: поголовне закриття шахт; масове банкрутство; абсолютно невиправдана змша структури паливно-енер-гетичного балансу кра!ни.
У Gвропi тiльки двi кра!ни (Укра!на i Польща) зберегли вуглевидобувну промисло-
вють, при цьому Польща практично завершила ïï реструктуризацiю. Тому досвщ Польщi з реструктуризаци вугiльноï галузi е також цiнним для Украши. Насамперед, у перiод 1989-1990 рр. була лшвщована централiзова-на структура управлшня вугiльною галуззю, шахти стали самостшними господарськими одиницями [16, 44]. У складi вуглевидобувних компанш були видiленi шахти, що шдля-гають реструктуризаци, i створенi структури, якi займалися реалiзацiею майна шахт, що закривалися. Неперспективш шахти були ви-дiбранi за такими критерiями: доступнiсть за-пасiв вугiлля; економiчна рентабельнiсть видобутку. При цьому як прюритетш сфери дь яльносп польське гiрництво пiсля вступу Польщi до Свропейського Союзу обрало та-кi: охорона навколишнього середовища; новi технологи; безпека та гiгiена пращ. Водночас вщповщно до права Свропейського Союзу передбачалися такi види допомоги на: скорочення дiяльностi; утримання доступу до резерву вугшля; покриття надзвичайних ситуацiй. Реалiзацiя майна шахт, що закривають-ся, здiйснювалась у двох формах: по-перше, пiдвиди дiяльностi, не пов'язаш з видобутком вугiлля; по-друге, передавалося приватним пiдприемствам для надання послуг дiючим шахтам для розвитку допомiжниx вироб-ництв, пов'язаних iз вуглевидобуванням.
На початку реформ у вугшьнш промисловосп Польщi працювало 387,9 тис. чол., видобуток вугшля складав 147 млн. т. Уже у 1997 р. у Польщi добувалося 132 млн. т вугшля i залишилося зайнятих у галузi 243 тис. чол., а у 2007 р. кшьюсть працюючих скоро-тилася до 146 тис. чол. i видобуток вугшля зменшився до 102,8 млн. т.
Експертами були визнаш основш причини неефективност реструктуризаци ву-гiльноï галузi Польщi, якi полягають у такому:
вщсутшсть довготермiновоï державноï полiтики;
занадто оптимютичш та нереальнi ви-xiднi оцшки, якi приймалися у програмах реформ, що не враховували пристосування ви-робничого потенцiалу шахт до можливостей рентабельного збуту вугiлля;
вiдсутнiсть соцiально-економiчно! ста-бiлiзацi!, а також тиск галузевого та проф-спiлкового лобдавання.
Укра!на також iз 1994 р. почала ств-працювати з Мiжнародним валютним фондом i Мiжнародним банком реконструкцi! та розвитку, яю однiею з умов надання кредитов висунули вимогу лiквiдацi! дотацiй вугшьно! галузi й закриття високозбиткових шахт. У результат протягом 1995-1996 рр. галузь працювала без дотацiй. Це тдсилило фшан-сову нестабiльнiсть, зростання кiлькостi ви-сокозбиткових шахт, що й послужило спо-нукальним мотивом до масового !х закриття.
Зрозумiло, що пряме перенесення зару-бiжного досвiду щодо реструктуризаци вугшьно! промисловосп на нацюнальну еконо-мiку е неприйнятним, але iснують загальнi закономiрностi, яю потрiбно враховувати, а саме:
реструктуризащя не мае зводитися до закриття шахт, а передбачае комплекс захо-дiв, якi забезпечують економiчну актившсть у вуглевидобувних регiонах i сощальш потреби !х жителiв;
потрiбне стратепчне планування на-слiдкiв реструктуризацi!, що дозволить ство-рити додатковi робочi мiсця та вiдновити iн-фраструктуру шахтарських мiст, а також визначити потреби у залученш iнвестицiй;
треба мати на уваз^ що малi й середнi пiдприемства здатнi забезпечити потенцшш можливостi економiчного вiдновлення тери-торiй, де закриваються шахти;
стратепя економiчного вiдновлення шахтарських мiст мае враховувати потреби у трудових ресурсах, безпосередньо зайнятих при реструктуризаци, i у майбутньому роз-витку;
реалiзацiя проекпв реструктуризацi! потребуе забезпечення вама джерелами фi-нансування: державного, приватного i зов-нiшнього iнвестування;
для здшснення заходiв реструктуриза-цi! потрiбно створити структуру з управлiння цим процесом, а також забезпечити обмш шформащею мiж усiма учасниками процесу.
Аналiз i узагальнення унiкального досвщу реструктуризацi! вугiльно! промисловостi Укра!ни, науково-методичних розробок i органiзацiйних рiшень, вироблених пiд час вугiльних реформ,
становить практичний штерес iз точки зору реформування iнших секторiв економiки, учасп держави в цих перетвореннях, обгрунтування положення щодо створення структури управлшня реструктуризацiею вугiльно! галузi; комплексного шдходу до пом'якшення соцiальних наслiдкiв реструктуризаци на територiях, де вона проводиться, розробки програм мюцевого розвитку шахтарських мют.
У процесi дослiджень дшшли висновку, що межа об'екта реструктуризаци мае бути ютотно розширеною, а саме: необхщно розвивати виробничу й невиробничу структури галузi, змiна власносп в галузi, вирiшення проблем соцiально-економiчно! сфери
вуглевидобувних регiонiв iз врахуванням виробничо! бази й iнтересiв мешканщв цих регiонiв.
Запропонований пiдхiд до об'екта дозволяе здшснити його декомпозищю i виробити напрями реформування окремих шдсистем реструктуризацi!. Розумiння реструктуризацi! в такш широкiй постановцi пiдводить до трактування даного процесу як велико! соцiально-економiчно!
трансформацi!.
Як видно на рисунку, перший блок завершуеться формуванням цшей
реструктуризацi!, виходячи з яких галузь складатиметься з приватних i державних пiдприемств, здатних забезпечити
саморозвиток i конкурентоспроможнiсть у майбутньому. Перспективнi вуглевидобувш пiдприемства, що реструктуризованi або знов вводяться, зможуть функцюнувати самостiйно або входитимуть до складу приватних або державних компанш, при цьому державна тдтримка на !х розвиток мае скорочуватися. Реструктуризащя вуглевидобувних тдприемств мае протiкати так, щоб економша вуглевидобувних терито-рiй була диверсифшована й забезпечувала формування фiнансових ресурсв, достатнiх для виконання соцiальних функцш i зни-ження соцiально! напруженосп.
Держава разом з основними учасниками формуе на мунiципальному рiвнi структуру управлiння процесом
реструктуризацi! (блок 2). У сучасних умовах органам мюцево! самоврядносп належить важлива роль у проведенш сощально-економiчно! полтоики на мiсцях. Проте вiдсутнiсть або недостатнють власних фiнансових ресурсiв, а також достовiрно! iнформацi! про перебщ масштаби i наслiдки реструктуризацi! галузi робить роботу цих органiв малоефективною. Потрiбна розробка механiзму партнерства учасниюв
реструктуризацi! - галузевих органiв; оргашзацш, що займаються лiквiдацiйними роботами; репонально! та мiсцево! влади; iнвесторiв; населення. Аналiз рiвня розвитку шахтарських регюшв сприятиме пошуку стратегiчних напрямiв розвитку територш i вирiшенню соцiально-економiчних проблем. Отже, вщстежування i реалiзацiя функци контролю за станом соцiально-економiчно! ситуаци в даному мiстi, а також формування шформацшного забезпечення для ухвалення обгрунтованих управлiнських рiшень будуть покладеш на дану структуру. У завдання мiжвiдомчо! регiонально! структури входитиме також розробка й реалiзацiя регiональних програм реструктуризаци вугшьно! промисловосп, програм мюцевого розвитку, вiдбiр найбiльш ефективних проекпв, забезпечення зайнятостi працiвникiв, що вившьняються, контроль на мiсцях за цшьовим використанням коштiв державно! пiдтримки.
Потрiбне вдосконалення законодавчо! бази, яка регламентуе процеси реструктуризацi!, i створення умов для адаптаци вуглевидобувних пiдприемств до ринкового оточення i !х розвитку (блок 3). Досвщ лiквiдацi! вугшьних шахт дозволяе визначити головнi напрями вдосконалення i розвитку системи оргашзацшно-правового забезпечення даного процесу, що дiе, а саме [23, 23; 24, 120]:
о о
о
о
Рисунок. Схема методичного тдходу до управлгння процесом реструктуризаци вугыьног промисловост1 нарегюнальному р!вт невизначеним залишаеться правовий вуглевидобувного тдприемства. Це статус л1кв1дованого або законсервованого пов'язано з тим, що потенцшш приватнi
Блок 1
Формування мети, проблем реструктуризаци та п1дб1р складу учасник1в
Блок 2
Створення оргашзацшно! структури управл1ния процесом реструктуризаци на основ1 соц1алъного партнерства держави з основними учасниками
Блок 3
1нституц1йн1 перетворення при реструктуризаци вугшьно!' промисловосп
Формування нормативно-правово! бази
Перетворення форм власносп
Траисформац1я управл1ния
Ж
Блок 4
Реструктуризация виробничо! сфери галуз1
В изначення потреби у палив1
Л1кв1дац1я збиткових п1дприемств
Реконструкция та модерн1зац1я перспективних шахт
Вщдшення непроф1лъних п1дприемств
Ж
Блок 5
Реструктуризац1я соц1алъно1 сфери галуз1
Демограф1чн1 показники
природнии рух населения
механ1чнии рух населення з урахуваииям переселения в шш1 рег1оии
Невиробнича сфера
передача сощально! сфери до комуиалъио! власносп
заииятlсть населення у иевиробиичш сфер!
сощальна тдтримка
Р1вень життя населення регюну
оцlика рiвия заииятостl
оцшка р!вия безроб1ття
к1дък1стъ иових робочих м1сць
ж
швестори виявляють зацiкавленiсть до закритих, але не лiквiдованих фiзично вуглевидобувних шдприемств щодо доопрацювання;
недостатньо опрацьованими
залишаються питання, пов'язанi з безпекою прничих робiт на шдприемствах, якi пiдлягають лiквiдацi! або законсервоваш;
вiдсутнiй ефективний контроль за станом лшвщовуваних шахт, що пов'язане з шдтопленням, загазованiстю i просiданням окремих територш;
потребуе законодавчого регулювання будiвництво нетипових, неглибоких шахт (копанок);
розробка й розвиток механiзмiв формування i дослiдження джерел фшансування для створення нових робочих мюць iз залученням корпоративних, колективних i приватних iнвестицiй або iнших ресурсв задля розвитку малого та середнього шдприемництва;
важливим чинником зниження соцiально! напруженостi при лшвщацп шахт мае стати змiна пропорцш, що склалися, у структурi промислового виробництва шахтарських поселень, що потребуе змiни i надання даним територiям статусу територiй недостатнього розвитку для можливосп диверсифiкацi! господарського комплексу.
Удосконалення законодавчо! бази передбачае також розробку акпв, спрямованих на прискорення приватизацi! у вугiльнiй галузi з урахуванням !! особливостей, мехашзму залучення недержавних iнвестицiй, визначення сощально орiентованих зобов'язань стратегiчних iнвесторiв, удосконалення механiзму субсидування вуглевидобувних пiдприемств державного сектору з урахуванням норм i вимог СОТ, €С та ш.
Щодо дiючих пiдприемств (блок 5) пропонуеться розробити напрями
реструктуризацi!, орiентованi на такi об'екти: неперспективнi вуглевидобувш
пiдприемства, якi продовжують
функцiонувати за шдтримки держави без подальшого розширення виробництва;
перспективнi вуглевидобувнi
пiдприемства, що продовжують
функцюнувати i розвиватися (здшснення техпереозброення, реконструкцiя,
будiвництво нових потужностей).
Для пом'якшення соцiальних наслiдкiв реструктуризаци вугшьно! галузi (блок 6) запропонований пiдхiд щодо соцiального захисту, який складаеться з таких компонентiв: полшшення демографiчно! ситуацi! в регiонi; комплекс заходiв утримання i розвитку об'екпв соцiально! сфери; програма соцiального захисту звшьнених працiвникiв; програма мiсцевого розвитку i сприяння зайнятостi в шахтарських мютах.
Як механiзм реалiзацi! програми ре-структуризацi! на регiональному рiвнi (блок 7) пропонуеться частку вщповщальност за процес реструктуризацi! вугiльно! галузi перекласти на органи мiсцево! самоврядування, передбачивши передачу повноважень i ресурсiв для управлiння розвитком шахтарських мют, за рахунок кошив держшдтримки. На цьому рiвнi програми включатимуть таю компоненти: професшне перенавчання звiльнених працiвникiв, пiдтримка малого i середнього бiзнесу i фiнансування бiзнес-центрiв (iнкубаторiв); створення робочих мiсць поза вугшьною галуззю за допомогою фшансування ефективних проектiв; сприяння переселенню звшьнених шахтарiв в iншi регiони кра!ни.
Потрiбне вироблення критерi!в оцiнки ефективност варiантiв реструктуризацi! (блок 8) iз визначенням фiнансових iнтересiв держави, регюну, пiдприемств i !х працiвникiв. Для оцшки ефективностi конкретного об'екта вщповщно до методологi! проектного аналiзу мають розглядатися вс потоки, що випкають (податковi), i потоки, що входять (дотацшш), упродовж усього процесу реструктуризаци, яю шляхом дисконтування зводяться до одного тимчасового перюду, потiм розраховуються рiзнi фiнансовi показники, наприклад, чиста приведена вартють.
Таким чином, реструктуризащя вугiльно! галузi на рiвнi регюну може дати позитивш результати за умови: знаходження дiевих механiзмiв зниження соцiально! напруженостi у вуглевидобувних регюнах; пiдтримка дiючих пiдприемств, вiдповiдно до можливостей галузц розвитку альтернативних галузей господарювання; розробки прюритетних завдань соцiального розвитку територiального утворення.
Л^ература
1. Указ Президента Укра!ни «Про структурну перебудову вуг1льно! промисловост1» № 116 в1д 7 лютого 1996 р. // Урядовий кур'ер. - 1996. - № 27-28. - 10 лютого.
2. Яновский А.В. Основы реструктуризации угольной промышленности России / А.В. Яновский. -М.: Недра, 1995. - 136 с.
3. Малышев Ю.А. Реструктуризация угольной промышленности (Теория. Опыт. Программы. Прогноз) / Ю.А. Малышев, В.Е. Зайденварг, В.М. Зыков и др. - М.: Компания «Росуголь», 1996. - 536 с.
4. Герасимчук Д.А. Актуальные проблемы реструктуризации и реформирования угольной промышленности Украины / Д.А. Герасимчук, А.Г. Заболотный, Н.А. Кононенко // Уголь Украины. - 1997. - № 6. - С. 7-10.
5. Постанова Кабшету М1н1стр1в Укра-!ни «Про х1д структурно! перебудови вугшьно! промисловосп» в1д 28 березня 1997 р. № 280 // Офщшний в1сник Укра!ни. - 1997. -№ 14. - Ст. 20.
6. Постановление Кабинета Министров Украины «Порядок ликвидации угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий» № 938 от 6 июля 2000 г. // Офщшний в1сник Укра!ни. - 2002. - № 28. - Ст. 1317.
7. Програма «Укра!нське вугшля» // Уголь Укра!ни. - 2001. - № 10. - С. 5-38.
8. Вугшьна промислов1сть Укра!ни: стан 1 тенденцн на фош реструктуризаци / Центр Разумкова // Нацюнальна безпека 1 оборона. - 2003. - № 8. - С. 3-8.
9. Рассуждай Л.Н. Экономическая оценка результатов реструктуризации угольной промышленности Украины с учетом зарубежного опыта / Л.Н. Рассуждай, Н.В. Пискунова // Проблемы развития внешнэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНТУ, 2004. - С. 808-810.
10. Высоцкий Е.Н. Как закрывают шахты на Западе / Е.Н. Высоцкий // Шахтер Украины. - 1999. - № 24-25. - С. 9.
11. Ход реструктуризации угольной промышленности Польши в период с 1998 по 2001 гг. // Глюкауф. - 2002. - № 1. - С. 52-57.
12. Опыт Франции в области реконверсии угольных шахт / По материалам
Рабочей группы по углю Европейской экономической комиссии // Уголь. - 1995. -№ 12. - С. 24-27.
13. Плакиткин Ю.А. Угольная промышленность: опыт адаптации к условиям рынка / Ю.А. Плакиткин // Уголь. -1996. - № 2. - С. 6-10.
14. Горная промышленность Германии. Краткие сообщения // Глюкауф. - 2002. -№ 2 (3). - С. 6-7.
15. Иванов П.Н. Угольная промышленность Германии / П.Н. Иванов // Уголь Украины. - 1995. - № 9, № 10.
16. Попов В.Н. Социально-экономические аспекты реструктуризации угольной промышленности Польши / В.Н. Попов, А.А. Рожков // Уголь. - 2000. - № 4. - С. 44-48.
17. Прогноз развития угольной промышленности США до 2030 г. Зарубежная панорама // Уголь. - 2008. -№ 10. - С. 69-72.
18. Петрунин О. Л. Опыт работы угледобывающих предприятий Германии / О.Л. Петрунин // Уголь. - 1997. - № 1. - С. 61-65.
19. Ликвидация французской государственной угольной компании. Зарубежная панорама // Уголь. - 2008. - № 10. - С. 69.
20. Агапов А.Е. Итоги работы Государственного учреждения «ГУРШ» по реализации программы ликвидации особо убыточных шахт и разрезов в 2007 году /
A.Е. Агапов // Уголь. - 2008. - № 3. - С. 3-6.
21. Интервью с директором ГУ «Соц-уголь» доктором экономических наук Поповым В.Н. // Уголь. - 2008. - № 3. - С. 911.
22. Толченкин Ю.А. Роль международных институтов и организаций в реструктуризации угольной отрасли / Ю.А. Толченкин // Вестник УГТУ-УПИ. - 2006. -№ 1. - С. 51-59.
23. Амоша А.И. Комплексное освоение угольных месторождений Донецкой области: моногр. / А.И. Амоша, В.И. Логвиненко,
B.Г. Гринев / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2007. - 200 с.
24. Лукьянченко А.А. Взаимодействие территориальных и отраслевых органов управления в процессе реструктуризации / А.А. Лукянченко, В.Н. Ермаков // Уголь Украины. - 2003. - № 4. - С. 29-34.
25. Глларюнов О.Ю. Лiквiдацiя вуглевидобувних шдприемств: економiко правовi механiзми / О.Ю. Глларюнов / Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. -Донецк: Ветер, 2009. - С. 119-125.
