CC BY
59
О.1. Амоша
ОРГАШЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧШ МЕХАН1ЗМИ АКТИВ1ЗАЦП ШНОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
Iнновацiйна модель технолопчного розвитку - це майбутне Украши. А поки що в промисловосп, пiсля попереднього спаду та стабшзаци, тривае розвиток на стади використання створених ранiше потужностей, застаршо"1, як правило, структури виробництва. Тому шновацшна дiяльнiсть ще не стала головним напрямом розвитку економжи. Попри окремi позитивнi тенденци в шновацшному розвитку Украши (наприклад, обсяг шновацшно'' продукци, яка вiдвантажуеться за межi держави, за три останнi роки зрю у 1,5 раза), кшькють розробок з метою створення ново'' техшки скоротилась iз 1995 р. бшьше нiж у 2 рази. Зменшилась у цiлому частка шновацшно'' продукцп в загальному обсязi виробництва (за перюд з 2000 р. у 1,7 раза).
Спостер^аеться загальне зниження шновацшно'' активностi пiдприемств, рiвня комерцiалiзацii розробок, превалюють дрiбнi удосконалення, обмежене тиражування нововведень. Питома вага тдприемств, що займаються iнновацiйною дiяльнiстю, у декiлька разiв поки що менше, нiж у США, Япони, Нiмеччинi, Франци.
Ранiше у нас для розвитку шновацшного технологiчного сектора дiяв ланцюжок: фундаментальна наука та ефективна освiта, система пiдготовки кадрiв та пiдвищення ix квалiфiкацii, прикладш розробки i винаходи, дослiднi зразки, новi технологи, використання - впровадження, одержання результапв, прибутку. Далi - вкладення частки прибутку в науку й освггу i так далi по новому колу.
Розробкою i впровадженням кiнцевого iнновацiйного продукту займалась галузева наука, конструкторсью бюро, науково-техтчт працiвники на пiдприемстваx. На Заxодi на це були налаштованi державт програми, венчурнi фонди i корпораци, якi накопичили значний досвiд i достатнiй капiтал.
Тому зараз у нас поширення iнновацiй масово не йде не тшьки тому, що затримався
© Амоша Олександр 1ванович- академж НАН Украши, директор.
1нститут економ1ки промисловосп НАН Укра1ни, Донецьк.
етап використання можливостей попереднього технолопчного укладу, а i тому, що, з одного боку, обмаль кош^в (або ix недостатне використання з щею метою), а з шшого, -1я§Тпр5в>2лоо9о>слаблен або й зовам розвалеш галузевi iнститути, КБ. А оскшьки вони знаходяться на завершальному шляху шновацшних iдей до виробництва, то потрiбнi термiновi дп для реашмацп цiеi ланки iнновацiйного циклу (як, до реч^ i наукового сектора у бшьшосп вищих навчальних закладiв).
До того ж, в Украт переважна бiльшiсть промислових тдприемств та ix об'еднань як державно"1, так i недержавноi форм власносп не виявляе iнтересу до фшансування iнновацiй, якi не можуть дати гарантованоi i швидко'' вiддачi. Вони бшьше заклопоташ поточними питаннями виживання або змщнення свого становища шляхом нарощування власностi, поширення сфер дiяльностi, монополiзацii або вигiдного розподiлу ринюв збуту свое' продукцй, вкладаючи каттали передусiм у цi заходи. 1нновацшш ж заходи якщо i фшансуються, то лише тi, що стосуються впровадження вже апробованих вiтчизняниx або зарубiжниx зразкiв ново'' теxнiки та технологш.
Тому поки вiтчизнянi пщприемщ мдозрiютьм до усвiдомлення необxiдностi швестування в проведення дослiджень i розробок, ix комерцiалiзацiю зi створенням вщповщних структур, а також виникне загальне сприятливе для шновацш економiчне середовище в Украiнi, держава мае поряд з ринковими заходами актившше впливати на шновацшш процеси, виступати ix шщатором, не виключаючи не тшьки тдтримки, а й певного примусового залучення до них промисловщв.
Наприклад, для пщтримки виробництва на сучасному рiвнi та забезпечення iнновацiйного розвитку пщприемствам доцiльно мати два бюджети: перший - звичайний бюджет, який включае кошториси поточних витрат i складае 80-90% усiх витрат оргашзацп; другий - спецiальний бюджет витрат майбутнього (перспективного) розвитку. Цей бюджет повинен складати 10-20% загальних витрат i бути стабшьним незалежно вщ того, гарш чи поганi часи для пщприемства. Вiдхилення вiд цього стввщношення повинно супроводжуватися фiскальними дiями з боку держави.
Заслуговуе на увагу щея вiдновлення Державного шновацшного фонду з мережею його галузевих i територiальних пiдроздiлiв. На нашу думку, вщрахування до фонду доцшьно було б диференцiювати залежно вщ масштабiв самостiйного фiнансування пiдприемствами шновацшних заходiв (включаючи участь у заснуванш i пiдтримцi iнновацiйних структур): чим бшьше коштiв пiдприемство витрачае на таке фшансування, тим меншою (аж до нульово'О мае бути ставка вщрахувань. Тобто вiдрахування до шновацшного фонду мають бути своерiдним штрафом для шновацшно пасивних пiдприемств.
Одним з реальних шляхiв створення умов у кра'1'ш для переходу на шновацшну модель розвитку е сприяння утвердженню крупних структур у корпоративному секторi економжи. Дослiдження iнституту, наш науково-практичний
досвщ доводять, й зi свiтового досвiду
випливае, що саме крупш корпораци, концентруючи основнi швестицшш ресурси, здатнi здiйснювати i здшснюють розширене вiдтворення на iнновацiйнiй основi i забезпечують стiйкiсть i конкурентоспроможнють нацiональних пiдприемств на свiтовому i внутрiшньому ринках. Крiм того, шновацшна конкуренцiя пiдприемств i породжене нею зростання витрат на дослщження i розробки викликають необхiднiсть кооперацп тдприемств у цiй сферi, створення науково-виробничих об'еднань з тим, щоб вийти на ринок iз новою високотехнолопчною продукцiею. Одночасно такi корпорацГi е реальною базою i малого iнновацiйного бiзнесу.
Особливо ефективними е вертикально штегроваш корпоративнi структури, пов'язанi послщовнютю стадiй виробництва (або стадiй шновацшного циклу вщ розробки до промислового впровадження) i заснованi на мiжгалузевiй iнтеграцГi видобувного й обробних виробництв, сировинних i переробних пiдприемств, наукових органiзацiй i промислових пiдприемств, в яких конкурентна перевага досягаеться гарантованим постачанням i збутом, економiею трансакцшних витрат, попитом на швестици та шновацшну продукщю, спiльним управлiнням катталом, швидкiстю й iстотним розширенням вщтворювального процесу.
Тому одночасно треба пщвищувати якiсть корпоративного управлiння в акцюнерних товариствах - об'ектах вкладання катталу, пiдiймати рiвень додержання стандартiв корпоративного управлшня. 1нститутом розробленi вiдповiднi пропозици зацiкавленим органам управлiння. Заслуговуе на пщтримку i iдея пiдготовки i видання "Енциклопеди корпоративного управлшня" iз залученням освiтян та управлiнцiв.
Без посилення державного втручання в шновацшну дiяльнiсть у промисловосп ефективне використання наявного потенщалу навряд чи можливе. Достатньо згадати досвщ Япони, Ггалп, Нiмеччини, США з урятування сталеливарно'1', автомобiльноi, суднобудiвноi, вугiльноi промисловостi та ш. У зв'язку з цим хотшося б пiдкреслити, що шститутом розробленi для Мiнiстерства палива та енергетики конкретш пропозицii та нормативно-методичш акти щодо використання коштiв для техшчного переоснащення шахт, що мають надаватися на конкурсних засадах та за умови забезпечення збалансованостi доходiв i витрат з наступним зменшенням або скасуванням державних дотацш та поверненням залучених кош^в.
У сучасних умовах дiяльнiсть iз розвитку iнновацiйноi сфери в конкретних галузях та регюнах повинна включати не тшьки дiяльнiсть центральних, але i галузевих оргашв влади i управлiння та регюнально'! влади, якi обумовленi необхiднiстю виконання
галузевих та регюнальних замовлень. Останш мають бути реалiзованими на piBHi оргашв мюцево'1' державно'1' виконавчо'1' влади i органiв мiсцевого самоврядування. Особливо це актуально в сучасних умовах можливого посилення ïx ролi та фшансового забезпечення згiдно i3 основними положенями реформи адмiнiстративно-територiального устрою. (Зараз шститут готуе наукову доповiдь з проблем регюнального розвитку, де в котрий раз обгрунтовуеться необxiднiсть децентралiзацГï повноважень та ïx фшансового забезпечення на користь регюшв.) Такими замовленнями можуть бути охоплеш ус види шновацшно'1' дГяльностГ, включаючи науково-теxнiчнi розробки, шженерну пГдготовку виробництва, реалiзацiю конкретних техшчних, органiзацiйниx i Гнших нововведень, шновацшш проекти у складi регiональниx програм науково-техшчного розвитку (наприклад, "Донецька область - 2020").
За допомогою системи регюнальних замовлень на здшснення шновацшно'1' дГяльностГ з'являеться можливГсть належного вирГшення таких задач, як своечасна реалiзацiя наявних ГнновацГйних можливостей, концентрацГя ресурсГв на використання ефективних з них, оперативне управлшня шновацшним процесом на регюнальному рГвнГ при мГнГмальному ризику вщ неправильного вибору того або шшого ГнновацГйного напряму.
У цГй справГ можуть бути використанГ результати виконаного шститутом рейтингового аналГзу регГонГв з шновацшно'1' дГяльностГ в Укра'1ш за останш 4 роки. Щодо галузевих особливостей, то тут теж можна використати запропоноваш прюритети з розвитку шновацшно'1' дГяльностГ за конкретними галузями промисловостГ якГ мГстяться в пщготовлених Гнститутом КонцепцГях промислово'1' полгти-
ки та структурно!.' перебудови промисловостГ. Це стало можливим завдяки багаторГчнш науково-практичнш спГвпрацГ Гнституту з провГдними пщприемствами вугшьно'1', машинобудГвно'1', металургшно'1', хГмГчно'1' та Гнших галузей промисловостГ та ВПК.
Як показуе досвщ, найдинамГчшшого розвитку набувають тГ регГони, де сформувалися шновацшш кластери, якГ е об'еднаннями взаемопов'язаних рГзних органГзацГй (промислових компанш, дослГдних центрГв, наукових установ, оргашв державного управлшня та ш.) на базГ галузево'1' або територГально'1' концентраци мереж спецГалГзованих постачальникГв, основних виробниюв та споживачГв, якГ являють собою единий технолопчний ланцюжок. Кластери спрямовують свою дГяльнГсть на виробництво шновацшно'1' продукц11' свГтового рГвня, ïx створення е особливо ефективним при реалГзацп програм економГчного розвитку галузей, окремих регГонГв, а шодГ - навггь цГлих кра'1'н.
Формування промислових кластерГв у провГдних промислово розвинених крашах, наприклад НГмеччинГ (хГмГя, машинобудування) та Франци (виробництво продуктГв харчування, косметики), привело до того, що цш групи галузей стали взаемодГяти усередиш кластерГв, сприяючи мультиплГкативному ефекту стосовно зайнятосп й трансфертГв технологГй.
Мехашзм управлГння ГнновацГйною дГяльнГстю вГдповГдно з кластерною моделлю охоплюе весь цикл «щея-ринок» за рахунок уведення до кластерГв багатьох установ, органГзацГй, пщприемств, якГ ввдграють важливу роль у процесГ розробки та впровадження нововведень - науково-дослщш Гнститути, вищГ навчальш заклади, органи стандартизац11', торговельно-промисловГ палати та ш. Ефективне функцГонування окремих кластерГв свщчить про перспективнГсть використання тако'1' структури в рГзних галузях i регюнах, тому що вони сприяють створенню нових можливостей для вщродження юнуючих пГдприемств, розширенню зайнятосп квалГфГкованих працГвникГв i виробництву конкурентоспроможних на свгшвому ринку товарГв.
Тому необхщно передбачити розробку кГлькох тлотних проектГв з подальшим широким розповсюдженням досвщу щодо застосування кластерного пщходу до розвитку економГчно'1' бази галузей та регГонГв. ЦГ пГлотнГ проекти слщ запровадити для рГзних титв територГй - сГльськогосподарських, промислових, рекреацшних, а також тих, де за наявними умовами доцшьно створювати «точки» зростання нацюнального науково-
техшчного потенщалу та iнновацiйного розвитку виробництва. Це потребуе змiни прiоритетiв полгтики регiональних i мiсцевих органiв влади у напрямi створення системи малих i середнiх фiрм, якi мають тiснi технологiчнi, економiчнi та сощальш зв'язки i дають значний мультиплшативний ефект стосовно зайнятостi й експортних можливостей регюшв.
1нститутом разом iз галузевою наукою (УкрНД1ВЕ) запропоновано Кабшету мiнiстрiв Украши створити iнновацiйний кластер iз виробництва вибухозахищеного електроустаткування. Ця робота проводиться за аналогiею з уже дшчим iнновацiйним кластером вугшьного машинобудування, яким е фактично технопарк "Вуглемаш". Серед засновникiв цього технопарку 1нститут геотехшчно' механiки та 1нститут економiки промисловостi Нацюнально' академп наук Украши.
Технопарки е одшею з форм шновацшно' iнфраструктури, яка забезпечуе шновацшну сферу всiма видами послуг, а також взаемодш елементiв шновацшного процесу, сприяе дифузп iнновацiй у вс сфери економiки. В Укра'ш елементи шновацшно' iнфраструктури розвинутi недостатньо. Практично вщсутш такi елементи, як бiржi (ярмарки) науково-технiчних розробок, шновацшних проекпв i науково-технiчних iнновацiй, страхування шновацшних ризиюв, венчурний капiтал. Слщ розробити i загальнодержавну, а на й основi - галузевi та регюнальш програми розвитку шновацшно' шфраструктури.
Вiдповiдно до потреб ефективного функцюнування шновацшно' iнфраструктури необхiдно довести чисельнють iнновацiйних iнфраструктурних пiдприемств за видами економiчноi дiяльностi до визнаних за кордоном пропорцш. Наприклад, у свт зараз дiе бiльш 3000 технопарюв, в Gвропi - близько 300 i ще 1500 iнновацiйних центрiв. У Роси -60 технопарюв, що у декiлька разiв бшьше, шж в Укра'ш, ураховуючи питому вагу промисловосп. Украшсью ж технопарки у сво'й бiльшостi тiльки пускають корiння та розширюють вплив на економшу. Розiбратись з 1'х ефективнютю потрiбно там, де виникають питання, а коли сьогодш з плеча зруйнувати дшчу технопаркову модель шновацшно' полiтики, то на створення ново' пiде не менш 5, а може, i 10 рокiв.
Закон Украши "Про шновацшну дiяльшсть" перетворював взагалi всю крашу в технопарк. Був зроблений важливий крок в активiзацii шновацшно' дiяльностi в Укра'ш. Однак стимулюючi статтi закону, таю як частина 3 ст. 16 щодо статусу тдприемства як шновацшного, що давав йому право на пшьги; ст. 21 i 22 та пункт 3 роздшу VII "Прикiнцевi положення" щодо особливостей в оподаткуванш та митному регулюваннi шновацшно'1 дiяльностi, були фактично скасованi.
Також виключено iз Закону Укра'1'ни "Про спещальний режим iнвестицiйноi та шновацшно'1 дiяльностi технологiчних паркiв" ст. 4 щодо особливостей оподаткування технолопчних парив та 1'х учасникiв, дочiрнiх та спiльних пiдприемств; частину 3 ст. 5 щодо особливостей державно! тдтримки швестицшно! та iнновацiйноi дiяльностi; ст. 6 щодо порядку ввезення товарiв, устаткування, обладнання, сировини, матерiалiв, комплектуючих та iнших предметiв, якi використовуються технологiчними парками, 1х учасниками, дочiрнiми i спiльними пiдприемствами; частину 3 ст. 8 щодо державноi гаранта стабiльностi встановленого цим законом спещального режиму iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльностi технологiчних паркiв. Зараз е ва пiдстави сподiватись, що це все тимчасово. У цих умовах науковцям треба зробити все можливе для обгрунтування необхщносп дп перелiчених статей.
Одним з ефективних засобiв подолання дефщиту iнвестицiйних ресурсiв, як показуе зарубiжний досвiд, е венчурне фшансування iнновацiй шляхом створення венчурних фондiв, якi iнвестують сво'1 кошти, перш за все купуючи акцii фiрми. В Украiнi названа форма швестування поки що не набула розповсюдження. Нерозвиненiсть венчурного фiнансування в Укра'ш багато в чому зумовлена слабким розвитком фондового ринку, недостатнютю правового забезпечення.
У прийнятому нещодавно Закош Украши «Про шновацшну дГяльнють» венчурний капГтал взагалГ не розглядаеться як джерело фшансування ГнновацГйно'1' дГяльностГ. З огляду на необхщнють переходу укра'1'нсько'1' економГки до шновацшно'1' моделГ розвитку, вирГшення всГх названих питань доцГльно сконцентрувати в одному документГ - ЗаконГ Украши «Про венчурне Гнвестування ГнновацГйно'1' дГяльностГ». Проект такого закону розроблено в нашому шститул i передано в регюнальний центр законодавчих ГнГцГатив.
Оргашзацшний напрям розвитку системи венчурного Гнвестування передбачае створення державних, регюнальних i галузевих венчурних швестицшних шститутГв, формування регюнально'1' бази даних щодо кшькосп та ефективностГ усГх використаних шновацш.
ЕкономГчний напрям розвитку системи венчурного Гнвестування полягае у створенш мережГ венчурних фондГв, розробцГ рекомендацГй щодо визначення ефективностГ вкладеного венчурного катталу.
Актуальною постае проблема метролопчного забезпечення шновацшносп розвитку економГчних систем рГзного рГвня (регГону, краши) i аудиту ефективностГ шновацшно'1' дГяльностГ, обгрунтованого порГвняння реальних (а не вГртуальних, як це бувае) тльг Гз реальним ефектом.
Основним завданням щодо вирГшення зазначено'1' проблеми е визначення особливостей формування економГчно'1' ефективностГ розвитку трансформацшних економГчних систем з шновацшною складовою, удосконалення методГв оцГнки економГчно'1', соцГально'1' та еколопчно'1' ефективностГ ГнновацГй; об'ективних вимГрювачГв шновацшного розвитку; визначення критерив оцГнки шновацшного розвитку та ш.
Такий аудит ефективностГ, як сукупнють статистичних, ревГзшних i аналГтичних дГй, спрямованих на визначення рГвня ефективностГ ГнновацГйного розвитку економГки i одночасно цшьового витрачання державних ресурсГв, е вкрай важливим. Зараз шститут готуе вщповщш методичш рекомендаций
КрГм наведених та Гнших оргашзацшно-економГчних засобГв (що зараз узагальнюються шститутом у спецГальнГй науковГй доповщ до органГв влади та управлшня) розвитку нацюнально! iнновацiйноï системи, яка повинна пронизувати все виробництво, науку й освГту, важливе значення мае бГльш ефективне використання сощальних резервГв iнновацiйноï активностГ працюючих. Причинами його зниження, за даними дослщжень, е недосконала система корпоративного менеджменту вГтчизняних тдприемств, незатребуванГсть творчоï ГнГцГативи, невщповщнють умов упровадження ГнновацГй сучасним вимогам, недостатнють часу для творчоï дГяльностГ, вщсутнють ефективного механГзму стимулювання та мотиваци робГтникГв до творчоï ГнГцГативи та шновацшно! дГяльностГ.
СлГд також вщзначити правову незахищенГсть авторГв та Гнших учасникГв ГнновацГй, правовий шгшзм та пГдпорядкованГсть законодавства Гнтересам науково-техшчно! та промисловоï елГти. Розвитку шновацшно! активностГ не сприяе також налаштованють вГтчизняних промислових пГдприемств на
придбання iноземноï технГки i технологш.
Розвиток Украхни як iнновацiйноï держави особливо потребуе бшьш високого рГвня компетентностГ персоналу, ефективноï системи мотиваци пращвниюв, посилення зацГкавленостГ та включення робГтникГв у процес реалГзацП моделГ ГнновацГйного розвитку. В умовах жорстко! конкуренцй на внутрГшньому та зовшшньому ринках потрГбнГ глибокГ знання новацш та "ноу-хау", якГ застосовують провщш пГдприемства та фГрми в технологГях, обладнаннГ, ГнформацГйних системах, корпоративному менеджментГ, маркетингових дослщженнях. Без цього неможливо професГйно i грамотно працювати в ринкових умовах. Тому перш шж упроваджувати шновацшну модель розвитку на тдприемствах або ще десь слщ подбати про змшу старого мислення та стереотитв поведГнки. Заняття з навичок нового мислення повинш стати обов'язковими для молодих людей, що складають так званий "резерв до просування", те ж саме корисне для молодих фахГвцГв. УзагалГ потрГбне впровадження ГнновацГйного навчання,
спрямованого на розвиток шновацшно'1 культури: нестандартного мислення, навичок творчо'' дiяльностi та ш. Перед академiчною наукою в Укра'ш постае завдання органiчного об'еднання науково'' та педагопчно'' дiяльностей у цш справi. У зв'язку з цим в установах Нащонально'' академп' наук Украши необхщно розширити навчально-наукову базу та забезпечити пщготовку кадрiв, якi вмiють самостiйно ставити i виршувати задачi iнновацiйного розвитку на основi бшьшо'' концентрацп спiльних зусиль.
У зв'язку з вищезазначеним посилюеться актуальнiсть упровадження нового концептуального пщходу - утворення мережi iнновацiйних центрiв спецiального типу, спрямованих на передавання до галузей економши найбiльш щнних високодохiдних пропозицiй за рахунок створення сприятливих умов для талановитих авторiв, незалежно вщ 'х приналежностi до наукових шкш.
В Укра'ш склалася стшка негативна тенденцiя зменшення спещашспв, якi виконують науково-технiчнi роботи. Це не вщповщае загальносвiтовiй тенденцп зростання чисельносп таких кадрiв. Тут теж треба думати, що робити на державному рiвнi.
Змша вшово'' структури професшних кадрiв позначаеться не лише на науковому забезпеченш iнновацiйного розвитку. Загальш тенденцп збiльшення питомо'' ваги населення пенсшного вiку загострюють проблему 'х залучення в суспiльне виробництво з метою використання 'х досвщу та знань. На фонi зростання надлишково'' чисельностi працездатного населення (головним чином низько'' квалiфiкацiï) зростае потреба у збереженш робiтникiв старших вжових груп iз високою квалiфiкацiею. Тому необхщш проведення вiдповiдних дослiджень i розробка мехашзму збереження у виробницга людей похилого вiку. Це можуть бути графши неповного робочого дня, пращ вдома з використанням комп'ютерно'' техшки, гнучкi графiки роботи, консультування та ш.
Перепiдготовка та пщвищення квалiфiкацiï створюе сприятливi умови для розвитку шновацшно'' активностi працiвникiв, однак практика свщчить, що на бшьшосп пiдприемств Украши система пiдвищення квалiфiкацiï не забезпечуе регулярного оновлення та поповнення знань. У середньому в економщ Украши зайнятий працiвник проходить пщвищення квалiфiкацiï раз у 13 роюв, у будiвництвi - раз у 28 роюв, на транспортi - раз у 12 роюв, у державному управлшш - раз у 10 роюв. Вiдносно кращi показники у промисловосп - раз у 8 роюв, однак ураховуючи, що в сучасних умовах перюд старшня знань складае 3-5 рокiв, можна зробити висновок, що така система пщвищення квалiфiкацiï в промисловосп не забезпечуе перманентного оновлення знань.
1нститути Нащонально'' академп наук мають можливють брати активну участь у системi освоення новiтнiх технологiй у процеа пiдготовки, пiдвищення квалiфiкацiï кадрiв. I це вже, як вщомо, робиться в деяких фшях, кафедрах вищих навчальних закладах, iнститутах при академiчних установах. G i у нас таю ще' та дiï (наприклад, Вища економiчна школа, науково-учбове асощативне об'еднання iнституту з економiчними факультетами Донецького нащонального та Донецького нащонального технiчного унiверситетiв). Таким же чином може бути частково вщрегульована i вщома невiдповiднiсть структури пiдготовки кадрiв потребам економiки. Матерiали аналiзу потреб та можливостей пщвищення ефективносп освгги взагалi, трудового потенцiалу поданi до Секретарiату Президента, Кабiнету мiнiстрiв та Компе^в Верховно'' ради Укра'ни. Вони пщготовлеш iнститутом разом iз фахiвцями Держкомстату Укра'ни та Донецького нащонального ушверситету.
Iнновацiйнiсть суспiльства багато в чому визначають соцiокультурнi передумови -особливосп культури, тип соцiальностi, поведшки, дiяльностi й вiдповiдно специфiчнi сощокультурш ресурси, якi воно мае. Досвщ iнновацiйного розвитку як захiдних, так i схщних кра'н (Японiя, Китай, Iндiя та iн.) свiдчить, що суспшьства, якi досягли успiху на цьому шляху, не ^норують сво'' соцiокультурнi ресурси, а використовують 'х як основу для рацiональноï оргашзаци iнновацiйного процесу. Тому при використанш захiдноевропейських та iнших пiдходiв треба мати на увазi низьку ефективнють формальних рiшень. А у нас, на жаль, часто так i робиться. Тому в сучасних умовах
украшське суспшьство мае розкрити свiй шновацшний потенцiал завдяки рацiональному пiдходу до використання сво'1'х соцiокультурних ресурсiв - традицшних цiнностей, норм, правил сощальних взаемозв'язкiв, спiвробiтництва. Виходячи з цього, для тдвищення шновацшно'1 активностi громадян шститутом будуть продовженi соцiологiчнi дослщження, спрямованi на виявлення соцiокультурних ресурав iнновацiйного зростання.
