CC BY
28
ICTopiq медицини
History of Medicine
УДК 616(091)(075.8) DOI: 10.22141/2308-2097.52.3.2018.141849
Чабан М.П.1, Шевцова З.1.2, Гапонов В.В.3
1 Редакц1я обласно! газети «Зоря», м. Дн1про, Укра'на
2 ДУ «1нститутгастроентеролог!' НАМН Укра'ни», м. Дн1про, Укра!на
3 ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра'ни», м. Днпро, Укра'на
Просвггянка Ольга Косач-Кривинюк — земський лкар на Катеринославщиш (до 140^ччя BiA дня народження)
For cite: Gastroenterologia. 2018;52(3J:186-194. doi: 10.22141/2308-2097.52.3.2018.141849
Резюме. Розглянуто зв'язок представник':в родини Косач'в-Кривинюк'в з Катеринославом. Висвтлена роль одн'1е)' з перших жнок — земських л'кар'в на Катеринославщин Ольги Косач-Кривинюк (молодшо)' сестри Лесi Укранки) в наданн медичноi допомоги населенню. Показано внесок Ольги Косач-Кривинюк у розвиток нацюнально)' культури, лтератури та просвтницького руху на Катеринославщин'1. Ключовi слова: Ольга Косач-Кривинюк; патронажний земськй лкар; Олена Пчлка; Леся Укранка; Катеринослав
ГАСТРОЕНТЕРОДОПЯ GASTROENTEROLOGY
Про життя, творчу i громадську дiяльнiсть сла-ветно! родини Драгоманових-Косачiв проведено чимало дослщжень. На початку ХХ столггтя житте-вий шлях i дiяльнiсть Лес Укра!нки, Олени Пчiлки та Ольги Косач-Кривинюк виявилися пов'язаними з Катеринославом. Щ видатш украшсьы жiнки спри-яли розвитахда нацюнально! культури, просвггаиць-кого руху, громадсько! активностi мешканцiв Кате-ринослава.
У лiтературi вiдомостi про молодшу сестру Лесi Украшки — Ольгу Петрiвну Косач-Кривинюк зустрь чаються розрiзнено й не досить повно. Ця багатогранна жшка була письменницею, перекладачем, етнографом, хранителем величезного родинного архиву, першим бiографом Лесi Укра!нки та и найближчим духовним другом [1]. У лiтературi недостатньо висвгшена шфор-мацiя про медичну дiяльнiсть Ольги Косач-Кривинюк, яка була одшею з перших жшок — земських лiкарiв у Катеринославi.
Тема даного дослщження: вивчити життевий шлях, медичну, лиературну та видавницьку дiяль-шсть земського лiкаря Ольги Петрiвни Косач-Кри-винюк (1877—1945), переважно в катеринославський перюд.
Походження та юнацькi роки
Ольга Косач народилася 26 травня 1877 року в НовоградьВолинському (до кшця XVIII столптя — Звягель) Волинсько! губерни (нинi — Житомирська область). И батько, Петро Антонович Косач, був юристом, громадським дiячем, освiтянином. Мати, Ольга Петрiвна (вiдома як Олена Пчiлка), письменниця, пе-рекладачка, публiцистка, походила з родини Драгома-нових. 1! брат, Михайло Петрович Драгоманов, — вщо-мий учений, iсторик, фольклорист, публщист. У родинi Косачiв росло шестеро дггей: два хлопчики (Михайло i Микола) та чотири дiвчинки (Леся, Ольга, Оксана, 1зи-дора). Ольга була третьою дитиною в родиш. 1! дитячi роки пройшли в селi Колодяжному, що на Волиш [1].
У 1897 роцi Ольга закончила Ки!вську жшочу пмна-зш та вступила до Жiночих медичних куршв у Санкт-Петербурзi, яю скiнчила в 1904 роцi. На той час це був единий навчальний заклад у Роси, де жшка могла здо-бути вищу медичну освiтy У Киевi вона познайоми-лась iз студентом Празького полггехшчного iнституту, активним учасником революцшного руху Михайлом Кривинюком. У кшщ 1904 року вони одружилися. Молода родина вшхала до Праги, уникаючи переслiдувань полiцií. Пiсля народження дитини, у 1906 рощ, Ольга
© «Гастроентерологи» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Шевцова З.1., ДУ «1нститут гастроентерологп НАМН Укра'1'ни», пр. Слобожанський, 96, м. Днтро, 49074, УкраТна; e-mail: gastro_sbornik@i.ua
For correspondence: Z. Shevtsova, State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Slobozhanskii Avenue, 96, Dnipro, 49074, Ukraine;
e-mail: gastro_sbornik@i.ua
Ольга Косач у юнацьк роки
Оксана Старицька, Ольга Косач, Леся Укранка
1896 р'1к. Подаеться за виданням «Спогади про Лесю Укра/нку». — К.: Д^про, 1971
пере'1'хала до Киева, а чоловш тимчасово лишився за кордоном. За участь у протиурядових виступах Ольга була заарештована на нетривалий строк.
Треба було вшхати зi столищ, щоб якось уникнути переслiдувань iз боку полiцii. Обрано Катеринослав. Олена Пчтка неодноразово бувала в мютк вперше — на початку червня 1891 року проездом у Крим, до бвпа-торii; потiм — у 1905 рощ на XIII археолопчному з'Ьздь Мiсто iй сподобалося, про що вона писала у сво1х спо-гадах [2, 3].
У Катеринославi Олена Пчiлка познайомилася з нацiонально свiдомими представниками украшсько! iнтелiгенцii, зокрема з директором юторичного музею, професором (академiком з 1929 р.) Дмитром 1ванови-чем Яворницьким. Письменниця допомагала вчено-му створювати «Просвпу» в селi Мануйлiвка (ниш — Амур-Нижньодншровський район мiста Дншра): вислала сво! книги та 50 карбованщв [4].
У Катеринославськiй земсьюй управ1
Олена Пчiлка звернулася до впливового й авторитетного в мюта Дмитра 1вановича Яворницького за допомогою щодо працевлаштування дочки, а згодом i зятя [5]. Завдяки клопотанню Дмитра Яворницького перед мюцевим губернатором 5 липня 1910 року Ольга почала працювати на посадi ординатора патронажу Катеринославсько1 губернсько1 земсько1 управи. Цю посаду вона обшмала понад десять рокiв. Ольжин чо-ловiк, Михайло Кривинюк, залишився в Киевi, бо щойно дочекався там непогано1 роботи: влаштувався працювати у вщдшенш Волзько-Камського комерцiй-ного банку.
Ольга з п'ятирiчним сином Михайлом поселилася бiля Катеринослава, в селi Лоцманська Кам'янка. Це було козацьке поселення лоцмашв, яы займалися про-
вадженням човшв через днiпровськi пороги. Кам'янка почала заселятися в 1635 рощ, що було пов'язано з бу-дiвництвом Кодацько1 фортецi. Розвитку села сприяло також зведення ретраншементу поблизу Кам'янського (1737 р.).
Спочатку Ольга Петрiвна з сином Михайликом мешкала у звичайнш сiльськiй хатi. Згодом патронат побудував для не1 та и родини окремий будинок. Влас-не подвiр'я жiнка прикрасила рiзнобарвними квiтами, як1 яскраво буяли влггку. До не1 пршздили погостювати сестри, частше в л1тню пору: Оксана з дпъми (Ольгою та Оксаною) та 1зидора. Найчастiше бував Ольжин чо-лов1к Михайло Кривинюк. 1нколи пршздила до доньки та онука й Олена Пчтка. И прт'зд завжди поеднував-ся 1з зусщчами з однодумцями, просвiтянами. Леся Украшка неодноразово намагалася вiдвiдати сестру в Катеринослав!, але щоразу !й заважала хвороба.
У патронатi Ольга Петрiвна опiкувалася псих1чно-хворими д1тьми та дпъми-сиротами, проводила ам-булаторний прийом хворих. На двоколщ (запряжена пара коней) !й доводилося обЧжджати села Катеринос-лавського та Новомосковського повтв. Лiкар тдби-рала с1м'1 для втдавання сир1т i покинутих датей. Про и мр1ю надавати медичну допомогу стьському насе-ленню писала Леся Украшка вщомому громадському i пол1тичному дiячевi, другу родини Михайлу Павлику: «Сктьки менi в1домо, вона марить про медичну д1яль-шсть десь по селах на Укршш» [6].
У двокласнiй земськiй школ1 в Лоцманськш Кам'янцi, збудованiй в 1908 рощ, Ольга Кривинюк ор-гашзувала притулок для дiтей-сирiт, гурток вишивання i ткацьку майстерню. У 1917 рощ вона разом 1з чоло-в1ком заснувала дитяче видавництво «Слово». Була ак-тивним членом катеринославсько1 «Просвгга», входила до ради товариства, видавничо1 комюи [7].
Лоцманська Кам'янка. Земська школа. Св'плина П. Козаря
З фондiв Музею ютори лоцманiв днПровських поропв. Фото 1928 року
Саме в Катеринославi сто роив тому заходами Ольги Петрiвни вперше видано окремими виданнями твори Леш Укра!нки: поему «Бояриня» та «Стародавню iсторiю схщних народiв», про що М. Чабан докладно писав у книзi «Вiчний хрест на грудях землЬ> [8].
У зв'язку з вщкриттям ф^й Волзько-Камського комерцiйного банку в Катеринославi Михайло Кри-винюк пере!хав до мюта (1914 рiк). Разом iз Василем i Любов'ю Бiдновими вiн брав участь у дiяльностi мюце-во! «Просвiти». Пiсля революци 1917 року Кривинюк працював у складi лшвщащйно! комiсií з нацiоналiзацií приватних баныв. У 1919—1920 роках вiн учителював у Катеринославськш украí'нськiй гiмназií (викладав чеську мову), у 1920—1921 роках читав природознав-ство в Чаплинськш пiдготовчiй школi.
Письменниця Ольга Косач-Кривинюк сприяла популяризаци лiтератури для дтей. Так, опублiкувала твори свое! матерi Олени Пчiлки («Зелений гай: Вiр-шики й казки з малюнками для дiтей» (Гадяч, 1914), «Байки: Для шм'! i школи») та Грицька Григоренка — псевдошм Олександри Судовщиково!, дружини брата, Михайла Косача («Дики: Збiрничок для дiтей»); оби-двi — Катеринослав, 1918.
Дмитро Яворницький протягом усього життя шд-тримував дружш стосунки з родиною Косачiв, на-самперед iз письменницею Оленою Пчшкою. Вона, мабуть, востанне була в Катеринославi 3—4 липня 1913 року, коли !хала до хворо! Леи на Кавказ. У мюп на Днiпрi Олена Петрiвна зустрiлася з дочками Ольгою та Оксаною, яка при!хала погостити до Катери-нослава зi своею донькою та такою Олександрою
Шимановською (хрещеною матiр'ю Лесi Укра!нки). Стан Леш на той час був тяжкий. Вщомо, що опера-цш хворо! ноги робив !й у сво!й берлiнськiй клiнiцi всесвiтньо вщомий хiрург, професор Берлiнського унiверситету Ернст фон Бергман (основоположник асептики).
Останш слова в житп Леся Укра!нка написала до Катеринослава (до Лоцмансько! Кам'янки, за 14 верст вщ Катеринослава) 11 липня 1913 року сво!й улюбленш сестрi та подрузi на вгтальнш листiвцi з приводу Оль-жиних iменин: «Цiлую. Леся». Ольга постшала заста-ти Лесю в живих, але, на жаль, сшзнилася на деюлька годин. Леся померла 19 липня 1913 року. Ольга Косач-Кривинюк зберегла арх^в Леш Укра!нки та вше! родини [9]. На початку 1920-х роив на Катеринославщиш па-нував голод. Бщувала й родина Косачiв-Кривинюкiв, померла !хня маленька донечка.
Учительська, лпературна й видавницька дiяльнiсть
У 1921 рощ КосачьКривинюки пiсля народження сина, щоб уберегти його вiд голоду та нестатыв, пере-!хали до Могилева-Подтьського (нинi — Вiнницька область). Причому !м довелося розстатися зi своею пребагатою бiблiотекою! Саме там на той час проживала мати Ольги — Олена Пчтка та сестра — 1зидора Косач-Борисова з родиною. Ольга працювала вчитель-кою укра!нсько! мови i лiтератури в трудовш школi. У 1924-му Кривинюки пере!хали до Киева. З 1929 року Ольга Петрiвна працювала бiблiографом у Ки!вськiй медичнiй бiблiотецi.
Ольга Косач-Кривинюк (крайня праворуч) серед члешв Кивського товариства «Просвта»
1910-тI роки
Ольга та Михайло Кривинюки з наймолодшим сином Василем. Ки/в, 1930-т роки
У доробку Ольги Косач-Кривинюк е чимало цшно-го в рiзних сферах. Серед шшого — альбом «Украшсьы народнi узори з Ки!вщини, Полтавщини й Катери-нославщини. Вирiзування й настилування» (К., 1928, вип. 1). Письменниця друкувалась у журналах «Зоря», «Дзвшок», «Молода Укра!на», збiрках «Мати», «Вiнок Т. Шевченковi» пiд псевдошмом Олеся Зiрка. Разом iз чоловшом вона переклала укра!нською мовою з росш-сько!, французько!, англiйсько!, чесько! твори всесвгт-ньо вiдомих письменниюв: I. Тургенева, Ч. Дiккенса, Жорж Санд, Р. Юплшга, Г.Х. Андерсена, П де Мопассана та шших. Особливо полюбляли з чоловшом пере-кладати чеських авторiв, яких видавали сто рокiв тому в Сiчеславi [10].
Тяжкi удари дол1
У вереснi 1929 року органи НКВС притягли Михай-ла Кривинюка у справi «Спiлка визволення Укра!ни» (СВУ), посадили до Лук'янiвсько! в'язнищ, а звiдти етапували. Заарештували також сестру Ьидору, чекала арешту й Ольга. У червш 1941-го Михайло Васильович Кривинюк опинився в Москв^ туди до нього при!хав його старший син Михайло, який на той час працю-вав шженером у Свердловську. Звiдти вони разом вщ-правилися до Свердловська, дiзнавшись по дорозi про початок вшни. Син Михайло вирушив на фронт (шсля вiйни повернувся до Свердловська). Лгтнш i хворий Михайло Васильович залишився самотнiм у чужому мють У вереснi 1944 року, не почувши сигналу по!зда, вш потрапив пiд його колеса i загинув.
Пiд час Друго! свггово! вiйни родина Косачiв пе-ребувала в окупованому Киевi. Ольга Петрiвна багато працювала: укладала книгу «Леся Укра!нка. Хроноло-гiя життя i творчостi». Вона е автором мемуарних тво-
рiв про свою родину, серед яких «Полум'яне серце» (1941), «Повють, що стала драмою» (1943), «З дитячих рок1в Лесi Укра!нки», «Перебування Лесi Укра!нки в Луцьку», «З мо!х спомин1в».
На початку вшни Ольжин молодший син, Василь Кривинюк, перебуваючи в прикордонному окруз! Мозиря (Б1лорусь), потрапив до шмецького полону, з якого вдалося втекти. В армш юнак не повернувся, а добрався до рщних у Ки!в 15 жовтня 1941 року. Ьидора Косач-Борисова на той час працювала в органах само-врядування, мала зв'язок з п1дп1ллям ОУН. Враховую-чи ц1 обставини i чекаючи на можлив1 переслiдування й репреси з боку 61льшовик1в, Ольга з сином та Ьидора з дочкою Олесею i маленькими онуками Михайлом та Олею вир1шили евакуюватися на Захiд. Напередоднi наступу радянських в1йськ, у грудн1 1943-го, вони покали з рщно! земль Тяжким було життя емiгрантiв [10]. Шлях Ольги прол1г через Льв1в, Прагу до табору бiжен-ц1в у Нiмеччинi. Iзидорин шлях був значно складш-шим: через Льв1в, Криницю, Вiдень, табори для бiжен-ц1в у Нiмеччинi, а потам — до США.
У Празi й Аугсбурз1
У 1944 рощ Ольга Косач-Кривинюк опинилася разом 1з молодшою сестрою Iзидорою Косач-Борисовою (1888—1980) у Празi. Поселилися вони у свое! сестри Оксани Косач-Шимановсько! (1882—1975) — музикан-та, викладача французько! мови, яка давно жила на За-ходь Пд час Першо! св1тово! в1йни Оксана працювала у Мiжнародному Червоному Хрест у Бернi (Швейца-р1я). У 1930-х роках вона перебралася до чесько! столиц!: проживала в тюному помешканш на вулиц1 Лом-ницького, у будинку № 3. Займалася словникарством та викладацькою д1яльшстю. Заради заробiтку здавала кiмнату студентам, а сама тулилася на кухш. Оксана без вагань надала Ольз1 та Iзидорi притулок. До реч^ жодна сестра Косач так бтьше i не побачила р1дну землю. Оксана Косач-Шимановська померла 1975 року в Празь Представниця родовитого дворянства завершила свое життя у злиднях, похована на православному Ольшанському цвинтарь
У чеськш столиц! тд час в1йни жив також давнш знайомий родини Косачiв вщомий укра!нський юто-рик Дмитро Ьанович Дорошенко (1882—1952). В1н до-помагав Ольз1 Косач матерiально, знайшов !й роботу в нiмецького професора Багра: розробляти для шмець-ко! шституци тему «Укра!нська лiтература п1д советами». Про це свщчить його лист до Ольги Штр1вни, який, схоже, нин1 друкуеться вперше:
«Прага, Градешiвська 49.
22.VIII.1944 Високоповажана Ольго Штр1вно!
Пересилаю Вам лист професора Багра. Дуже раджу Вам не в1дмовлятись в1д його пропозицй', д1ло зовс1м не таке тяжке й складне, як може здасться на перший по-гляд. В усякому разi не приймайте якогось негативного ршення, не поговоривши з1 мною. Я зайду до Вас на слщуючому тижш, — справа сама по со61 не така вже й стшна.
¿¿г
22. ШФ*
Жрмнымт Л^Й^г Ллл >4- йЛ^Ж-Кр-*
^ ы »"'Мм >*
-Л*»"* ^уЬ^Я^ч^^^М
деч^иумДи* »«Ччле, --Г "Т-* "
/ь* /чу ¿ое^пы
7 ■
Копя листа Дмитра Дорошенка
до Ольги Косач-Кривинюк. 22 серпня 1944 року
Аналопчну пропозищю зробив проф. Багр i Свь тозару Михайловичу (Драгоманову, 1884—1958, кузену Леш Укра!нки i Ольги Косач-Кривинюк. — Прим. авт.). Само собою, що обидвi працi будуть Гонорованi.
Нат. Мих. (Наталя Михайлiвна Дорошенко, дружина Д.1. Дорошенка. — Прим. авт.) вибралася була до Вас позавчора, та, на жаль, не застала Вас вдома.
Прошу передати мш привгт Оксаш Петрiвнi (вдеться про Оксану Петрiвну Косач-Шимановську (1882— 1975), сестру Лесi Украшки. — Прим. авт.).
З правдивою до Вас повагою, Д. Дорошенко».
Вiдомостi надано з архiву Оксани ЗакидальськоХ (Торонто).
У своему «Звт з роботи», писаному в квита 1945 року, Ольга Косач-Кривинюк сповщала про колосаль-ну працю, якш вiддала до решти свое життя:
«1. Зi свое! основно! роботи, з огляду на виконання яко! я була викликана в кшщ березня 1944 р. до Праги, а саме «Хронолопя життя i творчостi Лесi Укра!нки (1871—1913)» я зовсiм викiнчила ^ навiть переписала) хронологiю предкiв Леш Укра!нки i и життя з 1871— 1907 р.р. включно. Роки 1908—1913 зовшм зложила i приготувала до переписування. Зложила i шдготувала до остаточного викiнчення картотеки: 1) хронолопчну творiв Лесi Укра!нки; 2) абеткову творiв Лесi Укра!нки; 3) бiблiографiчну творiв про Лесю Укра!нку; 4) роз-шифровок рiзних iмен i спецiально вживаних слiв у
«Хронологи», особливо ж у численних листах Леш Укра!нки, що наводяться в «Хронологи». Написала 5 окремих частин спомишв про Лесю Укра!нку.
2) Для пращ, яка меш була поручена од Штифтун-гу (у Шмеччиш це фонд, товариство, установа, орга-нiзацiя, що займаеться збором пожертвувань. — Прим. авт.) 18-22^Ш.44 р. i план яко! я, зложивши, обговорила i усталила з проф. Гiпiусом 11/Х.1944 р. «Головнi риси красного письменства в Сов. СоюзЬ> я зробила вже майже всю пiдготовчу роботу i менi залишилося зробити ще деякi виписки i загальне введення, на що я потребувала б ще мюящв зо два. 15/1У1945 р. Прага, вул. Ломнщького, ч. 3» (з архiву Оксани Закидаль-ськоХ).
З Праги хвора Ольга Пе^вна з сином Василем пере!хала до Нiмеччини. 11 листопада 1945 року тсля численних поневiрянь Ольга Косач-Кривинюк померла в таборi для перемiщених осiб у Аугсбурзi (Шмеччи-на) на 69-му рощ життя. На !! могильному камеш е хви-люючий напис: «Зоре моя! Твое свгтло повш буде ясне!» Нинi утримання могили оплачуе и онука — Оксана Закидальська з Торонто (Канада), у яко! збериаються рештки архиву родини Кривинююв.
Сучаснiсть
Пам'ять талановитих представниюв роду Драгома-нових-Косачiв-Кривинюкiв вшановуеться не ттьки в Укра!'нi, а й за Г! межами. До 100^ччя в!д дня наро-дження Леш Укра!нки в 1970 роцi в США видано кат-тальну працю всього життя Ольги Косач-Кривинюк на 926 сторшках!
Створено меморiальнi музе!: в цен^ Киева, вули-ця Саксаганського, 97 (рашше — Маринсько-Благо-вiщенська); у селi Колодяжному (Ковельський район Волинсько! областi); у мюта Сурамi (Кавказ). У фондах Дншропетровського iсторичного музею зберiгаються експонати з родинного архiву Косачiв (початок зiбран-ню поклав академiк Дмитро Яворницький). Видано та перевидано деякi твори Леш Укра!нки та Ольги Косач-Кривинюк.
КиУв. Мемор'шльний музей ЛеЫ УкраУнки
Фото 2007 року
У 2007 рощ, перебуваючи в Торонто (Канада), жур-налют Микола Чабан упродовж п'яти дшв мешкав у родиш Оксани Закидальсько! (пасербищ Василя Кри-винюка). В1н мав змогу безпосередньо доторкнутися до речей родини Косачiв, зокрема архiву Ольги: тримав у руках листи, телеграми, св1тлини Кривинюк1в, Оль-жин футляр в1д окуляр1в, пляшечку з-п1д лшв тощо.
Авторам цiе! статтi у 2016 рощ довелося побувати в Гадяч^ де народилися видатш украшсьы осо6истост1: 1сторик, громадський д1яч Михайло Драгоманов i його сестра — письменниця Олена (Олена Пчтка). Збере-глася садиба Драгоманових — Зелений гай, де часто збиралася родина. У 1881 рощ в Гадячi в1дкрито лггера-турно-меморiальний музей с1м'! Драгоманових. Серед експонапв, як1 вiдображають гадяцький перiод життя та творчост представникiв цiе! родини, е реч^ приве-зенi Лесею Укра!нкою з бгипту.
Нин1 Лоцманська Кам'янка входить до складу Соборного району мюта Дншра. На початку 1970-х ро-
-Г"
зеленей ■
Мсто Гадяч. Зелений гай
Фото 2016 року
MicTO Гадяч. Садиба Драгоманових
Фото 2016 року
Гадяцький лiтературно-меморiальний музей родини Драгоманових. Фото 2016 року
Комунальний заклад культури «Лоц-Кам'янський будинок культури». Фото 2018 року
Пам'ятний знак про заснування слободи Лоцманська Кам'янка. Фото 2018 року
к1в частина селища була перепланована п1д житловий масив Перемога. Швденний м1ст, побудований у 2000 рощ, зв'язав Кам'янку з Придншровськом i Чаплями. У Лоцманськiй Кам'янцi дiе народний Музей 1стор1! лоцманiв дншровських порог1в. Тут народився i мешкав учитель Григорш Омельченко, який видав книгу про лоцмашв.
У ценщ поселення височiе Будинок культури, бтя якого пам'ятний знак з написом: «Тут, бтя Кодаць-кого порогу, з середини XVII столитя була заснована слобода Лоцманська Кам'янка i органiзована козацька берегова варта, яка дала початок громадi дншровських лоцмашв».
Будинок у Лоцманськш Кам'янщ, де проживала Ольга Кривинюк 1з шм'ею, планувалося перетворити на музей, зробити ще одне родинне гшздо Косачiв. Iдею пiдтримали мiсцевi письменники, краезнавщ, представники громадськостi. Микола Чабан протя-гом 2006 року шдготував на захист садиби низку статей в обласних газетах «Зоря» i «Днепровская правда», виступав на обласному радю i телебаченш Проте врятувати будинок не пощастило, ниш вш не iснуе [11]. Навпроти функцюнуе обласний наркологiчний диспансер, «Центр реабштацп для дорослих i непо-внол1тн1х». У будинку колишньо! лоц-кам'янсько! школи розм1стилося приватне шдприемство «Агро-центр К».
Мешканцi Днiпра пам'ятають про значну роль Ольги Косач-Кривинюк у наданш медично! допомо-ги тогочасному населенню, у розвитку нацюнально! культури, лгтератури та просв1тницького руху на Кате-ринославщинi. У м1ст1 три вулищ названо на честь та-лановитих дочок укра!нського народу, життевий шлях яких пов'язаний 1з колишн1м Катеринославом — Леш Укра!нки (Амур-Нижньодн1провський район), Олени Пчтки (колишня вулиця Пюнерська, Амур-Нижньо-дн1провський район), Ольги Косач-Кривинюк (Со-борний район).
Лоцманська Кам'янка. Краевид на П'вденний мют. Колись Ольга Косач-Кривинюк збгала щею стежиною до Днпра
Фото 2018 року.
З творчого доробку Ольги Косач-Кривинюк
1. Передмова до книги «Стародавня iсторiя схтних народiв» (Катеринослав, 1918).
2. «Буковинський календар за 1892 piK», «1люстро-вана бiблiотека для молодiжi, мщан i селян» (видано разом з Лесею Украшкою).
3. Альбом «Украшсьы наpоднi узори з Кшвщини, Полтавщини й Катеринославщини». — К., 1928.
4. Книга «Виpiзування й настилування».
5. Книга «Леся Украшка: хронолопя життя i твор-чостi» (видано посмертно). — Нью-Йорк, 1970. — 926 с. Редактор Петро Одарченко, обкладинка — Петро Холодний.
6. Переклади: оповтання Дiккенса «Цвipкун хат-нього вогнища»; оповiдань О. Кобилянсько'1 «Сель-ський банк», «Нищая», «У святого Ивана» та ш
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтеpесiв при шдготовщ дано'1 статтi.
References
1. Docenko OI. Kosach-Kryvynjuk Ol'ga Petrivna. In: Dzeverin IO, Verves GD, Gonchar OT, et al, editors. Ukrai'ns'ka Literaturna Encyklopedija: v 5 tomah. Tom 3 [Ukrainian Literary Encyclopedia: in 5 vol. Vol 3]. Kyiv: Golovna redakcija Ukrai'ns'koi'Radjans'koi'Encyklopedii' im. MP Bazhana; 1995. 5-23 pp. (in Ukrainian).
2. Pchilka O. Visiting Katerynoslav. In: Chaban MP, editor. Suchasnyky pro Javornyc'kogo DI. [Contemporaries about Javornyc'kyj DI]. Dnipro: Jaroslaviv val; 2006. 45-47pp. (in Ukrainian).
3. Pchilka O. Visiting Katerynoslav. In: Chaban MP, editor. U staromu Katerynoslavi (1905-1920 rr): hrestomatija [In old Katerynoslav (1905-1920): textbook]. Dnipro: IMA-pres; 2001. 8-24 pp. (in Ukrainian).
4. Abrosymova SV, Mycyk JuA. Letters of Olena Pchilka to Javornyc'kyj DI. Radjans'ke literaturoznavstvo. 1989;(7):37-44. (in Ukrainian).
5. Abrosymova SV, Vasylenko NJe, Perkova AI, et al, editors. Epis-toljarna spadshhyna akademika DI Javornyc'kogo. Lysty dijachiv kul'tury do DI Javornyc'kogo. Tom 2 [Epistolary heritage of academician Javornyc'kyj DI. Letters from cultural figures to Javornyc'kyj DI]. Dnipro: OP Dnipropetrovs'ka knyzhkova drukarnja, 1999. 234-242 pp. (in Ukrainian).
6. Miroshnychenko LP. The Kosach family in the Katerynoslav province. In: Beketova VM, editor. Proceeding of the International Scientific Conference dedicated to the 140th anniversary of the birth of Javornyc'kyj DI and the 90th anniversary of theXIII Archaeological Congress. 1995, November 9; Dnipro, Ukraine. Dnipro; 1995. 194-195 pp. (in Ukrainian).
7. Chaban MP. Kosach-Kryvynjuk OP; Kryvynjuk MV. In: Chaban MP. Dijachi Sicheslavs'koi' "Prosvity" (1905-1921): biobibliografichnyj slovnyk [Activists of Sicheslav Prosvita (1905—1921): bibliographic dictionary]. Dnipro: IMA-pres; 2002. 256-268 pp. (in Ukrainian).
8. Chaban MP. Or maybe you will publish it in Katerynoslav? In: Chaban MP. Vichnyj hrest na grudjah zemli: hudozhn'o-dokumental'ni narysy [Eternal cross on the chest of the earth: artistic and documentary essays]. Dnipro: IMA-pres; 1993. 8-14 pp. (in Ukrainian).
9. Vasylenko N. Katerinoslav in the life and work of the Dragomanovs-Kosach family. In: Beketova VM, Kapustina NI, editors. Muzej i misto: muzejeznav-chi aspekty zberezhennja i vidtvorennja svojeridnosti mis'koi' kul'tury. Materialy oblasnoi'naukovoi'konferencii', prysvjachenoi'225-richchju Dnipropetrovska [Museum and city: the museological aspects of preserving and replicating the specificity of urban culture. Proceeding of the Regional Scientific Conference dedicated to the 225th anniversary of Dnepropetrovsk). Dnipro; 2003. 34-39 pp. (in Ukrainian).
10. Chaban MP. Great in Katerynoslav-Dnipropetrovsk. In: Fomenko AK, Chaban MP, Lazebnyk AI, Lizavenko GV, Golub IS. Dnepropetrovsk: mynule i su-chasne : opovidi pro pamjatky kul'tury Katerynoslava-Dnipropetrovska, i'h tvorciv i hudozhnykiv [Dnipropetrovsk: past and present: stories about the monuments of culture of Katerynoslav-Dnipropetrovsk, their creators and artists]. Dnipro: Dni-proknyga; 2001. 331-339 pp. (in Ukrainian).
11. Ryzhkov V. Dnipropetrovschyna remembers the Kosach family ...despite the fact that bureaucratic obstacles "buried" the initiative to create a museum dedicated to them. Den'. 2013;(135). Available from: https://day.kyiv.ua/uk/article/ cuspilstvo/na-dnipropetrovshchini-pamyatayut-rodinu-kosachiv. Accessed: A ugust 2, 2013. (in Ukrainian).
Отримано 12.06.2018 ■
Чабан Н.П.1, Шевцова З.И.2, Гапонов В.В.3
1 Редакция областной газеты «Зоря», г. Днепр, Украина
2 ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
3 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Просвитянка Ольга Косач-Кривинюк — земский врач на Екатеринославщине
Резюме. Представлена связь представителей семьи Коса-чей-Кривинюк с Екатеринославом. Раскрыта роль одной из первых женщин — земских врачей на Екатеринославщине Ольги Косач-Кривинюк (младшей сестры Леси Украинки) в оказании медицинской помощи населению. Показан вклад
Ольги Косач-Кривинюк в развитие национальной культуры, литературы и просветительского движения на Екатерино-славщине.
Ключевые слова: Ольга Косач-Кривинюк; патронажный земский врач; Елена Пчилка; Леся Украинка; Екатеринослав
M.P. Chaban1, Z.I. Shevtsova2, V.V. Gaponov3
1 Editorial Office of the Regional Newspaper "Zorya", Dnipro, Ukraine
2 SI "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
3 SI "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
An educator Olha Kosach-Kryvyniuk — zemstvo doctor in Katerynoslav region on the 140th anniversary of her birth)
Abstract. The connection between representatives of Kosach-Kryvyniuks family and Katerynoslav has been presented. The role of one of the first female zemstvo doctors in Katerynoslav region, Olha Kosach-Kryvyniuk (younger sister of Lesia Ukrainka), has been considered within the context of providing medical assistance
to people. The contribution of Olha Kosach-Kryvyniuk into the development of national culture, literature and educating movement in Katerynoslav region has been shown. Keywords: Olha Kosach-Kryvyniuk; patronage zemstvo doctor; Olena Pchilka; Lesia Ukrainka; Katerynoslav
