CC BY
30
ICTopiq медицини
History of Medicine
УДК 61:930(092)(477.63)"1868/2018" DOI: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154147
Чабан М.П.1, Шевцова З.1.2, Гапонов В.В.3
1 Редакц1я обласно! газети «Зоря», м. Дн1про, Укра'на
2 ДУ «1нститутгастроентеролог!' НАМН Укра'ни», м. Дн1про, Укра!на
3 ДУ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра'ни», м. Днпро, Укра'на
Катеринославськ медики — члени товариства «Просвгга»
До 150-р1ччя Всеукранського товариства «Просвта»
(1868-2018)
For cite: Gastroenterologia. 2018;52(4):262-269. doi: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154147
Резюме. У статт висвтлено життевий шлях, професйну й громадську Д1яльнсть катеринославських медиюв — член'в товариства «Просвта». З'брано нформацю про 28 знаменитих i в'щомих. дiячiв. Вони зробили значний внесок у розвиток медицини, нацюнально)' культури, лтератури й просвтницького руху на Катеринославщин'1.
Ключовi слова: товариство «<Просвта»; медики; Катеринослав
ГАСТРОЕНТЕРОДОПЯ GASTROENTEROLOGY
Катеринославська «Просвгга» виникла внаслщок революци 1905—1907 роив i впродовж десяти роив (до 1916 р. i знову вщ 1917 р.) була осередком нащо-нального вщродження в Центральнш i Схщнш Укршш у складi Росшсько! iмперii. Крiм товариства в Катери-нослав^ юнували ще фш! в Перещепиному, Гупалiвцi, Дiiвцi, Мануйтвщ.
Серед спiвробiтникiв Катеринославсько! «Просвгга» було багато яскравих постатей. Серед члешв товариства були особи рiзного вiку, статi, професiй, захоплень i вподобань. Але об'еднувала !х одна мета: служшня Украi'нi, пiдвищення свщомосп й грамотнос-тi украi'нцiв. Просвгтяни дотримувалися тези: «Треба не ттьки любити рiдну землю, а й допомагати державi у створеннi кращого життя».
Протягом свого iснування Катеринославська «Просвгга» знаходилася за рiзними адресами. Зокрема, у Бу-динку аудитори Наукового товариства (за радянських часiв вулиця Плеханова, 42; ниш — вул. Князя Воло-димира Великого). Тепер тут функщонуе управлшня мiських електричних мереж, заснованих у 1897 рощ. На будинку встановлено пам'ятну дошку на честь льотчи-ка 110-го гвардшського штурмового авiаполку гварди майора Михайла Степановича Столярова. А ще одш-ею з адрес «Просвгга» був будинок Давидовського (ко-лишня вулиця Торгова, ниш — Ширшова, б. 10). Голова «Просвгга» в 1913—1914 роках, шженер-мтьйонер
Володимир Хршников, видiлив для товариства окреме примщення у своему новозбудованому прибутковому будинку по вулищ Короленка, б. 2 (за радянських ча-сiв — готель «Украша», тепер — готель Ukraine). Ниш Дншропетровське об'еднання Всеукрашського товариства «Просвгга» iм. Тараса Шевченка мютиться за адресою: вулиця Володимира Мономаха, 17а (за радянських чашв — вулиця Московська) [1].
Завдяки даяльносл просвiтян у Катеринославi з'явилися будинки в украшському стилi, деяю з яких збе-реглися до сьогодш, зокрема: по вулицi Просвгганськш, б. 16 (колишня Червоноармiйська, Амур-Нижньоднь провський район), вулицi Дитинства, б. 34 (житловий масив 1грень), вулищ Дмитра Донцова, б. 13 (колишнш Дмитра Донського, Соборний район, будинок просвгтян бфремових), по вулицi Кавалершськш, б. 22 (колишня Порохова, Будинок просвгтянина 1вана Труби).
Один з авторiв ще! статтi, письменник i краезнавець Микола Чабан, дослiдив i систематизував матерiал у бiобiблiографiчному словнику «Дiячi Очеславсько! «Просвiти» (1905—1921)» [1]. Серед просвгтян було чи-мало медичних працiвникiв, яю зробили значний внесок у розвиток украМзаци в сусптьствь У лiтературi вщомост про медикiв-просвiтян неповнi й розрiзненi. Багато шформаци про знаних дiячiв втрачено.
Мета ще! розвiдки — дослщити дiяльнiсть меди-кiв на нивi просвiтництва на початку ХХ столптя на
© «Гастроентерологiя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Гапонов В.В., ДЗ «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Укра'1'ни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Украша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Volodymyr Gaponov, State Institution "Dnipropetrovsk medical academy of Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
Мiсця перебування «Просвгги»
Мсто Днпро. Колишшй Будинок аудиторы Наукового товариства на вулиц Князя Володимира Великого, 42 (за радянських часв — вулиця Плеханова). Фото 2018 року
Мсто Днiпро. УкраУнський будинок Хрiнникова. Нин — готель икга'ше. Сучасне фото
Мсто Дшпро. Одна з адрес «Просвти»: вулиця Ширшова, б. 10 (колишня Торгова). Будинок Давидовського. Фото 2018 року
Мсто Днпро. Сучасне мсце розташування «<Просв'ти». Вулиця Володимира Мономаха, 17а (колишня Московська). Фото 2018 року
Будинки у о^ украТнського в^дродження
Мюто Днпро. Будинок по вулиц 1грень. Будинок по вулиц Мсто Днпро. Будинок просвтян
Просв'пянськШ, 16. Дитинства, 34 (елементи декору Сфремових. Вулиця Дмитра
Район колишньоУ Мануйл'вки. нагадують елементи украУнських Донцова, 13 (колишня Дмитра
Фото 2018 року рушниюв). Фото 2017 року Донського). Фото 2015 року
Катеринославщиш. Про деяких просвгтян уже вийшли окремi стагтi в журнат «Гастроентерологiя», роздiл «1с-торiя медицини», за 2017—2018 роки (серед них Ми-хайло Лучник, Ольга Косач-Кривинюк, Юхим Пав-ловський), про шших вiдомостi публiкуються вперше. Вдалося здобути шформацш про 28 осiб. Аби запобпти упередженостi, вiдомостi про медиыв-просвгтян подано за !х прiзвищами за абеткою.
Баштаник Полiкарп Серпйович
Полiкарп Сергiйович Баштаник — член Катерино-славсько! «Просвiти» (1915 рш), мешканець села Ши-роке Катеринославського повпу однойменно! губерни. Працював у I мюцевому госпiталi. Село Широке ни-нiшнього Солонянського району населяли нащадки днiпровських лоцманiв, а т були нащадками запорозь-ких козаюв. Тож бачиться глибокий символiчний сенс у спадкоемносп рiзних поколiнь украшщв [1].
Белiч Олександр Антонович
Олександр Антонович Белiч — член Катеринослав-сько! «Просвiти» з 2 березня 1913 року, служив у лазарет Феодосiйського полку. Мешкав у Катеринославi по вулицi Глоби, б. 5. Загинув або помер у 1914 рощ [1].
Б^нова (Труба) Оксана Васимвна (1898-1981)
Оксана Васитвна Бщнова — активна дгячка укра!н-ських органiзацiй на Сiчеславщинi та в емграци. Пiсля закiнчення школи в селi Широкому на Криворiжжi (нинi Широке — райцентр бтя Кривого Рога) Оксана Бщно-ва для подальшого навчання перекала до Катериносла-ва. Жила в родиш свого дядька — громадського дiяча, просвiтянина, iсторика Василя Бiднова. На установчих зборах Украшського учительського товариства була об-рана до складу його ради. Шсля революцй була змушена емiгрувати до Чехи. У Празi одружилася з просвияни-ном-катеринославцем 1ваном Трубою. Закончивши у Чехи мединститут, Оксана Бiднова все життя працювала лiкарем. У 1967 рощ !й вдалося побувати на Батьювщиш (протягом трьох м1сяц1в гостювала у свое! сестри Дар'! в сел! Широкому на Дншропетровщиш). Останнi роки життя мешкала в Пльзеш, де й померла [1].
Блонський Пантелеймон Йосипович (1876-1942)
Пантелеймон Йосипович Блонський — громадсько-по-лггачний i державний д1яч, лiкар-окулiст. Уродженець села Андривка на Кам'янець-Под1льщин1, з родини 61дняк1в. Закончив духовну семiнарiю, поим вступив на медичний факультет Ушверситету св. Воло-димира (м. Ки!в), але через переслiдування полщею за революцiйну д1яльн1сть змушений був перевестися на медичний факультет Варшавського ушверситету. У 1904 рощ, шсля закшчення навчання, повернувся в рщш мюця. На Черкащиш працював земським лшарем
у Каневi, Городищ1, Черкасах, Ротмистр1вщ, Корсун1. Маючи безкомпромiсний характер, активно вислов-лював сво! погляди на захист Укра!ни та свого народу. Був представником Кам'янецького повпу Подтьсько! губерни, головою Кам'янецько! повггово! управи, Кам'янецьким пов1товим комiсаром, членом УСДРП.
Пантелеймон Йосипович ще до революцй об'еднував селян у !х 6ороть61 за сво! права, за землю, за що був неодноразово заарештований (1900, 1905, 1906, 1917 роки). 1906 р. Пантелеймон Блонський пере!хав до Катеринос-лава. Спткувався з академюэм Дмитром Яворницьким [2, с. 66, 793-794]. В1д 2 листопада 1914 року став членом Катеринославсько! «Просв1ти», з 1917 р. — членом Укра-!нсько! Центрально! Ради в1д Всеукра!нсько! ради селян-ських депутатiв. Звенигородець Пантелеймон Блонський ще в 1933 рощ заявив про голодомор як про геноцид про-ти украшщв. Заарештували його в 1939 рощ На «пере-виховання» Блонського заслали до Ком1 АРСР на п'ять роив, знаючи, що в суворих ктматичних умовах (на люо-повалах) престартий окул1ст довго не витримае. Подаль-ша доля Пантелеймона Блонського нам не вщома [3].
Борисенко 1ван Микитович
1ван Микитович Борисенко — член Катеринославсько! «Просвни» (1912 р1к). Мешканець села Запорiжжя-Кам'янське (ниш мюто Кам'янське — недавнш Дншро-дзержинськ). Працiвник мiсцево! лшарш [1].
Гаркавцев Федiр Савович
Федiр Савович Гаркавцев — фельдшер i лiкар. Пред-ставник роду Гаркавцевих, яы брали активну участь у робота мюцево! «Просв1ти». Федiр Савович — член ради в 1906 рощ, також був обраний членом ради й на загальних зборах 30 березня 1908 року. За спогадами Леш Труби, дочки просвгтянина 1вана Труби, Федiр Са-вич «був лшарем, у торш1 роки шсля революцй', коли лютував тиф, вш безбоязно лшував людей, але заразив-ся i помер». Разом 1з дружиною Ганною Олександрiв-ною, акушеркою за фахом, вони мешкали у власному будинку на Севастопольськш площ1 (будинок стояв на роз1 сучасних вулиць Севастопольсько! i Феодош-!всько!). До сьогодення !хн1й будинок не зберйся, на його мющ — сучасна висотна споруда. Дружина Федора Савовича, Ганна Олександрiвна, померла в 1950-х роках [1]. У Дншр1 живе дальня родичка Гаркавцевих Шна бвгешвна Пурик.
Косач-Кривинюк Ольга Петрiвна (1877-1945)
Ольга Петрiвна Косач-Кривинюк — укра!нська пись-менниця, лiтературознавець, перекладач, бiблiограф, етно-граф, лiкар за фахом, член Катеринославсько! «Просвгга» (входила до ради товариства й видавничо! ком1сп). А ще — сестра Леш Укра!нки та и близька товаришка.
.4 т
4
Понад десять рок1в Ольга Косач працювала ординатором патронажу Катеринославсько! губернсько! земсько! управи (1910—1921). У патроната вона отку-валася псих1чно хворими д1тьми й дiтьми-сиротами, проводила амбулаторний прийом хворих. У двокласнш земськш школ1 в Лоцманськiй Кам'янщ Ольга Криви-нюк органiзувала притулок для дпей-сирп1, гурток ви-шивання й ткацьку майстерню. У 1917 рощ вона разом 1з чоловшэм Михайлом Кривинюком заснувала дитяче укра!нське видавництво «Слово» [4].
О.П. Косач-Кривинюк ретельно працювала над упорядкуванням родинного архиву, хронолопею жит-тя й творчоста Лей Укра!нки. Саме в Катеринославi заходами Ольги Петрiвни вперше видаш окремими виданнями твори Леш Укра!нки: поема «Бояриня», «Стародавня ютор!я сх1дних народiв» та 1нш1. Ольга Косач-Кривинюк трапчно закiнчила св1й шлях 11 листопада 1945 року тсля численних понев1рянь у таборi для перемiщених ос16 у шмецькому м1ст1 Аугсбург. На могильному камеш напис: «Зоре моя! Твое свпло пов1к буде ясне» [5].
Лагановський Северин Юлiйович
Северин юл1йович Лагановський — член Катеринославсько! «Просвгга» (1911 р1к). Мешканець села Запорiжжя-Кам'янське (нин1 м1сто Кам'янське — не-давнiй Днiпродзержинськ). Працював у мюцевш л1-карнi [1].
Лапшин Микола Лавронович
Микола Лавронович Лапшин — член Катеринославсько! «Просвгга» з 2 березня 1913 року. Мешкав у Катеринославi по вулищ Козачш (за радянських ча-с1в — Комсомольська, нин1 — Старокозацька) у бу-динку Липовського. Працював у л1карш Должанського (1913). У 1914 рощ був мобшзований до вшська.
Лiкарня («лечебница») Должанського знаходилась по вулищ Козачш, 12 (або на роз1 вулиць Козачо! й Ка-зансько!). буд1вля до нашого часу не збереглася. Ниш на и м1сц1 — сучасний будинок за адресою: Староко-зача, б. 12. Яюв Мойсейович Должанський (1864 р.н.) був доктором медицини (!з 1894 року), х1рургом. Вш працював у вищому г1рничому училищ1 й Олександр1в-ськ1й лiкарнi. Зпдно з рекламою, у лiкарнi Должанського був «кабинет для исследования и лечения рентгеновскими лучами». За спогадами З. Арбатова, якось тд час громадянсько! вшни до л1каря Должанського привезли дружину самого Нестора Махна. Усе закш-чилося добре, г причетш до цього медичш пращвники отримали винагороду.
Лучник Михайло Мусiйович (1868-?)
Михайло Мусшович Лучник — л1кар з 1897 року. У 1899 рощ — понадштатний ординатор губернсько! земсько! л1карш в Харков1, у 1902 р. — ординатор земсько! колон!! душевнохворих у Катеринослав1 [7]. Упродовж 1903—1912 рок1в — другий директор колони душевнохворих, розташовано! б1ля станци 1грень Катерининсько! зал1зниц1. Орган1затор 1 учасник бла-
год1йних укра!нських вистав для хворих. Пгдтримував стосунки з директором юторичного музею професором Дмитром Яворницьким [6].
У 1913 рощ жив у Гупал1вц1 Новомосковського по-в1ту. Його старший брат Василь Мус1йович Лучник (1861 р.н.) став л1карем (1889), працював земським л1-карем у Кобеляках (1898—1902 рр.), пов1товим л1карем у Ромнах Полтавсько! губерн!! (1908 р1к) [7].
Мазепа-Сингалевич Наталiя (1882-1945)
Натал1я Мазепа-Сингалевич — член Катеринославсько! «Просвгга», громадська д!ячка, дружина державного й полггачного д1яча, голови уряду УНР, про-св1тянина 1саака Прохоровича Мазепи (1884—1952). Медичну освпу здобула в Петербурз1. У Катеринослав1 працювала бактерюлогом у Бактер1олог1чному шститу-т1, а ще викладала в приватн1й жшочш г1мназ1! Н. Т1-блен (ниш школа № 21). Займалася саштарно-про-св1тницькою д1яльн1стю, зокрема читала лекцш «Про холеру у зв'язку з економ1чними та соц1альними умо-вами». Будучи членом ради товариства «Просвгга» (об-рана 29 кв1тня 1917 року), активно займалася справами фти.
1саак 1 Натал1я виховали двох доньок: Галину (стала художницею) 1 Тетяну. Спочатку в ем1граци опинився 1саак Мазепа. У 1921 рощ родина змогла об'еднатися. Спочатку мешкали у Львов1 п!д Польщею, з 1923 року — у Праз1. Наталя Мазепа продовжила роботу за фахом, друкувалась у чеських медичних журналах, видала п!д-ручник 1з соц1ально! г1г1ени. Траг1чно загинула 14 лютого 1945 року разом з онуками шд час нальоту амери-кансько! ав1ац1! на Прагу [8].
Мазуренко (Боголюбова, Сергieнко) близавета Петрiвна (1884-1935)
близавета Петр1вна Мазуренко — просвгтянка, сестра Мари Хршниково! (Мазуренко). Походила з родини за-можного хуторянина в колиш-ньому М1ллер1вському пов1т1. Закшчила г1мназ1ю у Вороне-ж1. У Петербурз1 навчалася на медичних курсах професора Петра Лесгафта, там же вийшла зам1ж за Серг1я Боголюбова. У 1901 рощ родина по!хала до Швейцар!!, де близавета продовжила здобувати медичну освпу в Лозаннському ушверситета. Не закшчивши навчання, вона повернулася до Рос!!, де народила дочку Галину (стала письменницею й художницею). У 1903 рощ близавета знову повернулася до Швейцар!!, де продовжила навчатися в медичних кишках Женеви до 1906 року. П1сля розлучення вдру-ге вийшла зам!ж за просвгтянина Гнженера Олександра Серпенка, в!д якого мала сина Левка.
У 1910 рощ родина пере!хала до Катеринослава. близавета разом з чолов1ком активно займалася про-свггаицькою д1яльн1стю. Згодом подружжя пере!хало до Олександр1вська (нин1 Запор!жжя). П1сля розлучен-
ня втрете вийшла замiж за Степана Гончарова. У Киев1 створила «комуну», д1ти яко! в 1930 рощ стали членами «Сшлки укра!нсько! молод1» (на процес1 «Спiлки ви-зволення Укра!ни» у 1930 р.). У 1935 рощ була зааре-штована й звинувачена в контрреволюцшнш дшльнос-т1 серед молод1. Направлена в лжарню, де й померла вщ парал1чу серця [1].
Марков Михайло Олексiйович (?-1914)
Михайло Олексшович Марков — член Катерино-славсько! «Просв1ти» (1911 р1к). Затверджений членом товариства на зборах 2 березня 1913 року. Працював у мюцевому вщдшенш л1карн1 Червоного Хреста [1].
Мезецький €вген Андрiйович
ввген Андршович Мезецький — член Катерино-славсько! «Просв1ти» з 2 березня 1913 року. Працював у мюцевому вщдшент л1карн1 Червоного Хреста [1].
Москалець Дмитро Митрофанович
Дмитро Митрофанович Москалець — член Катери-нославсько! «Просвгги» (1912 р1к). Працював фельдшером при Новомосковськш пов1тов1й земськ1й управ1. 25 лютого 1911 року звернувся до катеринославського губернатора з проханням провести народне читання з концертним вiдцiленням, декламащею й продажем бь ографп, портрейв 1 твор1в Тараса Шевченка (у пам'ять твстолггнк роковин вщ дня його смерй). Заходи пла-нувалося провести протягом Великого посту в зал1 Но-вомосковського громадського з1брання, у передм1стях Новомосковська (Ворон1вц1, Животишвщ), у Ново-московськ1й м1ськ1й Пушкшськш школ1. Дозвiл на ц1 заходи надшшов 1з канцелярп губернатора [1].
Науменко Антон Якович
Антон Якович Науменко — кандидат у члени ради Катеринославсько! «Просвгги». Обраний на загальних зборах 30 березня 1908 року. Працював у мюькш Олек-сандр1вськ1й л1карн1, яка знаходилася в нижнш частин1 губернсько! л1карн1. Це поряд 1з сучасним госп1талем ветерашв в1йни. Н.Я. Науменко, мабуть, тимчасово виходив з товариства, бо знову був обраний на зборах 2 березня 1913 року [1].
Павловський Юхим Арсентмович (1872-1956)
Юхим Арсенййович Павловський — найактивнший просвгтянин з-помiж катери-нославських л1кар1в, громад-ський дшч, член ради товариства «Просвгта» з 1911 року. Його лгтературш псевдон1ми: Русин, Гордш Палецький.
Народився 24 березня 1872 року в сел1 Чернеччи-на Новомосковського повйу (нин1 Магдалин1вського району Дншропетровсько! област1) у родин1 свяще-ника. Юнак мусив навчатися в духовному училищ1 й семшарп, але все ж обрав св1тський фах лжаря проти
вол1 батька. У 1897 рощ Юхим вступив до Томського ушверситету й навчався там упродовж 1897—1903 ро-юв. За активну громадську д1яльн1сть у 1899 рощ був виключений з навчального закладу й вщправлений до Катеринослава. У лиси до Михайла Грушевського щ-кавився щодо можливост1 переводу до Льв1вського уш-верситету для навчання укра!нською мовою [9]. Юхим Павловський був знайомий з юториком Дмитром Яворницьким. Збер1гся лист Юхима Арсен1йовича до Дмитра 1вановича, написаний у 1900-й роки [2, с. 455, 815].
Ю.А. Павловський працював у сел1 Михайло-Лу-кашеве Олександр1вського повйу земським л1карем (1903—1911), у Катеринослав1 — головним л1карем Катеринославського вщдшення Червоного Хреста (1911— 1918). Одразу включився до роботи мюцево! «Просвь ти», дописував у просвйянський часопис «Дн1пров1 хвил1». Належав до Товариства укра!нських поступов-щв. П1сля Лютнево! революцп став одним з активних мюцевих д1яч1в укра!нського руху, заступником голови вщроджено! «Просвйи». У вересн1 1929 року був за-арештований радянською владою за обвинуваченням у антирадянськш дшльносй й засланий до Швшчнокав-казького краю (1930—1933). Шсля повернення (1935 р.) працював у Дншропетровську й Запорiжжi. У березш 1939 року знову заарештований i засуджений до ви-правно-трудових таборiв у Казахстанi на шють рокiв. У 1947 роцi повернувся до Укра!ни, працював у селах Велика Бшозерка (1947—1952) i Бшеньке Запорiзько'i областi. 1952 року пере!хав до родини в Запор1жжя. Ш-шов з життя 18 травня 1956 року, похований у Запоргж-ж!, реабiлiтований 23 лютого 1996 року [1].
Павловська €вгенiя Степашвна (1883-1967)
ввгенш Степaнiвнa Павловська (дiвоче прiзвище Нарушевич) — дружина Юхима Арсеншовича Павлов-ського. Народилася 6 сiчня 1883 року в мши Мелйо-полi Зaпорiзько'i облaстi в польсько-шмецькш родинi. Пiсля закшчення ймназп працювала вчителькою в селi Михайло-Лукашеве Олексaндрiвського повiту (нинi Вшьнянський район Зaпорiзько'i облaстi). Там i позна-йомилася з Юхимом Павловським — сво!м мaйбутнiм чоловiком. У 1909 рощ в них народився син Степан (1909—1978). У 1911 рощ подружжя Павловських передало до Катеринослава, де прожило чверть столйтя. Мешкали в будинку Кутнера по вулищ Первозвашв-ськiй, б. 21 (ниш Короленка). ввгенш Степaнiвнa закончила курси акушерок, працювала в рiзних медичних закладах, зокрема акушеркою в пологовому будинку.
Разом з чоловжом брала активну участь у робой Катеринославсько! «Просвiти»: була номiнaльним редактором просвйянського часопису «Днiпровi хвилЬ. Входила до складу «вечерово!» комюп товариства, яка займалася оргaнiзaцiею свят, вечiрок. Пщ час Першо! свйово! вiйни була членом гуртка укра!нського жшо-цтва, що оргaнiзувaв годування родин укрa'iнцiв, якi брали участь у вшш.
Жшка мужньо переносила арешти й заслання чоло-вжа. Згодом зi старшою сестрою Мaрiею пере!хала до
Запор1жжя. Була зад1яна як акушерка п!д час операц1й в дитячш установ1, працювала д1етсестрою в обласному тубдиспансер!. А ще бвген!я Степашвна мала чудовий голос, виконувала оперт парт!!, грала на музичних ш-струментах. Померла у травн1 1967 року.
Син Павловських Степан Юхимович став х1рургом, акушером-г1некологом. У Другу свггову в1йну воював, нагороджений бойовими й трудовими орденами й медалями [1].
Пащенко Якiв Омелянович
Яюв Омелянович Пащенко — член Катерино-славсько! «Просв1ти» (1912 р1к). Мешканець села Запор1жжя-Кам'янське (за радянських час1в — м1сто Дн1продзержинськ, нин1 — Кам'янське). Працював у заводськш л1карн1 [1].
Рогович Микола Опанасович (1855-1913)
Микола Опанасович Ро-гович — професор Томського ун1верситету, актив1ст Катери-нославсько! «Просв1ти». Наро-дився 10 (за р1зними джерела-ми, 4 або 9) грудня 1855 року в с1м'! д1дича Прилуцького пов1-ту. Його батько, Опанас Семенович Рогович, був збгднтим дворянином Стародубського повпу Черн1г1всько! гу-берни, професором боташки Ки!вського ун1верситету, захоплювався збиранням народних назв р1зних рос-лин. У 1880 рощ Микола закшчив медичний факультет Ки!вського ушверситету з1 ступенем л1каря. Його учителем був Григорш М1нх. П1сля устшного захисту дисертаци на тему «До вчення про псевдомоторну д1ю судинно-розширювальних нерв1в» 29 листопада 1885 року медичним факультетом був удостоений ступеня доктора медицини (контрактура Роговича). Працював приват-доцентом Ки!вського ушверситету.
Пере!хавши до Томська, 1 квггая 1890 р. Микола Опанасович був затверджений на посад1 екстраор-динарного професора кафедри х1рурпчно! патолог!! 1 х1рурпчно! факультетсько! кл1н1ки Томського ушвер-ситету. В!д 21 кв1тня 1895 року — вже ординарний про-фесор на т1й же кафедр1. У 1891—1909 роках професор очолював нрурпчну факультетську кишку з моменту и в!дкриття. У кл1н1ц1, одн1й 1з перших у Рос!!, були впроваджеш основи асептики й антисептики. У 1893 рощ Микола Рогович обирався головою Товариства природознавщв 1 л1кар1в. З науковою метою неодноразово ви!здив за кордон. За вислугою рок1в 2 жовтня 1907 року М. Роговича виключено з1 штату професор1в Томського ушверситету [10].
У 1909 рощ, шсля виходу у в!дставку, в1н пере!хав до Катеринослава. Збудував особняк по вулиц1 Круто-прнш (нин1 Крутог1рний узв1з). У Другу свггову буди-нок було зруйновано, збер1гся т1льки залишок фонтану перед двоповерховою спорудою. Микола Рогович був активним громадським д1ячем. 14 листопада 1909 року
за рекомендащею професора Д. Яворницького його об-рали членом Катеринославсько! учено! архивно! ком1-си. В1н завжди ц1кавився справами просвггаього руху. 26 вересня 1911 року його затвердили членом Катеринославсько! «Просвгга» й обрали членом ради товариства.
Професор Рогович продовжував займатися й ме-дичними справами. Так, вш об1ймав посаду х1рурга л1-карн1 Червоного Хреста без заробггао! платн1, входив до складу м1сько! сан1тарно-виконавчо! ком1с1! з питання про заходи боротьби з холерою. 25 червня 1910 року ко-м1с!я ухвалила прохання до М.О. Роговича: «Збудувати на базарах поливн1 й розб1рш крани, причому вода для пиття кружками 1 в!драми мае в!дпускатися безплат-но». Професор Рогович активно допомагав видатному еп1дем1ологу Данилов! Заболотному, який при!хав до Катеринослава з метою боротьби з еп!дем1ею холери, що вирувала на той час у мют!
У грудш 1911 року Микола Опанасович занедужав 1 п1сля тривало! хвороби вир1шив продати свое майно й ви!хати за кордон. Помер М.Д. Рогович 17 червня 1913 року за старим стилем у Зонбадеш (Шмеччина). За спогадами р!дних, в1н до останшх дн1в сумував 1 жу-рився за р1дною Укра!ною. Як укра!нець, М.О. Рогович в1рив, що укра!нський народ зможе вибороти соб1 право на самост1йне культурне юнування [11].
Сiренко Прокiп Харитонович
Прок1п Харитонович С1ренко — член Катеринославсько! «Просв1ти» (1909 р1к). У жовтн1 1909 року разом з Максимом бмцем посши м1сця в рад1 Катеринославсько! «Просв!га» (зам1сть б. Шаплика та В. Хршникова, як1 зреклися сво!х посад). Прокш Харитонович став писарем ради Катеринославсько! «Просв!га» (1910 р1к). Разом з шшими членами б1-блютечно! секц!! «Просв1ти» (Д. Лисиченком, М. В1-сником, М. Стасюком) на обласнш виставц1 в Кате-ринослав1 в1н вдало займався продажем укра!нських книжок 1з книгарн1 «Ки!вська старина». У 1911 рощ став секретарем ради Катеринославсько! «Просв1-ти». За спогадами просв1тянина Дмитра Дорошенка, Прокш С1ренко належав до тих д!яч1в, як1 в 1909 роц1 «вели перед у м1сцевому укра!нському громадському житт1». На загальних зборах мюцево! «Просв1ти» 26 вересня 1911 року був переобраний членом ради. Зго-дом ви!хав до Киева, де працював в Олександр1вськш л1карн1 [12].
Слинько Роман Володимирович
Роман Володимирович Слинько — член Катеринославсько! «Просвгга» з 23 лютого 1914 року. Служив в Олександр1вськш л1карш в Катеринослав! 27 лютого 1914 року увшшов до ювглейного Шевченк1вського ком1тету в Катеринослав1 в!д товариства пом1чник1в л1кар1в [1].
Стельмах Василь 1ванович
Василь 1ванович Стельмах — член Катеринославсько! «Просвгга» з 23 лютого 1914 року. Працював у гу-бернськ1й земськш л1карн1 [1].
Хршникова (Мазуренко) Марiя Петрiвна (1879-1963)
Мар1я Петр1вна Хр1нникова — просв1тянка, гро-мадський д!яч. У молодших класах навчалася на Дону (в станиц! Каменськ1й), у старших — у Воронезьк!й ж1ноч1й г!мназ!!. У 1898—1901 роках здобувала осв1ту в Москв!: зак1нчила курси масажу й л1кувально! г!м-настики, курси при Петровсько-Розумовськ!й с!ль-ськогосподарськ!й академ!!, вступила на фельдшер-сько-акушерськ1 курси. У 1900 рощ потрапила до Бутирсько! в'язниц1 за революц1йну д!яльн!сть, зго-дом вислана до Воронежу, на Дон. Ви!хала за кордон, де навчалася на медичному факультет! Лозаннського ун!верситету. Шсля складання випускних !спит!в по-вернулася на Батьк1вщину. Додатков! 1спити в Рос!! не складала, тому медичну осв!ту здобула, а диплом л!каря не отримала.
Мар!я вийшла зам!ж за !нженера-технолога Воло-димира Хр!нникова. Подружжя зд!йснило вес!льну подорож по 1тал!!, а пот!м оселилося в Катеринос-лав!. Активно займалися просв!тницькою роботою: Мар!я очолювала «Просв!ту» з 1910 по 21 кв!тня 1912 року, !1 чолов!к Володимир — у 1913—1914 роках [13]. Подружжя Хр!нникових виховало п'ятеро д!тей. Сво-!м фахом л!каря Мар!я скористалася п!д час Першо! св!тово! в!йни, працюючи в госп!тал! разом !з сестрою близаветою й надаючи допомогу пораненим. Брат Мари, Дмитро Мазуренко, займався б!олог!ею. Академ!к В. Ф!латов уважав його сво!м учителем.
П!сля розлучення Мар!я вдруге вийшла зам!ж за 1вана Матросова. Подружжя пере!хало до Харкова. Там вона провела останн! роки свого життя, там ! померла.
Черепенко 1лько Васильович
1лько Васильович Черепенко — член Катерино-славсько! «Просв!ти» (1913 р!к). Служив у губернськ!й земськ!й л!карн! [1].
Щоголева Наталiя Семенiвна
Натал!я Семен!вна Щоголева (Щогол!ва, Щого-л!вна) (?—1913) — активний член Катеринославсько!
«Просв!ти». 15 грудня 1909 року разом з !ншими про* * *
Деяк! знан! особистост!, не будучи членами «Про-св!ти», ствчували й п!дтримували прогресивн!, про-св!тницьк! !цеi'. Серед них Петро Сочинський, Олекса Коваленко та !нш!.
Серед просв!тян були т!, як! не мали медично! осв!ти, але виховувались у медичному кол!. Зокрема, В'ячеслав Володимирович Александров (1859—?) — про-св!тянин першого призову, педагог. Його батько, Во-лодимир Степанович Александров, був доктором медицини, служив молодшим л!карем третього саперного батальйону в Польщ! (у Варшав!). У 1859 роц! родина Александрових повернулася до р!дно! Харк!вщини. Голова родини, Володимир Степанович, спочатку служив у Чугу!вському уланському полку, потам — у Чу-гу!вському в!йськовому госп!тал!. Це була талановита
св!тянами (Д. Дорошенком, М. Кривинюком, А. Ку-личенком) була обрана до складу ф!нансово! ком!с!!, завдання яко! полягало у впорядкуванн! ф!нансового стану товариства. Це не зовс!м вдалося: в!дбулося лише едине зас!дання ком!с!! — 18 грудня 1909 року. На збо-рах 26 вересня 1911 року И було обрано до ради «Про-св!ти».
Натал!я Семен!вна працювала в губернськ!й зем-ськ!й л!карн!. Приятелювала з патронажним л!карем Ольгою Кривинюк (сестрою Лес! Укра!нки). Упродовж 1909—1911 рок!в Н.С. Щоголева листувалася з видат-ним !сториком Дмитром Яворницьким — збереглося ш!сть И лист!в (1909—1911) до професора. А ще вона працювала вчителем г!г!ени й л!карем Першо! м!сько! ж!ночо! г!мназ!!, яка знаходилася на роз! вулиць По-л!цейсько! (сучасна вулиця Шевченка) та Полтавсько! (за радянських час!в — К!рова, сучасна назва — Олеся Гончара). Нин! цей будинок — один !з корпус!в Нац!-онально! г!рничо! академ!!, яку перейменовано в На-ц!ональний техн!чний ун!верситет «Дн!провська пол!-техн!ка». Мешкала Натал!я Щоголева в Катеринослав!, зг!дно з р!зними дов!дниками, за адресами: вулиця Ла-герна, б. 4 (нин! проспект Гагар!на), вулиця Козача, б. 25 (за радянських час!в — Комсомольська, нин! — Старокозацька).
У 1913 роц! И активна громадська д!яльн!сть була припинена у зв'язку з хворобою. З пов!домлення про збори «Просв!ти» в!д 22 вересня 1913 року в!домо, що до Натал!! Щоголево! була в!дправлена депутац!я з метою «висловити !й в!д збор!в пошану, сп!вчуття в И гор! та щиру подяку за И участь у просв!тянськ!й робот!». У пов!домленн! про смерть Натал!! Щоголево! 1 листопада 1913 року наголошувалося, що «пок!йна була щи-рою, св!домою громадянкою-укра!нкою, брала участь у «Просвт», поки сили мала, працювала в рад! «Про-св!ти», як д!яльний член И. Передчасна смерть молодо! прац!вниц! викличе щирий жаль ус!х, хто знав Натал!ю Семен!вну ! як укра!нську д!ячку, ! як ж!нку-л!каря». В!д «Просв!ти» на труну було покладено в!нок з написом: «Щир!й громадянц! — Катеринославська «Просв!та». В!нок неб!жчиц! в!д родини був !з написом: «Згасла од
надм!рно! прац! на шляху життя» [1].
* *
особист!сть, поет, автор п'ес «Ой, не ходи, Грицю», «За Неман !ду». Будучи земляком Дмитра Яворницького, в!н листувався з !сториком (збереглося його чотири листа до академ!ка). Немае сумн!в!в, що на формуван-ня просв!тницького св!тогляду В'ячеслава Александрова вплинуло родинне оточення з його прогресивними укра!нознавчими поглядами [1].
Отже, подан! в!домост! св!дчать про вагомий внесок медик!в-просв!тян у розвиток не т!льки медицини, а й нац!онально! св!домост! на Катеринославщин!. Прове-дене !сторико-краезнавче досл!дження не претендуе на вичерпання теми. Досл!дження тривають.
У 2018 роц! в!дзначаеться 30-р!чний юв!лей в!днов-лення С!чеславсько! «Просв!ти». У м!ст! Дн!про проводиться робота з ушанування просв!тян. Так, колишн!й
проспект Воронцова у лiвобережнiй частиш MicTa Днiпро нинi носить назву Мануйтвський на честь «Просвгти» у цьому репош (будинок Мануктвсько! «Просвгти» до на-шого часу не зберйся). Одна з вулиць в Амур-Нижньо-днiпровcькому рaйонi названа Просвпянською (у ми-нулому — Червоноармшська). 1сторично справедливим було б вщзначити саме участь медитв у вщродженш украшсько! cвiдомоcтi громадян регiону, наприклад, встановленням пам'ятного знаку або пам'ятно! дошки.
Конфлшт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нicть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано'1 cтaттi.
References
1. Chaban MP. Dijachi Sicheslavs'koi' Prosvity (1905-1921): biobibliografichnyj pokazhchyk [Activists of Sicheslav Prosvita (19051921): bibiographic index]. Dnipro: IMA-Pres; 2002. 536 p. (in Ukrainian).
2. Abrosymova SV, Beketova VM, Vasylenko NJe, et al, authors; Kapustina NI, editor. Epistoljarna spadshhyna akademika DI Javornyckogo. Lysty druziv, pryjateliv, znajomyh do DI Javornyckogo. Tom 6 [Epistolary heritage of academician Javornyc'kyj DI. Letters from friends, mates, acquaintances to Javornyc'kyj DI. Vol 6]. Dnipro: ART-PRES, 2012. 66, 793-794pp. (in Ukrainian).
3. Zhuk V. I am not a trash, I am Ukrainian! Available from: http://www.kray.ck.ua/suspilstvo/istorija/item/13359-ya-ne-bidlo-ya-%E2%80%93-ukrayinets#.XAFG6Ggza00. Accessed: November 27, 2015.
4. Miroshnychenko LP. The Kosach family in the Kateryno-slav province. In: Beketova VM, editor. Proceeding of the International Scientific Conference dedicated to the 140th anniversary of the birth of Javornyc'kyj DI and the 90th anniversary of the XIII Archaeological Congress. 1995, November 9; Dnipro, Ukraine. Dnipro; 1995. 194-195 pp. (in Ukrainian).
Чабан Н.П.1, Шевцова З.И.2, Гапонов В.В.3
1 Редакция областной газеты «Зоря», г. Днепр, Украина
2 ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
3 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Екатеринославские медики — члены общества «Просвита» К 150-летию Всеукраинского общества «Просвита» (1868-2018)
Резюме. В статье освещаются жизненный путь, профессиональная и общественная деятельность екатеринославских медиков — членов общества «Просвита». Собрана информация о 28 знаменитых и известных деятелях. Они внесли значительный вклад в развитие медицины, национальной культуры, литературы и просветительского движения на Екатеринославщине. Ключевые слова: общество «Просвита»; медики; Екатери-нослав
5. Vasylenko N. Katerinoslav in the life and work of the Drago-manovs-Kosach family. In: Beketova VM, Kapustina NI, editors. Muzej i misto: muzejeznavchi aspekty zberezhennja i vidtvorennja svojeridnosti mis'koi' kul'tury. Мaterialy oblasnoi' naukovoi' konferencii', prysvjache-noi' 225-richchju Dnipropetrovska [Museum and city: the museological aspects of preserving and replicating the specificity of urban culture. Proceeding of the Regional Scientific Conference dedicated to the 225th anniversary of Dnipropetrovsk). Dnipro; 2003. 34-39 pp. (in Ukrainian).
6. Dnipropetrovsk Historical Museum named after Javornyc'kyj DI. Arch-14841a.
7. Obituary of ArcherMusii. Poltavskie eparkhial'nye vedomosti. Inofficial Part. 1989 Dec 01;(34):1233-1234. (in Russian).
8. Mazepa-Koval' GI. Spogady [Memories]. Toronto: Publishing Organization Ukrainians in Canada; 1993. 274p. (in Ukrainian).
9. Mycyk JuA. Lysty nashyh zemljakiv doM. Grushevs'kogo [Letters of our countrymen for Grushevs'kyj M]. Dnipro: Borysten; 1997. 3-4 pp. (in Ukrainian).
10. Abrosymova SV Beketova VM, Vasylenko NJe, et al, authors; Kapustina NI, editor. Epistoljarna spadshhyna akademika DI Javornyckogo. Lysty druziv, pryjateliv, znajomyh do DI Javornyckogo. Tom 6 [Epistolary heritage of academician Javornyc'kyj DI. Letters from friends, mates, acquaintances to Javornyc'kyj DI. Vol 6]. Dnipro: ART-PRES, 2012. 44, 815 pp. (in Ukrainian).
11. Fominykh SF, Nekrylov SA, Bertsun LL, et al, authors; Fomi-nykh SF, editor. Professora Tomskogo universiteta. Biograficheskii slovar'. Vyp 1 [Professors of Tomsk University. Biographical dictionary. Issue 1]. Tomsk: TGU; 1996. 210-212 pp. (in Russian).
12. Obituary of Rogovych MO. Dniprovski hvyli. 1913;(15-16):240. (in Ukrainian).
13. General meeting of Katerinoslav Prosvita. Dniprovs'ki hvyli. 1911;2(20):282-284. (in Ukrainian).
14. Chaban MP. Ukrainian house of Alexander Khrennikov. Apel'sin. 2001;(1):6-9. (inRussian).
OTpuMaHO 17.10.2018 ■
M.P. Chaban1, Z.I. Shevtsova2, V.V. Gaponov3
1 Editorial Office of the Regional Newspaper "Zorya", Dnipro, Ukraine
2 SI "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
3 SI "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Doctors of Katerynoslav — members of Prosvita society To the 150th anniversary of the All-Ukrainian Prosvita society (1868-2018)
Abstract. Life path, professional and public activity of Katerynoslav doctors — members of Prosvita society are presented in the article. Information about 28 famous and renowned personalities is gathered. They made a significant contribution to the development of medicine, national culture, literature and enlightenment movement in Katerynoslav area.
Keywords: Prosvita society; doctors; Katerynoslav region
