CC BY
43
УДК 332.122: 338.43
Гилка М. Д., к.е.н., Макеенко А. Г. ®
Чертвецъкий нацюналънийутверситет ¡мет Юр1я Федъковича
ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СЫЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Проанал1зована ¡снуюча на съогодт демограф1чна ситуащя, зайнятктъ стъсъкого населения та благоустрШ стъсъких раиотв на приклад\ Чертвецъког област1. Розглянуто основт аспекты аграрног полтики щодо розвитку стъсъких територт в крагнах €С. Запропоновано заходы щодо забезпечення сталогорозвитку стъсъких територшзурахуванням ор1ентир1в €С.
Ключое1 слова: розвиток стъсъких територ1и, державна тдтримка, сощалъна сфера села, аграрна полтика.
Постановка проблеми. Сшьське господарство е важливою складовою економши Укра!ни, основне завдання якого - гарантувати продовольчу безпеку кра!ни, забезпечувати шш1 сектори економжи сировиною, створювати експортний потенщал продукта харчування та сировини. Також сшьське господарство повинно сприяти розвитку сшьських територш та забезпечувати зайнятють сшьського населения.
Криза в агропродовольчому комплекс! Укра!ни та сшьському господарств!, зокрема, спричинила кризу розвитку сшьських територш, наслщком чого е продовження процесу вщмирання сш, який розпочався ще за радянських чаЫв, актив!защя м!грацшних процеЫв, особливо серед сшьсько! молод!, поглиблення демограф1чно! кризи, безроб1ття та бщшсть на сел!, занепад сощально! шфраструктури, тощо. Не зважаючи на те, що сшьсью жител! е власниками основного национального багатства - земл1, проблема бщност! сшьського населения на сьогодш досягла свое! критично! меж!, оскшьки, за даними експерт1в, 40% селян не мають можливост! забезпечити себе найнеобхщшшим [1]. В багатьох законодавчих актах розв'язання економ1чних, сощальних I еколопчних проблем на сел! визначено як стратепчну мету державно! аграрно! пол1тики, а розвиток сшьського господарства та сощальний розвиток села вважаеться прюритетним, зокрема, селу надаються р!вш з мютом умови постачання промислових I продовольчих товар1в, медичного, спортивного, культурного, побутового, транспортного I торговельного обслуговування за науково обгрунтованими нормативами [2; 3]. Однак, проблеми сощально-економ1чного розвитку села до цього часу залишаються не розв'язаними, про що свщчать подальше зубожшня селян та продовження деградаци сшьських територш. Тому, одним з важливих напрям1в вдосконалення державно! аграрно! пол!тики е !! спрямування на розробку та впровадження стратег!! сталого розвитку с!льських територш на основ! п!двищення р!вня життя с!льського населения та його зайнятост!, зменшення трудово! м!грац!!, оптим!зац!!
® Гилка М.Д., Макеенко А.Г., 2012
162
сощально! та виробничо! шфраструктури на сел1, охорони довкшля та вщтворення природних ресурав тощо.
Анал1з останшх дослщжень. Проблемам розвитку сшьських територш Украши присвячеш пращ багатьох вчених, зокрема: О. Битера, Т. Дудара, М. Дем'яненка, I. Кобути, В. Котелянця, М. Кропивка, В. Месель-Веселяка, М. Малка, П. Саблука, Г. Черевка, та ш. На жаль, на сьогодш все ще не забезпечене стабшьне зростання р1вня життя сшьського населения та обсяпв сшьськогосподарського виробництва, обмеженими залишаються фшансов1 ресурси мюцевих бюджет1в, майже повшстю вщсутня фшансова пщтримка др1бних сшьськогосподарських товаровиробниюв, зменшуеться кшьюсть об'ект1в сощально! шфраструктури тощо. Тому даш проблеми залишаються актуальними та потребують подальшого поглибленого дослщження.
Метою статт1 е проанал1зувати кнуючу на сьогодш демограф1чну ситуащю, зайнятють сшьського населения та благоустрш сшьських райошв на приклад! Чершвецько! области Розглянути основш аспекти аграрно! пол1тики щодо розвитку сшьських територш в крашах £С. Заироионувати заходи щодо забезиечення стал ого розвитку сшьських територш з урахуванням ор1ентир1в £С.
Виклад основного матер1алу. Протягом останшх десятир1ч для Чершвецько! облает^ як \ для вс1е! Украши, характерним е иоглиблення демограф1чно! кризи, особливо серед сшьського населения. Зокрема, у 2010 рощ, пор1вняно з 1990 роком, чисельшсть населения Чершвецько! област1 зменшилася на 34,1 тис. чол. або на 3,6%, в тому числ1 чисельшсть сшьського населения зменшилася на 16,7 тис. чол. або на 3,1% [4, с.279; 5, с.344]. Природнш приркт населения у 1990 рощ в цшому по област1 становив 3550 чол., в тому числ1 сшьського населения - 1446 чол., у 2010 рощ щ показники вщповщно становили -729 чол. та -798 чол. [5, с.351]. Коефщент смертност1 сшьського населения протягом останшх двадцяти роюв зр1с з 12,7% до 14,7%, а кшьккть померлих жител1в сшьсько! мюцевост1 у 2010 рощ в 1,9 рази була бшьшою за кшьккть померлих жител1в мют [5, с.344; 5, с.351]. Вже давно вщомо, що високий р1вень смертност1 серед населения будь-яко! краши негативно впливае на И розвиток в цшому. Так, ще у 1526 рощ вщомий вчений Микола Коперник, готуючи для польського короля Сипзмунда трактат про причини занепаду держави, як одну з них видшив саме високий р1вень смертност1 [6, с.78]. Позитивним явищем вважаемо те, що у Чершвецькш област1 все ще переважае питома вага сшьського населения, яка у 1990 рощ становила 57,7% вщ загально! кшькоси населения облает^ а у 2010 рощ - 58,1% [4, с.279; 5, с.344]. Варто також зауважити, що, якщо в цшому по Укра!ш поселенська мережа протягом анал1зованого перюду скоротилася на 355 населених пункти, а частка сш з чисельшстю населения до 100 чоловк (так звана група ризику) зросла з 20% до 24%, то в Чершвецькш област1 зменшення чисельност1 сшьського населения не викликало зменшення кшькост1 сш та селищ мюького типу. На сьогодш нараховуеться 398 сш та 8 селищ мюького типу [5, с.33].
Наявшсть основних життезабезпечуючих чинниюв у сшьських населених пунктах Чершвецько! област1 (заклад1в осв1ти, охорони здоров'я, побуту,
163
комунального господарства) значно менша вщ потреби \ досягнутого р1вня у мктах. Якщо, протягом перюду юнування Радянського Союзу на розвиток сощально! сфери села витрачалися солщш кошти - \ це незаперечний факт -будувалися школи, лкарш, заклади побутового обслуговування, житло, то за останш двадцять рок1в ситуащя майже не покращувалася. Зокрема, у 2010 рощ забезпечешсть дитячими дошкшьними закладами становила 39% вщ потреби, школами - 43%, фельдшерсько-акушерськими пунктами - 68% [5, с.451]. Знаходяться в незадовшьному сташ та потребують значних швестицш автомобшьш дороги. Протягом двох останшх десятир1ч роботи з буд1вництва нових дорк у сшьськш м1сцевост1, а також заходи з утримання кнуючих дорк у хорошому сташ практично не здшснювалися, що негативно впливае як на яккть життя в сшьськш мкцевост1, так \ на ефектившсть використання транспортних засоб1в, оскшьки вщомо, що вантажш автомобш з карбюраторними двигунами, перевозячи вантаж1 асфальтованими дорогами, що потребують ремонту, витрачають на 20% бшьше пального, на грунтових дорогах у сухому сташ - на 30-40% бшьше пального, а на розмитих грунтових дорогах та на бездор1жж1 витрати пального зростають ще бшьше [7, с.93-95]. Благоустрш сшьських населених пункт1в Чершвецько! област1 залишаеться на низькому р1вш. Так, у 2010 рощ лише 8 сш (2,0%) були забезпечеш водогоном, 10 сш (2,5%) -канал1защею, 224 села (56,3%) газифковаш природним газом. У 1990 рощ даш показники вщповщно становили 5 сш (1,3%), 4 села (1,0%) та 9 сш (2,3%) [5, с.448]. Незадовшьною на сьогодш е еколопчна ситуащя, практично не реал1зуються заходи з охорони довкшля, зростае кшькють неоргашзованих звалищ побутових, промислових та ¿и. вщход1в. Як бачимо, протягом останшх двадцяти роюв позитивш зрушення спостеркаються лише стосовно газифкаци сшьських населених пункт1в облает^ що ж стосуеться шших параметр1в благоустрою, то покращення практично не вщбулося.
Чисельшсть зайнятого у сшьському господарств1 област1 населения зменшилася у 2010 рощ, пор1вняно з 1995 роком, на 36 тис. чол. або 26,1% [5, с.368; 8, с.248], чисельшсть пращвниюв, що зайнят1 у сшьському господарств1 на умовах найму, протягом цього ж перюду зменшилася на 65,8 тис. чол. або у 7,2 рази [5, с.369; 8, с.256]. Зрозумшо, що значне зменшення чисельност1 сшьськогосподарських пращвниюв сприяло зростанню продуктивное^ пращ. Однак великого оптим1зму воно не викликае, оскшьки протягом анал1зованого перюду варткть валово! продукци сшьського господарства зменшувалася, а ркт продуктивное^ пращ вщбувся за рахунок того, що зменшення чисельност1 сшьськогосподарських пращвниюв значно випереджало зменшення вартост1 валово! продукци. Середньомкячна зароб1тна плата у сшьському господарств1 у 2010 рощ становила 73,6% вщ середньомкячно! зароб1тно! плати, обчислено! за вЫма видами економ1чно! д1яльност1, та була найнижчою серед зароб1тних плат ус1х вид1в економ1чно! д1яльност1 [5, с.406]. Виробництво валово! сшьськогосподарсько! продукци зменшилося у 2010 рощ, пор1вняно з 1990 роком, на 19,4%, в тому числ1 виробництво продукци рослинництва зросло на 0,3%, виробництво продукци тваринництва зменшилося на 34,7% [5, с. 130].
164
Результатом зниження обсяпв виробництва продукци сшьського господарства та низького р1вня зароб1тно! плати сшьськогосподарських пращвниюв е знание вщставання вщ науково обгрунтованих норм споживання населениям основних продукта харчування. Зокрема, споживання хл1ба \ хл1бопродукт1в зменшилося на 17,7%, м'яса \ мясопродукта - на 22,1%, молока \ молочних продукта - на 24,8%, яець - на 19,5%, картопл1 - на 43,8%, фрукта { ягщ - на 56,3%, тощо [5, с.431]. Вважаемо, що занепад сшьських територш викликаний, перш за все, причинами довготривалого характеру, зокрема, низьким р1внем розвитку та монофункцюнальшстю аграрного сектора, збитковктю сшьськогосподарського виробництва, ¿гноруванням державою специфжи розвитку сшьських територш \ Т. д.
Для подолання негативних тенденцш розвитку в сшьськш мкцевост1 необхщш значш ф шансов 1 ресурси. У 2010 рощ обсяг швестицш у сшьськ1 райони Чершвецько! област1 становив 936,2 млн. грн. [5, с. 204] 1 був недостатшм для виршення нав1ть найактуальшших проблем. В цшому по Укра!ш обсяг швестицш на розвиток сшьських територш теж е недостатшм. Як зазначаеться в проект! Нацюнально! доктрини реформування та розвитку агропродовольчого комплексу Украши щор1чш швестици на розвиток сощально! сфери села становлять лише 7,6 млрд грн. та е набагато нижчими за потребу в них [9, с.3-6]. За пщсумками, зробленими науковцями з ННЦ "1нститут аграрно! економши", щор1чно в Укра!ш на розвиток сшьських територш необхщно видшяти не менше 50 млрд. грн.
Позитивним кроком на шляху до виршення проблеми занепаду сшьських населених пункта вважаемо запровадження та устшне функцюнування в Чершвецькш област1 протягом 2007-2011 роюв комплексно! програми сощального розвитку села "Власний д1м". За перюд ди програми Чершвецьким обласним фондом пщтримки шдивщуального буд1вництва на сел1 профшансовано 127 сшьських забудовниюв. 1з всього обсягу видшених кошта 56% надано на кредитування новобудов, 37% на кредитування завершения буд1вництва та реконструкций 4% - на придбання житла та 3% - на газифжацш шдивщуальних житлових будинюв у сшьськш мшцевостг Протягом перюду Програма "Власний д1м" набула широко! популярное^ серед сшьського населения, оскшьки передбачае надання довгострокових кредита за рахунок бюджета ус1х р1вшв та нетрадицшних джерел фшансування пщ 3% р1чних, а у випадку наявност1 у позичальника 3 неповнол1тшх д1тей на момент заключения угоди - безвщсотковий кредит. Ршенням сеси Чершвецько! обласно! ради дш Програми продовжено на 2012-2015 роки. Програма "Власний д1м" сприяе не лише покращенню житлових умов населения у сшьськш мкцевост1, а й створенню додаткових робочих мкць, збшьшенню обсяпв оподаткування та надходження кошта до обласного бюджету [10]. Вважаемо за доцшьне рекомендувати розробку под1бних програм в шших напрямках, а також запроваджувати на всш територп Украши.
Розвиток сшьських територш займае належне м1сце у аграрнш полчищ кра1н £С. Так, протягом останшх рок1в краши Свропейського Союзу збшьшують
165
фшансування програм розвитку сшьських територш. Вихщними положениями для розробки та запровадження стратепчних документ1в з1 сталого розвитку сшьських територш е рекомендаци Сам1ту Земл1 та "Порядок денний на 21 стол1ття", Всесвпш зустр1ч1 на найвищому р1вш з1 сталого розвитку "Рю+5" та "Рю+10", а також ршення Конференцш мш!стр1в охорони навколишнього середовища Свропи [11, с. 70]. Збшьшення обсяпв вщрахувань на розвиток сшьсько! мкцевост! закладене в нормативних вимогах САП кра!н СС. Програми розвитку сшьських територш сшвфшансуються крашами-членами СС ¿з фшансуванням 50% з бюджету Свропейського Союзу, при чому системна пщтримка з боку Свросоюзу надаеться вЫм державам за единими правилами та процедурами. Даш програми включають заходи щодо сприяння залученню швестицш, просування продукци та диверсифкаци сшьського господарства, охорони довкшля, боротьби з1 змшами кл1мату, розвитку вщновлюваних джерел енерги, управлшня водними ресурсами, захисту бюр1зномашття, утримання лконасаджень, схем раннього виходу на пенсш, допомоги фермерам у найменш сприятливих регюнах, допомоги з навчання, тощо [12, с.132-136]. Наприклад, у Польщ1 д1е Програма розвитку села на 2007-2013 роки, яка здшснюе процес модершзаци та розвитку польсько! економши продовольства \ розвитку сшьських райошв. В рамках ще! Програми спшьно з бюджету СС та нащонального бюджету плануеться видшити 17,2 млрд евро [13]. Регюни, яким необхщна пщтримка, за класифкащею СС, мають статус проблемних, а регюни, як1 вже фшансуються з бюджету СС, називаються регюнами допомоги. Вщповщно до норматив1в СС допомога сшьським районам спрямовуеться за такими прюритетними напрямками: первинш сектори економки - сшьське, лкове та рибне господарства, малий та середнш б1знес, туризм, охорона довкшля, осв1та. На сьогодш пщтримка Свросоюзу охоплюе 56 регюшв, що становить 5% вщ !х загально! кшькост! [14, с.82], питома вага обсяпв пщтримки сшьських територш в бюджет! СС становить 48,5%, за 2007-2013 роки плануеться видшити з бюджету СС преференцш в сум1 477,7 млрд. евро [15].
3 вищесказаного випливае, що розвиток сшьсько! мюцевост! у кра!нах Свропейського Союзу е р1внопрюритетним напрямом аграрно! пол1тики поряд з пщтримкою сшьськогосподарських товаровиробниюв. Для координаци заход1в щодо сприяння розвитку сшьських територш в рамках Свропейського Союзу д1е Свропейський сшьськогосподарський фонд для розвитку сшьських райошв (ЕАБКО), який фшансуе вЫ заходи, пов'язаш з розвитком сшьських територш. У процеЫ европейсько! штеграцп Украши заходи щодо сприяння розвитку сшьських територш повинш посилюватися, як це рашше вщбулося у крашах Центрально! та Сх!дно! Свропи, тобто в Укра!н! неминучим е змщення акцент!в державно! пщтримки сшьського господарства [16, с.52-56]. Адже без розвитку сшьських територш добробут кра!ни не можливий, оскшьки кра!на у якш розвиваеться лише центр, приречена на безперспектившсть свого юнування. Кр1м того, програми з пщтримки розвитку села вщносяться до програм "зелено! скриньки", яю звшьнеш вщ зобов'язань щодо скорочення згщно з вимогами СОТ. На сьогодш е вс1 шдстави спод1ватися, що в ход1 евроштеграцшних
166
процеЫв в Укра!ш буде активно розвиватися ринкова шфраструктура для селянських господарств, тобто держава сприятиме збуту сшьськогосподарсько! продукци, включаючи збирання, обробку та поширення ринково! шформаци, а також буде пщтримувати розвиток шфраструктури у сшьськш мюцевост!, зокрема активно будуватиме шляхи, електромереж!, мелюративш сиоруди. Також в перспектив! державна пщтримка повинна охопити швестици у людський каштал на сел!, охорону довкшля, депресивш територи, тощо.
Висновки. Проведен! дослщження дають можливкть стверджувати, що протягом анал1зованого перюду в Чершвецькш облает! вщбулося попршення умов життя на сел! та техногенно-еколопчно! безпеки, а також вщбулося зубожшня сшьського населения, що призвело до виникнення загрози для подальшого кнування сшьського способу життя та потребуе застосування вщповщних заход1в щодо покращення кнуючо! на сьогодш ситуацп.
Державна пщтримка за критер1ем створення умов забезпечення розвитку сшьських територш характеризуемся неповним використанням принципу системност! в И оргашзацп, тобто здшснюеться етзодично та непослщовно. Кр1м того, на сьогодш не виконуються вимоги законодавства щодо пщтримки сшьського господарства фшансуванням забезпечених державних програм сшьського розвитку, практично вщсутня державна пщтримка розвитку сощально! сфери села.
Розвиток сшьських територш повинен стати основним напрямом аграрно! пол1тики Украши. Основш заходи забезпечення сталого розвитку сшьських територш повинш включати: реал!защю багатофункщонально! рол! сшьського господарства в суспшьств! за допомогою спещальних програм, беручи за основу програму 8АРАКО, що використовуеться кра!нами £С; проведения паспортизаци сшьських населених пункта; запровадження для сшьських населених пункта мкьких стандарта р1вня якост! життя; реоргашзащю системи державного управлшня сшьським господарством на вшх р1внях та сшьського самоврядування; розробку та реал!защю програм пщтримки розвитку сшьськогосподарсько! кредитно! коопераци; розробку та реал1зацш програм розвитку сощально! та шженерно! шфраструктури села, комплексно! компактно! забудови I впорядкування сшьських населених пункта; розробку та реал1защю програм забезпечення еколопчно! безпеки та охорони довкшля тощо.
Забезпечити швестування сталого розвитку сшьських територш необхщно за рахунок кошта державного та мкцевого бюджета, приватних в1тчизняних та шоземних швестицш, а також кошта сшьських I селищних громад, виконавцям програм необхщно охопити вЫ сшьсьм населен! пункти.
Л1тература
1. Самые бедные в Украине - селяне. Анал!тико-дорадчий центр ПРООН // www.un.org.ua/brc.
2. Про прюритетшсть соц!ального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарств!: Закон Украши // Вщомост! Верховно! Ради Украши. - 1992. - №32. - Ст. 453.
167
3. Державна програма сталого розвитку сшьських територш на перюд до 2020 року // Економка АПК. - 2010. - №7. - С.3-7.
4. Статистичний щор!чникЧершвецько! облает! за 2003 рк / [заред. А. В. Ротаря]. - Чершвщ: ГУС у Чершвецькш облает!, 2004. - 460 с.
5. Статистичний щор1чник Чершвецько! облает! за 2010 рк / [за ред. А. В. Ротаря]. - Чершвщ: ГУС у Чершвецькш облает!, 2011. - 598 с.
6. Черевко Г. В. Державне регулювання економки в АПК / Г. В. Черевко.
- К.: Знания, 2006. - 339 с.
7. Котелянець В. I. Транспортний фактор в АПК / В. I. Котелянець // Економ1ка АПК. - 2007. - №10. - С. 93-95.
8. Статистичний щор1чник Чершвецько! облает! за 1999 рк / [за ред. В. М. Камшсько!]. - Чершвщ : Чершвецьке обласне управлшня статистики, 2000. -371 с.
9. Нащональна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу Украши (проект) / П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. Я. Дем'яненко, М. Й. Малк, М. Ф. Кропивко та ш. // Економка АПК. - 2011. - №4.
- С.3-6.
10. Комплексна програма "Власний д1м" - в дп. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://oblrada.cv.ua/news/29598/ - Назва з екрану.
11. Малк М. Й. Стан та проблеми сталого розвитку сшьських територш // М. Й. Малк // Трансформащя с1льського господарства та села : ювшейний зб1рник наукових статей [Заг. ред. Губен1 Ю. Е.]. - Льв1в : ЛНАУ, 2010. - С. 6976.
12. Кобута I. В. Пол1тика державно! пщтримки сшьського господарства кра1н-члешв СОТ / I. В. Кобута // Економка АПК. - 2009. - №12. - С. 132-136.
13. Czym jest ARiMR? [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://translate.goobleusercontent.com/translate_f - Назва з екрану.
14. Дудар Т. Г. Системному в1дродженню сшьських територш - сталий розвиток аграрно! сфери / Т. Г. Дудар // Трансформащя сшьського господарства та села: ювшейний зб!рник наукових статей [Заг. ред. Губеш Ю. Е.]. - Льв!в : ЛНАУ, 2010. - С. 77-85.
15. Еволющя САП £С: насл!дки для Украши [Електронний ресурс] -Режим доступу : http://www.ier.kiev.ua - Назва з екрану.
16. Б!ттер О. А. Державна пщтримка розвитку сшьськогосподарських пщприемств / О. A. Eirrep, О. Д. Франюв // Науковий вкник ЧНУ: зб. наук. праць. Вип. 494 : Економ!ка. - Чершвщ: ЧНУ, 2009. - 196 с.
Summary Hylka M., Makeienko A.
Chernivtsi Yuriy Fed'kovich National University PROSPECTS FOR SUSTAINABLE RURAL DEVELOPMENT
The existing at present demographic situation, employment of rural population and improvement of rural areas on the example of the Chernivtsi region. The main aspects of agricultural policy on rural development in EU countries. The measures for the sustainable development of rural areas in view of the EU guidelines.
Key words: rural development, government support, social sphere of the village, agricultural policy.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
168
