CC BY
20
УДК 332.330.341
Чемерис В.А., к.е.н., докторант © 1нститутрегюналъних дослгдженъ HAH Украши (м. Льв1в)
РОЗВИТОК С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й РЕГЮНУ НА OCHOBI КЛАСТЕРНОГО П1ДХОДУ: ПЕРЕДУМОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
В дослгдженш оцгнюеться практична можливктъ впровадження кластерного nidxody в розвитку стъсъких mepumopiü на регюналъному piem в умовах формування "економти знанъ ".
Ключое1 слова: глобал1зац1я, територ1алът трансформацИ, сшъсъкии розвиток, кластер, полтикарозвитку стъсъких mepumopiü.
Вступ. Тенденци розвитку сшьських територш Украши свщчать, що незважаючи на пщвищення швестицшно! привабливост1 аграрного сектора ситуащя залишаеться довол1 складною, а кнуюч1 сощальш проблеми лише поглиблюють тенденцш збшьшення безроб1ття i поступово! депопуляцп. Незважаючи на прийняття в 2005 р. Закону Украши "Про стимулювання розвитку регюшв" [1], практична реал1защя основних положень даного закону фактично розпочалася в 2007 рощ, коли було визначено практичш форми тако! сшвпращ м1ж урядом i регюнами з метою забезпечення бажаних територ1альних трансформаций. Реал1защя програмних положень "Стратеги розвитку Льв1всько! област1 до 2015 року" i укладання угод щодо сощально-економ1чного розвитку м1ж Кабшетом MiHicTpiB Украши та регюном дозволили реал1зувати лише окрем1 шфр астру ктурш проекти або реструктуризувати промислов1 об'екти з негативним впливом на довкшля.
Дшча з 2009 року Угода щодо сощально-економ1чного розвитку м1ж Кабшетом MiHicTpiB Украши i Льв1вською обласною радою [2], передбачала на 2009-2013 рр. фшансування спшьних заход1в на понад 3,2 млрд. грн., в тому числ1 1,3 млрд. грн. за рахунок видатюв мюцевих бюджета. Однак через обмежешсть бюджета розвитку perioHiB, як1 мали надавати сшвфшансування, програма частково не виконана. За чотири роки дп Угоди, станом на с1чень 2013 року, спшьш заходи фактично профшансоваш за рахунок кошта державного бюджету на 1,9 млрд. грн. (на 64,8 % передбачених обсяпв), а за рахунок кошта мкцевих бюджета лише на 330,6 млн. грн. (на 24,7 % передбачених обсяпв)[3].
Проте особливо складною залишаеться ситуащя в сшьськш мюцевост1 perioHy, що об'еднуе 1850 сш. За 1991-2013 рр. у perioHi зникло 15 сшьських населених пункта, що загалом негативно вплинуло на розвиток локальних громад i реал1зацш регюнального сощально-економ1чного потенщалу.
На думку науковщв [4] призупинення руйшвних процеав на сел1 можливо за умов сощально! ор1ентованост1 сшьського господарства, зокрема забезпечуючи зайнятють сшьських жител1в i збер1гаючи ефектившсть функщонування [4, с.7].
© Чемерис В.А., 2013
223
Розвиток сшьських територш через кластеры! структуры вважаеться перспективным з урахуванням досвщу £С I враховуючи ситуащю, що у Льв1вськш област1 провщними виробниками товарно! сшьськогосподарсько! продукци е мал1 та середш агроформування.
Анал1з останшх дослщжень. Проблематищ кластерно! стратеги економ1чного розвитку присвячено пращ заруб1жних I в1тчизняних науковщв, зокрема М. Портера, М. Енрайта, Т. Андерссона, С. Соколенка, М. Войнаренка, М. Кропивка, О. Бородшо!, Ю. Губеш, С. Васильчак, О. Павлова, С. Дорогунцова.
Суттевих практичных зрушень в розвитку агропромислових кластер1в досягли в територ1альних громадах Кшвсько!, Хмельницько!, Запор1зько!, Чершвецько! та Р1вненсько! областей. В багатьох випадках устшний розвиток кластер1в досягнуто завдяки д1яльност1 кооператив1в, що забезпечили формування сировинно! бази для розвитку спещал1зованих аграрних кластер1в.
Мета статт! полягае в обгрунтуванш системних аспектш пол1тики кластерного розвитку сшьських територш на регюнальному р1вш з метою забезпечення ефекту синерги виробничо-ресурсного та штелектуального потенщал1в через системне впровадження шновацш.
Виклад основного матер1алу. Незавершешсть ринкових перетворень в аграрнш сфер1 I вщсутшсть ринку сшьськогосподарських земель зумовили вщносну байдужють широких мае селян до модершзаци, оскшьки кнуючий диспаритет цш 1 проблеми з реал1защею вироблено! сшьськогосподарсько! продукци, що особливо негативно позначилося на розвитку галузей тваринництва в регюш.
Науковщ ДУ "1нституту економши та прогнозування НАЛ Украши" зазначають, що розвиток сшьського господарства не лише забезпечуе генерування грошових потоюв, але I виробництво суспшьних благ, як-от продовольча безпека, життездатшеть сшьських територш, захист природного середовища, збереження нащонально-культурних традицш тощо, актуал1зованих суспшьних благ виведених за суто галузев1 меж11 поширення на шш1, окр1м сшьськогосподарсько!, складов! [5].
В Щор1чному посланш Президента до Верховно! Ради "Про внутршне 1 зовшшне становище Укра!ни в 2013 рощ", розвиток аграрних кластер1в визначаеться в якост! одного з прюритеив нацюнально! аграрно! пол1тики ¿з перелжом конкретних заход1в [6 , с. 62]. Д1яльшсть кластер1в мае ор1ентуватися на виробництво продовольчо! продукци у вщповщност! до вимог якост! та еколопчно! безпеки вщповщно до м1жнародно! практики. Однак, на думку вщомого польського економкта Г. Колодко, державне втручання повинно ор1ентуватися не у виробнич! процеси, а зводитися до розумного маншулювання !х обставинами [7, с. 423].
Важливе значения у розвитку кластер1в, вщповщно до прийнятно! м1жнародно! практики, вадграють науков! установи. Розвиток науки I практичне впровадження результат дослщжень, на думку М. Войнаренка [8], дозволяе забезпечити динамжу технолопчно! модершзаци I подальшого економ1чного розвитку пщприемств кластеру.
224
Проте держава, на думку Президента НААН Украши В. Петриченка, не розглядае аграрну науку як складову нащонально! безпеки, на вщмшу вщ економ1чно розвинутих кра!н За останш и'ять рок1в, як зазначае В. Петриченко, бюджетне фшансування наукових установ НААН Украши профшансовано лише в межах 50-55 % вщ щор1чно! потреби [9]. Таким чином при створенш кластер1в на Льв1вщиш, наукова сфера, на думку автор1в, може стати т1ею слабкою ланкою, що посилить технолопчну залежшсть АПК регюну вщ ¿мпорту з кра!н GC. Водночас "Рейтинг швестицшно! привабливост1 perioHiB Украши", представлений Державним агентством з швестицш та управлшня нащональними проектами в 2013 рощ свщчить, що Льв1вська область посщае друге мкце в нащональному рейтингу за конкурентними перевагами щодо можливостей у залученш швестицш [10]. Таким чином формуеться досить сприятливе пщгрунтя для залучення швестицш у проекти розвитку агропромислових кластер1в perioHy.
Досвщ i своерщна "мода" на формування галузевих кластер1в в Укра!ш зумовлеш впливом науково! думки заруб1жних науковщв, зокрема при cnpo6i впроваджувати елементи пол1тики розвитку окремих галузей промисловост1 або сфери туризму. Проте надаючи вщповщну пщтримку кластерним ¿шщативам в Укра!ш, розвинут1 краши GC повшстю усвщомлюють довол1 критичний стан багатьох напрям1в прикладних дослщжень аграрно! науки i в умовах економ1чно! кризи на внутршшх ринках евроспшьноти небезпщставно розраховують на подальшу експансш власного високотехнолопчного експорту.
Пщприемницький сектор, що мае сформувати ядро кластеру через трансформацию малих агроформувань у фермерсью господарства, вщчувае icTOTHi проблеми у розвитку б1знесу. За даними дослщжень компанп "Research & Branding Group" в 2013 рощ, пщприемщ Украши для подолання перешкод у розвитку б1знесу вимагали втручання уряду у боротьбу з корупщею, реформування судово! системи та лшвщацп адмЫстративних 6ap'epiB, що стримують швестицп. Проблеми науково-технолопчно! залежност1 поки що належно не виокремлюються провщними швесторами, оскшьки технолопчна залежшсть вщ ¿мпорту цшком ycnimHO штегруеться в податкову практику провщних агропромислових холдинпв ¿з мш1м1заци сплати податку на прибуток пщприемств.
Виробництво продукци в межах агрохолдинпв дозволяе реал1зувати ефект масштабу, оскшьки конкурентоспроможшсть крупнотоварного виробництва очевидна за умов довол1 низько! (пор1вняно з крашами £С) орендно! плати за землю, що становить в середньому по Укра!ш 400 грн. за гектар. Водночас нав1ть в окремих областях Захщного perioHy Украши, наприклад у Волинськш облает^ де традицшно сильш культурно-юторичш Ымейш щнносп селянського побуту i традицш, спостер1гаеться фактичне зменшення чисельност1 населения багатьох територ1альних громад i ем1грацшш процеси.
На думку директора 1нституту економжи РАН Р. С. Гршберга, протир1чливкть реформ зумовила порушення балансу м1ж традицшними державними шститутами прийняття pimeHb i новими центрами, яю контролюють необхщш ресурси та економ1чш процеси [11]. В багатьох випадках саме arpapHi холдинги фактично блокують практичну реал1зацш
225
¿шщатив оргашв державно! влади щодо демонопол1зацп виробництва, закутвель, збуту або збер1гання аграрно! продукци на регюнальному р1вш.
На жаль, под1бна ситуащя досить часто спостер1гаеться в Укра!ш при реформуванш аграрного сектора, що ускладнюе можливост1 консолщаци ресуршв товаровиробниюв I громади до складних штеграцшних процеЫв, зокрема в межах кластер1в. Необхщно врахувати, що в пост1ндустр1альному суспшьств1 бшьш вагомою вважаеться власшсть на об'екти штелектуально! власност1, а в Укра!ш ¿з класичною штерпретащею економ1чно! системи - це власшсть на землю або права на довгострокову оренда сшьськогосподарських угщь. Одночасне усвщомлення необхщност1 доступу до знань та земл1 як активу зумовлюе прояв боротьби за право оренди м1ж р1зними р1внями адмшктративного ресурсного впливу, виявляючи приклад класичного матер1ал1зму. Проте аграрне виробництво в умовах мережево! економжи фактично виявляеться вщносно сталою формою накопичення багатства в Укра!ш I способом пщтримки защкавленими трупами впливу подальшого фактичного спрямування економ1чних змш.
В той же час б1знес поступово втрачае нацюнальну щентичшсть. На думку голови ради директор1в "1ндустр1ального союзу Донбасу" С. Тарути, що висловлена на М1жнароднш конференци ¿з сталого розвитку "Вщповщальшсть б1знесу перед державою" у травш 2013 року, в очах захщного суспшьства з економ1чно! точки зору Укра!на щентифжуеться як економ1чний додаток Росп, що впливае на ¿мщжеву складову при прийнята ршень шоземними швесторами щодо швестування [12].
На думку автор1в, через розвиток кластер1в, зокрема агропромислових, под1бну ситуацш можна змшити, оскшьки розробка та сприяння впровадженню модельних програм, побудованих на принципах широко! громадсько! учасп дозволить посилити сощальну вщповщальшсть I залучити нефшансов1 внески громади до реал1заци проекпв кластерного розвитку.
Висновки. Кластерний пщхщ до розвитку сшьських територш дозволить, на думку автор1в, дозволить актив1зувати ¿шщативу громад I забезпечить розвиток внутршнього виробництва сшьськогосподарсько! продукци з метою забезпечення продовольчо! безпеки регюну. Водночас при реал1заци проекта розвитку ¿ндустр!альних парюв у Льв1вськш облает! для створення яких зарезервовано п'ять основних I дв1 резервш земельш дшянки в р1зних районах облает^ доцшьно враховувати вплив вщповщних об'екпв шновацшно! шфраструктури на можливють реал1зацп аграрного виробничого потенщалу через ефект синерги взаемоди.
Л1тература
1. Про стимулювання розвитку регюшв: Закон Украши вщ 08.09.2005 р. № 2850-1У [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ийр/^акоЫ.гаёа^оу.иа.
2. Про укладення Угоди щодо сощально-економ1чного розвитку Льв1всько! облает! м1ж Кабшетом М1шстр1в Укра!ни та Льв1вською обласною радою : Розпорядження Кабшету Мшктр!в Украши вщ 17 червня 2009 р. № 681-р [Електроннийресурс]. - Режим доступу: Ийр/^акопЗ.гаёа^оу.иа.
3. Довщка про стан фшансування Угоди щодо сощально-економ1чного розвитку Льв1всько! облает! м1ж Кабшетом Мтшстр!в Укра!ни та Льв1вською
226
обласною радою (з початку дп Угоди станом на 31 грудня 2012 року) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//loda.gov.ua.
4. Присяжнюк М. Про необхщшсть i напрями поглиблення аграрно! реформи / М. Присяжнюк, П. Саблук, М. Кропивко // Економжа Укра!ни. -2011. - № 6. - С. 4-16.
5. Бородша О. Сшьський розвиток в Укра!ш: проблеми становления / О. Бородша, I. Прокопа // Економжа Укра!ни. - 2009. - № 4. - С.74-85.
6. Про внутршне та зовшшне становище Укра!ни в 2013 рощ: щор1чне послания Президента Украши до Верховно! Ради Укра!ни. - К.: ШСД, 2013. -576 с.
7. Колодко Г. Мир в движении / Г. Колодко; [пер. с польск. Ю. Чайников]. - М.: "Мапстр", 2009. - 575 с.
8. Войнаренко М. П. . Кластери в економщк анал1з Teopi! i практики : [монограф1я] / М. П. Войнаренко. - Хмельницький : ХНУ, 2008. - 220 с.
9. Петриченко В. До аграрно! науки треба ставитись як до складово! нащонально! безпеки / В.Петриченко // Урядовий кур'ер. - 2013. - 13 червня . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ vasil-petrichenko-do-agrarnoyi-nauki-treba-staviti/
10. Рейтинг швестицшно! пpивaбливocтi perioHiB. - К.: Кшвський мiжнapoдний ¿нститут сощологп; 1нститут економ1чних досл1джень та пол1тичних консультац1й, 2013 - 356 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/sites/default/files/upload/zvit_pro_investiciynu_privabl ivist_regioniv_povna_versiya.pdf
11. Гринберг Р.С. Контуры глобального мира: обозначая будущее / Р.С. Гринберг // Экономический и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз - 2011. -- № 1 (13). - С. 17- 28.
12. Тарута С. Экономически в глазах западного мира Украина остается придатком России - С. Тарута [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rbc.ua/rus/news/economic/ekonomicheski-v-glazah-zapadnogo-mira-ukraina-ostaetsya-21052013160000/
Summary Chemerys V.A.
Institute of Regional Researches NAS of Ukraine DEVELOPMENT OF RURAL AREAS IN REGION THOROUGH
CLUSTER APPROACHES: PREREQUISITE AND PERSPECTIVES
In the article the main tendencies of cluster policy development as a priority of rural development policy in regional level are considered.
Key words: globalization, territorial transformation, rural development, cluster, rural development policy.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
227
