CC BY
35
УДК [332.122:338.43]:[330.15+331.5](477.87)
Воркун Л.1., пров. шж.@, Демкович Л.К., пров. шж.
1нститутрегюналъних дослгдженъ HAH Украти, м. Лъвгв
АНАЛ13 ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1
Дано характеристику природних pecypcie стъсъких mepumopiu Лъвгвсъко! oönacmi, проанал1зовано ix стан та перспективи використання для тдвищення ефективност1розвитку стъсъких mepumopiu област1.
Ключое1 слова: природно-ресурсний потенщал, сшъсът mepumopii, розвиток стъсъких mepumopiu.
Постановка проблеми. Виршальний вплив на стан розвитку сшьських територш будь-якого р1вня мае ix ресурсний потенщал, який виступае базою для розвитку основного ix виду д1яльносп - сшьськогосподарського виробництва. Пщ ресурсним потенщалом слщ розум1ти наявшсть засоб1в та запашв, яю знаходяться на певнш територп i можуть бути використаш нею для досягнення окреслених завдань. Головними складовими ресурсного потенщалу сшьсько! територп можна вважати наступи!: природно-ресурсний потенщал, виробничий потенщал, людський потенщал. В останш роки мае мшце деаграризащя сшьсько! економжи, тобто розвиток несшьськогосподарських галузей з метою диверсифжаци зайнятост1 сшьського населения, однак сшьське господарство залишаеться основною галуззю економжи на сшьських територ1ях. А тому базовою складовою ресурсного потенщалу сшьсько! територп е И природно-ресурсний потенщал, що виступае як визначальний чинник формування спец1ал1зац11 господарсько! д1яльност1.
Анал1з останн1х дослщжень. Питания природно-ресурсного потенщалу сшьських територш розглянут1 в працях О. Павлова, М.Барановського, А.Лкового, М.Малша, I. Гончаренко, I. Прокопи, К. Васьювськог
Мета статть Метою дано! стата е проведения анал1зу природно-ресурсного потенщалу сшьських територш Льв1всько! облает^ на основ! якого можна буде виявити проблеми розвитку та сформувати прюритетш напрямки економ1чно1 д1яльност1 на сшьських територ1ях.
Внклад основного матер1алу. В структур! природних ресурЫв головна роль належить земельним ресурсам, особливо землям сшьськогосподарського призначення, так як саме земля виступае необхщною матер1альною передумовою та основним засобом сшьськогосподарського виробництва. Земля вщноситься до невщтворювальних засоб1в, являеться територ1альним ресурсом, базою розвитку кожно1 конкретно! територп, якш вона належить.
При анал1з1 ресурсного потенщалу сшьських територш слщ враховувати р1зний р1вень забезпечення i'x земельним ресурсами i, насамперед, землями
® Воркун Л.1., Демкович Л.К., 2012
134
сшьськогосподарського призначення. Сшьськогосподарсью угщдя Льв1всько! област1 на юнець 2010 року займали площу 1265,5 тис. га, що складало 60,0 % вс1е! територи область В структур! сшьськогосподарських угщь ршля займала площу 796,4 тис. га або 62,9%; площа сшожатей { пасовищ становила 445,4 тис. га або 35,2%; багатор1чш насадження займали площу 23,0 тис. га або 1,8% [4, С. 33].
На одного мешканця област1 в 2010 рощ припадало 0,5 га сшьськогосподарських угщь та 0,31 га ршлг Даш показники е нижними вщ вщповщних показник1в по Укра!ш, яю становлять вщповщно 0,79 та 0,67 га, але перевищують середньоевропейсью, яю складають 0,37 та 0,21 га вщповщно [5]. Разом з тим, на одного сшьського жителя област1 припадало по 1,26 га сшьськогосподарських угщь та 0,8 га ршл1, що дозволяе говорити про те, що сшьсью територи област1 мають достатньо земельних ресурЫв для ведения ефективного сшьськогосподарського виробництва та, вщповщно, забезпечення зайнятост1 сшьського населения.
Для Льв1всько! област1 характерна висока сшьськогосподарська освоешсть та розорашсть земель, про що свщчить частка ршл1 у структур! сшьськогосподарських угщь (тобто розорашсть земель), яка у 2010 рощ становила 62,9% [4, с. 33]. У розвинутих крашах показник розораност1 значно нижчий. Так, у США вш сягае 25% , у Францп - 48%, в Угорщиш розорашсть угщь становить 37% [5].
Висока розорашсть сшьськогосподарських угщь свщчить про штенсивне використання земельних ресурав в сшьськогосподарському виробництв1, з шшого боку, не можна допускати пщвищення розораност1 сшьськогосподарських угщь в облает^ бо це може призвести до поглиблення еколопчно! кризи в землекористуванш.
Структура земельних угщь та 1х склад обумовлюють спещал1зацш сшьськогосподарського виробництва область Р1внинш райони спещал1зуються на виробництв1 продукцп рослинництва; земл1 прських райошв е найбшьш придатними для пасовищ \ сшожатей, тому там переважае м'ясо-молочне тваринництво. Загалом в останш роки у структур! валово! продукци сшьського господарства дещо переважае продукщя рослинництва. Так, станом на 2010 р1к в област1 було вироблено: продукци рослинництва на 2102,4 млн. грн. або 50,3% вщ валово! продукци сшьського господарства; продукци тваринництва - 2079,0 млн. грн. або 49,7% вщповщно [4, С. 41].
Основними проблемами з охорони земельних ресурЫв в област1 е зменшення поживних речовин у грунтах, водна ероз1я грунт1в \ недостатня рекультиващя порушених земель. Порушен! земл1 - це земл1, яю втратили господарську цшшеть або е джерелом негативного впливу на навколишне середовище у зв'язку з порушенням грунтового покриву, гщролопчного режиму та утворенням техногенного рельефу в результат! господарсько! д1яльностг Площа порушених та вщпрацьованих земель в облает^ яю потребують проведения заход1в, спрямованих на вщновлення 1х продуктивное^ та господарсько! цшност1, на початок 2010 року становила вщповщно 11,8 та 6,7
135
тис. га. Тшьки протягом 2009 року в област1 порушено 41 га землг Порушен! земл1 вилучають з штенсивного сшьськогосподарського виробництва та пщдають рекультиваци за умови, що варткть комплексу роб1т, спрямованих на вщтворення 1х продуктивное^, е економ1чно доцшьною, або переводяться в кормов! угщдя, передаються пщ люонасадження [1, с. 51, 60, 61]. Протягом 2009 року в област1 було рекультивовано 178 га.
Для пщтримки родючост1 орних земель необхщне регулярне внесения мшеральних та оргашчних добрив. Однак через скрутний фшансовий стан сшьськогосподарських пщприемств та населения област1 щ роботи не проводяться в повному обсязг Хоча в 2010 рощ ситуащя з внесениям мшеральних добрив дещо покращилася, внесено добрив на 10,2% бшьше, шж у 2009 рощ, але кшькють внесених добрив пщ стьськогосподарсью культури залишаеться низькою I становить близько третини вщ необхщно! потреби [1, с. 51].
Одним з важливих природних ресурав сшьських територш, який активно використовуеться для здшенення господарсько! функци, е люи. Люи - це основа для ведения лкового та мисливського господарства, що, в свою чергу, дозволяе виршувати в певнш м1р1 проблеми зайнятост1 на сшьських територ1ях. Лки використовуються для задоволення потреб у продуктах л1су, як от деревина, що виступае як сировина для розвитку деревообробно!, целюлозно-паперово! промисловост1 та народних промисл1в; населения бере вщ лку гриби, ягоди, лжарсью рослини. Окр1м того, вони виконують важливу природоохоронну, грунтозахисну, водоакумулятивну та оздоровчо-рекреацшну функци.
У Льв1вськш област1 лки займають 694,5 тис. га, що становить 31,8% загально! площ1 област1 та понад 8 % загально! площ1 лгав Украши, на одного мешканця област1 припадае по 0,27 га лку. Для пор1вняння: по Укра!ш люи та лковкрит1 площ1 становлять 17,5% територи краши, на одного мешканця Украши припадае 0,23 га лку [1, с. 82]. Говорячи про оптимальний показник лкистост1 конкретного регюну, слщ вщзначити, що для Льв1всько! област1 вш встановлений на р1вш 30% (наказ № 371 вщ 29.12.2008 року Державного ком1тету лкового господарства Украши "Про затвердження показниюв регюнальних норматив1в оптимально! лкистост1 територи Украши").
Люи по територи област1 розмщеш нер1вном1рно. Основна частина вкрито! люом площ1 припадае на прсью райони Карпат, а також Розточчя, Гологори, Мале Полюся. Найбшьш1 масиви лгав зосереджеш в Скол1вському райош - 101,5 тис. га або 72,5 % загально! площ1 району, Турмвському - 69,5 тис. га або 57,9 %, Старосамб1рському - 56,5 тис.га або 47,1 %. Найменш лкистими е р1внинш райони: Пустомит1вський - 15,6 % лгав вщ загально! площ1 району, Самб1рський - 13,4 %, Городоцький - 12,4 % площ1 району [2, С. 40].
Для лгав Льв1вщини характерна р1зномаштшсть деревних порщ. Основними лкоутворюючими породами е сосна, яка займае 23 % площ1 лгав, ялина - 20 %, бук - 17 %, дуб - 16 % [2, С. 40].
Лки Льв1всько! област1 подшеш на 4 основш категори: люи природоохоронного, наукового, юторико-культурного призначення займають
136
площу 132,8 тис.га (16,4 %); рекреацшно-оздоровч1 лки — 295,1 тис.га (42,8 %); захисш лки -115,5 тис.га (16,7 %); експлуатацшш лки -310,1 тис.га (44,9 %) [2, С. 40].
Вщтворення високоиродуктивиих лгав, догляд за ними, захист I охорона вщповщно до вимог законодавства Украши - це основна функщя пщприемств лкового госиодарства област1 та райошв. Як видно з таблиц! 1, протягом 2010 року вщтворення лгав в област1 проведено на площ1 3,3 тис. га, садшня I виЫвання лкових культур - на площ1 2,4 тис. га. Ц1 показники е найнижчими за останш п'ять рок1в.
Таблиця 1
Динамжа вщтворення, садшня та фактично! вирубки л1су
2005 2007 2008 2009 2010
Вщтворення лгав 4754 4438 4841 4364 3258
Садшня 1 виавання лку 4138 3691 3865 3096 2422
Динамжа фактично! вирубки лку 26287 27590 24992 18506 20905
*Джерело: [1, с.79, 80, 82].
Окр1м люовирощування лков1 господарства займаються загот1влею л1квщно! деревини як за рахунок рубок головного користування, так I рубок, пов'язаних з ведениям лкового господарства. У 2010 рощ площа фактично! рубки лку у Льв1вськш област1 становила 20,9 тис.га. Пор1внюючи щ даш з попередшми роками (табл. 1), можемо сказати, що у 2010 рощ вирубка лку по област1 збшьшилася, що слщ квал1ф1кувати як негативне явище.
Стабшзащя обсяпв лкозагоивель мае важливе еколопчне I сощальне значения, оскшьки люи е щнним компонентом природи, фактором, що стабшзуе навколишне природне середовище. Скорочення вирубки лгав сприяло б полшшенню кл1мату, пщвищенню продуктивное^ сшьськогосподарських угщь, що е важливим чинником для економ1чного зростання сшьських територш.
Лков1 ресурси е основним засобом для ведения мисливського господарства. Мисливське та лкове господарства тюно пов'язаш м1ж собою, комплексне ведения лкового та мисливського господарств дае змогу ефектившше використовувати люов1 ресурси та повшше займатися вщтворенням I збереженням корисно! мисливсько! фауни. Станом на юнець 2010 року у Льв1вськш област1 право ведения мисливського господарства надано 66 господарствам на загальнш площ1 мисливських угщь 1793,8 тис. га.
Водш ресурси - ще один важливий вид ресурав, без якого неможливе функщонування вс1х вид1в сшьськогосподарського виробництва та невиробничо! сфери на селг Природна водозабезпечешсть Льв1вщини середня на Укра1ш I становить на 1 км2 територи 226 тис. м3/рш, що в перерахунку на 1 мешканця - 1,82 тис. м3/рш. [2, С. 16].
Через Льв1вську область проходить Головний Свропейський вододш. В област1 нараховуеться понад 8950 р1чок загальною протяжшстю 16343 км. Р1чки
137
обласи вщносяться до басейшв Чорного (Дшстер, Стрий) \ Балтшського (Захщний Буг, Сян) мор1в. Найбшьша кшькють р1чок нараховуеться в басейш р. Дшстер (5838), р. Захщний Буг (3213) 1 незначна кшьккть в басейнах р. Сян.
Водш ресурси нер1вном1рно розподшеш на територи область У межах Карпат в середньому на площу 1км2 припадае 1 км р1чок. На Передкарпатськш височиш густота р1чково! Ытки зменшуеться, але р1чки стають бшьш повноводними.
Основним джерелом господарсько-питного водопостачання в област1 е пщземш води. Заб1р питно! води на 98,5 % здшснюеться з пщземних джерел питного водопостачання I лише 1,5% забезпечуеться з поверхневих водозабор1в у прських районах. Поверхнев1 води, тобто води р1к, озер, водосховищ, ставюв, використовуються в основному для техшчного водопостачання пщприемств, рибоводних став1в та ш.
Надра Льв1всько! област1 багат1 на горюч1 корисш копалини - нафту, природний газ, кам'яне вугшля, торф. С значш поклади калшно! та кам'яно! сол1, с1рки, озокериту; велика кшьккть р1зномаштних джерел мшеральних вод, а також л1кувально! грязь Наявшсть запас1в природних буд1вельних матер1ал1в (гшеу, вапняку, мергелю, теку, глини) дозволяе вщкривати на сшьських територ1ях област1 невелик! виробництва з переробки цих корисних копалин.
Природш ресурси та кл1матичш умови е важливими факторами, що визначають рекреацшний потенщал кожно! окремо! територи. Льв1вська область волод1е значною частиною природно-рекреацшного потенщалу Украши, який при рацюнальному використанш може суттево вплинути на прискорення И розвитку, дати позитивш економ1чш та сощальш наслщки для вир1внювання шфраструктури И сшьських територш, створення додаткових робочих мкць на сшьських територ1ях за рахунок збшьшення частки приватного рекреацшно-туристичного б1знесу в сшьськш мкцевость
Природш рекреацшш ресурси сшьських територш Льв1вщини представлен! кл1матичними, ландшафтними, водними, лковими ресурсами, л1кувальними мшеральними водами, грязями, озокеритом та ш., основна частина яких зосереджена в прських I передпрських районах область Найбшьш1 обсяги бальнеолопчних, лкових I ландшафтних ресурав е у Дрогобицькому та Стрийському районах. Скол1вський I Дрогобицький райони област1 мають найбшьшу частку земель оздоровчо-рекреацшного призначення [3]. Значна частка бальнеолопчних, лкових та водних природно-рекреацшних ресурав зосереджена також в р1внинних районах область Явор1вському, Городоцькому, Перемишлянському.
Наявшсть значних природно-рекреацшних ресурав створюе сприятлив1 умови для розширення кнуючо! курортно-санаторно! с1тки I баз вщпочинку, актив1заци ринку рекреацшно-туристичних послуг у сшьськш мюцевост1, зокрема розвитку прськолижного вщпочинку, розвитку природо-шзнавального сектора туризму, який базуеться на створенш мереж1 еколопчних прогулянкових маршрут1в у природних заповщниках .
138
Останшм часом широко! популярное!! в обласи набувае сшьський зелений туризм, який перетворюеться для багатьох жител1в в основний вид д1яльност1 - вш може бути джерелом стабшьного доходу для сшьського населения. Так, згщно з анкетним опитуванням, проведении 1нститутом регюнальних дослщжень НАН Украши, 13,6% мешканщв Старосамб1рського району вважають розвиток зеленого туризму прюритетним напрямком розвитку свое! територи, який сприятиме частковому виршенню проблеми зайнятостг
Вигщне географ1чне розташування облаем з точки зору господарських стосунк!в з Республжою Польща та розвинута транспортна мережа дае можливкть розвивати на прикордонних сшьських територ1ях рекреацшш центри европейського значения.
Висновки. Таким чином, можна вважати, що сшьсью територи Льв1всько! облаем володшть значним природно-ресурсним потенщалом, який при бшьш повному та ефективному використанш Mir би забезпечити i'x збалансований розвиток та суттево пщвищити piBeHb i яккть життя сшьського населения. Ландшафтна особливкть територи обласп та наявний рекреацшний потенщал створюють сприятливА умови для пожвавлення розвитку оздоровчо! шфраструктури, як от санатори, вАдпочинковА бази, туристичш маршрута тощо.
Л1тература
1. Довкшля ЛьвАвщини. Статистичний збАрник // Державний ком^ет статистики Украши. Головне управлшня статистики у Л^вськш областг -Л^в, 2011. - 103с.
2. Еколопя ЛьвАвщини 2010. - Львiв: ЗУКЦ, 2010. - 126с.
3. Кравщв В., Матолич Б., Гулич О., Полюга В. Рекреацшний потенщал ЛьвАвсько! облаем та стратепя його освоения / Регюнальна економжа. - 2002.-№ 2. - С.134-143.
4. Сшьське господарство ЛьвАвщини. Статистичний збАрник. Державний комАтет статистики Украши. Головне управлшня статистики у Л^вськш области - ЛьвАв, 2011. - 173 с.
5. Щурик М.В. Фшансування екологи вщтворення земельних pecypciB аграрного сектору Карпатського макрорегюну /Фшанси Украши. № 3. - 2007. -С.67-74.
Summary Vorkun L., Demkovich L.
The Institute of Regional Research of National Academy of Sciences of Ukraine ANALYSIS OF THE NATURAL RESOURCES OF LVIV REGION'S RURAL
TERRITORIES
Features of the natural resources of rural territories Lviv's region are given. Perspective of their usage in order to increase the efficiency of development rural territories of the region is analysed.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
139
