CC BY
20
УДК [332.122:338.43]:330.342.146(477.83)
Воркун Л.1., пров. шж.@, Демкович Л.К., пров. шж.
1нститутреггоналъних дослгдженъ HAH Украти, м. Лъвгв
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1: СОЦ1АЛЬН1АСПЕКТИ
В cmammi проанал1зовано сучасний стан та проблемы сощалъно! тфраструктури стъсъких mepumopiü Лъвгвсъко! oörncmi, визначено ii характеры ocoönueocmi та перспективт напрями розвитку.
Ключов1 слова: стъсъю mepumopii, розвиток стъсъких mepumopiü, сощалъна тфраструктура стъсъких mepumopiü.
Постановка проблеми. На сьогодшшнш день на сшьських територ1ях все ще мае мкце знещнення та низька престижшсть пращ сшьськогосподарського виробника, що, в свою чергу, послаблюе мотиващйш важел1 Н подальшого вдосконалення та пщвищення продуктивное^, а недостатнш р1вень умов життед1яльносп на сел1 виступае стримуючим фактором при формуванш соц1ально-економ1чних умов сталого розвитку територш. Незважаючи на деяю позитивш змши, яю спостер^аються в останш роки, тдвищення р1вня сощально-економ1чного розвитку сшьських територш надал1 залишаеться важливою проблемою в контекст! сталого розвитку Укра1ни.
Для цього необхщно виршити ряд завдань, серед яких важливе мюце выводиться покращенню стану сощально! шфраструктури в сшьськш шсцевосп, р1вень розвитку яко! не тальки визначае добробут та сощальну захищешсть населения, але й мае безпосереднш вплив на ефективнють виробництва та вщтворення робочо! сили на сел1 Хоча шдроздщи сощально! шфраструктури не беруть прямо! учасп в процеа виробництва продукци, однак ефективна виробнича д1яльн1сть сшьськогосподарських шдприемств та пщприемницьких структур, яю функцюнують на альських територ1ях, напряму залежить вщ кнуючих сощальних умов. Сощальна шфраструктура повинна сприяти забезпеченню потреб виробництва в кадрах необхщно! квал1ф1каци, закршленню ix в сшьськш мюцевосп, гарантувати охорону пращ та техшку безпеки, створювати умови для задоволення сощально-побутових потреб не лише пращвниюв сшьськогосподарських пщприемств, а й члешв i'x амей.
Анашз останн1х дослщжень. Проблемам розвитку ciльcькиx територш загалом, а також сощальноинфраструктури зокрема, присвячеш HayKOBi пращ К. Васьювсько!, К. Якуби, Ю. Губеш, П. Музики, I. Прокопи, В. Юрчишина, С. 1щук, В. Збарського, В. Крутна, X. Притули та ш.
Метоюстатт! е визначення проблем розвитку сощально! шфраструктури сшьських територш nbßiBCbKoi обласп на 0CH0Bi проведеного aHani3y.
®Воркун Л.1., Демкович Л.К., 2012
77
Виклад основного матер1алу. И незначш позитивш зрушення, що вщбулися останшм часом у сшьському господарств1, не забезпечили вщчутного виршення проблем розвитку сощально! шфраструктури в сшьськш мкцевосп, не створили вщповщних умов для того, щоби галуз1 та пщроздши социально! шфраструктури забезпечували покращення сощально-побутових умов сшьського населения, наближуючи !х за р1внем якосп до мюьких умов. Недосконалкть необхщних об'екпв сощально1 шфраструктури на сел1, а иодекуди {!х вщсутшсть, змушуе значну частину сшьських жител1в одержувати сощальш иослуги за межами мкця постшного проживания, { нав1ть змшювати його в пошуках кращих умов для самореал1заци та життед1яльносп.
Сощальну шфраструктуру сшьських територш, як складову сощально1 шфраструктури обласп, можнаумовно роздшити на два блоки:
- сощально-побутовий, який включае житлове \ комунальне господарство, торпвлю та громадське харчування, транспорт \ зв'язок, побутове обслуговування, кредитування та страхування тощо;
- сощально-культурний, в який входять: освпа, охорона здоров'я, ф1зична культура \ спорт, сощальне забезпечення населения, культура, рекреащя, охорона навколишнього середовища, охорона громадського порядку та ¿и. [2].
Одшею з важливих умов життед1яльносп сшьського населения та ефективного господарювання на сшьських територ1ях е забезпечешсть його яюсним та комфортним житлом .
Станом на 01.01.2012 року на територи Льв1всько! обласп нал1чувалося 1850 сшьських населених пункт1в, в яких проживало 996,1 тис. сшьських жител1в [4, с. 24].
Сшьський житловий фонд Льв1всько! обласп складаеться в основному з житлових будинюв, що знаходяться в особистш власност1 громадян. Загальна площа сшьського житлового фонду на юнець 2011 року становила 24857,7 тис. кв. м, а на одного сшьського мешканця припадало 24,8 кв. м житлово! площг В цшому по обласп за останш роки спостер1гаеться деяке збшьшення загально! житлово! площ1 у сшьськш мкцевостк у 2005 рощ житловий фонд становив 23135,6 тис. кв. м, у 2009 - 24015,9 кв. м. [5, с. 277].Актив¿защю житлового буд1вництва в сшьськш мюцевосп слщ розцшювати як позитивний фактор, який дозволяе залучати квал1ф1коваш молод1 кадри для роботи на сшьських територ1ях. Однак важливими показниками при цьому е не лише загальна площа житлового фонду, та \ площа, що припадае на одного сшьського мешканця, а й облаштування житла, яке характеризуе реальний стан комфортност1 проживания в сшьськш мкцевостг
Анал1з стану житлового фонду сшьських населених пунктш Льв1всько! обласп дозволяе говорити, що в останш роки спостер1гаеться деяке полшшення умов проживания сшьського населения, однак щ показники залишаються незадовшьними {значно вщстають вщ аналопчних показниюв в мктах.
Так, з 1850 сшьських населених пункт1в на юнець 2011 року лише 179 з них мали водопровщ та лише 44 - канал1защю, динамжа по цих стандартах протягом останнього десятилггтя незначна. Дещо кращою виглядае картина забезпечення сшьських населених пункт1в природним та зрщженим газом. Якщо на юнець 2000
78
року природним та зрщженим газом було забезпечено 803 села, на 2008 рк - 1182, то на юнець 2011 року - 1295 сшьських населених пункив облает! [5, с. 278-279].
Згщно статистичних даних,на юнець 2011 року тшьки 31,4% загально! житлово! площ1 в сшьськш мкцевост! забезпечено водопроводом та 29,2% канал1защею проти вщповщно 87,4% та 87,3% в мкьких поселениях. Гарячим водопостачанням та ваннами обладнано в1дпов1дно 22,6% та 26,9% загально! житлово! площ1 на сел! проти 74,2% та 81,0% у мктах [5, с. 278].Жител1 91,9% сшьських населених пунктш використовують питну воду з децентрал1зованих джерел водозабезпечення (криниць, джерел, артез1анських свердловин), а така вода не завжди вщповщае саштарним нормам через високий ршень забрудненосп поверхневих та спчних вод.
У сощально-побутовш сфер! значнемкце вводиться пщприемствам роздр1бно! торпвл! та ресторанного господарства. Роздр1бний товарооборот тдприемств торпвл! та ресторанного господарства у сшьськш мкцевосп на сьогодшшнш день складае 2,42% вщ загального об'ему товарообороту облает!
Анатз статистичних даних показуе, що протягом 2008-2011 рр. мережа цих об'ектш в с!льськ1й м1сцевост1 обласп скоротилася: к!льк1сть п!дприемств роздр1бно! торг1вл1 - на 19,1%, заклад1в ресторанного господарства - на 27,5%, торгова площа крамниць - на 18,6%. Так, на кшець 2008 року в селах облает! дшло 1067 об'ект1в роздр1бно! торг1вл1, з них 1019 крамниць площею 59тис. кв. м або 583 кв. м на 10 тис. оаб, \ 512 заклад1в ресторанного господарства, в яких на 10 тис. мешканщв с1льсько! м1сцевост1 облает! припадало 238 мкць. На к1нець 2011 року на сшьських територ1ях функцюнувало 863 заклади роздр1бно! торг1вл1, в тому числ1 847 крамниць площею 48 тис. кв. м або 481 кв. м на 10 тис. оаб, та 371 заклад ресторанного господарства, в яких на 10 тис. мешканщв сшьсько! мкцевосп облает! припадало 187 мкць [4, с. 110-111].
Показник величини роздр1бного товарообороту пщприемств торг1вл1 та ресторанного господарства на одну особу у сшьськш мюцевосп за останш чотири роки майже не зм1нювався: у 2008 рощ вш становив 350 грн. на особу, у 2009 - 313 грн., у 2010 - 370 грн., у 2011 рощ - 350 грн. В той же час у мктах цей показник постшно зростав \ на 2011 рк становив 11537 грн., перевищуючи таким чином в десятки раз1в аналопчний показник по селу [4, с. 111].
Ситуащю в сфер1 роздр1бно! торг1вл1 на сел1 можна було б покращити шляхом збшьшення к1лькост1 пересувних засоб1в роздр1бно! торг1вл1, що особливо актуально для прських с1л та невеликих сшьських поселень.
Важлива роль в систем! сощально! ¿нфраструктури села належить транспортному сполученню та зв'язку. Надання яюсних транспортних послуг населению можливе за наявносп сучасно! мереж! дор!г. В сшьськш мюцевосп Льв!всько! облает! нараховуеться близько 2010,9 км автомоб!льних дорк загального м!сцевого значения, в тому числ! з твердим покриттям 1928,6 км, грунтовим - 82,3 км дорк. Недостатне ф!нансування на утримання дор!г та !х поточний ремонт призводить до того, що цш в!др!зки дор!г стали непридатними для пересування транспорту, що е вагомою причиною пог!ршення сполучення у селах та заважае своечасному наданню населению р!зного роду послуг. Частина
79
сшьських населених пункта громадським транспортом не обслуговуеться взагалг В останш роки в сшьськш мкцевосп майже не будуються дороги з твердим покриттям,спостер1гаеться негативна тенденщя скорочення перевезень сшьського населения примкьким зал1зничним транспортом.
Слщ вщм1тити деяк1 позитивш тенденци у забезпеченосп сшьських населених пункпв телефонним зв'язком. Так, якщо на юнець 2005 року на 1850 сш обласп припадало 546 телефонних станцш емнютю 79,3 тис. номер1в, то на юнець 2011 року 1х було 573 одинищ з емнютю 90,5 тис. номер1в [5. с. 147].За останш роки широкого розповсюдження в сшьськш мкцевосп набув мобшьний телефонний зв'язок.
Формування сшьського мешканця як особистосп та громадянина неможливе без якюно! осв1ти. Тому, необхщно забезпечити потреби села в дошкшьних навчальних закладах, доступ сшьських дней до безкоштовно! початково! \ середньо! освпи та шдтримку малокомплектних альських шкш в невеликих населених пунктах. Потр1бно також розробляти програми для виявлення I пщтримки талановитих сшьських учшв з метою забезпечення !х доступу до вищо! освпи та ефективного використання 1х потенщалу.
Анал1з статистичних даних дозволяе говорити про позитивну динам1ку в сфер1 дошкшьного виховання. Так, у 2005 рощ у сшьськш мкцевосп обласп функцюнувало 188 дитячих дошкшьних заклад1в, яю вщвщувало 5338 д1тей або 10% д1тей дошкшьного вку; у 2008 рощ д1яли 243 заклади, вихованням в яких було охоплено 8003 дитини дошкшьного вку, або 15%; станом на 2011 р1к кшьюсть цих заклад1в становила 360 одиниць, 1х вщвщувало 12293 д1тей, або 21%. В мкьких поселениях област1 щ показники завжди були значно вищими: в 2008 рощ в мктах обласп дoшкiльнi установи вщвщували 57% дней дошкшьного вшу, в 2011 рощ - (61%). Загалом, на 5-6 сшьських населених пункпв обласп припадае одна дитяча дошкшьна установа, 79% сшьських дней дошкшьного вшу все ще отримують виховання вдома, а це не завжди дае 1м можливють мати належну дошкшьну пщготовку, а також основи художньо!, музично! освпи тощо [1, с.16].
Протягом останшх роюв в сшьськш мкцевосп, як I в цшому по обласп спостеркаеться тенденцш до зменшення кшькост1 загальноосвггшх навчальних заклад1в, внаслщок демограф1чних змш постшно зменшуеться також кшьюсть учшв, яю в них навчаються. Так, якщо на початок 2005-2006 навчального року в сшьськш мкцевосп обласп працювало 1117 державних загальноосв1тшх навчальних заклад1в (з них 1 школа з веч1рньою формою навчання), в яких навчалося 132566 учшв, протягом 2010-2011 навчального року функцюнувало 1074 загальноосв1тшх навчальних заклад1в (1 приватна школа), в яких здобували освпу 101130 сшьських д1тей, то у 2011-2012 навчальному рощ д1яли 1060 державних шкш, а освпою було охоплено 97060 д1тей [1, с.36].
Загалом з 2005 по 2011 роки в селах обласп перестали функцюнувати 57 шкш. За останнш р1к кшьюсть школяр1в в сшьськш мюцевосп скоротилася на 4070 дней.
80
У 2011-2012 навчальному рощ з 73 шкш естетичного виховання у сшьськш мкцевосп Льв1вщини функцюнувало лише 7 таких заклад1в, з них 4 дитяч1 музичш школи та 3 дитяч1 школи мистецтв, в яких навчалися 1604 дитини[1, с.89].
Найслабшою ланкою сощально! шфраструктури села е медична сфера, яка повинна надавати безкоштовне медичне обслуговування, забезпечувати сшьське населения швидкою невщкладною допомогою, здшснювати профшактику захворювань, проводити оздоровления сшьського населения в л1кувально-профшактичних закладах, що в юнцевому результат! повинно б призвести до зниження захворюваносп \ смертносп та покращення таким чином демограф1чно! ситуаци в сшьськш мкцевосп.
На сьогодшшнш день сшьське населения обласп ¿з вЫх лжарняних заклад1в найкраще забезпечене фельдшерсько-акушерськими пунктами, котр1 частково компенсують недостатнш розвиток мереж1 лжарень, однак не виршують проблеми надання квал1ф1ковано! медично! допомоги; 1х в сшьських населених пунктах нараховуеться 1040 одиниць. Кр1м того в сшьськш мюцевосп функцюнуе 20 лкарень та 157 амбулаторш Загалом медична галузь потерпае вщ нестач1 фшансування, наслщком чого е не тшьки вщсутшсть в сшьських лкарнях сучасно! апаратури та обладнання, а й нестача найнеобхщшших медикамента, а низька зароб1тна плата медичного персоналу призводить до високо! плинност1 кадр1в у сшьськш мкцевостг На територи обласп е й таю сшьсью населен! пункти, яю не мають жодно! медично! установи. 1нколи ця допомога надаеться невчасно або надто тзно, I, як наслщок, здоров'я сшьського населения суттево попршуеться через недолжування, знижуеться середня тривалють життя, збшьшуеться смертнють. Так на 1000 оаб наявного сшьського населения в 2011 рощ померло 15,1 оаб, тод1 як в мкьких поселениях - 10,4 оаб. Тому природнш прирют населения в мкьких поселениях вищий (0,2), шж на сел1 (-2,5) [3, с. 24-25]. Зменшуеться також юльюсть аптечних заклад1в на селг Якщо у 2000 рощ 1х нал1чувалася 151 одиниця, в 2006 рощ - 105, то на початок 2010 року - лише 73 одинищ [6, с. 70].
Найбшьш перспективним напрямком покращення медичного обслуговування в сшьськш мюцевост1 е становления I розвиток амейно! медицини, протягом останшх роюв здiйcнeнo певш напрацювання для переводу деяких сшьських амбулаторш та фельдшерсько-акушерських пункта на щ засади.
У селах област1 станом на 2011 р1к функцюнувало 1279 клубних установ [5, с. 308].Через недостатне фшансування сфери культури в сшьськш мкцевосп старшть I зношуються основш фонди заклад1в культури, збшьшуеться число об'екта, яю потребують реконструкци та каттального ремонту. В авар1йному сташ перебувае близько 75% клуб1в в Перемишлянському райош, 60,0% - в Турювському та Пустомитаському районах, 54,0% в Жидач1вському райош.
Лише близько 3% сшьських жител1в в1двщують юносеанси. На початок 2012 року у сшьськш мкцевост1 Льв1вщини функцюнували 4 музичш школи та 3 дитяч1 школи мистецтв, в яких навчалося 1604 дитини.
Скорочення фшансування з боку мюцевих оргашв влади не сприяе задоволенню I розвитку культурних потреб I творчих зд1бностей сшьського
81
населения, вщродженню i розвитку традицшних форм самод1яльно! художньо! творчост!, народних промисл1в i ремесел, збереженню i збагаченню юторико-культурно! спадщини, нащональних, мкцевих звича!в, традицш, обряд1в, фольклору; не дозволяе поповнювати книжков1 фонди, передплачувати перюдичш видання, створювати шгернет-центри.
Висновки. Сощальна сфера села виступае прюритетною складовою при розгляд1 питань розвитку сшьських територш, адже задоволення р1зномаштних потреб людини е метою бшьшосп вид1в д1яльност1. Сучасний стан сощально! шфраструктури сшьських територш Льв1всько! обласп вимагае державно! пщтримки в цш сфер1, оскшьки органи мюцевого самоврядування не в змоз1 ефективно проводити сощальш реформи, спрямоваш на задоволення основних життевих потреб сшьського населения, через брак кошт1в у мкцевих бюджетах.
Покращення ефективносп сощально! шфраструктури села неодмшно ввдб'еться на пщвищенш р1вня життя сшьського населения, сприятиме наближенню умов життя на сел1 до мкьких стандарта.
Лггература
1. Заклади осв1ти у Льв1вськш области Статистичний зб1рник // Головне управлшня статистики у Льв1вськш области - Льв1в, 2012. - 103 с.
2. 1нфраструктурний комплекс Захщного perioHy Украши: ощнка стану i напрями розвитку : [монограф1я] / [С.О. 1щук, Т.В. Кулич, B.G. Крушн, С.М. Ткач]; НАН Укра!ни. 1н-т регюнальних дослщжень; [наук. ред. С.О. 1щук]. - Льв1в, 2010. - 242 с.
3. Населения Льв1всько! области Демограф1чний щор1чник // Головне управлшня статистики у Льв1вськш области - Льв1в, 2012. - 99 с.
4. Сощальш шдикатори р1вня життя населения. Статистичний зб1рник // Головне управлшня статистики у Льв1вськш области - Льв1в, 2012. - 168с.
5. Статистичний щор1чник Льв1всько! обласп за 2011 piK. 4 1.// Головне управлшня статистики у Льв1вськш области - Льв1в, 2012. - 368 с.
6. Торпвля Льв1всько! области Статистичний зб1рник // Головне управлшня статистики у Льв1вськш области - Льв1в, 2011. - 138 с.
Summary Vorkun L.I., Demkovych L.K. The Institute of regional studies of NAS of Ukraine, Lviv PROBLEMS OF DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES OF LVIV REGION: SOCIAL ASPECTS
Current conditions and problems of social infrastructure of rural territories of Lviv region are analyzed in the article; it's peculiarities and perspective directions for development are defined.
Key words: rural territories, development of rural territories, social infrastructure of rural territories.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г. 82
