CC BY
17
УДК 332.135
Бренич Х.Р., астрант1*, Дудяк Р.П., к.е.н,доцент2® 1Лъвгвсъкий нацюнальнийушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого 2Львгвський нацюнальний аграрнийушверситет
ЧИННИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
В статт1 анал1зуютъся деят чинники сталого розвитку стъсъких територш.
Ключое1 слова: сшъсът територп, сощалъна тфраструктура, трудов/ ресурсы.
Постановка проблеми. В Укратш розвиток сшьських територш е одшею з найскладшших перешкод на шляху створення повноцшно! ринково! економжи, спричинений значними проблемами у демограф1чнш, м1грацшнш, сощальнш та економ1чнш сферах життед1яльностг
Якщо в динамщ чисельност1 усього населения Украши були перюди його збшьшення I зменшення, то сшьське населения Украши протягом усього минулого I нишшнього стол1ття зменшуеться. При цьому до 1993 року скорочення сшьського населения супроводжувалося збшьшенням населения краши в цшому, в тому числ1 м1ського населения, що свщчило про вщплив сшьського населения у промислов1 зони мюта, то, починаючи з 1993 року, зменшуеться як сшьське, так I мюьке населения [1].
Анал1з останшх дослщжень. Проблемш моменти розвитку сшьських територш висв1тлено в працях П.Т. Саблука, О.М. Онищенка, В.В. Юрчишина, П.1. Гайдуцького, 1.В. Прокопи та шших науковщв. Основш акценти в працях ¿з дослщжувано! тематики придшяють пошуку шлях1в полшшення розвитку сшьських населених пункт1в, визначення альтернативних джерел 1х фшансування, щентифшацп напрям1в державно! пол1тики, визначення И основних мехашзм1в тощо.
Метою статт1 е дослщження та анал1з чинниюв сталого розвитку сшьських територш.
Виклад основного матер1алу. Щороку чисельшсть сшьських жител1в Украши зменшуеться в середньому на 1,1 %, або на 174,2 тис. ос1б, що дор1внюе населению 340 сш або двох адмшютративних райошв. Це вщбуваеться здебшьшого через збшьшення смертности зменшення народжуваност1, м1граци молод1 та працездатного населения. У 5 % сш протягом п'яти останшх рок1в зовЫм не народжувалися д1ти, а в 6 % немае молод1 до 30 рок1в. Анал1з демограф1чно! ситуаци засвщчуе, що сшьське населения, на жаль, зменшуватиметься I надалг Внаслщок цього скорочуватиметься сшьська
* Науковий кер1вник - д.е.н., професор Музика П.М. ® Бренич Х.Р, Дудяк Р.П., 2011
77
поселенська мережа. В першу чергу знелюднюватимуться невелик! сшьсью населен! пункта чисельшстю до 50 жител1в, серед яких майже 100 % ос1б похилого вшу. Частка таких си в Укра!ш становить 14 %, а в деяких регюнах -нав1ть понад 25 %.
Понад 70 % студенев аграрних ВНЗ - вихщщ з села. Однак високий показник осв1ченост1 селянських д1тей практично не мае позитивного впливу на стан сшьських територш, бо 60 % випускниюв аграрних та шших виш1в намагаються знайти роботу де завгодно, тшьки не в селг Таким чином, вщбуваеться процес «вимивання» осв1чених людей ¿з села, що, в свою чергу, негативно позначаеться на його загальному р1вш осв1ченостг Село втрачае квал1ф1коваш кадри як фах1вщв, так \ робггниюв. Тому на державному р1вш повинш розроблятися та реал1зовуватися програми щодо ефективного використання трудових ресуршв села, створення нових робочих мюць, розширення I удосконалення сощально! шфраструктури сшьських територш. Якщо ще 1993 року ПРООН зараховувала Укра!ну до кра!н ¿з високим р1внем розвитку людського катталу, то сьогодш вже - до середнього р1вня, I цей показник мае стшку тенденцш до зниження. Уже 0,5 вщсотка украшських селян не вмшть писати I читати, бшьше половини економ1чно активного населения мае повну загальну осв1ту, 21% - базову загальну осв1ту I лише близько 10 % -повну та базову вищу освпу. Причому серед малограмотних не пенсюнери, а молод1 люди, яю народилися наприюнщ 1980-х - у середин! 1990-х. Одне слово, процес культурно-осв1тньо! деградацп сшьських територш ¿де швидкими темпами.
А тому держава мусить залучити величезний потенщал випускниюв аграрних та шших ВНЗ для розвитку сшьських територш. Показник закр1плення на сел1 молодих учител1в, лжар1в, аграрних фах1вщв найближчим часом бажано збшьшити принаймш вдв1чг Досягти цього можна з допомогою програм кредитування житла для молодо створення високооплачуваних робочих мюць та пшьгових умов для малого I середнього пщприемництва. Потр1бно негайно взятися за реал1зацш комплексу сощально-економ1чних заход1в, передбачених Програмою сощально-економ1чного розвитку села до 2015 року.
Окр1м цього, дуже важливим фактором сталого розвитку сшьських територш е професюнал1защя оргашв управлшня сшьських громад. В Укра!ш нараховуеться понад 10 тисяч сшьських I селищних рад. Проте професшно-квал1фшацшний р1вень 1х пращвниюв не вщповщае вимогам часу. Лише 60 % ¿з них мають повну вищу освпу. Лише 10 % службовщв пщвищують свою квал1ф1кацш протягом одного скликання мюцевих рад. А тому вкрай необхщно створити загальнодержавну систему пщготовки та перепщготовки фах1вщв сшьських оргашв мюцевого самоврядування. 2008 року з шщативи ректора НУБШУ Героя Украши Дмитра Мельничука за пщтримки КМУ та Мшагрополпики на баз1 цього ВНЗ було засновано перш1 Державш курси пщвищення квал1фшацп гол1в сшьських I селищних рад. Лекцшш та практичш заняття з1 слухачами курЫв проводять вщом1 науковщ НУБШ Украши, посадовщ АдмЫстраци Президента, Кабм1ну, Верховно! Ради Украши,
78
Мшагропол1тики, шших мшктерств, ком^спв та департамент, кер1вники громадських оргашзацш. Фах1вщ ушверсптету розробили навчально-тематичш программ, як1 вщображають спецпфжу професшно! пщготовкп ще! категори кер1вник1в, навчальш поЫбнпкп та шдручнпкп з проблем сощально-економ1чного розвитку села, налагодили систему дпстанцшного навчання. Потужна навчальна база ушверсптету { його висококвал1ф1кований викладацький штат дають змогу впродовж навчального року тдвпщптп квал1фшащю понад одше! тисяч1 пращвнпюв сшьськпх оргашв самоврядування. Але прост! арпфметпчш розрахунки показують, що цих потужностей недостатньо, аби протягом одше! виборчо! каденци здшснптп перепщготовку вЫх пращвнпюв сшьськпх та селищних рад, яких нал1чуеться близько ста тисяч. А тому було б добре у регюнах на баз1 аграрних ВНЗ створити фшалп цих курс1в.
На вщмшу вщ Украшп, у розвинених захщноевропейськпх державах на шдстав1 рекомендацш ООН розроблено систему шдпкатор1в, з допомогою яких впм1рюеться р1вень сталого розвитку територш та визначаеться ступшь участ1 члешв громади в розвитку територш. Ц1 ¿ндикатори охоплюють вЫ ступеш управлшня: вщ м1жнародного до окремих мунщипальних утворень. Ц1 шдпкаторп подшяються на чотири групп: сощальш (р1вшсть, здоров'я, осв1та, побут, безпека, демограф1я), економ1чш (структура впробнпцтва \ споживання), еколопчш (стан атмосферп, земель, океашв, мор1в та прпбережно! зони, яюсть води й бюр1зномашття), шстптуцшш (рамков1 умовп, шстптуцшне буд1внпцтво)[3].
Найскладшше сформувати систему оцшок розвитку територш на мунщипальному р1вш. У захщноевропейських крашах единого стандарту для цього процесу немае. У кожному населеному пункп, залежно вщ мети розвитку, формуеться власна система. Незважаючи на те, що кожен населений пункт розробляе власну систему показнпюв, все ж можна виокремити ряд сшльнпх момешгв. На пщстав1 дослщжень в1тчизняних науковщв та заруб1жного досвщу викладач1 НУБШ розробили систему ¿ндикатор1в функцюнування сшьськпх територш, яю подшяються на три групи: економ1чну, сощальну та еколопчну.
До економ1чно! групп ми зараховуемо так1 показники: виробництво валово! продукци сшьського господарства (у цшах пор1вняно до 2005 р.) в розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угщь; обсяг реал1зовано! продукци промисловост1 у розрахунку на одну особу; кшькють малпх пщприемств на 1000 ос1б наявного населения (кр1м сшьськогосподарських); кшьккть ф1зичних ос1б-пщприемщв у розрахунку на 100 ос1б населения; роздр1бний товарооборот на одну особу; обсяг реал1зованих послуг у розрахунку на одну особу; кшьюсть обслуговуючих кооператив1в на 100 ос1б наявного населения; р1вень безроб1ття; сума бюджетних кошт1в, вптраченпх у середньому на одного пращвника чи жителя громади (передбачених колективним договором); дохщ вщ пщприемницько! д1яльност1 на одну ф1зичну особу-пщприемця; дохщ вщ особпстого селянського господарства на одну особу; середньомкячна зароб1тна плата найманпх пращвниюв; частка населения ¿з середньодушовими витратами за мюяць, нижчими вщ прожиткового мммуму; середнш розм1р сощально!
79
допомоги, надано! однш особ1; податков1 надходження до мкцевого бюджету; надходження до бюджету розвитку мюцевих бюджет1в; надходження плати за оренду комунального майна та примщень.
Визначати р1вень социального розвитку сшьських територш пропонуеться за такими показниками: кшьккть д1тей до 18 роюв та молод1 (18-30 роюв) у розрахунку на 1000 оЫб населения; природний приркт населения на 1000 оЫб населения; кшьюсть ос1б, яю вшхали протягом року з сшьсько! мюцевостц кшьюсть оЫб, яким надано допомогу (амбулаторно \ пщ час ви!зд1в «швидко! медично! допомоги») на 1000 ос1б населения; витрати на «невщкладну допомогу» на одну особу; захворювашсть шфекцшними хворобами та туберкульозом на 1000 оЫб населения; смертнють д1тей у вшд до одного року на 1000 новонароджених; охоплення д1тей дитячими дошюльними закладами; кшьюсть випускниюв загальноосвпшх навчальних заклад1в, яю вступили до вищих навчальних заклад1в; частка жител1в територи, яю мають базову або вищу осв1ту (особи, яю навчаються у вищих навчальних закладах 1-1У р1вшв акредитаци, мають осв1тньо-квал1ф1кацшний р1вень «бакалавр», «спещалют», «мапстр»); кшьюсть заклад1в клубного типу на один сшьський населений пункт; витрати на утримання об'екив сощально-культурного призначення; оновлення книжкового фонду б1блютек; число спортивних споруд на 100 ос1б населения; протяжшсть вуличного освплення; витрати на озеленения вулиць; введения в експлуатацш житлового фонду на 1000 ос1б наявного населения; частка газифкованого, обладнаного вод огоном та канал1защею житлового фонду; кшьюсть зареестрованих злочишв на 100 ос1б наявного населения.
В еколопчнш сфер1 слщ удаватися до таких показниюв: обсяг скинутих зворотних вод у природш поверхнев1 водш об'екти; викиди шюдливих речовин в атмосферне пов1тря; наявшсть небезпечних вщход1в; витрати на охорону довкшля; частка фактично сплачених еколопчних збор1в [3].
Запропонована система показниюв розвитку територш е загальною \ ор1ентовною. На практищ вона мае бути бшьш гнучкою \ враховувати особливост1 територш. В Укра!ш близько 28 тис. сшьських населених пункт1в об'еднаш у понад 10 тис. сшьських рад. Ус1 вони вщр1зняються пом1ж собою яюсними характеристиками 1х жител1в (в1ковою структурою, р1внем осв1ти та шшим). Потреби, мотиви та цш цих громад вщповщно вщр1зняються.
Згадуваш показники (шдикатори) лягли в основу системи мотивацп пращ на основ! взаемоузгодженост1 цшей ус1х учасниюв процесу управлшня розвитком сшьських територш на р1вш села, району, области Система оцшок охоплюе вс1 ¿ерарх1чш р1вш управлшня — вщ загальнодержавного до найнижчого, мюцевого.
Висновки. Для вщпрацювання практичного мехашзму впровадження системи мотивацп пращ суб'ект1в управлшня розвитком сшьських територш необхщна ткна сшвпраця з центральними та регюнальними органами влади. Основними напрямами розвитку сшьських територш повинш бути:
80
^ реформування адмшктративно-територ1ального устрою з метою наближення адмшютративних i сощальних послуг до сшьського населения, децентрал1защя бюджетно! системи;
^ створення на сшьських територ1ях господарських систем, що саморозвиваються, на пщстав1 економ1чного обороту мкцевих pecypciB, диверсифжащя сшьськогосподарського виробництва, розвиток промисловосп з переробки сшьськогосподарсько! сировини, актив1защя несшьськогосподарсько! зайнятост1, пщвищення економ1чно! активное^ населения, вщродження традицшних та розвиток нових ремесел, промисл1в i виробництв;
^ розвиток сучасно! виробничо! та шформацшно! шфраструктури, коопераци господарств у виробничш, збутовш, фшансовш та шших сферах;
^ розвиток мюцевого самоврядування для формування сощально оргашзовано! та вщповщально! сшьсько! громади, пщвищення привабливост1 проживания в сшьськш мюцевостг
Л1тература
1. Онищенко О., Юрчишин В. Сшьський розвиток: основи методологи та оргашзаци [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://kmu.gov.ua/file/link/
2. Саблук П.Т. Розвиток сшьських територш в контекст! забезпечення економ1чно! стабшьност1 держави / П.Т. Саблук // Економка АПК. - 2005. -№11. - С. 4-12.
3. В1ктор Терещенко. Яка громада, така й порада. Деяк1 чинники сталого розвитку сшьських територш // Сшьсью BicTi. - 2011 р. №7 (18597).
4. Eirrep О.А. Ефектившсть сшьськогосподарського виробництва i р1вень життя сшьського населения: навч. поабник / О.А. Eirrep, П.С. Берез1вський, B.C. Мельник. - Льв1в: Вид-во ЛДАУ, 1997. - 188 с.
Summary Brenych H.R.1, Dudjak R.P.2
1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij 2Lviv National Agrarian University
FACTORS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN RURAL AREAS
In the article considering analisys of sustainable development in rural areas.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
81
