Продуктивность и убойные показатели молодняка гусей при скармливании лецитина сои и подсолнечника Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet7409

ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.087.085.55

Продуктившсть та забшш показники молодняку гусей за згодовування

лецитину со*1 та соняшнику

Днтропетровсъкий державний аграрно-eKOHOMiHmü утверситет, вул. Ворошилова, 25, м. Днтро, 49600, Украгна;

Лъвiвсъкий нацюналъний yHiверситет ветеринарноймедицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицъкого,

вул. Пекарсъка, 50, м. Лъвiв, 79010, Украгна

Викладено резулътати впливу лецитину сог та соняшнику на продуктивтстъ та забшш показники якостг молодняку гусей. Експерименталънг дослгдження проводилисъя на молодняку гусей породи «Датсъкий легарт». Для годгвлг молодняку гусей використовували повнорацюнний комбгкорм у структург якого був ргзний вмгст лецитину соняшнику i сог: II дослгдна група - 0,4% соняшникового лецитину, III, IVта V до^дт групи - 0,3, 0,4 та 0,5% лецитину сог замiстъ аналогiчног тлъ-mrni соевог макухи. Пiддослiдномy молодняку гусей згодовували повноращонний комбжорм, який був збалансований за основними поживними речовинами. За резулътатами до^дженъ встановлено, що вже з 1-го тижня вирощування у гусей до^дних груп, яю у складi ращону отримували 0,4% соняшникового та 0,3-0,5% соевого лецитину, вiдбyваетъся збыъшен-ня живог маси на 0,7-6,5% порiвняно з контролъною групою.

За весъ перiод вирощування найвищий середнъодобовий приркт живог маси вiдмiчено у гусей II до^дног групи, який становив 95,2 г, що на 9,7% вище порiвняно з контролем. Перевага гусей III, IV та V до^дних груп, яким згодовували 0,3 %, 0,4% та 0,5% соевого лецитину, за цим показником склала 0,3-7,4% порiвняно з аналогами контролъног групи. Подiбна тенденщя спостеркалася i за показниками абсолютного приросту живог маси, де найвищий приркт вiдмiчено у гусей II до^дног групи - 5711 г, що на 9,6% вище порiвняно з контролем. Згодовування соевого лецитину III, IV та V до^дним групам також мало тенденцт до тдвищення абсолютного приросту на 0,3-6,4% та вiдносного на 0,5-0,8%.

Для оцтювання м 'ясних якостей молодняку гусей за використання лецитину соняшнику та сог у вщ 60 дiб було проведено контролъний забш з метою визначення забшних показниюв. За показником виходу м 'якотi молодняк гусей до^дних груп перевищив аналогiв контролъног групи на 4,4-8,5% вiдповiдно. За масою шюри з тдшюрним жиром гуси до^дних груп переважали гусей контролъног групи на 5,2-12,3% вiдповiдно. Розрахунок м 'ясо-юсткового тдексу показав, що у II до^д-нш груш цей показник склав 1,86 i був вищим за контролъ на 3,5%, III до^дну групу - на 2,7%, IV групу - на 1,6% та V групу на 0,5% вiдповiдно. Аналiзyючi одержан дат, можна стверджувати про доцыътстъ використання лецитину соняшнику в складi повноращонних комбiкормiв молодняку гусей у кiлъкостi 0,4%. Окресленою перспективою подалъших доrni-дженъ е вивчення впливу рiзног кiлъкостi i джерел лецитину соняшнику та сог у годiвлi ремонтного молодняку стада гусей породи «Датсъкий легарт».

K.mnoei слова: живлення, молодняк гусей, лецитин сог та соняшнику, забшю показники, маса гстiвних частин, прирос-ти, передзабшна жива маса, м'ясо-юстковий тдекс, маса м 'язiв.

Продуктивность и убойные показатели молодняка гусей при скармливании лецитина сои и подсолнечника

О.С. Орищук, Н.А. Рубан, С.В. Цап, В.В. Микитюк, Л.М. Дармограй

tsap.svetlana@mail.ru

Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,

Citation:

Orishchuk, O.S., Ruban, N.A., Tsap, S.V., Mykytiuk, V.V., Darmohray, L.M. (2017). Productivity and slaughter index of young gees feeding of soybean lecithin and sunflower. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 38-43.

О.С. Орщук, Н.О. Рубан, С.В. Цап, В.В. Микитюк, Л.М. Дармограй

tsap.svetlana@mail.ru

ул. Ворошилова, 25, г. Днепр, 49600, Украина;

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,

ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Изложены результаты влияния лецитина сои и подсолнечника на производительность и убойные показатели качества молодняка гусей. Экспериментальные исследования проводились на молодняке гусей породы «Датский Легарт». Для кормления молодняка гусей использовали полнорационные комбикорма, в структуре которых было разное содержание лецитина подсолнечника и сои: II опытная группа - 0,4% подсолнечного лецитина, III- 0,3% лецитина сои, в VI- 0,4% лецитина сои, V - 0,5% лецитина сои вместо аналогичного количества соевого жмыха.

Опытному молодняку гусей скармливали полнорационные комбикорма, которые были сбалансированы по основным питательным веществам. По результатам исследований установлено, что уже с 1-й недели выращивания в гусей опытных групп, которые в составе рациона получали 0,4% подсолнечного и 0,3-0,5% соевого лецитина происходило увеличение живой массы на 0,7-6,5% по сравнению с контрольной группой.

За весь период выращивания высокий среднесуточный прирост живой массы отмечено у гусей II опытной группы -95,2 г, что на 9,7% выше по сравнению с контролем. Преимущество гусей III, IV и V групп, которым скармливали 0,3%, 0,4% и 0,5% соевого лецитина, по этому показателю составило 0,3-7,4% по сравнению с аналогами контрольной группы. Такая же тенденция наблюдалась и по показателям абсолютного прироста живой массы, где самый высокий прирост отмечен в гусей II опытной группы - 5711 г, что на 9,6% выше по сравнению с контролем. Скармливания соевого лецитина III, IV и V опытным группам также имело тенденцию к повышению абсолютного прироста, а именно на 0,3-6,4% и относительного на 0,5-0,8%.

Для оценки мясных качеств молодняка гусей при использовании лецитина подсолнечника и сои в возрасте 60 суток был проведен контрольный убой с целью определения убойных показателей. По показателем выхода мякоти молодняк гусей опытныхх групп превысил аналогов контрольной группы на 4,4-8,5% соответственно. По массе кожи с подкожным жиром гуси опытных групп преобладали гусей контрольной группы на 5,2-12,3% соответственно. Расчет мясокостного индекса показал, что во II опытной группе этот показатель составил 1,86 и был выше контроль на 3,5%, III группу - на 2,7%, IV группу - на 1,6% и на 0,5% V группу соответственно. Анализируя полученные данные можно утверждать о целесообразности использования лецитина подсолнечника в составе полнорационных комбикормов молодняка гусей в количестве 0,4%. Очерченной перспективой дальнейших исследований является изучение влияния разного количества и источников лецитина подсолнечника и сои в кормлении ремонтного молодняка гусей породы «Датский Легарт».

Ключевые слова: питание, молодняк гусей, лецитин сои и подсолнечника, убойные показатели, масса съедобных частей, приросты, предубойная живая масса, мясо-костный индекс, масса мышц.

Productivity and slaughter index of young gees feeding of soybean lecithin

and sunflower

O.S. Orishchuk, N.A. Ruban, S.V.Tsap, V.V. Mykytiuk, L.M. Darmohray

Dnepropetrovsk State Agrarian and Economic University Ministry of Education and Science of Ukraine Voro-

shilov Str., 25, Dnipro, 49600, Ukraine;

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,

Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

The results of the impact of soy lecithin and sunflower on productivity and quality slaughter calves geese. Experimental studies were conducted with 200 geese breed «Danish lehart» which formed 5 groups. Since days old, I (control) group of geese received during the research period, complete feed is made in terms of private enterprise «Orbita», II, III, IV and V (experimental) group received a complete feed with the addition of its composition of different doses of lecithin sunflower instead of a similar amount of soybean meal.

Experimental young geese fed complete ration that was balanced in essential nutrients.

Over the entire period of growing the highest average increase in body weight observed in geese II experimental group, which was 95.2 g, which is 9.7% higher compared with the control. Advantage geese III, IV and V of experimental groups fed 0.3%, 0.4% and 0.5% soy lecithin, this indicator was 0.3%, 4.8% and 7.4% compared to analog control group. A similar trend was observed in terms of the absolute increase in body weight, where the highest increase was observed in the experimental group of geese II -5711 g, which is 9.6% higher compared with the control. Feeding soy lecithin III, IV and V of the experimental group also tended to increase in absolute growth, namely 0.3%, 4.8% and 6.4% relative and 0.5% - 0.8%.

To assess meat quality of young geese for the use of sunflower lecithin and soybean aged 60 days was held control slaughter to determine slaughtered parameters. In terms of pulp output young geese II experimental group exceeded by 16.3% (P < 0.01), analogues control group, the experimental group III geese by 4.4%, geese IV experimental group 6.4% (P < 0.05) and the experimental group geese V 8.5% respectively. By weight of skin with subcutaneous fat geese dominated research groups geese control group 12.3%, 7.1%, 5.2% and 9.9% respectively. Calculation of meat and osteal index showed that in II experimental group the figure was 1.86 and was 7.5% higher than the control at 3.5%, III research group - on 2.7%, IVgroup - to 1.6% and 0.5% Vgroup respectively. Analyzing the findings can assert about the appropriateness of sunflower lecithin in the composition of complete feed young geese in an amount of 0.4%. Prospects of further research is to study the effects of different amounts and sources of sunflower lecithin in feeding breeder geese breed «Danish lehart».

Key words: nutrition, young geese, soy lecithin and sunflower, slaughter indicators of, weight eatable parts increases, slaughter live weight, meat-and-osteal index, the mass of muscles.

BcTyn

Гyсiвннцтво b Ham nac 3aBgaKH mBngKOCTnrgocTi, iHTeHCHBHOCTi pocTy, BHCOKin aKOCTi M'aca Ta mBHgKift OKynHOCTi e BnrigHoro ragy33ro, aKa noTpe6ye b noga-gbmoMy BHBHeHHa 3aCO6iB 3MeHmeHHa BHTpaT Ha Bnpo-6ннцтвo M'acHoi npogyкцii. OgHHM i3 3aCo6iB nigBH-^eHHa e^eKTHBHOCTi ragy3i e nigBH^eHHa npogyKTHB-HOCTi птнцi Ta 3HH®eHHa Co6iBapTOCTi npogyкцii' 3aBga-KH BHCOKiH e^eKTHBHOCTi BHKOpHCTaHHa nO®HBHHx peHOBHH KOpMy. nOginmHTH e^eKTHBHiCTb BHKOpHCTaHHa KOM6iKopMiB MO®Ha 3a paxyHOK ix 36araneHHa 6iogo-rinHO aKTHBHHMH go6aBKaMH. ^o TaKHx 6iogorinHO aK-thbhhx penoBHH Hage®aTb i geцнтннн (Aheev et al., 1987; Darmohray et al., 2016).

.H^hthh BigHOcaTb go nomHpeHOi' rpynH $oc$opo-BMiCHHx penoBHH, aKi MaroTb Ba®gnBe $i3iogoriHHe 3HaneHHa, ocKigbKH BxogaTb go CKgagy ko®ho1 KgiTHHH i pocgnHH. MiCTHTb He MeHme 96,5% $oc$aTH-

giB ($oc$oginigiB), ®npy He 6igbme 2% (Ianovych, 2010). ^k KopMOBa go6aBKa nigBH^ye eHepreTHHHnft piBeHb paqioHy, noKpa^ye o6MiH penoBHH, 3MeHmye BHKopHCTaHHa aMiHOKncgoT gga 3a6e3neneHHa opraHi3-My eHepriero i CKepoBye ix Ha CHHTe3 6ijiKiB, to6to cra-6igbHO CTHMygroe piCT MaCH Tiga TBapHH i npogyKTHBHoi птнцi.

BHpo^yBaHHa BncoKonpogyKTHBHoi mu^ BHMarae nocriftHoro BHBneHHa Ta BgocKOHageHHa HopM 3a6e3ne-neHHa ii no^HBHHMH penoBHHaMH, aKi cnpnaroTb MaKcn-MajbHm npogyKTHBHOCTi npH 36epe®eHHi bhcoko! aKOC-Ti npogyKqii'. Оpraнiзaцia пoвнoцiннoi rogiBgi cigbcb-KoroCnogapCbKoi птнцi go3Bogae 3HanHO nigBH^HTH npogyKTHBHiCTb Ta KOHBepciro KopMy, thm CaMHM 36i-jbmHTH piBeHb peHTa6egbHOCTi внpo6ннцтвa npogyKqii' птaxiвннцтвa (Darmograj, 1990; Ruban et al., 2016).

TaKHM hhhom, b yKpaiHi CTBoproroTbca yMOBH, CnpuaTjHBi gga po3BHTKy BHpo6HH^Ba npogyKqii' BogonjaBHoi птнцi, ^o CBoero neproro, noTpe6ye BHBHeHHa BngnBy pi3HHx g®epeg Ta piBHiB geцнтннy b KOM6iKopMax птнцi.

AKmyanbnlcmb meMu. 3a gaHHMH KjiHiKH Mafto i bh-gaHHaM EpnraHCbKoro ®ypHagy xapnyBaHHa, icHyroTb BejHHe3Hi BigMiHHOCTi Mi® gBOMa BHgaMH geцнтннiв -COHamHHKy Ta Coi. nicga 36npaHHa Bpo®aro Coa nepeT-BoproeTbCa Ha 6e3gin xapnoBHx npogyKTiB, TaKHx aK MaCgo, to$ i MOJOKO. Цi npogyKTH o6po6garoTbca tok-CHHHoro pigHHoro reKCaHOM. Marepiag, aKnft xiMiHHO nepeTBopHBCa Ha coeBnft geцнтнн, e no6iHHHM npogyK-tom npo^cy внpo6ннцтвa Coi, aKnft 3HeBogHroroTb, a noTiM 3He6apBjiroroTb xiMiKaTaMH gga Toro, ^o6 3po6n-th ftoro CBiTjimHM (Shulha, 2012).

BapTO TaKO® 3a3HanHTH, ^o nopiBHagbHi xapaKTepn-cthkh geцнтннiв COHamHHKy Ta Coi, npoBegeHi ^ipMoro Lucas Meyer y m. Taw6yp3i noKa3agn, ^o 3a ochobhhm noKa3HHKaMH bohh igeHTHHHi, a 3a geaKHMH (Tpm-g^e-pugH, BijbHi ®HpHi KHCJOTH) BiTHH3HaHHft geцнтнн

nepeBa®ae iMnopTHi (Polodiuk, 2003).

fflupoKa nepeBipKa 3acTOcyBaHHa $oc$amgiB b rogiBgi TBapHH i mu^ cigbCbKorocnogapcbKnx nignpn-eMCTB noKa3aga, ^o bohh e CBoepigHHM BiraMiHOM pocTy gga Mogogux TBapHH i nra^. npu BBegeHHi go paqiomB HeBejHKoi KijbKOCTi $oc$aTHgiB 3HanHO nigBH^yeTbca

po3bhtok MogogHaKy, npogyKTHBHiCTb, CTiHKicTb go 3axBoproBaHb, 3HH®yeTbca co6iBapTicTb npogyKqii', bh-TpaTH KopMiB Ha ogHHHuro npupocry (Dziak, 2010).

TaK, A. Mhkobhm Ta .. Сквopцoвoro (Mykytiuk et al., 2007) BCTaHOBjeHO, ^o BBegeHHa $oc$oginigiB b paqioH rogiBji 6pongepiB no3HTHBHO BnjHHygo Ha nig-BH^eHHa ®hbo! Macu Ta 3HH®eHHa BHTpaT KopMy Ha ogнннцro npupocTy.

3a noBigoMjeHHaM B.B. MuKHTroKa, I.C. Tgyxa, (Mykytiuk et al., 2007) npu BBegeHHi go paцioнy peMOH-THoro MogogHaKy CBHHen 0,35% cyxoro geцнтннy COHamHHKy, cepegHbogo6oBHH npupicT ®HBoi Macu npu Bcix piBHHx yMOBax yTpuMaHHa i rogiBji CKjaB 625 r, ^o Ha 111 r 6ijbme, Hi® y TBapHH, aK ogep®yBajH npoTOTHn, i b nepiog BigrogiBji CBHHen BiH CTaHOBHB 689 r, ^o Ha 141 r 6ijbme. OT®e, BHKopucTaHHaM y rogiBji CBHHen geцнтннy cnpuae noginmeHHro Bigrogi-BejbHHx BjacTHBOCTen.

BuKopucTaHHa y ^irnmHHH nepiog Bupo^yBaHHa Ky-pnaT-6poHjepiB 0,30-0,35% Big Macu KOM6iKopMy geцн-THHy COHamHHKy cnpuae Kpa^OMy 3acBoeHHro KopMy, 3ano6irae Hagxog®eHHro b opraHi3M hth^ npogyKTiB nepeoKHCHeHHa, ^o CBoero neproro nigBH^ye M'acHy npogyKTHBHiCTb птнцi (Chykov and Skvortsov, 2010; Khvostyk, 2012).

npoTe, ctocobho BHKopHCTaHHa geцнтннy b rogiBji rycen BHHHKae Heo6xigHicTb npoBegeHHa gocgig®eHb, cnpaMOBaHHx Ha BH3HaneHHa noro BnjHBy Ha aKicTb M'aca Ta ftoro xapnoBy цiннicтb.

Mema i 3aedanuR docMdwenHH. MeToro Hamux goc-gig®eHb 6ygo bhbhhth BnjHB BHKopHCTaHHa coHamHH-KOBoro Ta coeBoro geцнтннy aK 6iogorinHO aKTHBHoi go6aBKH Ta gocgigHTH ftoro BnjHB Ha npogyKTHBHiCTb, iHTeHCHBHicTb Bupo^yBaHHa MogogHaKy ryceft Ta 3a-

6iftHi aKOCTi.

MaTepia^ i MeTogH goc^ig^eHt

EKcnepuMeHTagbHi gocgig®eHHa 6ygu npoBegeHi Ha 6a3i npuBaTHoro nignpueMCTBa «Op6iTa> MuKogaiBCb-Koi o6gaCTi. MaTepiagoM gga HayKoBo-roCnogapCbKoro gocgigy 6yB MogogHaK ryceft nopogu ^aTCbKuft gerapT. TogiBga ryceHaT i3 go6oBoro go 60-geHHoro BiKy 3giftc-HroBagaca пoвнopaцioнннмн KOM6iKopMaMH. y KOM6i-KopMH gga nra^ gocgigHHx rpyn npoTaroM nepiogy Bupo^yBaHHa gogaTKOBO BBogugu coHamHHKOBHft Ta coeBHft geцнтнн y TaKift KigbKOCTi, %: gpyra rpyna -0,4% coHamHHKOBoro geцнтннy, TpeTa rpyna - 0,3% coeBoro geцнтннy, neTBepTa rpyna - 0,4% coeBoro ge-цнтннy Ta n'aTa rpyna - 0,5% coeBoro geцнтннy. ryce-HaTa KOHTpogbHoi rpynu go6aBKy coHamHHKOBHft geцн-THH He ogep®yBagH (Ta6g. 1).

Тa6мuцм 1

CxeMa navKOBO-rocnogapchKoro goe^igy

rpyna, n = 40 XapaKTep rogiBgi

I (KompogLHa) OcHOBHa KopMOcyMim (OK)

II - gocgigHa OK + 0,4% coHamHHKOBoro geuuTHHy

III - gocgigHa OK + 0,3% coeBoro geunTHHy

IV - gocgigHa OK + 0,4% coeBoro geunTHHy

V - gocgigHa OK + 0,5% coeBoro gennTHHy

PicT i розвиток молодняку гусей визначався за за-гальноприйнятими в зоотехнп методиками на оcновi перюдичних щотижневих зважувань вiд добового в^ i до 60 дiб.

На пiдcтавi даних живо! маси було визначено ш-тенcивнicть росту молодняку гусей за середньодобо-вим, абсолютним та ввдносним приростами, викорис-товуючи ввдповвдш формули:

- абсолютний прирют i ввдносну енергiю росту ро-зраховували за даними перiодичних зважувань за формулами (Fysynyn and Ymanhulov, 2000): P=Wt - W0,

де P - абсолютний прирют,

D=

= Wt - Wo

та К = -

Wt - Wo

-х100,

t 1 / 2(Wt + Wo)

де D - середньодобовий прирicт живо! маси, г, K - ввдносний прирicт живо! маси, %, Wt - кшцева жива маса тварини, кг, Wo - початкова жива маса тварини, кг, t - пром1жок часу м1ж двома зважуваннями, дiб. У шнщ науково-господарського експерименту проводили контрольний забiй шддослвдно! птицi за методикою ВНД1Т1П (Fysynyn and Ymanhulov, 2000).

Забшш якоcтi гусей оцiнювали за такими показни-ками: маса патрано! тушки, маса внутрiшнього жиру, маса шшри з пiдшкiрним жиром, маса исток та маса !слвних частин гусей.

Бюметричну обробку даних здшснювали за допо-могою програмного забезпечення MS Excel з викори-станням вбудованих статистичних функцiй.

Результати та Тх обговорення

Пiддоcлiдному молодняку гусей згодовували пов-норацiонний комбiкорм, який був збалансований за основними поживними речовинами. Концентрацiя обмшно! енерги, сирого протешу, жиру, клгтковини, амiнокиcлот, макро- та мшроелеменпв у комбiкормах для молодняку гусей дослвдних груп суттево не ввдрь знялась та ввдповвдала рекомендацiям нормування живлення птицi згвдно з ВНД1Т1П (Fysynyn and Ymanhulov, 2000).

За результатами дослвджень встановлено, що вже з 1-го тижня вирощування у гусей дослвдних груп, як1 у склащ рацiону отримували 0,4% соняшникового та 0,3-0,5% соевого лецитину ввдбуваеться збiльшення живо! маси на 6,5, 0,7, 2,2 та 3,5% ввдповвдно порiвня-но з контрольною групою. Поряд з цим, найбiльш суттеве вiрогiдне пвдвищення живо! маси, порiвняно з аналогами контрольно! групи, спостерталося у гусей II досл1дно! групи, яким протягом доcлiду згодовували комбжорм з вмicтом 0,4% соняшникового лецитину (табл. 2).

Таблиця 2

Динамша росту живоТ маси гусенят, г (n = 3, X + S—)

Ык, тижнш Група

контрольна доcлiдна

I II III IV V

Добовi 117 ± 0,30 117 ± 0,23 118 ± 0,22 115 ± 0,59 118 ± 0,35

1 402 ± 4,60 428 ± 4,38 405 ± 5,81* 411 ± 4,95* 416 ± 6,63*

2 1329 ± 9,84 1399 ± 2,68** 1332 ± 9,75 1349 ± 9,98 1368 ± 7,06

3 2298 ± 14,87 2408 ± 6,14** 2322 ± 7,48** 2336 ± 19,38*** 2369 ± 15,64***

4 3136 ± 22,82 3379 ± 19,57 ** 3152 ± 49,36 3238 ± 25,98 3298 ± 22,74*

5 3503 ± 22,22 3690 ± 30,82* 3505 ± 12,43 3556 ± 12,36 3617 ± 26,97*

6 3984 ± 22,51 4262 ± 20,47** 4009 ± 21,36 4100 ± 20,93* 4196 ± 22,62**

7 4284 ± 40,01 4555 ± 20,5** 4297 ± 11,58 4417 ± 25,15 4492 ± 27,01*

8 4685 ± 17,70 5127 ± 24,42*** 4714 ± 23,87 4916 ± 42,25* 5019 ± 42,05**

9 5326 ± 21,36 5829 ± 22,09*** 5343 ± 18,93 5575 ± 32,37** 5664 ± 22,03**

Примiтка: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 п^вняно до контролю.

Зокрема, в шнщ 4-го тижня вирощування жива маса II дослвдно! групи переважала контроль на 7,7%, тот як III, IV та V дослвдш групи переважали за цим показником контроль на 0,5, 3,3 та 5,2% ввдповвдно.

Так, молодняк гусей II групи в шнщ дослвдного перюду за показником живо! маси переважав контроль на 9,4%. Молодняк гусей IV та V дослвдних груп, який отримував у склащ комбжорму 0,4% та 0,5% соевого лецитину переважав за живою масою контрольну група на 4,7 та 6,3%.

Ощнювання росту та розвитку гусей лише за показником живо! маси недостатньо. Тому для бшьш детального аналiзу провели розрахунок прироспв живо! маси.

Доcлiдження показали, що використання добавок, якi у своему склащ мicтять фоcфолiпiди, сприяло пвдвищенню абсолютного, ввдносного та середнь-

одобового прироcтiв, що дало можливють визначити комплексну оцiнку м'ясно! продуктивносп молодняку.

Результати проведених дослвджень показали, що введення лецитину до рацюшв молодняку гусей позитивно позначаеться на енергп росту птищ, що сприяе збiльшенню середньодобових прироспв живо! маси дослщних груп (табл. 3).

За весь перюд вирощування найвищий середньодобовий прирicт живо! маси вiдмiчено у гусей II дослщно! групи, який становив 95,2 г, що на 9,7% вище порiвняно з контролем. Перевага гусей III, IV та V дослвдних груп, яким згодовували 0,3, 0,4 та 0,5% соевого лецитину, за цим показником склала 0,3, 4,8 та 7,4%, порiвняно з аналогами контрольно! групи.

Подiбна тенденщя спостер^алася i за показниками абсолютного приросту живо! маси, де найвищий при-

Таблиця 4

picT в1дм1чено у гусей II дослщно! групи - 5711 г, що на 9,6% вище поpiвняно з контролем. Згодовування соевого лецитину III, IV та V дослвдним групам також мало тенденцш до пвдвищення абсолютного приросту, а саме на 0,3, 4,8 та 6,4% та вщносного на 0,50,8%.

Для оцшювання м'ясних якостей молодняку гусей за використання лецитину соняшнику та со! у вщ 60 дiб було проведено контрольний забiй з метою визначення хiмiчного складу м'яса. Результати показ-никiв забою подано в таблиц 4.

Таблиця 3

Прирости живоТ маси молодняку гусей за торюд(п=40, x ± S-)

Показник Група

контрольна доcлiдна

I II III IV V

Середньо добовий пpиpicт, г 86,80 ± 0,36 95,19 ± 0,37*** 87,09 ± 0,32 90,99 ± 1,540** 92,42 ± 0,367**

Абсолютный пpиpicт, кг 5208 ± 21,42 5711 ± 22,13*** 5225 ± 18,9 5460 ± 32,37** 5545 ± 22,03**

Вiдноcний прирют, % 91,36 ± 0,04 92,09 ± 0,03*** 91,38 ± 0,03 91,89 ± 0,06** 91,79 ± 0,04**

Показники забою пiддослiдного поголiв'я молодняку гусей (n=3, X ± SX)

Показник Група

контрольна дослдаа

I II III IV V

Передзабшна жива маса, г 5323 ± 45,46 5823 ± 17,79** 5352 ± 35,41 5577 ± 17,79* 5587 ± 24,83*

Маса патрано! тушки, г 2987 ± 11,75 3413 ± 20,21*** 3103 ± 6,79** 3166 ± 26,59** 3241 ± 6,53***

Маса м'язiв, г 1595 ± 26,69 1855 ± 17,68** 1665 ± 35,88 1697 ± 46,68* 1730 ± 15,41

Маса внутршнього жиру, г 172 ± 6,18 191 ± 6,01 170 ± 6,96 176 ± 4,32 187 ± 5,09

Маса шюри з щлтттрним жиром, г 577 ± 17,79 648 ± 10,30* 618 ± 22,76 607 ± 9,65 634 ± 15,58

Маса юсток, г 643 ± 24,83 718 ± 5,40 650 ± 16,20 687 ± 17,79 690 ± 23,18

Маса Кспвних частин, г 2344 ± 13,09 2695 ± 15,97*** 2453 ± 10,06** 2480 ± 33,04* 2551 ± 17,32**

М'ясо-юстковий iндекc 1,73 1,86 1,81 1,83 1,85

Як видно з даних таблицi, гуси дослвдних груп, яш отримували у cкладi комбiкоpмiв лецитин, переважа-ли ровесников за показниками передзабшно! живо! маси, маси потрошено! тушки, маси !спвних частин, що сввдчить про добре виpаженi м'ясш якоcтi молодняку цих груп, але кращими показниками виpiзнялиcя гуси II дослвдно! групи, як1 у склащ pацiону отримували 0,4% лецитину соняшнику зашсть аналопчно! кшькосп макухи со!.

Так, вихвд патрано! тушки у цiй гpупi склав 3413 г, що було на 14,3% (Р < 0,001) бшьше поpiвняно з контролем, на 9,1% поpiвняно з III дослвдною групою, на 7,2% поpiвняно з IV групою та на 5,03% поpiвняно з V дослщною групою ввдповвдно.

За показником виходу м'якоп молодняк гусей II дослвдно! групи перевищив на 16,3% (Р < 0,01) анало-пв контрольно! групи, гуси III дослщно! групи на 4,4%, гуси IV дослвдно! групи на 6,4% (Р < 0,05) та гуси V дослвдно! групи на 8,5% вщповвдно. За масою шшри з шдшшрним жиром гуси дослщних груп пере-важали гусей контрольно! групи на 12,3, 7,1, 5,2 та 9,9% ввдповщно.

Розрахунок м'ясо-шсткового iндекcу показав, що у II дослвднш гpупi цей показник склав 1,86 i був ви-щим за контроль на 3,5%, III дослвдну групу - на 2,7%, IV групу - на 1,6% та на 0,5% V групу вщповвдно.

Отже, аналiзуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що гуси вах дослвдних груп характери-зувалися високими забiйними якостями, що ввдповвдае кpащiй пеpетpавноcтi поживних речовин.

Особливо слщ вiдмiтити перевагу молодняку гусей II дослщно! групи, якi отримували комбжорм з вмiстом 0,4% лецитину соняшнику.

Висновки

Експериментальними дослвдженнями встановлено, що при згодовуванш комбiкорму молодняку гусей з введенням до його складу лецитину соняшнику та со! позитивно вплинуло на штенсившсть росту та !х за-бiйнi показники.

Оптимальною кшьшстю лецитину соняшнику для молодняку гусей е 0,4% за масою комбшорму, що сприяе пвдвшценню живо! маси на 6,5%, середньодо-бових приростiв живо! маси на 9,7%, м'ясо-шсткового iндексу на 7,5%.

Перспективою подальших дослгджень е встанов-лення впливу кшькосп i джерел лецитину соняшнику та со! у годiвлi ремонтного молодняка гусей породи «Датський легарт».

Бiблiографiчнi посилання

Aheev, V.N., Ehorov, Y.A., Okolelova, T.M., Pankov, P.N. (1987). Kormlenye ptitsy: Spravochnyk. M.: VO «Ahropromyzdat», 16 (in Russian). Fysynyn, V.Y., Ymanhulov, Sh.A. (2000). Metodycheskye rekomendatsyy po provedenyiu nauchnykh issledovanyi po kormlenyiu selskokhoziaistvennoi ptitsy. RASKhN; MNTTs «Plemptytsa» VNYTYP; Serhyev Posad (in Russian).

Mykytiuk, V.V., Skrypnik, R.A., Hlukh, I.S. (2007). Vykorystannia letsytynu yak kormovoi dobavky v ratsionakh molodniaku svynei. Dnipropetrovsk: Visnyk Instytutu tvarynnytstva tsentralnykh raioniv, 117-122 (in Ukrainian).

Polodiuk, V.S. (2003). Soievi letsytyny: oderzhannia, vlastyvosti, vykorystannia. Kharchovi dobavky, inhrediienty, BADy: yikh vlastyvosti ta vykorystannia u vyrobnytstvi produktiv i napoiv: nauk.-prakt. konf. [materialy]. K.: Znannia Ukrainy. 66-68 (in Ukrainian).

Shulha, S.M. (2012). Razrabotka tekhnolohyy poluchenyia sukhoho letsytyna yz fosfatydnoho kontsentrata podsolnechnyka. K.: Nauka ta innovatsii, 8(5), 62-71 (in Russian).

Ruban, N.O., Orishchuk, O. S., Tsap, S.V., Darmohrai, L.M. (2016). Zabiini pokaznyky i miasni yakosti mo-lodniaku husei za riznoho vmistu letsytynu soniash-nyku v kombikormi. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Hzhytskoho. 18, 2(67), 230-233 (in Ukrainian).

Darmohray, L. Tsap, S., Luchyn, I., Orishchuk O. (2016). Solubility studies of protein feed of different origin and contect of biologically active substances in vitro. Naukovo-tekhnichnyi biulet. 4(1), 84-88 (in Ukrainian).

Darmograj, L.M. (1990). Proteiny i mineral'nye dobavki. Dostizhenie nauki i tehniki APK. M., 3, 45-48 (in Russian).

Dziak, H.V. (2010). Sovremennye predstavlenyia o byolohycheskykh svoistvakh letsytyna: metod. rek. D.: DTMA (in Russian). Khvostyk, V. (2012). Prohnozuvannia zhyvoi masy husei.

K.: Tvarynnytstvo. 6, 17-21 (in Ukrainian). Chykov, A., Skvortsov, L. (2010). Rol fosfolypydov rastytelnykh masel v kormlenyy broilerov. Pty-tsevodstvo. 03, 23-25 (in Russian). Ianovych, D.V. (2010). Sposib pidvyshchennia vmistu polinenasychenykh zhyrnykh kyslot omeha-3 u m'iasi husei. K.: Suchasne ptakhivnytstvo. 1-2(86-87), 9-11 (in Ukrainian).

Cmammn nadiumm do peda^ii 20.03.2017