CC BY
31
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6751
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.087.085.55
Забшш показники i м'яснi якост молодняку гусей за pi3Horo вмкту лецитину соняшнику в комбiкормi
Н.О. Рубан1, О.С. Орщук1, С.В. Цап1, Л.М. Дармограй2 [email protected]
1Дмпропетровсъкий державний аграрно-eKOHOMiHmü ушверситет, вул. Ворошилова, 25, м. Днтро, 49600, Украша;
2Лъвiвсъкий нацюналъний унiверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицъкого,
вул. Пекарсъка, 50, м. Лъвiв, 79010, Украша
Викладено резулътати впливу лецитину соняшнику на забтт показники та м 'яст якостi молодняку гусей. Експеримен-талът до^дження проводилисъ i3 200 гусями породи «Датсъкий легарт» з яких було сформовано 5 груп. Для годiвлi молодняку гусей використовували повнорацюнний комбжорм у структурi якого був рiзний вмкт лецитину соняшнику: 2 до^д-на група - 0,2%, 3 - 0,3%, 4 - 0,4% i 5 - 0,5% замктъ аналогiчноï кiлъкостi соевог макухи.
У рeзулътатi експерименту встановлено, що на початку до^ду жива маса гусенят мала не суттевi вiдмiнностi у ро-зрiзi до^дних груп, що свiдчитъ про аналогiчнiстъ вiдiбраноï птищ, i становила в середнъому 116 - 118 грам. З'ясовано, що в тнщ першого пeрiоду вирощування, жива маса гусей четвертог до^дног групи склала 3350 г, що на 8,0% (Р < 0,001) быъше по вiдношeнню до контролъног групи, на 5,6 % вiдносно II до^дног групи, на 2,8% (Р < 0,01) III та на 2,2% (Р<0,01) V до^дног групи. Вивчено, що у вщ дев'яти тижтв гусенята контролъног групи поступалися II до^дтй гр^ на 2,3 %, III - на 5,1% (Р < 0,01), IV - на 10,3% (Р < 0,001) та V - на 7,5% (Р < 0,05) вiдповiдно. Згiдно проведених до^дженъ встановлено, що додаткове введення лецитину соняшнику до комбжорму гусей у кiлъкостi 0,4% сприяло збыъшенню маси пат-раног тушки на 12,3%, маси внутршнъого жиру на 25,1% та маси ïстiвних частин на 10,2% порiвняно з аналогами контролю. Доведено, що м'ясо-юстковий тдекс, у птиц III, IVта Vдо^дних груп переважав контролъну групу за даним пока-зником на 5,1%, 11,9% та 6,8% вiдповiдно. Даний показник у птиц II до^дног групи був на одному рiвнi з контролъною групою. Аналiзуючи одержан дан можна стверджувати про доцтътстъ використання лецитину соняшника у складi повноращонних комбiкормiв молодняку гусей, у кiлъкостi 0,4%. Окресленою перспективою подалъших до^дженъ е вивчен-ня впливу рiзноï кiлъкостi i джерел лецитину соняшнику у годiвлi батъювсъкого стада гусей породи «Датсъкий легарт».
Km4oei слова: молодняк гусей, показники забою, лецитин соняшнику, маса ïстiвних частин, маса юсток, м'ясо-юстковий тдекс, маса м 'язiв.
Убойные показатели и мясные качества молодняка гусей при разном содержание лецитина подсолнечника в комбикорме
Н А. Рубан1, О.С. Орищук2, С.В. Цап3, Л.М. Дармограй3 [email protected]
'Днепропетровский государственный аграрно-економический университет, ул. Ворошилова, 25, г. Днепр, 49600, Украина;
2Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Лъвов, 79010, Украина
Изложены резулътаты влияния лецитина подсолнечника на убойные показатели и мясные качества молодняка гусей. Эксперименталъные исследования проводилисъ с 200 гусями породы «Датский Легарт» из которых было сформировано 5
Citation:
Ruban, N.A., Orishchuk, O.S., Tsap, S.V., Darmohray, L.M. (2016). Slaughter index of young animals geese in different content sunflower lecithin in feed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 230-234.
групп. Для кормления молодняка гусей использовали полнорационные комбикорма в структуре которого был разное содержание лецитина подсолнечника: 2 исследовательская группа - 0,2%, 3 - 0,3%, 4 - 0,4% и 5 - 0,5% вместо аналогичного количества соевого жмыха. В результате эксперимента определенно, что в начале опыта живая масса гусят имела не существенные различия в разрезе исследовательских групп, что свидетельствует о аналогичность отобранной птицы и составила в среднем 116-118 грамм.
Доказано, что в конце первого периода выращивания, живая масса гусей четвертой опытной группы составила 3350 г, что на 8,0% (Р < 0,001) больше по отношению к контрольной группе, на 5,6 % относительно II опытной группы, на 2,8% (Р < 0,01) IIIи на 2,2% (Р < 0,01) Vисследовательской группы. Изучено, что в возрасте девяти недель гусята контрольной группы уступали II опытной группе на 2,3%, III- на 5,1% (Р < 0,01), IV- на 10,3% (Р < 0,001) и V- на 7,5% (Р < 0,05) соответственно. Согласно проведенных исследований доказано, что дополнительное введение лецитина подсолнечника в комбикорма гусей в количестве 0,4% способствовало увеличению массы потрошенная тушки на 12,3%, массы внутреннего жира на 25,1% и массы съедобных частей на 10,2% по сравнению с аналогами контроля. Доказано, что мясо-костный индекс, у птицы III, IV и V опытных групп преобладал контрольную группу по данному показателю на 5,1%, 11,9% и 6,8% соответственно. Данный показатель у птицы II опытной группы был на одном уровне с контрольной группой. Анализируя полученные данные можно утверждать о целесообразности использования подсолнечника в составе полнорационных комбикормов молодняка гусей, в количестве 0,4%. Очерченной перспективой дальнейших исследований является изучение влияния разного количества и источников лецитина подсолнечника в кормлении родительского стада гусей породы «Датский Легарт».
Ключевые слова: молодняк гусей, показатели забоя, лецитин подсолнечника, масса съедобных частей, масса костей, мясо-костный индекс, масса мышц.
Slaughter index of young animals geese in different content sunflower
lecithin in feed
N.A. Ruban1, O.S. Orishchuk1, S.V.Tsap1, L.M. Darmohray2 [email protected]
'Dnepropetrovsk State Agrarian and Economic University Ministry of Education and Science of Ukraine
Voroshilov Str., 25, Dnipro, 49600, Ukraine 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
One of the important conditions for the successful conduct of geese farming industry is normalized physiologically reasonable feeding birds that carried out by the use of complete feed and feed additives, including biologically active substances.
Since days old, I (control) group of geese received during the research period, complete feed is made in terms of private enterprise «Orbita», II, III, IV and V (experimental) group received a complete feed with the addition of its composition of different doses of lecithin sunflower instead of a similar amount of soybean meal.
At the beginning of the experiment live weight of geese had no significant differences in terms of research groups, indicating that similar selected poultry and averaged 116 - 118 grams. Since the first week of growing live weight of geese in experimental groups fed sunflower lecithin slightly increased. If, at the beginning it was not quite expressed, starting from the second week of growing this advantage becomes more significant. So, the live weight of geese at the age of two weeks in the control group was 1287 g, while the live weight of geese II, III, IV and V of experimental groups was higher by 1.4%, 4.3% (P < 0.01), 6.2% (P < 0.001) and 4.9% (P < 0.001), respectively. These differences observed between the experimental groups during the growing period.
Thus, at the end of the first period of growth, namely four weeks of age, live weight of geese fourth experimental group was 3350 g, 8.0% (P < 0.001) higher relative to the control group by 5.6% compared to II experimental group, 2.8% (P < 0.01) III and 2.2% (P < 0.01) V research group. It should be noted that at the end of the second period, growing at the age of nine weeks goslings in control group matched the experimental group II on 2,3%, III- 5.1% (P <0.01), IV- 10.3% (P < 0.001) and V- 7.5% (P < 0.05), respectively. To study the anatomical and morphological structure of the experimental birds at the end of the scientific and economic experiment in the 60 days age were held control of slaughter. Our results indicate that different amounts of sunflower lecithin in diets of young geese during their growing meat differently affect their slaughter capacity.
Table 3 shows that young geese feeding in the composition of animal feed sunflower lecithin has contributed to their live weight in experimental groups respectively 1.8%, 5.3%, 9.4% and 7.5% compared to the control group counterparts.
For goose gut carcass weight preference geese in experimental group was respectively - 3.2%, 6.9%, 12.3% and 8.6%. The biggest muscle mass was observed in the experimental group IVgeese and amounted to 1 895 g, that on 14.2% more muscle mass geese control group. The mass of muscle II, III and V of the research groups on the same indicator was higher by 3.0%, 7.7% and 9.2% in comparison with I control group. The use of sunflower lecithin in diets of young geese caused the increase in weight of internal fat. Thus this indicator preference experimental groups was - 5.7%, 15.4%, 25.1% and 18.3% according to analogue control.
These changes have led to improved of meat and bone index. Thus, birds III, IV and V research groups preference for this indicator was 5.1%, 11.9% and 6.8% according to analogue controls. The indicator in poultry II experimental group was on par with the control group.
Thus, putting in the diets ofyoung geese sunflower lecithin positively affected the rate of growth of young geese slaughter their performance and made it possible to reduce the cost offeed per unit of growth. However, the best results were obtained when control weighing and slaughter, which is part of the feed was injected 0.4% sunflower lecithin.
Key words: sunflower lecithin, weight edible parts, the mass of bones, meat and bone index, the mass of muscles.
Вступ
Укра!на мае особливо сприятливi умовами для ро-звитку гусiвництва. Проте у цiй пiдгалузi птахiвницт-ва в Украíнi за останш роки склалася ситуацiя, що племiннi пiдприемства в основному займаються виро-бництвом добового молодняку гусей. Для реалiзацií присадибним та фермерським господарствам, а вже цi господарства здшснюють вiдгодiвлю гусей на м'ясо (гЬаг^а et а1., 2004).
В процеа iнтенсифiкацií галузi птахiвництва, спрямовано! на пвдвищення м'ясноí продуктивностi птищ, виникають все новi i новi проблеми, суть яких полягае у забезпеченш гусей повноцiнними рацiонами годiвлi. Сучаснi тенденцп передбачають розведення у майбутньому птицi з пвдвищеною резистентшстю i одержання вiд не! м'яса iз заданими харчовими i дiе-тичними властивостями. Пошук i впровадження у практику використання бiологiчно активних речовин, яш пвдвищують поживнiсть та повнощншсть рацiонiв, е одним з основних завдань сучасного птахiвництва (Ageev, 1987).
Особливо актуальним на сучасному етапi е засто-сування у пдавт гусей бiологiчно активних речовин, яш регулюють споживання та перетравшсть корму, позитивно впливають на продуктивнють i як1сть про-дукци та дозволяють значно знизити витрату кормiв на 1 приросту. Таким властивостям вщповщае бюло-гiчно активна речовина - лецитин. Бшьшстъ досль джень, якi спрямованi на вивчення потреби тварин у лецитиш, проведенi на свинях та великий рогатiй ху-добi. Одночасно, ефективнiсть згодовування лецитину молодняку гусей практично не вивчалася, отже вико-ристання у годiвлi молодняку гусей породи «Датсь-кий легарт» лецитину соняшнику у рiзних к1лькостях i спiввiдношенях мае iновацiйний характер i е актуа-
Щд час проведения науково-господарського дос-лзду, який тривав 60 д1б i був подшений на два перю-ди (1 - 30 та 31 - 60 дiб), птицю утримували на гли-бокiй пiдстилцi. Площа посадки з розрахунку на одну голову в перюд 1 - 30 дiб 10 гол/м2 та 31 - 60 дiб 5 гол/м2, фронт годiвлi 1,5 см та 2 см. Годiвлю щддос-лщних гусей здiйснювали двiчi на добу повноращон-ними комбiкормами. Всi групи упродовж досл1дних перiодiв, як1 тривали 60 дiб, отримували повноращон-ний комбжорм, переважно i3 зернових кормiв.
Рiст i розвиток молодняку гусей визначався за за-гальноприйнятими в зоотехнп методиками на основi перюдичних щотижневих зважувань вiд добового в^ i до 60 дiб.
У шнщ науково-господарського експерименту
льним на даний час .
У дослвдженнях В. В. Микитюк, Р. А. Скрипник, I. С. Глух (Mykytiuk et al., 2007) в1дм1чено, що при вве-денш до ращону ремонтного молодняку свиней 0,35% сухого лецитину соняшнику, середньодобовий при-picT живо! маси при вах р1вних умовах утримання i год1вл1 склав 625 г, що на 111 г бшьше, нiж у тварин, яш одержували прототип, i в перюд вiдгодiвлi свиней вiн становив 689 г, що на 141 г бшьше. Отже викорис-танням у годiвлi свиней лецитину сприяе покращенню вiдгодiвельних властивостей.
Метою роботи було встановити оптимальну кшь-шсть лецитину соняшнику у комбiкоpмi для молодняку гусей м'ясного напряму продуктивносп та досль дити його вплив на штенсившсть росту птищ та пока-зники забою.
MaTepiai i методи досл1дження
Екcпеpиментальнi дослвдження проводились у ПП «Орбгга» Миколавсько! облаcтi. Доcлiдження пожив-ноcтi i якоcтi коpмiв, а також гематолопчних показ-ник1в гусей за перюд досаду пpоведенi у лабораторп кафедри технологи коpмiв i годiвлi тварин Дншропе-тровського державного агpаpно-економiчного ушвер-ситету та науково-доcлiдному центpi бюбезпеки та екологiчного контролю pеcуpciв агропромислового комплексу.
Ввдповвдно до схеми досаду (табл. 1) у добовому вщ було вiдiбpано по 200 голiв молодняку гусей чо-ловiчоl стап - аналогiв за вiком, живою масою, про-дуктивнicтю, клiнiчним станом здоров'я. Дат методом випадково! вибipки гусей pоздiлили на п'ять груп по 40 голiв у кожнш - I була контрольною, II, III, IV i V досадт (Fisinin and Imangulov, 2000).
Таблиця 1
проводили контрольний забш паддосладно! птицi за методикою ВНДГПП (Fisinin and Imangulov, 2000).
Забшш якоcтi гусей оцiнювали за такими показни-ками: маса патрано! тушки, маса внутршнього жиру, маса шири з пвдшшрним жиром, маса исток та маса !спвних частин гусей.
Бюметричну обробку даних здiйcнювали за допо-могою програмного забезпечення MS Excel з викори-станням вбудованих статистичних функцiй.
Результата та Тх обговорення
Однieю з важливих умов устшного ведения галузi гуciвництва е нормована фiзiологiчно обгрунтована годiвля птищ, яка здшснюеться за рахунок викорис-
Схема науково-господарського дослiду
Група Кшьюсть голш у групi Умови проведення дослщу
Шдготовчий перiод (5 дб) Основний перiод
I - контрольна 40 ОК Основна кормосумш (ОК )
II - дослщна 40 ОК (ОК) + 0,2 % соняшникового лецитину
III- дослщна 40 ОК ОК + 0,3 % соняшникового лецитину
IV- дослдаа 40 ОК ОК + 0,4 % соняшникового лецитину
V- дослiдна 40 ОК ОК + 0,5 % соняшникового лецитину
тання повнорац1онних комб1корм1в та кормових добавок, у тому числ1 i б1олог1чно-активних речовин.
Починаючи з добового вiку, I (контрольна) група гусей отримувала впродовж дослвдного пeрiоду, пов-норацiонний комбiкорм виготовлений в умовах приватного п1дприемства «Орб1та», II, III, IV та V (досл1-днi) групи отримували повнорацiонний комбiкорм з додаванням до його складу рiзних доз лецитину соняшнику заметь аналог1чно1 к1лькост1 макухи со!.
Основну кормосумiш (ОК) було збалансовано за основними поживними речовинами вiдповiдно до загальноприйнятих норм живлення з урахуванням породи та в1кового пeрiоду.
Одним з найб1льш важливих показник1в, який ха-рактеризуе м'ясну швидкостиглiсть та iнтeнсивнiсть росту м'ясно! птицi е показник живо! маси.
Жива маса в1дноситься до шльшсних ознак та ха-рактеризуеться спадковими особливостями, при цьо-му важливу роль вiдiграють умови годiвлi та утри-мання.
На початку досл1ду жива маса гусенят мала не сут-
тев1 в1дм1нност1 у розрга досл1дних груп, що св1дчить про аналопчшсть в1д1брано! птиц1, 1 становила в сере-дньому 116 - 118 грам. Починаючи з першого тижня вирощування жива маса гусенят дослвдних груп, яким згодовували лецитин соняшнику, дещо зб1льшуеться. Якщо, на початку це було не досить сильно виражено, то починаючи з другого тижня вирощування ця перевага стае б1льш значною. Так, жива маса гусенят у в1ц1 двох тижн1в у контрольнш груп1 склала 1287 г, в той час як жива маса гусенят II, III, IV та V досл1дних груп була б1льшою на 1,4%, 4,3% (Р < 0,01), 6,2% (Р < 0,001) та 4,9% (Р < 0,001) ввдповвдно. Так1 ввдмшносп м1ж п1ддосл1дними групами спостер1галися протягом всього пер1оду вирощування (табл. 2).
Так, в к1нц1 першого пер1оду вирощування, а саме у в1ц1 чотирьох тижн1в, жива маса гусей четверто! досл1дно! групи склала 3350 г, що на 8,0% (Р < 0,001) б1льше по в1дношенню до контрольно! групи, на 5,6% в1дносно II дослвдно! групи, на 2,8% (Р < 0,01) III та на 2,2% (Р < 0,01) V досл1дно! групи.
Динамжа живо'1 маси молодняку гусей, г (M ± m, n = 40)
Таблиця 2
В1к, ти-жшв Група
контрольна досл1дна
I II III IV V
Добов1 118 ± 0,39 116 ± 0,53* 118 ± 0,23 120 ± 0,31* 116 ± 0,85
1 407 ± 2,91 414 ± 3,17 426 ± 1,98* 431 ± 2,36** 428 ± 1,47**
2 1287 ± 4,79 1305 ± 6,53 1342 ± 2,87** 1367 ± 2,35*** 1350 ± 4,00*
3 2252 ± 8,97 2291 ± 3,91* 2361 ± 3,37** 2406 ± 3,95*** 2382 ± 5,32**
4 3103 ± 13,13 3162 ± 9,95* 3255 ± 7,45** 3350 ± 10,04*** 3275 ± 5,18**
5 3429 ± 10,83 3505 ± 5,96** 3601 ± 8,15** 3701 ± 8,73** 3619 ± 7,61**
6 3865 ± 17,20 3956 ± 11,06* 4025 ± 17,46** 4201 ± 12,51*** 4084 ± 18,29**
7 4232 ± 17,67 4319 ± 8,36* 4418 ± 9,80** 4616 ± 9,48*** 4450 ± 9,82**
8 4696 ± 13,25 4786 ± 10,56* 4941 ± 17,51** 5153 ± 15,43*** 5008 ± 15,71***
9 5331 ± 15,31 5451 ± 16,37* 5602 ± 12,62*** 5878 ± 10,71*** 5731 ± 13,98***
Примтка: * -Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 mpiemHO до контролю
Сл1д зазначити, що в к1нц1 другого перюду вирощування у в1ц1 дев'яти тижн1в гусенята контрольно! групи поступалися II дослвднш груш на 2,3%, III - на 5,1% (Р < 0,01), IV - на 10,3% (Р < 0,001) та V - на 7,5% (Р < 0,05) в1дпов1дно.
З метою вивчення анатомо-морфолопчного складу у п1ддосл1дно! птиц1 по зак1нченню науково-господарського досл1ду у 60-добовому в1ц1 було проведено !х контрольний заб1й. Результати наших досл1-джень св1дчать про те, що р1зна к1льк1сть соняшнико-
вого лецитину у рац1онах молодняку гусей, п1д час !х вирощування на м'ясо неоднаково впливають на 1хн1 заб1йн1 якост1 (табл. 3).
З даних таблиц1 3 видно, що згодовування молодняку гусей у склад1 комб1корм1в соняшникового лецитину сприяло п1двищенню !х живо! маси у досл1дних групах в1дпов1дно на 1,8%, 5,3%, 9,4% та 7,5% в1дно-сно аналог1в контрольно! групи.
Таблиця 3
Результати aHaTOMÍ4HOi' розробки туш гусей, (n = 3, X + S—)
Показник Група
I II III IV V
Жива маса перед забоем, г 5317 ± 88,98 5413 ± 42,62 5600 ± 70,71 5817 ± 28,58* 5715 ± 36,91*
Маса потрошено! тушки, г 3114 ± 66,61 3214 ± 39,35 3330 ± 12,75 3497 ± 28,34* 3381 ± 31,70
Маса м'яз1в, г 1660 ± 28,28 1710 ± 28,28 1787 ± 10,80* 1895 ± 16,20* 1812 ± 42,77
Маса внутршнього жиру, г 175 ± 4,60 185 ± 3,19 202 ± 7,65 219 ± 5,02* 207 ± 6,10
Маса шк1ри з п1дшк1рним жиром, г 601 ± 14,85 636 ± 13,53 665 ± 7,08 722 ± 7,18 679 ± 21,25
Маса к1сток, г 678 ± 28,80 683 ± 8,16 677 ± 13,39 662 ± 12,42 683 ± 14,72
Маса !ст1вних частин, г 2435 ± 37,84 2513 ± 22,61 2612 ± 18,17* 2684 ± 18,93** 2652 ± 40,23*
М'ясо-к1стковий шдекс 1,77 1,77 1,86 1,98 1,89
Прим1тка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01 пор1вняно до контролю
За масою потрошено! тушки перевага гусей досль дних груп складала вщповвдно - 3,2%, 6,9%, 12,3% та 8,6 %. Найб1льша маса м'яз1в спостер1галася у гусей IV дослвдно! групи i склала 1895 г, що на 14,2% пере-вищило масу м'язiв гусей контрольно! групи. Маса M^3iB II, III та V дослщних груп за аналопчним пока-зником була бшьшою на 3,0 %, 7,7 % та 9,2 % у по-рiвняннi з I контрольною групою.
Використання соняшникового лецитину у рацю-нах молодняку гусей зумовило збшьшення маси вну-трiшнього жиру. Так, за цим показником перевага дослвдних груп становила - 5,7%, 15,4%, 25,1% та 18,3% вщповвдно до аналопв контролю.
Подiбна закономiрнiсть встановлена i за масою шири з пiдшкiрним жиром. Так, за цим показником гуси дослщних груп на 5,8% - 20,1% переважали аналопв контрольно! групи.
Також слщ зазначити не суттeвi вiдмiнностi за масою исток у шддослвдних групах.
Слiд вiдмiтити, що використання комбжорму з рь зним вмютом лецитину впливае на масу !спвних частин. Так, при додаванш 0,4% соняшникового лецитину до комбжорму гусей маса !'спвних частин IV групи зб№шилася на 10,2% вщносно контролю, II, III та V дослвдш групи переважали за аналопчним показником контроль на 3,2%, 7,3% та 8,9%.
Зазначеш змши призвели до полiпшeння м'ясо-кiсткового iндeксу. Так,у птицi III,IV таV дослвдних група перевага за даним показником склала 5,1 %, 11,9% та 6,8% ввдповщно до аналопв контрольно! групи. Даний показник у птиц II дослвдно! групи були на одному рiвнi з контрольною групою.
Висновки
Внаслiдок проведених дослщжень встановлено, що при згодовуванш комбiкорму молодняку гусей лецитину соняшнику позитивно впливало на штенси-вшсть росту та !х забiйнi показники та дало змогу
зменшити витрати корму на одиницю приросту. Оптимальною дозою лецитину сояшнику у комбiкормi для молодняку гусей е 0,4% за масою, що сприяе пвд-вищення середньодобових приростiв на 10,4% та пвд-вищення рiвня рентабельностi на 7,8% порiвняно з аналогами контрольно! групи.
Перспективи подальших дослгджень. Перспективою подальших дослщжень е встановлення впливу рiзно! кшькосл i джерел лецитину соняшнику у годь влi батьк1вського стада гусей породи «Датський легарт», тощо.
Бiблiографiчнi посилання
Zharkova, I., Egorov, I.A., Okolelova, T.M., Parikov, P.N. (2004). Osobennosti kormlenija gusej. Kombikorma. 3, 50 (in Russian). Ageev, V.N. (1987). Kormlenie pticy: Spravochnik.
M.:VO «Agropromizdat» (in Russian). Fisinin, V.I., Imangulov, Sh.A. (2000). Metodicheskie rekomendacii po provedeniju nauchnyh issledovanij po kormleniju sel'skohozjajstvennoj pticy. RASHN; MNTC «Plemptica»VNITIP. Sergiev Posad (in Russian).
Mykytiuk, V.V., Skrypnyk, R.A., Hlukh, I.S. (2007). Vykorystannia letsetynu yak kormovoi dobavky v ratsionakh molodniaku svynei. Visnyk Instytutu tvarynnytstva tsentralnykh raioniv UAAN: Naukovo-vyrobnyche vydannia. Dnipropetrovsk: Delita. 2, 117123 (in Ukrainian). Ruban, N.O., Tsap, S.V., Orishchuk, O.S. (2015). Produktyvnist i biokhimichni pokaznyky krovi molodniaku husei za dii soniashnykovoho letsytynu. Naukovo-tekhnichnyi biuleten NDTs biobezpeky ta ekolohichnoho kontroliu resursiv APK [elektronnyi resurs]. 3, 3 (in Ukrainian).
Стаття над1йшла до редакцп 22.09.2016
