CC BY
41
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6711
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.085.24/.55
Ефектившсть нормування селену у годiвлi молодняку перепелiв м'ясного
напряму продуктивное^
До^дження проведет в умовах науково-до^дно! лабораторп кормових добавок Нацюнального утверситету бюре-сурЫв i природокористування Украши на молодняку перепелiв у 1-35-добовому вщ. Мета до^ду - встановити ефективш рiвт додаткового введення Селену у комбжорм для молодняку перепелiв шляхом порiвняння !х зоотехтчних показниюв. Було сформовано 5 груп з добових перепелiв по 100 голiв у кожтй. Птиця контрольно! групи отримували комбжорм без додаткового включення Селену. У комбжорм до^дних груп Селен уводили у кiлькостi: 2 група - 0,1 мг, 3 група - 0,2 мг, 4 група -0,3 мг i 5 група - 0,4 мг/кг корму. Для визначення впливу Селену на продуктивш ознаки перепелiв було проведено облж !х збереженостi, споживання корму, визначено живу масу та обраховано витрати корму на 1 кг приросту живо! маси.
У ходi до^джень встановлено, що рiвень збереженостi перепелiв досить високий у тддо^дних групах, краща жива маса вiдмiчена у тварин, яю споживали додатково 0,4 мг Бе, а найнижчi витрати корму на 1 кг приросту - у птищ, якт згодовували 0,2 мг Бе понад його природтй вмкт у кормi.
Отже, до^джуваний мжроелемент в зазначених дозах сприяе збтьшенню продуктивностi перепелiв та зниженню витрат кормiв на 1 кг приросту !х живо! маси.
Ключовi слова: перепели, Селен (Бе), ркт, маса тма, витрати корму, комбжорм.
Эффективность нормирования селена в кормлении молодняка перепелов
мясного направления продуктивности
Исследования проведены в условиях научно-исследовательской лаборатории кормовых добавок Национального университета биоресурсов и природопользования Украины на молодняке перепелов в 1-35-суточном возрасте. Цель опыта -установить эффективные уровни дополнительного введения Селена в комбикорма для молодняка перепелов путем сравнения их некоторых зоотехнических показателей. Было сформировано 5 групп суточных перепелов по 100 голов в каждой. Перепела контрольной группы получали комбикорм без дополнительного включения Селена. Для перепелов опытных групп Селен вводили в количестве: 2 группа - 0,1 мг, 3 группа - 0,2 мг, 4 группа - 0,3 мг и 5 группа - 0,4 мг/кг корма. Для определения влияния Селена на продуктивные качества перепелов было проведено учет их сохранности, потребление корма, определена живая масса и рассчитаны затраты корма на 1 г прироста живой массы.
В ходе исследования установлено, что уровень сохранности перепелов достаточно высокий в подопытных группах, лучшая живая масса отмечена у животных, потреблявших дополнительно 0,4 мг Бе, а самые низкие затраты корма на 1 кг прироста - у птицы, которой скармливали 0,2 мг Бе.
Таким образом, исследуемый микроэлемент в указанных дозах способствует увеличению продуктивности перепелов и снижению затрат корма на 1 кг прироста их живой массы.
Citation:
Holubiev, M.I., Holubieva, T.A. (2016). Effective levels of selenium in the feeding of growing quail meat production. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 48-51.
M.I. Голубев, Т.А. Голубева [email protected], [email protected]
Нацюнальний утверситет бюресурсгв i природокористування Украши, вул. Герогв Оборони, 11, м. Кшв, 03041, Украша
М.И. Голубев, Т.А. Голубева [email protected], [email protected]
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, Киев, 03041, Украина
Ключевые слова: перепела, Селен (Se), рост, масса тела, затраты корма, комбикорм.
Effective levels of selenium in the feeding of growing quail meat production
M.I. Holubiev, T.A. Holubieva [email protected], [email protected]
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
The studies were conducted in growing quail meat production at the age of 1-35 days in the research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. The research goal was to establish effective levels of additional introduction of Selenium in fodder for growing quail by comparing them to some zoo-technical indicators. Five groups of 100 quails were formed. The quails of the Control Group were fed a standard diet without the inclusion of additional Selenium. The quails of the trial groups received a standard diet supplemented with selenium: group 2 - 0.1 mg, group 3 - 0.2 mg, group 4 - 0.3 mg and group 5 - 0.4 mg / kg feed. For a determine the effect of selenium on the productive qualities of quails was conducted taking into account their ofpreservation, feed intake, body weight is determined and calculated feed cost per 1 g of live weight gain.
During the study established that the level of preservation quails high enough in the experimental groups, the best body weight was observed in animals consuming an additional 0.4 mg of Se, and the lowest feed consumption per 1 kg of growth - from poultry which were fed 0.2 mg Se .
Thus, investigated of trace elements in the indicated doses increases the productivity of quails and decrease feed costs per 1 kg of live weight gain
Key words: quails, Selenium (Se), growth, body weight, feed consumption, feed.
Вступ
Ниш Селен, як правило, вважаеться незамшним елементом живлення для тварин i людини. BiH е не-вщ'емною складовою значно! кшькосп селенопроте!-шв, бглъшгсть з яких бере участь у процесах антиок-сидантно! системи оргашзму. Селен е частиною глу-татюнпероксидази, яка усувае деяш джерела вшьних радикалiв вщ метаболiчно!' активносп (Rotruck et al., 1973).
Результати численних дослвджень переконливо сввдчать про те, що деяш з функцш Селену тюно пов'язаш з вггамшом Е за нормального обм^ речо-вин. Бшьшють клшчних ознак його дефщиту ввдбу-ваються в асощацп з дефщитом вгташну Е i тому деяш симптоми можуть бути полегшеш або навпъ усунеш внаслщок додавання добавок або з Se або з вгтамшом Е (Stolz et al., 1994). Крiм того добре описано ефективну дш вгтамшу E i Se щодо сприяння пе-рекисному оксиленш лшдав у бюлопчних мембранах незалежно один ввд одного або при стльнш до (Hoekstra, 1975).
Додавання Селену до рацюну тварин було звичай-ною практикою протягом багатьох рошв, в основному тому що вш, як правило, в рослинних iнгредiентах рацюну нижче рiвня, який потрiбен твариш, а також iз-за його значно! варiабельностi концентрацп у рос-линах (Whanger, 2002). Нерiвномiрний розподш Селену у групп i водi зумовлюе широк! коливання концентрацп його в рослинах р!зних природно-ктматичних зон, тому доцшьно до рацюну тварин додавати селе-новмюш сполуки.
Метою нашого дослвдження було встановлення ефективного р!вня Селену у ком6шэрм! для молодняку перепелiв, яких вирощують на м'ясо, шляхом порь вняння !х зоотехнiчних показнишв.
Матерiал i методи дослiджень
Дослвдження було проведено у науково-дослiднiй лаборатори кормових добавок Нацiонального унiвер-ситету бюресурав i природокористування Укра!ни. 1з добових перепеленят було сформовано за принципом аналопв 5 груп, по 100 гол!в у кожн!й.
Кшьшсть Селену у комбiкормах для дослвдних груп перепелiв регулювали шляхом додавання Натрш селенiту (Na2SeO3) за схемою дослвду (табл. 1).
Таблиця 1
Схема науковр-господарського дослiду
Група Вм!ст Se у комбжорм^ мг/кг
1-контрольна *БК (природний ршень)
2-дослiдна БК + 0,1 мг Se
3-дослщна БК + 0,2 мг Se
4-дослiдна БК + 0,3 мг Se
5-дослiдна БК + 0,4 мг Se
--
БК - базовий комбжорм.
Упродовж експерименту (з 1 по 35 день) птиця отримувала розсипш повнорацiоннi ком6!корми за спецiальною рецептурою, вщповвдно метi дослiджен-ня. Рецепти ком6шорм!в, як1 використовувалися в дослщ, наведенi в таблицi 2.
Таблиця 2
Склад K0M6iK0pMiB для молодняку перепелiв, %
Показник Вжовий перiод, д!6
1-21 22-35
Кукурудза 30,0 15,0
Макуха соева 42,0 29,5
Пшениця 16,0 42,5
Шрот соняшниковий - 7,0
Борошно рибне 8,9 -
Ол1я соняшникова - 3,0
Борошно вапнякове 0,5 1,0
Премiкс 1,6 2,0
Дослщ був подшений на 2 перюди: 1 - 21 та 22 -35 д1б, кожен з яких характеризувався певним р1внем поживних речовин у комбшормг
Упродовж дослщу проводився облж збереженосп погол1в'я, вагового росту перепел1в та обчислювався абсолютний, середньодобовий i вщносний прирости !х живо! маси, а також витрати кормiв на 1 кг приросту маси тша.
У шнщ основного перiоду дослщу по досягненнi перепелами 35-добового в^ ввдбувся плановий забiй птицi з метою вивчення морфолопчного та хiмiчного складу грудних м'язiв.
Рiст перепелiв оцiнювався на основi визначення ввдповвдних зоотехнiчних показник1в. Живу масу птиц вiком 1, 7, 14, 21, 28 та 35 дiб визначали iндивi-дуальним зважуванням на вагах типу ВЛКТ-500 з точнiстю до 0,01 г.
При забо! перепелiв визначали анатомо-морфологiчний склад !х тiла. Для цього забивали по 4 голови (2 самщ i 2 самки) з кожно! групи з наступним розтином i зважуванням окремих частин та оргашв. Для забою вщбирали птицю з живою масою, що ввд-повiдала середнш величинi по групi.
Бiометричну обробку даних здiйснювали на ПЕ-ОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel 2003 з використанням вбудованих статистичних функцiй.
Результати та ix обговорення
При узгодженнi одержаних результапв iз ди-намiкою збереженостi поголiв'я (рис. 1), можна дiйти певних висновшв вiдносно оптимальних параметрiв мшерального живлення перепелiв.
■Група 1 "Група 2 ■Група 3 - Група 4 " Група 5
96
0
10
30
20
BiK перепешв. flio
Рис. 1. Збережешсть поголiв'я перепелiв, %
вiковий перюд вирощування перепелiв, яким згодо-вують комбжорм, що характеризуеться пiдвищеним проте!новим рiвнем. У цей перiод спостертаеться найбiльший вiдхiд птицi. Слiд вщмггити, що втрати птицi за перюд науково-господарського дослщу були незначнi.
У перюд науково-господарського дослщу спожи-вання корму молодняком перепелiв пщдослвдних груп ввдносно контролю було на рiвнi 101,2 - 101,9 %, а коефщент споживання корму був рiзний (рис. 2).
У середньому за час дослвду добове споживання комбжорму перепелами пiддослiдних груп знаходи-
лось у межах 22,2 - 22,6 г iз розрахунку на одну голову.
s
н
я
*
о с О
800 780 760 740 720 700
1 група 2 група 3 група 4 група 5 група
S
^
И
ц
О о и rt ч о
ч
Спожито корму на 1 голову за дослщ, Додано Селену на 1 кг комбжорму, мг
Рис. 2. Залежшсть споживання корму ввд piitnu Селену у комбiкормi
За весь перiод науково-господарського дослiду найбiльшу кшьшсть комбiкорму спожили перепели 21 групи, яким додатково уводили у корм 0,1 мг Селену, а найменшу - контрольно!, яка отримувала комбь корм з природшм вмiстом Селену.
У результатi проведеного дослвду (табл. 3) було встановлено, що змша рiвня Селену у комбiкормi для молодняку перепелiв впливае на живу масу.
Жива маса перепелiв вщ добового з досягненням 35-добового вшу змiнювалась по-рiзному i залежала вiд вмiсту Селену у комбшормг Слад вiдмiтити, що рiзниця у живiй масi до 21-добового молодняку вiро-пдно не вiдрiзнялась, тодi як у 28-добового молодняку 5-1 групи вона була вищою на 2,1% (P<0,05) порь вняно з контролем. У 35-добовому вiцi жива маса перепелiв 3-, 4- та 5-! груп була бшьшою вiдповiдно на 1,5% (P < 0,05), 1,7% (P < 0,05) та 1,9% (P < 0,05) порiвняно з перепелами контрольно! групи.
За формою криво! збереженостей по шддослщним групам можна ввдзначити, що критичним е перший
Жива маса молодняку перепелiв, г
Таблиця 3
Bk, Група
дiб 1 2 3 4 5
1 9,36 ± 0,101 9,35 ± 0,115 9,36 ± 0,112 9,37 ± 0,102 9,35 ± 0,101
7 28,75 ± 0,520 28,66 ± 0,496 28,83 ± 0,515 28,94 ± 0,526 28,91 ± 0,499
14 82,49 ± 0,848 82,41 ± 0,873 82,36 ± 0,920 82,98 ± 0,791 83,33 ± 0,789
21 134,25 ± 1,072 134,80 ± 0,967 135,58 ± 1,047 135,78 ± 1,023 136,20 ± 1,011
28 190,46 ± 1,204 191,84 ± 1,276 192,09 ± 1,220 193,54 ± 1,177 194,44 ± 1,263*
35 237,15 ± 1,305 239,05 ± 1,440 240,74 ± 1,228* 241,09 ± 1,375* 241,56 ± 1,290*
Р < 0,05 по вщношенню до контрольно! групи.
Та6мицм 4
BHTpaTH KopMy iii;uoc.ii;uinMn nepene^aMH, r_
BiK, gi6 rpyna
1 2 3 4 5
1-7 1,691 1,688 1,691 1,693 1,697
8-14 2,227 2,228 2,222 2,229 2,224
15-21 3,019 2,938 2,996 3,055 3,045
22-28 3,589 3,577 3,631 3,563 3,505
29-35 5,675 5,908 5,539 5,662 5,627
1-35 3,240 3,268 3,216 3,240 3,220
HeogHaKoBa iHTeHcuBHicTb pocTy nepenegiB 3a pi3-Horo BMicTy CegeHy y ROMÖiRopMi no3Hanugaca Ha bh-TpaTax KopMy Ha oguHuuro npupocry ix ®hboi Macu (Ta6g. 4).
TaK, 3a Becb nepiog Bupo^yBaHHa HaÜBH^i Bmpam KopMy Ha oguHuuro npogyKuii BigMiHeHo y MogogHaKy 2-i' rpynu, moMy 3rogoByBagu KoM6iKopM, go aKoro gogaTKoBo BBogugu CegeH y KigbKocTi 0,1 Mr/Kr KopMy, ^o 6ygo Ha 0,9-1,6% BignoBigHo 6igbme, Hi® y niggoc-gigHHX rpynax.
B cepegHboMy 3a Becb nepiog Bupo^yBaHHa BHTpaTH KopMy 6ygu HanHH^HHMH y muui 3-i rpynu, ^o Ha 0,7% HH^ne nopiBHaHo 3 KoHTpogeM.
Bhchobkh
1. ^ogaBaHHa go KoM6iKopMy nepenegiB, aKux bh-po^yMTb Ha M'aco, 0,4 Mr CegeHy cnpuae nigBH^eHHM ix ®hboi Macu Ha 1,9% Ta BucoKoMy piBHM 36epe®eHoc-Ti norogiB'a.
2. nepenegu, aKHM y KoM6iKopMi 3rogoByBagu goga-tkobo 0,1 Mr CegeHy, xaparcreproyBagHca HauBH^HMH BHTpaTaMH KopMy Ha oguHuuro npogyKuii, ^o Ha 0,9%
BH^e nopiBHaHO 3 nepenegaMH, aKi cno^HBagH 6a3oBHH KOM6iKOpM.
3. HanHH^ni BHTpaTH KopMy Ha 1 Kr npHpocTy ®HBOI MacH 6ygo BigMiHeHo y nepenegiB, aKi gogaTKOBO OTpu-MyBagu 0,2 Mr CegeHy go pa^OHy, ^o 6ygo Ha 0,7% MeHme 3a Kompogb.
eis^iorpa^inm iiocii. lanim
Hoekstra, W.G. (1975). Biochemical function of selenium and its relation to vitamin E. Federation proceedings. 34, 2083-2089. Stolz, R.W., Saini, K.A., Reddy P.C., Reddy C.C. (1994). Dietary vitamin E and selenium effects on resistance of oxidative stress in rat liver mitochondria. Biochemistry and molecular biology international. 34, 1215-1225.
Rotruck, J.T., Pope, A.L., Ganther, H.E. (1973). Selenium: Biochemical role as a component of glutathione peroxidase. Science. 179, 588-590. Whanger, P.D. (2002). Selenocompounds in plants and animals and their biological significance.. Journal of the American College of Nutrition. 21, 223-232.
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 5.10.2016
