CC BY
27
Ukrainian Journal of Ecology, 7(1), 37—45, 2017
ARTICLE UDC 636.59.087.7:598.261.7
IMPACT OF DIFFERENT LEVELS OF ARGININE ON ZOOTECHNICAL INDICES AND SLAUGHTER CHARACTERISTICS OF YOUNG QUAILS
I. Ibatullin, A. Omelian, M. Sychov
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine E-mail: sychov@ukr.net
The productivity of young meat quails was estimated at use of feed with different levels of arginine. Experimental studies were conducted in course of Problem Research Laboratory of feed additives of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Pharaoh quails were used for scientific experiment that was carried out by method of analog groups. Arginine level contamination in the diets of experimental groups was regulated by the introduction of feed synthetic analogs of amino acid. Part of arginine in mixed fodder of poultry control group was 1.57 % in the fodder of quails of 2-nd, 3-rd, 4-th and 5-th research groups and that were 1.39, 1.48, 1.66, 1.75 % respectively. The feeding of the was done by group and feed was distributed twice — in morning and evening. Ii was proved that the feeding of quails by mix fodder with arginine content of 1.66% contributes to increment of the live weight by 2.6 % on average, daily gain - by 2.7 %, the weight before slaughter by 3 % and reduce the cost of feed per 1 kg of growth by 1.5 %. This could contribute to the further research of arginine-lysine optimal ratio in mixed fodder for quails and their impact on zootechnical indices.
Keywords: quails; arginine; mixed fodder; zootechnical indices; slaughter chracterictics
ВПЛИВ Р1ЗНИХ Р1ВН1В АРГ1Н1НУ НА ЗОТЕХН1ЧН1 ТА ЗАБ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ
МОЛОДНЯКУ ПЕРЕПЕЛ1В
I.I. 1батуллш, А.М. Омельян, М.Ю. Сичов Нащональншуниверситет бкреурав i природокористування Украти E-mail: sychov@ukr.net
Проведено оцшку продуктивное^ молодняку перепелов, яких вирощували на м'ясо, за використання комбторшв з pi3HHMH рiвнями арпншу. Експериментальн досл^дження проводились в умовах проблемно!' науково-досл^дно! лаборатори кормових добавок Нацюнального унверситету бюресурав i природокористування Украни. Матерiалом для науково-господарського досмду були перепели породи фараон. Досл^д проводився за методом груп-аналопв. Рiвень аргшшу у рацюнах досл^дних груп регулювався за рахунок введення до комбторму синтетичних аналопв ще! амшокислоти методами вагового дозування та багатоступеневого змшування. Кльшсть арпншу у комбiкормi для птиц контрольно!' групи складала 1,57 %, у рацюнах перепелiв 2-!, 3-i', 4-i' та 5-i' дослдних груп — вiдповiдно 1,39, 1,48, 1,66 та 1,75 %. Комбiкорми згодовували у сухому розсипному виглядi. Го^вля молодняку була груповою. Добову шльшсть комбiкорму роздавали дворазово — вранц та ввечерi. Встановлено, що згодовування перепелам комбiкорму iз вмiстом арпншу 1,66 % сприяе збiльшенню !х живо! маси на 2,6 %, середньодобових приростiв — на 2,7 %, передзабiйноi маси на 3 %, маси непатрано! тушки — на 4,4 %, напiвпатраноi тушки — на 2,6 % та патрано! тушки — на 2,9 %.та зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 1,1 %. Встановлено перспективу подальших до^джень, яка полягае у встановленнi оптимального сшвв^дношення аргiнiну до лiзину у комбтормах для перепелов та виявлення !'х впливу на зоотехнiчнi та забшш показники птицi.
KiU040Bi слова: перепели; аргЫн; комбжорм; зоотехтчт показники
Citation:
Ibatullin, I., Omelian, A., Sychov, M. (2016). Impact of different levels of arginine on zootechnical indices and slaughter characteristics of young quails. Ukrainian Journal of Ecology, 7(1), 37-45. Submitted: 29.12.2016 Accepted: 30.01.2017
cross«* http://dx.doi.org/10.15421/2017Q4 © Ibatullin, Omelian, Sychov, 2017
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License
ВСТУП
Бюсинтетичн особливостi aprÎHÎHy пояснюють важливiсть амшокислоти у процесах живлення. Шляхи синтезу аргшшу, залежно bîa природи оргашзму, вiдрiзняються. Для одних ця амшокислота замшна для iнших — навпаки. Розiбравшись у послiдовностi бiохiмiчних реакцш, виникае розумiння додаткового вiкового впливу на утворення амшокислоти. Деяш ферменти, яш забезпечують перебiг синтезу, на певнш стади онтогенезу, неактивнi, що спричиняе перетворення незамiнноï форми аргшшу у замшну, i навпаки. Цшшсть амiнокислоти забезпечуеться, також, i процесами деградацп, утворюючи продукти, якi забезпечують додатковi функцiï.
Аргiнiн у клпинах тварин синтезуеться з глутамату через орштин та цикл сечовини (Ленинджер, 1974). Орнiтин (а, отже, i аргшш) може утворюватись також з глутамат-у-нашвальдепду шляхом трансамшування. Але нашвальдепд характерний здатнiстю до спонтанно!' ци^заци, пiсля яко1 вiн здатен синтезувати лише пролш. Якщо шлях бюсинтезу аргiнiну у бактерiй аналогiчний до утворення пролшу, за винятком двох додаткових еташв, якi запобiгають спонтаннш циклiзацiï глутамат-Y-напiвальдегiду, то у савщв для синтезу аргiнiну iснуе окремий шлях бюсинтезу — через зворотню орштин-8-амшотрансферазну реакцiю. Суть яко1 полягае у тому, що ензим орштин-8-амшотрансфераза, яка локалiзуеться у мiтохондрiальному матрикс^ перетворюе у-напiвальдегiд глутамату на орштин, який у свою чергу перетворюеться спочатку у цитрулiн, а потам в аргiнiн (як у ци^ сечовини) (Lehninger et. al., 2004).
На шляху синтезу аргшшу утворюються промiжнi продукти (оксиду азоту, креатин, фосфокреатин, орштин, креатинш), кожен з яких несе свою окрему бюлопчну цшшсть в оргашзмь Оксид азоту (NO), вiдомий ранiше лише як компонент смогу (густого туману з димом i кштявою), насправдi вщграе важливу роль у регулюванш низки фiзiологiчних процесiв, таких як передавання нервових iмпульсiв, зсiдання кров^ контроль кров'яного тиску. Орнiтин допомагае вив^ьненню гормону росту, сприяе в^новленню пошкоджених тканин, сприяе дезiнтоксикацiйним процесам у печшщ, за рахунок знешкодження амiаку. Креатин, фосфокреатин i креатинш виконують структурну функцiю в утворенш скелетно! мускулатури органiзму (Al-Daraji et al., 2012).
Аргшш тддаеться процесам деградаци з наступним утворенням бюлопчно важливих сполук. Вiн за природою кшцевого продукту деградацiï вiдноситься до глюкогенно! амiнокислоти, так як розщеплюеться до а-Кетоглутарату, а далi на глюкозу i глкоген (Tong & Barbul, 2004).
Деякi вченi позицюнують аргiнiн, як найбiльш унiверсальну амшокислоту в органiзмi тварин. Це пояснюеться тим, що вш потрiбен для синтезу одразу детлькох надзвичайно важливих сполук — орштину, поламiнiв (сперм^ину, спермiну i путресцину), пролiну, креатину цитрулшу, глутамату i агматину (Wu et. al., 1998). Аргiнiн виступае потужним каталiзатором у процесi вив!льнення гормону росту, iнсулiну та 1ФР-1 у потiк кровi (Newsholme et. al., 2005). Як попередник полiамiнiв, аргшш може розглядатися як стимулятор розвитку слизово! оболонки тонко! кишки — через прискорення мгготичного процесу, зб^ьшуеться число i розмiри клггин ворсинок слизово!.
У дослiдженнях на ссавцях показано, що добавки з аргшшу i глщину можуть шдвищувати експресiю антиоксидантних генiв i знижують експреаю прозапальних генiв у тонкш кишцi i жировiй тканинi (Fu et. al., 2005; Jobgen et. al., 2009; Wang et. al., 2008). Крiм того, у несприятливих умовах (знижений рiвень сирого протешу у рацюш) вш володiе здатшстю пом'якшувати стрес-фактор, що нормалiзуе процес розвитку i запобте зниженню м'ясно! продуктивностi, особливо у птицi у перший перюд росту (Ospina-Rojas et al. 2014).
Аргшш активно впливае на дшльшсть вилочково! залози, яка виробляе Т^мфоцити — клiтини, ят вiдiграють центральну роль у здшснеш набуто! специфiчноï iмунноï вiдповiдi. Тому, за рахунок стимуляцп iмунноï системи оргашзму, аргшш упов^ьнюе рiст пухлин, у тому чи^ ракових. Вшграе головну роль в утвореннi сечовини та сечово1 кислоти, а значить бере участь у знешкодженш кшцевих продуктiв азотного обмiну, якi утворюються шд час розпаду амiнокислот i шших азотовмiсних сполук в оргашзмь Оск1льки аргiнiн бере участь у транспортуванш i знешкодженнi надлишкового азоту в оргашзм^ сприяе пiдтримцi оптимального азотного балансу в оргашзмь Вш сприяе дезiнтоксикацiйним процесам у печшщ, перш за все, за рахунок знешкодження амiаку. Аргшш входить до складу багатьох ензимiв i гормошв. Надае стимулюючу дiю процесам вироблення шсулшу пiдшлунковою залозою як компонент вазопресину (гормону гiпофiзу) (Березов и др., 1983). Поеднання лiзину i аргшшу, активно використовуються гшоталамусом для синтезу соматолiберину, який стимулюе синтез аденогiпофiзом гормону росту (соматотропного гормону) (Кщеменко i iн. 2015).
Головним джерелом амiнокислот в органiзмi птищ виступають бiлки, як1 вона споживае з кормом. Амшокислотний склад протешу корму мае бути близький до амшокислотного складу б!лшв органiзму, тобто повноцшним у харчовому вiдношеннi. Такий б^ок, краще за будь-який шший, забезпечуватиме птицю достатньою кiлькiстю амшокислот (особливо незамiнних) необхiдних для росту та розвитку. Прийнято вважати, що "еталонний" за сво1м амiнокислотним складом б^ок мiститься в яйцях. У 1973 рощ сшльним рiшенням Всесвггньо1 органiзацiï охорони здоров'я (ВООЗ) i Всесвггньо1 продовольчо1 органiзацiï (FAO) введений показник бюлопчно! цшносп бiлкiв — амшокислотний скор (FAO/WHO, 1973).
ВПЛИВ АРГШШУ НА ПОКАЗНИКИ ПЕРЕПЕЛ1В
Порiвнявши бАки основних компонентiв комбжорму для перепелiв, стало зрозумiло, що вони неповноцшш, що цiлком лопчно i передбачувано, так як ця птиця споживае рослиннi корми, бАки яких зазвичай «бДш». Враховуючи цей факт, та те, що аргшш не здатен синтезуватись в оргашзм^ i перепели не можуть задовольнити власш потреби ендогенними ресурсами, виникае гостра необхДшсть введення синтетичного аналогу ще! амiнокислоти до комбiкормiв.
НайбАьшими виробниками продукци перепелiвництва е Франщя, Iспанiя, Iталiя, Китай i США. 1х iнiцiативу поступово перехоплюють 1нддя, Австралiя i Канада (Tavaniello, 2014). З кожним днем все больше зростае попит на м'ясо перепелiв в Укра!ш. Поступово вчорашнiй рДшсний делiкатес — перетворюеться на цшний продукт харчування доступний кожному. Основними причинами шдвищення iнтересу споживачiв е цшш смаковi i дiетичнi властивост продукту. Адже м'ясо перепелiв характеризуемся низьким рiвнем холестерину i високим вмштом полiненасичених жирних кислот.
Крiм того, вiдношення замiнних амiнокислот до незамшних становить 1,25, що вказуе на високу бюлопчну цшшсть перепелиного м'яса (Genchev et а1., 2008). Зростання штересу споживачiв — не едина причина розвитку галузь Висока вологоутримуюча здатнiсть м'яса надае сво! переваги пiд час реал1зац11 тушок перепелiв, що стимулюе виробникiв розвивати i розширювати виробництво з метою отримання прибутку (Genchev et а1., 2005, 2010).
Аналiз спецiальних джерел лiтератури (ЫЯС, 1994; Варигина, 2012; Порошинська, 2013) свiдчить про недостатню розробленiсть питання нормованого амшокислотного живлення м'ясних перепелiв. Зокрема, неоднозначнi даш вiдносно потреб перепелiв у амшокислотах, суперечлива iнформацiя про рiвень аргшшу у комбжорм^ обмаль даних щодо динамiки споживання комбiкорму та росту перепеленят шд впливом вищезгадано! амшокислоти. Iснуючi рекомендаци, крiм цього, встановлюють вимоги до нормування аргiнiну без урахування породно! належност i напряму продуктивност (Братишко i iн., 2005; 1батуллш i iн., 2006; Братишко i iн., 2013).
Вiдсутнiсть вищевказано! шформаци може вплинути на ятсть продукцп перепелiвництва, так як годiвля — це один iз найважливших факторiв, якi впливають на склад перепелиного м'яса (Gardzie1ewska et а1., 2005). Не збалансованiсть амiнокислотного живлення перепелiв слугуе причиною пiдвищення сполучно! тканини у м'язах, що негативно корелюе з вмктом структурних амшокислот колагену (аргiнiн, аланiн, глiцин, пдроксипролш, пролiн) (Keeton, 2004; Carnova1e, 2006).
Враховуючи високу бюлопчну цшшсть аргшшу i обмежешсть шформаци стосовно нормування ще! амiнокислоти у годiвлi перепелiв м'ясного напрямку продуктивностi, були проведенш досл1дження, метою яких стало встановлення оптимального рiвня аргiнiну у комбiкормi для молодняку перепелiв породи фараон шляхом порiвняння !х зоотехнiчних та забшних показникiв.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження iз встановлення оптимального рiвня аргiнiну у повнорацiонних комбжормах для перепелiв м'ясного напряму продуктивност проводили на кафедрi годiвлi тварин та технологи кормiв iм. П. Д. Пшеничного Нацюнального унiверситету бюресурав i природокористування Укра!ни. Вiдповiдно до схеми дослДу (табл. 1) з добових перепелiв, за принципом аналопв, було сформовано 5 груп, по 100 голiв у кожнiй.
Таблиця 1. Схема науково-господарського дослiду
Група Вмкт аргiнiну у 100 г комбжорму, %
1 (контрольна) 1,57
2 1,39
3 1,48
4 1,66
5_1,75
Птиця вах груп одержувала повнорацiонний комбжорм у розсипному виглядi двiчi на день (вранц та ввечерi). Перепели 1-! групи споживали комбiкорм з вмюгом 1,57 % жиру, 2-! — 1,39 %, 3-! — 1,48 %, 4-! — 1,66 %, 5-! - 1,75 %.
Пiддослiдне поголiв'я молодняку перепелiв утримували в одноярусних клiткових батареях: у кожнш клiтцi розмiром 105x70x30 см розмщувалися по 100 голiв. При цьому площа на одну голову становила 73,5 см2, фронт годiвлi — 1,5 см. Напування птиц здшснювалося за допомогою вакуумних напувалок.
За хiмiчним складом комбiкорми, як використовували у годiвлi перепелiв (табл. 2), були аналопчними i вiдрiзнялися лише за вмiстом аргiнiну вДповДно схеми дослiду.
Для визначення анатомо-морфологiчного складу тала з кожно! групи вiдбирали по 4 голови, з наступним розтином i зважуванням окремих частин та оргашв. Для забою выбирали nTaxiB з живою масою, що вiдповiдала середнiй величин по групi. Забiй проводили, керуючись вiдповiдними нормами про захист тварин тд час забою (European Communities, 2009).
Бюметричну обробку даних здшснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцш. При розрахунку статистично! достовiрностi враховували, що показник Р характеризуемся наступним чином: p < 0,05 - «Виявлено статистично достовiрнi (значущi) вГдмшност», p < 0,01 - «В1дмшносп виявленi на високому рiвнi статистично! значущостi».
Таблиця 2. Вшст енерги i основних поживних речовин у 100 г комбжорму
Показник Вмшт Показник Вмшт
Обмшна енергiя, МДж 1,34 Вп-амш А, МО 1500
Сирий проте!н, г 27,0 Вп-амш D3, МО 424
Сирий жир, г 5,0 Вiтамiн В1, мг 0,73
Сира клiтковина, г 2,7 Вгтамш В2, мг 0,7
Кальцш, г 1,0 Цинк, мг 7,4
Фосфор загальний, г 0,8 Марганець, мг 8
ЛГзин, г 1,7 Кобальт, мг 0,12
Метiонiн, г 0,75 Селен, мг 0,04
Аргшш, г 1,39-1,75* Йод, мг 0,03
Приметка: * — зпдно схеми дослiду (табл. 1)
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Головним показником продуктивност перепелiв м'ясного напрямку е приршт !х живо! маси. Отримаш результати свiдчать про вплив досл1джуваного фактора на нього (табл. 3).
Таблиця 3. Жива маса перепелiв, г
Вгк, Група
дг6 1 2 3 4 5
1 9,64±0,081 9,70±0,085 9,66±0,086 9,75±0,101 9,59±0,086
7 28,92±0,422 28,45±0,403 29,02±0,425 29,83±0,504 28,27±0,324
14 76,01 ±0,565 75,04±0,556 75,08±0,583* 77,46±0,601 77,23±0,566
21 132,72±0,692 130,26±0,787* 130,70±0,743* 134,88±0,734* 134,29±0,691
28 181,43±0,811 177,72±0,847** 178,85±0,995* 184,94±0,855** 183,59±0,918
35 232,90±1,105 226,96± 1,066*** 228,11±1,139* 238,98± 1,085*** 236,38±1,105*
*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 по вiдношенню до контрольно! групи
У добовому вщ жива маса перепелiв контрольно! i дослiдних груп вiрогiдно не вiдрiзнялась. Починаючи з 14-добового вiку перепели четверто! групи мали живу масу бiльшу на 1,9 %, тодi як друго! i третьо! груп — меншу на 1,3 % i 1,2 % (р<0,05) вiдповiдно до контролю.
У 21-добовому вiцi жива маса перепелiв четверто! групи, яким згодовували комбiкорм з вмiстом 1,66 % аргшшу, була на 1,6 % (р<0,05) бiльша, порiвняно з показником контрольно! групи, а друго! групи, з рiвнем аргшшу 1,39 % — на 1,9 % (р<0,05) менша.
При згодовуванш перепелам комбжорму з вмiстом 1,39 % аргшшу, !х жива маса у 28-добовому вiцi була на 2,0 % (р<0,01) менша порiвняно з контролем, а жива маса птиц четверто! групи була на 1,9 % (р<0,01) бiльшою.
У 35-добовому вщГ жива маса пiддослiдного поголiв'я друго! i третьо! груп було вiрогiдно менше вiд маси перепелiв контрольно! групи на 2,6 % (р<0,001) i 2,1 % (р<0,05) в^пов^но. Разом з цим, жива маса перепелiв четверто! групи була на 2,6 % (р<0,001) бiльшою шж у птицi контрольно! групи.
В^пов^но до змiн живо! маси змшювалися i показники середньодобових приростiв. Упродовж усього перюду вирощування середньодобовi прирости залежали вiд рiвня аргiнiну у комбiкормi (табл. 4).
Протягом першого i другого тижня життя перепели четверто! групи мали середньодобовий приршт бАьший за аналогiв контрольно! групи в^пов^но на 4,4 % i 1,0 %.
У перiод з 15 до 21 доби найбАьший середньодобовий приршт живо! маси був у перепелiв четверто! групи (на 1,5 % бгльший нiж у контролГ).
41
BnAMB APriHIHy HA nOKA3HMKM nEPEnEAIB
HanBHm,HH cepeAHbogo6oBHH npupicT 3a HeTBepTHH TH»geHb BupomyBaHHH 6yB y nepeneAÎB HeTBepToï rpynu, hkhm 3rogoByBaAH kom6îkopm 3 pÎBHeM aprÎHÎHy 1,66 %.
3a n'aTHH TH»geHb BupomyBaHHH HanBHm,i npupocTH »hboï Macn 6yAH y nepeneAÎB HeTBepToï rpynu, y hkhx ^h noKa3HHK nepeBum,yBaB aHaAorÎB K0HTp0AbH0Ï rpynu Ha 5,0 %, gpyroï — Ha 9,8 %, TpeTboï — Ha 9,7 % i n'aToï — Ha 2,4 %.
HanBH^HH cepeAHbOAo6oBHH npupicT 3a Becb nepiog AocAÎgy 6yB y nTH^ HeTBepToï rpynu — 6,55 r, m,o Ha 2,7 % (p<0,001) Bum,e Hλ y kohtpoaî.
Ta6AH^ 4. CepeAHbogo6oBÎ npHpocTH »hboï MacH, r
Bîkobhh nepiog, AÎ6 1-7 1 2,75±0,061 2 2,68±0,06 rpyna 3 2,76±0,062 4 2,87±0,075 5 2,67±0,047
8-14 6,73±0,094 6,66±0,110 6,59±0,099 6,80±0,108 6,99±0,100
15-21 8,10±0,129 7,89±0,14 7,94±0,123 8,22±0,128 8,15±0,126
22-28 6,96±0,162 6,78±0,16 6,88±0,165 7,16±0,130 7,04±0,162
29-35 7,35±0,240 7,03±0,240 7,04±0,246 7,72±0,277 7,54±0,266
3a yBecb nepioA AocAiAy 6,38±0,032 6,21 ±0,03*** 6,24±0,033** 6,55±0,032*** 6,48±0,032*
*P<0,05, ** P<0,01; *** P <0,001 no BÎAHomeHHro ao KOHTpoAbHoï rpynn.
AocAÎA^yBaHHH ^aKTop BnAHHyB hk Ha ÎHTeHCHBHÎcTb pocTy MOAOAHflKy nepeneAÎB, TaK i Ha BHTpaTH KopMy Ha OAнннцro npHpocTy »hboï MacH (Ta6A. 5).
Ta6AH^ 5. BHTpaTH KopMy Ha 1 Kr npHpocTy »hboï MacH, Kr
Bîk, rpyna
Ai6 1 2 3 4 5
1-7 1,823 1,821 1,839 1,791 1,843
8-14 2,585 2,597 2,608 2,563 2,624
15-21 2,937 2,953 2,867 2,866 2,862
22-28 3,761 3,835 3,795 3,772 3,832
29-35 4,500 4,541 4,553 4,443 4,502
3a yBecb nepiog 3,121 3,149 3,133 3,087 3,133
AocAiAy
3oKpeMa, y nepiog BupomyBaHHH 1-7 AÎ6, BHTpaTH KopMy Ha oAнннцro npHpocTy »hboï MacH y moaoahhky HeTBepToï rpynu, HKoMy 3rogoByBaAH kom6îkopm 3 bmÎctom 1,66 % aprÎHÎHy, 6yAH Ha 1,8 % MeHme, Hλ y kohtpoaî.
Ta caMa cuTya^a cnocTepiraAaca Ha gpyroMy th»hÎ BupomyBaHHH. Kpam,HMH BHHBHAucb nepeneAH TÎeï » HeTBepToï rpynu. Ha hhx BHTpanaAoca KopMy Ha 1 Kr npupocry Ha 0,9 % MeHme nopÎBHHHo 3 nepeneAaMH KoHTpoAbHoï rpynu, Ha 1,3 % - 3 gpyroro, Ha 1,7 % - 3 TpeTboro i Ha 2,3 % MeHme nopÎBHHHo 3 n'aToro rpynaMH.
Ha TpeTboMy th»hÎ BupomyBaHHH BHTpaTH KopMy Ha OAнннцro npupocry »hboï Macu y MoAogHHKy HeTBepToï rpynu 6yAH Ha 2,4 % MeHme, Hλ y kohtpoaî. AAe Kpam,i pe3yAbTaTH noKa3aAa nTH^ n'aToï rpynu ge ^h noKa3HHK 6yB MeHmHM Ha 2,6 %.
Y ocTaHHÎH nepiog BupomyBaHHH BHTpaTH KopMy Ha 1 Kr npupocry 6yAH HaHMeHmi y nтнцi HeTBepToï rpynu -Ha 1,3 % hî» nepeneAÎB KompoAro.
3a yBecb nepiog gocAÎgy BHTpaTH KopMy Ha bhpo6hh^tbo 1 Kr npupocry »hboï Macu 6yAH HaHMeHmuMH y MoAogHHKy HeTBepToï rpynu — 3,087 Kr, m,o Ha 1,1 % MeHme nopÎBHHHo 3 KoHTpoAeM.
OTpuMaHÎ pe3yAbTaTH gocAÎA»eHb 3 BHBHeHHH noKa3HHKÎB 3a6oro nepeneAÎB cBÎgnaTb npo bïïahb pÎ3HHx pÎBHÎB aprÎHÎHy y KoM6ÎKopMax Ha ïx M'acHy npogyKTHBHÎcTb (Ta6A. 6).
nTH^ HeTBepToï rpynu, HKa cno»HBaAa kom6îkopm 3 pÎBHeM aprÎHÎHy 1,66 %, 3a gaHHMH 6ÎAbmocTÎ noKa3HHKÎB 6yAa Kpampro 3a pemTy niggocAigHHx TBapuH (3a bhhhtkom BHyTpimHboro »upy i mKÎpu 3 nigmKÎpHHM »upoM). Bohh BÎporigHo nepeBH^yBaAH gam KoHTpoAbHoï rpynu 3a nepeg3a6inHoro Macoro Ha 3 %, Macoro HeneTpaHoï TymKH Ha 4,4 %, Macoro naTpaHoï TymKH Ha 2,9 %, Macoro rpygHux m'h3Îb Ha 4 % i Macoro m'h3Îb Ta3oBux кiнцiвoк Ha 5,2 %.
Таблиця 6. Показники забою пiддослiдних nepeneAiB, г
Показник 1 2 Група 3 4 5
Передзабшна маса 228,7±1,41 220,8±1,95* 222,2±1,95 235,6±1,79* 230,8±1,98
Маса непатрано! тушки 204,4±2,07 196,0±1,84* 197,3±1,46 213,4±1,53* 207,8±1,84
Маса натвпатрано! тушки 187,2±1,29 180,3±1,72* 180,4±1,47* 192,1± 1,55 188,3±1,38
Маса патрано! тушки 167,6±1,19 161,8± 1,33* 163,0±1,29 172,5±1,17* 168,3±1,23
1спвш частини:
м'язи грудт 40,2±0,3 38,5±0,39* 38,6±0,21* 41,8±0,34* 40,7±0,26
м'язи тазових кшщвок 25,2±0,23 23,2±0,4* 23,0 ±0,42* 26,5±0,23* 24,8±0,60
Шшра з тдшшрним жиром 15,3±0,5 16,6±0,51 16,3 ±0,40 15,2 ±0,56 14,9 ±0,51
Внутр1шнш жир 2,2±0,07 2,2±0,06 2,2±0,15 2,1±0,15 1,9±0,17
Печшка 5,7±0,09 5,6±0,09 5,6±0,11 6,0±0,06 6,0±0,24
Легеш 2,1±0,08 2,1±0,07 2,1±0,15 2,3±0,15 2,3±0,08
Нирки 1,1±0,03 1,1±0,03 1,1±0,08 1,2±0,02 1,3±0,09
М'язовий шлунок без кутикули 4,6±0,06 4,5±0,12 4,4±0,04 4,8±0,08 4,7±0,16
Серце 2,0±0,07 2,0±0,09 1,9±0,02 2,0±0,03 2,0±0,02
*Р<0,05 порiвняно з першою групою.
Найменш1 результати В1дзначен1 у птах1в друго! групи, як1 споживали комбжорм з р1внем арпншу 1,39 %. Передзабшна маса !х була меншою за показники В1д контрольно! на 3,5 %, маса непатрано! тушки — на 4,1 %, маса натвпатрано!' тушки — на 3,7 %, маса патрано!' тушки — на 3,5 %, маса згрудних м'яз1в — на 4,2 % 1 маса м'яз1в тазових кшщвок — на 7,9 %.
Для об'ектившшо! оцшки показнишв забою молодняку перепел1в, масу !х частин -пла виражали у высотках до передзабшно! маси (табл. 7).
Таблиця 7. Вих^ продукта забою пiддослiдних nepeneAiB, %
Група
Показник 1 2 4 5
3
Вих1д натвпартано! 81,88±0,18 81,67±0,15 81,19±0,06 81,5±0,09 81,59±0,14
тушки
Вих1д патрано! тушки 73,28±0,27 73,30±0,22 73,37±0,13 73,2±0,11 72,91 ±0,29
Вих1д !'спвних частин:
м'язи грудт 17,57±0,08 17,45±0,14 17,36±0,15 17,7±0,07 17,62±0,11
м'язи тазових кшщвок 11,03±0,10 10,52±0,16 10,34±0,18 11,2±0,04 10,75±0,18
Шшра з тдшшрним 6,69±0,19 7,53±0,19* 7,36 ±0,22 6,5±0,29 6,47 ±0,17
жиром
Внутр1шнш жир 0,95±0,030 1,00±0,020 1,01 ±0,070 0,9±0,06 0,84±0,08
Печшка 2,49±0,05 2,54±0,040 2,50 ±0,040 2,5±0,04 2,59±0,100
Наведет у таблицi дат свiдчать, що пiддослiднi перепели piзних груп незначною мipою вiдpiзняються за виходом натвпатрано! i патрано! тушок. АнаAiз даних виходу м'язiв i пeчiнки свiдчать, що за цими показниками перепели також не мали iстотних вiдмiнностeй. Змiна показникiв в^кладень жиру незначна. Але, шляхом
43
ВПЛИВ АРГШШУ НА ПОКАЗНИКИ ПЕРЕПЕЛ1В
апроксимаци показнишв виходу внутршнього жиру i рiвня аргшшу у K0M6iK0pMi до регресшно! математично! моделi, було шдтверджене теоретичне твердження про тшний зв'язок цих показникiв (рис. 1).
а о и
о и
я
'S3
'Ен &
л Я
<D И
1,8 1,7 1,6 1,5 1,4 1,3 1,2 1,1
0,8
y = -2,4381x2 + 2,6069x + 1,2836 R2 = 0,9187
0,85
0,9 0,95 1
Вихiд внутрiшнього жиру, %
1,05
Рис. 1. Полшомшальна апроксимацiя виходу внутрiшнього жиру та рiвня аргiнiну у комбiкормi
Аналiзуючи математичну модель встановлено тенденцiю щодо зниження виходу внутрiшнього жиру за умов зростання рiвня аргiнiну у комбжормь Високий коефiцieнт детермшаци свДчить про те, що варiацiя виходу жиру у 91,9 % випадтв зумовлена варiацieю рiвня аргiнiну у комбжормь
Проведенi дослiдження свiдчать, що при згодовуванш перепелам комбiкорму з рiзним рiвнем аргiнiну сприяе шдвищенню виходу !спвних частин. Так, iз вмiстом у комбiкормi аргiнiну 1,66 %, вихiд !спвних частин шдвищуеться до 74,4 %, що вДбуваеться за рахунок збiльшення маси як м'яса так i частково лiверу (табл. 8).
Таблиця 8. 1ндекси м'ясностi
Показник 1 2 Група 4 5
3
М'ясшсть тушки 54,1 ±0,46 52,5 ±0,4 51,9±0,39 54,9 ±0,19 53,7±0,46
М'ясшсть грудей 24,0 ±0,13 23,8±0,13 23,7±0,18 24,2±0,08 24,2±0,08
М'яснiсть нiг 15,1±0,19 14,3 ±0,26 14,1 ±0,24 15,3±0,06 14,7 ±0,25
Вихiд !спвних частин 73,8±0,58 73,6 ±0,49 72,5 ±0,72 74,4 ±0,42 73,3±0,58
Високий вихiд штаних частин зумовлений добре розвиненою мускулатурою i вiдносно слабо розвиненим кiстяком. Саме це i спостерiгалося у перепелiв четвертой групи, якi вiдрiзнялися вД шшо! тддослДно:! птицi найвищою м'ясшстю тушки. Якщо порiвняти !'х з молодняком контрольно!' групи, то цей показник був вищим на 1,5 % i становив 54,9 %.
ВИСНОВКИ
Змша рiвня аргiнiну у комбiкормi для молодняку перепелiв, яких вирощують на м'ясо, впливае на !х продуктивнiсть та показники забою.
Перепели, як споживали комбiкорм з вмктом 1,66 % аргiнiну, мали найбiльшу живу масу 238,98 г, що на 2,6 % бАьше шж у птахiв, яким згодовували комбiкорм з рiвнем 1,57 % аргшшу, а також сприяе збАьшенню середньодобових приростiв на 2,7 % i зменшенню витрат корму на 1 кг приросту на 1,1 %. Зниження рiвня аргiнiну до 1,39 % у складi комбжорму призводить до погiршення продуктивностi перепелiв.
Згодовування комбiкорму перепелам з рiвнем аргiнiну 1,66 % сприяе шдвищенню !х передзабшно:! маси на 3 %, маси непатрано^ тушки — на 4,4 %, нашвпатрано:! тушки — на 2,6 % та патрано^ тушки — на 2,9 %, порiвняно з контрольною групою. Встановлена залежнiсть мiж рiвнем споживання лiзину та м'яснiстю тушки i виходом
1
!станих частин. Вих^ !станих частин та м'ясшсть тушки с найкращою у nepeneAiB, яш споживали комбжорм з вмштом 1,66 % аpгiнiну.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. — М.: Медицина, 1983. — С. 497—500.
Варигина Е.С., Енерго-аминокислотное питание препелов мясного направления продуктивности: 06.02.02
— кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов. — дис. канд. биолог. наук. М., 2009. — 214 с.
Ефективна roдiвля альськогосподарсько! птиц / [Братишко Н.1., 1онов I.A., IбатуAAiн I.I. та iн.]: - За ред.
I.A. 1онова. — К.: Аграрна наука, 2013. — 210 с.
Ленинджер А. Биохимия: Пер. с англ. — М.: «Мир», 1974. — С. 956.
Науково-практичш рекомендаци з годiвAi пepeпeAiв / [1батуллш I.I., Отченашко В.В. , Слободянюк Н.М. та iн. - К. : НАУ, 2006. - 44 с.
Нщеменко М.П. ФiзiоAогiчнi аспекти використання амшокислот для пiдвищeння продуктивност тварин: Моногpафiя / М.П. Кщеменко, В.О. Трокоз, B.I. Карповський. — К.: ДДП «Експодрук», 2015. — 253 с.
Порошинська О.А. ФiзiоAогiчнe обгрунтування застосування Aiзину, мeтiонiну та треоншу для пepeпeAiв м'ясного напрямку продуктивности 03.00.13 — фiзiоAогiя людини i тварин. — дис. канд. вет. наук. Бiла Церква, 2013. — 159 с.
Рекомендаци з нормування ro^Ai альськогосподарсько! птицi / [H.I. Братишко, А.1. Горобець, О.В. Притуленко та iн. ] ; за ред. Ю.О. Рябоконя. — Бipки: [б. в.]. — 2005. — 104 с.
Carnovale E, Sambuy Y. (2006) Dagli alimenti ai nutrienti. In "Alimentazione e Nutrizione Umana" A. Mariani-Costantini, C. Cannella, G. Tomassi, ed. Seconda Edizione. Il Pensiero Scientifico Editore. pag. 167-214.
Dietary L-arginine supplementation reduces fat mass in Zucker diabetic fatty rats / [Fu W.J., Haynes T.E, Kohli R., Hu J., Shi W., Spencer T.E., Carroll R.J., Meininger C.J., Wu G.]. — J Nutr., 2005. — № 135 (4). — P. 714-724.
Effect of feeds containing different fats on certain carcass parameters of Japanese quail / [Al-Daraji H.J., Al-Mashadani A.A., Al-Hayani W.K. et. al.]. - ARPN Journal of Agricultural and Biological Science. — 2011. № 6. — С. 6—
II.
Energy and Protein Reguirements. Report of a Joint FAO/WHO ad Hoc Expert Committee, WHO // Technical Report Series. — 1973. — 118 p.
Fattening capacities and meat quality of Japanese quails of Faraon and White English breeds / [Genchev A.G., Ribarski S.S., Afanasjev G.D., Blohin G.I.]. - Journal of Central European Agriculture. - № 6. — 2005. — Р. 495—500
Gardzielewska J. Meat quality of broiler quail fed on feeds with different protein content [Electronic resource] / J. Gardzielewska, M. Jakubowska, Z. Tarasewicz et. al. // Journal of Polish Agricultural Universities. — 2005. - Accessed Jul.: http://www.ejpau.media.pl/volume87issue17art-13.html.
Gene expression is altered in piglet small intestine by weaning and dietary glutamine supplementation / [Wang J., Chen L., Li P., Li X., Zhou H., Wang F., Li D., Yin Y., Wu G.]. - J Nutr., 2008. — № 138 (6). — P. 1025-1032.
Genchev A. Physicochemical and technological properties of Japanese quail meat / Genchev A., Ribarski S., Zhelyazkov G. — Trakia Journal of Sciences. - 2010. - № 8. — Р. 86—94.
High fat feeding and dietary L-arginine supplementation differentially regulate gene expression in rat white adipose tissue / [Jobgen W., Fu J., Gao H., Li P., Stephen B. S, Spencer T. E., Wu G.]. — Amino Acids, 2009. — № 37 (1). - P. 187-198.
Keeton J.T. Chemical and physical characteristics of meat / J.T. Keeton, S. Eddy. - Encyclopedia of meat science: Elsevier, Oxford, 2004. — P. 210— 218.
Lehninger A., Nelson D.L., Cox M.M. Lehninger зrinciples of biochemistry. F.H. Freeman, 2004. — 1121 p. Meat quality and composition in Japanese quails / [Genchev A., Mihaylova G., Ribarski S. et. al.]. - Trakia Journal of Sciences. № 6. — 2008. — Р. 72—82.
National Research Council,. Nutrient Requirements for Poultry, 9th rev. ed. National Academy Press, Washington, DC, USA. 1994.
New insights into amino acid metabolism, etacell function and diabetes / [Newsholme P., Brennnan L., Rubi B., Maechler P.]. - Clin Sci, 2005. — № 108 (3). — P. 185-194.
Tavaniello S. Effect of cross-breed of meat and egg line on productive performance and meat quality in Japanese quail (Coturnix japonica) from different generations.: Рh.D.: 07/G1 / Tavaniello Siria. University of Molise, 2014. — 29. Tong, B.C. Cellular and physiological effects of arginine / B.C. Tong, A. Barbul. - . Mini Rev. Med. Chem. — 2004.
- № 4 (8). — Р. 823-832.
Valine, isoleucine, arginine, and glycine supplementation of low-protein diets for broiler chickens during the starter phase / [Ospina-Rojas I.C., Murakami A.E., Eyng C. et.al.]. - Br Poult Sci. — 2014. - № 55(6).
45
BnAMB APriHIHy HA nOKA3HMKM nEPEnEAIB
Wu G. Arginine metabolism: Nitric oxide and beyond /G. Wu, JR S. M. Morris // J Biochem. - 1998. — № 336 (1). - P. 1-17.
REFERENCES
Al-Daraji, H.J., Al-Mashadani, A.A., Al-Hayani, W.K. et. al. (2012). Effect of in ovo injection with L-arginine on
productive and physiological traits of Japanese quail. South African Journal of Animal Science, 42, 139-145. Berezov, T.T., Korovkyn, B.F. (1983). Biological chemistry. Moscow: Meditsina (in Russian) Bratyshko, N.I., Ionov, I.A., Ibatullin, I.I. (2013). Effective feeding of poultry. Kiev: Ahrarna nauka (in Ukrainian) Carnovale, E, Sambuy, Y. (2006) Dagli alimenti ai nutrienti (pp. 167-214). In "Alimentazione e Nutrizione Umana" A.
Mariani-Costantini, C. Cannella, G. Tomassi (Eds). Seconda Edizione. Il Pensiero Scientifico Editore. European Communities. (2009). Council Regulation no. 1099/2009 of 24 September 2009 on the protection of animals
at the time of killing. Off. J. L , 1-30 Energy and Protein Reguirements. (1973). Report of a Joint FAO/WHO Ad Hoc Expert Committee. Published by
FAO and WHO. Geneva: WHO. Fu, W. J., Haynes, T.E, Kohli, R., Hu, J. et. al. (2005). Dietary L-arginine supplementation reduces fat mass in Zucker
diabetic fatty rats. J Nutr, 135(4), 714-724. Gardzielewska, J., Jakubowska, M., Tarasewicz, Z. et al. (2005). Meat quality of broiler quail fed on feeds with different protein content. Electronic Journal of Polish Agricultural Universities. Accessed Jul. http ://www.ejpau.media.pl /volume 8/is sue 1/art-13 .html. Genchev, A.G., Ribarski, S.S., Afanasjev, G.D. et. al. (2005). Fattening capacities and meat quality of Japanese quails of
Faraon and White English breeds. Journal of Central European Agriculture, 6, 495-500. Genchev, A., Mihaylova, G., Ribarski, S. et. al. (2008). Meat quality and composition in Japanese quails. Trakia Journal of Sciences, 6, 72-82.
Genchev, A., Ribarski, S., Zhelyazkov, G. (2010). Physicochemical and technological properties of Japanese quail meat.
Trakia Journal of Sciences, 8, 86-94. Ibatullin, I.I., Otchenashko, V.V., Slobodianiuk, N.M. (2006). Scientific and practical advice on feeding quails. Kiev:
Nnational Agrarian University (in Ukrainian) Jobgen, W., Fu, J., Gao, H., Li, P. (2009). High fat feeding and dietary L-arginine supplementation differentially regulate
gene expression in rat white adipose tissue. Amino Acids, 37(1), 187-198. Keeton, J.T., Eddy, S. (2004). Chemical and physical characteristics of meat. Encyclopedia of meat science. Oxford. Lehninger, A. (1974). Biochemistry. Moscow: Mir (in Russian)
Lehninger, A., Nelson, D.L., Cox, M.M. (2004). Lehninger 3rinciples of biochemistry. W.H. Freeman. National Research Council. (1994). Nutrient Requirements for Poultry. Washington.
Newsholme, P., Brennnan, L., Rubi, B., Maechler, P. (2005). New insights into amino acid metabolism, etacell function
and diabetes. Clin Sci, 108(3), 185-194. Nishchemenko, M.P., Trokoz, V.O., Karpovsky, V.I. (2015). Physiological aspects of amino acids to improve the
productivity of animals. Kiev: Ekspodruk (in Ukrainian) Ospina-Rojas, I.C., Murakami, A.E., Eyng, C. et.al. (2014). Valine, isoleucine, arginine, and glycine supplementation of
low-protein diets for broiler chickens during the starter phase. Br Poult Sci, 55(6), 766-773. Poroshynska, O.A. (2013). The physiological rationale to use of lysine, methionine and threonine for quails of meat
production performance. Bila Tserkva (in Ukrainian) Riabokon, Yu.O., Bratisko, N.I., Gorobets, A.I., Pritulenko, O.V. et. al. (2005). Recommendations for standardization
of feeding poultry. Birki (in Ukrainian) Varihina, E.S. (2009). Energy and amino acid nutrition of quails of meat direction. Moscow (in Russian) Tavaniello, S. (2014). Effect of cross-breed of meat and egg line on productive performance and meat quality in Japanese
quail (Coturnix japonica) from different generations. University of Molise. Tong, B.C., Barbul, A., 2004. Cellular and physiological effects of arginine. Mini Rev. Med. Chem, 4(8), 823-832.
Wang, J., Chen, L., Li, P., Li, X. at. al. (2008). Gene expression is altered in piglet small intestine by weaning and dietary glutamine supplementation. J. Nutr, 138(6), 1025-1032. Wu, G., Morris, J.R.S.M. (1998). Arginine metabolism: Nitric oxide and beyond. J Biochem, 336(1), 1-17.
