Продуктивність молодняку перепелів за використання різних джерел купруму у комбікормі Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

Ukrainian Journal of Ecology

Ukiainan Journal of Ecology, 2017, 7(2), 59-63, doi: 10.15421/201721

ORIGINAL ARTICLE UDC 636.597.084.1

EFFECT OF COPPER AS FEED ADDITIVES ON GROWTH PERFORMANCE IN QUAIL CHICKS

М.1. Holubiev, M.Yu. Sychov, Т.А. Holubieva

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 03041, Kyiv, Heroiv Oborony st., 15 E-mail:[email protected], [email protected], [email protected] Submitted21.01.2017. Accepted: 12.04.2016

We investigated the growing quail patterns while feeding with different sources of copper. We conducted experimental studies in terms of problem research Laboratory of feed additives, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. We selected Pharaon quails as the material for scientific experiments which was carried out by analog group method. The study was conducted on 120 day-old Japanese quail chicks which were randomly divided into three group viz., 1, 2, and 3 of hundred birds each. Group 2 and 3 were given feed supplement, with copper sulphate, copper glycinate, and copper citrate twice per day - in morning and in evening along with basal diet and the group 1 was kept as control.

We established that body weight of quails fed with copper citrate (copper contain 8 mg/kg of feed) was by 2 % larger then in control group. During the study, we registered high level of quail preservation in the experimental groups. The poultry, which fed copper citrate had the lowest cost of feed per one kilo of growth. Keywords: quails, sources of copper, body weight, feed consumption, mixed fodder

ПРОДУКТИВН1СТЬ МОЛОДНЯКУ ПЕРЕПЕЛ1В ЗА ВИКОРИСТАННЯ Р1ЗНИХ ДЖЕРЕЛ КУПРУМУ У КОМБ1КОРМ1

М.1. Голубев, М.Ю. Сичов, Т.А. Голубева

Нац'юнальнийyHisepcMTeT бюресурав i природокористування УкраНни, 03041, КиНв,

вул. ГероНв Оборони, 15 E-mail:[email protected], [email protected], golubeva.nubip@>gmail.com

Проведено оцЫку продуктивное^ перепела за використання комбкорммв з рiзними джерелами Cu. Експериментальн дослщження проводились в умовах проблемно! науково-дослщно!' лаборатори кормових добавок Нацюнального уыверситету бюресурав i природокористування УкраНни. Матерiалoм для науково-господарського дослщу були перепели породи фараон. Дослщ проводився за методом груп-аналопв. До кoмбiкoрмiв перепелiв пщдослщних груп уводили вщповщно Cu сульфат, Cu глщинат та Си цитрат. Комбкорми згодовували у сухому розсипному виглядк Гoдiвля молодняку була груповою. Добову кшьюсть комбкорму роздавали дворазово - вранц та ввечерк У досл^ були використан зоотехычы, технолопчы i статистичн методи дослщження.

Встановлено, що при використанн цитрату Cu (8 мг/кг корму) у кормах для перепелiв Ух маса тта була на 2 % бтьша пoрiвнянo з контролем. У хoдi дослщжень встановлено, що рiвень збереженосп перепелiв досить високий у пщдослщних групах. Найнижчi витрати корму на 1 кг приросту встановлено у птиц^ яюй згодовували цитрат Cu. Ключов1 слова: перепели, джерела купруму, маса тта, споживання корму, комбкорм

Вступ

Серед факторiв, як забезпечують пiдвищення продуктивное^ сiльськогосподарськоï птицi, велике значення мае ÏÏ повноцiнне живлення. Максимальна епадково обумовлена продуктивысть, виеока збереженiеть та вщтворы здатноетi птахiв проявляються лише у тому випадку, коли забезпечуються усi умови ïx вирощування та потреби оргаызму в енергГГ, оргаычних, мiнеральниx та бiологiчно активних речовинах.

Важливу та рiзноманiтну роль в органiзмi птаxiв вiдiграють мiкроелементи, у тому числi i купрум, який е одним з найважливших мкроелеменлв, що необxiдний для процееiв розмноження i росту тварин (Gheisari et al., 2011; Miles et al., 2003; Ahmad et al., 2004). Метаболiзм Cu в органiзмi характеризуемся своею складыстю, практично веi мкроелементи поступаються Cu в рiзноманiттi факторiв, якi впливають на його поглинання, видтення i викориетання. Даний метал е складовою чаетиною системи цитохрому. Ферменти тирозиназа, аекорбЫокеидаза, ферокеiдаза, супероксиддисмутаза цитохромокеидаза, лiзiлокеiдаза мiетять у своему складi Cu i Ух активысть залежить вiд цього елемента (Reece, 2004; Gaetke, Chow, 2003; Klasing, 1998). ВЫ необхщний для активност рiзниx металоорганiчниx ферментiв, аеоцiйованиx з метаболiзмом Феруму, елаетину i утворення колагену, виробництва мелатонiну i ц^еносп центрально)' нервовоУ системи (SCAN, 2003). 1муно-регулювання системи органiзму значною мiрою залежить вiд Cu. Також вЫ каталiзуе включення феруму в структуру гему i е незамЫною речовиною в кровообiгу (Emelyanov, 2002). Нин однiею з найбiльш доетупних для викориетання неоргаычних сполук Cu е сульфат, який додаеться в рацюн птиц понад його вмiет у базових комбкормах в якоетi протимiкробного i стимулюючого активатора (Arias, Koutos, 2006; Brainer et al., 2003; Mondal et al., 2007; Shahzad et al., 2012; Wang et al., 2007; Abaza et al., 2009; Zahedi et. al., 2013). Проте, стали доступы новi джерела даного елементу, так зван «оргаычы джерела». Ц мкромЫеральы джерела можуть iенувати у виглядi амiнокиелотниx хелалв та протеУналв (Dozier et. al., 2003). Збагачення рацюыв Cu у виглядi таких сполук розглядаеться в якоет органiчноï альтернативи в рацюы тварин, щоб полегшити цi проблеми шляхом зниження ефективного рiвня викориетання порiвняно з неорганiчними джерелами Cu (Samanta et al., 2011 ; Xia et al., 2003; Vasanth et al., 2015). ^м того, його оргаычы джерела мають бтьш висок вiдноенi значення бюдоетупноет порiвняно з Купрум сульфатом (Baker et. al., 1991; Aoyagi, Baker, 1993).

МетюнЫ е найбтьш часто викориетовуваною амЫо-хелатуючою кислотою при отриманн xелатiв Cu (Chowdhury et. al., 2004). Проте, метюнЫ е доеить дорогим л^анд-агентом, тому нин на ринку можна зуетрiти халаты сполуки Cu у виглядi глщинату та цитрату.

Мета наших дошджень полягала у вивченнi впливу рiзниx джерел Cu у комбiкормаx на продуктивысть перепелiв, яких вирощують на м'яео.

Матер1али i методи досл1джень

Доелiдження проведенi на молодняку перепелiв, що вирощують на м'яео. Науково-господарський дослщ проведено в умовах лаборатори кормових добавок кафедри годiвлi тварин та технологи кормiв iм. П. Д. Пшеничного Нацюнального унiвереитету бiоресурсiв i природокориетування УкраУни. Загальна схема дослщжень наведена в таблицi 1. Вщповщно до схеми використовувалося поголiв'я добових перепелiв, з яких за принципом аналопв було сформовано три групи: контрольну i двi дослщних, формування яких вiдповiдае ветановленим методикам (Samanta et al., 2011).

Таблиця 1. Схема науково-господарського дослщу

Група Тривалiеть доелщу, дiб Кiлькiеть перепелiв, гол. Вмiст Cu, мг/кг Особливост годiвлi

1 -контрольна 35 100 5 ПК (повнорацiонний комбкорм) + сульфат Cu

2-дослщна 35 100 5 ПК (повнорацюнний комбiкорм) + глiцинат Cu

3-дослщна 35 100 5 ПК (повнорацюнний комбкорм) + цитрат Cu

Склад комбкорму, що використовувався у науково-господарському досл^, наведено у таблицi 2. Вмкт енергГГ та основних елеменлв живлення вiдповiдав встановленим вимогам для даного виду стьськогосподарськоУ птицi (Batyuzhevs'kiy et а!.. 2005).

Вмiст та джерело Си в комбкормах для перепелiв встановлювали за схемою дослщу (див. табл. 1). Поголiв'я перепелiв розмiщували в одноярусних клтових батареях. Площа посадки в розрахунку на одну голову становила 73,5 см2, фронт годiвлi - 1,5 см. Напування здмснювали за допомогою вакуумних напувалок. Доступ до води i корму був вiльний. Параметри мкро^мату в примiщеннi, де базувалася птиця, вщповщали прийнятим зоотехнiчним нормам.

Виршення поставлених завдань здiйснювалося з використанням зоотехычних, технологiчних i статистичних методiв дослiдження.

61

Продуктивнссть молодняку перепелВ за використання купруму

Таблиця 2. Склад повнорацюнних комбкормлв для перепелiв, %

Показник 1-21 Вдовий перiод, дiб 22-35

Кукурудза 30,0 15,0

Макуха соева 42,0 29,5

Пшениця 16,0 42,5

Шрот соняшниковий - 7,0

Борошно рибне 8,9 -

Олiя соняшникова - 3,0

Борошно вапнякове 0,5 1,0

Премкс 1,6 2,0

Пщ час дослiду здiйснювали облiк споживання корму, маси тта перепелiв та обраховували витрати кормiв на 1 кг Тх приросту. Масу тiла перепелiв визначали iндивiдуальним зважуванням молодняку щотижнево на вагах ВЛКТ-500 з точнктю до 0,01 г. Споживання корму враховували щодня.

Статистичну обробку даних здмснювали за допомогою Т-тесту, дан в таблицях наведено як середне значення та квадратне вщхилення. Вiдмiнностi вважались статистично достовiрними при р<0,05.

Результати досл1джень та Тх обговорення

Фактичне середньодобове споживання комбкорму пщдослщними тваринами за 35-добовий перюд представлено у таблицi 3.

Таблиця 3. Середньодобове споживання комбкорму, г

Вдовий перiод, дiб 1 Група 2 3

1-7 4,67 4,76 4,81

8-14 16,02 16,10 15,77

15-21 22,37 22,40 23,12

22-28 30,53 30,54 30,93

29-38 35,75 36,10 36,87

Усього за дослщ 765,4 769,3 780,5

Як видно з таблиц^ перепели, яким згодовували повнорацюнний комбiкорм, що мiстив у своему складi неоргаычне джерело Си - сульфат, споживали його за увесь перiод дослщу найменше. Зворотня тенденцiя до споживання корму вiдмiчена у перепелiв, яким до комбкорму додавали глiцинат Си. Так, птахами 3-Т групи було спожито за 35 дiб дослщу на 2% бiльше корму, ыж контрольними.

Залежно вiд дослiджуваного фактору та споживання корму перепелами, змЫювалася i Тх маса тiла (табл. 4).

Таблиця 4. ЗмЫа маси тта перепелiв, г

Вк, дiб 1 Група 2 3

1 9,24±0,10 9,20±0,09 9,19±0,14

7 27,49±0,57 27,59±0,55 28,31 ±0,59

14 79,75±0,89 79,92±0,94 80,24±0,86

21 129,89±1,06 130,60±0,99 132,04±1,10

28 186,53±1,48 187,34±1,44 189,37±1,27

35 230,11 ±1,558 231,10±1,70* 235,65±1,47*

* р<0,05 порiвняно з 1 -ю групою.

Якщо у добовому вiцi середня маса тта перепелiв була максимально близькою, то починаючи з 7-Т доби вона змiнювалася в сторону збтьшення тих груп, перепелам яких згодовували оргаычы джерела Си. Наглядно це видно у 35-добовому вiцi перепелiв. Так, маса тiла птахiв, яким у структурi комбiкорму згодовували глщинат Си, була на 0,4% (р<0,05), а перепелiв, яким згодовували цитрат Си - на 2,4% (р<0,05) бтьшою порiвняно з масою птицi контрольно!' групи. Слiд окремо вщм™ти, що збереженiсть поголiв'я перепелiв, рацiони яких включали органiчнi сполуки Си, була вищою за контроль на 1%, i становила 96% за увесь перюд дослщу. Дослщжуючи графiк росту перепелiв, можна стверджувати, що першМ 14 дiб Тх абсолютний прирiст iнтенсивно збiльшувався, що прослщковуеться на вiдповiдному рисунку (рис. 1).

к *CX

a a,

_

§

о

о ID <d

57 52 47 42 37 32 27 22 17

f

* сульфат Cu ■ глщинат Cu ^^ цитрат Cu

1

В1к перепел!в, тижшв Рис 1. ЗмЫа абсолютних приростiв маси тта перепелiв, г

На третiй тиждень росту абсолюты прирости перепелiв зменшуються у контрольнiй i 2-й групах, тодi як у перепелiв, що отримували з комбiкормом глiцинат Си залишаються на попередньому рiвнi. ЗмЫа рецепту комбiкорму та норм годiвлi на 4-му тижнi вирощування викликала пiдвищення приростiв у всiх пщдослщних груп, а на 5-му тижн з початком формування статево-вiковоí зртосп птахiв, абсолютнi прирости знижуються.

Встановлено, що найбтьшл абсолютнi прирости були у перепелiв, комбiкорм яких мктив глiцинат Си, пiдвищення яких викликане насамперед бiльшим споживанням комбiкормiв за увесь науково-господарський дослщ. Обрахувавши витрати корму на 1 кг приросту маси тта перепелiв було встановлено, що з вком птиц вони збтьшуються. Так, у контрольна груп витрати за останнiй перiод вирощування порiвняно з першим перiодом були в 3,2 рази бтьшими (табл. 5).

Таблиця 5. Витрати корму на 1 кг приросту маси тта перепелiв, кг

Вдовий перiод, дiб 1 Група 2 3

1-7 1,79 1,81 1,76

8-14 2,15 2,15 2,13

15-21 3,12 3,09 3,12

22-28 3,77 3,77 3,78

29-38 5,74 5,78 5,58

Усього за дослщ 3,33 3,32 3,27

Залежно вщ маси тта перепелiв i ктькосп спожитого комбiкорму витрати корму у пщдослщних групах були рiзними. Слщ вiдмiтити, що найменшими вони були у перепелiв, яким згодовували у комбiкормi цитрат Си. Так, за увесь перюд дослiду витрати були на 1,3% нижчими порiвняно з птахами, яким згодовували у комбiкормi сульфат Си, тодi як у перепелiв, що отримували глiцинат Си близькими з контролем (рiзниця у 0,2 %).

Висновки

Замiна у комбiкормi неорганiчного джерела Си на його аналоги оргаычного походження сприяе кращому споживанню кормiв на 0,5-2,0 % та збтьшення маси тта перепелiв на 0,4-2,4%. Застосування комбкорму в годiвлi перепелiв, яких вирощують на м'ясо, з додаванням цитрату Си порiвняно з сульфатом та глщинатом Си позитивно впливало на зниження витрат корму до 1,3-1,4%.

Перспектива подальших дослщжень полягае у встановлено ефективного джерела Ыших есенцiйних мiкроелементiв для перепелiв, розробки премiксу та його комплексного порiвняння з iснуючими аналогами.

npogyKTHBHioTb mo/ogHftny nepenei 3a BMHopucTaHHfi KynpyMy

References

Abaza, I.M., Ezzat, W., Shoeib, M.S., El-Zaiat A.A., Hassan, I.I. (2009). Effects of copper sulfate on productive, reproductive performance and blood constituents of laying Japanese quail fed optimal and sub-optimal protein. Int. J. Poult. Sci., 8, 80-89. https://doi.org/10.3923/ijps.2009.80.89

Ahmad, F., Javed, M.T., Sandhu, M.A., Kausar, R. (2004). Effects of higher levels of chromium and copper on broiler health and performance during the peak tropical summer season. Vet. Arhiv, 74, 395-408, 2004

Aoyagi S., Baker D.H. (1993). Nutritional evaluation of a copper-methionine complex for chicks. Poult. Sci., 72, 2309-2315. https://doi.org/10.3382/ps.0722309 PMid:8309880

Arias, V.J., Koutos, E.A. (2006). Effects of copper source and level on intestinal physiology and growth of broiler chickens. Poult. Sci., 85, 999-1007. https://doi.org/10.1093/ps/85.6.999 PMid:16776467

Baker D. H., Odle J., Funk M. A., Wieland T. M. (1991). Bioavailability of copper in cupric oxide, cuprous oxide, and in a copper-lysine complex. Poult. Sci., 70, 177-179. https://doi.org/10.3382/ps.0700177 PMid:1901993

Batyuzhevs'kiy, Yu.N., Klymenko, T.Ye., Bratyshko, N.I. (2005). Rekomendatsiyi z vykorystannya v hodivli ptytsi kombikormiv z chastkovoyu ta povnoyu zaminoyu proteyinu tvarynnoho pokhodzhennya: metodychni rekomendatsiyi. Birky (in Ukrainian). Brainer, M.M.A., Menten, J.F.M., Vale, M.M., Morais, S.C.D. (2003). Cupric citrate as growth promoter for broiler chickens in different rearing stages. Scientia Agricola, 60, 441 -445. https://doi.org/10.1590/S0103-90162003000300004 Chowdhury, S.D., Paik, I.K., Namkung, H., Lim, H.S. (2004). Responses of broiler chickens to organic copper fed in the form of copper-methionine chelate. Anim. Feed Sci. Technol, 115, 281 -293. https://doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2004.03.009 Dozier, W.A., Davis, A.J., Freeman, M.E., Ward, T.L. (2003). Early growth and environmental implications of dietary zinc and copper concentrations and sources of broiler chicks. Br. Poult. Sci., 44, 726-731. https://doi.org/10.1080/00071660310001643714 PMid:14965093

Emelyanov, A.M., Kotomcev V.V., Sbrodov, F.M. (2002). Bioelementy v racione ptic. Ekaterinburg: Uralskaya GSXA (in Russian). Gaetke, L.M., Chow, C.K. (2003). Copper toxicity, oxidative stress, and antioxidant nutrients. Toxicology., 189 (1 -2), 147-163. https://doi.org/10.1016/S0300-483X(03)00159-8

Gheisari, A.A., Sanei, A. Samie, A., Gheisari, M.M., Toghyani. M. (2011). Effect of diets supplemented with different levels of manganese, zinc, and copper from their organic or inorganic sources on egg production and quality characteristics in laying hens. Biol Trace Elem Res, 142(2011), 557-571. https://doi.org/10.1007/s12011 -010-8779-x PMid:20711683 Klasing, C.K. (1998). Comparative Avian Nutrition. CAB Int., New York, NY.

Miles, R., Henry, P., Sampath, V., Shivazad, M., Comer, C (2003). Relative bioavailability of novel amino acid chelates of manganese and copper for chicks. J Appl Poult Res, 12 (2003), pp. 417-423. https://doi.org/10.1093/japr/12.4.417 Mondal, M.K., Das, T.K., Biswas, P. (2007). Influence of dietary inorganic and organic copper salt and level of soybean oil on plasma lipids, metabolites and mineral balance of broiler chickens. Anim. Feed. Sci. Technol., 139, 212-233. https://doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2007.01.014

Reece, W.O. (2004). Dukes' Physiology of Domestic Animals. 12th edition. Cornell University Press, Ithaca. Samanta, B., Ghosh, P.R., Biswas, A., Das, S.K. (2011). The Effects of Copper Supplementation on the Performance and Hematological Parameters of Broiler Chickens. Asian-Aust. J. Anim. Sci., 24(7), 1001 -1006, https://doi.org/10.5713/ajas.2011.10394

SCAN (2003). Scientific Committee for Animal Nutrition: Opinion on the use of copper in Feeding stuff, European Commission publication.

Shahzad, M.N., Javed, M.T., Shabir, S., Irfan, M., Hussain, R. (2012). Effects of feeding urea and copper sulphate in different combinations on live body weight, carcass weight, percent weight to body weight of different organs and histopathological tissue changes in broilers. Exp. Toxicol. Path., 64, 141-147. https://doi.org/10.1016/j.etp.2010.07.009 PMid:20829007 Vasanth, S., Dipu, M.T., Mercy, A.D., Shyama, K. (2015). Studies on production performance in broiler chicken supplementing copper and flavomycin in feed. International Journal of Technical Research and Applications, 3(3), 269-272. Wang, Z., Cerrate, S., Coto, C., Yan, F., Waldroup, P. W. (2007). Evaluation of Mintrex copper as a source of copper in broiler diets. Int. J. Poult. Sci, 6, 308-313. https://doi.org/10.3923/ijps.2007.308.313

Xia, M.S., Hu, C.H., Xu, Z.R. (2004). Effect of copper bearing montmorillonite on growth performance, digestive enzyme activities and intestinal microflora and morphology of male broiler. Poult. Sci., 83(11), 1868-1875. https://doi.org/10.1093/ps/83.11.1868 PMid:15554064

Zahedi, M., Ghiasi Ghalehkandi, J., Ebrahimnezhad, Y. (2013). Effects of different Levels of copper sulfate on small on Intestinal Physiology in Japanese quail (Coturnix coturnix japonica). International Journal of Biosciences, 3 (12), 252-257. https://doi.org/10.12692/ijb/3.12.252-257

Citation:

Holubiev, M.I., M.Yu. Sychov, M.Yu., Holubieva, T.A. (2017). Effect of copper as feed additives on growth performance in quail chicks. Ukrainian Journal of Ecology, 7(2), 59-63. | work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License