Продуктивность молодняка перепелов за использования в комбикорме различных источников Цинка Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet7428

ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

Продуктившсть молодняку перепелiв за використання у K0M6iK0pMi

pi3H^ джерел цинку

М.1. Голубев, Т.А. Голубева golubev.mon@gmail.com

Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Укра'ши, вул. Герош Оборони, 15, м. Кшв, 03041, Украша

Наведено результати до^джень з встановлення оптимального джерела Цинку, який додатково вводять у комбжорми для перепелiв, яких вирощують на м 'ясо. Вiдповiдно до схеми до^ду, у добовому вщ було вiдiбрано 300 перепелiв, з яких сформовано три групи - контрольну та двi до^дт, по 100 голiв (50 самиць i 50 самщв) у кожнт. Були вивчет показники росту, збережетсть та витрати комбжорму на 1 кг приросту маси тма перепелiв вжом 1-35 дiб залежно вiд рiвня джерела Цинку у повноращонних комбжормах.

Встановлено, що бмьше корму споживали перепели, яким до комбжорму додавали оргашчш джерела Цинку, та за цим показником переважали контроль вiдповiдно на 1,8-1,9%. Збережетсть поголiв'я була досить високою у тддо^дних групах i не залежала вiд джерела введеного Цинку. Додаткове введення птиц оргатчних джерел Цинку сприяе збмьшенню ктцевоI маси тма при вирощуванш вiдповiдно на 1,8-1,6% (Р < 0,05). В свою чергу найнижчi витрати корму на 1 кг приросту маси тма були у перепелiв, яким до складу комбжорму додавали глщинат Цинку. Вiдмiчено зв 'язок мiж витратами корму та джерелом Цинку у комбiкормi, який описуеться полiномiальною кривою з високим коефщентом достовiрностi апроксимацп (К2 = 1).

Ключовi слова: перепела, маса тт, витрати корму, вiдноснi прирости, збережетсть, комбжорм, джерела Цинку.

Продуктивность молодняка перепелов за использования в комбикорме

различных источников цинка

Приведены результаты исследований по установлению оптимального источника Цинка, который дополнительно вводят в комбикорма для перепелов, выращиваемых на мясо. Согласно схеме опыта, в суточном возрасте были отобраны 300 перепелов, из которых сформированы три группы - контрольную и две опытных, по 100 голов (50 самок и 50 самцов) в каждой. Были изучены показатели роста, сохранность и расходы комбикорма на 1 кг прироста массы тела перепелов в возрасте 1-35 суток в зависимости от уровня источника Цинка в полнорационных комбикормах.

Установлено, что больше корма потребляли перепела, которым в комбикорм добавляли органические источники Цинка, и по этому показателю преобладали контроль соответственно на 1,8-1,9%. Сохранность поголовья была достаточно высокой в подопытных группах и не зависела от источника введенного Цинка. Дополнительное введение птице органических источников Цинка способствует увеличению конечной массы тела при выращивании на 1,8-1,6% (Р < 0,05) соответственно. В свою очередь низкие затраты корма на 1 кг прироста массы тела бъми у перепелов, которым в состав комбикорма вводили глицинат Цинка. Отмечено связь между затратами корма и источником Цинка в комбикорме, который описывается полиномиальной кривой с высоким коэффициентом достоверности аппроксимации (К2 = 1).

Ключевые слова: перепела, масса тела, затраты корма, относительные приросты, сохранность, комбикорм, источники Цинка.

Citation:

Holubiev, M.I., Holubieva, T.A. (2017). The productivity of young quail at the usage of different sources of zinc in fodders. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 127-130.

М.И. Голубев, Т.А. Голубева golubev.mon@gmail.com

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина

HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®hulkoto, 2017, t 19, № 74

The productivity of young quail at the usage of different sources

of zinc in fodders

M.I. Holubiev, T.A. Holubieva golubev.mon@gmail.com

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine

In the article, results of researches on an establishment of an optimum source of Zinc are resulted. Zinc was additionally added mixed fodder for quails grown for meat. In the research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine carried out the experiment. In accordance with to the scheme of the experiment were selected of 300 daily quails. Were formed three groups - control and two experimental, 100 quails (50 females and 50 males) in each. Quails of the first group fed zinc sulfate, the second group - zinc glycinate, the third group - zinc citrate. Were studied indicators of growth, safety and the cost offeed per 1 kg increase in body weight daily quails ages 1-35 depending on the source of zinc in the mixed fodders.

It was found that more feed consumed quail, which was added to the mixed feeds of organic sources of Zinc. On this indicator, they dominated the control by 1.8-1.9%. The preservation of quails was quite high in the experimental groups and did not depend on the source of Zinc. Additional introduction of organic sources Zinc increases the final body weight by 1.8-1.6% (P < 0.05). The lowest feed costs per 1 kg of body weight gain were in quail, which included Zinc glycinate in the mixed fodder composition. The relationship between the cost offeed and fodder source of zinc (y = 0.011x2 - 0.037x + 3.147, R2 = 1)

Key words: quail, body weight, feed costs, relative increments, safety, mixed fodder, sources of zinc.

BcTyn

Цннк e ®HTreB0 Heo6xigHHM MiKpoeneMemoM gna ycix cinbcbKorocnogapcbKux TBapuH. 3Ba®aroHH Ha hoto ynacTb y 6ararbox $i3ionoriHHHx ^yHKuiax opraHi3My (Vallee and Falchuk, 1993), gogaTKOBe BBegeHHa Zn go pauioHy ciibcbKorocnogapcbKHx nraxiB crae Bce 6inbm aKTyaibHHM, ^o n0B'a3aH0 3 Hag3BHHaHH0 mBHgKHM p03BHTK0M ceneKuii Ta reHeTHKH y nraxiBHHUTBi, a Ta-ko® $aKT0paMH, mi BnnHBarorb Ha hoto 3acB0eHHa (Lönnerdal, 2000; Sychov et al., 2016).

Цннк, 3a3BHHan BKnronaeTbca go pauioHy cinbcbKO-rocnogapcbKoi muui y Burnagi HeopraHiHHHx i opramn-hhx cnonyK. ^ n0B'a3aH0, HacaMnepeg, 3 He3HaHHHM npupogmM BMicTOM Цннкy y KopMax pocnuHHoro noxo-g®eHHa Ta HH3bK0ro hoto gocrynHicTro, ^0 BHKnuKaHe 3B'a3yBaHHHM Zn 3 ^rraTHHMH koMnneKcaMH (Bao et al., 2007).

3a3BHHan y KopMax Цннк 3acrocoByroTbca y BHrnagi HeopraHiHHHx conen - cyib^ariB Ta xnopugiB. TaKi cnonyKH TexHOioriHHO BHnpaBgaHi gna 3MimyBaHHa npu BHpo6HHUTBi npeMiKciB, ogHaK, ix 6ionoriHHa gia ycKia-gHroeTbca HH3bK0ro 3acB0roBaHicrro. Ui npo6neMH Bupi-myroTbca 3a gonoMororo 3acrocyBaHHa opraHiHHHx cno-nyK, HanpuKnag, 3 aMiHOKucnoTaMH (Marchenkov and

niggocnigHe noroniB'a yrpHMyBanu b ogHoapycHux KiiTKOBHx 6aTapeax. nno^a nocagKH 3 p03paxyHKy Ha ogHy ronoBy craHOBuna 73,5 cm2, $poHT rogiBii -1,5 cm. TogyBanu niggocnigHy muuro po3cunHHMH noB-HopaqioHHHMH K0M6iK0pMaMH, aKi po3gaBanu gBini Ha go6y (BpaHui Ta yBenepi), 0gH0HacH0 06niK0ByroHH ix 3anHmKH, a HanyBanu - 3 BaKyyMHux HanyBanoK.

Storozhuk, 2010; Star et al., 2012). ^k n0Ka3yroTb HayKO-Bi HanpauroBaHHa y ubOMy HanpaMi, e 3HaHHi nepeBaru BHKopucTaHHa caMe opraHiHHHx g®epen Zn. OgHaK 6i-nbmicTb gocnig®eHb npoBegeHi Ha KypnaTax-6p0Hnepax Ta Kypax HecyHKax.

ToMy aKTyanbHHM e 3'acyBaru onTHManbHe g®epeno ^HKy y K0M6iK0pMi Ta BcTaHOBHTu hoto BnnuB Ha npo-gyKTHBHicTb Ta BHTpaTH KopMy y nepeneniB, aKux Bupo-^yroTb Ha M'aco.

MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHt

Aocnig npoBogunu 3a MeTogoM rpyn b yMOBax Hay-KOBO-gocnigHoi na6opaTopii kopmobhx g06aB0K Hauio-HanbHoro yHiBepcuTeTy 6iopecypciB i npupogoKopucry-BaHHa yKpaiHH Ha MonogHaKy nepeneniB nopogu $apa-oh. Bign0BigH0 go cxeMH gocnigy y g060B0My Biui 6yno Bigi6paH0 300 go6oBux nepeneniB, 3 aKux c$0pM0BaH0 rpu rpynu - KOHTponbHy Ta gBi gocnigHi, no 100 roniB (50 caMuub i 50 caMuiB) y K0®Hin (Ta6n. 1). npu $op-MyBaHHi rpyn-aHanoriB BpaxoByBanu ®HBy Macy nepeneniB. ^.ocnig TpuBaB 35 gi6 i 6yB po3gineHHH Ha gBa nepiogu (1-21 Ta 22-35 gi6) Ta n'aTb nignepiogiB, ko®-hhh 3 aKHx TpHBaB 7 gi6.

Та6мицм 1

ynpogoB® gocnigy npoBogunu o6niK 36epe®eH0cTi noroniB'a, BaroBoro pocTy nepeneniB Ta o6HHcnroBanu a6conroTHHH, cepegHbogo6oBHH i BigHocHHH npupocTH ix ®HB0i Macu, a TaKO® Brnpam KopMiB Ha 1 Kr npupoc-Ty.

CTaTHcTHHHy o6po6Ky gaHux 3gincHroBanH Ha nE-OM 3a gonoMororo nporpaMHoro 3a6e3neneHHa MS

CxeMa iiayKoiio-iociKuapci.Koio gocnigy

Tpyna XapaKTepucTHKa gocnig®yBaHoro eneMeHTy

fl®epeno BMicT, mt/kt

KornpontHa: - nepma Cynb^aT UuHKy 75

gocnigHi: - gpyra rniuHHaT UuHKy 75

- TpeTa UuTpaT Цннкy 75

Excel з застосуванням вбудованих статистичних фун-кцш (СРЗНАЧ, СТАНДОТКЛОН, ТТЕСТ), а анал1з залежностей м1ж дослвджуваними факторами та пока-зниками - побудови лши тренду, визначенням р1в-няння регресй' та коефщенту достов1рност1 апрокси-мацй' (R2).

Результати та ix обговорення

За даними таблиц 2, споживання комб1корму перепелами контрольно! та дослвдних груп упродовж кожного в1кового перюду суттево не в1др1знялось, але спостер1гались певн ввдмшносп по групах.

Починаючи з першо! доби вирощування птиця, у склад1 комбжорму яко! мютилися неоргашчн джере-ла Цинку, споживала його бшьше за контроль на 0,41,3% ввдповвдно. Така тенденц1я спостер1гаеться по вах перюдах вирощування. На кшець перюду вирощування найб1льше комб1корму спожила птиця треть-о! групи, як1й у склад1 комб1корму згодовували цитрат Цинку, та за цим показником перевищила контроль на 1,5%.

За весь перюд дослщу бшьше було спожито ком-бжорму птицею друго! та третьо! груп, яким до його складу додавали оргашчш джерела Цинку, що пере-важали контроль вшповшно 1,8-1,9%.

Таблиця 2

Вж, д1б Група

1 2 3

1-7 4,75 4,77 4,81

8-14 15,74 15,92 16,07

15-21 22,27 22,92 22,95

22-28 30,56 31,31 31,03

29-35 35,82 36,15 36,34

1-35 764,0 777,5 778,4

Залежно вщ використаного джерела Цинку у ком-бжормах змшювалася маса тша шддослшно! птиш. Так, якщо у перш1 три пвдперюди вирощування, маса тша не мала в1ропдно! р1зниш, то починаючи з 22-1 доби зм1нювалась залежно вш перюду росту (табл. 3).

Таблиця 3

Вж, д1б Група

1 2 3

1 9,29 ± 0,092 9,32 ± 0,104 9,30 ± 0,105

7 28,85 ± 0,551 28,97 ± 0,501 29,23 ± 0,551

14 81,49 ± 0,768 82,78 ± 0,800 84,01 ± 0,769

21 132,98 ± 0,971 134,98 ± 0,925 135,36 ± 1,072

28 191,16 ± 1,123 194,69 ± 1,198* 194,35 ± 1,119*

35 240,24 ± 1,353 244,63 ± 1,274* 244,01 ± 1,250*

P < 0,05 пор1вняно з контрольною групою.

Перепели, яким згодовували у склад1 комбнсорму глщинат та цитрат Цинку переважали контроль за перюд 22-28 д1б на 1,8-1,7% (p<0,05), а у перюд з 29-1' по 35-ту добу ввдповвдно на 1,8-1,6% (p<0,05). Це дае можливють стверджувати, що згодовування птиш оргашчних джерел Цинку сприяе збшьшенню шнце-во1' маси тша при вирощуванш

Змша маси тша, що спостер1галася пвд час дослвду, вплинула на вадносн прирости у перепел1в дослвдних груп (рис. 1).

я Сульфат2п ■ I лщинзт Тх ö I [гпраг Zn

17 R 14 15-21 22-28 29 35

BiiOBinI перюд. fliS

Рис. 1. Вiдноснi прирости молодняку перепелiв, г

У перший тиждень вирощування суттево! р1зниш у ввдносних приростах м1ж дослшними групами не спостер1галося. У другий тиждень - перепели, яким

додатково вводили оргашчш джерела Цинку, переважали контроль за вшносними приростами на 0,71,4%. Найнижчий ввдносний прирют у третш тиждень вирощування спостерйався у молодняку перепел1в третьо! групи, з джерелом - цитрат Цинку, яш за цим показником на 2,6% поступалися птиш контрольно! групи. При вирощуванш перепел1в ввд 22- до 28-добового в1ку найвищий вшносний прирют виявлено у птиш друго! групи, де вш був пор1вняно з птицею контрольно! групи вищим на 0,8%.

Встановлено, що упродовж останнього перюду вирощування р1зниця м1ж вшносним приростом пвд-дослшних перепел1в була невелика, нашнтенсившше росли перепели друго! групи, яш за цим показником на 0,1% перевищували птицю контрольно! групи.

Тому за весь перюд вирощування кращ1 ввдносш прирости мали перепели, яким додатково вводили глщинат Цинку.

На збережешсть перепел1в значною м1рою впливае бюлопчна повноцшшсть комбшорму, який викорис-товують у год1вл1 птиш. Тому спостер1гаючи за станом здоров'я шддослшно! птиш, було проведено роз-рахунки збереженосп погол1в'я по перюдах вирощування (табл. 4). Можна стверджувати, що птиця пвд-дослшних груп мала досить непогаш показники збе-реженосп протягом всього вирощування. Найкращш вш був у птиш третьо! групи, яшй до комбшорму додавали цитрат Цинку.

Збережемсть поголiв'я, %

Таблиця 4

Bis, дiб 1 2 3

1-7 97 97 98

8-14 97 97 98

15-21 97 97 98

22-28 97 97 98

29-35 97 97 98

Спостерпаеться залежнiсть м1ж iнтенсивнiстю росту молодняку перепелiв та джерелом введеного Цинку, що позначаеться на витратах корму (табл. 5).

Таблиця 5

Витрати корму на 1 кг приросту маси тша

Вж, дiб Група

1 2 3

1-7 1,700 1,701 1,690

8-14 2,093 2,071 2,053

15-21 3,027 3,074 3,128

22-28 3,677 3,670 3,682

29-35 5,109 5,067 5,122

Перепели, до складу комбшорму якого додавали цитрат Цинку, у перш1 два в1ков1 перюди вирощуван-ня витрачали його на 1 кг приросту менше за ровесников контрольно! групи в1дпов1дно на 0,6-1,9%. У 15-21-добовом1 вщ найменш1 витрати корму спо-стер1гаються у птиц контрольно! групи, як1й додавали сульфат Цинку, що на 1,6-3,3% менше. Починаю-чи з четвертого перюду i до к1нця вирощування перевага за цим показником була у перепелiв друго! групи, яш до складу комбжорму отримуються глiцинат Цинку. Вони переважають аналогiв контрольно! та друго! груп з 22 по 28 добу вирощування вщповщно на 0,2-0,3%, а з 29 по 35 добу на 0,3-0,8%.

Встановлено зв'язок мiж витратами корму та джерелом Цинку у комбшорм^ яка описуеться полiномiа-льною кривою з високим коефiцiентом достовiрностi апроксимацй (рис. 2).

у -О.ОПх2- 0,037х + 3,147

Zn сульфат Zn [ тщпш Zn цитрат

Джерепо мисроелементу

Рис. 2. Витрати корму на 1 кг приросту маси тша перепелiв, кг

Розрахунки витрат корму сввдчать, що значно! рiз-ницi м1ж перепелами, яким згодовували комбiкорм з

gogaTKoBHM BBegeHHHM pi3HHx g®epena Цннку He Mano cyTTeBo! piзннцi. .Hume nepenenu 3 gogaTKoBHM BBe-geHHHM rn^HHaTy Цннкy Ha 1 Kr npupocry Macu Tina, BHTpananu noro Ha 0,13% MeHme, nopiBHHHo 3 thmh, mi cno®HBanu cynb^aT Цннкy. Han6inbmi BHTpaTH KopMy 6ynu y nepeneniB, mi cno®HBanu K0M6iK0pM 3 BMicTOM цнтpaтy Цннкy.

BlICIIOBK'll

3a Becb nepiog gocnigy Han6inbme 6yno cno®HTo K0M6iK0pMy птнцeIO gpyro! Ta TpeTbo! rpyn, skhm go noro CKnagy gogaBanu opraHinm g®epena Цннкy, ^o nepeBa®anu KoHTponb BignoBigHo 1,8-1,9%.

BcTaHoBneHo, ^o ynpogoB® ocTaHHboro nepiogy BHpo^yBaHHH pi3HHua 3a BigHocHHMH npupocraMH Mi® niggocnigHHMH rpynaMH 6yna HeBenuKa, HaHimeHCHB-Hime pocnu nepenenu gpyro! rpynu, mi 3a цнм noKa3-hhkom Ha 0,1% nepeBH^yBanu hthho KoHTponbHo! rpynu.

nepenenu go CKnagy KoM6iKopMy, mux gogaBanu rniцннaт Цннкy, 3a BHTpaTaMu KopMy nepeBa®anu aHa-noriB KoHTponbHo! Ta gpyro! rpynu 3 22 no 28 go6u Bupo^yBaHHH BignoBigHo Ha 0,2-0,3%, a 3 29 no 35 go6y Ha 0,3-0,8%.

BcTaHoBneHo 3b'^3ok Mi® BHTpaTaMu KopMy Ta g®e-penoM Цннкy y KoM6iKopMi, ma onucyeTbca noniHoMianbHoo kphboo 3 bhcokhm Koe^i^enroM go-CToBipHocTi aпpoкcнмaцi!' (R2 = 1).

B noganbmoMy nnaHyeTbca gocniguTH BnnuB pi3Hux g®epen ^HKy Ha nepeTpaBHicTb KopMy Ta 3a6iHHi noKa-3hhkh nepeneniB, mux Bupo^yoTb Ha M'aco.

Bi6^iorpa$iHMi iiocii. iaiiim

Marchenkov, F.S., Storozhuk, T.V. (2010). Khelatni mikroelementy - vazhlyvyi komponent kombikormiv ta premiksiv. Zernovi produkty i kombikormy. 1, 3738 (in Ukrainian). Sychov, M.Yu., Holubiev, M.I., Makhno, K.I., Pozniakovskyi, Yu.V. (2016). Mikroelementy u hodivli silskohospodarskoi ptytsi. K.: Komprint (in Ukrainian).

Star, L., Van Der Klis, J.D., Rapp, C., Ward, T.L. (2012). Bioavailability of organic and inorganic zinc sources in male broilers. Poultry Science. 91, 3115-3120. Bao, Y.M., Choct, M., Iji, P.A., Bruerton, K. (2007). Effect of organically complexed copper, iron, manganese, and zinc on broiler performance, mineral excretion, and accumulation in tissues. The Journal Applied Poultry Research. 16(3), 448-455. Lonnerdal, B. (2000). Dietary factors influencing zinc absorption. The Journal of Nutrition. 130, 1378-1383. Vallee, B.L., Falchuk, K.H. (1993). The biochemical basis of zinc physiology. Physiological reviews. 73(1), 79-118.

Cmammn nadiumm do peda^ii 20.02.2017