Вміст мікроелементів та вітаміну А в яйцях перепелів за впливу комплексу гліцинатів мікроелементів та мікробного β-каротину Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

Ukrainian Journal of Ecology

UkrainianJournalof Ecology, 2017, 7(2), 19-23, doi: 10.15421/201716

ORIGINAL ARTICLE UDC 636.5.033:612.015:636.087.73

Effect of glycine microelements and p-carotene on content of microelements and vitamin A in quail eggs

L.V. Shevchenko1, O.S. Yaremchuk2, S.V. Gusak1, V.M. Myhalska1, V.M. Poliakovskiy1

1 National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev 2 Vinnitsa National Agrarian University, Vinnitsa, Ukraine E-ma/l:shevchenko [email protected]. dep [email protected]. [email protected], [email protected], [email protected]

Submitted: 15.02.2017. Accepted: 17.04.2017

It was established that in the progeny of quail obtained from the parent herd, which during the growing period was fed as a source of microelements a complex of glycinates of copper, zinc, manganese, iron and cobalt with microbial p-carotene at a dose corresponding to the physiological requirement during the growing period increased the content of iron in eggs by 22,4 % compared to the control, and by 18,9 % compared to quails fed with chelates of microelements and p-carotene at a dose corresponding to half the daily requirement.

The concentration of zinc in the quail eggs of this group increased by 16,5 % compared to the control and by 21 % compared to the analogous parameters for the quails of the second experimental group, manganese by 17,4 % and 19 4 %. The increase in the content of iron, zinc and manganese in the quail eggs which feeding complex of glycinate of microelements and p-carotene, at a dose amounting to a daily requirement, indicates their high bioavailability in the digestive apparatus of the bird, their intensive absorption and accumulation in the eggs.

It was proved that the content of iron, zinc and manganese in the eggs of quail, which feeding a complex of glycinate of microelements and p-carotene at a dose corresponding to half the daily requirement of the bird, was at the control level, which indicates sufficient provision of its body with these elements.

The data obtained when feeding the complex of chelating compounds of microelements and microbial p-carotene to quails indicate an intensification of the conversion of p-carotene to retinol and an increase in the content of the latter in eggs of the quail by 19,7 %. Feeding quails of the complex of glycinate of microelements in a dose corresponding to their needs contributed to an increase in the dry matter content in the shell of the quail eggs by 2,13 % due to an increase in the ash content by 2,3 %, calcium by 0,83 %, zinc by 30,1% and manganese - by 26,5 %. Feeding quails half the daily requirement of chelates of trace elements contributed to sufficient provision of their body with these elements. The conducted studies testify to the absence of toxic effect of chelating compounds of microelements (glycinates of copper, zinc, manganese, iron and cobalt) on the quail organism, sufficient assimilation from feeds both at doses corresponding to demand, and in doses that make up half of it due to increased bioavailability in the tissues.

Key words: quail, copper glycinate, zinc glycinate, cobalt glycinate, manganese glycinate, iron glycinate, p-carotene, eggs, chemical composition.

П • • • • • A V •

Bmict м1кроелеменпв та в1там1ну А в яицях перепел1в за впливу комплексу глщиналв мкроелемент1в та мкробного р-

каротину

Л.В. Шевченко1, О.С. Яремчук2, С.В. Гусак1, В.М. Михальська1, В.М. Поляковський1

1 Нацюнальнийунiверситет бiоресурсiв i природокористування Укра'/'ни, м. Ки'/'в 2BiHHMi4bi<Mij нацюнальний аграрнийунiверситет, м. Вiнниця, Украна E-mail:shevchenko [email protected], dep [email protected], [email protected], [email protected], [email protected]

Проведеними дослщженнями встановлено, що у потомства перепелiв, одержаного вiд батькiвського стада, якому протягом перюду вирощування згодовували в якосп джерел мiкроелементiв комплекс глщиналв мiдi, цинку, марганцю, залiза та кобальту з мкробним р-каротином, в доз^ що вiдповiдаe фiзiологiчнiй потребi протягом перiоду вирощування сприяло збтьшенню вмiсту в яйцях залiза на 22,4%, порiвняно з контролем, та на 18,9% порiвняно з перепелами, яким згодовували хелати мкроелеменлв з р-каротином у дозi, що вщповщае половинi добовоУ потреби. Концентра^я цинку в яйцях перепелiв ^еУ групи зростала на 16,5% порiвняно з контролем та на 21% - порiвняно з аналогiчними показниками у перепелiв другоУ дослiдноí групи, марганцю - на 17,4%та 19,4% вщповщно. Таке збiльшення вмкту залiза, цинку та марганцю у яйцях перепелiв, яким згодовували комплекс глщиналв мiкроелементiв з р-каротином, у доз^ що становить добову потребу, вказуе на Ух високу бюлопчну доступнкть у апаратi травлення птиц^ Ух iнтенсивному всмоктуванню та накопиченню у яйцях. Доведено, що вмкт залiза, цинку та марганцю у яйцях перепелiв, яким згодовували комплекс глщиналв мiкроелементiв з р-каротином у доз^ що вiдповiдаe половинi добовоУ потреби птицi, знаходився на рiвнi контролю, що свiдчить про достатне забезпечення и органiзму цими елементами. Данi, одержанi при згодовуваннi комплексу хелатних сполук мкроелеменлв та мкробного р-каротину перепелам, вказують на Ытенсифка^ю перетворення р-каротину у ретинол та збтьшення вмiсту останнього в яйцях перепелiв на 19,7%. Згодовування перепелам комплексу глщиналв мiкроелементiв у доз^ що вiдповiдаe Ух потребi сприяв збтьшенню вмкту сухоУ речовини у шкаралуп яець перепелiв на 2,13% рахунок збтьшення вмiсту сироУ золи на 2,3%, кальцiю - на 0,83%, цинку - на 30,1% та марганцю - на 26,5%. Згодовування перепелам половини добовоУ потреби хелалв мкроелеменлв сприяло достатньому забезпеченню Ух оргаызму цими елементами. Проведем дослiдження свiдчать про вщсутнкть токсичноУ дГУ хелатних сполук мкроелеменлв (глiцинатiв мiдi, цинку, марганцю, залiза та кобальту) на органiзм перепелiв, достатне Ух засвоення з кормiв як в дозах, що вщповщають потребi, так i в дозах, що становлять УУ половину за рахунок вищоУ бiодоступностi в тканинах.

Ключов1 слова: перепели, глiцинати мд цинку, кобальту, марганцю, залiза, р-каротин, яйця, хiмiчний склад.

Вступ

Однгею з передумов забезпечення високоУ продуктивное^ перепелiв, профiлактики хвороб, збереження поголiв'я та високоУ якостi i бюлопчно'У повноцiнностi продукцГУ е використання в годiвлi батькiвських та промислових стад вггамгнно-мгнеральних компонентгв (Baker, 2009; Trybrat et al., 2012; Holubov, 2014; Roiter, 2014; Richards et al., 2007). Вгдомо, що ргвень забезпечення батькгвського стада бюлопчно активними речовинами, до яких належать мгкроелементи та вгтамгни, значною мгрою визначае не лише Ух стан здоров'я, продуктивнгсть та вгдтворну здатнгсть, але й майбутню продуктивнгсть, якгсть та бюлопчну повноцгннгсть продукци Ух потомства (Holoubek et al., 2002; Genchev, 2012).

Вгдсутнгсть або нестача окремих мгнеральних елементгв, а також порушення Ух спгввгдношення в кормах призводить до зниження ефективностг використання поживних речовин i, як наслгдок - до зниження продуктивностг, збгльшення захворюваностг та передчасному вибракуванню поголгв'я. Використання неоргангчних сполук мгкроелементгв у годгвлг птиц спричиняе не лише токсичну дгю в органгзмг, але й слугуе причиною накопичення важких металгв у вгдходах та довкгллг (Zlamaniuk, 2011).

Вгдомо, що найкращою формою мгкроелементгв для органгзму птиц е хелатнг сполуки елементгв з амгнокислотами, бглками тощо (Shevchenko et al., 2014; Sahin et al., 2005). Серед амгнокислотних хелатгв найбгльш ефективними е глгцинати та лгзинати мгкроелементгв, а метгонати е менш дгевими. Це пов'язано з низькою токсичнгстю, вищою доступнгстю для органгзму, вгдсутнгстю негативних побгчних ефектгв, стимуляцГУ метаболгчних процесгв та високою бюлопчною активнгстю хелатних сполук мгкроелементгв в органгзмг птиц.

БтьшМсть дослгджень, якг стосуються вивчення впливу хелатних сполук мгкроелементгв на клгнгчний стан, метаболгчний статус, резистентнгсть, продуктивнгсть, якгсть i безпечнгсть продукцГУ проведено на курчатах-бройлерах (Mishra et al., 2013), промислових стадах курей яечного напряму продуктивностг та лабораторних тваринах, однак проблема використання цих мгнеральних джерел, як компонентгв комбгкорму для перепелгв, практично, не виргшена. Кргм того, використання хелатних сполук мгкроелементгв у комбгкормах для перепелгв батькгвського стада та його потомства е важливим з точки зору виявлення пролонгованого чи вгддаленого впливу на органгзм птиц комплексу мгнеральних сполук у виглядг хелатгв з амгнокислотами (Zakharenko et al., 2012).

Враховуючи, що яйця перепелгв вгдносяться до дгетичних продуктгв харчування людини, актуальними е дослгдження показникгв мгнерального та вгтамгнного складу яець перепелгв за згодовування Ум протягом перюду вирощування комплексу хелатних сполук мгкроелементгв з мгкробним p-каротином (White et al., 2009).

Мета дослщження - дослгдити вмгст мгкроелементгв, p-каротину та ретинолу у яйцях потомства перепелгв при замгнг неоргангчних сполук мгдг, цинку, кобальту, марганцю та залгза в комбгкормг на комплекс глщинатгв мгдг, цинку, марганцю, залгза та кобальту з p-каротином бютехнолопчного синтезу (вгтатоном).

Методи дослгдження

У дослгдг вивчали вплив комплексу хелатних сполук мгкроелементгв та мгкробного p-каротину на вмгст мгкроелементгв, p-каротину та ретинолу в яйцях потомства перепелгв, одержаних вгд батькгвського стада, яким згодовували комплекс хелатгв мгкроелементгв з мгкробним р-каротином.

3 ^ero MeToro 6y.no Bigi6paHo 75 nnoHcbKiix nepeneniB, nKiix ogepxa.ni/i Big 6aTbKiBCbKoro craga, nKoMy 3rogoByBa.ni/i npoTnroM 90 gHiB nмцeкnaAкм KoMnneKc rn^uiHaTiB MiKpoeneMeHTiB 3 MiKpo6HiiM p-KapoTiiHoM 3a cxeMoro HaBegeHo b Ta6n. 1.

Ta6.пмцa 1 CxeMa flocnifly

rpyna yMoBi rogiBni

KoHTponbHa HeopraHiMHi coni Fe, Cu, Zn, Mn, Co, p-KapoTiiH, 3rigHo 3 noTpe6oro

flocnigHa 1 Гniцмнaтм Fe, Cu, Zn, Mn, Co, p-KapoTiiH, 3rigHo noTpe6ii

flocnigHa 2 Гniцмнaтм Fe, Cu, Zn, Mn, Co, p-KapoTiiH, 1\2 noTpe6i

npii gocnmeHHi BiKy 5 Micn^B, 3 nepeneniB, oflepxaHiix Big 6aTbKiBCbKoro craga KoHTponbHoi rpynii, 6yno c^opMoBaHo KoHTponbHy rpyny, a Big gocniflHi/ix rpyn - BignoBigHo gocniflHi rpyni/i no 25 roniB y KoxHii.

nepeneniB yTpMMyBanw no 25 roniB (3 po3paxyHKy Ha 1 caM^ 4 caMKii y KoxHii Kni^i), a rogiBnro 3a6e3nenyBanM npoTnroM Bcboro nepiogy Biipo^yBaHHn i nмцeкnaAKм 3rigHo 3i cxeMoro, HaBegeHoro y Ta6n. 1. npoTnroM ycboro gocnigy nTi^ro rogyBani KoM6iKopMoM, nKii 6yB 36anaHcoBaHMM 3a BMicToM noxMBHMx Ta 6ionoriMHo aKTMBHMx penoBMH. XiMiMHMM cKnag mKapanynw neцb (cyxa peMoBiiHa, BonoricTb, 3ona, $oc$op, Kanb^M) B^HaMa™ 3rigHo зaгanbнoпpммнnтмx MeTogiB (Kononenko et al., 2000). BMicT MiKpoeneMeHTiB (Fe, Mn, Cu, Co, Zn) y mKapanyni Ta ni/^nx nepeneniB B^HaMa™ MeTogoM aToMHoi a6cop6цií 3a gonoMororo cneKTpoMeTpa AAA-240 $ipMii Varian (CUIA). BMicT p-KapoTiiHy Ta peTiiHony b ni/^nx nepeneniB B^HaMa™ 3 BWKopicTaHHnM ra3opigwHHoro xpoMaTorpa^a Waters (CUIA) (Skurykhyn et al., 1996). OTpuiMaHi MaTepiani eKcnepwMeHTanbHwx gocnigxeHb cTaTwcT^MHo o6po6nnni 3 BWKopicTaHHnM cepegHix apм^мeтммнмx BeniMWH (M), cepegHboi квa1qpaтl/lцнoi noxw6KW (m) i cryneHn BiporiflHocri piзнмцi (p) Mix noKa3HWKaMW. Biporig-iicrb piзнмцi Mix noKa3HWKaMW o^HroBanu 3a KpiiTepieM CTbrogeHTa (Lakin, 1990).

Pe3ynbTa™ AocniAxeHHfl

MonogHnKy nepeneniB, nKii ogepxyBani 3 ne^ 6aTbKiBcbKoro craga, npii 3rogoByBaHHi xenaTiB MiKpoeneMeHTiB 3 MiKpo6HUM p-KapoTiHoM TaKox 3rofloByBanw KoMnneKcHi cnonyKi MiKpoeneMeHTiB 3 MiKpo6HiiM p-KapoTiiHoM npoTnroM Bcboro nepiogy Biipo^yBaHHn, ^o gano MoxniiBicrb вмзнaммтм nponoHroBaHii Ta вiAAaneнмм BnniB rn^uiHaTiB MiKpoeneMeHTiB Ha i'x npogyKTiBHicTb Ta xiMiMHwi cKnag neцb.

TaK, BWKopicTaHHn b rogiBni noToMcTBa nepeneniB xenaTHiix cnonyK MiKpoeneMeHTiB 3 p-KapoTiiHoM npoTnroM nepiogy Bipo^yBaHHn, 3HaMHoro Miporo BnniBano Ha iHTeHciBHicTb HaKoniiMeHHn MiKpoeneMeHTiB, peTiiHony Ta p-KapoTiiHy b ni/^nx (Ta6n. 2). BcTaHoBneHo, ^o piBeHb 3ani3a b ni/^nx nepeneniB, nKiiM 3rofloByBanw KoMnneKc rn^uiHaTiB MiKpoeneMeHTiB 3 p-KapoTiHoM (nepma gocniflHa rpyna), 36inbmwBcn Ha 22,4% (p<0,05) nopiBHnHo 3 KoHTponeM Ta Ha 18,9% (p<0,05) nopiBHnHo 3 nepenenaMii, nKiiM 3rofloByBanw xenaTii MiKpoeneMeHTiB 3 p-KapoTiiHoM y go3i, ^o BignoBigae nonoBiiHi flo6oBoi noTpe6i (gpyra gocniflHa rpyna).

Ta6nмцn 2 BMicT MiKpoeneMeHTiB Ta BiTaMiHy A y ni/^nx nepeneniB (6e3 mKapanyni), Mr/Kr, n = 5, M ± m

rpyna

noKa3HiiK gocniflHa

KoHTponbHa 1 2

3ani3o 54,37±1,11 66,57±1,40* 55,98±0,91 **

Цмнк 11,73±0,20 13,67±0,14* 11,29±0,20**

Mapгaнeцb 2,88±0,17 3,38±0,05* 2,83±0,11 **

Migb 1,18±0,03 1,25±0,04 1,14±0,02

Ko6anbT 0,23±0,01 0,24±0,01 0,22±0,02

p-KapoTiH 12,96±0,46 14,35±0,64 12,98±0,55

BiTaMiH A 5,69±0,34 6,81 ±0,32* 5,53±0,24**

* p<0,05 nopiBHnHo 3 KoHTponeM, ** p<0,05 nopiBHnHo 3 nepmoro gocnigHoro rpynoro

BMicT цмнкy b ni/^nx nepeneniB nepmoi flocniflHoi rpyni 36inbmwBcn Ha 16,5 % (p<0,05) nopiBHnHo 3 KoHTponeM Ta Ha 21 % nopiBHnHo 3 aHanoriMH^MW noKa3HWKaMW y nepeneniB gpyroi gocniflHoi rpyni. AHanoriMHa 3aKoHoMipHicTb cnocTepiranacb i ^ogo HaKoniMeHHn мapгaнцro b nмцnx nepeneniB nepmoi flocniflHoi rpyni, ge ioro BMicT nepeBi^yBaB aHanoriMHii noKa3HiK y KoHTponi Ha 17,4 % (p<0,05), a b nepeneniB gpyroi gocnigHoi rpyni Ha 19,4 % (p<0,05).

TaKe 36inbmeHHn BMicTy 3ani3a, цмнкy Ta мapгaнцro y nмцnx nepeneniB, nKiiM згoAoвyвanм KoMnneKc гniцмнaтiв MiKpoeneMeHTiB 3 p-KapoTiiHoM, y go3i, ^o craHoBUTb go6oBy noTpe6y, BKa3ye Ha i'x BucoKy 6ionoriMHy gocTynHicTb y anapaTi TpaBneHHn птмцi, ix iHTeHciBHoMy BcMoKTyBaHHro Ta HaKoniMeHHro y nмцnx. OcraHHe Mae BaxniBe 3HaMeHHn nK npu BiKopicTaHHi neцb 3 xapMoBoro MeToro gnn 3a6e3neMeHHn noTpe6 nroAMнм b gocTynHii ^opMi MiKpoeneMeHTiB, TaK i gnn ogepxaHHn iнкy6aцiмнмx neцb - gnn 3a6e3neMeHHn noTpe6i y BiflnoBiflHix 6ionoriMHo aKTiBHix peMoBiHax eM6pioHa npu iнкy6aцii.

Вмкт залiза, цинку та марганцю у яйцях перепелiв, яким згодовували комплекс глщиналв мiкроелементiв з р-каротином у доз^ що вiдповiдаe половинi добовоУ потреби птиц, не вiдрiзнявся вiд контролю, що свщчить про достатне забезпечення УУ органiзму цими елементами.

Що стосуеться вмiсту мiдi i кобальту, то Ух накопичення в яйцях перепелiв майже не залежало вщ дози цих елеменлв у комбiкормi (див. табл. 2). Це, ймовiрно, пов'язано з особливiстю обмiну цих елеменлв у тканинах перепелiв i обмеженою здатнiстю до накопичення у яйцях.

Застосування сумш глiцинатiв мкроелеменлв та мiкробного р-каротину як джерела природних каротиноУ^в у дозах, що вщповщають потребi та половинi потреби птиц, не впливае на накопичення р-каротину у яйцях, що узгоджуеться з одержаними результатами дослщжень на курах-несучках. При цьому ряд дослщниюв вважають, що р-каротин у яйцях курей не накопичуеться, оскшьки у цього виду птиЦ висока Ытенсивнкть його трансформацп у ретинол, який вщкладаеться в жовтках яець.

Про це свщчать i данi, одержав при згодовуваннi комплексу хелатних сполук мкроелеменлв та мiкробного р-каротину перепелам, як вказують на збiльшення вмiсту ретинолу в яйцях перепелiв першоУ дослщноУ групи на 19,7 % (р<0,05) порiвняно з контролем та на 23,1 % (р<0,05) порiвняно з аналогiчними даним яець перепелiв другоУ дослiдноУ групи. Аналiз показниюв мiнерального складу шкарлупи яець показав, що вмкт сухоУ речовини у перепелiв першоУ дослщноУ групи пщвищився на 2,13 % рахунок збтьшення вмiсту сироУ золи на 2,3 % (р<0,05), кальцiю - на 0,83 % (р<0,05), цинку -на 30,1 % (р<0,05) та марганцю - на 26,5 % (р<0,05) в порiвняннi з контрольною групою (табл. 3).

Таблиця 3 МЫеральний склад шкарлупи яець перепелiв, n=5, M ± m

Група

Показник дослiдна

контрольна 1 2

Вода, % 43,53±0,56 41,40±0,45* 44,49±1,16

Суха речовина, % 56,47±0,56 58,60±0,45* 55,51 ±1,16

Сира зола, % 45,54±0,22 47,84±0,56* 45,87±0,85**

КальЦй, % 12,42±0,28 13,25±0,21 * 11,19±0,28*

Фосфор, % 0,19±0,026 0,23±0,034 0,20±0,034

Залiзо, мг/кг 61,90±1,91 64,38±2,89 61,48±1,49

Цинк, мг/кг 2,46±0,26 3,20±0,16* 2,02±0,05**

Марганець, мг/кг 0,68±0,05 0,86±0,05* 0,70±0,03**

Мщь, мг/кг 0,60±0,05 0,75±0,08 0,59±0,05

* р<0,05 порiвняно з контролем, ** р<0,05 порiвняно з першою дослiдною групою

Таке пiдвищення рiвня сухоУ речовини, у тому чи^ сироУ золи, ймовiрно, викликане збтьшенням засвоення мiнеральних сполук з глщиналв та посиленням Ух вiдкладання у шкаралут, яка е основним джерелом мЫеральних сполук при iнкубацiУ для ембрюна птицi.

В шкарлупi яець перепелiв (друга група) при згодовуванн комбiкорму з глiцинатами мiкроелементiв та мкробним р-каротином у доз^ в 2 рази меншiй за потребу, показники мЫерального складу, а саме вмкт сироУ золи, фосфору, залiза, цинку, марганцю та м^ не вiдрiзнялися вiд контролю, що узгоджуеться з показниками мЫерального складу яець (без шкаралупи) у Цй групi (див. табл. 2), яю були також на рiвнi контролю, i свiдчить про достатне забезпечення оргаызму перепелiв мiкроелементами, якi надходили у виглядi хелатних сполук нав^ь у дозi, що становить половину добовоУ потреби.

Виявлено зменшення вмкту кальцiю у шкаралупi яець перепелiв другоУ дослiдноУ групи на 1,23 % (р<0,05) порiвняно з контролем. Разом з тим, у шкаралуп яець перепелiв цieУ дослiдноУ групи встановлено зниження вмкту золи на 1,97 % (р<0,05), цинку - на 57,6 % (р<0,05), марганцю - на 22,9 % (р<0,05) порiвняно з аналогiчними показниками у перепелiв першоУ дослщноУ групи, що стввщноситься з нижчим рiвнем надходження таких елеменлв з кормами.

Висновки

Виходячи iз одержаних даних можна зробити висновок, що згодовування перепелам глщиналв мкроелеменлв в комплексi з р-каротином в дозi, що вщповщае Ух потребi, сприяе збiльшенню вмкту в яйцях перепелiв залiза, цинку, марганцю i вiтамiну А i забезпечуе оптимальний рiвень мiдi i кобальту.

Комплекс глiцинатiв мiкроелементiв з р-каротином навiть у дозi, що становить половину потреби, забезпечуе вмкт мкроелеменлв та вiтамiну А в яйцях перепелiв на фiзiологiчному рiвнi. Це дозволяе рекомендувати замiнити в комбкормах для перепелiв неорганiчнi сполуки, що мають вищу токсичнкть та низьку доступнкть для органiзму птиЦ на глiцинати цинку, мiдi, залiза, кобальту та марганцю.

Отже згодовування перепелам глщиналв мiкроелементiв з р-каротином замiсть Ух неорганiчних сполук дозволяе повнктю забезпечити потребу птицi в цих компонентах, що вщкривае перспективи регулювання Ух вмкту в яйцях залежно вщ вимог споживача та отримання продуклв функцiонального призначення.

References

Baker, D.H. (2009). Advances in protein-amino acid nutrition of poultry. Amino acids, 37(1), 29-41.

Genchev, A. (2012). Quality and composition of Japanese quail eggs (coturnix japonica). Trakia Journal of Sciences, 10(2), 91 -101.

Holoubek, J., Jankovsky, M., Staszkova, L., Hradecka, D. (2002). Impact of copper and iron additives in feed on productivity of layers and technological characteristics of eggs. Czech J. Anim. Sci., 47(4), 146-154. Holubov, Y.Y. (2014). Promyshlennoe perepelovodstvo. Moscow: Lyka (in Russian).

Kononenko, V.K., Ibatullin, I.I., Patrov, V.S. (2000). Praktykum z osnov naukovykh doslidzhen u tvarynnytstvi. Kiev (in Ukrainian). Lakyn, H.F. (1990). Byometryia. Mocow (in Russian).

Mishra, S.K., Swain R.K., Behura, N. C., Das, A., Mishra, A., Sahoo, G., Dash, A.K. (2013). Effect of supplementation of organic minerals on the performance of broilers. Indian Journal of Animal Sciences, 83 (12), 1335-1339.

Roiter, Ya.S., Dzhoi, Y.Yu (2014). Puty povyshenyia plemennykh kachestv perepelov porody "faraon". Efektyvne ptakhivnytstvo, 8-9, 39-41 (in Russian).

Sahin, K., Smith, M., Onderci, M., Sahin, N., Gursu, M.F., Kucuk, O. (2005). Supplementation of zinc from organic or inorganic source improves performance and antioxidant status of heat-distressed quail. Poult. Sci., 84 (6), 882.

Shevchenko, L.V., Mykhalska, V.M., Maliuha, L.V. Poliakovskyi, V.M. (2014). Kompleksni spoluky mikroelementiv - suchasni zasoby profilaktyky khvorob ptytsi. Bioresursy i pryrodokorystuvannia, 1 -2(6), 67-71 (in Ukrainian).

Skurykhyn, V.N., Shabaev, S.V. (1996). Metody analyza vytamynov A, E, D y karotyna v kormakh, byolohycheskykh obiektakh y produktakh zhyvotnovodstva. Moscow: Khymyia (in Russian).

Richards, J.D., Vazquez-Anon, M., Dibner, J. L. (2007). The physiological benefits of feeding organic trace minerals to poultry. Proceed. 8th Asian Pacific Poultry, Bangkok, Thailand, 209-217.

Trybrat, R.O., Koval O.A. (2012). Dosvid rozvedennia perepeliv v umovakh naukovo-doslidnoi vyrobnychoi fermy Mykolaivskoho DAU. Visnyk ahrararnoi nauky Prychornomoria, 4 (70), 163-166 (in Ukrainian).

White, P.J., Broadley, M.R. (2009). Biofortification of crops with seven mineral elements often lacking in human diets-iron, zinc, copper, calcium, magnesium, selenium and iodine. New Phytologist., 182, 49-84.

Zakharenko, M.O., Shevchenko, L.V., Mykhalska, V.M., Maliuha, L.V., Poliakovskyi, V.M., Kononenko, R.V. (2012). Obmin rechovyn u kurei-nesuchok pry zastosuvanni hlitsynativ mikroelementiv ta boroshna dvostulkovykh moliuskiv. Suchasne ptakhivnytstvo, 11 (120), 4-6 (in Ukrainian).

Zlamaniuk, L.M. (2011) Balans tsynku i midi v orhanizmi perepeliv za riznykh rivniv kaltsiiu ta fosforu v kombikormakh. Suchasne ptakhivnytstvo, 1, 21 -23 (in Ukrainian).

Citation:

Shevchenko, L.V., Yaremchuk, O.S., Gusak, S.V., Myhalska, V.M., Poliakovskiy, V.M. (2017). Effect of glycine microelements and ß-carotene on content of microelements and vitamin Ain quail eggs. Ukrainian Journal of Ecology, 7[2), 19-23. I (cQE^^MIThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License