CC BY
30
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal of Ecology, 2017, 7(2), 5-8, doi: 10.15421/201713
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.5.033:612.015:636.087.73
Effect of chelating form of microelements and p-carotene on morphological and chemical composition of quail eggs
L.V. Shevchenko1, O.S. Yaremchuk2, S.V. Gusak1, V.M. Myhalska1, V.M. Poliakovksiy1
1 National University of Life and En vironmental Sciences of Ukraine, Kie v
2 Vinnitsa National Agrarian University, Vinnitsa, Ukraine E-mail:shevchenko [email protected], dep [email protected], [email protected], [email protected], [email protected]
Submitted: 18.02.2017. Accepted: 11.04.2017
The quail chickens took feeding complex of glycine chelated microelements and microbial p-carotene during 90-day growing period. The inorganic compounds of copper, zinc, iron, manganese and cobalt were replaced by their glycine forms in a dose corresponding to the physiological daily norm in these elements.
We fixed increasing the thickness of shell eggs by 5.2 % compared with the control group, and by 11 % compared to quails, which took feeding complex of glycinate microelements and microbial p-carotene in a dose equal to half physiological norm. Replacement of inorganic sources of microelements with their glycinate in doses of norm and half norm did not affect the weight of the eggs, yolks and shell of egg; nevertheless, the quail that treated of glycinate microelements in half norm doses, increased weight protein eggs by 3.3 % compared to quail, that feeding by glycinate microelements in norm dose. Feeding of quail of glycinate microelements and microbial p-carotene in a half norm dose caused the egg shell thickness reduction by 5.6 % compared to the control group.
The introduction of glycinate microelements and microbial p-carotene in a daily norm dose contributed to the accumulation of dry matter in eggs by 3 % due to the increase of organic matter, including 1.6 % of crude protein, 0.6 % of nitrogen free extract, and 0.17 % of ash.
We registered strong increase of nitrogen free extract in the eggs of Group II by 0.88 % compared to the control.
Key words: quail, copper glycinate, zinc glycinate, cobalt glycinate, manganese glycinate, iron glycinate, p-carotene, eggs, the
chemical composition.
Вплив хелатних сполук мкроелеменлв i p-каротину на морфолопчний та хiмiчний склад яець перепелiв
Л.В. Шевченко1, О.С. Яремчук2, С.В. Гусак1, В.М. Михальська1, В.М. Поляковський1
1 Нацiональнийун '/верситет бiоресурсiв i природокористування УкраУни, м. КиУв 2В'ичницький нацональнийаграрнийун'1верситет, м. Вiнниця, УкраУна E-mail:shevchenko [email protected]. dep [email protected]. [email protected]. [email protected]. [email protected]
Потомству перепелiв, яке одержали вщ батьювського стада, протягом перюду вирощування згодовували комплекс глщиналв мкроелеменлв з мкробним р-каротином. ЗамЫа неоргаычних сполук мд цинку, залiза, марганцю та кобальту на Ух глщинати в доз^ що вдювщае фiзiологiчнiй потребу протягом перюду вирощування сприяла збтьшенню товщини шкарлупи яець на 5,2% порiвняно з контрольною групою, та на 11 % - порiвняно з перепелами, яким згодовували аналопчний комплекс глщиналв мiкроелементiв з p-каротином в доз^ що становить половину фiзiологiчноí потреби птиц.
ЗамЫа в комбкормах потомства перепелiв неоргаычних джерел мкроелеменлв на Ух глщинати в дозах, що вщповщала потребi та половин потреби, не впливала на масу яець, масу жовтюв та шкаралупи яець. Разом з цим, у перепелiв, що отримували сумш глщиналв мкроелеменлв у доз^ що вщповщала половин Ух потреби, пщвищилась маса бтка яець на 3,3% порiвняно з аналопчними показниками перепелiв, яким згодовували глщинати мкроелеменлв зпдно потреби.
Введення до рацюну перепелiв глiцинатiв мiкроелементiв i микробного р-каротину в дозi, що забезпечуе половину потреби птицi в мЫеральних речовинах, зменшило товщину шкарлупи яець на 5,6% у порiвняннi з контрольною групою. Введення до складу комбкорму для перепелiв сумiшi глщиналв мiкроелементiв i мiкробного р-каротину в доз^ яка необхiдна для забезпечення добово' потреби птицi, сприяло пщвищенню накопичення яйцях сухо' речовини на 3% за рахунок збтьшення вмкту органiчноí речовини, у тому чи^ сирого проте'ну на 1,6%, безазотистих екстрактивних речовин - на 0,6 % та сиро' золи - на 0,17%.
Зменшення вмкту глщиналв мкроелеменлв в комбiкормi для перепелiв у 2 рази вщносно фiзiологiчноí потреби не впливало на стввщношення води i сухо' речовини в яйцях, порiвняно з контролем, що узгоджуеться з рiвнем мЫеральних речовин, а також сирого проте'ну i сирого жиру, якi знаходились в оптимальному стввщношены в яйцях. При цьому у яйцях перепелiв друго' групи зафiксовано збiльшення вмiсту безазотистих екстрактивних речовин на 0,88% порiвняно з контролем.
Ключов1 слова: перепели, глщинати мiдi, цинку, кобальту, марганцю, залiза, р-каротин, яйця, хiмiчний склад.
Вступ
Перехiд перепелiвництва на промислову основу передбачае запровадження комплексу заходiв направлених на створення належних умов утримання, годiвлi та догляду за птицею (Roman, 2001; Amem, Al-Daraji, 2011). Виробництво високояюсних i бiологiчно повноцЫних яець перепелiв забезпечуеться достатнiм рiвнем поживних та бiологiчно активних речовин, у тому чи^ макро-, мкроелеменлв, вiтамiнiв та i'x попередникiв у кормах (Zlamanyul et al., 2010; Kucher et al., 2016). Одними з перспективних джерел мкроелеменлв, що володiють високою доступнiстю для оргаызму птицi, е 'х хелати, особливо глщинати. Останн володiють не лише високою бюлопчною активнiстю в органiзмi тварин, але й мають нижчу токсичнiсть та добре поеднуються з iншими бiологiчно активними сполуками, у тому чиш вiтамiнами та 'х попередниками (Kebets, Kebets, 2003; Bereza et al., 2010). Засвоення птицею мкроелеменлв iз органiчних джерел (хелалв з глiцином, метiонiном, молочною кислотою) на порядок вище порiвняно з неорганiчними сполуками (Kuznetsov & Kuznetsov, 2001; Gorlov et al., 2016).
Дослщженнями встановлено, що ефективнкть застосування органiчних сполук мкроелеменлв в годiвлi птицi значно вища, що пов'язано з 'х нижчою токсичнiстю, стимуляцiею метаболiчних процеав у тканинах, збiльшенням збереженiсть поголiв'я та полiпшенням продуктивностi якостi продукци, зниженням витрат кормiв, а також високою бюлопчною доступнктю для оргаызму (Khyldebrant, 2012; Kebets & Kebets. 2003; Urzdyk, 2013; Puvaca, Stanacev, 2011). На вщмЫу вщ солей металiв сполуки металiв iз амiнокислотами, у травному каналi не реагують з поживними та бюлопчно активними речовинами корму та краще всмоктуються в кишечнику, збер^аючи сво' властивостi (Zholnin, 2000). Останне не може не викликати не ттьки теоретично', але й практично' цкавосп щодо використання останнiх, як джерела мЫеральних пiдкормок для птицк
Тому розробка i використання в годiвлi перепелiв сучасних джерел мкроелеменлв у виглядi хелатних сполук з незамЫними амiнокислотами при поеднаннi з антиоксидантом та попередником ретинолу - p-каротином е актуальною i передбачае дослщження впливу цих компонентiв на морфолопчы показники i хiмiчний склад яець перепелiв не лише промислового стада, а й подальше вивчення 'х дм на потомство (Spears et al., 2004).
Мета дошдження - дослщити морфологiчнi показники та хiмiчний склад яець потомства перепелiв при замiнi неорганiчних сполук мд цинку, кобальту, марганцю та залiза в комбiкормi на комплекс глщиналв мiдi, цинку, марганцю, залiза та кобальту з р-каротином бiотехнологiчного синтезу (в^атоном).
Методи досл1дження
У досл^ вивчали вплив комплексу хелатних сполук мкроелеменлв та мiкробного p-каротину на морфолопчний та хiмiчний склад яець перепелiв, одержаних вiд батькiвського стада, яким згодовували комплекс хелалв мкроелеменлв з мiкробним р-каротином.
Для дослщу було вiдiбрано 75 японських перепелiв, яких одержали вiд батькiвського стада, якому згодовували протягом 90 дыв яйцекладки комплекс глщиналв мiкроелементiв з мкробним p-каротином за схемою, що наведена в табл. 1.
Таблиця 1 Схема дослщу
Група Умови годiвлi
Контрольна Неорганiчнi солi Fe, Cu, Zn, Mn, Co, р-каротин, згiдно з потребою
Дослана 1 Глiцинати Fe, Cu, Zn, Mn, Co, р-каротин, згiдно потреби
Дослана 2_Глiцинати Fe, Cu, Zn, Mn, Co, р-каротин, 1/2 потреби_
7
В пли в м1кроелемент1в I в-каротину на склад яець перепелв
При досягненн вку 5 мкя^в з перепелiв, одержаних вiд батькiвського стада контрольно!' групи, було сформовано контрольну групу, а вщ дослiдних груп - вщповщно дослiднi групи по 25 голiв у кожнiй. Птицю утримували по 25 голiв (з розрахунку на 1 самця 4 самки) у кожнм кл^, а годiвлю забезпечували протягом всього перiоду вирощування i яйцекладки згiдно зi схемою, наведеною у табл. 1. Протягом усього дослщу, птицю годували комбкормом, який був збалансований за вмктом поживних та бiологiчно активних речовин.
Морфолопчы показники яець: масу яець, бтюв, жовткiв та шкаралупи проводили на вагах марки ВЛР-200 (Копопепко et а!.. 2000). Хiмiчний склад яець (суха речовина, вологiсть, протеУн, жир, зола, БЕР, фосфор, кальцм) визначали згiдно загальноприйнятих методiв (Кононенко та Ы., 2000). Вмiст мкроелеменлв (Fe, Мп, Си, Со, Zn) у шкаралупi яець перепелiв визначали методом атомноУ абсорбцп (Рг1се. 1972) за допомогою спектрометра ААА-240 фiрми Varian (США). Результати дослiджено оброблено за допомогою методик КокунЫа (Кокипуп. 1975). Дан в таблицях наведено як середне значення та стандартне вщхилення.
Результати досл1дження
Важливим критерiем оцiнки ефективностi замiни неорганчних сполук мiдi, цинку, марганцю, кобальту та залiза в комбiкормах для перепелiв е визначення показникiв морфолопчного та хiмiчного складу Ух яець. Здоров'я потомства визначаеться в першу чергу генетичним потенцалом батьювського стада та рiвнем надходження до Ыкубацмних яець поживних та бiологiчно активних речовин таких як мiкроелементи та в^амЫи. Останне в подальшому визначае Ытенсивнкть росту, розвитку та iмунний статус птицi.
Аналiз морфологiчного складу яець перепелiв першоУ дослiдноí групи, одержаних вщ батькiвського стада, якому згодовували хелатн сполуки мiкроелементiв з р-каротином, показав, що замiна в комбiкормi неорганiчних сполук мiкроелементiв на Ух глЩинати в дозi, яка вщповщае добовiй потребi птицi, сприяла збтьшенню товщини шкарлупи яець на 5,2% порiвняно з контрольною групою, та на 11 % - порiвняно з другою дослiдною групою (табл. 2).
Таблиця 2. Морфолопчний склад яець перепелiв першого поколЫня (г); п = 10, М ± т
Група
Показник дослiдна
контрольна 1 2
Маса яець 12,78±0,04 12,80±0,04 12,83±0,05
Маса жовтка 4,06±0,13 4,16±0,04 4,05±0,04
Маса бтка 7,11 ±0,14 6,91 ±0,08 7,14±0,05**
Маса шкарлупи 1,61 ±0,05 1,73±0,05 1,63±0,05
Товщина шкарлупи, мм 0,19±0,002 0,20±0,002* 0,18±0,001 ***
* р<0,05 пороняно з контролем, ** р<0,05 пороняно з першою дослщною групою
Як видно з одержаних даних (табл. 2), замЫа в комбкормах для перепелiв неорганiчних джерел мiкроелементiв на Ух глщинати в дозах, що вщповщала потребi та половинi потреби, не впливала як на масу яець, так i на масу жовтюв та шкаралупи яець. Однак у перепелiв, що отримували глщиналв мкроелеменлв у дозi, що вщповщала половинi Ух потреби, пiдвищилась маса бтка яець на 3,3% по вщношенню до першоУ дослiдноУ групи.
Введення до рацюну перепелiв глщиналв мiкроелементiв i мiкробного р-каротину в доз^ що забезпечуе половину потреби птиц в мiнеральних речовинах (друга дослана група), зменшило товщину шкарлупи яець на 5,6% у порiвняннi з контрольною групою. Це, ймовiрно, пов'язано зi зменшенням вiдкладання в шкаралуп яець перепелiв мiнеральних сполук, як надходили в складi комбiкормiв.
Дослщженнями встановлено, що введення до складу комбкорму для перепелiв сумш глiцинатiв мiкроелементiв i мiкробного р-каротину в кiлькостi, яка необхiдна для забезпечення добовоУ потреби птицi, сприяе пщвищенню накопичення у яйцях поживних речовин (табл. 3). Це проявляеться у збтьшены частки сухоУ речовини в середньому на 3 % порiвняно з контролем. Останне вщбулося за рахунок пщвищення вмiсту органчноУ речовини в яйцях перепелiв першоУ дослщноУ групи, у тому чиш сирого протеУну на 1,6%, безазотистих екстрактивних речовин - на 0,6% та сироУ золи - на 0,17%.
Таке пщвищення вмкту протеУну в яйцях перепелiв пояснюеться посиленням синтезу бтюв в Ух органзм^ що вiдбувалось при згодовуваннi комплексу хелатних сполук мiкроелементiв, якi входять до складу ферменлв, що каталiзують процеси розщеплення протеУну кормiв, трансамЫування амiнокислот в печiнцi та транспорту у тканини i синтезу бтюв.
Збiльшення вмiсту сироУ золи в яйцях перепелiв при згодовуваннi комплексу хелатних сполук в доз^ що вщповщае потребi птицi, ймовiрно, пов'язано з пщвищеним надходженням мiкроелементiв до складу яець за рахунок полтшення Ытенсивносп Ух засвоення у травному апарат птицi з хелатних сполук.
Установлено, що вмкт сирого жиру, кальцю i фосфору в яйцях перепелiв першоУ дослiдноУ групи не змЫювався порiвняно з контролем. ^м того, використання в годiвлi перепелiв хелатних форм мiкроелементiв i мкробного р-каротину в зазначенiй дозi забезпечуе оптимальне спiввiдношення води i сухоУ речовини в яйцi, що сприяе висоюй якостi та бюлопчнм повноцiнностi.
и кг а!пап иоигпа/ о1 Ее о ¡оду, 7(2), 2017
Група
Показник
контрольна 1 2
Вода 72,72±0,67 69,64±0,87* 70,59±0,96
Суха речовина 27,28±0,67 30,36±0,87* 29,41 ±0,96
Сира зола 1,20±0,03 1,37±0,039* 1,26±0,041
Сирий жир 11,73±0,29 12,45±0,35 12,35±0,40
Сирий протеУн 10,91 ±0,27 12,51 ±0,36* 11,47±0,38
БЕР 3,44±0,08 4,04±0,13* 4,32±0,14*
Кальцм 0,26±0,01 0,28±0,01 0,26±0,01
Фосфор 0,15±0,01 0,15±0,01 0,15±0,01
Примака: * р<0,05 порiвняно з контролем
Дослщженнями хiмiчного складу яець встановлено, що зменшення вмiсту глiцинатiв мкроелеменлв в комбiкормi у два рази (друга дослана група) не впливало на спввщношення води i сухо' речовини в яйцях, порiвняно з контролем, що узгоджуеться з рiвнем мЫеральних речовин, а також сирого проте'ну i сирого жиру, як знаходились в оптимальному спiввiдношеннi в яйцях. При цьому у яйцях птиц друго' дослiдноí групи зафксовано збiльшення вмiсту безазотистих екстрактивних речовин на 0,88% порiвняно з контролем.
Висновки
Виходячи iз одержаних даних щодо морфологiчних показникiв та хiмiчного складу яець перепелiв, можна стверджувати, що замЫа неорганiчних сполук мкроелеменлв на глiцинати мiдi, залiза, цинку, кобальту та марганцю в комплекс з р -каротином в комбiкормi для перепелiв забезпечуе Ух потребу в мкроелементах на оптимальному рiвнi, що вiдкривае перспективи регулювання 'х вмiсту та отримання продуклв функцiонального призначення.
References
Amem, М.Н.М., Al-Daraji, H.J. (2011) Zinc Improves Egg Quality in Cobb500 Broiler Breeder Females. International Journal of Poultry Science, 10(6), 471-476.
Bereza, V.I., Holopura, S.I., Tsvilikhovskyi, M.I. (2010). Zastosuvannia tvarynam khelatnykh spoluk biohennykh mikroelementiv z profilaktychnoiu i likuvalnoiu metoiu. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoi derzhavnoi zooveterynarnoi akademii, 3(2), 211-217 (in Ukrainian).
Gorlov, I.F., Komarova, Z.B., Nozhnik, D.N., Zlobina, E.Y., Karpenko, E.V. (2016). Aspartate-complexed minerals in feeding broiler chickens. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 7(5), 2890-2898. Available from: http://www.rjpbcs.com/pdf/2016 7(5)/l3701.pdf/
Kebets, A., Kebets, N. (2003). Vlyianye kompleksa byometalov, vytamynov y amynokyslot na ptytsu. Ptytsevodstvo, 3, 8 (in Russian). Khyldebrant, B. (2012). Hlytsynaty mykroelementov: malyi vklad dlia bolshoi polzy. Ptytsa y ptytseprodukty, 3, 28-29 (in Russian). Kokunyn, V.A. (1975). Statystycheskaia obrabotka pry malom chysle opytov. Ukr. byokhym. Zhurn, 47(6). 776-790 (in Russian). Kononenko, V.K., Ibatullin, I.I., Patrov, V.S. (2000). Praktykum z osnov naukovykh doslidzhen u tvarynnytstvi, Kiev6 (in Ukrainian). Kucher, V.A., Zaharenko, M.O., Shevchenko, L.V., Mihalska, V.M., Malyuga, L.V., Polyakovs'kij, V.M. (2016.) Klinichni ta gematologichni pokazniki perepeliv pri zastosuvanni likopinovoi biomasi griba vlakeslea trispora. Suchasne ptahivnictvo, 4 (161), 16-18 (in Ukrainian). Kuznetsov, S., Kuznetsov, A. (2001). Soedineniya mikroelementov v kormlenii ptitsyi. Ptitsevodstvo, 2. 29-35 (in Russian). Price, W.J. (1972). Analitical atomic absorption spectrometry. London, New-York, Rhein.
Puvaca, N., Stanacev, V. (2011). Selenium in poultry nutrition and its effect on meat quality. World's Poultry Science Journal, 67, 3, 479484.
Roman, C. (2001). Rearing Japanese guail in Romanie. Poultiy International, 40, 224-225.
Spears, J. W., Schlegel, P., Seal, M. C., Lloyd, K. E. (2004). Bioavailability of zinc from zinc sulfate and different organs zinc sources and their effects on ruminal volatile fatty acid proportions. Livestock Production Science, 90, 2-3, 211-217.
Urzdyk, R.M. (2013). Problemy nestachi mineraliv u ptakhivnytstvi: proiavy, naslidky ta shliakhy vyrishennia. Efektyvne ptakhivnytstvo, 10, 38-40 (in Ukrainian).
Zholnin, A.V. (2000). Kompleksnyie soedineniya. Cheliabynsk: ChHMA. Available from: http://medpulse.h1.ru/Medjourn/HTML/Kompl.htm/ (in Russian).
Zlamanyuk, L.M. Umanets, D.P., Chychyk, R.M., Umanets, V.D. (2010). Balans kaltsiyu, fosforu ta magniyu v organizmi perepeliv za riznih rivniv kaltsiyu ta fosforu v kombikormah. Bioresursi i prirodokoristuvannya, 2(1-2), 82-86 (in Ukrainian).
Citation:
Shevchenko, L.V., Yaremchuk, O.S., Gusak, S.V., Myhalska, V.M., Poliakovskiy, V.M. (2017). Effect of chelating form of microelements and ß-carotene on morphological and chemical composition of quail eggs. Ukrainian Journal of Ecology, 7[2), 5-8. I WOrk is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
