CC BY
19
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7906
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
T» • • • • • • ^ •
Вплив рвних piBHiB валшу у ращош на показники забою перепелш
Обгрунтовано дощльтсть застосування валту у годiвлi молодняку перепелiв м 'ясного напряму продуктивностi. До^-дження проводились в умовах проблемноI науково-до^дног лабораторп кормових добавок Нащонального утверситету бiоресурсiв i природокористування Украти. Було проведено науково-господарський до^д на молодняку перепелiв породи фараон. Для нього було вiдiбрано 500 добових перепелiв породи фараон. Птахiв розмщували у 20-ти клтках по 25 голiв у кожному. При формувант груп-аналогiв враховували масу тыа птищ.
Пiддослiдним перепелам згодовували повноращонний розсипний комбжорм, який був збалансований за вмiстом енерги та тшими поживними речовинами. Комбжорм перепелiв контрольноI групи мiстив природнт рiвень валту, а до^дних груп - додатково Ь-валт вiдповiдно до схеми до^джень.
Спостерiгаються залежтсть мiж рiвнем валту у комбiкормi та конвер^ею корму (К2 = 0,7359).
Найефективтшим рiвнем валту у комбiкормi для перепелiв, яких вирощують на м 'ясо, для отримання досить великоI маси тма з найнижчим рiвнем використання комбжорму на одиницю приросту е у 1-21-добовому вщ - 1,68% та у 22-35-добовому вщ -1,23%.
Ключовi слова: перепели, маса тта, показники забою, комбжорм, рiвнi валту.
Влияние различных уровней валина в рационе на показатели
убоя перепелов
М.Ю. Сычов, Т.А. Голубева, В.В. Ковальчук, Ю.В. Позняковский [email protected], [email protected]
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина
Обоснована целесообразность применения валина в кормлении молодняка перепелов мясного направления продуктивности. Исследования проводились в условиях проблемной научно-исследовательской лаборатории кормовых добавок Национального университета биоресурсов и природопользования Украины. Был проведен научно-хозяйственный опыт на молодняке перепелов породы фараон. Для него было отобрано 500 суточных перепелов породы фараон. Птиц размещали в 20-ти клетках по 25 голов в каждой. При формировании групп-аналогов учитывали массу тела птицы.
Подопытным перепелам скармливали полнорационный рассыпной комбикорм, который был сбалансирован по энергии и другим питательным веществам. Комбикорм перепелам контрольной группы содержал природный уровень валина, а опытных групп - дополнительно Ь-валин соответственно схеме опыта.
Наблюдаются зависимость между уровнем валина в комбикорме и конверсией корма (К2 = 0,7359).
Самым эффективным уровнем валина в комбикорме для перепелов, которых выращивают на мясо, для получения достаточно большой массы тела с низким уровнем использования комбикорма на единицу прироста является в 1-21-суточном возрасте - 1,68% и в 22-35-суточном возрасте - 1,23%.
Ключевые слова: перепела, масса тела, показатели убоя, комбикорм, уровни валина.
Citation:
Sychov, M., Golubeva, T., Kovalchuk, V., Poznyakovskiy, Y. (2017). Influence of various levels of valin in the mixed fodder on the carcass composition of quails. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 27-31.
М.Ю. Сичов, Т.А. Голубева, В.В. Ковальчук, Ю.В. Позняковський [email protected], [email protected]
Нацюнальний утверситет бюресурсгв i природокористування Украти, вул. Герогв Оборони, 15, м. Кшв, 03041, Украша
Influence of various levels of valin in the mixed fodder on the carcass
composition of quails
M. Sychov, T. Golubeva, V. Kovalchuk, Y. Poznyakovskiy [email protected], [email protected]
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine
The article presents the expediency of using valine in the feeding of growing quails of meat direction ofproductivity. The studies were conducted in the conditions of research laboratory offeed additives of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. The experiment was conducted with growing Pharaoh quails. It was selected 500 daily quails. Birds were placed in 20 cages with 25 heads in each. In the formation of analog groups, the body weight of the birds was taken into account. Quails were fed full-fledged mixed fodder, which was balanced by energy and other nutrients. The feed for the quails of the control group contained the natural level of valine, and the experimental groups - additionally L-valine according to the experimental scheme.
Observed a relationship between the level of valine in feed and feed conversion (R2 = 0.7359).
The most effective level of valine in mixed fodder for quail, which is grown for meat, to obtain a sufficiently large body weight with a low level offeed intake per unit of growth is at 1- 21-day age - 1.68% and at 22- 35-day age - 1.23%.
Key words: quail, body weight, carcass composition, mixed fodder, valine levels.
Вступ
Незважаючи на те, що перша амшокислота - rai-цин, була видшена А. Браконно ще в 1820 рощ з кислотного гiдролiзату желатину, повний амшокислот-ний склад бшшв був розшифрований тшьки в 30-х роках XX ст. Встановлено, що в тканинах тварин, рослин i мiкроорганiзмiв мютиться понад 300 амшо-кислот, яш юнують в природi у вшьному сташ або у вшгляи коротких пептщцв, або комплекав з шшими оргашчними речовинами. Однак, при гiдролiзi чистого бшка, що не мютить домшок, звшьняються лише 20 рiзних а-амшокислот. До ще! групи належить i амшокислота - валш (Berezov, 1998).
Валш вiдрiзняеться ввд бшьшосп шших незамш-них амшокислот (крт лейцину та iзолейцину) тим, що ферменти, яш спочатку ввдповщають за його ката-болiзм, знаходяться переважно в позапечшкових тканинах. Валш тддаеться зворотнш трансамшацп, ка-талiзуючись амшотрансферазою з розгалуженим лан-цюгом, утворюе а-кетоiзовалерiанову кислоту. Попм ця кислота тддаеться окислювальному декарбокси-люванню пiд дiею кетоациддепдропнази. Остання -це мультиензимова система, яка розташована в мембранах мiтохондрiй.
При проведенш рiзних дослiджень з встановлення норм валшу необхiдно обов'язково контролювати рiвень лейцину та iзолейцину, адже вiдомо з досль джень на щурах, що юнуе антагонiзм мiж цими трьо-ма амiнокислотами (Benton, 1956; Rogers, 1962). Цей антагошзм проявляеться у особливостях обмiну валь ну, лейцину та iзолейцину при транспортуванш через клiтиннi мембрани i використаннi одних i тих же фе-рментiв, а також конкуренцп при проходженнi через гематоенцифалiчний бар'ер (Harper, 1984).
Валш ввдноситься до потенцшно критичних неза-мiнних амшокислот при вирощуванш молодняку сiльськогосподарськоi птиц за умови використання комбiкормiв, основу яких складае кукурудза (Fernandez et al., 1994). Особливо слiд контролювати рiвень валiну у останнi фази вирощування птицi, осш-льки з вшом у структурi комбiкорму зменшуеться
вмiст сирого протешу, енергетичну цшшсть рацiону забезпечують вiдповiдно енергетичними кормами, а саме кукурудзою. У нш мiститься мало валiну i iзо-лейцину, що супроводжуеться великим вмютом лейцину, адже вiдомо, що високий рiвень лейцину в ращ-онi пiдвищуе норму для валша та iолейцина для курчат (0 та вдичинят (Tuttle and Balloun, 1976). Це мож-на пояснити тим, що валш псно зв'язаний з цими амшокислотами та мае з ними ряд спшьних властиво-стей. Цi гiдрофобнi речовини рвдко приймають участь у бiохiмiчних реакцiях, однак вiдiграють досить важ-ливу роль у визначеннi трьохвимiрноi' структури бiл-кiв. Крiм того валш сприяе до поглинання шших амь нокислот (Pleshkov, 1965).
З появою на свiтовому ринку синтетичного L-валiну сприяло ряду дослщжень щодо можливостi включения його до рацюну сiльськогосподарських тварин. Хоч i валiн був запропонований як четверта критична амшокислота для курчат-бройлерiв, наразi продовжуються дослiджения щодо встановлення його вмюту порiвияно до лiзину у комбшзрмах для молодняку сшьськогосподарсько! птицi.
Матерiал i методи дослвджень
Науково-господарський дослiд було проведено в умовах науково-дослщно! лабораторii кормових добавок Нацюнального унiверситету бiоресурсiв i приро-докористування Укра!ни тривалiстю 35 дiб i був роз-дшений на два перiоди (1-21 та 22-35 дiб) та п'ять пiдперiодiв, кожний з яких тривав 7 дiб (табл. 1).
Для нього було вщбрано 500 добових перепелiв породи фараон. Птахiв розмiщували у 20-ти клггках по 25 голiв у кожному. При формуваинi груп-аналопв враховували масу тiла перепелiв. Температура повггря та освiтлення примiщения вщповщало саиiтарним нормам, прийнятих у перепелiвництвi. Площа посадки перепелiв з розрахунку на одну голову становила 73,5 см2, фронт годiвлi - 1,5 см. Напування вiдбувало-ся з вакуумних напувалок з розрахунку одна напувал-ка на 25 перепелiв. Корм i воду птиця споживала ad libitum.
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослвду_
1-14 дoбa 15-35 дoбa
Груги B^dcr СП, % Bмicт Val Bмicт Val B^dcr СП, % Bмicт Val Brnor Val
y СП, % y рaцюнi, % y СП, % y рaцюнi, %
1 5,5 1,54 5,5 1,13
2 6,0 1,68 6,0 1,23
3 28,0 6,5 1,82 20,5 6,5 1,33
4 7,0 1,96 7,0 1,44
5 7,5 2,10 7,5 1,54
Таблиця 2
Скид Bмicr y 100 г
1-21 AÍ6 22-35 aí6
Кyкyрyдзa 18,26 43,00
Пшeниця 26,00 17,00
Maкyxa coeвa 44,00 21,00
Шрor coняшникoвий - 10,00
Бoрoшнo рибнe 8,50 5,00
Сoняшникoвa oлiя 1,00 1,00
КoнцeшрaтJ 2,24 3,00
Aнaлiз
Обмiннa eнeргiя, Esan 288 297
Сирий прoreïн 27,98 20,52
Сирий жир 5,43 5,16
Сирa клirкoвинa 4,33 4,98
Л1зин 1,55 1,04
Mer'ioнiн 0,65 0,45
Merioнiн+щетин 1,03 0,68
Tрeoнiн 0,98 0,60
Tрипroфaн 0,39 0,27
Banin2 1,54-2,10 1,54-2,10
Кaльцiй 1,06 1,03
Фocфoр 0,8 0,78
Фocфoр зacвoювaний 0,51 0,52
Har'рiй 0,3 0,2
мeнти+фiтaзa), иль, вaпняк, прeмiкc КМ , дeфтoрoвaний фocфaт, гiдрoкcиaнaлoг МЫА, L-трeoнiн.
Bibern вaлiнy вiдпoвiдae cxeмi дocлiджeнь (табл. 2).
3Прeмiкc мicтить (y 1 кг): y 1-21-дoбoвoмy вiцi: Mn -80 мг, Zn - 75 мг, Fe - 25 мг, Cu - 5 мг, Co - 0,75 мг, Se -0,4 мг, I - 0,3 мг, Biтaмiн А - 150 тж. МО, Biтaмiн D3 -30 nc. МО, Biтaмiн К3 - 25 мг, Biтaмiн B1 - 20 мг, Biтaмiн B2 - 50 мг, Biтaмiн B3 - 300 мг, Biтaмiн B4 - 3000 мг, Bira-мш B5 - 150 мг, Bn^ie B6 - 40 мг, Bn^rn B12 - 0,5 мг, Biтaмiн Bc - 10 мг; y 22-35-дoбoвoмy вiцi: Mn - 80 мг, Zn -75 мг, Fe - 25 мг, Cu - 5 мг, Co - 0,75 мг, Se - 0,4 мг, I -0,3 мг, Biтaмiн А - 70 тж. МО, Biтaмiн D3 - 15 тж. МО, Brra-мш Е - 5 мг, Biтaмiн К3 - 15 мг, Biтaмiн Bj - 20 мг, Biтaмiн B2 - 30 мг, Biтaмiн B3 - 300 мг, Biтaмiн B4 - 5000 мг, Bira-мш B5 - 100 мг, Bn^iE B6 - 10 мг, Biтaмiн B12 - 0,25 мг, Biтaмiн Bc - 15 мг.
Pau^ для пeрeпeлiв cклaдaвcя з пoвнoрaцioннoгo рoзcипнoгo кoмбiкoрмy, який мicтив нeдocтaтню ш-лькicть вaлiнy, aлe вiдпoвiдaв пo вмicтy eнeргiï тa шшт пoживниx рeчoвин нoрмaм, зaзнaчeними y вишВ^^МУ cтaндaртi (SOU, 2006) Склaд тамб^р-му тa вмicт y ньoмy eнeргiï тa пoживниx рeчoвин том-бiкoрмy прeдcтaвлeнi y тaблицi 2.
Кoмбiкoрми для пeрeпeлiв були вигoтoвлeнi нa кoмбiкoрмoвoмy зaвoдi TOB «КрeMiкc» Пoлтaвcькoï oблacтi.
У 35-дoбoвoмy вод при зaбoï пeрeпeлiв визнaчaли aнaтoмo-мoрфoлoгiчний cклaд ïx тiлa. Для ^oro зaби-вaли пo 4 гoлoви (2 caмцi i 2 caмицi) з кoжнoï групи з нacтyпним рoзтинoм i звaжyвaнням oкрeмиx чacтин тa oргaнiв. Для зaбoю вiдбирaли птицю з мacoю Ma, щo вiдпoвiдaлa ceрeднiй вeличинi ш груш.
Peзyльтaти дocлiджeнь пiддaвaли звичaйним ^o-цeдyрaм cтaтиcтичнoï oбрoбки дaниx зa дoпoмoгoю прoгрaмнoгo зaбeзпeчeння MS Excel з зacтocyвaнням вбyдoвaниx cтaтиcтичниx функцш (СPЗHAЧ, СТАЫ-ДОTКЛОH, ТТЕСТ тa ANOVA) тa aнaлiз зaлeжнocтeй мГЖ дocлiджyвaними фaктoрaми тa пoкaзникaми -пoбyдoви лшп трeндy, визнaчeнням рГвняння рeгрeciï тa кoeфiцieнтy дocтoвiрнocтi aпрoкcимaцiï (R2).
Результата та ïx обговорення
Зa пeрioд вирoщyвaння шжи, яш cпoживaли 6Í-льшe торму i мaли б№шу пeрeдзaбiйнy мacy, при цьoмy витрaчaли na 1 кг ^^ocry cвoeï мacи Ma нaймeншe кoмбiкoрмy (рiвeнь вaлiнy y 1-21-дoбoвoмy вод 1,68, y 22-35-дoбoвoмy виц - 1,23%.). ЗГ збшь-шeнням рГвня вaлiнy y томб^рм, кoнвeрciя кoрмy пiдвищyвaлacя. Piвняння рeгрeciï, якe oпиcye рiвeнь витрaт юэрму зaлeжнo ввд рГвня вaлiнy y юрмГ нaвe-дeнe нижчe: y = 0,0146x2 - 0,0682x + 3,4302 (R2 = 0,7359).
Для xaрaктeриcтики м^Ш!' прoдyктивнocтi пeрe-пeлiв бyлo прoвeдeнo кoнтрoльний зaбiй тa aнaтoмiч-нe рoзбирaння ïx тyшoк (табл. 3).
Як пoкaзaли дaнi aнaтoмiчнoгo рoзбирaння тyшoк, пoкaзники пeрeд зaбiйнoï мacи були бшьшими y дoc-лiдниx грyпax, a рiзнилиcя зaлeжaлa вщ рГвня вaлiнy y кoмбiкoрмax. Зoкрeмa, icтoтнa рГЗНИЦЯ бyлa вiдмiчeнa y пeрeпeлiв, яким згoдoвyвaли y в^вГ пeрioди вадш-вiднo 1,68-1,96% тa 1,23-1,44% вaлiнy, щo нa 2,23,6% (P < 0,05; P < 0,01) бiльшe, шж y пeрeпeлiв, том-бiкoрм якт мicтив прирoднiй вмicт вaлiнy.
Maca пaтрaнoï тушки y пeрeпeлiв трeтьoï тa чeтвe-ртoï груп, бyлa нa 4,0-5,1% (P < 0,01) бшыш, a y aнaлoгiв п'ятoï групи - нa 2,8% бiльшa (P < 0,05), тж y мoлoднякy кoнтрoльнoï групи.
Boднoчac те вcтaнoвлeнo вiрoгiднoï рГЗНИЩ м1ж пiддocлiдними пeрeпeлaми зa мacoю грyдниx м'ЯЗГВ, м'язГв тaзoвиx кiнцiвoк тa шири з шдшшрним жирoм. Однaк прocлiдкoвyeтьcя рГзниця y змГнГ мacи внутрь шньoгo жиру. Taк вoнa y пeрeпeлiв, яким згoдoвyвaли з кoрмoм y 1-21-дoбoвoмy вГцГ 1,96% тa y 22-35-дoбoвoмy вГцГ - 1,44% вaлiнy, бyлa y 2,1 рaзи бiльшoю (P < 0,05).
Таблиця 3
Вплив piitirn валму на показники забою меремел1в___
Показник Рiвеиь валiиу у комбiкормi (г/100 г) у 1-21 / 22-35-добовому вщ SEM Р (ANOVA)
1,54/1,13 1,68/1,23 1,82/1,33 1,96/1,44 2,10/1,54
Маса передзабшна 217,9 225,7* 222,7* 224,6** 218,2 0,862 0,003
патрано! тушки 163,6 167,5 170,1** 171,9** 168,2* 1,017 0,002
грудних м'яз1в 41,0 41,3 42,5 43,5 40,0 0,676 0,055
м'язш тазових кш-цгвок 26,9 26,4 26,9 27,0 25,9 0,683 0,850
шюри з тдшюр-ним жиром 18,2 19,3 20,0 20,1 19,6 0,570 0,295
внутршнього жиру 1,6 2,0 2,4 3,3* 2,0 0,260 0,010
печiики 4,8 4,7 5,5 6,2 5,7 0,409 0,199
* - Р < 0,05; ** - Р < 0,01 по вщношенню до контрольно! групи
Статистичний анал1з ANOVA також показуе змши пвд д1ею вал1ну у передзабшнш маа (Р = 0,003), маа патрано! тушки (Р = 0,002) та мас внутршнього жиру (Р = 0,01).
Для наглядшшо! оцшки показник1в забою 35-добових перепел1в, масу !хшх окремих тканин та ор-гашв виразили у ввдсотках до передзабшно! маси (рис. 1).
Б 1 група ЕЗ 2 група О 3 група □ 4 група □ 5 група
20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
ш ш
ffl^SIffifc
грудш м'язи
м'язи тазових к1нц1вок
шк1ра з п!дшк1риим жиром
внутрцпнш жир
Вихщ орган1в i тканин
Рис. 1. Вихвд продуктiв забою шддослвдних перепелiв, %
Наведенi дан свiдчать, що пiддослiднi перепели за вщсотковим виходом !слвних частин мало вiдрiзия-ються мiж собою. 1стотних вiдмiнностей мiж виходом грудних м'яз1в, м'яз1в тазових шнщвок, шшри з тдш-к1рним жиром, внутршнього жиру та печшки не встановлено. Однак, незначне збiльшения вщносно! маси грудних м'яз1в, внутршнього жиру та печ1нки було вищим у птиц п'ято! групи, яка споживала ком-бжорм з р1внем вал1ну у в1ков1 перюди вщповвдно 1,96 i 1,44%.
Висновки
Таким чином, експериментально доведено доцшь-шсть використання у комбшормах молодняку перепе-л1в додатково синтетичний препарат L-валш. При вирощувант перепел1в на м'ясо, диференцшоване за перюдами вирощування 1-21 доба та 22-35 даб, нор-мування валшу дае можливють тдвищити приргсг
маси тша та зменшити витрати корму на 1 кг приросту.
Найефективтшим р1внем ватну у комб1корм1 для перепел1в, яких вирощують на м'ясо, для отримання досить велико! маси тша з найнижчим р1внем викори-стання комбжорму на одиницю приросту е у 1-21-добовому вщ - 1,68% та у 22-35-добовому вщ -1,23%.
Щоб отримати бшьшу шльшсть перепел1в з масою, близькою до середньо!, та у яких буде найбшьша маса патрано! тушки, необхвдно використовувати корми з р1внем ватну у зазначет вище перюди на р1вш -вщповщно 1,96 та 1,44%.
Бiблiографiчнi посилання
Berezov, T.T., Korovkyn, B.F. (1998). Biolohycheskaya khimiya. Moskva: Medytsyna (in Russian).
HayKOBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, T 19, № 79
Pleshkov, B.P. (1965). Byokhymyia selskokhoziaistven-nykh rastenyi. Moskva: Kolos (in Russian).
Benton, D.A., Harper, A.E., Spivey, H.E., Elvehjem, C.A. (1956). Leucine, isoleucine, and valine relationships in the rat. Arch. Biochem. Biophys. 60, 147-155.
D'Mello, J.P.F., Lewis, D. (1970). Amino acid interactions in chick nutrition. 2. The interrelationship between leucine, isoleucine, and valine. Br. Poult. Sci. 11, 313-323.
Fernandez, S.R., Aoyagi, S., Han, Y., Parsons, C.M., Baker, D.H. (1994). Limiting order of amino acids in corn and soybean meal for growth of the chick. Poultry Science. 73, 1887-1896.
Harper, A.E. (1984). Interrelationships among the branched chain amino acids. In: S.A. Adibi, W. Fekl, U. Langenbeck, P. Schauder. Branched chain amino
and keto acids in health and disease. Karger, Basel, Switzerland, 81-99.
Rogers, Q.R., Spolter, P.D., Harper, A.E. (1962). Effect of leucine-isoleucine antagonism on plasma amino acid pattern of rats. Arch. Biochem. Biophys. 97, 497504.
Tuttle, W.L., Balloun, S.L. (1976). Leucine, isoleucine and valine interactions in turkey poults. Poult. Sci. 55, 1737-1743.
Standart orhanizatsii Ukrainy, (2006). SOU 01.2437537:2006 Vyrobnytstvo miasa perepeliv. Tekhnolohichnyi protses. Osnovni parametry. Kyiv: Minahropolityky Ukrainy.
Received 4.09.2017 Received in revised form 29.09.2017 Accepted 3.10.2017
