CC BY
18
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal of Ecology, 2017, 7(3), 180-185, doi: 10.15421/2017_67
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.597.084.1
Valine needs in growing quails
M.Yu. Sychov, M.I. Holubiev, V.V. Kovalchuk, Yu.V. Pozniakovskyi, T.A. Holubieva, K.I. Makhno
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine 03041, Kyiv, Heroiv Oborony st., 15 E-mail: sychov@ukr.nei, go lube v. mon@gmail. com, yuriy pozniakovskiy@ukr.nei, go lube va. nubip@gmaii. com
makhnokostia@gmaii. com Submitted: 02.08.2017. Accepted: 11.09.2017
Experimental studies conducted in terms of problem research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Independent experiment was conducted with growing Pharaoh Coturnix quails to determine the optimal valine-to-protein ratio for quail development. We conducted a randomized block experiment with 4 treatments, each with 5 replicates of 25 growing birds (1 to 35 d of age). A diet consisting of soybean and sunflower meal, wheat, corn, Fish meal, sunflower oil, concentrate (28% CP, 2.88 kcal/g on 1 to 21 d of age, 20.5 % CP, 2.97 kcal/g on 22 to 35 d of age) having severally 1.54 and 1.33 % valine served as basal feed. Valine was supplemented in four graded levels up to 2.10 g/100 g on 1 to 21 d of age and 1.54 g/100 g on 22 to 35 d of age at the expense of L-valine. Diets and water were offered ad libitum. Body weight gain and feed/gain ratio were studied. Quails significantly responded to the increasing valine concentration in growth, feed/gain ratio. Analysis was used to calculate the Valine nutrient recommendations. These estimates were 1.28 % for the starter and 1.23 % for the total Val for the grower period. Supplementation with Valine to the base diet resulted in body weight gain of quails equal to those fed the control diet (p<0.01). Feed conversion values of quails supplemented with Valine, resulted in an improvement on 2.3 %.
Keywords: quails; L-valine; body weight; feed/gain ratio; mixed fodder
Потреба у нормуванн валЫу для молодняку перепел1в
М.Ю. Сичов, М.1. Голубев, В.В. Ковальчук, Ю.В. Позняковський, Т.А. Голубева, К.1. Махно
Нац1ональний ун'/верситет б'юресурав i природокористування УкраУни 03041, КиУв, вул. ГероУв Оборони, 15 E-mail: sychov@ukr.nei, go lube v. mon@gmail. com,, yuriy pozniakovskiy@ukr.ne\, go lube va. nubip@gmail. com
makhnokostia@gmaii. com
Експерименталы-ii досл1дження проводились в умовах проблемно!' науково-дослщноУ лаборатори кормових добавок Нацюнального ун1верситету бюресурав i природокористування УкраУни. Було проведено науково-господарсыкий досл1д на молодняку перепел1в породи фараон з визначення оптимального р1вня валЫу. Досл1д проводився за методом груп. Птахи були подтеы на 5 груп, кожна з яких складалася з 4 п1дгруп по 25 добових перепел1в кожна (перепел1в вирощували в1д 1 до 35 д1б). Базов1 комб1корми, що складалися з соевоУ макухи, соняшникового шроту, пшениц^ кукурудзи, рибного борошна, соняшниковоУ олп та концентрату (28 % СП, 2,88 ккал/г у вщ1 в1д 1 до 21 д1б, 20,5 % СП, 2,97 ккал/г у вщ1 в1д 22 до 35 д1б), мктили в1дпов1дно 1,54 та 1,33 % валЫу. Вм1ст валЫу збтышували у Ыших чотирыох групах в1дпов1дно до 2,10 г/100 г та 1,54 г/ 100 г за рахунок додавання L-валЫу. Комб1корми та воду перепели отримували вволю.
Встановлено збтышення маси тта та зменшення витрат корму на 1 кг приросту маси тта залежно в1д р1вня валЫу в корм1. Перепели не л1н1йно в1дреагували на п1двищення р1вня вал1ну в рацюн1. Проанал1зувавши резулытати дослужены було рекомендовано використовувати комб1корм з р1внем валЫу 1,28% для стартового перюду i 1,23% для ростового перюду вирощування. Додаткове введення валЫу сприяло збтышенню маси тта перепел1в (р<0,01), а витрати корму на 1 кг приросту були на 2,3 % меншими за контролы. Ключов1 слова: перепели; L-валЫ; маса тта; конверая корму; комб1корм
Вступ
ВалЫ - алiфатична незамЫна амiнокислота, вiдкрита Е. Фшером у 1901 роцi при дослужены продуктiв розпаду бiлку казеУну. ВалЫ входить до складу ycix вщомих бiлкiв у виглядi L-Í30Mepy, який е однieю з основних поживних речовин для тваринного оргаызму (Ovchinnikov, 1987.; Shamin, 1966). Звичайно, що найдешевший та найшвидший cпоciб наповнення рацюну валiном - використання його синтетично!' форми. Свiтове виробництво L-валЫу нинi становить 3,4 тис. тон за рк, причому основним споживачем е Европа (76 %) (Kombikorma, 2016).
Валiн вiдноcитьcя до потенцмно критичних незамiнних амiнокиcлот при вирощуванн молодняку ciльcькогоcподарcькоí птицi (Fernandez et al., 1994). Особливо слщ контролювати рiвень валiнy у останн фази вирощування птицi, оcкiльки з вком у cтрyктyрi комбiкормy зменшуеться вмicт сирого протеУну (СП), а енергетичну цЫнкть рацiонy забезпечують вщповщно енергетичними кормами, а саме кукурудзою. У нiй мicтитьcя мало валЫу та iзолейцинy, що супроводжуеться значним вмктом лейцину. Вiдомо, що високий рiвень лейцину в рацiонi пщвищуе норму для валiнy та iзолейцинy для курчат (D'Mello & Lewis, 1970) та Ыдиченят (Tuttle & Balloun, 1976). Це можна пояснити тим, що валЫ тicно зв'язаний з цими амЫокислотами та мае з ними ряд сптьних властивостей. Цi гiдрофобнi речовини рiдко приймають участь у бiохiмiчних реакцiях, однак в^грають досить важливу роль у визначенн трьохвимiрноí структури бiлкiв. ^м того валiн сприяе засвоенню Ыших амiнокиcлот (Pleshkov, 1965).
Дослщження на курчатах-бройлерах показали, що використання комбкорму, основна частина якого складаеться з кукурудзи та соевого шроту (макухи), призводить до незабезпеченосп рацюну бройлерiв чотирма критичними амiнокиcлотами: метюнЫом, лiзином, триптофаном i треонiном (Kidd & Hackenhaar, 2006). Зрозyмiло, що балансування амЫокислотного складу протеУну комбкорму синтетичними амiнокиcлотами сприяе кращому використанню протеУну в органiзмi птахiв, що зменшуе видiлення надлишкового Нiтрогенy в навколишне середовище. Аналiз огляду лтератури вказуе, що саме валiн е четвертою критичною незамЫною амiнокиcлотою на вщмЫу вiд триптофану, за умови використання кукурудзяно-соевих рацюыв (Mack et al., 1999; Corzo et al., 2004; Corzo et al., 2007; Corzo et al., 2009). Поява на свтовому ринку синтетичного L-валЫу сприяла ряду дослщжень щодо можливост включення його до рацюну стьськогосподарських тварин. Хоч валiн i був запропонований як четверта критична амЫокислота для курчат-бройлерiв, наразi продовжуються доcлiдження щодо встановлення його вмкту порiвняно до лiзинy у комбкормах для молодняку ciльcькогоcподарcькоí птицк
Встановлено, що чiтка iнформацiя про норми валЫу у комбiкормах для перепелiв вiдcyтнi. РекомендацiУ ДослщноУ станцп птахiвництва НААН (Ryabokon', 2005.) мктять iнформацiю про вмicт валiнy у комбкормах для перепелiв: у 1-4-тижневому вiцi - 1,15 % валЫу, у 4-6-тижневому вiцi - 0,78 %. Однак знайти наукове пщтвердження цих норм у лiтератyрi нам не вдалося.
Дослщження, опублковаы на cьогоднiшнiй день, що визначають вимоги до рiвня валiнy у комбiкормi для ефективного росту та розвитку птиц^ мають рiзнi результати. Звичайно, що ця розбiжнicть мiж даними може вiдображати рiзнi варiацiУ пiдходiв до встановлення оптимального рiвня валiнy: рiзнi кроси птицi, рiзна поживнicть комбiкормiв, рiзнi гiгieнiчнi умови утримання та рiзнi методолопУ (порiвняння оптимального рiвня залежно вiд ретенцп Нiтрогенy, пiдвищення перетравноcтi поживних речовин, збтьшення продyктивноcтi чи зниження витрат корму). Мета наших дошджень полягала у встановлен потреби перепелiв, яких вирощують на м'ясо у вал^ залежно вщ перiодy Ух росту.
Матер1али i методи досл1джень
Дослщження проведенi на молодняку перепелiв, яких вирощують на м'ясо. Науково-господарський дослщ проведено в умовах лаборатори кормових добавок кафедри годiвлi тварин та технологи кормiв iм. П. Д. Пшеничного Нацюнального yнiверcитетy бiореcyрciв i природокористування УкраУни. Вiдповiдно до схеми використовувалося поголiв'я з 500 добових перепелiв, з яких за принципом аналопв було сформовано п'ять груп (по чотири пщгрупи у кожнм): контрольну i чотири доcлiдних. Дослщ тривав 35 дiб i був роздтений на два перiоди (1 -21 та 22-35 дiб) та п'ять пщпер^в, кожний з яких тривав 7 дiб (табл. 1).
Таблиця 1. Схема науково-господарського дослщу
1-14 доба 15-35 доба
Група Вмс СП, % Вмо Val Вмо Val Вм^ СП, % Вмо Val Вмо Val
у СП, % у рацюн, % у СП, % у рацон, %
1 5,5 1,54 5,5 1,13
2 6,0 1,68 6,0 1,23
3 28,0 6,5 1,82 20,5 6,5 1,33
4 7,0 1,96 7,0 1,44
5 7,5 2,10 7,5 1,54
Рацiон для перепелiв складався з повнорацiонного розсипного комбiкормy, вщповщав по вмicтy енерги та Ыших поживних речовин нормам, зазначеними у вщповщному cтандартi (Standart orhanizatsiy Ukrayiny, 2006). Склад
комбкорму та BMicT у ньому енерги та поживних речовин K0M6iK0pMy представленi у таблиц 2. Комбкорми для перепелiв були виготовленi на K0M6iK0pM0B0My завод1 ТОВ «КреМкс» ПолтавськоУ областi.
Таблиця 2. Склад K0M6iK0pMy та його поживнкть
Склад 1-21 дiб Вмiст у 100 г 22-35 дiб
Макуха соева 44,00 21,00
Пшениця 26,00 17,00
Кукурудза 18,26 43,00
Шрот соняшниковий - 10,00
Борошно рибне 8,50 5,00
Соняшникова олiя 1,00 1,00
Концентрат1 2,24 3,00
Аналiз
Обмiнна енергiя, ккал 288 297
Сирий протеУн 27,98 20,52
Сирий жир 5,43 5,16
Сира клiтковина 4,33 4,98
ЛПзин 1,55 1,04
Метiонiн 0,65 0,45
Метiонiн + цистин 1,03 0,68
ТреонЫ 0,98 0,60
Триптофан 0,39 0,27
Валiн2 1,54-2,10 1,54-2,10
Кальцiй 1,06 1,03
Фосфор 0,8 0,78
Фосфор засвоюваний 0,51 0,52
Натрiй 0,3 0,2
1 Склад концентрату: мультиензимна композицт (ферменти+ф1таза), аль, вапняк, премкс КМ3, дефторований фосфат, пдроксианалог МНА, L-треонн
2Р1вень валшу вщповщае схем1 дослщжень (табл. 2).
3Премкс мктить (у 1 кг): у 1-21-добовому в1ц1: Mn - 80 мг, Zn - 75 мг, Fe - 25 мг, Cu - 5 мг, Co - 0,75 мг, Se - 0,4 мг, I - 0,3 мг, В1тамш А - 15 тис. МО, ВтамЫ D3 - 3 тис. МО, В1тамш К3 - 25 мг, В1тамш В1 - 2 мг, В1тамш В2 - 5 мг, В1тамш В3 - 30 мг, В1тамш В4 - 300 мг, В1тамш В5 - 15 мг, В1тамш В6 - 4 мг, В1тамш В12 - 0,05 мг, В1тамш Вс - 1 мг; у 22-35-добовому в1ц1: Mn - 80 мг, Zn - 75 мг, Fe - 25 мг, Cu - 5 мг, Co - 0,75 мг, Se - 0,4 мг, I - 0,3 мг, В1тамш А - 7 тис. МО, ВгтамЫ D3 - 1,5 тис. МО, В1тамш Е - 5 мг, В1тамш К3 - 1,5 мг, В1тамш В1 - 2 мг, В1тамш В2 - 3 мг, В1тамш В3 - 30 мг, В1тамш В4 - 500 мг, В1тамш В5 - 10 мг, В1тамш В6 - 1 мг, В1тамш В12 - 0,025 мг, В1тамш Вс - 1,5 мг.
Температура пов^ря та освiтлення примiщення вщповщало санiтарним нормам, прийнятих у перепелiвництвi. Площа посадки перепелiв з розрахунку на одну голову становила 73,5 см2, фронт годiвлi - 1,5 см. Напування вщбувалося з вакуумних напувалок з розрахунку одна напувалка на 25 перепелiв. Корм i воду птиця споживала ad libitum. Упродовж дослщу щоденно проводили облк збереженостi поголiв'я та залишкiв комбкорму, щотижнево - ваговий рiст перепелiв та конверсiю корму. Масу тта перепелiв визначали iндивiдуальним зважуванням молодняку на вагах ВЛКТ-500 з точнктю до 0,01 г.
Результати дослщжень пiддавали звичайним процедурам статистичноУ обробки даних за допомогою програмного забезпечення MS Excel з застосуванням вбудованих статистичних функцм (СРЗНАЧ, СТАНДОТКЛОН, SEM, ТТЕСТ та ANOVA), аналiз залежностей мiж дослiджуваними факторами та показниками - побудови лн тренду, визначенням рiвняння регресй' та коефiцieнту достовiрностi апроксимаци (R2). При розрахунку статистичноУ достовiрностi враховували, що показник «р» характеризуеться наступним чином: *p<0,05, **р<0,01 - «Виявлено статистично достовiрнi (значущi) вiдмiнностi».
Результати досл1джень та Ух обговорення
Одним iз показниюв, який облiковувався щоденно - е збереженкть поголiв'я. Вона значною мiрою залежить вiд бiологiчноУ повноцiнностi комбiкормiв, якi використовують у годiвлi птицк Вiдсоток збереженостi перепелiв був досить високий, знаходячись у межах 95-96 %. Випадюв загибелi, пов'язаних з порушенням годiвлi й захворюваннями травного каналу не встановлено. Вибракування птиц було пов'язане з мехаычними пошкодженнями тазових кiнцiвок. Змiна показникiв збереженост у експериментi описана математичною моделлю (полiномiальна лiнiя тренду y = -0,2143x2 + 1,1857x + 94,2 (R2 = 0,619).
Рiзний рiвень валiну у рацюы перепелiв позначився на масi Ух тта. Так, якщо у добовому вiцi вона у птицi контрольно)' та дослiдних груп iстотно не вдазнялась, то у наступнi перюди вирощування змiнювалася залежно вiд ктькосп валiну у комбiкормах (табл. 3).
Таблиця 3. Вплив рiвня валЫу на масу тта перепелiв
Рiвень валЫу у комбiкормi (г/100 г) Р (ANOVA)
Bk, дiб у 1-21 / 22-35-добовому вiцi SEM
1,54/1,13 1,68/1,23 1,82/1,33 1,96/1,44 2,10/1,54
1 9,20 9,24 9,23 9,22 9,21 0,095 0,999
7 27,37 28,34 28,48 28,61 28,72 0,554 0,435
14 76,10 77,23 78,16 77,41 77,54 0,933 0,631
21 127,60 130,79* 129,96 130,25 128,55 1,090 0,220
28 182,57 185,77 185,82 188,06** 182,76 1,477 0,047
35 221,51 229,04** 225,46 226,86 220,28 2,021 0,012
*р<0,05; **р<0,01 по вщношенню до контрольно!' групи
Вiрогiднi змiни у маа тiлa пiддослiдних перепелiв були вщмлчеы у 21-добовому вiцi. Так, молодняк, який отримував комбкорм з вмктом валiну 1,68 %, ктотно переважав за масою тiла перепелiв, яким згодовували комбiкорм рiвнем валЫу 1,54 %.
У 28-добовому вiцi маса тiла перепелiв, корм яких мктив 1,44 % валЫу, на 3,0 % (р<0,01) була бтьшою за масу перепелiв контрольно! групи. Однак, по заюнченню науково-господарського дослiду, на 35 добу, маса перепелiв другоУ групи знову була найбтьшою - молодняк переважав контроль на 3,4 % (р<0,01).
Провiвши статистичний аналiз ANOVА, було встановлено вплив змiни рiвня валiну у комбiкормi пiддослiдних перепелiв починаючи з 28-добового вiку (Р=0,047). У 35-добовому вiцi рiзниця мiж масою птицi була ще пом^ншою (Р=0,012). Таким чином, використання комбкорму з вмiстом 1,68 % валЫу у 1 -21 -добовому вiцi та 1,23 % валЫу у 22-35-добовому вiцi сприяе збiльшенню маси тiла порiвняно з комбiкормами, якi не мктили синтетичного L-валiну. До одного з методiв аналiзу продуктивностi молодняку перепелiв можна вiднести й аналiз щодо розподiлу Ух за масою тта (рис. 1).
□ до 200 г □ в1д 201 г до 250 г □ в1д 251 г
Рис. 1. Розподт поголiв'я перепелiв за масою тта
Так, у 35-добовому вiцi найменший вщсоток перепелiв масою до 200 г, був у грут, птиц якоУ згодовували комбiкорми з рiвнем валiну до 21-добовоого вiку 1,68 %, а з 22 до 35 доби - 1,23 %. У цм групi було найбтьше перепелiв (81,2 %) з близькою до середньоУ по групi масою тта. Середня ж маса тта перепелiв третьоУ групи була найвищою за рахунок Ух маси понад 251 г (13,5 %).
Найпоказовшими в оцiнцi результатiв вирощування молодняку м'ясноУ птицi е споживання корму та його конверая в продуктивнкть (рис. 2).
Використання комбiкорму, який у своему складi мiстив рiзний рiвень валiну, вплинуло на його споживання. Зокрема, за 35 дiб вирощування краще комбiкорми споживали перепели, як у 1 -21 добовому вiцi отримували 1,68-1,96 % валЫу, а у 22-35-добовому вiцi - 1,23-1,44 %. ОцЫка параметрiв споживання комбiкорму дала наступну функцю y = -0,1 x3 - 3,4143x2 + 21,986x + 723,18 (R2 = 0,878).
Спожито корму, г
Конверсия корму, кг
760 т
Т 3,5
-- 3,45
-- 3,3
ср
-- 3,35 £
« 'О
о
720
3,25
1,54/1,13 1,68/1,23 1,82/1,33 1,96/1,44 2,10/1,54 Ивень валшу у комбжорму, % (вж 1-21 / 22-35 д1б)
Рис. 2. Вплив рiвня валiну на споживання та конвераю корму
Птахи, як споживали бiльше корму при вирощуванн та мали бiльшу передзабмну масу, витрачали на 1 кг приросту найменше комбiкорму (рiвень валЫу у 1-21-добовому вiцi 1,68, у 22-35-добовому вiцi - 1,23 %.). Зi збiльшенням рiвня валiну у комбкорм^ конверсiя корму пiдвищувалася. Рiвняння регресГГ, яке описуе рiвень витрат корму залежно вщ рiвня валЫу у кормi наведене нижче: у = 0,0146х2 - 0,0682х + 3,4302 (Р2 = 0,7359).
Експериментально доведено доцтьнкть використання у комбкормах для молодняку перепелiв додатково L-валН синтетичного походження. При вирощуванн перепелiв на м'ясо, диференцiйоване за перюдами вирощування 1-21 доба та 22-35 дiб, нормування валiну дае можливiсть збiльшити масу тiла та зменшити витрати корму на 1 кг приросту. Найефективншим рiвнем валЫу у комбiкормi для перепелiв для отримання досить велико)' маси тта з найнижчим рiвнем використання комбкорму на одиницю приросту е у 1-21 -добовому вiцi - 1,68 % та у 22-35-добовому вiцi - 1,23 %. Щоб отримати бiльшу кiлькiсть перепелiв з масою, близькою до середньо)', необхiдно використовувати корми з рiвнем валiну у зазначенi вище перюди на рiвнi - вiдповiдно 1,96 та 1,44 %.
Перспектива подальших дослiджень полягае у дослужены показникiв забою перепелiв та хiмiчного складу грудних м'язiв за використання комбiкормiв з рiзними рiвнями валiну.
Corzo, A., Kidd, M.T., Dozier, W.A., Vieira, S.L. (2007). Marginality and needs of dietary valine for broilers fed certain all-vegetable diets. The Journal of Applied Poultry Research, 16, 546-554. https://doi.org/10.3382/japr.2007-00025
Corzo, A., Loar, R.E., Kidd, M.T. (2009). Limitations of dietary isoleucine and valine in broiler chick diet. Poultry Science, 88, 19341938. https://doi.org/10.3382/ps.2009-00109
Corzo, A., Moran, E.T.Jr., Hoehler, D. (2004). Valine Needs of Male Broilers from 42 to 56 Days of Age. Poultry Science, 83 (6), 946-951.
D'Mello, J.P.F., Lewis, D. (1970). Amino acid interactions in chick nutrition. 2. The interrelationship between leucine, isoleucine, and valine. British Poultry Science, 11, 313-323.
Fernandez, S.R., Aoyagi, S., Han, Y., Parsons, C.M., Baker, D.H. (1994). Limiting order of amino acids in corn and soybean meal for growth of the chick. Poultry Science, 73, 1887-1896.
Kidd, M.T., Hackenhaar, L. (2006). Dietary threonine for broilers: Dietary interactions and feed additive supplement use. CAB Reviews: Perspectives in Agriculture, Veterinary Science, Nutrition and Natural Resources, 1, 1-6. https://doi:10.1079/PAVSNNR20061005
Mack, S., Bercovici, D., De Groote, G., Leclercq, B., Lippens, M., Pack, M., Schutte, J.B., Van Cauwenberghe, S. (1999). Ideal amino acid profile and dietary lysine specification for broiler chickens of 20 to 40 days of age. British Poultry Science, 40, 257-265. http://dx.doi.org/10.1080/00071669987683
Висновки
References
Novinki ryinka kislot. (2016). Kombikorma, 1, 76-80 (in Russian).
Ovchinnikov, Yu.A. (1987). Bioorganicheskaya himiya. Moscow: Prosveschenie (in Russian).
Pleshkov, B.P. (1965). Biohimiya selskohozyaystvennyih rasteniy. Moscow: Kolos (in Russian).
Ryabokon', Yu.O. (2005). Rekomendatsiyi z normuvannya hodivli sil's'kohospodars'koyi ptytsi. Birky (in Ukrainian).
Shamin, A.N. (1966). Razvitie himii belka. Moscow: Nauka (in Russian).
Standart orhanizatsiy Ukrayiny. (2006). SOU 01.24-37537:2006. Vyrobnytstvo myasa perepeliv. Tekhnolohichnyy protses. Osnovni parametry. Kyyiv: Minahropolityky Ukrayiny (in Ukrainian).
Citation:
Sychov, M.Yu., Holubiev, M.I., Kovalchuk, V.V., Pozniakovskyi, Yu.V., Holubieva, T.A., Makhno, K.I. (2017). Valine needs in growing quails. Ukrainian Journal of Ecology, 7{3), 180-185. I Thk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
