CC BY
43
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (67)
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6740
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.598:636.082
М'ясна та перо-пухова продуктившсть оброшинських сiрих гусей II поколiння, схрещених з великою сiрою породою
М.Д. neTpiB1, Л.Я. Слобода1, О.М. Слобода2 dribne.obroshyno@gmail.com, oleh.sloboda@gmail.com
11нститут сшъсъкого господарства Карпатського регюну НААНУ, вул. Грушевсъкого, 5, с. Оброшино, nycmoMumiecbKuüр-н, Лъвiвсъка обл., 81115, Украгна;
Лъвiвсъкий нацюналъний унiверситет ветеринарно'1 медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицъкого,
вул. Пекарсъка, 50, м. Лъвiв, 79010, Украгна
Наведено забтт, морфологiчнi та xÍMÍum показники м 'яса молодняку II поколтня оброшинсъких Ырих гусей, схрещених з гусъми великоi сгрог породи.
Середня жива маса гусей на початок яйцекладки становила - оброшинсъких арих: гуски - 6,10 кг, гусаки - 7,00 кг, а ОС х ВС: гуски - 6,15 кг, гусаки - 7,32 кг.
За абсолютними показниками передзабшног живоi маси тушки самщв II групи (4725 г) переважали ровесниюв I групи на 2,94%, а самки II групи (4152 г) переважали ровесницъ по цъому показнику на 4,19%. Маса непатраног тушки самщв II групи становила на 3,78% быъша тж самщв I групи, а самки II групи переважали ровесницъ по цъому показнику на 5,10%. Маса патраног тушки самщв II групи становила на 3,5% быъша тж самщв I групи, а самки II групи переважали ровесницъ по цъому показнику на 6,6%.
Вихiд iстiвних частин у молодняку до^дних груп був доситъ високий, але найбыъшим цей показник був у молодняку II групи. У самщв II групи цей показник становив 61,5%, а у самок - 58,9%.
Маса охолодженог тушки самщв II групи була на 3,96% быъша тж самщв I групи, а самки II групи переважали ровесницъ по цъому показнику на 7,08%. Маса шюри з тдшюрним жиром у самщв II групи на 3,67% быъша тж самщв I групи а самки II групи переважали ровесницъ по цъому показнику на 4,64%. Маса м'язiв у самщв II групи на 8,58% быъша тж сам-щв I групи а самки II групи переважали ровесницъ по цъому показнику - на 7,62%.
Проведеними до^дженнями встановлено, що показники продуктивностi були вищими у молодняку, отриманого вiд схрещування оброшинсъких Ырих самок з самцями великог Ырог породи.
Km4oei слова: гуси, передзабтна та забшна маса, м 'ясна продуктивтстъ. морфологiчнi та хiмiчнi показники м 'яса.
Мясная и перопуховая продуктивность II поколения оброшинских серых гусей, скрещенных с большой серой породой
М.Д. Петрив1, Л.Я. Слобода1, О.М. Слобода2 dribne.obroshyno@gmail.com, oleh.sloboda@gmail.com
1 Институт селъского хозяйства Карпатского региона УААН, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Лъвовская областъ, 81115, Украина;
2Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Лъвов, 79010, Украина
Приведены убойные, морфологические и химические показатели мяса молодняка II поколения оброшинской серых гусей, скрещенных с гусями болъшой серой породы .
Средняя живая масса гусей на начало яйцекладки составила - оброшинских серых: гуся - 6,10 кг, гуси - 7,00 кг, а ОС х ВС: гуся - 6,15 кг, гуси - 7,32 кг.
Citation:
Petriv, M., Sloboda, L., Sloboda, O. (2016). Meat and feather and down performance obroshynskyh gray geese II generation, crossed with a big gray breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 178-182.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2016, vol. 18, no 2 (67)
По абсолютным показателям предубойной живой массы тушки самцы II группы (4725 г) преобладали ровесников I группы на 2,94%, а самки II группы (4152 г) преобладали сверстниц по этому показателю на 4,19%. Масса непатраной тушки самцов II группы составила на 3,78% больше чем самцов I группы, а самки II группы преобладали сверстниц по этому показателю на 5,10%. Масса потрошенная тушки самцов II группы составила на 3,5% больше, чем самцов I группы, а самки II группы преобладали сверстниц по этому показателю на 6,6%.
Выход съедобных частей в молодняка исследовательских групп был достаточно высок, но самым этот показатель был в молодняка II группы. У самцов II группы этот показатель составил 61,5%, а у самок - 58,9%.
Масса охлажденной тушки самцов II группы была на 3,96% больше чем самцов I группы, а самки II группы преобладали сверстниц по этому показателю на 7,08%.
Масса кожи с подкожным жиром у самцов II группы на 3,67% больше чем самцов I группы а самки II группы преобладали сверстниц по этому показателю на 4,64%. Масса мышц у самцов II группы на 8,58% больше чем самцов I группы а самки II группы преобладали сверстниц по этому показателю - на 7,62%. Проведенными исследованиями установлено, что показатели производительности были выше у молодняка , полученного от скрещивания оброшинской серых самок с самцами большой серой породы .
Ключевые слова: гуси, предубойная и убойная маса, мясная продуктивность, морфологические и химические показатели мяса.
Meat and feather and down performance obroshynskyh gray geese II generation, crossed with a big gray breed
M. Petriv1, L. Sloboda1, О. Sloboda2 dribne.obroshyno@gmail.com, oleh.sloboda@gmail.com
institute of Agriculture of Carpathian Region NAAS Grushevskogo Str., 5, Obroshino, Lviv Oblast, 81115, Ukraine;
2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
An slaughter, morphological and chemical characteristics of meat obroshynskyh young gray geese, geese crossed with a large gray rock.
The average live weight of geese to the top of oviposition was - obroshyno gray, goose - 6.10 kg, geese - 7.00 kg, and Sun OG X: GG goose - 6.15 kg, geese - 7.32 kg.
In absolute figures ante carcass live weight of males II (4725 g) prevailed peer group and to 2.94%, and female second group (4152 g) prevailed peers on this indicator at 4.19%. The weight of carcasses of male nepatranoyi second group was at 3.78% larger than males and groups, and group II females predominated peers on this indicator at 5.10%. The weight of carcasses of male pa-tranoyi second group was 3.5% larger than males and groups, and group II females predominated peers on this indicator by 6.6%.
Exit edible parts of young research groups was quite high, but this figure was highest in young second group. In the second group of males the figure was 61.5% and females - 58.9%. The mass of chilled carcasses of male second group was at 3.96% larger than males and groups, and group II females predominated peers on this indicator at 7.08%. Weight skin with subcutaneous fat in males Group II at 3.67% higher than the males and females of a second group of peers prevailed on this indicator at 4.64%. The mass of muscles in the male group II at 8.58% larger than the males and females of a second group ofpeers prevailed on this indicator - by 7.62%.
Conducted studies found that productivity was higher in young animals obtained by crossing obroshynskyh gray females with males of a large gray rock.
Key words: geese, ante and mass slaughter, meat productivity, morphological and chemical characteristics
Вступ
У гуавнищга Укра!ни формуеться м'ясний напря-мок, з використанням птищ з генетично обумовлени-ми ознаками: штенсивним ростом в ранньому вщ, здатнютю до ввдгод1вл1 на жирну печшку, тдвище-ним виходом пера та пуху прижиттевого обскубуван-ня. Удосконалення вичизняного генетичного матер1а-лу гусей можливе при наявносп селекцшних програм з використанням ефективних селекцшних метод1в, в тому числ1 i схрещування (Rojter et al., 2007).
В даний час е висока потреба в породах добре пристосованих до мюцевих умов утримання, з висо-кою штенсившстю росту та добрими вiдгодiвельними якостями. Створення нових порвд високопродуктивно! птищ неможливе без використання генетично! розма!-тосп, властиво! рiзним породам. 1нтенсивна селекщя за основними продуктивними показниками обов'язково призводить до ослабления ознак, яш ха-
рактеризують фiзiологiчний стан птищ, !'!' життездат-шсть. В процеа спецiалiзованоI селекцп посилюються депресивш явища. Отже, необхщно збертати резерв спадково! мшливосп - генофонд, з якого можна перь одично брати генетичний матерiал, котрий втрачаеть-ся в процеа штенсивно! селекци у спецiaлiзовaних порщ. Вивчення специфiки вщтворення порвд в комплекс з ознаками продуктивносп дозволить прослщ-кувати процеси яш призводять до депресп ознак i удосконалити прийоми вщтворення генофонду сшь-ськогосподарсько! птищ (Rojter et al., 2007).
М'ясне птaхiвництво вщграе особливу роль у народному господарсга Укра!ни. Воно забезпечуе насе-лення кра!ни дiетичними висококалоршними продуктами харчування.
Гусей традицшно розводять заради м'яса, жиру, перо-пухово! сировини та велико! жирно! печшки (Mel'nyk, 2012).
Гусяча перо-пухова сировина мае попит на свгго-вому ринку. Близько 95% виробництва (приблизно 87 тис. т) припадае на Китай. В Укра!'ш виробляеться за р!к близько 10-12 т перо-пухово! сировини при-життевого обскубування. Cbítobí щни на гусячий пух становлять 100-130 $ за 1 кг, на перо-пухову сирови-ну з bmíctom пуху близько 30% - 50-58 $ за 1 кг. Од-нак в Укра!'ш вони значно нижч та становлять залеж-но в1д якост! 100-300 грн/кг (Mel'nyk, 2012).
В попередних дослвдженнях нами було проведено прилиття кров! велико! аро! породи гусей (ВС) до оброшинсько! Сро! (ОС). Ми вивчали особливост! успадкування господарсько- корисних ознак молодняком гусей I поколшня , одержаним в!д схрещуван-ня оброшинських Срих гусей, з гусьми велико! с1ро! породи. Отриман! даш були наведен! в попередних публшащях (Sloboda et al., 2012). В дальшшому нами також було проведено дослвдження продуктивност! молодняку гусей II поколшня оброшинська с!ра х велика Сра (ОСхВС). Отриман! нами дан! наведено в щй статт!.
MaTepia™ i методи досл1джень
Досл!дження проводили в лаборатори др!бного тваринництва 1СГКР НААН та ДПДГ «Миклашв» Льв!всько! област! в 2015-2016 рр.
Вщомо, що основний метод плем!нно! роботи- це в!дб!р i п!дб!р особин з високими продуктивними якостями з метою одержання однотипно! птиц!, яка б вщповвдала запланованим параметрам продуктивнос-tí.
Селекц!йну роботу, спрямовану на закршлення стандартних для кожно! породно! групи ознак, проводили шляхом !ндив!дуально-масового ввдбору. Перед початком плем!нного пер!оду самщ та самки вс!х породних груп були !ндив!дуально оц!нен! за екс-тер'ером, типовютю оперення, живою масою. Протя-гом продуктивного пер!оду на груповому р!вн! проводили обл!к несучост!, запл!дненост!, виводимост! яець, виводу молодняку. В добовому в!ц! провели жорсткий в!дб!р гусенят за екстер'ером.
З погол!в'я гусей було сформовано дв! групи птиц! по 100 гол!в в кожн!й, як! на пер!од парування та яйцекладки (з с!чня по травень) утримувалися розд!льно !з забезпеченням належного р!вня нормовано! год!вл! та режиму утримання (Fisinin et al., 1998).
Результати забою гусей шддослщних
Обл!к несучост! проводили щоденно з вирахуван-ням !ндексу форми яець шляхом л!н!йного !х вим!рю-вання ! в!дбору за масою для подальшо! !нкубац!!. Зб!р !нкубац!йних яець та контроль за !х збер!ганням проводився щонайбшьше до 14 дн!в, п!сля чого !х в!дправляли на !нкубац!ю, яка проводилася зг!дно з д!ючими !нструкц!ями (Lebedev and Usovich, 1976; Fisinin et al., 1998; Rojter et al., 2007). Отриман! дан! обробили бюметрично (Plohinskij, 1969).
Молодняк, починаючи з одноденного в!ку був в!-д!браний (позначений) ! поставлений на розд!льне вирощування за генотипом. Год!вля молодняку зд!йс-нювалася вщповвдно до норм використання стандарт-них комб!корм!в (Svezhencov, 2008).
Таблиця 1
Породи ! породи! групи гусей
Iгрупа II група
ОС в ОС х ВС в (II поколшня)
ОС $ Х
ОС x ВС$ (II поколшня) Х
Примтка: ОС - оброшинська cipa, ВС - велика cipa
Середня жива маса гусей на початок яйцекладки становила - оброшинських Срих: гуски - 6,10 кг, гусаки - 7,00 кг, а ОС х ВС: гуски - 6,15 кг, гусаки -7,32 кг.
Результати та Тх обговорення
Вивчення м'ясних якостей е важливим для характеристики продуктивност! гусей. При вивчеш взае-мозв'язку м!ж заб!йними якостями ! масою м'яз!в, жиру ! костей в тушках гусей встановлено, що вм!ст м'яз!в в тушках птиц! в найбшьшш ступеш корелюе з масою тушки, грудних м'яз!в, грудини ! обхватом грудно! кл!тки. Вм!ст к!сток в тушц! залежить в!д маси гуски, довжини плеча, передпл!ччя ! гом!лки. Основний р!ст м'яз!в у гусей завершуеться у 8-9-тижневому в!ц!. П!сля досягнення цього в!ку в тушц! птиц! йде накопичення жиру ! зб!льшення шк!ри з п!дшк!рним жиром. Для вивчення м'ясних якостей нами був проведений забш птиц! у 9-тижневому вщ! та визначений морфолог!чний склад тушки, котрий мае значення при дослщженш !нтер'ерних та м'ясних особливостей гусей (табл. 2).
Таблиця 2
Група Стать Передзабшна жива маса, г Маса тушки, г
непатрано! патрано!
М + m М + m % М + m %
I самщ 4590±33 3965 ± 52 86,4 3100±40 67,5
самки 3985±49 3292 ± 45 82,6 2566±45 64,4
II самщ 4725 ± 25 4115±59 87,1 3210±39 67,9
самки 4152 ±40 3460±19 83,3 2737±39 65,9
За абсолютними показниками передзаб!йно! живо! маси тушки самщ II групи (4725 г) переважали ровес-ник!в I групи на 2,94%, а самки II групи (4152 г) переважали ровесниць по цьому показнику на 4,19%. Маса непатрано! тушки самц!в II групи становила 4115 г,
що на 3,78% бшьша н!ж самщв I групи, а самки II групи (3460 г) переважали ровесниць по цьому показнику на 5,10%. Маса патрано! тушки самщв II групи становила 3210 г, що на 3,5% бшьша н!ж самщв I
групи, а самки II групи (2737 г) переважали ровесниць по цьому показнику на 6,6%.
Вихвд !'спвних частин (табл. 3) у молодняку досль дних груп був досить високий, але найбшьшим цей показник був у молодняку II групи. У самщв II групи цей показник становив 61,5%, а у самок - 58,9%.
Морфолопчний аналз, як метод, мае значения при дослвдженн iигер'ерних та м'ясних особливостей гусей.
Анал1зуючи дан табл. 3 слiд вiдзначити вiрогiдно вищу масу охолоджено! тушки шкри з пiдшкiрним жиром, внутрiшнього жиру i м'язiв самцiв II групи. Маса охолоджено! тушки самщв II групи становила 3120 г, що на 3,96% бшьша шж самщв I групи, а самки II групи (2690 г) переважали ровесниць по цьому показнику на 7,08%.
Ь м'ясними якостями псно пов'язаний хiмiчний склад м'яса (табл. 4). Для б№ш повно! характеристики м'ясних якостей птищ нами був проведений хiмiч-ний аналiз м'яса в 9-тижневому вiцi (табл. 4).
Одержаиi даш сввдчать про те, що найбшьш iнтен-сивне нагромадження сухо! речовини у грудних м'язах до 9-тижневого вшу ввдбуваеться у гусей II групи. Аналопчна картина спостерiгаеться i у стегно-вих м'язах. У 9-тижневому вщ у самцiв II групи у грудних м'язах сухо! речовини було 29,74% до сиро! маси, у самок - 27,35% до сиро! маси, а у самщв I групи - 27,74%, у самок - 27,30%. Таку ж закономiр-шсть по вмюту сухих речовин ввдзначено i у стегно-вих м'язах. Нагромадження проте!ну в дослвджуваних м'язах гусей, як основного показника якосл м'яса, проходило по загальнш закономiрностi. Найбiльш високим цей показник був у грудних i стегнових м'язах самщв i самок II групи.
Маса шшри з шдшшрним жиром у самщв II групи становила 705 г, що на 3,67% бшьша н1ж самщв I групи (680 г), а самки II групи (631 г) переважали ровесниць по цьому показнику на 4,64%.
Маса внутршнього жиру у самщв II групи становила 110 г, що на 15,78% бшьша шж самщв I групи (95 г), а самки II групи (73 г) переважали ровесниць по цьому показнику на 15,87%.
Маса м'язiв у самщв II групи становила 1694 г, що на 8,58% бшьша шж самщв I групи (1560 г), а самки II групи (1398 г) переважали ровесниць по цьому показ-нику - на 7,62%.
Таким чином, виходячи з наведених вище даних можна ввдзначити кращу м'ясну продуктившсть гусей II групи.
Таблиця 3
Таблиця 4
За вмютом жиру i золи в тушках дослвдних груп гусей достовiрно! рiзницi не виявлено.
Виявлення особливостей i закономiрностей обм^ речовин в оргаиiзмi птищ рiзних порвд, зокрема зако-номiрностей азотного обмшу сприяе !х правильному утриманню, шдбору груп при спаровуваинi з метою шдвищення продуктивностi (табл. 5).
З одержаних даних видно, що вмют загального азоту в стегнових i грудних м'язах з вшом поступово шдвищуеться. Але в 4-тижневому вщ зменшуеться майже в пiвтора рази , що на нашу думку, пов'язано з використанням бшка на утворення шр'я. Найбiльш високий показник вмюту загального азоту в м'язах мали самцi II групи. Накопичення бiлкового азоту в грудних м'язах е вищим нiж у стернових м'язах дослвдних гусей. Цей показник е вищим у самщв шж у самок. Серед гусей дослвдних груп за вмютом бiлко-вого азоту в грудних м'язах переважають самщ II
Морфолопчний склад тушок гусей шддослвдних груп, г i % до маси тушки (М+m) n=3
Група Стать Передза- бшна жива маса Маса охолоджено! тушки Шкiра з тдшюр-ним жиром Внутршни жир М'язи Юстки Вихщ lсгiвиих частин тушки
М + m М + m М + m % М + m % М + m % М + m % М + m %
I самщ 4590±33 3001 ± 50 680 ± 31 22,7 95 ± 5 4,1 1560±36 51,9 666 ± 29 21,1 2727 ± 29 59,4
самки 3985±48 2512±29 603 ± 31 24,0 63 ± 8 0,7 1299±29 51,7 547 ± 19 21,8 2391 ± 19 60,0
II самщ 4725 ± 25 3120±43 705 ± 29 22,6 110 ± 4 7,2 1694±29 54,2 641 ± 21 20,5 2908 ± 34 61,5
самки 4152±25 2690 ± 30 631 ± 11 23,4 73 ± 5 2,0 1398±20 51,9 588 ± 10 21,8 2448 ± 30 58,9
npuMimKa: *Р < 0,05; **Р < 0,01; *** Р < 0,001. í'cmiem частини тушки подано врозрахунку до передзабшно! живо! маси.
Хiмiчний склад грудних i стегнових m^3íb гусей у 9-тижневому ввд, % до сиро'1' маси
Група Стать Показники
Вода Суха речовина Протеш Жир Зола Енергетична цшшсть у 100 г м'яса, кДж
Г рудт м'язи
I самщ 72,26 27,74 20,01 6,35 1,38 640,0
самки 72,70 27,30 19,71 5,40 1,19 630,1
II самщ 70,26 29,74 21,73 6,95 1,06 667,2
самки 72,80 27,35 19,81 6,15 2,24 669,4
Стегщж м'язи
I самщ 71,70 28,30 19,16 7,76 1,38 644,2
самки 71,24 28,76 21,08 6,60 1,24 635,4
II самщ 70,27 29,73 19,44 8,99 1,30 722,5
самки 71,08 28,92 20,78 6,75 1,23 652,6
групи. Небшковий азот у грудних i стегнових м'язах життевих скубання - у 11- та 18-тижневому вщ i зб1льшувався до 9-тижневого вiку i був найвищим у дослiджено фракцiйний склад одержано! сировини самок i самцiв I групи. (табл. 6).
При вивченш перо-пухово! продуктивносп молодняку гусей I i II груп нами було проведено два при-
Таблиця 5
Вмкт загального, бiлкового i небiлкового азоту в грудних та стегнових м'язах гусей у 9-тижневому вщ
(М ± m, n = 3), мг%
Група Стать Показники
Загальний азот | Бшковий азот | Небiлковий азот
Грудт м'язи
I самщ 4130±42 3290 ± 30 840 ± 19
самки 3920 ± 68 3138±56 782 ± 20
II самщ 4248 ± 33 3425 ± 30 823 ± 22
самки 3919±32 3058 ± 72 857 ± 33
Стегновi м'язи
I самщ 3803 ± 39 2899 ± 59 913 ± 20
самки 3620±19 2890±25 730 ± 19
II самщ 3840 ± 20 2940 ± 60 900 ± 23
самки 3575±45 2492 ± 25 862 ± 17
Таблиця 6
Фракцшний склад перо-пухово'1 сировини молодняку гусей (M ± m, n = 15)_
Група Перо Пух Незрше, % Засмiченiсть, %
г | % г | %
11 тижтв
I 35,9 ± 0,24 66,6 7,1 ± 0,27 13,2 17,4 2,74
II 35,8 ± 0,38 68,4 6,7 ± 0,25 12,8 16,0 2,85
18 тижтв
I 39,9 ± 0,44 58,4 18,3 ± 0,43 26,8 11,6 2,67
II 40,1 ± 0,33 58,4 18,7 ± 0,37 27,2 12,0 2,72
У сировиш, одержанiй при першому CKy6aHHi вщ гусей I групи, був дещо вищий в1дсоток пера i пуху, а незршого - менший. При другому скубанш порiвняно з першим зросла кшьшсть пуху майже в три рази. Знизився вмют незршого i засмiченого пера i пуху. Статистично вiрогiдноi рiзницi мiж групами за вмю-том перо-пyховоi' сировини нами не виявлено, але гуси I групи проявляють тенденцiю до покращення перо-пухових якостей.
Висновки
1. За показниками передзабiйноi живоi маси самщ II групи (5080 г) переважали ровеснишв з I на 3,46%, а самки II групи (4700 г) переважали самок I групи на 2,39%.
2. Ввдзначено також вищу масу охолодженоi тушки, шшри з шдшшрним жиром, внутршнього жиру i м'язiв у самщв II групи.
3. Кращою м'ясною продуктивною в1дзначався молодняк гусей II групи. Отже, схрещування оброшинських Срих гусей з гусьми вели^ Сро' породи дае позитивш результати i сприяе полiпшенню м'ясних якостей оброшинських Срих гусей.
Бiблiографiчнi посилання
Rojter, Ja.S., Davtjan, A.D., Egorova, A.V. (2007).
Instrukcii po kompleksnoj ocenke plemennyh
kachestv sel'skohozjajstvennoj pticy (jaichnye i
mjasnye kury, gusi, utki, indejki, cesarki). Sergiev Posad: VNITIP (in Russian).
Sloboda, L.Ja., Zagorec', N.M., Petriv, M.D., Homyk, M.M., Tesak, G.V. (2012). Zabijni pokaznyky molodnjaku obroshyns'kyh siiyh gusej, shreshhenyh z gus'my velykoi' siroi' porody. Peredgirne ta girs'ke zemlerobstvo i tvarynnyctvo. 54(II), 14-19 (in Ukrainian).
Lebedev, P.T., Usovich, A.T. (1976). Metody issledovanija kormov, organov i tkanej zhivotnyh. M.: Rossel'hozizdat (in Russian).
Mel'nyk, V. (2012). Rynok vodoplavnoi' ptyci. Ptahivnyctvo. 2, 4-6 (in Ukrainian).
Plohinskij, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja zootehnikov. M.: Kolos (in Russian).
Svezhencov, A.I. (2008). Programmy normirovannogo kormlenija pticy. Dnepropetrovsk (in Russian).
Fisinin, V.I., Tishhenkov, A.N., Egorov, H.A. (1998). Ocenka kachestva kormov, organov, tkanej, jaic i mjasa pticy. Metodicheskoe rukovodstvo VNITIP. -Sergiev Posad (in Russian).
Cmamma Hadiuuwa do pedaKU,ii22.09.2016
