CC BY
18
Бюлог1чний вюник МДПУ iMeHi Богдана Хмельницького 6 (3) стор. 266—274, 2016
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), pp 266—274, 2016
ARTICLE
УДК636.59.087.74
Проведено ощнку впливуpisnux piBHiB гуатдиноцтовог кислоти в рационах перепели на продуктивность та за&йт якостг. Експериментальм досл^ження проводились в умовах проблемног науково-досл^ног лабораторй кормових добавок Национального университету йоресурав i природокористування Украгни. Матеpiалом для науково-господарського дослду були перепели породи фараонм'ясного напряму продуктивности Досл^ проводився за методом груп-аналоггв. Ком&корми згодовували у сухому розсипному виглядi. Годiвля молодняку була груповою. Добову тльтсть ком&корму роздавали дворазово — вранщ та ввечерк Вивчено вплив використанняpiзнихpiвнiв гуангдиноцтовог кислоти (ГОК, гуатдинацетат) в комйкормах на продуктивность та за&йт якостi молодняку пеpепелiв. Встановлено, що згодовування комбiкоpмiв зpiвнем ГОК 0,06% сприяе збльшенню живог маси на 3,9 г та виходу м'язм тазових тнщвок на 26,2 %. В той же час використанняращотв з piвнем гуатдинацетату 0,12% збльшуе живу масу на 13,5 г, абсолютний приряст на 6,5 г, середньодобовий прирост на 0,9 г,вiдносний прирост на 2%, масу непатраног, натвпатраног i патраног тушки на 4,8, 4,9 i 4,3%, дещо збыьшуе масу грудних м'я^в на 9,1% та вагомо збыьшуе вихiд м'я^в тазових тнщвок на 36,4%, а такожзменшуе конвераю корму на 5 %. Птицяятй згодовували 0,18 % ГОК переважала контроль за живою масою на 12,2 г, абсолютним приростом на 4,4 г, середньодобовими приростами на 0,6 г, вiдносним приростом на 1,1%, виходом м'я^в тазових тнщвок на 36,4%, а також мала менший показник конверт корму на 9,1 %. Що стосуеться збеpеженостi mддосл^ного поголiв'я якому згодовували ГОК, то упродовж всього доелОжуваного перюду вона була високою i коливалася в межах вiд 90 до 96 %. Встановлено перспективу подальших до^джень, яка полягае у вивчент впливу гуатдиноцтовог кислоти на яечну продуктивтсть переплок-несучок, моpфологiчний i хiмiчний склад яець та гх шкубащйт якостк
Ключовi слова: перепели, гуатдиноцтова кислота, жива маса, абсолютний прирост, середньодобовий прирост, вiдносний прирост, збережетсть, конверая корму, за&йний вихiд.
The authors have investigated the effect of different levels guanidinoacetic acid in the diets of quails on their productivity and carcass quality. Experimental studies were carried out in the conditions of the problematic research laboratory of feed additives in the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Material for scientific and economic experience was quail of Pharaoh species of meat direction of productivity. The experiment was carried out by method of groups-analogues. Compound feed were fed in dry crumbled form. Young animals were fed in a group. The daily amount of compound feed was divided in two parts — morning and evening rations. The effect of using different levels of Guanidinoacetic Acid (GAA) in compound feed on productivity and carcass quality of young quails was studied. We have found that compound feed with the level of GAA 0.06% contributes to live body weight increase by 3.9 g and muscles of the pelvic limbs yield by 26.2%. At the same time, use of diets with a level of 0.12% of guanidine acetate increases live weight by 13.5 g, the absolute growth of 6.5 g, average daily growth by 0.9 g, a relative growth of 2%, the mass of carcass, semi-eviscerated carcass, and eviscerated carcass of 4.8, 4.9 and 4.3% correspondingly, slightly increases the mass of pectoral muscles by 9.1%, significantly increases the yield of muscles of the pelvic limbs by 36.4%, and reduces feed conversion by 5%. Poultry which was fed with 0.18% of GAA exceeded control of body weight by 12.2 g, the absolute growth by 4.4 g, average daily growth by 0.6 g, the relative growth by 1.1%, yield of muscles of the pelvic limbs by 36.4% and had a lower feed conversion rate by 9.1%. During the study period the safety of livestock which was fed with GAAvwas high and ranged from 90 to 96%. It was established the perspective of further research, which is to examine the impact of Guanidinoacetic Acid on the egg production of egg-laying quails, morphological and chemical composition of eggs and their hatching quality. Key words: quail, Guanidinoacetic Acid, live weight, absolute growth, average daily gain, growth rate, safety, feed conversion, carcass yield.
Citation:
Sychov, M., Pryumak, H. (2016). Effect of supplementation of various levels of guanidinoacetic to Quails diet: effects on productivity and carcass quality. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), 266—274. Поступило в редакцию / Submitted: 26.10.2016 Принято к публикации / Accepted: 25.11.2016 erossref http: / /dx.doi.org/10.15421 /201694 © Сичов, Приймак, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
EFFECT OF SUPPLEMENTATION OF VARIOUS LEVELS OF GUANIDINOACETIC TO QUAILS DIET: EFFECTS ON PRODUCTIVITY AND CARCASS QUALITY
M. Sychov, H. Pryumak
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine, E-mail: [email protected]
И
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License
ВСТУП
Bd процеси клггин, яш беруть участь в роста та обмж речовин вимагають енергй (Brosnan, 2009). Креатин вiдiграe важливу роль в енергетичному метаболiзмi клiтин, до того ж вш як i багатий енергieю фосфокреатин e iстотним енергоресурсом м'язiв (Wyss, 2000).У станi м'язевого спокою AТФ може переносити на креатин фосфатну групу, при цьому утворюeться фосфокреатин, який знаходиться в прямш рiвновазi з AТФ. Для м'язево1 роботи надзвичайно важливо швидше поповнити запаси AТФ. Для цього в першi секунди в розпорядженш м'язiв e максимальна доза фосфокреатину. Вш за допомогою ферменту креатинкшази переносить фосфатну групу на аденозиндифосфат i тим самим знову утворювати AТФ (Wyss, 2000)
Kрiм сво1х незаперечних позитивних фiзiологiчних властивостей, креатин, як кормова добавка маe той недолш, що вiн в в^пов^них водних розчинах не маe виражено1 стабiльностi, причому через тривалий час вш перетворюeться на креатинiн (Baker, 2009). Це e проблемою, перш за все в кислих розчинах, i тим самим маe значення для перорального прийому та бюдоступноста креатину (Greenhaff, 2000). На в^мшу в^ креатину, гуанiдиноцтова кислота вiдрiзняeться тим, що в кислому водному розчиш маe бiльш високу стаб^ьшсть. ГОК перетворюeться в креатин фактично тальки шсля всмоктування, перш за все в печшщ. Тим самим на в^мшу вiд креатину, гуашдиноцтова кислота не розщеплюeться через вплив нестаб1льноста, наприклад, у шлунку, а фактично e в наявноста при в^пов^них фiзiологiчних реакцiях обмiну речовин (Mudd, 1980). В даний час стратеги годiвлi птицi включають в себе б^ьшу точнiсть в наданш поживних речовин, не тiльки щоб пiдтримувати оптимальну продуктивнiсть, але i знизити виробничi витрати i вплив на намолишь середовище, пов'язаний з надлишок поживних речовин при годiвлi. Замiна багатих бiлком iнгредieнтiв на кристалiчнi амiнокислоти економiчно доцiльно в багатьох випадках (наприклад Lys, Met, Thr), але пошук iнших ефективних продуктав триваe (Meister, 1965). Таким чином, ГОК може мати важливе значення для годiвлi птицi не тальки як замша кормового аргшшу, але крiм того, щоб шдтримати загальний енергетичний гомеостаз у птиц (Fisher, 1956b).
Здатнiсть креатину економити кормовий аргшш була вивчена рашше (Fisher, 1956a), але гуанiдиноцтова кислота була згадана в цих публжащях тiльки при обговореннi ролi аргшшу в бiосинтезi креатину. Важливо в^значити, що ГОК e кращою кормовою добавкою в порiвняннi з креатином i аргшшом, тому що вона дешевше, нiж будь-яка з цих сполук (Han, 1992; Fernandez, 1994;Waguespack, 2009). Креатин i ГОК в^сутш в рослинах, тому при годiвлi рацюнами на рослиннiй основi умовою e отримання всього креатину синтезом de-novo. На основi даних досмджень проведених на вегетарiанцях (Schek, 2000) i на досвш пiсля заборони тваринних продуктiв у рацiонах бройлерiв в 2001 роцi, коли була порушена продуктившсть птицi (Richter, 2004), передбачаeться, що потенцiал de-novo синтезу креатину для оптимального харчування обмежений. Таким чином, креатин можна розглядати як нашв-незамшну речовину. У Саудiвськiй Aравiï k^e заборона використання продуктав тваринного походження в птахiвництвi, отже, в^сутнш креатин (Ringel, 2008).
У рацюнах з рослинним складом, додатковий креатин або ГОК може в^новити доступшсть креатину для тканин, а отже, тдвищити продуктивнiсть. Kрiм того, гуашдинацетат може бути корисним у рацюнах бройлерiв, тому що вш може бути здатний запасати аргшш, який вважаeться п'ятою лiмiтуючою амшокислотою в типових кукурудзяно-соeвих рацiонах бройлерiв (Baker, 2009; Waguespack, 2009). Додавання ГОК до рацюшв на основi кормiв рослинного походження покращуe продуктившсть i м'ясш якостi, з точки зору коефiцieнт конверсй корму i зб^ьшення виходу грудного м'язу (Michiels, 2012). Введення гуанiдиноцтовоï кислоти в1д 0,12% i бiльше до рацюшв як мiстять корми лише рослинного походження тдвищило продуктивнiсть бройлерiв (Lemme, 2007). Литература мiстить тiльки обмежеш данi про вплив ГОК на бройлерiв. Halle (2006) виявив непосл^овний вплив на продуктивнiсть тварин i не виявив впливу на ятсть тушi при додатковому згодовуваннi гуашдиноцтово!' кислоти, в той час як Stahl i ш. (2003) виявили невелике але значне полшшення конверсй' корму. У рiзних дослiдах проведених як на бройлерах так i на шдичках введення ГОК призвело до полшшення продуктивноста в плаш коефiцieнта конверсй' корму, приростiв i виходу грудного м'яса (Lemme, 2010; Michiels, 2011).
Встановлено (Lemme, 2007), що введення до комбжорму твникш бройлерiв кросу Cobb-500 рiзних рiвнiв (0,02, 0,04, 0,06 %) гуашдиноцтово!' кислоти збiльшуe кшцеву живу масу, а також покращуe конверсiю корму на 30-50 г/кг, що вказуe на шдвищення ефективностi використання поживних речовин i енергй'. Досмдження шших науковцiв (Ringel, 2008) показують, що при додаванш ГОК в базовий рацюн твнитв-бройлерiв Ross 308 споживання корму було значно менше у птахiв, яким вводили 0,06 % гуашдинацетату. Конверая корму покращилася у групах яким додавали 0,06 та 0,12% ГОК, а прирости живо1 маси залишилися незмiнними. Michiels i iншi (2012) дослiдили, що додавання гуашдиноцтово1 кислоти призвело до покращення коефiцieнта конверсй' корму (P <0,05) i середньодобового приросту (P <0,05; + 2,7 i + 2,2% для рiвнiв ГОК 0,6 i 1,2 г/кг, в^пов^но) протягом усього перюду. Bихiд грудного м'яза був
вище у птицi, якiй згодовували рацюни з гуанiдинацетатом в порiвняннi з контролем(Р <0,05; 30,6 в порiвняннi з 29,4%). Згодовування 0,6 г/кг ГОК не покращуе показники росту, тодi як 6,0 г/кг ГОК призвело до тдвищення конверсii корму як наслiдок збiльшення ваги (Р < 0,05). Пiдвищення рiвня гуанiдиноцтовоi кислоти поступово збiльшувало концентращю креатину в м'язах i тканинах печшки (Р < 0,05). Це вказуе на перетворення i збереження ГОК як креатину (Tossenberger, 2015)
ВДомо (Bryant-Angeloni, 2010), що при додаванш гуанiдиноцтовоi кислоти в рацюни з дефщитом аргiнiну (менше 0,4 % доданого L-аргiнiну) конверсiя корму знизилась на 8,2 % в порiвняннi з рацюнами без ГОК. Коли гуанДинацетат був доданий в рацюни з достатшм вмiстом аргшшу (бiльше 0,4% доданого L-аргiнiну), конверая корму знизилася на 4,3 %. Отже, використання ГОК в рацюнах з дефiцитом аргiнiну е ефективним. Ц данi вказують на те, що гуашдиноцтова кислота може бути використана в якост замiни кормового аргшшу для молодняку птищ. Виходячи з наведених вище даних, можна стверджувати, що використання гуанiдиноцтовоi кислоти у годiвлi птицi позитивно впливае на живу масу, конвераю корму, прирости i забiйнi якостi. Тому метою наших до^джень було визначити вплив рiзних рiвнiв гуанiдиноцтовоi кислоти у комбжормах та вивчити ц вплив на продуктивнiсть та забшш якостi перепелiв м'ясного напряму продуктивность
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ
До^дження виконанi на перепелах породи фараон м'ясного напряму продуктивность ДослДи проводилися за методом груп-аналопв. Загальна схема дослДження наведена в табл. 1. ВДповДно до схеми використовувалося поголiв'я птицi добового вiку, з якого за принципом аналогiв було сформовано чотири групи: контрольну i 3 дослДних.
Таблиця 1. Схема науково-господарського дослiду
Групи Поголiв'я, голiв
1-контрольна 100
2-дослiдна 100
3-дослiдна 100
4-дослДна 100
*ГОК — гуашдиноцтова кислота ОР — основний рацюн
Для дослДження впливу рiзних рiвнiв гуанiдиноцтовоi кислоти на м'яснi якост було вiдiбрано 400 голiв добових перепелiв, яких роздДили на чотири групи по 100 голiв у кожнш. Птахи отримували основний рацюн з рiзними рiвнями ГОК на протязi всього перiоду вирощування (42 доби). Склад ОР був однаковий та вiдрiзнявся лише за вмштом гуанДинацетату (табл. 2). Годiвля проводилася по перюдах: з 1 по 21 добу та з 22 по 42 добу.
Таблиця 2. Склад повнорацюнних комбiкормiв для перепелiв, %
Вж перепелiв, дiб
^ 1-21 22-42
Показник
Група
1-а 2-а 3-я 4-а 1-а 2-а 3-я 4-а
Соевий жмих 44,00 44,00 44,00 44,00 21,00 21,00 21,00 21,00
Пшениця 26,00 26,00 26,00 26,00 17,00 17,00 17,00 17,00
Кукурудза 18,26 18,26 18,26 18,26 43,00 43,00 43,00 43,00
Шрот соняшниковий - - - - 10,00 10,00 10,00 10,00
Мука рибна 8,50 8,50 8,50 8,50 5,00 5,00 5,00 5,00
Концентрат* 2,24 2,24 2,24 2,24 3,00 3,00 3,00 3,00
Соняшникова олiя 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00
Гуашдиноцтова к-та - 0,06 0,12 0,18 - 0,06 0,12 0,18
* Склад концентрату: мульт. енз. композищя (ферменти+фiтаза), сьль, метiонiн, Са 36%, премiкс КМ (Стандарт), дифторований фосфат Р 19%,Са 32%, МНА, треонiн.
Перiоди, д*б 1-21 22-42
ОР ОР
ОР + 0,06 % ГОК* ОР + 0,06 % ГОК*
ОР + 0,12 % ГОК* ОР + 0,12 % ГОК*
ОР + 0,18 % ГОК* ОР + 0,18 % ГОК*
Пожившсть та хiмiчний склад повнорацюнних K0M6iK0pMiB наведенi в таблицi 3.
Таблиця 3. Вмшт енергн та основних поживних речовин у 100 г комбшорму_
BiK перепелiв, дiб
^ 1-21 22-42
Показник „
Г рупа
1-а 2-а 3-я 4-а 1-а 2-а 3-я 4-а
Обмшна енерпя, 288 288 288 288 297 297 297 297
ккал/100 г
Сирий проте!н, % 27,98 27,98 27,98 27,98 20,52 20,52 20,52 20,52
Сирий жир, % 5,43 5,43 5,43 5,43 5,16 5,16 5,16 5,16
Лшоленова к-та, % 2,52 2,52 2,52 2,52 2,39 2,39 2,39 2,39
Сира клпгсовина, % 4,33 4,33 4,33 4,33 4,98 4,98 4,98 4,98
Лiзин, % 1,55 1,55 1,55 1,55 1,04 1,04 1,04 1,04
Метюнш, % 0,65 0,65 0,65 0,65 0,45 0,45 0,45 0,45
Метiонiн+цисгин, % 1,03 1,03 1,03 1,03 0,68 0,68 0,68 0,68
Треонш, % 0,98 0,98 0,98 0,98 0,60 0,60 0,60 0,60
Триптофан, % 0,39 0,39 0,39 0,39 0,27 0,27 0,27 0,27
Aргiнiн, % 1,73 1,73 1,73 1,73 1,16 1,16 1,16 1,16
Валш, % 1,52 1,52 1,52 1,52 1,06 1,06 1,06 1,06
Гiстидин, % 0,68 0,68 0,68 0,68 0,50 0,50 0,50 0,50
Глщин, % 0,51 0,51 0,51 0,51 0,55 0,55 0,55 0,55
1золейцин - - - - 1,18 1,18 1,18 1,18
Лейцин, % 2,17 2,17 2,17 2,17 1,60 1,60 1,60 1,60
Фенiлаланiн, % 1,50 1,50 1,50 1,50 1,03 1,03 1,03 1,03
Терозин, % 0,28 0,28 0,28 0,28 0,34 0,34 0,34 0,34
Фешлаланш+ терозин, % 0,67 0,67 0,67 0,67 0,83 0,83 0,83 0,83
Кальцiй, % 1,06 1,06 1,06 1,06 1,03 1,03 1,03 1,03
Фосфор, % 0,8 0,8 0,8 0,8 0,78 0,78 0,78 0,78
Фосфор засоюваний, % 0,51 0,51 0,51 0,51 0,52 0,52 0,52 0,52
Натрiй, % 0,3 0,3 0,3 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2
Хлор,% - - - - 0,28 0,28 0,28 0,28
Biтамiн A, тис.МО 15,0 15,0 15,0 15,0 7,0 7,0 7,0 7,0
Вггамш Д3, тис.МО 3,0 3,0 3,0 3,0 1,5 1,5 1,5 1,5
Biтамiн Е, мг - - - - 5,0 5,0 5,0 5,0
Вгтамш К, мг 20,0 20,0 20,0 20,0 - - - -
Biтамiн К3, мг 2,5 2,5 2,5 2,5 1,5 1,5 1,5 1,5
Biтамiн В1, мг 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0
ВггамшВ2, мг 5,0 5,0 5,0 5,0 3,0 3,0 3,0 3,0
Biтамiн В3, мг 30,0 30,0 30,0 30,0 20,0 20,0 20,0 20,0
Вгтамш В4, мг 300,0 300,0 300,0 300,00 500,0 500,0 500,0 500,0
Biтамiн В5, мг 15,0 15,0 15,0 15,0 10,0 10,0 10,0 10,0
Вгтамш В6, мг 4,0 4,0 4,0 4,0 1,0 1,0 1,0 1,0
Biтамiн В12, мг 0,050 0,050 0,050 0,050 0,025 0,025 0,025 0,025
Biтамiн Вс, мг 1,00 1,00 1,00 1,00 1.50 1.50 1.50 1.50
Biтамiн Н, мг 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02
Biтамiн С, мг - - - - 50,0 50,0 50,0 50,0
Упродовж досл^у облiковували збереженiсть поголiв'я, рiст молодняку, обчислювали абсолютний, середньодобовий i в^носний прирости живо! маси, а також витрату комбiкормiв. У кiнцi досл^у проводили забiй птицi з метою вивчення забшних якостей. Для цього з кожно! групи забивали по 4 голови найтиповших за живою масою перепелiв.
Споживання комбiкорму облжовували щоденно, як за кожний тиждень вирощування, так i за весь перюд дослiду. Витрати комбiкорму на 1 кг приросту живо! маси птиц обчислювали щотижнево i за весь перюд дослiду.
Живу масу птищ визначали шляхом iндивiдуального зважування щотижня на вагах ВЛКТ-500 з точшстю до 0,01 г.
Збережешсть поголiв'я визначали за кiлькiстю загибло! птицi.
Пшля забою птицi вивчали забiйнi якость Масу продуктов забою встановлювали зважуванням на терезах ВЛТК-500. Обвалювання тушок проводили за загальноприйнятою методикою.
Бюметричну обробку даних здшснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцш. При розрахунку статистично! достовiрностi враховували, що показник Р характеризуемся наступним чином: p < 0,05 — «иявлено статистично достовiрнi (значушд) вiдмiнностi, p < 0,01 — «вДмшност виявленi на високому рiвнi статистично!' значущостi, p < 0,001 — виявлено дуже високий рiвень статистично! значущосп.
Результати дослiдження та ix обговорення.
Проведеннi дослiдження дали змогу встановити, що згодовування птищ комбiкормiв iз додаванням гуашдиноцтово! кислоти в ус перiоди вирощування сприяло збiльшенню !х живо! маси (табл. 4). Таблиця 4. Жива маса молодняку перепелiв, г
Вк, Групи
А*б 1 2 3 4
1 9,4±0,12 9,3±0,11 9,3±0,10 9,4±0,11
7 28,9±0,84 31,3±0,89 31,3± 0,94 30,6±0,89
14 68,9±1,25 76,8***±1,20 69,9± 0,99 65,9± 1,09
21 131,2 ±1,64 140,4***±1,80 138,8**±1,89 135,3±1,70
28 190,6 ±2,26 201,4***±2,34 198,6 *±2,32 196,8*±2,23
35 222,8 ±2,48 226,4 ±2,28 229,7 ±2,82 230,6*±2,54
42 263,2 ±3,13 267,1 ±2,64 276,7**±3,47 275,4**±3,11
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 по вiдношенню до контрольно! групи
Згодовування комбiкормiв з ГОК по рiзному впливали на живу масу. Так у першому шдперюд вирощування (1-21 доба) найкращi показники живо! маси були у птищ друго! групи (0,06% ГОК), а в другому шдперюд (22-42 доба) — у перепелiв третьо! групи (0,12% ГОК). СлД зазначити, що в 21 добу жива маса перепелiв, яким згодовували гуанiдинацетат, була бьльшою в другiй групi на 7%, а в третш — на 5,8 % (р<0,01) порiвняно з контролем, а в 42 доби — на 5,1 та 4,6 % у третш та четвертш групах вДповДно(р<0,01).
Аналiз показнишв живо! маси перепелiв дае змогу стверджувати, що введення до основного рацюну 0,06, 0,12 та 0,18 % ГОК сприяе збьльшенню живо! маси перепелiв. Проте найбiльш дощльним е введення 0,12 % гуашдиноцтово!' кислоти, яке збiльшуе даний показник в кшщ вирощування (42 доби) в середньому на 5,1% (13,5 г), при цьому статистична достовiрнiсть становить р<0,01.
Доцiльнiсть введення ГОК до рацюну перепелiв можна тдтвердити базуючись на даних про абсолютш, середньодобовi та вiдноснi прирости. Абсолютш прирости перепелiв у рацiон яких вводили гуанiдиноцтову кислоту були вищими, майже протягом всього перiоду вирощування, порiвняно з контролем (таблиця 5).
Таблиця 5. Абсолютш прирости перепелiв, г
Вжовий перiод, Групи
д*б 1 2 3 4
1-7 19,5±0,72 21,9*±0,79 21,9*±0,85 21,2±0,79
8-14 40,0±0,60 45,5***±0,47 38,1**±0,43 35,0***±0,29
15-21 62,3±1,03 63,6±0,86 68,9***±1,20 69,6***±0,76
22-28 59,4±1,00 61,0±0,65 59,8±0,69 61,2±0,71
29-35 32,1±0,57 25,0***±0,95 31,1±0,87 34,6*±0,99
35-42 40,6±0,74 40,8±0,37 47,1***±0,69 45,0**±1,35
1-42_253,8±3,02_257,7±2,53_267,3**±3,37_265,9**±3,01
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 по вiдношенню до контрольно! групи
У ввд 42 доби перепели третьо! та четверто! груп переважали за абсолютними приростами птицю контрольно! групи вДповДно на 16 та 10,8 % (р<0,01). Що стосуеться абсолютного приросту за весь перюд вирощування (1-42 доба), то найкращий результат був у птищ третьо! групи, яким згодовували основний ращон з рiвнем ГОК 0,12 %, i переважав контроль на 5,3% тобто 6,5 г (р<0,01).
Середньодобовi прирости живо! маси у молодняку перепелiв дослiдних груп упродовж першого тижня вирощування суттево не вiдрiзнялися, але переважали контроль на 0,3 г (р<0,05) — друга i третя групи (табл. 6). На другому i третьому тижнi вирощування деят дослiднi групи мали меншi середньодобовi прирости порiвняно з контролем. Так з 8 по 14 добу в третш i четвертш групи щ показники були меншi на 0,3 та 0,7 г (р<0,01), а з 29 по 35 добу в другш - на 1,0 г (р<0,001).
Таблиця 6. CepeAHbOAo6oBi прирости nepeneAiB, г
Вжовий перюд, Групи
А*б
1 2 3 4
1-7 2,8±0,10 3,1*±0,11 3,1*±0,12 3,0±0,11
8-14 5,7±0,09 6,5***±0,07 5,4**±0,06 5,0***±0,04
15-21 8,9±0,15 9,1±0,12 9,8***±0,17 10,0***±0,11
22-28 8,5±0,14 8,7±0,09 8,5±0,10 8,8±0,10
29-35 4,6±0,08 3,6***±0,14 4,4±0,12 4,9*±0,14
35-42 5,8±0,11 5,8±0,05 6,7***±0,10 6,4**±0,19
1-42 6,0±0,07 6,1±0,06 6,4**±0,08 6,4**±0,08
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 по вДношенню до контрольно! групи
При аналiзi показнитв середньодобового приросту за весь перюд, потрiбно зазначити, що статистично вiрогiдна рiзниця порiвняно з контролем спостертаеться у третiй та четвертш групах (0,12 та 0,18% ГОК). Показники у цих групах були одинаковi i переважали на 6,7 % (0,4 г) контроль (**р<0,01).
Вплив гуанДиноцтово! кислоти на вДносш прирости молодняку перепелiв був неоднозначний. ДослДш групи переважали контрольну лише у перших два тижш вирощування (таблиця 7). Наприкiнцi першого пiдперiоду вирощування (15-21 доба) найвищий вiдносний прирiст був у четвертш груш та переважав контрольну на 6,6 %, (р<0,001), дещо менший цей показник був у третш групi i переважав контроль на 3,1 %, i лише птиця яка отримувала 0,06% ГОК поступалася контролю на 4,1 % (р<0,01). Таблиця 7. Вiдноснi прирости живо! маси молодняку перепелiв, %
Вiковий перiод, Групи
дiб 1 2 3 4
1-7 98,4±1,34 104,3**±1,40 103,7*±1,80 102,3±1,58
8-14 83,5±1,09 86,2±1,22 77,2**±1,63 74,5***±1,19
15-21 63,0±1,15 58,9**±0,73 66,1*±0,80 69,6***±0,64
22-28 36,9±0,47 35,8*±0,22 35,6*±0,36 37,0±0,30
29-35 15,6±0,27 11,9***±0,46 14,5**±0,31 15,8±0,42
35-42 16,6±0,21 16,5±0,04 18,6***±0,09 17,7**±0,41
1-42 52,3±0,08 52,3±0,08 52,8***±0,04 53,0***±0,10
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 по вiдношенню до контрольно! групи
Даш по вДносних приростах з 1-42 добу вирощування показують, що перепели, яким згодовували основний рацюн з додаванням 0,12 та 0,18 % гуанДинацетату, переважали контроль на 0,5 та 0,7 % вДповДно (р<0,001).
Що стосуеться збереженостi пiддослiдного поголiв'я якому згодовували ГОК, то упродовж всього до^джуваного перюду вона була високою i коливалася в межах вiд 90 до 96 % (табл. 8). Таблиця 8. Збережешсть поголiв'я перепелiв, %
Bk, дiб 1-а 2-а Група 3-я 4-а
1 100 100 100 100
2-7 98 98 96 99
8-14 96 95 92 97
15-21 96 95 90 96
22-28 96 95 90 96
28-35 96 95 90 96
36-42 96 95 90 96
Найвища збереженiсть поголiв'я птищ в усi вiковi перiоди спостер^алася у молодняку 1 -! (ОР) та 4-! груп (0Р+0,18% ГОК), найнижча — вД 100 до 90%, при згодовуванш перепелам комбiкормiв з рiвнем ГОК 0,12% (третя група). Птиця 2-! групи посДала пром^жне положення, тобто перевищувала ровеснишв 3-! групи, але в той же час поступалася перед аналогами 1-! та 4-! груп. Аналiз витрат кормiв свiдчить, що використання в годiвлi перепелiв комбiкормiв з вмштом гуанiдинацетату 0,18 % сприяе зниженню конверсi!'
корму за увесь перюд вирощування порiвняно з молодняком контрольно! групи (табл. 9). Витрати корму на 1 кг приросту живо! маси у молодняку 4-! групи складали 3,321 кг, що на 0,334 кг менше, шж контроль.
Таблиця 9. Витрати корму на 1 кг приросту живо! маси перепелiв, кг
Вковий перюд, Групи
А*б 1 2 3 4
1-7 1,997 1,687 1,896 1,905
8-14 1,932 1,614 1,889 2,120
15-21 2,220 2,155 2,040 2,011
22-28 3,287 3,257 3,272 3,180
29-35 6,470 8,020 6,705 5,740
36-42 6,022 5,503 5,050 4,970
1-42 3,655 3,706 3,475 3,321
Смд зазначити, що найвищий показник конверси корму виявлено у птищ 2 -! групи, яка одержувала основний рацiон з рiвнем гуашдиноцтово! кислоти 0,06 %.
При згодовуванш молодняку перепелiв комбiкормiв з рiвнем ГОК 0,12 та 0,18 % вДбуваеться зниженням витрат корму на одиницю приросту вiдповiдно на 5 та 9,1 %.
За результатами контрольного забою перепелiв у 42-добовому вiцi було встановлено, що введення гуашдиноцтово! кислоти у рацюн впливае на показники забою (табл. 10).
Таблиця 10. Показники забою шддослДних перепелiв, г
Показник
Груп
Передзабшна маса 263,2±1,04 267,1*±0,62 276,7***±1,69 275,4***±0,58
Маса непатрано! тушки 226,3±0,90 229,5*±0,95 237,1***±1,27 233,1**±1,06
Маса нашвпатрано! тушки 211,5±0,78 213,7±0,74 221,8***±1,05 217,2**±1,30
Маса патрано! тушки 182,8±0,63 183,4±0,66 190,6*** ± 1,05 185,8**±0,23
1спвш частини:
м'язи грудш 52,7±1,47 57,6±0,54 57,5*±0,42 50,0±2,81
м'язи тазових кшщвок 26,0±0,18 33,3±0,90 37,4***±0,39 37,1**±1,09
шшра з шдшшрним жиром 21,0±0,09 20,9±0,23 23,8±0,78 22,9*±0,48
внутрiшнiй жир 3,3±0,02 2,7**±0,01 3,0**±0,06 3,3±0,02
Печшка 4,4±0,04 5,3±0,21 5,2***±0,08 5,5±0,43
Легенi 2,7±0,17 2,8±0,08 3,5**±0,02 2,6±0,04
Нирки 1,6±0,03 1,6±0,13 1,5±0,09 1,9±0,17
м'язовий шлунок 4,4±0,05 4,3±0,16 3,9***±0,03 4,1±0,19
без кутикули
Серце 2,5±0,18 2,7±0,06 2,5±0,07 3,2±0,29
!р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 по вДношенню до контрольно! групи
Аналiз показнитв забою показуе, що введення до ращону перепелiв 0,12% ГОК збiльшуе масу непатрано!, напiвпатрано!' i патрано! тушки на 4,8, 4,9 i 4,3% (***р<0,001), дещо збiльшуе масу грудних м'язiв на 9,1% (*р<0,05) та вагомо збьльшуе масу м'язiв тазових кшщвок на 43,8% (***р<0,001). Аналопчна закономiрнiсть спостерiгалася i у перепелiв яким згодовували 0,18% гуанiдиноцтово! кислоти, маса патрано!, непатрано! та нашвпатрано! тушки у них збьльшилася на 3, 2,7 та 1,6 % (**р<0,01).
Введення у рацюн птищ 0,06 та 0,12 % гуашдинацетату сприяе зменшенню тдштрного жиру вДповДно на 0,6 та 0,3 г (**р<0,01). У перепелiв 3 дослано! групи (0,12% ГОК) спостерiгаеться значне зменшення м'язового шлунку на 0,5 г тобто 14,3 % (***р<0,001).
Встановлено, що згодовування молодняку перепелiв комбiкормiв з рiзними рiвнями ГОК впливае на вихД продуктiв забою у 42-добовому ввд (табл. 11).
1
2
3
4
*
Таблиця 11. ВихД продукта забою шддослДних nepeneAiB, %
Показник 1 2 Групи 4
3
ВихД нашвпартано! тушки 80,4±0,10 80,0±0,28 80,2±0,25 78,9*±0,33
ВихД патрано! тушки 69,5±0,09 68,7*±0,27 68,9±0,23 67,5***±0,08
ВихД !'спвних частин:
м'язи грудш 20,0±0,48 21,6*±0,20 20,8***±0,27 18,1±0,99
м'язи тазових кшщвок 9,9±0,09 12,5**±0,32 13,5***±0,20 13,5**±0,37
шшра з шдшшрним жиром 8,0±0,05 7,8±0,10 9,0**±0,43 8,3±0,16
внутршнш жир 1,3±0,01 1,0***±0,01 1,1**±0,02 1,2***±0,01
Печшка 1,7±0,01 2,0*±0,08 1,9*±0,04 2,0±0,15
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 по вiдношенню до контрольно! групи
AocTOBipHe зменшення виходу патрано! тушки спостерiгалося при введеннi 0,06 та 0,18 % гуашдиноцтово! кислоти на 1,2 та 2,9 % вДповДно. Збгльшення виходу грудних M^3iB, порiвняно з контролем, спостерiгалося при згодовуванш 0,06% та 0,12% ГОК на 8% (р<0,05) та 4 % (р<0,001). Введення рiзних рiвнiв гуанiдинацетату до рацiону перепелiв супроводжуеться зниженням виходу внутрiшнього жиру, так у птищ друго! групи вш зменшився на 23,1% (р<0,001), третьо! — на 15,4% (р<0,01), а четверто! — на 7,7% (р<0,001) порiвняно з аналогами 1-! групи. Що стосуеться виходу м'язiв тазових кiнцiвок, то при згодовуваннi 0,06% ГОК вихД збiльшуеться на 26,2 % (р<0,01), а при згодовуванш 0,12 та 0,18% гуашдинацетату - на 36,4% (р<0,001 та р<0,01).
ВИСНОВКИ
Використання комбiкормiв з рiзними рiвнями гуашдиноцтово! кислоти в годiвлi молодняку м'ясних перепелiв сприяе збгльшенню !х живо! маси, а також позитивно впливае на абсолютнi, середньодобовi та вiдноснi прирости. Згодовування комбiкормiв з вмiстом гуанiдинацетату в тлькосп 0,12 та 0,18 % призводить до зб^ьшення живо! маси перепелiв у вiцi 42 доби на 12,2 — 13,5 г або 4,6-5,1 %, виходу м'язiв тазових кшщвок на 26,2 — 36,4%. Застосування 0,12 та 0,18 % ГОК знижуе конверси корму на 5 — 9,1 %.
В той же час використання комбiкормiв з вмктом ГОК 0,06 % та 0,12 % призводить до зниження маси внутршнього жиру, а застосування 0,12% ГОК призводить ще й до зб^ьшення маси печшки та легешв, а також знижуе масу м'язевого шлунку без кутикули.
REFERENCES
Baker, D.H. (2009). Advances in protein—amino acid nutrition of poultry. Amino acids, 37(1), 29—41. Brosnan, J.T., Wijekoon E.P., Warford—Woolgar L., Trottier N.L., Brosnan M.E., Brunton J.A., Bertolo, R.F.P. (2009). Creatine synthesis is a major metabolic process in neonatal piglets and has important implications for amino acid metabolism and methyl balance. J. Nutr, 139, 1292—1297 Bryant—Angeloni, K. (2010): Dietry gyanidinoacetic acid spares arginine and dietry L—homoserine spares threonine
in the chick. PhD Thesis, University of Illinois at Urbana—Champaign, USA Fernandez, S.R., Aoyagi, S., Han, Y., Parsons, C.M., Baker, D.H. (1994). Limiting order of amino acids in corn and
soybean meal for growth of the chick. Poultry Science, 73(12), 1887—1896. Fisher, H., Salander, R.C., Taylor, M.W. (1956a). Growth and creatine biosynthesis in the chick as affected by the
amino acid deficiencies of casein. Journal of Nutrition, 58, 459—470. Fisher, H., Salander, R.C., Taylor, M.W. (1956b). The influence of creatine biosynthesis on the arginine requirement
of the chick. Journal of Nutrition, 59, 491—499. Greenhaff, P.L. (2000). Factors modifying creatine accumulation in human skeletal muscle. Medical Science Symposia Series, 14, 75—82.
Halle, I., Henning, M., Kohler, P. (2006). Studies of the effects of creatine on performance of laying hens, on
growth and carcass quality of broilers. Landbauforschung Volkenrode, 56(1—2), 11—18. Han Y., Suzuki H., Parsons C.M., Bake, D.H. (1992). Amino acid fortification of a low—protein corn and soybean
meal diet for chicks. Poultry Science, 71(7), 1168—1178. Lemme, A., Gobbi, R., Helmbrecht, A., Van Der Klis, J.D., Firman, J., Jankowski, J., Kozlowski, K. (2010). Use of guanidino acetic acid in all—vegetable diets for turkeys. Proc. 4th Turkey Sci. Prod. Conf., Macclesfield, UK. Turkeytimes, Tarporley, Cheshire, UK.
M.KD. CIPTOB, r.I. npnfiMaK
274
Lemme, A., Ringel, J., Rostagno, H.S., Redshaw, M.S. (2007a). Supplemental guanidino acetic acid improved feed conversion, weight gain, and breast meat yield in male and female broilers. Proceedings of the 16th European Symposium on Poultry Nutrition.
Lemme, A., Ringel, J., Sterk, A., Young, J.F. (2007b). Supplemental guanidino acetic acid affects energy metabolism of broilers. Proceedings 16th European Symposium on Poultry Nutrition. Strasbourg France.
Meister, A. (1965). Biochemistry of the amino acids. Volume 2, (2), 593.
Michiels, J., Maertens, L., Buyse, J., Lemme, A., Rademacher, M., Dierick, N.A., De Smet, S. (2012). Supplementation of guanidinoacetic acid to broiler diets: effects on performance, carcass characteristics, meat quality, and energy metabolism. Poultry science, 91(2), 402-412.
Mudd, S.H., Ebert, M.H., Scriver, C.R. (1980). Labile methyl group balances in the human: the role of sarcosine. Metabolism, 29(8), 707-720.
Ringel, J., Lemme, A., Araujo, L.F. (2008). The effect of supplemental guanidino acetic acid in Brazilian type broiler diets at summer conditions. Poultry Science, 87, 154.
Stahl, C.A., Greenwood, M.W., Berg, E.P. (2003). Growth parameters and carcass quality of broilers fed a corn-soybean diet supplemented with creatine monohydrate. International Journal of Poultry Science, 3(6), 404— 408.
Stead, L.M., Au, K.P., Jacobs, R.L., Brosnan, M.E., Brosnan, J.T. (2001). Methylation demand and homocysteine metabolism: effects of dietary provision of creatine and guanidinoacetate. American Journal of Physiology-Endocrinology And Metabolism, 281(5), E1095-E1100.
Tossenberger, J., Rademacher, M., Nemeth, K., Halas, V., Lemme, A. (2016). Digestibility and metabolism of dietary guanidino acetic acid fed to broilers. Poultry science, pew083.
Waguespack, A.M., Powell, S., Bidner, T.D., Payne, R.L., Southern, L.L. (2009). Effect of incremental levels of L-lysine and determination of the limiting amino acids in low crude protein corn-soybean meal diets for broilers. Poultry science, 88(6), 1216-1226.
Wyss, M., Kaddyrah-Daouk, R. (2000). Creatine and kreatinine metabolism. The Physiological reviews, 80(3), 1107-1213.
Birnoziwuu eicHUK MAnY Mem Bozbama XMeabH^brnzo 6 (3), 2016
