CC BY
30
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8410 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.597:084.052
Productive qualities of ducklings with different normalization methods trace elements in the diet
I.I. Ibatullin, M.I. Holubiev, V.V. Otchenashko, K.I. Makhno
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 15.01.2018 Received in revised form 28.02.2018 Accepted 03.03.2018
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroiv Oborony str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel. :+38-097-673-45-00 E-mail: [email protected], golubev.mon@gmail. com, [email protected], makhnokostia@gmail. com
Ibatullin, I.I., Holubiev, M.I., Otchenashko, V.V., & Makhno, K.I. (2018). Productive qualities of ducklings with different normalization methods trace elements in the diet. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 54-59. doi: 10.15421/nvlvet8410
In the article, results of researches on an establishment of an optimum source of Manganese, Zinc, Iron and Copper are resulted. Different source Manganese, Zinc, Iron and Copper was additionally added mixed fodder for ducklings grown for meat. Experimental studies conducted in terms of problem research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Independent experiment was conducted with growing meat ducklings. We conducted a randomized block experiment with 5 treatments, each with 4 replicates of 25 growing ducks (1 to 42 d of age). A diet consisting of corn, soybean and sunflower meal, fish meal, premix (22.5% CP, 2.92 kcal of ME/g on 1 to 14 d of age, 18.5% CP, 2.90 kcal of ME/g on 15 to 42 d of age) having severally Manganese, Zinc, Iron, Copper at sulphate, glycinate and citrate. The premix was formulated to contain the requirements of trace elements in combination of either inorganic (sulphate form) or organic form (glycinate and citrate form). Diets were supplemented with the organic form of zinc, copper, manganese or iron at the rate of 100% or 75% of the total requirements of the elements. Diets and water were offered ad libitum. After 6 weeks of dietary treatments the growth performance (feed intake, body weight, daily gain, feed conversion, homogeneity of the poultry) were affected by dietary treatments. Results indicated that chicks fed diets containing 100% organic minerals (Mn, Zn, Fe, Cu) had siggnificantly higher body weight, better feed conversion compared with those of inorganic control minerals treatment. Use of fodder for ducklings, which are grown for meat glycinate Mn, Zn, Fe, Cu versus sulfate improves their productive performance. The body weight of ducklings at 42 d of age is more by 1.6% (P < 0.05) and the conversion offeed is 1.0% higher. The conversion of feed from consumption was rather high (R2=0.84), which confirms the change in the productive indicators of duckling from the feed factor.
Key words: duckling, body weight, feed, inorganic and organic sources of trace elements.
Продуктившсть молодняку качок за рiзних способiв нормування мжроелеменпв у комбiкормi
1.1. Шатуллш, М.1. Голубев, В.В. Отченашко, К.1. Махно
Нац1ональний ун1верситет бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв, Укра'та
Наведено результати до^джень з встановлення оптимального джерела Мангану, Цинку, Феруму та Купруму, який додатко-во вводять у комбторми для каченят, яких вирощують на м 'ясо. Експериментальт до^дження проводились в умовах проблемног науково-до^дног лабораторп кормових добавок Нащонального утверситету бюресурЫв i природокористування Украти. Було проведено науково-господарський до^д на молодняку качок м 'ясного напряму продуктивностi. До^д проводився за методом груп. Птахи були подтет на 5 груп, кожна з яких складалася з 4 тдгруп по 25 добових каченят кожна (каченят вирощували вiд 1 до 42 дiб). Базовi комбторми, що складалися з кукурудзи, соевог макухи, соняшникового шроту, рибного борошна, вапняку та пре-мтсу (22,5% СП, 2,92 ккал/гу вщ вiд 1 до 14 дiб, 18,5% СП, 2,90 ккал/гу вщ вiд 15 до 42 доби), мктили вiдповiдно тат джерела Мангану, Цинку, Феруму та Купруму: сульфат, глщинат та цитрат. Премтс був складений таким сином, що комбторм мктив до^джуваш мтроелементи або в неоргашчнш формi (сульфати) або в оргашчнш (глщинати та цитрати). Ращони мктили у контрольны грут 100%, а у до^дних 100% та 75% до^джуваних елементiв вiд загальног потреби. Комбторм та воду каченята
отримували вволю. Шсля 6-тижневого вирощування було встановлено змти у показниках росту залежно вiд до^джуваного фактору. Використання у комбiкормi для каченят, яких вирощують на м 'ясо глiцинатiв Мп, Zn, Fe, Си порiвняно з сульфатами сприяе покращенню гх продуктивних показнитв. Маса тта таких каченят у 42-добовому вщ збшьшуеться на 1,6% (Р < 0,05), а конверыя корму у продуктивтсть на 1,0% ефективтша. Конверыя корму вiд споживання була досить високою (К2 = 0,84), що тдтверджуе змту продуктивних показнитв каченят вiд кормового фактору.
Ключовi слова: каченята, маса тта, комбторм, неоргатчт i оргатчт джерела мiкроелементiв.
Вступ
Ниш джерела мшеральних речовин для виробниц-тва премгксш та комб1корм1в на ринку доступн у р!зномаштних формах, 1 перюдично виникають про-блеми у ввдсутносп певних знань про !х х1м1чний склад, або ж стабшьшсть цих солей. Тому стушнь чистоти мшроелементу в мшеральнш речовиш е кри-тичним критер1ем при вибор! цього джерела мшрое-лементу. Еколопчним критер1ем безпеки таких солей мшроелеменпв е можливють забруднення навколиш-нього середовища, в першу чергу, важкими металами. Щ метали та шш1 домшки можуть становити токсич-ну небезпеку для ефективного виробництва продукцп птах1вництва.
Потреба в есенцшних мшроелементах досить часто покриваеться пею концентращею, яка метиться у звичайних кормах. Однак, за рахунок використання рослинних ресурав, яш з1бран1 в р1зних бюгеох!м!ч-них провшщях, рацюни можуть м1стити нестачу певних мшроелеменпв, а з1браш рослини р1знитися !х засвоюванстю. У зв'язку з розвитком штенсивного птах1вництва, домашн рацюни для сшьськогосподар-сько! птиц потребують забезпечення адекватного постачання життево необхвдних мшроелеменпв.
Стд вщмггити, що сшьськогосподарська птиця сучасних кроав здатна до досить високо! продуктивности забезпечення яко! потребуе у свою чергу рете-льного вивчення поживного профшю рацюшв. Потреба р1зних вид1в сшьськогосподарсько! птиц у м1к-роелементах, п1дб1р сол1 мшроелементу та яшсть мь нерального джерела - нараз1 це дшянки, яш потребують уваги. Кр1м того, бюлопчна доступшсть неорга-нчних джерел мшроелеменлв обмежена природними факторами, тому актуально вивчати роль мшроелеме-нтв з р1зних оргашчних джерел для полшшення дос-тупносп мшеральних комплекав у високопродуктив-но! птиц!.
Млкроелементи (Манган, Цинк, Ферум та Купрум) знаходяться у невеликш шлькосп у рацюнах сшьськогосподарсько! птиц (до 100 мг/кг комбшорму). Однак, приймають участь у значнш кшькосп травних та бюсинтетичних процеав. Функцюнуючи як каталь затори в ферментних системах, щ мшроелементи входять до складу сотень проте!шв, як1 залучен в пром1жний обмш, секрецш гормошв, !мунний захист тощо (NRC, 1994; 1ЬаШ11ш et а1., 2015; Wu, 2018).
Так, J. Yang та ш (Yang et а1., 2011) вщзначають, що одночасне додавання Мангану, Цинку, Феруму та Купруму до рацюну курчат не впливае на прол1фера-цш л!мфоцилв та ввдносну масу селезшки, однак при додатковому додаванш Цинку шдвищуеться прол1фе-рашя л1мфоцилв. А у експерименп (Medvid et а1., 2018) дослщжено комплексний вплив композици мшроелеменлв (Fe, Си, Мп, Со, 2п) у форм! наноак-
вацитрату на пстоструктуру !мунокомпетентних ор-гашв курчат-бройлер1в. Вченими встановлено, що використання тако! форми мшроелеменпв, за умови зниження абсолютно! !х илькосп на 10-50%, забез-печуе вщповвдний морфо-функцюнальний розвиток тимусу, клоакально! сумки та селезшки. Вплив р1зних р1вшв комплексу цих мшроелеменлв у форм! цитрату на неспециф1чну 1 клгганну ланки !мушгету у курчат-бройлер1в було дослщжено на баз! 1нститут бюлогп тварин НААН (Medvid et а1., 2017). Автор ввдшчае позитивний влив на формування 1 становлення факто-р1в неспециф1чно! резистентносп та клгганний !муш-тет в курчат-бройлер1в у доз1, що в1дпов1дае 25-50% в1д обгрунтовано! к1лькост1 б1оелемент1в у премша, що зумовлено кращою !х б1олог1чною доступн1стю.
Вао Y.M. та ш (Вао et а1., 2007) дослщжували р1з-н1 р1вш 1 джерела мшроелеменпв (Си, Fe, Мп, 2п) 1 д1йшли висновку, що додавання 4 мг Си та 40 мг кожного з Fe, Мп 1 2п з оргашчних джерел може бути адекватним р1внем для вирощування курчат-бройлер1в. Тако! думки дотримуються у сво!х публ1-кац1ях 1 А^. AbdaИah та 1н. (AbdaUah et а1., 2009), однак в1дм1чають, що курчата, як1 отримували у ком-б1корм1 100% в1д потреби орган1чних мшроелеменпв (2п, Си, Мп 1 Fe), мають значно б1льшу масу тша, кращу конверс1ю корму, вищий вмют сиро! золи у великий стегновш к1стц1 та сильн1ший 1мун1тет пор1в-няно з тими, як1 отримували нижч1 р1вн1 м1кроелемен-т1в в1д потреби.
Sirri F. та ш (Sirri et а1., 2016) також вважають що зам1на неорган1чних джерел мшроелеменпв на орга-н1чн1 може мати потенцшш переваги як 1 в тдвищен-ня продуктивност1 курчат так 1 у скороченш видшен-ня цих м1кроелемент1в у навколишне середовище. Однак необх1дн1 подальш1 дослщження для п1дтвер-дження таких даних та для детальн1шого вивчення у потреб1 в м1кроелементах сучасних кроав сшьського-сподарсько! птиц1.
Метою нашого досл1дження було вивчення впли-ву мшеральних добавок Мангану, Цинку, Феруму та Купруму з р1зних джерел у комплекс! та за умов !х р!зного р!вня з оргашчних джерел на зоотехшчш по-казники каченят, яких вирощують на м'ясо.
Матерiал i методи дослiджень
Експериментальш досл!дження проводились на кафедр! год!вл! тварин та технолог!!' корм!в !м. П.Д. Пшеничного Нац!онального ун!верситету бюре-сурс!в ! природокористування Укра!ни. Пор!вняльний анал!з !з метою встановлення оптимального р!вня та джерела м!кроелемент!в (Мп, 2п, Fe, Си) у комбшорм! для с!льськогосподарсько! птиц!, а саме на каченятах, яких вирощують на м'ясо проведено шляхом постановки науково-господарського дослщу.
Дослщи проводили за методом груп-аналопв. Вщ-повiдно до схеми дослвду (табл. 1) було вiдiбрано 500 добових каченят, з яких за принципом аналопв було сформовано п'ять груп (по три шдгрупи): контрольну i чотири дослвдних. Птахiв одше! групи розмiщували
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу
у боксах по 10 гол1в у кожному. При формуванш груп-аналопв враховували масу тша каченят. Дослш тривав 42 доби i був роздшений на два перюди (1-14 та 15-42 доби) та шють пiдперiодiв, кожний з яких тривав 7 дiб.
Група TT Додано мжроелемента до рацюну, мг/кг
Mn Zn Fe Cu
1 сульфат 70 80 80 8
2 глщинат 70 80 80 8
3 цитрат 70 80 80 8
4 глщинат 53 60 60 6
5 цитрат 53 60 60 6
Рацюн для каченят складався з повнорацюнного розсипного комбiкорму, який мiстив недостатню ш-льк1сть Мангану, Цинку, Феруму та Купруму, але ввдповвдав по вмюту енергii та iнших поживних речо-вин нормам, зазначеними у ввдповвдних рекомендащ-ях (Rukovodstvo, 2010).
Температура повиря та освiтлення примщення вь дповiдало санiтарним нормам, прийнятих у птахгвни-цтвi. Щiльнiсть посадки птахiв з розрахунку на одну голову вцщоввдала нормам. Напування ввдбувалося з нiпельних напувалок з розрахунку одна напувалка на 5 птахiв. Корм i воду птиця споживала ad libitum.
Упродовж дослiду щоденно проводили облiк збе-реженостi поголiв'я та залишк1в комбiкорму, щотиж-нево - ваговий рют птахiв та конверсш корму. Масу тiла визначали iндивiдуальним зважуванням молодняку щотижнево на вагах ВТД-ФД (F998-6ED) з точ-нiстю до 1 г.
Результати дослвджень пiддавали звичайним процедурам статистичноi обробки даних за допомогою програмного забезпечення MS Excel з застосуванням вбудованих статистичних функцш (СРЗНАЧ, СТАН-ДОТКЛОН, SEM, ТТЕСТ та ANOVA), аналiз залеж-ностей м1ж досл1джуваними факторами та показника-ми - побудови лiнii тренду, визначенням рiвняння регресй' та коефщенту достовiрностi апроксимацй' (R2). При розрахунку статистичноi достовiрностi враховували, що показник «р» характеризуеться наступ-ним чином: P < 0,05, Р < 0,01 - «Виявлено статис-тично достовiрнi (значущi) вшмшносп».
Результати та ix обговорення
Рацiон для каченят складався з повнорацюнного розсипного комбшорму, який мiстив недостатню ш-льк1сть Мангану, Цинку, Феруму та Купруму, але ввдповвдав по вмюту енергп та iнших поживних речо-вин нормам, зазначеними у ввдповвдних рекомендаць ях. Склад комбiкорму та вмют у ньому енергй' та поживних речовин комбшорму представлеш у таблицi 2.
Використання комбiкормiв ввдповвдно до схеми дослгджень позначилося на мас тiла каченят. Так, якщо на початку експерименту вона у птиц пвддосль дних груп ютотно не вiдрiзнялась, то у наступш перь
оди вирощування змiнювалася залежно вiд кормового фактору (табл. 3).
Таблиця 2
Склад комбжорму та його поживнють
Склад, % Втст у 100 г
1-14 дГ6 15-42 доби
Кукурудза 52,013 58,585
Макуха соева 33,848 24,578
Шрот соняшниковий 5,000 11,000
Борошно рибне 5,000 -
Вапняк 1,139 1,836
Преткс1 3,000 4,000
Анатз
Обмшна енергш, ккал 292 290
Сирий протеш 22,5 18,5
Сирий жир 4,56 4,02
Сира юшковина 4,50 5,21
Шзин 1,35 1,00
Метюшн 0,67 0,49
Метюнн+цистин 0,95 0,75
Треонш 0,90 0,75
Триптофан 0,28 0,23
Кальцш 1,05 1,0
Фосфор 0,82 0,65
Фосфор засвоюваний 0,50 0,35
Натрш 0,20 0,18
'Премжс мктив (у перерахунку на 1 кг комбжорму): у 1-14-добовому вщ: Mn - 100 мг, Zn - 100 мг, Fe - 50 мг, Cu - 15 мг, Co - 1 мг, Se - 0,25 мг, I - 3 мг, Вггамш А - 14 тис. МО, Вггамш Е -100 мг, Вггамш D3 - 3 тис. МО, В1тамш К3 - 10 мг, Вггамш В1 - 3 мг, Вггамш В2 - 12 мг, Вггамш В3 - 75 мг, Вггамш В4 - 500 мг, Вггамш В5 - 16 мг, Вггамш В6 - 4 мг, Вггамш В12 - 0,05 мг, Вггамш Вс -2 мг; у 15-42-добовому Б1ц1: Mn - 100 мг, Zn - 100 мг, Fe - 50 мг, Cu - 15 мг, Co - 1,0 мг, Se - 0,25 мг, I - 3 мг, Вггамш А - 15 тис. МО, Вггамш Е - 100 мг, Вггамш D3 - 4 тис. МО, В1тамш Е - 5 мг, Вггамш К3 - 5 мг, Вггамш В1 - 5 мг, Вггамш В2 - 16 мг, Вггамш В3 -50 мг, Вггамш В4 - 500 мг, Вггамш В5 - 20 мг, В1тамш В6 - 4 мг, Вггамш В12 - 0,03 мг, Вггамш Вс - 2,5 мг.
Вгропдна змша у мас тша пвддослшних каченят була уже вщмгчена у 7-добовому вод. Так, молодняк, який отримував комбжорм з вмятом 100% ввд потреби мтроелеменив на осюш глщинапв, ютотно пере-важав за масою тша каченят контрольноi групи на 2,0% (Р < 0,05).
Таблиця 3
Змша мacи тша кaчeнят
Bis, дiб Група SEM P (ANOVA)
i 2 3 4 5
i 55,4 55,8 55,8 55,4 55,5 G,352 G,86G
7 i99,5 2G3,5* i97,6 i99,7 i98,i i,3i2 G,Gi7
i4 6Gi,8 6i3,i 6i2,9 6G8,2 6iG,2 4,375 G,353
2i ii9i,9 i2i7,7* i2i3,7* i2G9,3 i2i3,8* 7,38G G,ii4
28 i7G2,G i736,G* i73G,7* i725,7 i724,9 9,42G G,iii
З5 24iG,7 245i,i* 2443,2* 2432,4 2443,5* ii,264 G,iG4
42 3iG9,5 3i58,9* 3i49,5* 3i53,2* 3i55,8* i3,848 G,G74
Прт1тка: *P < G,G5 no вiднoшeнню дo пeршoï групп
У 2i-дoбoвoмy вiцi мaca тша кaчeнят, кoрм якиx мicтив глщинати мiкрoeлeмeнтiв як iGG%, так i 75% вщ пoтрeби та томб^рм, який мicтив цитрати Mn, Zn, Fe, Cu, на i,8-2,2% (P < G,G5) бyлa бiльшoю за мacy птaxiв кoнтрoльнoï групи. У 28-дoбoвoмy вiцi icтoтнy пeрeвaгy за матою тiлa мали лишe кaчeнятa, якi були зaбeзпeчeнi на iGG% мiкрoeлeмeнтaми oргa-нiчнoï фoрми, щo cтaнoвилo на i,7-2,G% (P < G,G5) бiльшe за пoкaзники маот тiлa кaчeнят, яким згoдoвy-вали Mn, Zn, Fe, Cu у фoрмi cyльфaтiв. При визнaчeнi маот у 35-дoбoвoмy вiцi пoвтoрилacя така ж c^a картина як i у 21-дoбoвoмy, а caмe пeрeвaгa дocлiдниx груп була на рiвнi i,4-i,7% (P < G,G5).
no зaкiнчeнню нayкoвo-гocпoдaрcькoгo дocлiдy на 42 дoбy мaca кaчeнят ycix дocлiдниx груп вiрoгiднo вiдрiзнялacь вщ маст кaчeнят кoнтрoльнoï групи вщ-швщш на i,3-i,6% (P < G,G5).
Зрoбивши cтaтиcтичний aнaлiз ANOVA, бyлo вcтaнoвлeнo вплив змiни рiвня гoдiвлi пiддocлiдниx кaчeнят лишe у 7-дoбoвoмy вiцi (P < G,G5). Piзниця мгж мacoю птицi y забшшму вiцi була нe cyттeвoю (P = G,G74), aлe нaближaлacя дo пoрoгy вiрoгiднocтi.
Таким чинoм, ви^р^тами^ кoмбiкoрмy з вмicтoм Mn, Zn, Fe, Cu у виглвд глщинапв на рiвнi, який прoпoнye ^oc oригiнaтoр, cприяe збiльшeнню мacи тша пoрiвиянo з кoмбiкoрмaми, якi мютили cyльфaти та цитрати циx мiкрoeлeмeнтiв. Знижeння рiвия Mn, Zn, Fe, Cu oргaнiчнoгo пoxoджeния дo 75% вщ пoтрe-би мaлo шзитивний рeзyльтaт пo вiднoшeнню дo тот^лю, oднaк кaчeиятa циx груп пocтyпилиcя у мaci тiлa птaxaм друго1' групи.
Biдпoвiднo дo змiни маот тiлa cпocтeрiгaютьcя i змiни в аб^лют^ та ceрeдньoдoбoвиx прирocтax (табл. 4). Так, абшлютний та ceрeдньoдoбoвий при-рicт був вcтaнoвлeний у кaчeият, яким у кoмбiкoрм ввoдили мiкрoeлeмeнти у oргaнiчнiй фoрмi, дe вoни були на i,3-i,6% (P < G,G5) бiльшi за тон^ль, тoдi як рiзниця у ^^ocri мгж групами за рeзyльтaтaми ста-тиcтичнoï oбрoбки ANOVA cтaнoвилa вищe вiрoгiд-нoгo пoрoгy (P < G,G76). Haйбiльшим aбcoлютним прирocтoм xaрaктeризyвaлиcя кaчeиятa, яким згoдo-вували мiкрoeлeмeнти у фoрмi глiцинaтiв у кiлькocтi iGG% вiд пoтрeби.
Таблиця 4
Шказники рocтy кaчeият
Група P
i 2 3 4 5 SEM (ANOVA)
Aбcoлютний nрирicт, г 3G54,i 3iG3,2* 3G93,7* 3G97,9* 3iGG,3* i3,83i G,G76
Ceрeдньoдoбoвий прирют, г 72,72 73,89* 73,66* 73,76* 73,82* G,329 G,G76
Biднocний nрирicт, % i92,99 i93,G5 i93,G3 i93,G9 i93,G8 G,G5i G,7i5
^uu^m: P < G,G5 no вiднoшeнню дo neршoï групи
Aнaлoгiчнo aбcoлютним прирocтaм, вiдмiчeнi i змiни у ceрeдньoдoбoвoмy прирocтi, а oт ceрeд шказ-ник1в вiднocнoгo прирocтy icтoтниx змш нe вcтaнoв-лeнo.
Для aнaлiзy прoдyктивнocтi мoлoдиякy кaчoк мo-жна вiднecти й aиaлiз щoдo рoзпoдiлy ïx за мacoю тiлa (риа i).
У кiнцi нayкoвo-гocпoдaрcькoгo дocлiдy бyлo рoз-пoдiлeнo кaчeият за ïx машю тiлa. Haймeнший вщш-тoк кaчeнят мacoю дo 3GGG г, був у груш, птиц rnoï згoдoвyвaли кoмбiкoрм з глщинатами мiкрoeлeмeнтiв (Mn, Zn, Fe, Cu) 75 % вщ пoтрeби. Ця група мicтилa й нaйбiльшy кiлькicть кaчeият (54 %) з близьтою дo ceрeдньoï пo грyпi мacy тiлa. Ceрeдня ж мaca тша мoлoдиякy кaчoк дрyгoï групи була нaйвищoю за рaxyнoк мacи кaчeият дo 3GGG г.
Вплив рiзнoгo кoрмoвoгo фaктoрa вiдпoвiднo дo cxeми дocлiджeнь пoзнaчивcя й на кoнвeрciï кoрмy для мoлoднякy кaчoк (табл. 5).
За кoжeн пiдпeрioд вирoщyвaния кoнвeрciя кoрмy змiнювaлacя пo rpyrnx i зaлeжaлa вiд cпoживaния торму та iнтeнcивнocтi рocтy кaчeнят. Haйвищi ви-трати кoрмiв на i кг прирocтy мacи тiлa виявлeнo у мoлoдиякa кaчoк кoнтрoльнoï групи, дe вoни були на G,i-i,G%, вищe, нiж кaчeият iншиx дocлiдниx груп. Haйeфeктивнiшa кoнвeрciя кoрмy у ^o^^to вщмь чeнa у птицi друго1' групи, якiй згoдoвyвaли томбь торм з вмicтoм мiкрoeлeмeнтiв на ocнoвi глiцинaтiв.
Оцiнкa рeзyльтaтiв вирoщyвaния мoлoдиякy м'яcнoï птицi за пoрiвияниям cпoживaння кoрмy та йoгo кoнвeрcieю у прoдyктивнicть прeдcтaвлeнa на риcyнкy 2.
Sдo 3GGG г i вщ 3GGG г дo 32GG г S вщ 32GG г
G iG 2G 3G 4G 5G 6G 7G 8G 9G iGG
Oднoрiднicть noroлiв'я кaчeнят за маотю, % Рис. 1. Poзпoдiл пoгoлiв'я кaчeнят за мacoю тiлa
Таблиця 5
Кoнвeрciя кoрмy кaчeнятaми, кг
Група
Biкoвий neрioд, aí6 -
F i 2 3 4 5
i-7 i,3G6 i,289 i,288 i,3i5 i,3GG
8-i4 i,249 i,24i i,242 i,249 i,242
i5-2i i,667 i,635 i,638 i,644 i,646
22-28 2,2G5 2,i89 2,i89 2,2GG 2,2iG
29-35 2,26i 2,243 2,255 2,263 2,27i
36-42 2,499 2,485 2,497 2,48G 2,497
За neрioд дocлiдy 2,Gi3 i ,993 i,999 2,GG5 2,GiG
2,Gi5
Й 2,GiG
р
o к
13
ic р
o
o
«
2,GG5
2,GGG
i,995
y = 8,5G34x2 - iG5,28x + 327,83
i,99G
6,i4G 6,i6G 6,i8G 6,2GG 6,22G
Cпoжитo кoрмy за дocлiд, г Рис. 2. Зaлeжнicть кoнвeрciï кoрмy вщ йoгo cпoживaння
6,24G
Таким чишм, eкcпeримeнтaльнo вcтaнoвлeнo, щo нoрмyвaния у рaцioнax кaчeият, якиx вирoщyють на м'яco, за такими мiкрoeлeмeнтaми як Mn, Zn, Fe, Cu нeoбxiднo шляxoм дoдaвaния ïx у виглад глiцинaтiв.
Висновки
Bикoриcтaния у кoмбiкoрмi для кaчeнят, якиx ви-рoщyють на м'яco глiцинaтiв Mn, Zn, Fe, Cu пoрiвия-ш з cyльфaтaми cприяe пoкрaщeнню ïx прoдyктивниx пoкaзникiв.
Maca тiлa такт кaчeнят у 42-дoбoвoмy вiцi збшь-
шyeтьcя на i,6% (P < G,G5), а кoнвeрciя кoрмy у ^o-дyктивнicть на i,G% eфeктивнiшa.
Bикoриcтaния oднoфaктoрнoгo cтaтиcтичнoгo ана-лiзy бyлo вcтaнoвлeнo вплив змiни рiвия гoдiвлi пд-дocлiдниx кaчeият лишe у 7-дoбoвoмy вiцi (P < G,G5). Piзниця мiж мacoю птищ у 42-дoбoвoмy вiцi була ж cyттeвoю (P = G,G7), aлe нaближaлacя дo пoрoгy вiрo-n^ocn.
Зaлeжиicть кoнвeрciï' кoрмy вiд röro cпoживaния за викoриcтaния рiзниx джeрeл i рiвнiв мiкрoeлeмeн-тiв була дocить виcoкoю (R2 = G,84), щo пiдтвeрджye
зм1ну продуктивных показнишв каченят в1д кормового фактору.
References
NRC. (1994). Nutrient Requirements of Poultry. 9th rev. ed. Natl. Acad. Press, Washington, DC. doi: 10.17226/2114. Ibatullin, 1.1., Melnik, Ju.F., Otchenashko, V.V., et al. (2015). Praktikum z godivli sil's'kogospodars'kih tvarin: navchal'nij posibnik, K. (in Ukrainian). Wu, G. (2018). Principles of Animal Nutrition, CRC Press.
Yang, J., Sun, X.X., Li, C.Y., Wu, X.H., & Yao, J.H. (2011). Effects of copper, iron, zinc, and manganese supplementation in a corn and soybean meal diet on the growth performance, meat quality, and immune responses of broiler chickens. The Journal of Applied Poultry Research, 20 (3), 263-271. doi: 10.3382/j apr.2010-00204. Medvid, S.M., Hunchak, A.V., & Hmil, E.P. (2018). Histostructure of immunocompetent organs in chicken broilers at the action of aquacrita of micro elements. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 44-50. doi: 10.15421/nvlvet8309.
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., & Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chickenbroilers with mineral substances. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925.
Bao, Y.M., Choct, M., Iji, P.A. & Bruerton, K. (2007). Effect of Organically Complexed Copper, Iron, Manganese, and Zinc on Broiler Performance, Mineral Excretion, and Accumulation in Tissues. The Journal of Applied Poultry Research, 16(3), 448-455. doi: 10.1093/japr/16.3.448.
Abdallah, A.G., El-Husseiny, O.M. & Abdel-Latif, K.O.
(2009). Influence of some dietary organic mineral supplementations on broiler performance. International Journal of Poultry Science. 8(3), 291298. doi: 10.3923/ijps.2009.291.298.
Sirri, F., Maiorano, G., Tavaniello, S., Chen, J., Petracci, M. & Meluzzi A. (2016). Effect of different levels of dietary zinc, manganese, and copper from organic or inorganic sources on performance, bacterial chondronecrosis, intramuscular collagen characteristics, and occurrence of meat quality defects of broiler chickens. Poultry Science. 95(8), 1813-1824. doi: 10.3382/ps/pew064.
Rukovodstvo po vyrashhivaniju mjasnoj pekisnkoj utki
(2010). Rezhim dostupa: http://www.grimaudfieies.com/ en/technical-informations (in Russian).
