CC BY
37
УДК 619:616.41:636.12:611.
Лум'яник С.В., астрант, © Пщдубняк О.В., к.вет.н., Головаха В.1., д.вет.н. (ovpiddubnyak@ya.ru) Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет
МОШТОРИНГ ПОКАЗНИК1В ЕРИТРОЦИТОПОЕЗУ У КОНЕЙ УКРА1НСЬКО1 ВЕРХОВО1 ПОРОДИ
Встаноелено, що загальноприйнят1 показники еритроцитопоезу у клтгчно здоровых нежеребних кобил укратсько! еерхоео! породи ¡стотно не зм1нюються з ежом. В той же час, у кобил 5-8-р1чного ежу естаноеили ол1гохромемт (50 %), низьш значення показните ФТК (зокрема феруму та ем1сту трансферину е сироеатц кроег), купруму, що, очееидно, пое 'язано з ф1зюлог1чними особлиеостями породи, а можлиео, I нестабыьтстю регуляторних мехатзм1е. Бтьш егдчутт змти еритроцитопоезу естаноеили у кобил старше 12-р1чного ежу. У теарин ще! групи еияеили еищ1 показники токсичного пулу феруму (НФЗЗ) знижений: ум1ст трансферину та коефщент його насичення ферумом низьт значення е сироеатц кроег - цинку, кобальту, селену.
Ключовi слова: кот, украгнська еерхоеа порода, еритроцитопоез, еритроцити, гемоглобт, ферумотрансфериноеий комплекс (ФТК), загальна та ненасичена ферумозе 'язуеальна здаттсть сироеатки кроег (ЗФЗЗ I НФЗЗ), трансферин, мжроелементи, купрум, кобальт, манган, цинк, селен.
Вступ. В минулому столки галузь конярства розвивалась в напрямку генетично-селекцшно! роботи, яка була результатом наполегливо! пращ багатьох поколшь науковщв. Виводилось чимало нових порщ коней - верхов^ ваговози, запряжш та породи продуктивного призначення [1, 2]. Однак, останшми роками конярство в Укра!ш вщроджуеться в незвичнш нам формг З розвитком шших форм господарювання утворюеться багато нових приватних пщприемств та конюшень, на яких розводять коней для видовищних змагань та сво!х ел^них потреб. Проте ветеринарне забезпечення проводиться не завжди своечасно, оскшьки, по-перше, спещалюив ветеринарно! медицини в галузi конярства в нашш кра!ш обмаль, а по-друге, нерщко недбале утримання та незбалансована годiвля цих тварин призводять до виникнення рiзноманiтних захворювань як шфекцшно!, так i нешфекцшно! етюлоги [3, 4], якi на початкових стадiях розвитку супроводжуються змiнами еритроцитопоезу. Його стан у коней вивчався лише на основi загальноприйнятих показниюв (загальна кiлькiсть еритроцитiв, вмiст гемоглобiну, гематокритна величина та iндекси "червоно!" кровi). В той же час, морфофункщональш та ультраструктурнi змiни еритроцитопоезу в коней на сьогодш в л^ературних джерелах висвiтленi недостатньо [5].
© Лум'яник С.В., Щддубняк О.В., Головаха В.1., 2011
243
Тому вивчення показниюв, яю б дали бшьш глибоку характеристику стану еритроцитопоезу на раншх стащях розвитку патологи внутрiшнiх оргашв е актуальним завданням гематологи [6]. Останшми роками опублiковано ряд роб^ щодо впливу на еритроцитопоез у коней показниюв ферумотрансферинового комплексу [7, 8]. Однак залишаеться вiдкритим багато питань щодо впливу шших мжроелеменив на стан еритрону [9-11]. Оскшьки ця проблема в коней практично не вивчалася, то наша дослщна робота була спрямована на вивчення мошторингу показникiв еритроцитопоезу (включаючи мжроелементи) у коней.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводили на 35 нежеребних кобилах укра!нсько! верхово! породи, яю були роздiленi на декiлька груп по вшу. До першо! групи належали тварини вiком 1-4 роки, друго! - 5-8, третьо! - 9-12 i четверто! - старше 12^чного вiку.
Стан еритроцитопоезу дослщжували за морфологiчними i бiохiмiчними показниками кров1 В кровi визначали: кшькють еритроцитiв, вмiст гемоглобiну, гематокритну величину (загальноприйнятими методами) та вираховували шдекси „червоно!" кровi (МСН i МСУ); у сироватцi кровi дослiджували показники ферум-трансферинового комплексу (вмiст феруму, загальна ферумозв'язувальна здатнiсть сироватки кровi (ЗФЗЗ), ненасичена ферумозв'язувальна здатнiсть сироватки кровi (НФЗЗ), рiвень трансферину, його насичешсть ферумом) та мiкроелементи Со, Си, Мп, 2п i 8е - атомно-абсорбцiйним методом з електротермiчною атомiзацiею.
Результати дослщження. Встановлено, що кiлькiсть еритроцитiв у клiнiчно здорових кобил укра!нсько! породи всiх вжових груп в середньому була однаковою (табл. 1) i не вiдрiзнялась вiд фiзiологiчних лiмiтiв (6-9 Т/л). Найменшу кiлькiсть коней з ол^оцитемш (14,3 %) встановили у 1-4 рiчному вiцi, а найбiльшу (50 %) - у тварин старше 12^чного вшу.
Кiлькiсна характеристика „червоних" клiтин кровi не дае змоги в повнш мiрi оцiнити стан еритрону, тому важливим е визначення внутршньоеритроцитарного метаболiзму еритроцитопоезу. Найбiльш вивченим показником останнього е вмют гемоглобiну в кровi. Умiст його був найбшьшим у коней першо! групи - 155,2±8,5 г/л. З вшом кiлькiсть гемоглобiну в кровi мае тенденцш до зниження (табл. 1). Ол^охромемш (<120 г/л) встановлено в 50,0 % тварин друго! i 16,7 % четверто! груп, що, напевне, пов'язано з порушенням утворення молекули гемоглобiну та низьким вмштом феруму.
Визначення еритроцитiв i гемоглобiну не дае змоги в достатньому ступенi оцiнити стан еритроцитопоезу, тому в практищ застосовують iндекси „червоно!" кровi - МСН (вмiст гемоглоб^ в одному еритроцитi) i МСУ (середнш об'ем еритроцитiв). МСН у кобил першо! групи в середньому становив 1,42±0,06 фмоль. Надал^ в середньому по групах, цей показний не змшюеться (табл. 1). Незмшними в коней уах вiкових груп були i величини МСУ. У тварин цей шдекс коливався вщ 53,6±1,9 до 59,6±3,6 фл (р>0,5; табл. 1).
У фiзiологiчних межах у кобил укра!нсько! верхово! породи були i значення гематокритно! величини (табл. 1). Лише в деяких тварин цей показник був нижчим мшмально! межi норми (0,35 л/л).
Таблиця 1
Показники еритроцитопоезу у коней__
Група тварин Еритроцити, Т/л Вмiст гемоглобiну, г/л мен, фмоль Гематокритна величина, л/л меу, Фл
Перша (1-4 р.) 5,83-8,4 6,83±0,39 138,0-187,0 155,2±8,5 1,26-1,72 1,42±0,06 0,38-0,46 0,41±0,011 54,4-66,9 60,2±2,11
Друга (5-8 р.) 5,7-8,1 6,7±0,46 111,0-187,0 137,2±12,08 1,05-1,63 1,26±0,071 0,30-0,40 0,37±0,029 43,2-74,6 56,0±3,21
Третя (9-12 р.) 5,96-7,56 6,83±0,30 125,0-152,0 138,2±5,91 1,02-1,37 1,26±0,061 0,35-0,38 х 0,36±0,006 47,6-58,7 53,6±1,90
Четверта (старше 12 р.) 5,23-9,4 6,7±0,9 118,0-189,0 142,3±12,34 1,14-1,58 1,34±0,062 0,30-0,49 0,39±0,032 52,1-74,5 59,6±3,60
Примака. х р<0,05 порiвняно з першою групою.
Проте дати ощнку стану еритроцитопоезу неможливо без регуляторного впливу ферум-трансферинового комплексу на репродуктивш та метабол1чш процеси як у кютковому мозку, так \ в оргашзм1 в цшому. Основним маркером його е вмют феруму в сироватщ кров1. Р1вень цього мжроелемента у коней першо! групи становив 26,6±1,96 мкмоль/л (табл. 2). Однак у тварин 5-8 \ старше 12-р1чного в1ку вмют феруму знижуеться до 20,1±0,77 та 18,7±0,76 мкмоль/л вщповщно.
Таблиця 2
Показники метабол1зму феруму у кобил_
Групи Ферум, ЗФЗЗ, НФЗЗ,
тварин мкмоль/л мкмоль/л мкмоль/л
Перша 20,7-31,6 49,3-77,0 28,6-45,8
(1-4 р.) 26,6±1,96 69,15±3,05 39,7±3,46
Друга 16,8-23,7 51,6-65,6 27,9-49,4
(5-8 р.) 20,1±0,77 х 60,6±3,19 40,5±2,97
Третя 21,8-28,4 60,0-82,0 38,2-53,6
(9-12 р.) 25,6±1,37 70,7±4,31 45,1±3,70
Четверта 16,4-20,7 55,5-75,3 35,7-54,6
(старше 12 р.) 18,7±0,76 х 66,5±3,49 47,8±3,45
Примака. х р<0,05 порiвняно з першою групою.
Оскшьки р1вень феруму недостатньо характеризуе стан ФТК, об'ективним критер1ем його ощнки е: ЗФЗЗ та НФЗЗ, як вказують на загальну кшькють транспортного бшка феруму та вмют токсично! його форми. Значення ЗФЗЗ у кобил уах вжових груп в середньому штотно не вщр1знялися (табл. 2). Однак, що стосуеться вшьного (не зв'язаного з трансферином) феруму - НФЗЗ, то його вмют в сироватщ кров1 з в1ком мае тенденщю до тдвищення \ вказуе на зростання токсичного пулу феруму, який катал1зуе вшьнорадикальш та окисш процеси на р1вш бюлопчних молекул, спричинюючи пошкодження кл1тинних структур I виникнення дистроф1чних явищ.
Важливим шдикатором обм1ну феруму е вмют трансферину та насичешсть його цим мжроелементом. Р1вень транферину в сироватщ кров1 тварин уах груп був однаковим, проте величини його у кобил друго! групи мали тенденщю до зниження (р<0,1), хоча 1 залишалися в норм! (2,7±0,14 г/л; табл. 3).
Якщо вмют трансферину з вжом не змшюеться, то насичення його ферумом мае деяю вiдмiнностi. Зокрема, цей коефiцieнт був на одному рiвнi у кобил першо! - третьо! груп - 38,6±1,76 i 36,4±1,55 % вщповщно. У кобил старше 12-рiчного в^ iндекс насичення трансферину ферумом знижувався, порiвняно з першою групою, на 10,2 % (р<0,01; табл. 3), що, очевидно, обумовлено порушенням синтезу структури молекули трансферину в гепатоцитах, дистрофiчними змiнами в його рецепторному апаратi та зниженою кiлькiстю феруму в органiзмi.
Таблиця 3
Показники _ трансферину у кобил_
Групи тварин Бюметричний показник Вмют трансферину, г/л Насичешсть трансферину ферумом, у проц.
Перша (1-4 р.) Ыш М±т 2,2-3,44 3,1±0,15 31,8-42,0 38,6±1,76
Друга (5-8 р.) Ыш М±т 2,31-2,95 2,7±0,14 29,0-45,9 33,5±2,03
Третя (9-12 р.) Ыш М±т 2,68-3,66 3,19±0,17 32,0-39,5 36,4±1,55
Четверта (старше 12 р.) Ыш М±т 2,48-3,36 3,0±0,16 24,3-35,7 28,4±1,74 хх
Примiтка. ™ р<0,01 пор1вняно з першою групою.
Приймають участь в регуляци еритроцитопоезу i цiлий ряд шших мiкроелементiв, а саме - купрум, кобальт, цинк, манган тощо. Умiст купруму (Си) в сироватщ кровi коней першо! групи (вж 1-4 роки) в середньому становив 2,16±0,121 мг/л. У тварин 5-8^чного вiку показники мiкроелемента мали тенденщю до зниження - 1,93±0,077 мг/л. У частини коней (46,2 %) встановили гшокупремш, що, очевидно, призводить до зниження синтезу церулоплазмша, пригшчення активностi ферооксидази, яка сприяе перетворенню Бе2+ у Fe3+, приеднанню останнього до трансферину та мобЫзаци феруму з депо [12].
У коней третьо! i четверто! груп середнш вмiст купруму не вiдрiзнявся вщ величин першо! групи (табл. 4).
У процесах дозрiвання еритроцитiв активну участь приймае кобальт (Со). Умют його в сироватцi кровi кобил 1-4^чного вiку в середньому становив 2,5±0,20 мкг/л. Такi ж величини бютичного елементу встановили i у коней друго! групи (табл. 4). Починаючи з 9^чного вiку кшьюсть кобальту мае тенденцiю до зниження i у тварин старше 12^чного вiку його значення становили 2,3±0,18 мкг/л. Такий рiвень мiкроелемента в сироватщ кровi сприяе порушенню синтезу в^амша В12, зниженню глiколiтично! активност кровi, пiдвищенню активностi сукцинатдегiдрогенази i цитохромоксидази.
Не менш важливу роль в кровотворенш належить мангану (Мп), оскiльки цей мiкроелемент взаемодiе з фолiевою кислотою та цiанокобаламiном i сприяе дозрiванню еритроцитiв та утворенню гемоглобiну. Умiст мангану в сироватщ кровi коней 1-4-рiчного вiку становив 1,5±0,13 мкг/л. Подiбнi значення мжроелемента встановили i у тварин бшьш старшого вiку (табл. 4).
Приймае участь в регуляцп еритроцитопоезу i цинк (гп), адже саме вш стимулюе катал^ичну реакцiю утворення i розпаду Н2СО3 завдяки наявностi карбоангiдрази в еритроцитах. Нестача цинку сприяе гальмуванню видшення вуглекислого газу з органiзму. Умют цинку в сироватцi кровi в нежеребних кобил перших чотирьох роюв життя становив 1,0±0,09 мкг/л. У коней бшьш старшого вiку (друга i третя групи) кiлькiсть цинку в сироватщ кровi мае тенденцш до збiльшення, зокрема у тварин 9-12^чного вiку його середня по груш становила 1,17±0,068 мкг/л. У кобил бшьш старшого в^ виявили тенденцiю до зниження мiкроелемента в сироватщ кровi (табл. 4), що, напевно, пов'язано iз зниженням синтезу транспортного бшка цинку - металотюшну.
Таблиця 4
Показники еритроцитопоезу у коней__
Група тварин Си, мг/л Со, мкг/л Мп, мкг/л гп, мг/л 8е, мкмоль/л
Перша (1-4 р.) 1,76-2,44 2,16±0,121 1,97-3,15 2,5±0,2 1,16-1,90 1,5±0,13 0,69-1,27 1,0±0,09 0,59-1,25 0,92±0,091
Друга (5-8 р.) 1,53-2,38 1,93±0,077 2,26-3,27 2,7±0,12 0,93-1,85 1,38±0,083 0,57-1,49 1,15±0,05 0,61-1,16 0,89±0,052
Третя (9-12 р.) 1,85-2,30 2,1±0,10 1,87-3,43 2,43±0,162 0,76-2,01 1,54±0,15 0,76-1,35 1,17±0,07 0,83-1,15 0,96±0,05
Четверта (старше 12 р.) 1,79-2,50 2,2±0,13 1,8-3,02 2,3±0,11 0,88-2,14 1,5±0,16 0,76-1,32 1,0±0,08 0,7-1,25 0,87±0,039
Примака. х р<0,05 пор1вняно з першою групою.
Останнiм бiотичним елементом, який ми висв^люемо в сво1й роботi е селен (8е). Цей мiкроелемент входить до складу ферменту - глутатюнпероксидази, яка попереджуе токсичний вплив на кл^ини не лише перекису водню, а й перекисш сполуки, що утворюються внаслщок окиснення ненасичених жирних кислот. Умют мiкроелементу в сироватщ кровi коней усiх вiкових груп знаходився на одному рiвнi: вщ 0,92±0,091 - у 1-4-рiчних тварин до 0,88±0,079 мкмоль/л - у кобил старше 12^чного вiку.
Висновки. Отже, проведет дослщження показали, що загальноприйнят показники еритроцитопоезу у клмчно здорових нежеребних кобил украшсько! верхово! породи iстотно не змiнюються з вшом. В той же час, у кобил 5-8^чного вiку встановили олiгохромемiю (50 %), низькi значення показниюв ФТК (зокрема феруму та вмкту трансферину в сироватцi кров^, купруму, що, очевидно, пов'язано з фiзiологiчними особливостями породи, а, можливо, i нестабiльнiстю регуляторних механiзмiв. Змши еритроцитопоезу встановили у кобил старше 12-рiчного вiку. У тварин ще! групи виявили вищi показники токсичного пулу феруму, згижений умют трансферину та коефщент його насичення ферумом i низькi значення в сироватщ кровi - цинку, кобальту, селену.
Л1тература
1. Булгаков В. Д. Коневодство / В. Д. Булгаков. - Донецк: ПКФ 'ЪАО", 2002. - 128с.
2. Адмш С. Вирощування здорових коней / С. Адмш, О. Борщ, В. Федоров // Вет. медицина Укра1ни. - 1997. - № 2. - С. 44-45.
3. Содержание, кормление и болезни лошадей: Учебное пособие / Под общ. ред. А. А. Стекольникова. - СПб.: "Лань", 2007. - 624 с.
4. Робинсон Э. Болезни лошадей. Современные методы лечения / Э.
Робинсон; [пер. с англ. Л. Евелева]. - М.: ООО "Аквариум-Принт", 2007. - 1008 с.
5. Kramer J.W. Normal hematology of the horse / J.W. Kramer // In Feldman
B.F., Zinkl J.K., Jain N.C. (eds): Schalm's Veterinary Hematology. - Philadelphia, Lippincott Williams & Wilkins, 2000. - P. 143-150.
6. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя: пщручник / [В.1. Левченко, В.В. Влiзло, 1.П. Кондрахш та ш.]; за ред. В.1. Левченка i В. Л. Галяса. - Бша Церква 2002. - 400 с.
7. Пщдубняк О.В. Змши залiзо-трансфериновоro комплексу у коней з явищами невропати / О.В. Пщдубняк, В.1. Головаха // Наук. вшник Львiв. нац. унту вет. медицини та бютехнологш iM. С.З. Гжицького. - Львiв, 2008. - Т. 10, № 2 (37). - Ч. 1. - С. 244-249.
8. Головаха В.И. Состояние эритроцитопоэза у жеребят украинской верховой породы / В.И. Головаха, О.В. Пиддубняк // Вет. медицина: Мiжвiдом. темат. наук. зб. - Харюв, 2008. - Вип. 91. - С. 150-155.
9. Внутренние незаразные болезни животных: учебник / [И.М. Карпуть,
C.С. Абрамов, Г.Г. Щербаков и др.]; под ред. проф. И.М. Карпутя. - Минск: Беларусь, 2006. - 679 с.
10. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. 2-е изд., стереотипное. - М.: Медицина, 2002. - 544 с.
11. Слiвiнська Л.Г. Вмют феруму, кобальту, купруму, вiтамiну В12 та фолieвоi кислоти у кровi корiв, хворих на хрошчну гематурш / Л.Г.Слiвiнська // Вшник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Бша Церква, 2004.- Вип. 51. - С. 85-90.
12. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. Т. 2. - 2-е изд. - Мн.: Беларусь, 2002. - 463 с.
Summary S. Lumianyk, assistant, O. Piddubnyak, cand. of vet. sciences, V. Golovacha, doctor of vet. sciences, Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine ERYTHROPOIESIS INDICES MONITORING IN THE UKRAINIAN
SADDLE HORSES
On the base of conducted researches was ascertained that generally accepted indices of erythropoiesis in clinical healthy Ukrainian saddle mares with not foals not changed significant with age. On the other hand, in the 5-8 years age mares was determined oligochromemia (50 %), low values of the Fe-transferring complex (especially iron and content of transferrin in serum blood) and copper, that obviously connected with the physiological features of breed or not stability of the control mechanisms. The changes of erythropoiesis: higher measures of the toxic iron pool, decreases of transferrin and his the iron saturation coefficient, reduced contents of the zinc, cobalt and selenium in serum blood in the 12 years age elder mares was ascertained
Key words: horses, Ukrainian Saddle, erythropoiesis, haemoglobine, ferrum-transferinum complex, TIBC, UIBC, transferring, microelements, copper, cobalt, mangan, zinc, selenium.
Рецензент - к.вет.н., доц. Сл1вшська Л.Г.
