CC BY
135
4. Осовська Г.В. УправлЫня трудовими ресурсами / Г.В. Осовська, О.В. Крушельницька - К.: Кондор, 2003. - 224 с.
5. Хмть Ф.1. Основи менеджменту: [пщручник] / Ф.1. Хмiль - К.: Академвидав, 2003.
6. Хмть Ф.1. Управлiння персоналом: [пiдручник] / Ф.1. Хмiль - К.: Академвидав, 2006. - 488с.
References
1. Vynohrads'kyy M.D., Vynohrads'kyy A.M. Menedzhment v orhanizatsiyi. K.: Kondor, 2004. 598 s.
2. Krushel'nyts'ka O.V., Mel'nychuk D.P. Upravlinnya personalom: [navchal'nyy posibnyk] K. : Kondor, 2003. 296 s.
3. Kramarenko V.I., Kholod B.I. Upravlinnya personalom firmy. K. : TsUL, 2003. 272 s.
4. Osovs'ka H.V., Krushel'nyts'ka O.V. Upravlinnya trudovymy resursamy. K. : Kondor, 2003. 224 s.
5. Khmil' F.I. Osnovy menedzhmentu: [pidruchnyk]. K. : Akademvydav, 2003.
6. Khmil' F.I. Upravlinnya personalom: [pidruchnyk]. K. : Akademvydav, 2006. 488s.
ДАН1 ПРО АВТОР1В:
Зленко Алла МиколаУвна, кандидат юторичних наук, доцент кафедри професмноТ освiти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний уыверситет iменi Григорiя Сковороди»
провул. Боженка 8а, м. Переяслав-Хмельницький, КиТвська обл., УкраТна, 08401 e-mail:zlenko.am@mail.ru
Мiрошнiченко Денис Анатолшович, кандидат iсторичних наук, доцент кафедри професiйноТ освiти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний уыверситет iменi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського 34, юм. 908, м. Переяслав-Хмельницький, КиТвська обл., УкраТна, 08401 e-mail: mirosh88@i.ua
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ:
Зленко Алла Николаевна, кандидат исторических наук, доцент кафедры профессионального образования ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» проул. Боженка 8а, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., Украина, 08401 e-mail:zlenko.am@mail.ru
Мирошниченко Денис Анатольевич, кандидат исторических наук, доцент кафедры профессионального образования ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского 34, ком. 908, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., Украина, 08401 e-mail: mirosh88@i.ua
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS:
Zlenko Alla Mykolaivna, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Department of Vocational Education Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda Pedagogical University
bystreet Bozhenka 8a, Pereyaslav-Khmelnytsky, Kiev region, Ukraine, 08401 e-mail: zlenko.am@mail.ru
Miroshnichenko Denys Anatoliovych, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Department of Vocational Education Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University Sukhomlynskiy str., r. 908, Pereyaslav-Khmelnytsky, Kiev region, Ukraine, 08401 e-mail: mirosh88@i.ua
УДК 314.17:331.5
ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРС1В
Коваль С.П., Бща Д.В.
Предметом статт'1 е досл1дження проблем ефективност1 використання трудових ресурсов як соц/ально-економ1чно1' категорП. У статт1 запропоновано результати досл1дження та пропозиц'' щодо виршення деяких проблем ефективного використання трудових ресурсов на ринку прац/ Укра'ни.
Результати роботи. Проведено досл1дження основних проблем ефективного використання трудових ресурсов Укра'ни. Здйснено анал1з спор1днених з трудовими ресурсами категорй робочо'' сили, економ1чноГ активност1 та зайнятост1 населення та надано пропозиц/!' щодо ефективншого ¡х використання на ринку прац/.
Результати досл1дження можуть бути використан вама зац1кавленими сторонами, у тому числ\ органами державно¡' виконавчо¡' влади при вдосконаленн механ1зм1в реал1зацл соц/ально-економ1чно1' полтики зайнятост1 та державного регулювання ринку прац) Укра'ни.
Висновки. 1. Протягом останн1х десятилть у нац/ональнЮ економц склалися диспропорций як затримують впровадження ринкових важел1в господарювання та ефективного використання трудових ресурсов.
2. В основу вибору механ1зм1в регулювання ринку прац) Укра'ни \ пдвищення ефективност1 використання трудових ресурсов мають бути покладен1 так\ вимоги: еднсть ц1лей розвитку, завдань та ресурсних можливостей для реал1зацл концептуальних заходв; передбачення соц1альних насл1дюв в р1зних сферах д1яльност1; комплекснсть у виршенн1 поставлених завдань; взаемоузгодження заходв на загальнодержавному, регональному, мсцевому р1вн1 \ р1вн1 окремих суб'ектв господарювання; ¡х достатня економ1чна та соц1альна ефективнсть тощо.
Ключов'1 слова: трудов\ ресурси, робоча сила, зайнятсть населення, ефективнсть трудових ресурсов, продуктивнсть прац¡, ринок прац/ Укра'ни.
ПРОБЛЕМЫ ЭФФЕКТИВНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВЫХ РЕСУРСОВ
Коваль С.П., Бида Д.В.
Предметом статьи является исследование проблем эффективности использования трудовых ресурсов как социально-экономической категории. В статье представлены результаты исследования и предложения по решению некоторых проблем эффективного использования трудовых ресурсов на рынке труда Украины.
38
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
© Коваль С.П., Бща Д.В., 2015
Результаты работы. Проведено исследование основных проблем эффективного использования трудовых ресурсов Украины. Осуществлен анализ родственных с трудовыми ресурсами категорий рабочей силы, экономической активности и занятости населения, предоставлены предложения по более эффективному их использованию на рынке труда.
Результаты исследования могут быть использованы всеми заинтересованными сторонами, в том числе органами государственной исполнительной власти при усовершенствовании механизмов реализации социально-экономической политики занятости и государственного регулирования рынка труда Украины.
Выводы. 1. На протяжении последних десятилетий в национальной экономике сложились диспропорции, которые задерживают внедрение рыночных рычагов хозяйствования и эффективного использования трудовых ресурсов.
2. В основу выбора механизмов регулирования рынка труда Украины и повышения эффективности использования трудовых ресурсов должны быть положены такие требования: единство целей развития, задач и ресурсных возможностей для реализации концептуальных мероприятий; предусмотрение социальных последствий в различных сферах деятельности; комплексность в решении поставленных задач; взаимосогласование мероприятий на общегосударственном, региональном, местном уровне и уровне отдельных субъектов хозяйствования; их достаточная экономическая и социальная эффективность, другое.
Ключевые слова: трудовые ресурсы, рабочая сила, занятость населения, эффективность трудовых ресурсов, производительность труда, рынок труда Украины.
PROBLEMS OF EFFICIENT USE OF LABOR RESOURCES
Koval' S.P., Bida D.V.
The subject of the article is to research problems of efficiency of use of labor resources as socio-economic categories. The article suggested the findings and suggestions for solving some problems of efficient use of labor resources in the labor market of Ukraine.
The results of the work. The research of basic problems of efficient use of labor resources in Ukraine was conducted. The analysis of related with labor resources categories of the work force, economic activity and employment was accomplished, and provided suggestions for more effective use of them in the labor market.
Results of research can be used by all stakeholders, including organs of State executive power in improving the mechanisms for the implementation of socio-economic policy, employment and State regulation of the labor market of Ukraine.
The conclusions. 1. Over the last decades in the national economy have developed imbalances that delay the introduction of market mechanisms of management and efficient use of labor resources.
2. Basis of selection mechanisms of regulation of the labor market and increase the efficiency of use of labor resources should be assigned the following requirements: the unity of goals, objectives and capacities to implement the conceptual activities; predictions of social consequences in different spheres of activity; complexity in solving the set tasks; consistency of measures at national, regional, local level and level of individual entities; their sufficient economic and social efficiency, etc.
Key words: labor resources, work force, employment, efficiency of labor resources, productivity of labour, the labor market of Ukraine.
Постановка проблеми. Протягом останых десятил^ь у багатьох розвинених краТнах CBiTy стверджуеться новий погляд на людський потен^ап як на один Í3 ключових ресурав розвитку економки. ВЫ вщображае реальне пщвищення ролi людського фактору у виробництва збтьшення залежносп результалв виробництва вщ якосп трудового потен^апу, мотивацп i характеру використання робочоТ сили в цтому та окремо кожного працрника.
В економщ розвинених краТн це виражаеться, з одного боку, у пщвищены вимог до робочоТ сили, з Ышого - у збтьшены витрат на розвиток трудових ресурав i, вщповщно, у прагненн до Тх вщшкодування в основному за рахунок пщвищення ефективносп використання.
Перетворення, що вщбуваються в УкраТы, серед багатьох напрямгав реформування нацтеы, зокрема, на розвиток сощально орiентованоТ економки, центральне мюце в якш выводиться людин з ТТ потен^апом до пращ, здатним бути корисним i приносити ефект сусптьству в цтому. Тому проблеми ефективносп використання трудових ресурав i пщвищення продуктивност пращ е особливо актуальними за умов, коли в економщ не використовуються належним чином таю джерела оптимiзацiТ затрат пращ, як модерызащя виробництва, не здмснюеться ощнка виробництва за критерiем працемюткосп тощо. Все це ускладнюе формування механiзмiв впливу на процеси ефективносп використання трудових ресурав як на загальному, так i на мюцевих ринках пращ УкраТни.
AHani3 останых дослiджень i публшацш. Ефективнiсть трудових ресурсiв - проблема надзвичайно актуальна та водночас теоретично достатньо дос^джена. У вирiшення проблем пщвищення ефективносп трудових ресурав вагомий внесок здмснили такi науковцi, як: Д.П. Богиня, В.С. Васильченко, О.А.Гршнова, Т.А. Заяць, А.М. Колот, Е.М. Лiбанова, Ю.М. Маршавiн, С.В.Мельник, В.В. Мортков, А.А. Нiкiфорова, В.В. Онменко, Н.О. Павловська, О.В.Павловська, О.М. Папм, 1.Л. Петрова, В.М. Петюх, С.1. Пирожков, М.В.Семикiна, А.С. Семенов, В.А. Скура^вський, М.Ф. Черепанський, Л.В. Чуйко, В.М. Шамота, Г.В. Ярошенко та Ы. Так, науковцями визнано, що одним з основних факторiв досягнення ефективносп суспiльно-економiчного вiдтворення в цтому та трудових ресурав, зокрема, е пщвищення якост та конкурентоспроможносп робочоТ сили [1].
Метою статт е доспщження проблем ефективностi використання трудових ресурав, а також надання пропозищй щодо вирiшення цих проблем на сучасному етап розвитку УкраТни. Основним завданням для успшного функцiонування та розвитку економки е створення соцiапьно-економiчних передумов ефективного використання трудових ресурав, що i е основною метою нашого дос^дження.
Виклад основного мaтерiaлу. Мiжнародний досвiд багатьох краТн за останнi десятирiччя свiдчить про посилення ролi управлiння трудовими ресурсами в системi чинникiв, якi забезпечують конкурентоспроможнють економiки.
Сучаснi концепцiТ управлiння трудовими ресурсами базуються на тому, що люди е одним з найважливших економiчних ресурсiв, джерелом доходiв, конкурентоспроможносп та розвитку. Тому знання глибинного змюту поняття «трудовi ресурси», а також дос^дження реального стану Тх розвитку допоможуть визначити шляхи позитивного впливу на ефективне використання трудового потенщалу.
За своею сутнютю трудовi ресурси - це сукупнiсть здатних до пращ людей, якi мають необхiдний фiзичний розвиток, знання та практичн навики, беруть або спроможн брати участь у виробництвi матерiапьних i духовних благ. Оскiльки трудовi ресурси спроможнi створювати матерiапьнi блага, духовы та Ытелектуапьы цiнностi, це надзвичайно важлива складова частина продуктивних сил суспiльства [2-4].
Основою формування трудових ресурав краТни е населення щеТ краТни чи визначеноТ територп як природноТ сукупностi людей, що юторично скпалася i безперервно вщтворюеться. Тобто, за багатьма визначеннями трудовi ресурси як сощально-економiчна категеря е працездатною частиною населення, яка володiе фiзичними та iнтелектуальними здiбностями i здатна виробляти матерiапьнi блага та надавати послуги [5].
Украша обрала шлях на побудову втыного демократичного сусптыства, i в Конституцiï УкраТни зафксовано заборону примусовоТ працi, тому поняття «^y^Bi ресурси» поступово набувае нового економiчного значення. Головною ознакою сощалыно орiентованоï економiки е те, що добробут громадян значною мiрою залежиты вiд динамiки продyктивностi сyспiлыноï пращ та ефективносп використання трудових ресурав.
Особливо слщ зазначити, що в мiрy глобального поширення наyково-технiчного прогресу (НТП) i розвитку його нових форм, творча ролы трудових ресурав у пщвищенн конкурентних можливостей економки безупинно зростае. Разом з ростом НТП i безпосередныо пiд його впливом зростаюты i конкyрентнi можливосл трудових ресyрсiв. А разом з цим утверджуетыся високий соцiалыний i економiчний рiвены зрiлостi сyспiлыства, його культура i добробут населення. У процес формування трудових ресурав як елемента продуктивних сил економiка разом iз системою навчання закрiплююты у людин свiдомiсты особливоТ значимостi в трудовм дiялыностi та здатностi до економiчноï конкyренцiï.
Питання ефективного використання наявних трудових ресурав набувае сыогодн особливо: актyалыностi з урахуванням демографiчноï кризи, звуженого вiдтворення робочоï сили та в умовах поспйного скорочення чиселыносл економiчно активного населення як вагомо! складовоï трудових ресyрсiв Украши (табл. 1).
Таблиця 1. Чисельнють 6kohomîhho активного населення УкраТни у 2000-2013 роках [61
Економiчно активне населення УкраТни
Роки у вiцi 15-70 ромв працездатного вту
в середньому, тис. у % до населення в середньому, у % до населення
оаб вщповщно! вшово! групи тис. оаб вщповщно! вшово! групи
2000 22 830,8 63,2 21 150,7 73,7
2001 22 426,5 62,3 20 893,6 72,6
2002 22 231,9 61,9 20 669,5 71,7
2003 22 171,3 61,8 20 618,1 71,4
2004 22 202,4 62,0 20 582,5 71,1
2005 22 280,8 62,2 20 481,7 70,9
2006 22 245,4 62,2 20 545,9 71,2
2007 22 322,3 62,6 20 606,2 71,7
2008 22 397,4 63,3 20 675,7 72,3
2009 22 150,3 63,3 20 321,6 71,6
2010 22 051,6 63,7 20 220,7 72,0
2011 22 056,9 64,3 20 247,9 72,7
2012 22 011,5 64,6 20 393,5 73,0
2013 21 980,6 65,0 20 478,2 73,1
Тому, головною метою системи управлЫня на сучасному eTani е створення вiдповiдних умов для формування кшыюсноТ i якюноТ складових трудових рeсурсiв i бтыш продуктивного та ефективного Тх використання.
Слщ зазначити, що украТнсыка економка, починаючи з 2000 року, розвиваласы доситы швидкими темпами протягом 2000 -2013 роюв: валовий внутршнм продукт (ВВП) у фактичних щнах за цей пeрiод зрiс майже у 9 рaзiв (табл. 2).
Проте, джерелами такого зростання в нашлй крaТнi, як i в буды-яш iншiй систeмi, що починае свое вщновлення, були в основному екстенсивн фактори: дозавантаження наявних виробничих потужностей, яке статистично збiлышувaло показники продуктивност прaцi та фондовiддaчi, а також дiя таких фaкторiв, як знещнення нaцiонaлыноТ грошовоТ одиницi та вартост робочоТ сили, що фактично збiлышило цiнову конкурeнтоспроможнiсты нaцiонaлыного виробництва.
Таблиця 2. Валовий внутршнш продукт УкраТни у 2000-2013 роках [61
Роки ВВП Укра'Гни у фактичних цшах
млн. грн. у розрахунку на одну особу, грн.
2000 170070 3436
2001 204190 4195
2002 225810 4685
2003 267344 5591
2004 345113 7273
2005 441452 9372
2006 544153 11630
2007 720731 15496
2008 948056 20495
2009 913345 19832
2010 1082569 23600
2011 1302079 28488
2012 1411238 30953
2013 1505485 33095
Розгляд динамки ВВП (вщсоток до попереднього року) та чисельносп зайнятого населення (млн. оаб) дозволяе визначити та оцiнити основнi фактичнi тенденцп змiни зайнятостi населення УкраТни вщповщно до змЫ iндексiв ВВП за останн десять рокiв (рис. 1).
Як бачимо, у перил трансформащйы роки динамiка зайнятостi населення совпадала з динамiкою ВВП. Проте, починаючи з 2001 р., ця тенденщя змЫилася. При нестабiльнiй динамiцi ВВП зайнятють невпинно зростала, тобто коливання в зайнятосп були слабо синхроызоваы з коливаннями в обсягах виробництва ВВП, а характерною рисою зайнятосп виявився ТТ депресивний стан, про що свщчить невiдповiднiсть динамiки зайнятосп динамщ виробництва.
Починаючи з 1997 року, зайнятють населення почала зростати, хоча й незначними темпами. Разом з тим, зростання обсяпв зайнятосп населення вщбупося в основному за рахунок неформального сектора. У 2003 - 2004 роках темпи набору пращвнигав в неформальному секторi приблизно у п'ять разiв перевищували аналопчний показник формального сектора, а
темпи звiльнення лише у^чк Таким чином, протягом останых рокiв неформальний сектор значно збтьшив своТ масштаби, в той час як у формальному секторi спостер^алася практично стагнацiя. Втiм така позитивна динамка у неформальному секторi пояснюетыся тим, що новостворенi робочi мюця вiдзначалися низыкою продуктивнiстю працi i часто не потребували висококвалiфiкованоТ робочоТ сили. Слiд визнати, що бтыша частина (бiля 80%) працiвникiв неформального сектора не маюты високоТ квалiфiкацiТ, що врештi призводить до загального погiршення якостi робочоТ сили та трудових ресурав [6].
млн. oci6
%
25
- 15
24 - — 23 -22 21 20 19 18 17
о
О)
9
9 9
2 9 9
3 9 9
4
9 9
5 9 9
CD
9 9
7 9 9
8 9 9
9 9 9
0 0 0
0 0
2 0 0
3 0 0
4 0 0
5 0 0
CD
0 0
7 0 0
8 0 0
9 0 0
ЗЗайнятють (млн.оаб)
Рисунок 1. Динамка ВВП (вщсоток до попереднього року) та чисельнють зайнятого населення УкраУни (млн. oci6) у 1990-2010 рр. [6].
Як свщчать дан дiаграми на рис. 1, позитивна тенденщя зростання зайнятостi населення залишалася до фЫансово-eK0H0MÎ4H0ï кризи 2008 року. Такому процесу сприяло збтьшення частки самостiйноï зайнятостi, зокрема, через зростання ктькост працюючих в особистих селянських господарствах (внаслщок перегляду у 2005 роц Держстатом Украïни методологи розрахунку чисельносп зайнятих, до ïx складу почали включатися особи, яга виробляють товари i послуги в домашньому господарствi з метою продажу на ринку). При цьому слщ враховувати, що бтьше половини працюючих у цьому секторi зайнятi неквалiфiкованою працею. Така зайнятiсть не дае анi прийнятних доxодiв, анi належного соцiального статусу, тобто виштовхуе доволi численнi групи населення на сощальне узбiччя. При цьому ризик со^ального незадоволення може бути передусiм серед молодi внаслiдок вiдсутностi альтернативноï зайнятосп.
В цiлому, данi тенденцп свщчать про те, що прискорене зростання продуктивносп прац не супроводжувалось процесами, властивими розвиненим кражам, де змЫа динамки розвитку вiдбуваеться за умов впровадження у виробництво нових високих технолопй, нових робочих мюць тощо.
На сьогоднiшнiй день в економщ Украïни фактор зайнятостi населення та ïï економiчноï активностi залишаеться ще достатньо вагомим, i багато украшських пiдприемств пiдвищують рiвень прибуткiв значною мiрою за рахунок збiльшення чисельносп зайнятих. У такому випадку пщвищення продуктивностi працi знаходить свое вщображення у розширенiй формi зайнятостi, а низька еластичнють зайнятостi по вщношенню до обсягiв виробництва пояснюеться так званою «захисною реструктуризацiею» пiдприемств, що означае екстенсивне пристосування до нових умов господарювання. Проте, таю пщприемства можуть збтьшити обсяги виробництва не лише шляхом залучення додатково'1' робочо'1' сили, а й шляхом бтьш ефективного використання iснуючиx трудових ресурав.
Подальше економiчне пожвавлення населення спричинило структуры зрушення у формуваннi позитивних тенденцм у зайнятостi «фiнансовоï дiяльнiстю». Помiтне збiльшення зайнятостi у цм сферi дiяльностi вiдбулося пiд впливом зниження обсяпв депозитiв фiзичниx оаб та номiнальниx обсягiв кредитiв, наданих як суб'ектам господарськоï дiяльностi так i фiзичним особам. В умовах попршення ситуацiï на ринку банювських послуг скоротився попит на робочу силу.
Така тенденщя прослiдковувалась i в освт, в торгiвлi, частково в сферi послуг, якi е Ыдикатором дiловоï активностi. I лише в секторi «державне управлiння» за весь цей час зниження зайнятосп не вщбулося, а навпаки, збтьшилося, тобто структура зайнятостi серед апарату управлЫня фактично не мала змЫ.
Об'ективно оцiнюючи таку потужну поляризащю розвитку структури зайнятостi, яка в цтому вiдображае негативнi змiни у структурi виробництва, слiд зазначити, що ïï причини знаходяться не лише у площин скорочення попиту на робочу силу (хоча саме попршення зовнiшньоï кон'юнктури стало каталiзатором посилення негативних тенденцм), а й у вщсутносл комплексно: структурноï полiтики у сферi зайнятостi. Загалом можна констатувати, що зайнятосп населення Украïни за видами економiчноï дiяльностi властивi значн структурнi диспропорцiï.
Викривлення пропорцiй структури зайнятосп проявилося в наступних тенденщях:
- найвища результативнiсть господарювання спостер^аеться не у тих сферах, що забезпечують зростання продуктивно! зайнятостi завдяки випуску високотеxнологiчноï кiнцевоï продукцiï та товарiв суспiльного споживання, а за рахунок сировинних, передуем - добувних галузей промисловосп (металургiï тощо);
- недостатныо розвиненими в Укра^ е сфери дiялыностi, якi вiдiграюты важливу ролы для вщтворення трудових ресyрсiв.
При цыому, у кожному з видiв економiчноï дiялыностi iснyюты серйознi невiдповiдностi попиту та пропозицп робочоï сили. Найбтыш захищена частина робочоï сили представлена вщносно закритим ринком, що монополыно регулюетыся. До неï входиты робоча сила, яка зайнята в експортних галузях, електроенергетищ, паливнм промисловостi, видобутку та розподiлy газу, а також бу^вниц™, фiнансовомy секторi, апаратi управлЫня, якi традицiйно оплачуютыся вище середныого рiвня. У цыому секторi ринку пращ юнуе перевищення попиту над пропозищею. Доходи пiдприемств визначаютыся не ефективнютю виробництва в галyзi i не витратами на вщтворення робочо: сили, а паритетом зовншых i внутршых цiн на природнi i сирови—i ресурси, монополыним становищем цих пщприемств. Але зниження цiн на ресурси на зовншныому ринку викликае значне скорочення попиту на робочу силу i може призвести до сщмкого попршення умов i скорочення виробництва у цих галузях.
Диспропорцп галyзевоï структури зайнятостi призводяты до дисбалансу попиту робочо: сили як окремих секторiв економiки Украïни, так i економки краïни в цтому. А осктыки вiдтворення робочоï сили не забезпечуетыся повною мiрою, це, у свою чергу, негативно впливае на баланс попиту та пропозицп робочо: сили на ринку пращ.
Так, за даними 1нституту економiчних дослщжены та полiтичних консyлытацiй, в якосп головноï перепони для розвитку економки визначено кадровий дефiцит перспективних пiдприемств. Кожний четвертий yкраïнсыкий менеджер вважае, що брак ква^фкованих кадрiв стримуе зростання виробництва [7].
Загалом процесам створення нових робочих мюцы для забезпечення якосп та ефективного використання робочо: сили заважаюты тага фактори:
по-перше, невизначенюты цiлыового спрямування стрyктyрноï будови економiки, що е основним орiентиром полiтики створення робочих мiсцы;
по-друге, iнвестицiйна криза, що не дозволяе створювати робочi мiсця за вiдсyтнiстю необхiдних капiталыних вкладены;
по-трете, невпорядкованiсты органiзацiйних зв'язкiв, неефективнюты процесiв реорганiзацiï виробництва, що також дiе у напрямку зменшення ктыкосп робочих мiсцы, часом ïх невиправданоï рyйнацiï.
Таким чином, у нащоналынм економiцi склалися диспропорцiï, якi галымуюты впровадження ринкових важелiв господарювання. Насамперед це стосуетыся стрyктyрноï трансформацп економки. Якщо у розвинених кражах св^у стрyктyрнi зрушення спрямовуютыся на збтышення зайнятостi у галузях, що виробляюты кiнцевy продyкцiю та у сферi послуг, то в Украïнi спостер^аютыся протилежнi тенденцiï.
За умови посилення дисбалансу мiж iнвестицiйним, трудовим i виробничим потенщалом складно передбачити сощалын наслiдки зрушены на ринку пращ. Нестабтынюты економiчного розвитку породжуе ситуащю, коли здiйснення тих чи Ыших заходiв на ринку працi призводиты до побiчних негативних ефектiв. Посилюетыся процес поляризацiï сyспiлыства, який потребуе особливоï уваги з боку оргаыв державного yправлiння. При цыому зростаюты абсолютнi i вiдноснi показники бщносл населення.
Отже, запобiгання зyбожiнню основноï частини населення перетворюетыся в Украïнi на одне з першочергових завданы полiтики ринку працi, оскiлыки саме в щй сферi зберiгаетыся право кожного громадянина на реа^защю сво1х професiйних здiбностей та отримання вiдповiдноï винагороди за резулытати працi. Поляризащя населення за рiвнем доходiв потребуе диференщйованого пiдходy до розробки вщповщних заходiв полiтики ринку працi.
Кризовий стан економки та недолiки податково: системи не дозволяюты створити умови для динамiчного обороту капiталy i зростання потреби у робочм силк Без реалiзацiï цыого напряму пол^ики ринку працi неможливо досягти буды-яких позитивних зрушены в iнших ïï напрямах.
Високi податки не сприяюты створенню нових робочих мiсцы, осктыки за таких умов роботодавщ вщмовляютыся вiд використання робочоï сили. 1нвестищйна криза та тенденцiя до попршення вiдтворювалыноï структури капiталыних вкладены не даюты можливостi розширити сферу зайнятосп та активiзyвати тi аспекти пол^ики ринку працi, що спрямованi на створення нових робочих мюцы.
В економiчно розвинених кражах, навпаки, узгодження структури катталыних вкладены, висока жвестищйна активнiсты, впровадження резyлытатiв наyково-технiчного прогресу розглядаютыся як основна передумова забезпечення ефективноï зайнятостi населення та досягнення збалансованосп ринкiв працi.
Неповна вщповщнюты законодавства Украïни про працю ïï мiжнародним договорам, зобов'язанням та актам про права людини, Конвенщям i Рекомендащям МОП (Мiжнародноï органiзацiï пращ), ратифкованих Укражою, е перешкодою для формування ефективних механiзмiв регулювання ринку пращ i пщвищення рiвня використання робочо^ сили як трудових ресурав.
ЗмЫа соцiалыно-економiчних умов фyнкцiонyвання робочо^ сили потребуе, по-перше, вдосконалення правового поля ринку пращ. Послаблення державного контролю за дотриманням законодавства про працю призводиты до зниження рiвня захищеност прав громадян: порушуютыся норми чинного законодавства стосовно оплати пращ пщ час простоев з вини адмУстрацп, надання компенсацiй через несвоечасну виплату заробiтноï плати, виплати вщшкодуваны потерпiлим на виробництвi тощо. Виникнення цих проблем вимагае посилення державного втручання у сферу сощалыно-трудових вщносин через заходи активноï полiтики ринку пращ. ^м цыого, у стрyктyрi нацiоналыноï економiки утворилися новi сегменти, яга перебуваюты за межами регулюючого впливу державноï економiчноï полiтики, в тому числ полiтики ринку пращ i зайнятосп населення.
Поряд з працюючими за наймом у сферi офiцiйноï економки формуетыся сфера самозайнятосп в розрiзi формалыного, неформалыного i нелегалыного секторiв. Проте, зараз вщсутн надiйнi джерела iнформацiï та вщповщн методичнi розробки вiдносно визначення реалыних масштабiв тiныового сектора економiки Укражи, що перешкоджае розробцi заходiв щодо пiдвищення рiвня ефективностi використання трудових ресурав.
По-друге, держава, не маючи необхщних коитв на утримання незайнятого працездатного населення, зобов'язана створити умови для самозайнятосп в найбтыш перспективних сферах господарювання на основi розширення пiдприемницыкоï дiялыностi. В УкраУ новi структури малого та середныого бiзнесy розвиваютыся дуже повiлыно. Крiм того, значна галыкюты зареестрованих пiдприемств самолквщуютыся, так i не розпочавши свою дiялынiсты. Виявлення i розв'язання проблем, пов'язаних iз створенням належних умов для розвитку пщприемництва, е одним iз актуалыних завданы сyчасноï полiтики ринку працi, що спрямована на пщвищення рiвня використання робочоï сили в якосп трудових ресурав.
Головний напрямок пщвищення ефективносп використання трудових ресурав мае бути покладений на нащоналыы органи як на державному, так i на мюцевому рiвнях. На першому рiвнi мае вдосконалюватися законодавча основа забезпечення мУмалыного рiвня доходiв, професiйноï пiдготовки зайнятих i безробiтних, соцiалыноï полiтики в цтому. Регулювання цих процеав здiйснюетыся, як правило, практичними заходами щодо введення тих чи Ыших форм контролю за перемщенням робочоï сили, наданням фiнансовоï допомоги i кредиту, регулюванням процесу банкрутства, державною полiтикою щодо валютних курав, фондового ринку, проведенням природоохоронних зaходiв i т. ж.
В основу вибору мехaнiзмiв державного регулювання ринку пращ i пщвищення ефективносп використання трудових ресурав маюты бути покладен тага вимоги: еднюты цтей, завданы та ресурсних можливостей для реaлiзaцiï запланованих
заxодiв; орiентацiя на конкретний ганцевий результат; передбачення сощальних наслiдкiв в рiзниx сферах дiяльностi; комплекснiсть у вирiшеннi поставлених завдань; взаемоузгодження заxодiв на загальнодержавному, репональному рiвнi i рiвнi окремих суб'ек^в господарювання; ïx достатня економiчна та сощальна ефективнiсть тощо.
Враховуючи вищенаведене, можна сформулювати тага першочерге^ завдання щодо пщвищення рiвня якостi та ефективносп використання трудових ресурсiв на ринку пращ, пiдвищення рiвня зайнятосп населення на сучасному етапi розвитку економки:
■ створення вiдповiдного законодавчо-нормативного поля з достатньою конкретизащею для вах рiвнiв управлiння, що надае репонам, галузям i суб'ектам господарювання рiзниx форм власностi рiвнi можливосп у забезпеченнi продуктивноï зайнятостi i ефективного використання робочоï сили;
■ активiзацiя дiяльностi усix суб'ектiв ринку пращ на основi узгодження власних штереав, досягнення збалансованостi попиту i пропозицп робочоï сили, пiдвищення трудовоï активностi працездатного населення;
■ удосконалення фiнансового меxанiзму регулювання ринку пращ у взаемозв'язку з реформуванням податковоï системи, здiйсненням структурних трансформацiй, стимулюванням нових форм зайнятосп населення;
■ пщвищення ц^ово^ спрямованосп та соцiальноï адресностi окремих заxодiв державноï полiтики на ринку працi з метою покращання становища рiзниx соцiальниx i статево-вкових категорiй населення.
Вiдповiдно до визначених завдань основними напрямами державного регулювання ринку пращ мають бути:
• здмснення допомоги у працевлаштуванн на основi iнформованостi населення про вакансп на ринку працi;
• вдосконалення системи профеайноТ орiентацiï; розвиток профеайноТ пiдготовки i перепiдготовки кадрiв;
• стимулювання створення нових робочих мюць;
• сприяння самозайнятосп населення, розвитку пщприемництва, малого i середнього бiзнесу;
• органiзацiя оплачуваних сезонних i громадських роб^, розвиток гнучких форм зайнятосп;
• бронювання (квотування) i створення робочих мюць на д^чих пщприемствах, в оргаызащях для працевлаштування громадян, що неспроможн на рiвниx умовах конкурувати на ринку пращ (працевлаштування iнвалiдiв, молодi, жшок та iн.).
В Украïнi в умовах, коли пропозищя робочоï сили значно перевищуе попит на не1, прюритетним напрямом повинно стати техычне переоснащення дiючиx та створення нових робочих мюць, зорiентованиx на пщвищення конкурентоспроможносл вiтчизняного товаровиробника, що, безумовно, потребуе значних фшансових ресурсiв та здмснення активноï iнвестицiйноï полiтики. При цьому мають бути врахован сучасн свiтовi тенденцп зростання вартостi створення робочих мюць, приведення ïx до мiжнародниx стандар^в.
Така постановка питання актуальна не лише для Украши, а й для шших краж, яга були створен на територп колишнього Радянського Союзу. Вiдомо, що через довготривалу загальносистемну кризу в цих крашах, скорочення ВВП, розвиток шфлящйних процесiв та зменшення обсяпв державних iнвестицiй при вiдсутностi розвиненого фондового ринку i сприятливого швестищйного 1шмату вiдбулося рiзке погiршення стану основних виробничих фондiв на бтьшосп пiдприемств. Крiм того, був, по суп, зруйнований сам мехаызм фшансування створення робочих мiсць.
В уах секторах економiки повиннi бути розроблен прiоритетнi напрями розвитку окремих видiв економiчноï дiяльностi, якi утворюють переважну частку ВВП краïни. Ефективна зайнятють передбачае, що складовi меxанiзму державного регулювання зайнятосп населення використовуються при поеднанн окремих напрямгав, що забезпечують максимальну економiчну вiддачу.
Сьогоднi вкрай важливим е визначення тих прюрите^в виробництва в структурi економiки Украши, яга можуть бути найбiльш швестищйно привабливими i позитивно впливатимуть на конкурентоспроможнють економiки, зайнятiсть населення та ефективнють використання трудових ресурсiв.
Завдання сприяння ефективному використанню трудових ресурав безпосередньо пов'язане зi змiнами продуктивносп пращ, якi в свою чергу, змiнюються пiд впливом теxнiчного рiвня виробництва. Слiд зазначити, що юнуюча протягом багатьох рокiв система поставок техычних засобiв i переозброення виробництва була одыею з основних причин незбалансованосп активноï i пасивноï частини основних фондiв з наявними ресурсами пращ. На сучасному етапi на кожну гривню вартост припадае силових машин i обладнання у 1,5-2 рази нижче техычно обфунтованих норм [7].
У зв'язку з цим значна частина швестищй мае бути спрямована на замшу i покращення структури основних виробничих фондiв шляхом пщвищення питомоТ ваги машин i обладнання з автоматичним управлшням i комп'ютеризащею. Лише кардиналы-ii заходи щодо збтьшення швестищй у розвиток окремих видiв економiчноï дiяльностi сприятимуть ягасному розвитку та ефективному використанню трудових ресурав Украïни.
Основними знаряддями пщвищення ефективносп використання робочо^ сили та основних засобiв виробництва е каттал i ринок, якi дiють як фактори, що сприяють формуванню ефективноï зайнятосп населення. I ттьки при взаемодп усix складових економiчного мехаызму державного регулювання зайнятостi й оптимального ïx поеднання у виробницш можливо досягнути дiйсно ефективноï зайнятостi. Тага складовi як "праця» i "каттал» можуть певною мiрою взаемозамiнюватись. Тобто праця зайнятого у виробництвi пращвника може бути замiнена теxнiчними засобами шляхом мехаызацп, машинiзацiï, частковоï та повноï автоматизацiï. I навпаки, недостатнють теxнiчниx засобiв замiнюеться додатковими ресурсами пращ. Для цього необxiдна державна пол^ика пiдвищення мобiльностi капiталу, яка передбачала б рiзнi види ц^ово^ допомоги, щоб змусити товаровиробника перемщати робочi мiсця в тi репони, де зростае попит на робочу силу.
Слщ враховувати, що найважлившим принципом ефективного використання трудових ресурав мае стати досягнення комплексное мехаызацп, автоматизацiï виробництва, оскiльки формування ефективноï зайнятостi населення характеризуеться принципом стлввщношення меxанiзованоï та ручноï працi, рiвня продуктивностi працi в окремих галузях тощо. Тому при визначенн перспектив змши чисельностi зайнятих, наприклад у галузях промисловосп, слщ звертати увагу на те, що питома вага чисельносп зайнятих ручною працею буде зменшуватись залежно вщ впровадження прогресивних технолопй виробництва продукцп.
Принциповою особливютю розвитку окремих галузей економiки, зокрема стьського господарства, е сезоннiсть виробництва продукцп. Через це тимчасове недовикористання ресурав пращ зимою компенсуеться пщвищеною напругою в лiтнi перiоди року. Осктьки в господарствах агропромислового комплексу сфера послуг розвинута не дуже добре, значна частина трудових ресурав (в основному жшки) зайнята в особистому пщсобному господарствi, а тому цей контингент населення залишаеться потенщйним ресурсом ринку працi.
В Укра!^ на ринку працi спостерiгаеться прямий зв'язок мiж рiвнем освiти та рiвнем зайнятостi. Наприклад, роботодавцiв з повною вищою освтою у 3 рази бтьше, ыж серед представнигав з повною середньою освiтою. Тому, ягасна освiта е надзвичайно важливим чинником забезпечення ягасною робочою силою на ринку пращ Украши.
Також специфiчнi умови зайнятостi населення окремих репоыв заважають розробцi й реа^зацп единоï стратегiï зайнятостi населення у зв'язку з вщсутнютю цивiлiзованоï нормативно-правовоï бази, взаемодiï усix вiдомств, яга займаються впровадженням ефективноï зайнятостi населення, невпорядкованютю дiй стиxiйно виникаючих елемен^в руху ресурсiв працi в галузях економки i функцiонуючиx поза службами зайнятосп. Не слщ допускати стихмносп i мехаычносп у вирiшеннi проблем
рiвномiрного розподiлy населення по територп Укрaïни i вивтынення нaдлишкiв ресyрсiв прaцi, а за допомогою економiчного мехaнiзмy державного регулювання зайнятосп населення керувати зазначеними процесами.
Звичайно, мiжоблaснi i мiжрегiонaлынi вщмЫносп у забезпече—i ресурсами прaцi е доситы значними. У зв'язку з цим проблема територiaлыного i мiжгaлyзевого розподiлy набувае першочергового значення: надлишки трудових ресyрсiв в одному репон стримуюты пiдвищення продyктивностi прaцi, а в другому - за 1х браком галымуетыся зростання обсягiв виробництва. Через це виршення зaзнaченоï проблеми повинне базуватисы на економiчномy мехaнiзмi державного регулювання зaйнятостi населення.
Виршення проблем формування ефективноï зaйнятостi iз застосуванням принципу вирiвнювaння навантаження на одного пращвника з урахуванням репоналыного ступеня iнтенсифiкaцiï виробництва являе не менш складну проблему, нiж упорядкування мiжгaлyзевого перерозподiлy ресyрсiв прaцi. Забезпечення економiчного мехaнiзмy державного регулювання зайнятосп населення праценадлишкових репоыв може з устхом вирiшyвaтисы з урахуванням комплексу зaходiв стосовно перемiщення надлишкового населення на роботу в працедефщитн репони Укрaïни. У перспективi саме рух ресyрсiв прaцi мае слугувати основною формою територiaлыного перерозподiлy населення, яка розглядатиметыся як мехaнiзм поступового усунення невщповщносп мiж iснyючою чиселынiстю робочо^ сили i ïï потребою в кожному репон Укрaïни.
Ринок пращ в ^o^i мехaнiзмy регулювання повинен виступати як регулятор попиту i пропозицп на ресурси пращ (через низыку пропозищю i великий попит на робочу силу товаровиробники конкуруюты мiж собою, пiдвищyючи тим самим щну на робочу силу i вимушен платити бiлыш висога щни, а якщо пропозицiя збiлышyетыся, а попит спадае, то товаровиробники пови—i зменшувати цiни). Таким регулятором е конкуренщя. Отже, конкyрентоспроможнiсты робочоï сили на ринку пращ можливо забезпечити шляхом державного регулювання зайнятосп населення саме на основi вдосконалення законодавчих, правових i нормативних акпв.
В умовах реформування економiки УкраГни з елементами самоврядування, самоспйносп, сaмофiнaнсyвaння i впровадження економiчного мехaнiзмy державного регулювання ефективноï зaйнятостi населення вiдпaдaе необхщнюты прямого aдмiнiстрyвaння, що створюетыся на державному, обласному, репоналыному i та Ыших рiвнях. Бiлышiсты контролюючих Ыстанщй маюты побiчнy пiдпорядковaнiсты, а тому слщ переглянути фyнкцiï дiялыностi уах вiдомств i надати ïм бтышу гнучгасты шляхом створення на рiвнi держави й регiонiв консулытативних груп, в яга входили б нayковi i практичн прaцiвники - економюти, юристи, спецiaлiсти рiзних галузей економки, керiвники провiдних державних пiдприемств, пщприемщ i фермери. Вони маюты аналзувати процеси, якi виникаюты в галузях економки при виробниц^ продyкцiï, здмснювати перспективне прогнозування шляхiв розвитку форм виробництва, ринку пращ, нових технолопй та ефективноï зaйнятостi населення.
Необхщно пiдкреслити той факт, що ранше дiючa система зaйнятостi населення передбачала повну його зайнятюты, яка була позбавлена регулящйного мехaнiзмy, що визначав би основы напрямки розвитку окремих форм зайнятосп з метою пщвищення економiчноï активносп населення. При центрaлiзовaно-aдмiнiстрaтивнiй економщ протирiччя мiж повною зайнятютю i зниженням продyктивностi прaцi усувалисы завдяки сyкyпностi форм i методiв економiчного примусу до прaцi.
У ниншых умовах пiд впливом дм зaконiв ринкових вiдносин постiйно вдосконалюютыся мiжгaлyзевi й мiжрегiонaлынi форми пропозици розподiлy i перерозподiлy трудових ресурав, яга вщдзеркалююты специфiкy регiонaлыних i мiсцевих рингав прaцi.
Економiчними важелями мехаызму регулювання зaйнятостi пропонуетыся використовувати птыгове податкове обкладання стимулювання пращ, розподт прибутку i використання доходiв в iнтересaх прaцiвникiв i т. У, що потребуе нових зaсобiв державного регулювання зaйнятостi населення.
При практичному виршенн проблеми, яка пов'язана з економiчним мехaнiзмом державного регулювання зайнятосп населення, слщ враховувати проблеми вщтворення населення i формування трудового потенщалу. Сучасна демогрaфiчнa статистика не дозволяе вивчати в повному обсязi мiгрaцiйнi процеси i, особливо, маятникову мiгрaцiю. У зв'язку з цим пропонуетыся, щоб органи держaвноï статистики проводили облк руху населення за статево-вковими групами, щоб економюти i керiвники могли ана^зувати i розробляти заходи, яга сприяли б найбтыш ефективному використанню мiгрaцiйних потокiв.
Економiчнa суты пiдвищення якостi зaйнятостi в умовах розвитку рiзних форм господарювання полягае в найбтыш ращоналыному використанн трудових ресyрсiв на основi ефективноï форми зaйнятостi населення, яка повинна сприяти замУ живоï прaцi уречевленою для отримання максималыного обсягу продукци при мiнiмaлыних затратах мaтерiaлыних, фжансових i трудових ресyрсiв.
Висновки. Отже, основи економiчного мехaнiзмy державного регулювання зайнятосп базуютыся на системi науково-обфунтованих та взаемопов'язаних соцiaлыно-економiчних i оргаызащйно-управлЫсыких рiшены, розроблених з позищй iнтересiв населення щодо забезпечення його життедiялыностi. Економiчними важелями мехaнiзмy державного регулювання зайнятосп населення та ефективного використання трудових ресурав е катталыы вкладення, кредити на птыгових умовах, стимулювання пращ, впровадження птыгового оподаткування, розподiл прибутку та використання доходу тощо.
Стрижнем обфунтування ринкових регyляторiв, як i в цiломy формування держaвноï полiтики зaйнятостi та ефективного використання трудових ресурав на ринку пращ, мае стати концепщя формування ринку пращ в УкраУ. У сферi зайнятосп, зокрема, концепщя мае передбачати етап для створення умов бтыш високого i стабтыного рiвня зайнятосп шляхом стимулювання попиту на робочу силу та ïï задоволення. Центр уваги в сощалынм полiтицi мае переноситися з простого забезпечення допомоги на розширення Ывестування в зайнятюты населення.
Теорiя, закладена в Концепщю, мае враховувати все найщныше з iснyючих нинi теоретичних напрацюваны, але водночас вiдповiдaти iсторичним, нащоналыним та соцiaлыно-економiчним особливостям УкраГни на сучасному етапГ При ïï розробщ потрiбно враховувати i ментaлынiсты нашого сусптыства, зорiентовaного за багато попередых десятилiты на необхiднiсты соцiaлыноï пщтримки з боку держави при виршенн питаны працевлаштування та перерозподiлy робочоГ сили, а також вiдсyтнiсты у бтышосп верств населення iнших зaсобiв iснyвaння, крiм особистоï прaцi у аф^ виробництва, яка дае змогу вижити у вирi ринкових вщносин. Мехaнiзм зaйнятоатi та подолання безроб^я, виходячи з цыого, повинен мати соцiалыно-орiентованy спрямовaнiсты i передбачати регулювання державою основних процеав вiдтворення та ефективного використання трудових ресурав.
У свою чергу, це вимагае виршення питаны вiдборy основних вaжелiв i методолопчних принципiв, що вiдповiдaюты тагай полiтицi. Такими принципами пови—i стати:
■ виршення проблеми розширеного вщтворення трудових ресурав;
■ формування мехаызму збалансування попиту та пропозици робочоГ сили на ринку пращ;
■ забезпечення продуктивноГ зайнятосп населення як вагомого важеля впливу на ефективне використання трудових ресурав УкраГни тощо.
Запропонован заходи дозволяты:
• знизити рiвены соцiaлыноï нaпрyженостi в сусптыства оскiлыки пiдвищaты мотивaцiю yсiх верств населення до пращ;
• знайти мехаызм консолщацп влади, бiзнесy i сусптыства на пщфунт оптимiзaцiï використання людсыкого потенцiaлy нaцiï - головноï конкyрентноï переваги в умовах глобaлiзaцiï.
Впровадження вищезазначених пропозицiй на найближчу перспективу дасты змогу пiдвищити ягасты та ефективнiсты використання трудових ресурав на сучасному ринку пращ УкраГни.
Список використаних джерел
1. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятост1: Навч. посб. - К.: КНЕУ, 2008. - 456 с.
2. Андрйчук В. Г. Економка пдприемств. - К. : КНЕУ, 2002. - С. 218-238.
3. Економка пдприемства: Навч. посб. /За ред. П.В. Круша, В.1.ПодвЫно'1, Б.М.Сердюка. - К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. - С. 10.
4. Гаврилюк Л.А. Трудовi ресурси i соцально-mрудовi процеси в економiчнiй системi ринку аграрно'1' прац // Збiрник наукових праць Уманського державного аграрного унiверситету, 2009. -№ 63. -Ч.2. -С.142-149.
5. Наумова О. Вдосконалення органiзацí нновацйноi дiяльностi персоналу в контекстi пiдвищення конкурентоспроможно^i пдприемства // Украна: аспекти прац, 2010. -№ 4. -С.47-51.
6. Офцйний сайт Державноi служби статистики Украни. -http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Http://mirror/public/english/dialogue/ifpdial/llg/main.htm.
References
1. Vasyl'chenco V.S. Derjavne regulyuvannya zaynyatosti: Navch. posibnyk. K. : KNEU, 2008. - 456 p.
2. Andriychuk V.G. Economica pidpryemstv. K. : KNEU, 2002. P. 218-238.
3. P.V. Krush, V.I. Podviginoyi, B.M. Serdyuk. Economica pidpryemstva: Navch. posib. К. : El'ga-N, KNT, 2007. P. 10.
4. Gavrylyuk L.A. Trudovi resursy i social'no-trudovi procesy v economichniy systemi agrarnogo rynku praci. // Zbirnyk naukovyh prac' Umans'kogo derjavnogo agrarnogo universytetu, 2009. № 63. P.2. - P.142-149.
5. Naumova O. Vdoskonalennya organizaciyi innovaciynoyi diyal'nosti personalu v kontecsti pidvyshchennya koncurentospromojnosti pidpryemstva. //Ukrayina: aspecty praci, 2010. № 4. P.47-51.
6. Oficiynyi sayt Derjavnoyi slujby statystyky Ukrayiny. http://www. ukrstat.gov.ua.
7. Http://mirror/public/english/dialogue/ifpdial/llg/main.htm.
ДАН! ПРО АВТОР1В
Коваль Св^лана Петрiвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри полiтичноТ економп ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогiчний унверситет iменi Григорiя Сковороди» Бща Дмитро Володимирович, мапстрант кафедри економки пщприемств
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогiчний унверситет iменi Григорiя Сковороди» ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Коваль Светлана Петровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» Бида Дмитрий Владимирович, магистрант кафедры экономики предприятий
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» DATA ABOUT THE AUTHORS
Koval' Svitlana Petrivna, Ph.D. in Economical Sciences, Docent of Chair of Political Economy SHEE "Pereyaslav-Khmel'nyc'kyi State Pedagogic University named Grigoriya Skovorody» Bida Dmytro Volodymyrovych, magistrant of Chair of Enterprises Economy SHEE "Pereyaslav-Khmel'nyc'kyi State Pedagogic University named Grigoriya Skovorody»
УДК 338.3:633.85(477)
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ В УКРА1'Н1
Кучеренко С.Ю.
Метою cmammi е розробка методичних i практичних напрям1в пдвищення ефективност1 виробництва соняшнику в Укра1'н1 на засадах оптимiзацiï виробництва та його нновацйного розвитку.
Предметом дослiдження е сукупнсть теоретичних, методичних та практичних аспе^в формування оргамзацйно-економiчних засад ефективного виробництва соняшнику в Укран. Об'ектом дослiдження е процес виробництва соняшнику в аграрних пiдприемствах КиУвськоУ обла^i.
Теоретичною i методологiчною основою виконання до^дження став дiалектичний метод пзнання та системний пiдхiд до до^дження економiчних процеав у виробництвi соняшнику, напрацювання класично'1' та сучаснсИ економiчнöí теорП, науковi прац провiдних втчизняних та зарубiжних учених у галузi пдвищення ефективно^i сльськогосподарського виробництва.
У статтi розглянуто теоретичн аспекти економiчноï ефективностi виробництва соняшниковоУ продукц!', розкрито органiзацiйно-економiчнi засади i тенденцУ розвитку виробництва соняшнику в агропромисловому комплекс, запропоновано основнi напрями пдвищення економiчноï ефективно^i виробництва продукцп соняшнику.
Запропоновано концептуальний пiдхiд до пдвищення економiчноï ефективно^i виробництва соняшнику в агропромисловому комплекс, що базуеться на запропонованй системi заходiв вдосконалення органiзацiйних вiдносин, запровадженнi нновацйних ресурсозберiгаючих технологй вирощування соняшнику та вдосконаленнi нтеграцйних вiдносин мiж виробниками i переробниками насння соняшнику. Розроблено структурно-логiчну модель забезпечення ефективного функцонування пiдприемств виробникв соняшниковоУ продукцг Розраховано прогноз вiдпускноï цни соняшниковоУ нерафнованоУ оли переробними пiдприемствами на основi закупвельноУ цни насння соняшнику. Визначено тенденцц' розвитку ефективно^i виробництва i переробки соняшнику в Укран.
Ключов'1 слова: органiзацiйно-економiчний механзм, економiчна ефективнсть, економiчний потенцал регону, нноваця, нтенсифкаця, нтеграця, асоцаця, прогнозування, агропромисловий комплекс.
ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ЭФФЕКТИВНОГО ПРОИЗВОДСТВА
ПОДСОЛНЕЧНИКА В УКРАИНЕ
Кучеренко С.Ю.
Целью статьи является разработка методических и практических направлений повышения эффективности производства подсолнечника в Украине на основе оптимизации производства и его инновационного развития.
© Кучеренко С.Ю., 2015
Економiчний вiсник уыверситету | Випуск № 24/1
45
