CC BY
42
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кварацхелiя М.С., доктор eKOHOMi4HMx наук, професор, старший науковий ствроб^ник 1нституту економки iM. П.Гугушвiлi Тбiлiський державного ушверситету iм.l.Джавахишвiлi, Грузiя.
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кварацхелия М.С., доктор экономических наук, профессор, старший научный сотрудник Института экономики им. П.Гугушвили Тбилисского государственного университета им. И.Джавахишвили, Грузия.
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kvaratskhelia M.S. Doctor of Economics, professor, Senior Research P.Huhushvili Institute for Economic, Ivane Javakhishvili Tbilisi State University, Georgia.
УДК 314.17
ПРОБЛЕМИ БЕЗРОБ1ТТЯ ТА В1ДТОРГНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З РИНКУ ПРАЦ1 УКРА1НИ
Коваль С.П.
Предметом статт'1 е досл'дження полiтики зайнятост/ населення в Укран, спрямованоУ на забезпечення державного регулювання процесу безробття в сучасних умовах розвитку ринку прац. У статт'1 розглянуто окремi проблеми безробття, як впливають на соцально-економ'чне вдторгнення населення з ринку прац УкраУни, з урахуванням рiзних фактор'т розвитку суспльства.
У досл'дженн'! використовувались загальнонауков/ та спецiальнi методи: анал'зу та синтезу, аналоги та порiвняння, статистичних оцнок тощо.
Результати роботи. Висвiтлено особливост/ деяких '¡ндикатор'т безробття та основы ризики в'дторгнення. Як протидiю в1'дторгненню визначено пдходи до подолання зазначених проблем в якост/ соцально-економ'чного залучення населення з метою ефективного розвитку ринку прац УкраУни.
Результати дослдження можуть бути використанi всма зацкавленими сторонами, у тому числ/ органами державноУ виконавчоУ влади при вдосконаленн механ1'зм1в реалiзацiУ соцально-економ'чноУ полiтики зайнятост/ та державного регулювання ринку прац УкраУни.
Висновки. Незважаючи на те, що соцiально-економiчне вiдторгнення населення мае багатоаспектний характер, ключовою проблемою, яка впливае на це явище, е приналежнсть до ринку пращ. Це пояснюеться тим, що в сучасному сусптьств оплачувана праця не лише залишаеться основним джерелом доход'в, а й визначае рвень життя особи, УУ вдчуття власноУзначимой, самоповаги та успiшностi.
Поширення соцального залучення населення мае стати головним компонентом комплексу заход'т щодо зменшення обсягiв безробття на сучасному етап ринковоУ економки, оскльки здатнсть людини до продуктивноУпрац е найцншшим ресурсом економ'чного розвитку краУни.
Ключов'1 слова: безробття населення, соцально-економ'чне в'дторгнення, ризик в'дторгнення, '¡ндикатор впливу, соцально-економ'чне залучення, ринок прац.
ПРОБЛЕМЫ БЕЗРАБОТИЦЫ И ОТТОРЖЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ С РЫНКА ТРУДА УКРАИНЫ
Коваль С.П.
Предметом статьи является исследование политики занятости населения в Украине, направленной на обеспечение государственного регулирования процесса безработицы в современных условиях развития рынка труда. В статье рассмотрены отдельные проблемы безработицы, которые влияют на социально-экономическое отторжение населения от рынка труда Украины, с учетом различных факторов развития общества.
В исследовании использовались общенаучные и специальные методы: анализа и синтеза, аналогии и сопоставления, статистических оценок и др.
Результаты работы. Отображены особенности некоторых индикаторов безработицы и основные риски отторжения. Как противодействие отторжению определены подходы к преодолению обозначенных проблем в качестве социально-экономического вовлечения населения с целью эффективного развития рынка труда Украины.
Результаты исследования могут быть использованы всеми заинтересованными сторонами, в том числе органами государственной исполнительной власти при усовершенствовании механизмов реализации социально-экономической политики занятости и государственного регулирования рынка труда Украины.
Выводы. Несмотря на то, что социально-экономическое отторжение населения имеет многоаспектный характер, ключевой проблемой, которая влияет на это явление, есть принадлежность к рынку труда. Это объясняется тем, что в современном обществе оплачиваемый труд не только остается основным источником доходов, но и определяет уровень жизни личности, ее чувство собственной значимости, самоуважения и успешности.
© Коваль С.П., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
169
Распространение социального привлечения населения должно стать главным компонентом комплекса мероприятий относительно уменьшения объемов безработицы на современном этапе рыночной экономики, поскольку способность человека к производительному труду является наиценнейшим ресурсом экономического развития страны.
Ключевые слова: безработица населения, социально-экономическое отторжение, риск отторжения, индикатор влияния, социально-экономическое вовлечение, рынок труда.
THE PROBLEMS OF UNEMPLOYMENT AND EXCLUSION FROM LABOR MARKET OF UKRAINE
Koval' S.P.
The subject of article is a research of employment policy of population in Ukraine, which direct to ensuring state regulation of unemployment in the modern conditions of developing of labor market. The article deals with some problems of unemployment, which influences to social-economic exclusion of population from labor market of Ukraine, with takes into different factors of society development.
In the research were used to general scientific and special methods: analysis and synthesis, analogies and comparisons, statistical assessments, etc.
The results of work. The article highlights the features of some indicators of unemployment and the risks of exclusion. As opposition to prompter defined approaches to overcoming these issues as socio-economic inclusion with the purpose of effective development of the labor market of Ukraine.
The results of the research may be used by all interesting parties, including organs of State executive power in improving the mechanisms for the implementation of socio-economic policy employment and State regulation of the labor market of Ukraine.
The conclusions. Despite the fact that socio-economic exclusion of the population has many aspects character, a key issue that affects this phenomenon is belonging to the labor market. This is due to the fact that in today's society paid work not only remains the main source of income, but also determines the level of life of the person, its sense of its own importance, self esteem and achievement.
The spread of social inclusion of the population has become a major component of the complex of measures for the reduction of unemployment at the present stage of market economy, since the ability of man to productivity is the most valuable resource of the economic development of the country.
Keywords: unemployment of population, social-economic exclusion, risk of exclusion, indicator of influence, social-economic inclusion, labor market.
Постановка проблеми. Трансформацшш змши, що вщбуваються на ринку прац УкраТни протягом останшх рош, призвели до виникнення негативних тенденцш, пов'язаних з функцюнуванням сфери зайнятост населення в цтому та окремих IT складових. Враховуючи те, що розвиток ринку прац характеризуемся збтьшенням обсяпв незайнятост населення, а також значними масштабами вивтьнення робочоТ сили, одшею з найгосщших на сьогодш залишаеться проблема збереження достатньо вагомоТ частки безроб^них у складi економiчно активного населення та обмежеш можливост Тх працевлаштування, що формуе основу для наростання соцiально-економiчних ризиш у сферi працк
Проблеми безроб^тя та обмежеш можливосп працевлаштування е одними iз найважливших факторiв, що призводять до вщторгнення населення вщ економiчно активноТ життедiяльностi. Тобто, безроб^тя е основним фактором соцiально-економiчного вщторгнення населення, осктьки виключення людей зi сфери зайнятост не ттьки залишае Тх без доходiв i вщповщних благ, а й обмежуе Тхнi можливосп подальшого залучення до продуктивно!' працк
Кшцевим результатом зменшення впливу проблем безроб^тя мае стати сусптьний процес, завдяки якому особи, що знаходяться на межi вщторгнення, отримують можливосп та ресурси, необхщш для повноцшноТ участ в соцiально-економiчному житл, а також для досягнення рiвня життя та достатку, який вважаеться нормальним для сусптьства в цтому.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Питання функцюнування ринку пращ мехашзму його дм, причин виникнення безроб^тя i т. ш. знайшли висвiтлення в працях науков^в, дослiдженнях вчених економiстiв i соцюлопв: З.П. Бараник, Д.П.Богинi, В.С. Васильченка, О.М. Гладуна, М.1. Долiшнього, Т.М. Юр'ян, Г.1.КупаловоТ, Е.М. ЛiбановоТ, В.В. Оншенка, Л.Г. РождественськоТ, В.А. Савченка, Г.Г. ТрофiмовоТ, О.М. Уманського, В.М. Шамоти, Л.С. Шевченко та ш. Проте, проблеми зменшення безробiття залишаються актуальними i на сьогоднiшнiй день.
Метою статт е дослiдження окремих проблем безроб^тя як чинникiв соцiально-економiчного вiдторгнення та надання пропозицiй щодо Тх усунення шляхом подальшого залучення населення на ринок прац Украши.
Виклад основного матерiалу. Починаючи з 90-х рош минулого столiття, в УкраТш вiдбувалося стрiмке пiдвищення темтв зростання безробiття населення, що було пов'язано з труднощами переходного перюду нацюнальноТ економiки. Ринок працi вимагав нових можливостей як вiд роботодав^в, так i вiд працiвникiв. Не володшчи певними професiйними навичками та вмшням професiйного перенавчання, значна частина населення опинилася не лише за межею бщносп як безробiтна, а все бтьше поповнювала чисельнiсть вщторгнених економiчно активним суспiльством. За своею сутнютю соцiально-економiчне вiдторгнення можна визначити як нездатнють людини брати участь у важливих аспектах со^ально-
eK0H0Mi4H0r0 життя, в тому чи^ бути повноправним учасником ринку працк Ринок працi при цьому виступае одним i3 важливих каналiв матерiалiзацiï ризикiв такого вiдторгнення населення [1].
Специфка перехiдного перiоду до ринкових вщносин i фiнансово-економiчна криза останшх ромв сприяли погiршенню со^ально'|' захищеностi багатьох категорiй населення та пщвищенню обсягiв його безробiття. На сьогодш беззаперечним е той факт, що безроб^тя населення, особливо у довготривалш або прихованш формi, спричинене загальним економiчним спадом, може спровокувати с^мке зростання масштабiв соцiально-економiчного вщторгнення населення, осктьки соцiально-економiчне вiдторгнення, як правило, е результатом довготривалого безроб^тя, а також економiчноï пасивностi населення.
Характерну особливiсть соцiально-економiчних умов, як нинi складаються в Украïнi, головним чином формуе реалiзацiя комплексу реформ у рiзних сферах суспiльного життя. Труднощ^ що виникають на шляху сучасного етапу реформування економш УкраТни серед Ышого загалу проблем спричиняють, зокрема, зниження загального рiвня зайнятосп, а неминучi виробничi та структуры змЫи в економiцi призводять до зростання структурного, часткового, „прихованого» та Ыших видiв безробiття населення. Потенцмне безробiття, а вiдтак i значну загрозу для соцiально-економiчноï стабiльностi сусптьства, в основному утворюють тi групи населення, як е соцiально незахищеними та вразливими до змЫ кон'юнктури ринку працi. Цiлком прогнозованим наслщком впливу таких проблем в соцiально-економiчнiй сферi може стати зростання й офщмного (наявного) безробiття, адже очкуеться посилення конкуренцiï мiж суб'ектами господарювання, пiдвищення вимог до ефективностi функцюнування пщприемств (робочих мiсць) на основi впровадження науково-технiчних досягнень, зростання мобтьносп робочоТ сили, вимог професiйного рiвня до неТ тощо.
Визначення безроб^них у нацiональному законодавствi е вужчим порiвняно зi стандартним визначенням 1^жнародноТ органiзацiï працi (МОП) через обмеження вку тiльки працездатним особам, необхщнють пiдтвердження вiдсутностi доходiв i факту реестраци в державнiй службi зайнятосп УкраТни.
Наявнiсть структурно!' диспропорцiï мiж попитом на робочу силу та ïï пропозицiею е фактором, що обмежуе як можливостi працевлаштування безроб^них, так i задоволення потреб роботодав^в у працiвниках. Навантаження зареестрованих безроб^них на 10 вiльних робочих мюць (вакантних посад) у цiлому по краТш збiльшилося зi 145 оаб на кiнець 2014 р. до 189 оаб на кiнець 2015 р. (рис. 1) [2].
кшець мiсяця)
Для аналiзу безробiття населення УкраТни та його вщторгнення вщ ринку прац слiд скористатися такими шдикаторами за методологiею МОП:
1) чисельнють безробiтних за статтю, мюцем проживання та способами пошуку роботи (табл. 1);
2) рiвнi безробггтя населення за вiковими групами, статтю та мюцем проживання (рис. 2, табл. 2, рис. 3);
3) структура чисельносп безроб^них за причинами незайнятосп (табл. 3);
4) розподт чисельносп безроб^них за тривалiстю пошуку роботи (табл. 4);
5) рiвнi безроб^тя населення за методологiею МОП i з урахуванням зневiрених у пошуках роботи та iнших економiчно неактивних громадян (рис. 4).
1. Чисельнють безробп"них в Украïнi у вiцi 15-70 рокiв за методолопею МОП у 2015 р. становила 1,7 млн. оаб, з них майже двi третини складали мешканц мiських поселень (1,1 млн. оаб). 1з загальноТ кiлькостi безробiтних 1,3 млн. оаб, або 77,8%, ранше працювали, а iншi 0,4 млн. оаб шукали роботу вперше та не мали досвщу роботи. До останньоТ категорiï в основному належала молодь, яка була не працевлаштована пюля закiнчення навчальних закладiв. Так, серед таких безроб^них у 2015р. частка оаб вком 15-24 роки складала
68,9%, а у вiцi 25-29 рокiв - 18,1%. Бтьшють безробiтних шукали роботу самостiйно (72,5%), а решта зверталася за допомогою до державно!' служби зайнятостi. Розподт безробiтного населення за статтю, мюцем проживання та способами пошуку роботи наведено у таблиц 1 [2].
Таблиця 1. Безробггне населення Укра'ни за статтю, мiсцем проживання та способами пошуку роботи у 2015 роц_
Усе Жшки Чоловши М^ьм Сшьська
населення поселення м^цев^ть
Безробiтне населення у вiцi 15-70 рокiв, усього, тис. о^б 1654,7 692,2 962,5 1121,4 533,3
з них особи, як шукали роботу, намагались оргашзувати власну справу, тис. осiб 1617,4 681,5 935,9 1099,4 518,0
у тому чи^ за способами пошуку роботи, у вщсотках
до пщсумку
через пресу (оголошення) 13,2 13,2 13,2 16,4 6,4
через 1нтернет 12,7 13,7 12,0 16,3 5,1
особистi зв'язки 37,0 30,7 41,6 35,0 41,1
зверталися безпосередньо до адмшютраци (роботодавця) 8,5 6,5 9,9 7,6 10,4
зверталися до державноТ служби зайнятостi 27,5 35,3 21,8 23,7 35,5
зверталися до приватноТ фiрми з працевлаштування 0,5 0,2 0,8 0,3 1,1
iнше 0,6 0,4 0,7 0,7 0,4
При оцiнцi диферен^аци безробiття за мiсцем проживання слщ враховувати, що, згiдно iз методолопею МОП, зайнятими вважаються особи, як працюють в особистих селянських господарствах за умови часткового продажу вироблених продуклв рослинництва чи тваринництва. Тому, враховуючи таку форму зайнятосл, загальний рiвень безробiття сiльського населення е значно нижчим, шж у мютах, i забезпечуеться ця перевага саме за рахунок зайнятост у домашньому сiльському господарствi. Безперечно, така робота е тимчасовою формою зайнятостi з метою задоволення основних потреб домогосподарств, що аж шяк не задовольняе населення, передуам молодь, у довгостроковш перспективк Тому, молодь на сьогодшшнш день прагне знайти роботу у мютах, маючи на метi отримання бтьших заробiткiв на бiльш привабливих посадах.
2. Рiвень безробiття населення вком 15-70 рокiв за методолопею МОП у цтому по УкраТш у 2015 р. становив 9,1% економiчно активного населення зазначеного вку, а серед населення працездатного вку -9,5%. Цей показник був вищим серед населення стьськоТ мюцевосп (9,4%) порiвняно з мешканцями мюьких поселень (9,0%). Вiдповiдний середнiй показник по 28 краТнах бвросоюзу (9,4%) був вищим, шж в цтому по УкраТш. При цьому слщ зазначити, що цей показник для бвропи розраховуеться у вщсотках до економiчно активного населення у вiцi 15-74 роки, для УкраТни - у вiцi 15-70 рокiв (рис. 2) [3].
Найвищий рiвень безроб^тя в УкраТнi за методологiею МОП спостер^ався серед молодi вiком 15-24 роки, а найнижчий - серед оаб вком 50-59 рокiв (таблиця 2) [2].
30,0 25,0 20,0 Н 15,0 10,0 Н 5,0
24,9
22,1
Евросоюз 28 краУн (9,4%)
15,1
16,3
11,5 11 9 12,6 99 10 4 _ '¿¿т ш 7,5 8,5 9,0 9,1 9,1 9,2 9,4 9,4 9,9 '0l4 - ■
4,6 5,1 5,3 5,4 5,7 6,2 6,2 6,4 Щ 6,8 б^ 7 4
0,0
■г
Рисунок 2. Рiвень безробiття населення у кранах бвросоюзу та Укра'ш у 2015 роц
Таблиця 2. Рiвень безробптя населення Укра'ни за вiковими групами, статтю та мiсцем проживання у 2015 роцi (% до кiлькостi економ'чно активного населення вЮпо&дноТ &ковоТ групи) _
Усього У тому чи^ за вшовими групами, рокiв Працездатного вшу
15-24 25-29 30-34 35-39 40-49 50-59 60-70
Усе населення 9,1 22,4 11,2 9,7 7,2 7,6 6,3 0,1 9,5
жшки 8,1 21,9 10,8 8,4 6,7 7,1 4,6 0,0 8,5
чоловки 10,1 22,7 11,4 10,8 7,7 8,1 7,9 0,1 10,4
мiськi поселення 9,0 23,5 10,8 9,4 7,5 7,6 6,3 0,1 9,3
стьська мiсцевiсть 9,4 20,7 12,0 10,8 6,6 7,6 6,4 - 9,9
Слщ зазначити, що рiвень безробптя населення вiком 15-70 рокв у мешканцiв стьськоТ' мюцевосп на 0,4 в.п. перевищував вщповщний показник серед городян, а у чоловшв - на 2,0 в.п. вщ рiвня безробiття ж1нок.
Рiвень безробiття населення працездатного вiку за методолопею МОП у 3,5 рази перевищував рiвень зареестрованого безробiття, розрахованого по вщношенню до економiчно активного населення працездатного вку: у жшок - у 2,5 рази, чоловшв - у 5,2 рази, мюьких поселеннях - у 3,9 раза, сшьськш мiсцевостi - у 3,1 раза (рис.3) [2].
Рисунок 3. Рiвнi безробггтя серед економiчно активного населення працездатного вшу за статтю та мюцем проживання у 2015 роц (у % до економ'чно активного населення працездатного вку)
3. Причини безробптя також мають певний вплив на ризик соцiально-економiчного вщторгнення населення з ринку працi. Слщ зазначити, що у 2015 р. порiвняно з 2014 р. у складi безроб^них за причинами незайнятост вiдбулося збiльшення питомоТ' ваги вивтьнених з економiчних причин (на 5,5 в.п.) та оаб, що мали сезонний характер роботи (на 0,6 в.п.). Водночас спостер^алося зменшення частки звтьнених у зв'язку iз закшченням строку контракту або договору найму та не працевлаштованих пiсля закшчення загальноосвiтнiх та вищих навчальних закладiв (на 3,0 в.п. у кожнш групi), звiльнених за власним бажанням, за угодою сторш (на 2,9 в.п.) та шших причин безробптя - на 0,7 в.п. (таблиця 3) [2].
Таблиця 3. Структура причин незайнятост безробп~ного населення
2014 р. 2015 р.
Безробгше населення у вiцi 15-70 рокв, вщсоткв 100,0 100,0
у тому чи^ за причинами незайнятост
вивтьнеш з економiчних причин 22,3 27,8
звтьнеш за власним бажанням, за угодою сторш 31,8 28,9
звтьнеш у зв'язку з закшченням строку контракту або договору найму 7,8 7,5
сезонний характер роботи 9,3 9,9
не працевлаштоваш шсля закшчення загальноосвгтшх i вищих навчальних закладiв 16,7 16,4
виконують домашш (амейш) обов'язки тощо 4,6 3,7
стан здоров'я, оформлення пенси 1,4 0,9
демобiлiзованi з вшськовоТ строковоТ служби 0,3 0,3
студенти, учн денноТ форми навчання 0,6 0,1
iншi причини 5,2 4,5
4. У структурi безробiтних за тривалютю пошуку роботи значно скоротилася частка оаб, як шукали роботу до 3 мюя^в (на 11,3 в.п.). Водночас, удвiчi збiльшилась питома вага довготривалих безроб^них (тих, що шукали роботу 12 мюя^в i бiльше). Внаслiдок цього зросла середня тривалють безробiття (за методологiею МОП) з 5 мюя^в у 2014 р. до 7 мюя^в у 2015 р. (таблиця 4) [2].
Таблиця 4. Структура безробгтного населення за тривалiстю пошуку роботи
2014 р. 2015 р.
Безробггне населення у вщ 15-70 рокв, якi шукали роботу, намагались оргашзувати власну справу, вщсоткв 100,0 100,0
за тривалютю пошуку роботи
до 3 мюя^в 45,1 33,8
вiд 3 до 6 мюя^в 25,1 23,9
вiд 6 до 9 мюя^в 10,2 11,0
вiд 9 до 12 мюя^в 6,8 7,3
12 мiсяцiв i бтьше 12,8 24,0
Середня тривалють пошуку роботи, мюя^в 5 7
5. Чисельнють eK0H0Mi4H0 неактивного населення вком 15-70 poKiB у 2015 р. становила 10,9 млн. oci6, або бтьше третини всього населення цього вку. Кожна друга особа, яка знаходилась поза робочою силою, була пенсюнером, кожна четверта - учнем (студентом), кожна п'ята виконувала домашн (амейж) обов'язки.
До вищезазначеноТ категорiï осiб також належать незайнят особи працездатного вiку, якi припинили активы пошуки роботи, тому що втратили надш ïï знайти (зневiренi), та тi, якi не знали, де i як шукати роботу, як оргашзувати власну справу, переконаш у вiдсутностi пiдходящоï роботи. У 2015 р. кльксть таких громадян становила 219,8 тис. оаб, або 3,2% економiчно неактивного населення працездатного вку. Такi особи е потен^алом робочоТ сили, оскiльки за умови сприятливоТ кон'юнктури вони могли б поповнити ринок працк З урахуванням таких громадян рiвень безробiття населення працездатного вку (за методологiею МОП) становив би 10,6% проти 9,5% (рис. 4) [2].
15,0 12,0 9,0 6,0 3,0 0,0
10,6
9,5
11,6
11,9
10,4
10,1
Усе населення
Ж1нки
Чоловки
Мюьга поселення Сшьська мюцевють
□ Р1вень безробггтя з урахуванням знев1рених у пошуках роботи та Ыших економ1чно неактивних громадян
□ Р1вень безроб1ття населення (за методолопею МОП)
Рисунок 4. Ргвнг безробiття населення за методологieю МОП i з урахуванням зневiрених у пошуках роботи та шших економiчно неактивних громадян у 2015 роцг (у % до економ'чно активного населення працездатного вку)
У свою чергу, проблеми безробггтя населення зумовлюють ряд шших соцiально-економiчних факторiв, як впливають на розвиток ринку прац та суспiльства внаслiдок того, що:
• робочий час е невщновлюваним, а тому обсяг благ, не вироблений внаслщок безроб^тя сьогоднi, вже не можна компенсувати в майбутньому;
• якщо збтьшуеться чисельнють безроб^них, зростають потреби на Тх утримання, а це, вщповщно, лягае тягарем на шших члешв суспiльства у виглядi рiзноманiтних витрат i вщрахувань;
• зростання безробiття послаблюе попит на товари на внутршньому ринку, в результат чого збут товарiв зменшуеться, спричиняючи тим самим зменшення Тх виробничоТ потреби, а вщтак i скорочення зайнятостi населення;
• виникае со^ально-пол^ична напруженiсть в сусптьств^ викликана вiдторгненням безробiтних вiд соцiально-економiчноï життедiяльностi i т. iн.
Найбiльшi ризики вiдторгнення вiд сфери зайнятост як ймовiрностi настання матерiальноï незабезпеченост внаслiдок втрати роботи та зароб^ку стосуються у першу чергу таких категорш населення:
• безробiтних, особливо в разi тривалого перiоду безроб^тя;
• деяких категорiй економiчно неактивного населення, зокрема оаб, як припинили пошуки роботи, оскльки втратили надш ïï знайти (зневiренi).
Як правило, соцiально-економiчне вiдторгнення (виключення) тiсно пов'язане з проблемами нерiвних можливостей, оскльки певш соцiальнi групи бiльшою мiрою зазнають його проявiв, нiж шшк Поряд з вiком та шшими соцiально-демографiчними характеристиками населення однiею з основних детермшант нерiвних
можливостей у суспiльствi виступае ^ендерна HepiBHicTb, яка проявляеться в HepiBHMx можливостях жiнок i чоловшв стосовно участ в структурах влади, доступу до економiчних pecypciB, ринку прац i т. iH. Жшки та чоловки не лише рiзною мiрою е вразливими до проявiв соцiально-економiчного вiдторгнення, вони мають рiзнi можливостi доступу до гщно''' пращ престижних i високооплачуваних посад, прийняття управлшських рiшень тощо.
Також ступшь соцiально-економiчного вiдторгнення населення на ринку прац значною мiрою залежить вщ наявностi освiти. Найменше вiдторгнення поширене серед осiб з повною вищою освiтою, незалежно вiд статi та мюця проживання. Бiльше половини безроб^них мае повну загальну середню осв^у. Тому, вiдсутнiсть повно'' вищо'' осв^и зумовлюе збiльшення ризику вiдторгнення вщ сфери працi.
Досвiд останнiх рокв переконливо свiдчить, що економiчний розвиток, який не супроводжуеться активним створенням нових робочих мюць, що е досить характерним для економки Укра'ни, витiсняе частину економiчно пасивного та безроб^ного населення в категорiю зневiрених. Зневiреними, як вiдомо, вважаються особи, як були готовими приступити до роботи, проте не мали останньо' i впродовж останнього мюяця припинили ÏÏ пошуки.
Серед ж1нок зневiренi найчастiше зустрiчаються у вiковiй груш 50-54 роки, що у черговий раз пщтверджуе особливу вразливють жшок передпенсшного вiку стосовно ризикiв соцiально-економiчного вiдторгнення. У кращому випадку так особи змушеш влаштовуватися на роботу в неформальний сектор або шукати iншi нелегальнi способи заробiтку. Хоча така зайнятють не дае со^альних гарантiй, вони йдуть на такий крок, оскльки це единий споаб отримання ними доходу, навiть у такш неофiцiйнiй формi. Саме ця група оаб е основною складовою вщторгненого з активного соцiально-економiчного життя населення та найбтьше потребуе допомоги сусптьства, адже цi люди взагалi перестають шукати роботу i стикаються з вiдторгненням також i в шших сферах сусшльного життя. Виключення з соцiально-економiчноï життедiяльностi означае обмеження доступу до ринку пращ що, у свою чергу, призводить до бщносп, обмежуе доступ до послуг осв^и, охорони здоров'я тощо, замикаючи таким чином коло втратою можливостей подальшого залучення до активно!' соцiально-економiчно!' позици'. Важливу роль при цьому в^фграе зворотнiй зв'язок, коли виключення з ринку прац призводить до втрати со^альних гарантiй, в тому чи^ отримання пенсiйних виплат у майбутньому i т. ш. [4].
единою протидiею цим процесам може стати залучення вщторгнених вiд соцiально-економiчних процесiв осiб, якi знаходяться у критичному стаж вщносно решти члешв суспiльства. Процес залучення населення до економiчно активно!' дiяльностi передбачае протидш соцiально-економiчному вiдторгненню з точки зору статусу окремо!' особи, а також виступае окремим ресурсом входження населення на ринок пращ що е його характерною особливютю та власною цшнютю.
Поширення со^ального залучення населення мае стати головним компонентом комплексу заходiв щодо зменшення обсяпв безробптя на сучасному етапi ринково!' економки, оскiльки здатнiсть людини до продуктивно! прац е найцiннiшим ресурсом економiчного розвитку кра'ни. Стабiльний i динамiчний розвиток кра'ни мае орiентуватися на соцiалiзацiю економiчноï системи з найповшшим врахуванням потреб та iнтересiв населення, його заохочення до активно'' економiчноï трудово'' дiяльностi з метою реалiзацiï власного професiйно-квалiфiкацiйного потенцiалу, а також одержання гщно'' винагороди за результати свое'' пращ Реальний успiх реформ досягаеться лише за умови вщповщносп поставлених цтей та завдань штересам i сподiванням широких верств населення.
Висновки. Отже, за своею сутнютю соцiально-економiчне вiдторгнення означае фактичну втрату особою можливосп реалiзацiï власних економiчних iнтересiв i задоволення соцiальних потреб. Результатом такого вщторгнення е обмеження людських можливостей практично в уах сферах життедiяльностi сусптьства, що е бтьш глибшою та гостршою проблемою порiвняно з явищем безробiття населення.
Незважаючи на те, що соцiально-економiчне вщторгнення населення мае багатоаспектний характер, ключовою проблемою, що впливае на це явище, е приналежнють до ринку пращ Це пояснюеться тим, що в сучасному суспшьст^ оплачувана праця не лише залишаеться основним джерелом доходiв, а й визначае рiвень життя особи, ïï вщчуття власно' значимостi, самоповаги та усшшностк Серед груп населення найбiльший ризик безробптя та вiдторгнення зазнають в основному: молодi особи без повно' вищо'' освiти, жiнки передпенсiйного вку, а також iншi зневiренi особи.
Подолання першочергових проблем безробптя та соцiально-економiчного вiдторгнення населення вимагае подальшого поширення залучення робочо' сили з метою ефективного розвитку ринку прац Укра'ни.
Список використаних джерел
1. Нацональна доповдь про людський розвиток 2011. УкраУна: на шляху до соцального залучення. -ПРООН, 2011. - С. 15.
2. Офцйний сайт Державноï служби статистики УкраУни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. 1нтернет-стор'нка Свростату. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eppsso. е urostat.ec.europa.eu/.
4. От трансформации - к обществу для всех: Региональный доклад о человеческом развитии. -Братислава, 2011. - 132 с.
References
1. Nacional'na dopovid' pro ljuds'kyj rozvytok 2011. Ukrayina: na shljahu do social'nogo zalucyennja. -PROON, 2011. - P. 15.
2. Oficijnyj sajt Derzhavnoji Sluzhby Statystyky Ukrajiny.: http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Internet-storinka Evrostatu.: http://eppsso.eurostat.ec.europa.eu/.
4. Ot transformacii - k obschestvu dlja vseh: Regional'nyj doklad o chelovecheskom razvitii. - Bratislava, 2011. -132 p.
ДАНI ПРО АВТОРА
Коваль Свптпана neTpiBHa, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент кафедри пол^ичноТ економи ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iMe^ Григорiя Сковороди»
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коваль Светлана Петровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»
DATA ABOUT THE AUTHOR
Koval' Svitlana Petrivna, Ph.D. in Economical Sciences, Docent of Chair of Political Economy SHEE «Pereyaslav-Khmel'nyc'kyi State Pedagogic University named Grygoriy Skovoroda»
УДК 659:339.13:51
РИНОК ЗЕМЛ1: ПЕРЕВАГИ I ЗАГРОЗИ
Лисецький А.С., Паламарчук О.М., Чабан Г.В.
Предмет роботи: моделювання господарських систем засобами нформацйних систем в умовах посилення вимог до якост/ роботи сльськогосподарських пiдприeмств, фермерських господарств / кооператив'¡в.
Мета: е узагальнення деяких м'ркувань з приводу подальшого реформування земельних в'дносин, зокрема права на продаж / торгiвлю земельними длянками в УкраУш з урахуванням власного / заруб'жного досвду.
Методолог'т: використано '¡нструменти динамiчного моделювання процесв виробництва, обмну та накопичення - основних потоюв гот'ткових i матер'альних ресурсв.
Результати роботи: проведено дослдження сторичного аналзу парадигми реформування сльського господарства УкраУни псля розпаду СРСР / досв/'ду виршення проблем фермерського господарства США. Пролюстровано методику вивчення економки ферм штату Айова як еталон багатовекторного посл'довного поеднання ринку / потокв гот'тки, земель, худоби та iнших бюлогiчних об'ект'т.
Галузь застосування результат¡в: управлння господарськими системами у галуз/ сльського господарства фермерства.
Висновки: запропоновано запровадити в'дпов'дну систему облку господарських формувань за стандартизованими економ чними ознаками.
Ключов'1 слова: моделювання, синтез, анал'з, ефективнсть, земельн в'дносини.
РЫНОК ЗЕМЛИ: ПРЕИМУЩЕСТВА И УГРОЗЫ
Лисецкий А.С., Паламарчук О.Н., Чабан Г.В.
Предмет работы: моделирование хозяйственных систем средствами информационных систем в условиях ужесточения требований к качеству работы сельскохозяйственных предприятий, фермерских хозяйств и кооперативов.
Цель: есть обобщение некоторых соображений по поводу дальнейшего реформирования земельных отношений, в частности права на продажу и торговлю земельными участками в Украине с учетом собственного и зарубежного опыта.
Методология: использовано инструменты динамического моделирования процессов производства, обмена и накопления - основных потоков наличных и материальных ресурсов.
Результаты работы: проведено исследование исторического анализа парадигмы реформирования сельского хозяйства Украины после распада СССР и опыта решения проблем фермерского хозяйства США. Проиллюстрировано методику изучения экономики ферм штата Айова
176 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1 © Лисецький А.С., Паламарчук О.М., Чабан Г.В., 2017
