CC BY
14
Обозначено состояние страхового рынка Украины в период мирового экономического кризиса и на современном этапе, исследовано понятие организационно-экономического механизма функционирования страхового рынка, выяснены проблемы развития страховой отрасли, сформированы рекомендации по совершенствованию нормативно-правового обеспечения страхового сектора.
Ключевые слова: страховой рынок, организационно-экономический механизм, нормативно-правовое обеспечение.
Cherevko Kh.L. The normative-low regulation in the organizational-economic mechanism of development of the insurance market of Ukraine
The status of the Ukrainian insurance market during the global economic crisis and at the present stage is determined. The concept of organizational - economic mechanism of the insurance market is studied. The problems of the insurance industry is found. The recommendations to improve the regulatory - legal support of the insurance sector are generated.
Keywords: insurance market, organizational-economic mechanism, normative-low legal support.
УДК 338.5 Доц. Л. О. Шкварчук, канд. екон. наук;
студ. Н.1. Гураль - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ПРОБЛЕМИ Ц1НОУТВОРЕННЯ У САНАТОРНО-КУРОРТН1Й СФЕР1
Розглянуто основш види методiв цшоутворення у санаторно-курортнш сфер^ визначено найоптимальнiшi з них. На основi проведеного аналiзу методiв цшоутворення закладiв санаторно-курортно! сфери визначено стратеги формування цш на послуги санаторпв. Обгрунтовано доцшьшсть використання змшаних нелшшних схем цшоутворення. Розглянуто мехашзм визначення оптимальних обсяпв надання послуг, яю вiдрiзняються за ступенем комфортносп проживання та харчування.
Ключов1 слова: методи цшоутворення, формування цши, витратний метод, ко-рисшсть послуги, функцюнальш складовi послуги, експертш методи цшоутворення.
Постановка проблеми. Цша була й залишаеться одним 1з найважли-вших критерпв прийняття споживчих ршень. В1тчизняним шдприемствам доводиться витримувати конкуренщю, вести пошук нових метод1в цшоутво-рення, як б були ефективш в умовах ринково! економжи. Вщ вибору стратеги цшоутворення значною м1рою залежать результати д1яльност1 шд-приемств багатьох галузей \ сфер, зокрема \ шдприемств санаторно-курортно! сфери. Проте бшьша частина санаторно-курортних заклад1в управляють своею цшовою пол1тикою на основ1 витратного методу цшоутворення, не ви-користовуючи прогресивних метод1в визначення цш на сво! послуги. Усе це визначае актуальшсть дослщження шдход1в до формування цш на послуги, як надають вщпочивальникам заклади санаторно-курортно! сфери. Незважа-ючи на те, що послуги заклад1в санаторно-курортно! сфери мають масовий характер, вони за обсягами не мають таких розм1р1в, як масове виробництво товар1в, { бшьше шдлаштоваш тд ктента. Здебшьшого послуги нетранспортабельна вимагають вщ ктента прийти до санаторда. Тому шдходи до формування цш на послуги вимагають бшьш творчих та шту!'тивних оцшок, шж формування цш на товарних ринках.
Аналiз останнiх публiкацiй i дослщжень. У в1тчизнянш та заруб1жнш практищ науковими питаннями цшоутворення у курортнш д1яльносп займа-
ються вчеш М.В. Козлова, О. Ветiтньов, К. Антощенко, Н.В. Кузьмiна та ш. М.В. Козлова пропонуе метод, в основi якого лежить кориснiсть санаторно-курортного продукту [1]. О. Ветггньов, К. Антощенко розглядають також питан-ня споживчо! оцiнки вартостi санаторно-курортних послуг i пропонують до використання метод "сходи щн" у практищ цiноутворення санаторiю [2]. Н.В. Кузьмша розглядае доцiльнiсть визначення витрат на створення рекре-ащйно! послуги за основними функщональними складовими, оскшьки, на думку вчено!', "кожна функцiональна складова рекреацiйних послуг мае власний набiр характеристик, що неоднозначно впливае на структуру й величину витрат" [3, с. 53]. На наш погляд, в основi формування щн повинш бути витрати на вс обов,язковi функцiональнi складовi, а формування щн необхiдно здiйснювати, як на основi витрат, так i на оцiнцi якостi й властивостей послуги, адже, як зазначають тмецью фахiвцi з маркетингу: "Пол^ика цiн поеднуе всi рiшення маркетингу, що служать щлеспрямованому формуванню вщноси-ни "цiна-якiсть". Ця величина може бути змшена подвiйно: або шляхом варь аци винагороди за певну яюсть, або варiацiею якостi при збереженш цiни".
Мета дослiдження полягае в аналiзi найбiльш прийнятних та ефек-тивних методiв цiноутворення, що базуються на врахуваннi чинникiв, специ-фiчних для оргашзаци курортно! дiяльностi, зокрема максимально! заповню-ваностi номерiв, для отримання максимального доходу, а також як вщповща-ють сшввщношенню "цiна-якiсть".
Виклад основного матерiалу. Головним щноутворювальним чинни-ком е витрати, яю визначають мiнiмальний рiвень щн, нижче вiд якого цi щ-ни не можуть опускатися на тривалий час. Максимальний рiвень щн визначають попит i пропозищя вiдповiдного товару на ринку. Перераховаш факто-ри - витрати, попит i конкуренцiя взаемосуперечливi. Успiшна щнова полгги-ка дае змогу вщнайти узгодження економiчних iнтересiв суб,ектiв ринкових вщносин. Для подальшого управлiння щною застосовують сукупнiсть марке-тингових методiв i стратегiй, зокрема щодо витратного тдходу розрiзняють -метод "витрати плюс", метод встановлення цiни на основi забезпечення цiльового прибутку й беззбитковост пiдприемства, а що стосуеться ринково-го шдходу - метод, орiентований на ринок i вивчення пропозици, метод ко-рисностi санаторно-курортного продукту, а також метод питомих показниюв, метод експертних ощнок та багато ш.
Найпростiший i найпоширешший шдхщ до встановлення цiни - це використання витратних методiв щноутворення. Одним iз них е, так званий, метод "витрати плюс". У разi його застосування в санаторно-курортнш сферi щ-на на пулвки складаеться iз собiвартостi й прибутку, що визначаеться сфор-мованим рiвнем рентабельностi за минулий перюд. Витрати на виробництво рекреащйних послуг повнiстю включаються в щну путiвок пропорцiйно 1хнш реалiзованiй кшькость Однак цей метод мае значш вади, що суперечать рин-ковому щноутворенню. До числа недолiкiв загального характеру належить те, що цей метод не орiентований на величину попиту i не враховуе спожив-чих властивостей цього продукту - його корисшсть [4].
До витратних методiв цiноутворення також належить метод встановлення щни на основi забезпечення цiльового прибутку або беззбитковост
шдприемства. Його суть полягае в тому, що шдприемство визначае мшмаль-но достатнш piBeHb цiни з урахуванням можливого обсягу виробництва, витрат i задано! мiнiмaльноï норми прибутку. Проблема застосування цього методу полягае в тому, що у випадку неможливост збшьшення числа реаизова-них пу^вок, наприклад у перiод мiжсезоння, санаторно-курортна установа змушена пiдтримувaти певну норму прибутку, збшьшуючи ïхню щну, а це, своею чергою, ще бiльше знижуе попит на курортш послуги. За цих обстави-нах вщбуваеться зниження зaгaльноï суми доходу й, вщповщно, прибутку. Отже, прюритет реaлiзaцiï швидких iнтересiв над перспективними позбавляе можливост ефективного функцiонувaння i розвитку санаторш. Для того, щоб вирiшити цю проблему, потрiбнa така полггика цiноутворення, що дасть змогу знайти прийнятний рiвень збaлaнсовaностi попиту та пропозици. У цьому випадку варто знайти шляхи зниження щни на санаторно-курортний продукт, а необхщну масу прибутку отримати внаслщок збшьшення обсягу продaжiв. Для цього можна використовувати метод виключення постшних витрат, або ïx частини. Змiст методу полягае в тому, що змшт витрати роз-глядаються як межа щни, нижче я^ санаторно-курортна оргашзащя неповинна продавати путiвки, тобто це та межа, яку санаторш може ^6î дозволи-ти, застосовуючи у своïй цiновiй полiтицi дискримшащю рiзниx рiвнiв.
1ншим пiдxодом до встановлення щни е використання так званих рин-кових методiв щноутворення, орiентовaниx на ринок i вивчення пропозици. Залежно вiд свого позищонування, сaнaторiй вибирае цiни вище-, нижче- або середньокурортш. Пiдприемствa, якi орiентовaнi на середньокурортнi цiни, намагаються забезпечити зменшення ризику, пов'язаного з можливим неп-рийняттям цiни ринком, але, на нашу думку, такий прийом не гарантуе уник-нення зниження попиту, оскшьки можлива невiдповiднiсть послуг представ-лених сaнaторiем iз ринковими, що дае змогу споживачу вибрати найкращу з них за тою ж щною. Тому тшьки конкурентоспроможш санатори можуть зас-тосовувати такий метод. Те саме стосуеться й щн вищих, нiж ринковi [4].
Шдприемство може встановлювати щни, базуючись на корисностi санаторно-курортного продукту. При цьому також юнуе кшька методiв визна-чення щн. Так, метод питомих покaзникiв, який розглянула М.В. Козлова [1], розраховуеться з використанням спещальних пaрaметрiв. Вш заснований на мультиaтрибутивнiй моделi санаторно-курортного продукту, тобто на визна-ченш знaчущостi продукту для споживача й присутност цих aтрибутiв у про-дуктi вiдповiдного пiдприемствa. Отриманий розрахунковим шляхом шдекс по санаторно-курортному продукту е основою для порiвняння власних щн iз цiнaми конкурентiв, внаслщок чого можна визначити, у якого з шдприемств зaвищенi цiни. Це можна назвати перевагою для споживaчiв, якщо вони воло-дiють потрiбною iнформaцiею та вмiють ïï застосувати.
Заснований на експертних ощнках, баловий метод визначення цiни може також застосовуватись до санаторно-курортного продукту. Його суть в тому, що до кожного з пaрaметрiв продукту привласнюеться певне число ба-лiв, якi потiм перераховуються у функщю цiни. Цей метод е досить ефектив-ним тiльки у випадку, якщо е квaлiфiковaнi експерти, яю мають право давати тaкi ощнки. На прaктицi вiн використовуеться досить рщко, через склaднiсть
одержання експертних ощнок та значш витрати на вивчення споживчих пере-ваг. Цшоутворення пов'язане з аналiзом ринкiв i прогнозуванням його роз-витку, тому тут завжди присутнш елемент невизначеносл. Для дiяльностi са-наторно-курортних шдприемств характеры такi основнi групи ризиюв, якi визначенi експертним шляхом:
• комерцтш - зростаюча конкуренция з боку iнших курортно-санаторних зак-ладiв, ймовiрнiсть виникнення таких ризишв зм1нюеться у межах 10^- 35 %;
• ресурсш - рiзке тдвищення цiн на нафтопродукти, продукти харчування й iн., що е основними цiноутворювальними факторами, ймовiрнiсть - 15^35 %;
• техшчш - поставка неяюсного устаткування, непрофесiйнi ди персоналу при експлуатаци технiки, ймовiрнiсть - ввд 2 % до 15 %;
• полтичш - рiзка змша курсу економiчних реформ, штотна змiна законодав-ства або системи оподатковування - ймовiрнiсть 5 % до 30 % [5, с. 127].
Якщо санаторш провiв таку експертну ощнку, то вiн обов'язково включить дослiдженi ризики в цшу путiвки з вiдповiдною ймовiрнiстю. Це дасть змогу тдприемству почуватись захищеним вiд настання певних нес-приятливих подш та отримувати постiйну частину доходу.
Але, незважаючи на те, який метод цшоутворення вибере той, чи ш-ший санаторiй, основою для визначення ушх видiв щн е цiна реалiзацiï одного лiжко-дня, диференцiйована за умовами проживання в номерах з рiзним рiвнем комфортностi та перiодом реалiзацiï пупвок залежно вiд таких факто-рiв, як клiматична спрямованiсть лiкування на курорт^ сезоннiсть. Цiна пу-^вки санаторiï розраховують множенням цiни одного лiжко-дня на термiн перебування санаторно-курортного лжування. До цiни включаються вироб-нича собiвартiсть, адмiнiстративнi витрати, витрати на збут, витрати, пов'яза-m з основною дiяльнiстю - наданням санаторно-курортних послуг, прибуток для подальшого розвитку санаторш.
Зважаючи на те, що реалiзацiя путiвок здiйснюеться задовго до початку надання санаторно-курортних послуг, у вартост пупвок передбачаються прогнознi показники iнфляцiï в економщ, змiни цiн i тарифiв на енергоносп, послуги стороннiх органiзацiй, на продукти харчування, медикаменти, а та-кож прогнозуеться сума прибутку, необхщна для подальшого розвитку i вирь шення соцiальних питань колективiв санаторпв. К^м того, враховуеться тер-мш функцiонування санаторiïв (сезоннiсть). Для цього в щш санаторно-курортно" послуги передбачаеться покриття експлуатацшних витрат i податко-вих платежiв, здiйснюваних у перюд простою.
Не залежно вщ вибраного методу цiноутворення, кожен iз санаторiïв стикаеться iз такою проблемою, як попит на пупвки у рiзнi сезони. Для цього у санаторно-курортнш сферi використовують цiнову дискримшащю трьох ступенiв, що наочно можна побачити на прикладi санаторiю "Моршинсько-го". Цiнова дискримiнацiя третього ступеня залежить вiд характеру попиту в рiзнi перiоди. У високий сезон санаторш до щни путiвки додае 5 % ïï вартостi (надбавка), а в низький - вщшмае (знижка 5 %). Дискримшащя другого ступеня полягае в тому, що туристичш агентства, як одразу можуть закупити щонайменше 17 пупвок, отримують знижку 10 %, якщо одразу купують 10 пупвок, то знижка 5 %, якщо 7 пупвок - знижка 3 %. Це так зваш оптовi
щни, але юнцевий споживач послуги не може придбати пу^вку за оптовою щною. Таю щни представляють iнтерес тшьки для фiрм-посередникiв або ту-ристичних агентств. До того ж внаслщок реaлiзaцiï путiвок за гуртовими щ-нами кiлькiсть реaлiзовaниx путiвок визначаеться з розрахунку повного тер-мшу путiвки, а також вiдповiдно до графтв за1зду та без порушень встанов-леного грaфiкa передплат. Для фiзичниx осiб, якi хочуть придбати пу^вки для некомерцiйного споживання, застосовуеться перший рiвень дискримша-ци, який полягае в тому, що постшт кшенти, якi щонайменше три останш роки вiдпочивaли у цьому санатори, отримують накопичувальну знижку до 5 % (табл. 1).
Табл. 1. Pi3Hoeudu ipo3Mip знижок до цти peaMÎ3a^ï ipo3Mip 12-ти денно'1
nymieuu санаторЮ "Моршинський ", грн
Вид шмнати Третй ступшь дискримшацй Другий ступшь дискримшацп * Перший стутнь
високий сезон (червень, липень, сер-пень), +5 % низький сезон (жовтень, листопад, лютий, березень), -5 %
10 % 5 % 3 % дискримь нацп ** 5 %
Палата 3-юмнатна "люкс" 2-мюна (7380 грн) 7749 7011 6642 7011 7158,6 7011
Палата 3-к1мнатна "на-твлюкс" 2-м1сна (харчування покращене) (5700 грн) 5985 5415 5130 5415 5529 5415
Палата 2-к1мнат-на'люкс" 2-м1сна (харчування покращене) (5700 грн) 5985 5415 5130 5415 5529 5415
Палата 2-к1мнатна "на-твлюкс" 2-м1сна (харчування покращене) (5040 грн) 5292 4788 4536 4788 4888,8 4788
Палата 1-к1мнатна "люкс" 1-мшна (харчування покращене) (4620 грн) 4851 4389 4158 4389 4481,4 4389
Палата 1-к1мнатна 1-м1сна покращена (харчування покращене) (3660 грн) 3843 3477 3294 3477 3550,2 3477
Палата 1-юмнатна 2-мюна покращена (2700 грн) 2835 2565 2430 2565 2619 2565
* - для туристичних агентств. ** - для постшних кл1енпв.
Заклади сaнaторно-курортноï сфери належать до "багатономенклатур-ного" виробництва, оскшьки вони надають як рiзнi види послуг (проживання, харчування, лжування, додaтковi послуги), так i рiзнi модифшаци однiеï i тiеï ж послуги (проживання з рiзним рiвнем комфортност^. Визначаючи страте-гiю цiноутворення зaклaдiв сaнaторно-курортноï сфери, необxiдно враховува-ти широкий спектр нелшшних схем щноутворення, зокрема "пакетне" та
"комплектне" цшоутворення. Пiд "пакетом" доцiльно розумiти сукупшсть де-кiлькох послуг, якi е комплементарними (взаемодоповнювальними), наприк-лад проживання та лiкування. Попит на щ послуги характеризуеться взаемо-залежнiстю. "Комплектом" е сукупшсть декшькох послуг-субститутiв, попит на як негативно корельований (наприклад, лiкування та додатковi послуги). Стратеги "пакетного" та "комплектного" цшоутворення представлено у табл. 2, де показано, як послуги входять до вщповщно! стратеги, та чи до-цшьно И використовувати у високий чи низький сезон.
Табл. 2. СтратегИ цшоутворення на послуги закладiв _санаторно-курортно'1 сфери_
Стратепя цшоутворення Назва послуг Високий сезон Низький сезон
Чисте комплектування Комплект "проживання + харчування + л1кування + додатков1 послуги *" + -
Змшане комплектування Комплект "Л1кування + додатков1 послуги" - +
Проживання, харчування, лшування, додатков1 послуги (ус послуги прода-ються незалежно одна ввд одно!) - +
Пакетування Пакет "харчування + л1кування" - +
Цшова дискримшащя другого ступеня За обсягами иродаж1в - +
Цшова дискримшащя третього ступеня За р1внем комфорту проживання + +
За якштю харчування + +
*Додатков1 послуги - це додатков1 оздоровч1 програми (програми нех1рурпчно-го коригування ф1гури, зняття втоми, омолодження шк1ри тощо).
Полiтика цiноутворення, сприяючи збiльшенню обсягу наданих послуг одного варiанта проживання, може скоротити рiвень заповнюваностi номерiв iнших категорiй цього ж санаторш. 1ншими словами, якщо постiйнi витрати можуть бути розподiленi серед бшьшо! кiлькостi модифiкацiй послуги "проживання", то прибутковють санаторiю зростае. Це дае змогу зробити висно-вок, що санаторш необхщно побудувати свою дiяльнiсть як продаж сво1х уш-кальних виробничих потужностей, а не як продаж ^е! або шшо! послуги.
Управлiння цiнами здiйснюеться за допомогою внесення змiн у прейскуранти, застережень у контракти, компенсацiй. Шдприемству потрiбно застосовувати методи прогнозування цши санаторно-курортного продукту. Доцiльно застосовувати метод розсшвання, що дае змогу представити прог-нознi оцiнки цiни санаторного продукту, як у сучасний момент часу, так i у вщдалений, а це, своею чергою, дасть змогу рекреацшному пiдприемству розробити перспективну цшову стратегiю, домогтися фшансово! стабшьност й життездатностi.
Висновки. Отже, стратепчш питання цiноутворення вирiшуються з урахуванням основних чинниюв: витрат, попиту i пропозицп. В основi фор-мування цши повинш лежати як витрати на вс обов,язковi функцiональнi складов^ так i закладений рiвень якост послуги, И унiкальнi властивостi.
Подальшi науковi розробки у цьому напрямку полягають у розроблен-нi методу прогнозування попиту на санаторно-курортш послуги, який вивча-тиме вплив цши на його рiвень.
Лггература
1. Козлова М.В. Инновационные стратегии в системе управления качеством и конкурентоспособностью санаторно-курортных и гостиничных организаций / М.В. Козлова // Проблемы современной экономики. - 2007. - № 1(21). - С. 70-77.
2. Ветитиев А.М. Методы ценообразования и потребительская оценка стоимости санаторно-курортных услуг / А.М. Ветитнев, Е. Антощенко // Маркетинг услуг. - 2006. - № 3. - С. 52-56.
3. Кузьмина Н.В. Целесообразность функционально-стоимостного подхода к совершенствованию управления затратами в туризме / Н.В. Кузьмина // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 45. - С. 53-54.
4. Юркова Н.П. Концепщя моделювання системи щноутворення послуг на пщ-приемствах санаторно-курортно'1 сфери / Н.П. Юркова // Модели управления в рыночной экономике : сб. науч. ст. - Донецк : Изд-во ДонНУ, 2007. - № 10. - С. 275-282.
5. Инвестиционные проблемы предприятий : монография / под ред. С.П. Наливайчен-ко. - Симферополь : ООО "ДиАйПи", 2007. - 256 с.
Шкварчук Л.А., Гураль Н.И. Эффективность применения методов ценообразования в санаторно-курортной сфере
Рассмотрены основные виды методов ценообразования в санаторно-курортной сфере и определены оптимальные из них. На основе проведенного анализа методов ценообразования учреждений санаторно-курортной сферы определены принципы формирования цен на услуги санаториев. Обоснована целесообразность использования смешанных нелинейных схем ценообразования. Рассмотрен механизм определения оптимальных объемов предоставления услуг, которые отличаются по ступени комфортности проживания и питания.
Ключевые слова: методы ценообразования, формирования цены, затратный метод, полезность услуги, функциональные составляющие услуги, экспертные методы ценообразования.
Shkvarchuk L.A., Hural N.I. The effectiveness of pricing methods in the spa area
The main types of pricing methods in the spa area, and determines the optimal one. Based on the analysis of pricing techniques facilities spa areas defined pricing principles for services of health resorts. The necessity of using mixed linear pricing scheme. The mechanism of determining the optimal volume of services, which differ in foot comfort food and accommodation.
Keywords: methods of pricing, pricing, cost method, the usefulness of services, functional components of service, expert methods of pricing.
УДК65.012.8:33(477) Ст. викл. Н.В. Наконечна-Львiвський ДУВС
ТЕНДЕНЦП 1НДИКАТОР1В Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Висвгглено актуальш проблеми соцiально-економiчного розвитку суспшьства, здшснено мошторинг i проведено контроль за досягненням цшей безпеки на макро-рiвнi. Дослщжено стан фшансово! безпеки за певними й показниками - шдикаторами.
Ключов1 слова: економiчна безпека держави, фшансова безпека держави, шди-катори фшансово! безпеки.
Постановка проблеми. Проблеми сощально-економ1чного розвитку суспшьства, мошторинг \ контроль за досягненням цшей безпеки на макрор1в-т та управлшня цим процесом потребують ч1ткого визначення ключових принцишв. Стан економ1чно! безпеки е головним критер1ем оцшки ефектив-
