CC BY
9
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
Оргаызаця автономного навчання припускае, що викладач мае спецальы знання й умння, знае, який р1вень автономносл з урахуванням його особистих умЫь, досвщу посильний йому самому; тзна-вальы й емоцйы характеристики студенлв, Тхы умЫня й ставлення до автономного навчання; розум1е принципи, як1 лежать в основ! теори автономносл навчання, та особливосл Тх реал^аци в практик ви-кладання; вм1е скеровувати роботу колективу студенлв, кожен з яких бере активну участь в ухвалены р1шень; використовуе р1зы види та прийоми роботи, р1зы навчалы-м матерели; спостер1гае за досяг-ненням кожного студента й допомагас йому формувати особистий стиль навчання; пщтримус в студентов! почуття устху й бажання вчитися.
Успшному опануванню ¡ноземноТ мови сприяс виконання таких умов:
1) пщхщ до навчання як процесу здобуття знань; 2) створення в ход1 навчання ситуацм, як1 став-лять студента перед потребою самослйно вибрати, що \ як сказати; 3) видтення студентов! в кожний окремий момент навчального процесу потр1бного йому часу; 4) опора на педагопку ствроб1тництва.
На сучасному етат в практиц навчання ¡ноземноТ мови у вищому навчальному закпад1 застосову-ють р1зы модел1 педагопчноТ взасмоди викладача \ студента, виб1р яких залежить вщ того, як вир1шу-сться суперечнють м1ж внутршньою незалежнютю студента \ одночасною його зовышньою залежню-тю вщ викладача. Отже, можна видтити таю модел1 педагопчноТ взасмоди:
Авторитарна, суб'сктно-об'сктна (Б -О)
Особислсно зор1снтована, суб'сктно-об'сктна (Б - Б)
1ндивщуально ор1ентована, об'ектно-суб'ектна безпосередня (О - Б) \ опосередкована (О - Б)
Самоор1снтуюча, суб'сктна (Б)
Таким чином, вщповщно до моделей педагопчноТ взасмоди в Тхньому зв'язку з особливостями ви-явлення автономносл студента, можемо видтити таю види автономи: обмежену, нап1вавтоном1ю, час-тково обмежену \ повну. Остання найпослщовыше реалЬусться в самоор1ентовнм модел1 педагопчноТ взасмоди. Вщдаючи належне автономи учЫня, вщзначимо, що доцтьною е система навчання зм1ша-ного характеру.
УДК 378.126:61
ПРО П0Л1ПШЕННЯ БАЗОВОГО Р1ВНЯ ПЕДАГ0Г1ЧН01 I МЕТОДИЧНО! П1ДГ0Т0ВКИ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА.
Золотоус М.М.
Кафедра ¡ноземних мов з латинською мовою та медичною термшолопею
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Педагопчна практика колектив1в кафедр щоденно ставить викпадач^ перед необхщнютю вир1шен-ня низки методичних питань, пов'язаних з пщготовкою \ проведениям лекцм, практичних занять та складенням матер1ал1вдля Тхнього методичного забезпечення.
Ц1 питання часлше виршуються на основ! кафедральних методичних традицм, причому Тхне вирь шення здебтьшого лягас на молодих викпадачв, як1 мають добру пщготовку з1 спец1альносл, але не мають достатнього досвщу з педагопки, психологи та методики викладання. Окр1м цього, \ пщходи до цих питань на рЬних кафедрах е неоднозначними.
Слщ придтяти достатньо уваги щодо полтшення навчально-методичноТ роботи з1 студентами за рахунок ммдисциплмарноТ ¡нтеграцита обмЫудосвщу м1ж колективами кафедр.
Пщготовка \ проведения лекцм, практичних, семЫарських занять, складання до них методичних розробок вимагас в1д викпадачв певноТ системи професмних психолого-педагопчних знань, навичок, вмшь, що вщповщають сучасним вимогам педагопчноТ дтльносл.
У цм систем! необхщно видтити основну и частину, що визначае необхщний базовий р1вень педагопчноТ \ методично!' пщготовки сучасного викладача.
Ця частина включас в себе систему методичних умЫь, що забезпечують педагопчно \ психолопчно грамотну оргаызац1ю навчального процесу на р^них його етапах. До них можна вщнести вммня:
- визначати актуальысть навчальноТ теми, и профеайну значимють, створити позитивну мотива-цю щодо ТТ вивчення;
- визначити навчальну мету лекцм, практичних занять;
- визначити завдання, пов'язаы з розвитком професмно-важливих якостей особистосл;
- здмснити вщб1р змюту, навчального матер1алу для лекцм \ практичних занять на основ! голо-вних критерпв предмета;
- здмснювати широку ммдисциплЫарну ¡нтеграц1ю;
Том 6, Выпуск 4
169
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
- скласти навчалы-м ¡нструктивы матерели, ор1ентоваы карти, профеайы алгоритми для вщпра-цювання знань \ вмЫь, навичок та оргаызаци самослйноТ роботи студенлв;
- моделювати професмы ситуаци, використовуючи р1зн1 методичы пщходи для дослщження поставлено! мети.
Сучасний п1дх1д до проблеми викладання фундаментальних дисциплн передбачае створення ба-зово1 системи педагопчноТта методичнихзнань \ вмЫь, яка забезпечуе:
- розвиток сучасного методичного мислення викладач1в, щодозволяе виршувати нов1 проблеми \ питания вищоТ медичноТ осв1ти;
- оволодння психолого-педагопчними законом^ностями професмноТ пщготовки спец1алюта ме-дичного профтю;
- оволодння сучасним арсеналом форм, метода \ засоб1в навчання, що охоплюе вс1 сторони \ стан професмноТ пщготовки медичного працвника.
Пщвищення ефективносл навчального процесу можна досягти за рахунок оптимальних умов для роботи студенев, розробки та впровадження комп'ютерних програм навчального \ контрольного титв, а також стандарте комп'ютерного контролю знань.
Доцтьно використати розробку власних навчальних плаыв з кожноТ спецальносл, ор1ентованих на фундаментал1зац1ю знань та посилення гумаызаци медичноТ осв1ти.
Пщготовка медика повинна бути зор1ентованою на прюритеты проблеми охорони здоров'я в краТы та на напрями виршення цих проблем через певы реформаторсью дм в медичнм галузк
УДК 378.147-1/-9:61
Д1ЯЛЬН1СН0-0Р1ЕНТ0ВАНЕ НАВЧАННЯ 1Н03ЕМН1Й М0В1 У МЕДИЧНИХ ВНЗ
Костенко В.Г.
Кафедра ¡ноземних мов з латинською мовою та медичною термЫолопею
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Знания ¡ноземних мов е важливою передумовою для особистих, культурних, професмних та еко-номнних контаклв. Зростаюч1 потреби у спткуваны та ствпрац м1ж краТнами \ людьми з р^ними мов-ними та культурними традиц^ми, змЫи осв1тых концепцм, перехщ вщ традицмних форм навчання до пошуку нових, ефективыших вимагають суттевих змш у пщход1 до викладання, перегляду цтей, змю-ту, метода та осв1тых технолопй навчання ¡ноземним мовам у вищих навчальних закладах. У вщповь дносл з Нацюнальною доктриною розвитку осв1ти в УкраТы система неперервноТ мовноТ осв1ти мае забезпечити можливють практичного володЫня хоча б одыею ¡ноземною мовою, що передбачае опа-нування л1нгв1стичним компонентом мови у нерозривному поеднаны з соцюл1нгв1стичним компонентом та прагматичною ефективн1стю. Це повнютю узгоджусться з Загальносвропейськими рекомендации, за якими "користувач1 мови - це члени сусптьства, як1 мають виконувати певы завдання у певних умовах, специфнному оточены та в окремм сфер1 дтльносл ¡, завдяки реал^аци комункатив-них мовленнсвих компетенцм, досягати бажаного результату" [34, 1]. Як свщчить в1тчизняний та зарубаний досвщ, дтльнюно-ор1ентований п1дх1д у навчаны ¡ноземнм мов1 у ВНЗ е найбтьш оптималь-ним для досягнення таких цтей як комункативна компетенц1я, соц1альна вщповщнють та прийнят-нють.
При д1яльнюно-ор1ентованому пщход1 заняття з ¡ноземноТ мови розглядасться як д1яльнлсть сптку-вання. Це передбачае вщмову вщ домЫування на заняттях формальних мовних вправ на користь д1я-льнюно-та ¡нтелектуально-ор1ентованих завдань, як1 дають змогу вивчати ¡ноземну мову як скарбницю культури та соцюкультурноТ ¡нформаци, як основний зааб ммкультурного спткування. При цьому навчання повинне будуватися переважно на завданнях, як1 б моделювали реальний цтюний контекст спткування, його ¡нтерактивний характер, сприяли б п1знавально-коп-мтивному розвитку (процеси пошуку та вщбору ¡нформаци, и анал^у, опису, пор1вняння, зютавлення, пояснения, узагальнення тощо), формували б психолЫгвютичы мехаызми мисленнево-мовленневоТ дтльносл, продукування та сприймання ¡ншомовного повщомлення. РеалЬацт цих завдань передбачае професмну пщготовку та перепщготовку викладач1в ¡ноземних мов у плаы оволодння ними необхщним професмно-комункативним рольовим репертуаром, наявнють вщповщних навчальних засоб1в. До того ж стислий курс ¡ноземноТ мови у медичному ВНЗ (140 - 170 навчальних годин) вносить своТ корективи у програ-му, висуваючи як найактуалы-мшу проблему ¡нтенсифкацю викладання. При цьому викпадачам доводиться враховувати рЬний р1вень мовноТ пщготовки студенлв, долати Тхне ставлення до предмета як додругорядного та необов'язкового, сприяти пщвищенню мотиваци у оволодны ¡ноземною мовою.
