CC BY
8
В1СНИК УкралиcbKo'i медично'1 стоматолопчноУ академл'
яюсть завдання, потроху просуватися до свое!' мети. 3 ¡ншого боку, впевненють у соб1 може призвести до ¡гнорування чужоТдумки або настанови. Це говорить про те, що людина повинна постмно вщчувати за своею спиною чиесь пщштовхування до позитивних або негативних вчинюв. Але, ¡нод1 слщ спира-тися на попередниюв, на поради тих, хто ¡снуе поряд. Зараз усе менше в людей виникае бажання спт-кування з друзями, сусщами. Це вщбуваеться не ттьки тому, що ми не хочемо обтяжувати когось сво-1ми проблемами, але ще й тому, що дектька раз1в в житт1 майже кожна людина жалкувала у певний момент про те, що майже незнайомм людны видала щось потасмне, особисте. У нас виникае жах сп1-лкування. Краще "вщдати" своТ почуття розвагам на комп'ютер1 чи гральним автоматам, ыж займатися самоанал^ом, спрямовуючи своТ думки у саредину самого себе.
1з усього вищенаписаного можна зробити такий висновок: чим невпевнеыша людина у соб1, тим сприятлив1шою вона е для впливу оточення, тим легше вщ не!' вимагати пщкорення, керуючи и вчин-ками та помислами. Потр1бно завжди прислухатися до думок та порад ¡нших людей, але наслщувати чи ы чуж1 правила та поради кожна людина мае вир1шувати самостмно, дов1ряючи соб1, своТм бажан-ням та навичкам.
УДК 378.147=371.32
ДО ПРОБЛЕМИ П0Л1ПШЕННЯ САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ 1Н03ЕМНИХ МОВ
Демченко Н.М.
Кафедра ¡ноземних мов, латинськоТ мови та медичноТ термЫологп
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проблеми удосконалення та реформування вищоТ освти i науки як найд1ев1ших чинниюв розвитку сусптьства завжди знаходяться у центр! уваги нацюнальних та м1жнародних ¡нституцм. Важливим етапом у створены яюсно новоТ системи осв1ти в Gßponi е и розбудова на единих загальноевропейсь-ких методологии их та технолопчних засадах.
Одыею з передумов входження УкраТни до единого европейського та св1тового осв1тнього простору е запровадженняв систему вищоТ осв™ держави СвропейськоТ кредитно-трансферноТ системи, що функцюнуе на ¡нституцюнальному, регюнальному, нацюнальному та европейському рвнях i е кпючо-вою вимогою БолонськоТ декпараци 1999р.
Педагопчы технологи кредитно-модульноТ системи передбачають, що в центр! навчального проце-су знаходиться студент, перевага надаеться активнвм методам навчання, пщготовка студенев вщбу-ваеться за ¡ндивщуальними навчальними планами, збтьшуеться частка самостмноТ роботи студенев, що здмснюеться пщ контролем викладачв.
Сучасна концепц1я навчання ¡ноземних мов розвиваеться в гуманютичному напрям^ пов'язаному з новими пщходами до визначення змюту, стратепй, 3aco6iB. Оновлення педагопчноТ й методично! норм треба розпочинати насамперед з переосмислення Mipn свободи студента у вибор1 змюту, стратепй, 3aco6iB навчання. 1ншими словами, йдеться про значения пщвищення вщповщапьност1 студента за хщ i результати засвоення ¡ноземноТ мови.
3 реал1зац1ею здатност1 людини до автономного навчання пов'язують можпивють значного пщви-щення ефективност1 навчання ¡ноземноТмови.
Поняття "автономт" розглядаеться як альтернатива традицмному навчанню ¡ноземно!' мови, хоча не заперечуеться той факт, що воно мае елемент самостмност1 в poöoTi як в аудитори, так i вдома, але Mipa uiei самостмност1 набагато нижча, ыж за автономного учння.
У традицмному навчальному процеа також е елементи автономи студенев, хоча переважно вона обмежуеться невеличким вщтинком часу, конкретним видом д1яльност1, вправою. Ор1ентований на студента навчальний процес припускае, що студенти визначають мету й завдання своеТ дтльност1, вщбирають потр1бний матерел, користуючись р1зними джерелами, планують змют своеТ дтльност1 i здмснюють и, досягаючи потр1бного результату. При цьому певний рвень автономи е обов'язковою умовою устшноТ дтльностк Ефективысть навчання тим вища, чим бтьше ситуацт стимулюе студен-TiB до втьного спткування. 1ншими словами, автономне навчання послщовыше opieHTye студенев на самостмну роботу.
Умови для оргаызаци автономного навчання вкпючають два основних моменти: 1) психолопчну го-товн1сть студенев до такого навчання i готовнють та бажання викладача оргаызувати й направляти дтльнють своТх студенев; 2) здатнють студенев дтти вщповщно до внутршых мотива i мети та здат-HicTb викладача створити умови для автономного навчання й правильно визначити свое мюце у цьому процеск Забезпечення цих умов - справа непроста.
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
Оргаызаця автономного навчання припускае, що викладач мае спецальы знання й умння, знае, який р1вень автономносл з урахуванням його особистих умЫь, досвщу посильний йому самому; тзна-вальы й емоцйы характеристики студенлв, Тхы умЫня й ставлення до автономного навчання; розум1е принципи, як1 лежать в основ! теори автономносл навчання, та особливосл Тх реал^аци в практик ви-кладання; вм1е скеровувати роботу колективу студенлв, кожен з яких бере активну участь в ухвалены р1шень; використовуе р1зы види та прийоми роботи, р1зы навчалы-м матерели; спостер1гае за досяг-ненням кожного студента й допомагас йому формувати особистий стиль навчання; пщтримус в студентов! почуття устху й бажання вчитися.
Успшному опануванню ¡ноземноТ мови сприяс виконання таких умов:
1) пщхщ до навчання як процесу здобуття знань; 2) створення в ход1 навчання ситуацм, як1 став-лять студента перед потребою самослйно вибрати, що \ як сказати; 3) видтення студентов! в кожний окремий момент навчального процесу потр1бного йому часу; 4) опора на педагопку ствроб1тництва.
На сучасному етат в практиц навчання ¡ноземноТ мови у вищому навчальному закпад1 застосову-ють р1зы модел1 педагопчноТ взасмоди викладача \ студента, виб1р яких залежить вщ того, як вир1шу-сться суперечнють м1ж внутршньою незалежнютю студента \ одночасною його зовышньою залежню-тю вщ викладача. Отже, можна видтити таю модел1 педагопчноТ взасмоди:
Авторитарна, суб'сктно-об'сктна (Б -О)
Особислсно зор1снтована, суб'сктно-об'сктна (Б - Б)
1ндивщуально ор1ентована, об'ектно-суб'ектна безпосередня (О - Б) \ опосередкована (О - Б)
Самоор1снтуюча, суб'сктна (Б)
Таким чином, вщповщно до моделей педагопчноТ взасмоди в Тхньому зв'язку з особливостями ви-явлення автономносл студента, можемо видтити таю види автономи: обмежену, нап1вавтоном1ю, час-тково обмежену \ повну. Остання найпослщовыше реалЬусться в самоор1ентовнм модел1 педагопчноТ взасмоди. Вщдаючи належне автономи учЫня, вщзначимо, що доцтьною е система навчання зм1ша-ного характеру.
УДК 378.126:61
ПРО П0Л1ПШЕННЯ БАЗОВОГО Р1ВНЯ ПЕДАГ0Г1ЧН01 I МЕТОДИЧНО! П1ДГ0Т0ВКИ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА.
Золотоус М.М.
Кафедра ¡ноземних мов з латинською мовою та медичною термшолопею
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Педагопчна практика колектив1в кафедр щоденно ставить викпадач^ перед необхщнютю вир1шен-ня низки методичних питань, пов'язаних з пщготовкою \ проведениям лекцм, практичних занять та складенням матер1ал1вдля Тхнього методичного забезпечення.
Ц1 питання часлше виршуються на основ! кафедральних методичних традицм, причому Тхне вирь шення здебтьшого лягас на молодих викпадачв, як1 мають добру пщготовку з1 спец1альносл, але не мають достатнього досвщу з педагопки, психологи та методики викладання. Окр1м цього, \ пщходи до цих питань на рЬних кафедрах е неоднозначними.
Слщ придтяти достатньо уваги щодо полтшення навчально-методичноТ роботи з1 студентами за рахунок ммдисциплмарноТ ¡нтеграцита обмЫудосвщу м1ж колективами кафедр.
Пщготовка \ проведения лекцм, практичних, семЫарських занять, складання до них методичних розробок вимагас в1д викпадачв певноТ системи професмних психолого-педагопчних знань, навичок, вмшь, що вщповщають сучасним вимогам педагопчноТ дтльносл.
У цм систем! необхщно видтити основну и частину, що визначае необхщний базовий р1вень педагопчноТ \ методично!' пщготовки сучасного викладача.
Ця частина включас в себе систему методичних умЫь, що забезпечують педагопчно \ психолопчно грамотну оргаызац1ю навчального процесу на р^них його етапах. До них можна вщнести вммня:
- визначати актуальысть навчальноТ теми, и профеайну значимють, створити позитивну мотива-цю щодо ТТ вивчення;
- визначити навчальну мету лекцм, практичних занять;
- визначити завдання, пов'язаы з розвитком професмно-важливих якостей особистосл;
- здмснити вщб1р змюту, навчального матер1алу для лекцм \ практичних занять на основ! голо-вних критерпв предмета;
- здмснювати широку ммдисциплЫарну ¡нтеграц1ю;
Том 6, Выпуск 4
169
