CC BY
18
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ МЕДИЦИНИ ТА ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩ1Й МЕДИЧН1Й ШКОЛ1
УДК 616-008.9-092.:615.916
Д0В1РА ДО СЕБЕ - ЯК ПСИХ0Л0Г1ЧНИЙ ФЕНОМЕН 1СНУВАННЯ ЛЮДИНИ
Веремей С.А.
Кафедра фтософп, сусптьних наук, украшознавства та украТнськоТ мови
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Актуальним питаниям е вивчення довфи до себе в зв'язку з поняттям "самосвщомють". Самосвщо-MicTb визначаеться як усвщомлення людиною себе як ¡ндивщуальност1, що вщбувасться за допомогою зд1бност1, яка дозволяе людиы зробити влао-ii думки, емоцмы стани, дм i вщносини, взагал1 себе предметом спецального розгляду (анал^у i оцшки), практичного перетворення. Отже, довфа до себе може розглядатись як рефлексивний стан самосвщомост1, такий, що дозволяе людны усвщомити себе як цннють i, зайнявши певну ц1нн1сну позицю стосовно себе, будувати власнужиттсву стратепю.
"Внаслщок Bipn в себе ми усвщомлюемо власне ¡снування i суть власноТ особистост1 як визначену протягом усього життя, незважаючи на pi3Hi обставини та мнливють почуттв, ¡нтереав та суджень". Ослабления Bipn в себе викпикае почуття меншовартост1, внутршньоТ слабкост1 власного "я", викпи-кас бажання покладатися в усьому на ¡нших. Завдяки Bipi в себе людина створюс ц1л1сну i зрозумту картину св1ту, що допомагас Тй визначити власне мюце в житт1 та подолати власну тривожнють та не-впевнеысть, почувати себе психолопчно комфортно.
Не кожна людина може самоусвщомити та широко визнати своТ комплекси. Чому? Тому що це ¡HOfli означас признати свою слабость, невпевнеысть. Якщо спробувати дослщити цей феномен, то можна засвщчити:
1. 10-ти р1чна дитина почувас себе "не в своТй тар1лц1" при спткуваны з однол1тками тому, що вона погано вдягнена, не граеться поцупленою в MaTepi косметикою i взагал1 виглядас не так, якуск
2. Пщлток "комплексус" вщ того, що в нього в родиы якюь проблеми, не мае грошей в достатнм Ki-лькост1 або тому, що вважас себе "нижчим" в1д друзв, як1 вщдають перевагу мобтьному зв'язку чи Internet, ыж спткуванню 3i своТм старим, перевфеним товарищем.
3. Молода людина вважас себе невпевненою не тому, що вона чогось не знае та не BMic, а тому що не мае кому замовити за неТ десь сл1вце. Вона бачить, що в нашому житт1 не потр1бно 5-6 poKiB здобу-вати вищу осв1ту, якщо працювати можна на базара де р1вень осв™ не мае некого значения, а усе залежить вщ випадку.
4. Люди середнього BiKy страждають не вщ перевтоми вщ роботи, а вщ безроб1ття та невпевненост1 в завтрашньому днк Нема гарантп права на працю Hi в кого, потр1бно самим шукати co6i застосування i думати про майбутне.
5. Люди похилого BiKy на УкраТы вже майже Hi про що не мр1ють, живуть сьогодышым днем. Це колись вщкладалися кошти на CTapicTb, зараз психолопчна та економнна стабтьнють людей залежить ттьки вщ минулих надбань i сьогодышньоТ пеней.
Зрозумто, можна не погодитися з единими песимютичними висновками. Можливо, кожна людина в pi3HOMy Biui самостмно проходить через певний вщбф, роблячи для себе якють висновки. Але якщо, пройшовши етап формування та розвитку, ми втрачаемо Bipy в майбутне, то це вже не ттьки провина кожноТ конкретноТ людини, але й проблема усього сусптьства.
Впевнен1сть у co6i - переживания людиною своТх можливостей як адекватних тим завданням, як1 перед нею стоять в життя, так i тим, як1 вона перед собою ставить сама. Якщо людина почуваеться впевненою в co6i це, з одного боку, дозволяе Тй самостмно, правильно чи неправильно виршувати
Том 6, Выпуск 4
167
В1СНИК УкралиcbKo'i медично'1 стоматолопчноУ академл'
яюсть завдання, потроху просуватися до свое!' мети. 3 ¡ншого боку, впевненють у соб1 може призвести до ¡гнорування чужоТдумки або настанови. Це говорить про те, що людина повинна постмно вщчувати за своею спиною чиесь пщштовхування до позитивних або негативних вчинюв. Але, ¡нод1 слщ спира-тися на попередниюв, на поради тих, хто ¡снуе поряд. Зараз усе менше в людей виникае бажання спт-кування з друзями, сусщами. Це вщбуваеться не ттьки тому, що ми не хочемо обтяжувати когось сво-1ми проблемами, але ще й тому, що дектька раз1в в житт1 майже кожна людина жалкувала у певний момент про те, що майже незнайомм людны видала щось потасмне, особисте. У нас виникае жах сп1-лкування. Краще "вщдати" своТ почуття розвагам на комп'ютер1 чи гральним автоматам, ыж займатися самоанал^ом, спрямовуючи своТ думки у саредину самого себе.
1з усього вищенаписаного можна зробити такий висновок: чим невпевнеыша людина у соб1, тим сприятлив1шою вона е для впливу оточення, тим легше вщ не!' вимагати пщкорення, керуючи и вчин-ками та помислами. Потр1бно завжди прислухатися до думок та порад ¡нших людей, але наслщувати чи ы чуж1 правила та поради кожна людина мае вир1шувати самостмно, дов1ряючи соб1, своТм бажан-ням та навичкам.
УДК 378.147=371.32
ДО ПРОБЛЕМИ П0Л1ПШЕННЯ САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ 1Н03ЕМНИХ МОВ
Демченко Н.М.
Кафедра ¡ноземних мов, латинськоТ мови та медичноТ термЫологп
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проблеми удосконалення та реформування вищоТ освти i науки як найд1ев1ших чинниюв розвитку сусптьства завжди знаходяться у центр! уваги нацюнальних та м1жнародних ¡нституцм. Важливим етапом у створены яюсно новоТ системи осв1ти в Gßponi е и розбудова на единих загальноевропейсь-ких методологии их та технолопчних засадах.
Одыею з передумов входження УкраТни до единого европейського та св1тового осв1тнього простору е запровадженняв систему вищоТ осв™ держави СвропейськоТ кредитно-трансферноТ системи, що функцюнуе на ¡нституцюнальному, регюнальному, нацюнальному та европейському рвнях i е кпючо-вою вимогою БолонськоТ декпараци 1999р.
Педагопчы технологи кредитно-модульноТ системи передбачають, що в центр! навчального проце-су знаходиться студент, перевага надаеться активнвм методам навчання, пщготовка студенев вщбу-ваеться за ¡ндивщуальними навчальними планами, збтьшуеться частка самостмноТ роботи студенев, що здмснюеться пщ контролем викладачв.
Сучасна концепц1я навчання ¡ноземних мов розвиваеться в гуманютичному напрям^ пов'язаному з новими пщходами до визначення змюту, стратепй, 3aco6iB. Оновлення педагопчноТ й методично! норм треба розпочинати насамперед з переосмислення Mipn свободи студента у вибор1 змюту, стратепй, 3aco6iB навчання. 1ншими словами, йдеться про значения пщвищення вщповщапьност1 студента за хщ i результати засвоення ¡ноземноТ мови.
3 реал1зац1ею здатност1 людини до автономного навчання пов'язують можпивють значного пщви-щення ефективност1 навчання ¡ноземноТмови.
Поняття "автономт" розглядаеться як альтернатива традицмному навчанню ¡ноземно!' мови, хоча не заперечуеться той факт, що воно мае елемент самостмност1 в poöoTi як в аудитори, так i вдома, але Mipa uiei самостмност1 набагато нижча, ыж за автономного учння.
У традицмному навчальному процеа також е елементи автономи студенев, хоча переважно вона обмежуеться невеличким вщтинком часу, конкретним видом д1яльност1, вправою. Ор1ентований на студента навчальний процес припускае, що студенти визначають мету й завдання своеТ дтльност1, вщбирають потр1бний матерел, користуючись р1зними джерелами, планують змют своеТ дтльност1 i здмснюють и, досягаючи потр1бного результату. При цьому певний рвень автономи е обов'язковою умовою устшноТ дтльностк Ефективысть навчання тим вища, чим бтьше ситуацт стимулюе студен-TiB до втьного спткування. 1ншими словами, автономне навчання послщовыше opieHTye студенев на самостмну роботу.
Умови для оргаызаци автономного навчання вкпючають два основних моменти: 1) психолопчну го-товн1сть студенев до такого навчання i готовнють та бажання викладача оргаызувати й направляти дтльнють своТх студенев; 2) здатнють студенев дтти вщповщно до внутршых мотива i мети та здат-HicTb викладача створити умови для автономного навчання й правильно визначити свое мюце у цьому процеск Забезпечення цих умов - справа непроста.
