Діяльнісно-оріентоване навчання іноземній мові у медичних ВНЗ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи

- скласти навчалы-м ¡нструктивы матерели, ор1ентоваы карти, профеайы алгоритми для вщпра-цювання знань \ вмЫь, навичок та оргаызаци самослйноТ роботи студенлв;

- моделювати професмы ситуаци, використовуючи р1зн1 методичы пщходи для дослщження поставлено! мети.

Сучасний п1дх1д до проблеми викладання фундаментальних дисциплн передбачае створення ба-зово1 системи педагопчноТта методичнихзнань \ вмЫь, яка забезпечуе:

- розвиток сучасного методичного мислення викладач1в, щодозволяе виршувати нов1 проблеми \ питания вищоТ медичноТ осв1ти;

- оволодння психолого-педагопчними законом^ностями професмноТ пщготовки спец1алюта ме-дичного профтю;

- оволодння сучасним арсеналом форм, метода \ засоб1в навчання, що охоплюе вс1 сторони \ стан професмноТ пщготовки медичного працвника.

Пщвищення ефективносл навчального процесу можна досягти за рахунок оптимальних умов для роботи студенев, розробки та впровадження комп'ютерних програм навчального \ контрольного титв, а також стандарте комп'ютерного контролю знань.

Доцтьно використати розробку власних навчальних плаыв з кожноТ спецальносл, ор1ентованих на фундаментал1зац1ю знань та посилення гумаызаци медичноТ осв1ти.

Пщготовка медика повинна бути зор1ентованою на прюритеты проблеми охорони здоров'я в краТы та на напрями виршення цих проблем через певы реформаторсью дм в медичнм галузк

УДК 378.147-1/-9:61

Д1ЯЛЬН1СН0-0Р1ЕНТ0ВАНЕ НАВЧАННЯ 1Н03ЕМН1Й М0В1 У МЕДИЧНИХ ВНЗ

Костенко В.Г.

Кафедра ¡ноземних мов з латинською мовою та медичною термЫолопею

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Знания ¡ноземних мов е важливою передумовою для особистих, культурних, професмних та еко-номнних контаклв. Зростаюч1 потреби у спткуваны та ствпрац м1ж краТнами \ людьми з р^ними мов-ними та культурними традиц^ми, змЫи осв1тых концепцм, перехщ вщ традицмних форм навчання до пошуку нових, ефективыших вимагають суттевих змш у пщход1 до викладання, перегляду цтей, змю-ту, метода та осв1тых технолопй навчання ¡ноземним мовам у вищих навчальних закладах. У вщповь дносл з Нацюнальною доктриною розвитку осв1ти в УкраТы система неперервноТ мовноТ осв1ти мае забезпечити можливють практичного володЫня хоча б одыею ¡ноземною мовою, що передбачае опа-нування л1нгв1стичним компонентом мови у нерозривному поеднаны з соцюл1нгв1стичним компонентом та прагматичною ефективн1стю. Це повнютю узгоджусться з Загальносвропейськими рекомендации, за якими "користувач1 мови - це члени сусптьства, як1 мають виконувати певы завдання у певних умовах, специфнному оточены та в окремм сфер1 дтльносл ¡, завдяки реал^аци комункатив-них мовленнсвих компетенцм, досягати бажаного результату" [34, 1]. Як свщчить в1тчизняний та зарубаний досвщ, дтльнюно-ор1ентований п1дх1д у навчаны ¡ноземнм мов1 у ВНЗ е найбтьш оптималь-ним для досягнення таких цтей як комункативна компетенц1я, соц1альна вщповщнють та прийнят-нють.

При д1яльнюно-ор1ентованому пщход1 заняття з ¡ноземноТ мови розглядасться як д1яльнлсть сптку-вання. Це передбачае вщмову вщ домЫування на заняттях формальних мовних вправ на користь д1я-льнюно-та ¡нтелектуально-ор1ентованих завдань, як1 дають змогу вивчати ¡ноземну мову як скарбницю культури та соцюкультурноТ ¡нформаци, як основний зааб ммкультурного спткування. При цьому навчання повинне будуватися переважно на завданнях, як1 б моделювали реальний цтюний контекст спткування, його ¡нтерактивний характер, сприяли б п1знавально-коп-мтивному розвитку (процеси пошуку та вщбору ¡нформаци, и анал^у, опису, пор1вняння, зютавлення, пояснения, узагальнення тощо), формували б психолЫгвютичы мехаызми мисленнево-мовленневоТ дтльносл, продукування та сприймання ¡ншомовного повщомлення. РеалЬацт цих завдань передбачае професмну пщготовку та перепщготовку викладач1в ¡ноземних мов у плаы оволодння ними необхщним професмно-комункативним рольовим репертуаром, наявнють вщповщних навчальних засоб1в. До того ж стислий курс ¡ноземноТ мови у медичному ВНЗ (140 - 170 навчальних годин) вносить своТ корективи у програ-му, висуваючи як найактуалы-мшу проблему ¡нтенсифкацю викладання. При цьому викпадачам доводиться враховувати рЬний р1вень мовноТ пщготовки студенлв, долати Тхне ставлення до предмета як додругорядного та необов'язкового, сприяти пщвищенню мотиваци у оволодны ¡ноземною мовою.

Актуалып проблеми сучасноУ медицини

Як вщомо, бтьшють реальних комункативних ситуацм передбачае змшаы типи мовленнсвоТ дт-лы-юст (сприймання, продукцт (усна/ писемна), ¡нтеракц1я), тому ми цтком подтясмо погляди тих методиств, як1 вважають, що дорослу аудитор^ слщ навчати уам видам мовленнсвоТ дтльност1 па-ралельно та у взаемозв'язку одне з одним. Проте, з урахуванням загалом не досить високого р1вня мовно1 пщготовки студент!в, для того, щоб перейти до активних, творчих, пошукових форм тзнаваль-но1 та навчальноТ д1яльност1, як1 б моделювали реалы-м ситуаци спткування, потр1бно, насамперед, зосередити зусилля на такому важливому завданы як навчання читанню ¡ноземною мовою. Для того, щоб читати ¡ншомовну л1тературу, студент повинен волод1ти певним обсягом лексичного та граматич-ного матер1алу, тобто певною мовною компетенцию. Тому важливо розробити таку систему завдань для навчання читанню, яка б забезпечила послщовний перехщ вщ безпосереднього розумння тексту до його проблемного обговорення та в1дбиття цих проблем на особистють самого студента у процеа колективноТ взасмодп. Варто звернути особливу увагу на матерели для читання: перш за все, це по-вины бути тексти, тобто прагматично зумовлеы одиниц комункаци, як1 е цтюними, завершеними з точки зору смислу системними утвореннями; по-друге, тексти повины бути неоднотипними, напри-клад, неадаптованими автентичними, адаптованими, вщ1браними, градуйованими вщповщно до до-свщу, ¡нтереав та характеристик студента. У змютовому план1 матерел для читання повинен бути т-знавально значимим завдяки новизы ¡нформаци, новому висв1тленню вщомих факт1в тощо, за р1внем складност1 вщповщати р1вню наявних знань та ¡нтелектуальних можливостей студенев; бути р^ними функцюнально \ жанрово (стаття, резюме, ¡сторт хвороби, заявка на грант). Тексти повины мютити граматичы конструкций слова, як1 релеванты потребам учыв та е одиницями високочастотного вжитку, як широкого загального, так \ обмежених тематичних сфер. Створення серп р^номаытних проблемних завдань до опрацьованих текс^в заохочус студенев до висловлення власних думок, сприяе форму-ванню критичного ставлення до прочитаного чи почутого. Адже коли стикаються рЬномаыты погляди, пропонуються р^номаыты вереи виршення поставлених проблем, то, природно, виникас потреба у спткуваны.

УДК 378.147-322.661

0РГАН13АЦ1Я ТА ПРОВЕДЕНИЯ САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ СТУДЕНТ1В П1Д КЕР1ВНИЦТВ0М ВИКЛАДАЧА

Лобач Н.В

Кафедра медичноТ 61ологИ", медичноТ \ бюлопчноТ ф1зики та медичноТ ¡нформатики.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

В умовах XXI стол1ття кожен ¡з нас \ сусптьство в цтому, вимагас пщготовки людей, здатних за-безпечити його поступальний розвиток. Пщготовка таких людей - професюнал1в своеТ справи значною мфою покладена на систему осв™, перед якою стоять ряд завдань, зокрема:

виховання патрют1в своеТ краТни, громадян правовоТ, демократично! держави, що поважають права й свободи людини;

формування навичок самоосв™ й самореал^аци особистост1; забезпечення безперервноТ осв1та протягом всьогожиття людини.

Вир1шення цих завдань здмснюеться на вах р1внях осв1тых установ. Престижна осв1та та отриман-ня фундаментальних знань е метою багатьох студента. Забезпечення и одержання - головна проблема сьогодення, яку виршують викладачк

Беззаперечним е важпивють впровадження в педагопчну практику бтьш досконалих методик навчання, як1 дають змогу пщвищити якють навчального процесу, що сприяе активЬаци тзнавальноТ дн яльност1 студенев. У виршены цсТ проблеми значна роль повинна придтятися формуванню вмЫь \ навичок самостмного мислення та практичного застосування знань, здатност1 до самонавчання й са-мовиховання.

Найбтьш ефективним шляхом керування тзнавальною дтльнютю е безпосереднм контакт викпа-дача з кожним студентом, тобто реал^аця пщ час виконання самостмноТ роботи методу активного зворотного зв'язку м1ж студентом \ викладачем. Сутнють даного методу полягае в сптьнм робот1 ви-кладача й студента, при якм викладач не ттьки надае студентам нов1 знания й умння, а керуе Тхньою ¡ндивщуальною тзнавальною дтльнютю в ход1 засвосння теоретичних знань \ оволодшня практични-ми навичками.

Самостмна робота студенев п1д кер1вництвом викладача е одним з вид1в навчальних занять з дисциплин «Медична ¡нформатика». Робота «Основи статистичних метода обробки результат^ медико-бюлопчних даних» виконусться згщно з навчальним планом практичних занять у студенев II курсу ме-

Том 6, Выпуск 4

171