CC BY
48
УДК 331.5.024.5
ПР1ОРИТЕТН1 ОР1СНТИРИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ФУНКЦ1Й РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ЗАЙНЯТОСТ1 НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ГЕНЕЗИСУ РИНКОВИХ В1ДНОСИН
Лич В.М., Джегур Г.В.
Предметом cmammi е теоретико-методолог1чн1 i практичн1 аспекти державного регулювання зайнятост1 населения. Мета статтi полягае у визначенн та обГрунтуваннi на ornoei аналiзу наукових джерел проритетних орiентирiв удосконалення державних функцй регулювання сфери зайнятостi населення в умовах генезису ринкових вiдносин.
Теоретико-методологiчну основу дослiдження становили загальнонауковi далектичний, структурно-функц/ональний) i спеujальнi методи пiзнання дослiджуваних економiчних явищ i процесв.
У статтi визначен проритетн об'екти державного регулювання зайнятот населення, вимоги до формування сучасно) илсно)' системи такого регулювання. На основi аналiзу юнуючих пiдходiв до сутнот державного регулювання сфери зайнятост населення визначен методологiчно важливi орiентири реалiзаují регулювання фунщй держави, яю сл/д до^джувати в двох аспектах - як зааб вираження та реалiзаují на^ональних нтереав з точки зору збереження та розширеного вiдтворення трудового потенциалу нац)' - з одного боку, та як важливий захисний елемент нтереав уах суб'е^в соц^ально-трудових вiдносин - з ншого. Дана характеристика регулюючих фунщй держави у сфер зайнятост населення та основн напрямки 'х удосконалення в умовах кризового стану економки, обгрунтована необхiднiсть)х активiзаují у сучасних умовах.
На основi проведеного дослiдження можна зробити висновки, що основним напрямом державного впливу на сферу зайнято^i населення е розробка та впровадження со^альних нормативiв i гарантй, прийняття вiдповiдних законодавчих i нормативних а^в i контролю за )'х дотриманням з боку оргамв влади. Державний вплив на зайнятсть повинен вiдбуватися з урахуванням необхiдностi дотримування со^ально прийнятно)' диференujаují доходiв населення та його матерiального становища, оскльки саме розвиненсть сфери зайнятостi значною м/рою визначае рiвень оплати послуг праui значно)' частки зайнятого населення.
Ключов'1 слова: зайнятсть населення, державне регулювання сфери зайнято^i, ринок праui, функф' регулювання зайнято^i населення: мотивацiйно-мобiлiзуюча, т^ально-трудове посередниuтво, соujально-захисна.
ПРИОРИТЕТНЫЕ ОРИЕНТИРЫ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ФУНКЦИЙ РЕГУЛИРОВАНИЯ СФЕРЫ ЗАНЯТОСТИ НАСЕЛЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ГЕНЕЗИСА РЫНОЧНЫХ ОТНОШЕНИЙ
Лыч В.Н., Джегур Г.В.
Предметом статьи является теоретико-методологические и практические аспекты государственного регулирования занятости населения. Цель статьи заключается в определении и обосновании на основе анализа научных источников приоритетных ориентиров совершенствования функuий регулирования сферы занятости населения в условиях генезиса рыночных отношений. Теоретико-методологическую основу исследования составили общенаучные (диалектический, структурно-функuиональный) и специальные методы познания исследуемых экономических явлений и про^ссов.
В статье определены приоритетные объекты государственного регулирования занятости населения, требования к формированию современной злостной системы такого регулирования. На основе анализа существующих подходов к сущности государственного регулирования сферы занятости населения определены методологически важные ориентиры реализаuии регулирования фунщий государства, которые следует исследовать в двух аспектах - как средство выражения и реализаuии национальных интересов с точки зрения сохранения и расширенного воспроизводства трудового потенuиала наuии - с одной стороны, и как важный защитный элемент интересов всех субъектов со^ально-трудовых отношений - с другой. Дана характеристика регулирующих функuий государства в сфере занятости населения и основные направления их совершенствования в условиях кризисного состояния экономики, обоснована необходимость их активиза^и в современных условиях.
На основе проведенного исследования можно сделать выводы, что основным направлением государственного влияния на сферу занятости населения является разработка и внедрение соuиальных нормативов и гарантий, принятие соответствующих законодательных и нормативных актов и контроля за их соблюдением со стороны органов власти. Государственное влияние на занятость должно осуществляться с учетом необходимости соблюдения социально приемлемой дифференuиаuии доходов населения и его материального положения, поскольку именно развитость сферы занятости в значительной степени определяет уровень оплаты услуг труда значительной части занятого населения.
Кпючевье слова: занятость населения, государственное регулирование сферы занятости, рынок труда, фун^и регулирования занятости населения: мотивационно-мобилизующая, сотиально-трудовое посредничество, социально-защитная.
PRIORITY DIRECTIONS OF IMPROVEMENT OF STATE FUNCTIONS OF POPULATION EMPLOYMENT REGULATION IN CONDITIONS OF MARKET RELATIONS GENESIS
Lych V.N., Dzehur H.V.
The subject of the article includes theoretical, methodological and practical aspects of state regulation of employment. The purpose of the article is identification and justification on the basis of scientific sources analysis priority directions of state functions improvement of population employment regulation in conditions of market relations genesis. Theoretical and methodological basis of the study included general scientific (dialectical, structural and functional) and special methods of studying the examined economic phenomena and processes.
The article identifies priority objects of state population employment regulation, requirements to the formation of modern integrated system of such regulation. On the basis of the relevant approaches analysis of the essence of state employment regulation methodologically important directions of implementation of the state regulation functions were defined. The mentioned directions should be studied in two aspects - as means of expression and realization of national interests in terms of preservation and expanded reproduction of the nation labor potential - on the one hand, and as an important security element of all subjects of industrial relations interests - on the other hand. The characteristic of the regulatory state functions in the area of employment and basic directions of their improvement in the conditions of economic crisis was provided; the necessity of their intensification in the modern world was justified.
On the basis of the conducted study it can be concluded that the main direction of the state influence on employment lies in the development and implementation of social standards and guaranties, adoption of the relevant laws and regulations and monitoring
their observance on the government's part. State impact on employment should be carried out taking into consideration socially acceptable income differentiation and financial position of population, as development of employment to a considerable degree determines the level of labor remuneration of the significant proportion of the employed population.
Key words: population employment, state government regulation of employment, labor market, regulation functions of population employment: motivational and mobilizing, social and labor mediation, social and protective.
В сучаснм економпчнм наущ, практиц сусптьного вщтворення благ та послуг не досягнуто едност погг^в щодо сутносп та доцтьного дiапазону виконуваних державою функцм у сферi зайнятосп населення. Вони iстотно рiзняться - вщ визнання провiдноí та доминантно! ролi держави в економiчному розвитковi до обмеження и функцiй суто «наглядовими». В наукових публiкацiях вщзначаеться непродуктивнiсть протиставлення цих крайнiх позицм. Ми пiдтримуeмо точку зору, яка доводить необхщнють поеднання державного впливу на зайнятють, ринок працi i суто ринкових важелiв, дiя яких спонукае до саморозвитку будь-яко! сфери сусптьного буття в залежностi вщ наявно! фази вiдтворювального циклу. Актуальнють дано! теми також обумовлена тим, що в умовах кризового стану економки необхiднiсть державного регулювання зайнятосп населення ютотно посилюеться.
Дослiдженням питань державних функцм регулювання сфери зайнятосп населення займаються такi вченi, як С. Бандура, В. Бедратий, Д. Богиня, Т. Буда, М. Денисенко, О. Кучинська, Е. Лiбанова, В.Петюх та Ышл.
Предметом статт е теоретико-методолопчы i практичнi аспекти державного регулювання зайнятосп населення. Мета статт полягае у визначенн та обфунтуваны на основi аналiзу наукових джерел прюритетних орiентирiв удосконалення державних функцм регулювання сфери зайнятостi населення в умовах генезису ринкових вщносин.
Поставлена мета обумовлюе необхiднiсть вирiшення наступних завдань: узагальнення юнуючих поглядiв щодо сутносп державного регулювання зайнятостi населення; обфунтування необхiдностi посилення регулюючих функцм держави у сферi зайнятостi населення; виокремлення прюритетних об'ектв державного регулювання зайнятосп населення; представлення сутнюно! характеристики функцм державного регулювання зайнятостi населення та обфунтуваны прiоритетних орiентирiв !х удосконалення в умовах генезису ринкових вщносин.
Теоретико-методолопчну основу дослiдження становили загальнонауковi (дiалектичний, структурно-функцiональний) i спещальы методи пiзнання дослiджуваних економiчних явищ i процесiв.
Державне регулювання зайнятосп населення фунтуеться на товарно-грошових вщносинах, закономiрностях взаемодií попиту i пропозицп робочо! сили, товарному характерi само! робочо! сили. Необхiднiсть високого рiвня державного впливу на сучасну укра'шську економiку визнаеться багатьма вченими, а недооцЫка його ролi, переважання уявлень про ринковий мехаызм як всеохоплюючий i автоматичний регулятор господарських вщносин визнаеться небезпечним для сусптьства. Проведений авторами ана^з наведених в економiчнiй лiтературi результатiв дослiджень [3,с. 66-68; 15, с.71-74; 8, с.82-85; 5, с.86-89] доводить необхiднiсть удосконалення позицм держави в регулюванн соцiально-економiчного розвитку, пошуку оптимальних спiввiдношень мiж державним та ринковим регулюванням зайнятостi населення. З цього приводу В.М. Бедратий вiрно зазначае, що «... не може бути ефективно! ринково! економки без активно! ролi держави. Хоча, звичайно, самi методи i мехаызм державного впливу не залишаються незмЫними. Крiм цього, масштаби державного впливу, його конкретн функцií i методи ^отним чином вiдрiзняються в рiзних кранах i вiдповiдають iсторичним, культурним, геополiтичним й iншим чинникам» [3, с.66].
Науковцi в цiлому одностайн в думцi, що в нових соцiально-економiчних умовах необхiдно сформувати регулюючий механiзм змiшаного типу, який би об'еднував у собi важелi державного впливу з ринковими, характеризувався збалансованютю основних елементв та узгодженiстю напрямiв дií. Механiзм державного регулювання зайнятосп населення повинен мютити складовi, як б сприяли ствердженню, поглибленню принцитв iнновацiйного розвитку та соцiального прогресу.
Стабтьносп чи нестабiльностi системi державного регулювання надае перш за все макроекономiчний проспр, що забезпечуе розвиток конкуренцп, мiжгалузевий та територiальний перерозподт робочо! сили, розширення можливостей для працевлаштування населення. Трансформацiйнi соцiально-економiчнi зрушення вимагають адекватно! модернiзацií, реформування регулюючого механiзму, його радикального оновлення вщповщно до системних перетворень. На репональному рiвнi прiоритетного розвитку повиннi набути т елементи регулюючого механiзму, яга одночасно сприяють змщненню економiчноí самоспйносп територií та и самодостатностi. У цьому контекст макроекономiчна та репональна стабiльнiсть повинн розглядатися як основы передумови ефективного впливу на зайнятють населення.
Узагальнюючи юную^ погляди щодо сутносп державного регулювання сощально-трудових вщносин, особливостей формування структури зайнятосп населення та функцюнування ринку пращ [4, с.99-100; 11, с.20-22; 7, с.28-29], можна визначити методологiчно важливi орiентири реалiзацií регулюючих функцiй держави:
- пщпорядкованють нацiональним iнтересам та прюритетам загальнодержавного значення;
- системнiсть в обфунтува—i цiлей, завдань та важелiв впливу на зайнятiсть населення з урахуванням наслщгав трансформацiйних перетворень, у тому числ обмежень, ризикiв та загроз;
- скоординованють рiшень та конкретних дм органiв виконавчо! влади, мюцевого самоврядування щодо розвитку сфери зайнятосп населення, оптимiзацií IT основних пропорций;
- прозорiсть державних регулюючих шструменлв, !х адекватнiсть цiлям сусптьного розвитку та потребам населення;
- адаптивнють до змЫи соцiально-економiчноí ситуацп та кон'юнктури ринку, ринку пращ, капiталу в залежностi вiд фази вщтворювального циклу;
- спрямованiсть на досягнення високого юнцевого результату, пщвищення продуктивностi працi, скорочення безробiття, зростання професiйно-квалiфiкацiйного потенцiалу, покращення структури зайнятосп у вщповщносп з потребами iнновацiйноí моделi розвитку.
Автори вважають, що регулюю^ функцií держави у сферi зайнятостi населення слiд дослiджувати у двох аспектах - як зааб вираження та реалiзацií нацiональних штереав з точки зору збереження та розширеного вiдтворення трудового потенцiалу наци - з одного боку, та як важливий захисний елемент штереав уах суб'ектiв соцiально-трудових вiдносин - з Ышого. Саме такий методолопчний пiдхiд дае змогу оцiнити насктьки регулюючi функцií держави у сферi зайнятостi населення вiдповiдають сучасним концептуальним поглядам на прюритети державного регулювання соцiально-економiчного розвитку, його трансформацií вщповщно до сусптьних потреб.
В умовах загострення суперечностей мiж економiчними Ытересами рiзних верств населення держава повинна виконувати прогресивну роль, тобто знаходити компромат ршення як результат консенсусу цих штереав. Керуючись нацiональними Ытересами, вона мае забезпечити стабiльний розвиток сфери зайнятосп, и диверсифiкацiю та якомога бтьш повну ефективну зайнятють населення з ганцевою метою - пщвищення життевого рiвня населення, створення умов його гармонмного розвитку.
В сучасних соцiально-економiчних умовах необхiднiсть посилення регулюючих функцм держави у сферi зайнятостi населення обумовлена такими обставинами та причинами:
по-перше, фiнансово-економiчною кризою, вмськовими дiями на сходi УкраТни;
по-друге, соцiально-економiчнi трансформацiï акт^зують втручання держави в процеси формування, розподту, перерозподiлу та використання робочоТ сили, забезпечення попиту на не'1' та рiвноваги мiж основними параметрами зайнятосп; структурна модернiзацiя економ^ на основi iнновацiйноï моделi розвитку в цьому план е найбiльш впливовою на зайнятiсть населення;
по-трете, процесами економiчноï глобалiзацiï, внаслiдок яких зростае мiждержавний рух робочоТ сили та посилюються мiграцiйнi перемiщення населення рiзного професiйно-квалiфiкацiйного складу;
по-четверте, соцiалiзацiя економiчного розвитку передбачае посилення державного сощального захисту населення у сферi зайнятосп населення, насамперед соцiально вразливих верств населення та переселенцев, якi потребують державноï пiдтримки;
по-п'яте, прагнення крайни iнтегруватися в европейський економiчний проспр вимагае високоï регульованостi процесiв зайнятосп населення, наближення до европейських стандартв життедiяльностi, покращення соцiального клiмату в кран
З точки зору авторiв зазначенi вище обставини свiдчать про об'ективну необхщнють посилення регулюючих функщй держави у сферi зайнятостi населення та забезпечення ïï провiдноï ролi у здiйсненнi соцiально-економiчних трансформацiй, осктьки ефективна зайнятiсть населення - це основа зростання продуктивносп працi, доходiв населення, валового внутрiшнього продукту. Функцп державного регулювання зайнятостi населення обумовлен насамперед тим, що держава е гарантом i захисником 1х Ытереав - вiд питань соцiального захисту вразливих верств населення до регулювання кадрового забезпечення окремих галузей економки.
Таким чином, держава створюе умови для розширеного вiдтворення робочоï сили - з одного боку, та оптимального розподту ресурав пращ - з Ышого. Не випадково, в економiчнiй теорiï почало застосовуватися поняття нормативно! i позитивноï ролi держави [10, с. 452-460], якими вщповщно позначають функцп держави щодо сприяння суспiльно-економiчному розвитку та фактично виконуван нею функцп.
У сучасних умовах переважае опосередкований вплив на зайнятють населення, тобто здмснюючи структурну трансформацию економки, держава впливае на розвиток тих чи Ыших сфер господарювання, розширюючи чи згортаючи певнi сфери економiчноï дiяльностi. При цьому виникають суперечносп, обумовленi тим, що не повною мiрою враховуються регiональнi, мiсцевi iнтереси. Окремi суб'екти господарювання впливають на сферу зайнятосп населення опосередковано, тобто через реаглзацю власних цтей, серед яких провiдною е одержання доходiв. Використовуючи незадоволений попит на товари i послуги як зааб для досягнення сво1х бiзнесових цтей, суб'екти господарювання формують новi сегменти зайнятосп населення.
Державне регулювання повинно забезпечити економiчне зростання в кра1ы на основi трансформацiйних змiн у сформованм системi макро-, мезо- та мiкроекономiчних пропорцiй зайнятостi, пiдвищення ïï результативносп та вiдповiдностi суспiльним потребам. Отже, основними об'ектами державного регулювання повинн стати:
• пропорцп зайнятосп населення (з боку попиту на працю та ïï пропозицп);
• розвиток конкретних форм зайнятосп населення;
• рiвень продуктивносп системи зайнятосп в цтому, ïï адекватнють сучасним загальноекономiчним трансформащям.
Виокремлення саме цих елементв в якосп прiоритетних об'ектв державного регулювання зайнятостi населення пов'язано з
тим, що Ышл е похщними вiд них, а тому мають пщпорядковане значення. Досягнення прогресивних зрушень у зазначених об'ектах регулювання дасть змогу за мультиплiкативним ефектом забезпечити змЫи в iнших ланках единоï системи зайнятостi населення, а тому сприятиме ïï загальнм модерызацп вiдповiдно до iнновацiйноï моделi сучасного економiчного розвитку. Необхiдно пiдкреслити важливють трансформацiï сучасних пропорцiй зайнятостi як таких, що не вщповщають зазначенм моделi розвитку та вимогам структурноï модернiзацiï нацiональноï економiки.
Необхiдним е виршення на державному рiвнi таких завдань: забезпечення зростання продуктивносп пращ, створення умов для втьного руху капралу, створення нових робочих мiсць, забезпечення соцiально-економiчних умов для втьного руху робочоï сили на основi розвинутого ринку доступного житла, вдосконалення розподтьчих вiдносин, ïх гуманiзацiï, розширення джерел додаткових доходiв населення.
В умовах нагальноï потреби активного здмснення соцiально-економiчних реформ необхiдно сформувати структурно щлюну систему державного регулювання зайнятосп населення, яка б вщповщала таким вимогам:
- враховувала та захищала iнтереси економiчно активного населення щодо сфери зайнятосп та диференщацп рiвня доходiв;
- забезпечувала оптимальний розподт регулятивних функцiй мiж органами державного управлЫня, некомерцiйним сектором економiки та пщприемництвом, органами мiсцевого самоврядування;
- сприяла ефективнм реалiзацiï законiв, нормативно-правових акпв, концепцiй, регiональних та локальних щльових програм та ïх удосконаленню;
- Ыформащйно забезпечувала прийняття ефективних управлЫських рiшень на рiвнi держави та репональних органiв управлiння;
- активiзувала застосування прогресивних методiв стратепчного управлiння за умови його оптимального поеднання з методами та формами оперативного управлЫня.
В контекст цих вимог сучасне державне регулювання зайнятосп населення, ринку пращ в Украïнi не може, на жаль, розглядатися як ц^сна система, яка вщповщае Ытересам як населення кражи, так i господарюючим суб'ектам, а головне -вона не зорiентована на економiчне зростання, ютотно не впливае на продуктивнють економiчноï системи в цтому.
Автори вважають, що регулюю^ функцiï держави у сферi зайнятосп населення е досить неоднорiдними за цтьовим призначенням формуючих ïх елементв, а тому доцiльним е диференщйований пiдхiд до ïх оцiнки. Можна стверджувати, що регулювання зайнятосп населення складаеться з таких взаемопов'язаних функщй як: мотиващйно-моб^зуюча, сощально-трудове посередництво та сощально-захисна. Таке бачення сутносп регулятивних функщй держави вщповщае концепцп активноï науково обфунтованоï полiтики регулювання зайнятосп населення, яка узгоджуеться з стратепчними напрямами забезпечення соцiально-економiчного зростання.
Активнють - важлива сучасна ознака державного регулювання, яка характеризуеться високим рiвнем цiльовоï спрямованостi, широким арсеналом впливу на зайнятють населення - вщ локальних заходiв, спрямованих на зменшення рiвня прихованого безробiття до розвитку нових продуктивних форм пщприемництва. Цей атрибут е свiдченням стимулюючих засад у державному регулювання прагнення державних оргаыв управлiння докорiнно змЫити ситуацiю на краще; такий пщхщ вiдповiдае концептуальним засадам досягнення економiчного зростання. Загальновизнано, що економiчне зростання забезпечуеться не ттьки якiсно новим типом вщтворення уах економiчних агентв, але й новим, бiльш прогресивним мехаызмом регулювання економiчних процесiв. Тому автори вважають за необхщне обфунтувати тi аспекти державного регулювання зайнятосп населення, яга безпосередньо визначають можливосп досягнення оптимальних темпiв економiчного зростання через досконалють регулюючих механiзмiв.
Багатофункщональнють е ознакою сучасного державного мехаызму регулювання зайнятостi населення, що об'ективно пов'язано iз формуванням складноï системи взаемозв'язгав та взаемозалежностей у сощально-трудовм сферi, важливою складовою якоï е сфера зайнятосп населення. По суп кожна з функщй репрезентуе окремий напрям державноï полiтики
регулювання зайнятостi населення, вщмЫносл мiж якими полягають у piBHi капiталомiсткостi запланованих заходiв, ïx економпчнм та соцiальнiй ефективностi, зорieнтованостi на забезпечення соцiально-економiчного зростання в крашг
Державне регулювання зайнятостi населення, здмснюване в ринкових умовах, значною мiрою залежить вiд ринковоï кон'юнктури, яка формуеться пiд впливом спiввiдношення попиту, пропозицп i цiни послуг працк Методи державного регулювання зайнятостi залежать вщ конкретноï ринковоï ситуацiï, яку можна визначити як трудорiвноважну, трудодефщитну та трудонадлишкову. Кожна з них вимагае особливого методолопчного та методичного пщходу до визначення сукупностi методiв регулювання, прийнятних саме для ^eï ситуацiï.
Мотивацiйно-мобiлiзуюча функцiя державного регулювання являе собою найбтьш капiталомiсткий напрям L(iei полiтики, проте найбiльш результативний в план виходу на траекторю економiчного зростання. Це пов'язано з тим, що виконання будь-яких регулятивних функцiй тодi е ефективними, коли системно впливае на мотиви економiчноï поведЫки. Мотивацiйнi засади повиннi в^гравати бiльш активну роль у державному регулюванн зайнятостi населення i охоплювати iнтереси роботодавцiв, найманих працiвникiв, оаб, що активно шукають роботу, посереднигав, яга забезпечують працевлаштування населення. Безумовно, розраховувати на повне ствпадЫня ïx iнтересiв не доводиться, проте держава повинна забезпечувати ïx неконфлiктне поеднання як у поточному перюд, так i в довгостроковм перспективi. Автори вважають, що саме в цм площин мае проявлятися активнiсть держави, ïï прагнення досягти компромiсу Ытереав, не допустити зростання соцiальноï напруги у сусптьствк
Важливо посилити мотивацю роботодавцiв до створення високотеxнологiчниx робочих мюць та покращення саытарно-ппеычних умов працi, переходу до прийнятного рiвня оплати послуг працi пра^внигав; найманих працiвникiв - до зростання продуктивност працi; безробiтниx - до активного пошуку робочого мiсця, реагпзацп свого трудового потенцiалу; посередникiв у працевлаштуванн - до ефективного виконання ïx функцiй з метою скорочення термЫу незайнятостi населення, що веде пошук прийнятноï роботи. Посилення системних мотивацмних засад в державному регулюванн зайнятостi населення автори вважають найбтьш перспективним напрямом, який фунтуеться на врахуванн економiчниx iнтересiв, та охоплюе рiзнi напрями державноï полiтики регулювання зайнятосп - гарантiï у сферi оплати послуг працi i со^ального захисту; колективно-договiрне регулювання зайнятостi; податкову систему; системи оплати пращ кадровi стратегiï пiдприeмств. Обмеженнями виступають низька диференцмованють заробiтноï плати, поширення безроб^тя, слабка соцiальна заxищенiсть працiвникiв.
Основою реа^зацп зазначеноï функцiï е Ывестицп, значення яких для розвитку сфери зайнятосп населення важко переоцiнити. Слщ звернути увагу на ту обставину, що «при тому, що Ывестицп в основний каттал щорiчно зростають i покращуеться вiдтворювальна структура власне капралу, не досягнуто вiдчутного сощального ефекту - кiлькiсть робочих мюць i вщповщно рiвень зайнятостi у несприятливих i шгадливих умовах пращ утримуеться на достатньо високому рiвнi» [1, с. 9-10]. Необxiдно додати, що Ывестицмы можливостi е лею ланкою, яка i визначае повноту реалiзацiï зазначеноï функцiï. Достатнi за обсягами Ывестицп та оптимально розподтеы сприяють модернiзацiï робочих мiсць та зростанню загальноï мiсткостi сфери зайнятосп, оскiльки iнвестицiйна активнiсть суб'eктiв господарювання та вщповщний iнвестицiйний клiмат формують потентат зайнятостi. Ми цiлком погоджуемося з думкою про те, що Ывестицмний клiмат «... повинен бути стабтьним та досить гнучким, враховуючи змЫи у спiввiдношеннi факторiв-ресурсiв сусптьного вiдтворення, а також бути нацтеним на формування ïx системи в економщ крани або регiону» [6, с.114]. Лише за таких умов можна розраховувати на те, що будуть створен необxiднi передумови для ефективного регулювання зайнятосп населення. ^м того, важливо досягти оптимального поеднання Ывестицмних та iнновацiйниx факторiв розвитку, що надасть нових стимулiв для зростання рiвня зайнятостi населення.
Зниження Ывестицмного потенцiалу держави чи окремого ïï репону спричиняе стагнацiйнi чи руйывы процеси у зайнятостi населення, а вщтак погiршують матерiальне становище найбтьш вразливих верств населення. Динамiчно зростаюча економiчна система е найбтьш потужним iнвестицiйним потенцiалом, який створюе сприятливi умови для ефективноï зайнятосп населення, причому у самих рiзноманiтниx формах. Саме з цieï причини ситуащю з зайнятiстю населення вважають вщдзеркаленням благополуччя краïни. В Укра1ш вiдсутня виважена та науково обфунтована система формування iнвестицiйниx прiоритетiв та меxанiзмiв реалiзацiï, внаслiдок цього вщсуты i орieнтири у сферi зайнятосп населення, а модернiзацiя робочих мюць не перетворилася на поспйно здмснюваний процес.
Таким чином, мотивацiйно-мобiлiзуюча функщя е провiдною в сучасному меxанiзмi регулювання зайнятостi населення -вона визначае можливосп використання резервiв пращ в територiальному, галузевому та секторному розрiзаx. В умовах посилення конкуренцп зростае значущiсть ефективного використання цieï функцiï на рiвнi окремих пщприемств, якi формують власнi системи заохочення людського капралу до продуктивноï пращ.
Соцiально-трудове посередництво е традицiйною функщею державного регулювання, значення якоï зростае в умовах соща^заци економiки та и системноï трансформацiï, що спричиняе не завжди бажанi зрушення у сощально-трудовм сферi. Цiльову орieнтацiю ще функцп, яку виконуе переважно державна служба зайнятосп населення, можна визначити як сприяння повнм, продуктивнiй i втьно обранiй зайнятостi з метою працевлаштування уах члеыв суспiльствa, хто активно шукае роботу i готовий приступити до ïï виконання, а також професмноТ перепщготовки у випадку тaкоï необxiдностi. Кiнцевою метою виконання ще функцiï мае бути задоволення потреби у робочiй силi зростаючих галузей економiки та пiдвищення життевого рiвня населення.
Державним органам управлЫня належить особливе мiсце в системi соцiaльно-трудового посередництва, оскiльки вони е незалежним регулятором соцiaльно-трудовиx вiдносин, гарантом прав уах сощальних пaртнерiв. Водночас з цим держава е роботодавцем, який защкавлений у зростанн прибутковосп власних пiдприeмств на основi ïx сучасного техычного переоснащення, оптимiзaцiï чисельносп робочоï сили. Дедaлi зростае значення держави в норма^зацп процесiв колективно-договiрного регулювання соцiaльно-трудовиx вiдносин, насамперед щодо оплати послуг пращ найманих пращвнигав.
Договiрне вирiшення питань щодо умов i розмiрiв оплати послуг пращ мiж соцiaльними партнерами здмснюеться на загальнодержавному, регiонaльному, галузевому рiвняx, а також на рiвнi окремих пщприемств. Про його низьку ефективнють свiдчить той факт, що дос не чiтко визначеними е таю питання, як принципи укладання угод, порядок ïx узгодження на рiзниx рiвняx упрaвлiння, вiдповiдaльнiсть за невиконання пщписаних угод. Вирiшення цих проблем повинна Ущювати держава, керуючись тим принципом, що контроль за додержанням законодавчих норм е необхщною передумовою розвитку сощально-трудових вщносин.
Виконання зaзнaченоï функцiï фунтуеться на дiяльностi державних i недержавних структур сприяння зайнятосп, а також кадрових структур окремих пщприемств, як забезпечують працевлаштування, перерозподт робочоï сили вiдповiдно до потреб структурноï модернiзaцiï. Державна служба зайнятосп як основний трудовий посередник на ринку пращ повинна не ттьки задовольняти iндивiдуaльнi потреби населення у робочих мiсцяx, але й концентрувати основну увагу на проблемних сощально-демогрaфiчниx групах з тим, щоб запоб^и загостренню соцiaльниx проблем на ринку пращ.
Соцiaльно-зaxиснa функщя державного регулювання формуеться та реа^зуеться через систему вiдповiдниx соцiaльниx стандар^в або нормaтивiв, в прaктицi розробки яких сформувались таю пщходи: визначення розмiру прожиткового мiнiмуму для основних соцiaльно-демогрaфiчниx груп населення з урахуванням можливостей державного бюджету; встановлення ïx на тристороннм договiрнiй основi за участю представнигав уряду, роботодaвцiв, професмних спiлок, найманих прaцiвникiв;
визначення ïх через адаптащю соцiальних норм до мiжнародних. В Укра1ы основнi правовi засади розробки сощальних стандартiв i нормативiв визначено у Закон Украши «Про державы сощалы-л стандарти та державнi сощалы-л гарантiï» та Державному класифiкаторi сощальних стандартiв i нормативiв. Через законодавчу регламентащю формуеться прожитковий мiнiмум, на базi якого визначають мiнiмальнi розмiри заробiтноï плати, пенсiй, соцiальних допомог та виплат.
В сучасних умовах ця пщфункщя повинна бути спрямована на виршення таких проблем як державна пщтримка найвразливших на ринку пращ верств населення - з одного боку, а з Ышого - на захист Ытереав працюючого населення, яке в ринкових умовах опиняеться в сферi ризиковосп. Не зважаючи на вщмЫносп у пщходах до виршення цього двоединого завдання, надмнють соцiально-захисноï функцiï значною мiрою залежить вiд рiвня соцiально-економiчного розвитку крапни та ïï окремих репоыв. При цьому не менш важливе значення мае стабiльнiсть господарюючих суб'ектв, що надають робочi мiсця. Усе це в сукупносп визначае рiвень розвитку соцiального партнерства у сусптьсш, а вiдтак - i можливосп успiшного виконання державними органами управлЫня соцiально-захисноï функцiï.
На сьогоднi, у зв'язку iз окупацiею Криму та вмськовими дiями на сходi Украши мае мiсце ще одна проблема, яка вимагае нагального виршення на державному рiвнi -працевлаштування та сощальний захист переселенцiв. Необхiдно розробити, прийняти та створити умови для реа^зацп системи законодавчо-нормативних актв, якi би повною мiрою сприяли реалiзацiï сощально-захисних функцiй державного регулювання зайнятостi переселенщв.
Таким чином, пiдсумовуючи викладене вище, можна зробити тага висновки.
По-перше, найбтьш важливими методологiчними орiентирами реа^зацп регулюючих функцiй держави у сферi зайнятостi населення е пiдпорядкованiсть нащональним iнтересам, прозорiсть державних регулюючих шструментв, ïх системнiсть та адаптивнiсть до змш соцiально-економiчноï ситуацiï та кон'юнктури ринкового господарства, спрямованють на досягнення високих ганцевих результатiв, пiдвищення продуктивносп працi, скорочення безробiття, зростання професiйно-квалiфiкацiйного потенцiалу, покращення структури зайнятостi населення у вщповщносп з потребами iнновацiйноï моделi розвитку економiки.
По-друге, необхщно реформувати систему державного управлiння таким чином, щоб забезпечити конструктивну роль держави як основного сощального партнера, що активно формуе соцiально-трудовi вщносини у потрiбному для сусптьства напрям^ робить ïх демократичними, забезпечуе узгодженють дiй усiх соцiальних партнерiв на рiзних рiвнях управлiння.
По-трете, основним напрямом державного впливу на сферу зайнятосп населення е розробка та впровадження сощальних нормативiв i гаранта, прийняття вiдповiдних законодавчих i нормативних актiв i контролю за 1х дотриманням з боку органiв влади.
По-четверте, на етапi трансформацiйних перетворень, кризових явищ в економц вмськових дiй доцiльно пiдтримувати та посилювати вплив державних оргаыв управлiння на сферу зайнятосп населення, враховуючи збереження значноТ сфери невизначеносл та ризику, насамперед, стосовно формування доходiв населення.
По-п'яте, напрями державного впливу на зайнятють населення, межi державного втручання значною мiрою залежать вщ iснуючоï фази вiдтворювального циклу, соцiально-економiчноï та демографiчноï ситуацiï, споживчих потреб населення, рiвня його економiчноï активностi тощо.
По-шосте, державний вплив на зайнятють повинен вщбуватися з урахуванням необхщносл дотримування соцiально прийнятноï диференцiацiï доходiв населення та його матерiального становища, осктьки саме розвиненють сфери зайнятосп значною мiрою визначае рiвень оплати послуг пращ значноТ частки зайнятого населення.
По-сьоме, ощнюючи активiзацiю державного впливу на зайнятють населення, необхщно враховувати об'ективно сформовав обмеження щодо цього, пов'язан з фiнансовими можливостями держави.
По-восьме, враховуючи iнтереси рiзних верств населення щодо зайнятостi та одержання певного рiвня доходiв, необхщно бтьш активно та системно, прозоро використовувати функцп державного регулювання сфери зайнятосп населення.
Список використаних джерел
1. Бандур С.1. Соц1альний розвиток Украни: сучасн! трансформаци та перспективи / С.I.Бандур, Т.А.Заяць, В.1. Куценко та ¡н. - Черкаси: Брама-Украна, 2006. - 620 с.
2. Бандур C.I., Цимбал O.I. Трудоресурсна безпека Украни в контекстi глобал1зацИ' економки та розвитку ринку прац) // Проблеми формування ринково'1' економки: Спец. випуск «Управлння людськими ресурсами: проблеми теори в практики». -К.: КНЕУ. - 2001. - С.19-28.
3. Бедратий В.М. Роль та м!сце держави у сучасних умовах трансформацИ' економ1чноï системи в Укран / Економка i держава. - 2006. - № 3. - С. 66-68.
4. Буда Т. Регулювання зайнятост1 молодi в контекстi ¡нституц1йних змн у сусптьств1 / Т. Буда // Психолог1я i суспльство. - 2013. - № 1. - С. 98-104.
5. Бужин А.А. Гуманизация мотивации труда - один из главных путей устойчивого социально-экономического развития общества // Економка i держава. - 2006. - № 3. - С.86-89.
6. Денисенко М.П. 1нвестицИ' як засб стимулювання розвитку ринку працi // Державне регулювання ринку прац1: сучасн технологи' та напрями ïx розвитку. Теор1я i практика. Матер1али м1жнародноï науково-практично)' конференци 22 грудня 2005 року. Ч.1. - К.: 1ПК ДСЗУ, 2006. - с. 113-117.
7. Жилнська О., Парафйник А. Емп1ричн1 досл1дження впливу досл1джень i розробок та ¡нновац1й на зайнятють // УкраГна: аспекти прац1. - 2005. - № 1.- С.23-29.
8. Кучинська О. О. Вплив ¡нтеграцЮних процеав на економ1чну активнсть населення, зайнятсть та ринок працi // Економка i держава. - 2006. - № 3. - С. 82-85.
9. Лтинська В. А. Державне регулювання зайнятост1 населення в Укра1'н1 / Лтинська В. А. // Економ1чний всник Донбасу. - 2013. - № 3. - С. 260-263.
10. Amable Bruno, Demmou Lilas, Gatti Donatella. The effect of employment protection and product market regulation on labour market performance: substitution or complementarity? / Bruno Amable, Lilas Demmou, Donatella Gatti // Applied Economics. - Volume 43, Issue 4. - 2011. - p. 449-464.
11. Nataraj Shanthi, Perez-Arce Francisco, Srinivasan Sinduja, Kumar Krishna B., The impact of labor market regulation on employment in low-income countries: a meta-analysis / Shanthi Nataraj, Francisco Perez-Arce, Sinduja Srinivasan, Krishna B. Kumar // Journal of Economic Surveys - Issue 28(3). - 2014. - p. 551-572.
References
1. Bandur S.I. Sotsialnyi rozvytok Ukrainy: suchasni transformatsii [Social development of Ukraine: contemporary transformations]. Cherkasy: Brama-Ukraine, 2006, 620 p.
2. Bandur S.I., Tsymbal O.I. Trydoresyrsna bezpeka Ukrainy v konteksti hlobalizatsii [Labor and resource safety of Ukraine in the context of globalization of economy and market development]. Problemy formyvannia rynkovoi ekonomiky: Special issue «Upravlinnia liudskymy resyrsamy». Kyiv: KNEU, 2001, pp. 19-28.
3. Bedratyi V.M. Rol ta mistse derzhavy y suchasnyh umovah transformatsii ekonomichnoi systemy v Ukraini [Role and place of state in the current transformation conditions of economic system in Ukraine]. Ekonomika i derzhava, 2006, № 3, pp. 66-68.
4. Buda T. Rehuliyvannia zainiatosti molodi v konteksti instytutsiinyh zmin u suspilstvi [Youth employment regulation in the context of institutional changes in society]. Psykholohiia i suspilstvo, 2013, № 1, pp. 98-104.
5. Buzhyn А.А. Humanizatsiia motivatsii truda - odin iz hlavnikh putei ustoichivoho sotsialno-ekonomicheskoho razvitiia obshchestva [Labor motivation humanization - one of the main ways of sustainable socio-economic development of society]. Ekonomika i derzhava, 2006, № 3, pp.86-89.
6. Denysenko M.P. Investytsii yak zasib stymuliuvannia rozvytku rynku pratsi [Investment as means of labor market stimulation]. Derzhavne rehuliuvannia rynku pratsi: suchasni tekhnolohii ta napriamy yikh rozvytku. Teoriia ta praktyka. Materials of international scientific and practical conference, 22 December 2015, Vol. 1. Kyiv: IPK DSZU, 2006, pp. 113-117.
7. Zhylinska O., Parafiinyk A. Empirychni doslidzhennia vplyvu doslidzhen i rozrobok ta innovatsii na zainiatist [Empirical studies of the impact of R&D and innovation on employment]. Ukraina: labor aspects, 2005, № 1, pp. 23-29.
8. Kuchinska О.О. Vplyv intehratsiinyh protsesiv na ekonomichnu aktyvnist naselennia, zainiatist ta rynok pratsi [Impact of integration on the economic activity of population, employment and labor market]. Ekonomika i derzhava, 2006, № 3, pp. 82-85.
9. Litynska V.A. Derzhavne rehuliuvannia zainiatosti naselennia v Ukraini [State regulation of employment in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasy, 2013, № 3, pp. 260-263.
10. Bruno Amable, Lilas Demmou, and Donatella Gatti «The effect of employment protection and product market regulation on labour market performance: substitution or complementarity?» Applied Economics, Volume 43, Issue 4, 2011, pp. 449-464.
11. Shanthi Nataraj, Francisco Perez-Arce, Sinduja Srinivasan, and Krishna B. Kumar, «The Impact of Labor Market Regulation on Employment in Low-Income Countries: A Meta-Analysis.» Journal of Economic Surveys 28(3), 2014, pp. 551-572.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Лич Володимир Миколайович - доктор економнних наук, професор, завщувач кафедри економпчноТ теори
Кш'вський нацюнальний уыверситет бу^вництва i арх^ектури
03680; м. Кшв, Пов^рофлотський пр., 31
е-mail: [email protected]
Джегур Геннадш Васильович астлрант
НДЕ1 МУстерства економiчного розвитку i торгiвлi
03680; м. Кшв, Пов^рофлотський пр., 31
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Лич Владимир Николаевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономической теории
Киевский национальный университет строительства и архитектуры
03680; г. Киев, Воздухофлотский пр., 31
е-mail: [email protected]
Джегур Геннадий Васильевич аспирант
НИЭИ Министерства экономического развития и торговли
03680; г. Киев, Воздухофлотский пр., 31
DATA ABOUT THE AUTHORS
Lych V.N., Doctor of Economics, Professor,
Kyiv National University of Construction and Architecture
etc. Povitroflotskyi, 31, Kiev, 03680, Ukraine
e-mail: [email protected]
Dzehur H.V., graduate student
etc. Povitroflotskyi, 31, Kiev, 03680, Ukraine
УДК 330.837
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНА ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я: СУТН1СТЬ ТА ВИТОКИ
Мага А.М.
Криза економ1чно!' науки, як I системи суспльних наук завалом, що зумовлена загальноцив1л1зац1йними змнами в сусп1льств1 вимавае переходу eid використання методологи класично'1' завальнонауково)' парадивми до принципе цив1л1зац1йново аналiзу, змни науково!' парадивми економiчних дослiджень.
Метою даново дослiдження е встановлення на основi цив^за^йно!' парадивми суспльствознавства методоловiчних витоюв нституцюнально!' економiчноï теори.
Предметом дослiдження виступае формування та розвиток методоловiчних засад нституц1онально1' економiчноï теори та етапв ïï еволюцИ
Методологя проведення роботи. Методоловiчну основу дослiдження становить системний пiдхiд до аналiзу економiчних явищ та процеав. Також у дослiдженнi методоловiчних засад нститу^онально!' економiчноï теори використано сторико-венетичний метод та ряд завальнонаукових методiв дослiдження - дiалектики, науковоï абстракцИ', аналiзу i синтезу, дедукцИ' i ндукцИ Теоретичним пiдr'рунтям дисертац1йново дослiдження е цив^зац1йна парадивма суспльново розвитку, на якй базуеться сучасна економiчна наука.
Галузь застосування результате. Сформульованi в статтi теоретичнi положення та висновки повлиблюють розумння сутно^i еволюцИ' методоловiчних засад нститу^онально!' економiчноï теори i мають науково-практичне значення для розробки навчальних проврам, лекцйних i семнарських занять для студентiв економiчних факультетiв.
Висновки. 1нституц1ональна економiчна теорiя на сьоводншнй день е досить рiзнобарвним та баватовранним вченням, що за досить малий вiдрiзок часу перетворилося на одну iз можливих альтернатив сучасному мейнстрiму. Тому вона потребуе подальших системних, комплексних методоловiчних до^джень на принципах цив^зац^йново аналiзу, як б дали змову подолати вiдрив теори вiд практики та реально вiдображати змни у восподарськй системi та суспiльствi в ц1лому.
