CC BY
16
УДК 339.1+338.4
ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ЛОПСТИННОТ АКТИВНОСТ1 НАЩОНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ В СУНАСНОМУ Б1ЗНЕС-СЕРЕДОВИЩ1
© 2016
З1М1НА А. I.
УДК 339.1+338.4
3iMiHa А. I. Прюритети розвитку логiстичноi' активност нацiональноi' економши в сучасному бiзнес-середовищi
Досл'джено теоретичн та практичн аспекти розвиткулогстичного nidxody до здшснення б/знес-оперцш суб'ект'в национальноi економки. Ви-вченно методи оцнки стану логстичноi активност'! нацональноi економши в умовах високого рiвня свтовоi конкуренции Розглянуто фактори впливу логстичних опера^й на формування споживчих цн на товари. Узагальнено умови розвитку логстичного тдходу до б'внес-процеав, як потребують трансформування оргамзацшних об'еднань промислових суб'ект'в, тдприемств складсько:, транспортно: та торговельноi шф-раструктури ринку в штегрован логстичн ланцюги постачання споживчо/ цiнностi. Охарактеризовано показники оцнки результативностi логктичних опера^й окремоi крани, як св'дчать про р'вень логстичноi активностi та яксть виконання комплексу операцй з перемщення товар'в у просторi та чаа. Визначено шдекс ефективностi логстики як нтегрального показника, який використовуеться для м'жнародного пор'вняння свiтовим банком з урахуванням ефективностi роботи митних оргашв, якост'> шфраструктури, простоти органiзацii мiжнародниx постачань товар'в та н. Запропоновано комплексний тдюд до оцнки станулогстичноiактивностi нацюнально: економки. Кпючов'1 слова: логктичнi операцп, шдекс ефективностiлогстики, митн процедури, транспортна шфраструктура, м'жнародна торгвля, ло-гстичний провайдер, логстичний аутсорсинг. Табл.: 3. Шл.: 8.
3iMiHa Анна iBaHiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри торговельного тдприемництва та логктики, Ки/вський нацональний торговельно-економ'нний ушверситет (вул. Кото, 19, Ки:в, 02156, Украна) E-mail: anushzim@ukr.net
УДК 339.1+338.4
Зимина А. И. Приоритеты развития логистической активности национальной экономики в современной бизнес-среде
Исследованы теоретические и практические аспекты развития логистического подхода к осуществлению бизнес-операций субъектами национальной экономики. Изучены методы оценки состояния логистической активности национальной экономики в условиях высокого уровня мировой конкуренции. Рассмотрены факторы влияния логистических операций на формирование потребительских цен на товары. Обобщены условия развития логистического подхода к бизнес-процессам, которые требуют трансформации организационных объединений промышленных субъектов, предприятий складской, транспортной и торговой инфраструктуры рынка в интегрированные логистические цепочки поставки потребительской ценности. Охарактеризованы показатели оценки результативности логистических операций отдельной страны, подтверждающие уровень логистической активности и качество выполнения комплекса операций по перемещению товаров в пространстве и времени. Дана характеристика индекса эффективности логистики как интегрального показателя, который используется для международного сопоставления мировым банком с учетом эффективности работы таможенных органов, качества инфраструктуры, простоты организации международных поставок товаров и др. Предложен комплексный подход к оценке состояния логистической активности национальной экономики. Ключевые слова: логистические операции, индекс эффективности логистики, таможенные процедуры, транспортная инфраструктура, международная торговля, логистический провайдер, логистический аутсорсинг. Табл.: 3. Библ.: 8.
Зимина Анна Ивановна - кандидат экономических наук, доцент кафедры торгового предпринимательства и логистики, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: anushzim@ukr.net
UDC 339.1+338.4
Zimina A. I. Priorities for the Development of Logistics Activity of National Economy in the Contemporary Business Environment
Both theoretical and practical aspects of the development of logistic approach to implementing business operations by entities of the national economy have been examined. Methods of assessing the status of logistics activity of the national economy in the conditions of high level of global competition have been studied. Factors of influence in terms of logistics operations on the formation of consumer prices for goods have been considered. The author generalizes the conditions of development of logistics approach to business processes that require transformation of institutional associations of industrial entities, warehousing enterprises, transportation and trade infrastructure of market into integrated logistics chains of supplying the consumption value. Assessment indicators of the logistics operations efficiency in terms of a separate country have been characterized, confirming the level of logistics activity and the quality of implementing the complex of operations for movement of goods in space and time. The logistics performance index has been characterized, which is an integral indicator used for international comparisons by the World Bank, taking into consideration efficiency of the work of customs authorities, quality of infrastructure, ease of organization of international transfers of goods, etc. An integrated approach to assessment of the status of logistics activity of the national economy has been proposed. Keywords: logistics operations, logistics performance index, customs procedures, transport infrastructure, international trade, logistics provider, logistics outsourcing. Tabl.: 3. Bibl.: 8.
Zimina Anna Ivanovna - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Enterprise Trade and Logistics, Kyiv National University of Trade and Economy (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: anushzim@ukr.net
Сучасш тенденци розвитку eKOHOMi4HMx взаемо-вцносин мiж учасниками бiзнес-процесiв характеризуемся всебiчним впровадженням систем-них структурних перетворень та пошуком нових мож-ливостей ефективного використання потенщалу кожно! кра!ни, яю базуються на шдгрунт лопстичного шдходу до управлшня на вск рiвнях. Зростае увага до визна-
чення об'ективних методiв достовiрно! оцшки стану ло-пстично! активност нацюнально! економши в умовах високого рiвня свито! конкуренци, осккьки саме цей фактор бкьш повно в^дзеркалюе рiвень економiчного розвитку кра!ни в цкому.
Вагомою частиною загально! споживчо! вартост будь-якого товару е лопстична складова [2], яка включае
витрати на транспортування, експедирування, складу-вання, зберГгання, навантажувально-розвантажувальш операцГ", складання митних формальностей, а також сортування, маркування та комплектацГ" партiй ванта-жу, тобто вся сукупшсть елементiв лопстичного ланцю-гу постачання.
Cьогоднi шнуе декГлька методiв визначення ршня лопстично! ефективностi економГчно! системи кра!ни. Перший пГдхГд базуеться на оцiнцi лопстично! складово!, тобто частки в кГнцевш цiнi товару витрат на лопстичш операци, яка може сягати до 80 % споживчо! вартостi. Ця величина прямопропорцшно залежить вiд рiвня розвит-ку кра!ни в цГлому, зокрема !! економiчного, полггико-правового, сощального-культурного, технологiчного се-редовища. У цьому сенсГ промислово розвиненi кра!ни вдало досягли оптимально! частки коливання сукупних витрат у цiнi товарш на лопстичш операцГ" вiд 15 % до 20 % у загальнш вартост товарш, якi вже дшшли до кшцевого споживача, у той час, коли кра!ни, що розвиваються, ма-ють частку 50-80 % [3]. Адже, без сумншу, шнуе широкий дiапазон можливостей зниження лопстичних витрат за рахунок формування лопстичного ланцюга постачання споживчо! цiнностi найбкьш ефективним способом.
Один з напрямюв реформування процесу товаро-руху в лопстичному ланцюгу полягае в площиш створення механiзму, який гнучко та ефективно забезпечить взаемодш основних елементГв лопстично! системи: постачання - виробництво - складування -зберiгання - транспортування - збут. Умови розвитку економiчних процейв потребують створення оргашза-цiйних об'еднань промислових суб'ектiв, шдприемств складсько!, транспортно'1 та торговельно'1 шфраструкту-ри ринку в iнтегрованi лопстичш ланцюги постачання споживчо"" цiнностi. Саме вони мають надiйно, своечас-но та з мшмальними витратами здшснювати постачання продукцГ" споживачу.
Передумовами для впровадження штегрованого логiстичного шдходу до активГзацГ" процесу та скоро-чення витрат товароруху е [3]:
+ розумiння механiзмiв ринку та лопстично! складово'1 в реалшаци конкурентних переваг пiдприемств; + реальнi перспективи та сучасш тенденцГ" Гнте-грацГ" учасникiв господарських зв'язкГв г розвитку нових органГзацГйних форм - лопстичних мереж;
+ технологГчнГ можливостГ в галузГ новГгнГх Гн-формацГйних технологи, якГ вГдкривають прин-ципово новГ можливостГ для взаемодГ" та зни-ження витрат.
У промислово розвинених кра!нах сформувалася система показникГв оцГнки ефективностГ логГстики, до яких вГдносять: загальш логГстичнГ витрати, якГсть лопстичного сервГсу, тривалГсть логГстичних циклГв, про-дуктивнГсть, повернення вГд ГнвестицГй у лопстичну шф-раструктуру. ЦГ показники е комплексними та формують основу звГтностГ фГрм та планГв рГзних рГвнГв. У складГ за-гальних логГстичних витрат можна видГлити: витрати на
виконання лопстичних операцш, збитки вГд логiстичних ризикiв, витрати на лопстичне адмiнiстрування.
Перспективним напрямком розвитку вважаеть-ся логiстична концепцiя управлшня процесом створення додано! вартостi вГд початкових ста-д]й видобутку сировини та матерiалiв для виробництва до розподГлу, використання, споживання та утилГзацГ! продукцГ!. У практицi будь-якого пiдприемства мае мiсце низка бiзнес-процесiв, структура яких випливае з при-йнятих пiдприемством стандартiв обертання матерiалiв, шформацГ!, порядку прийняття управлiнських рiшень та оргашзацГ! руху матерiалiв у технолопчних процесах. Де-якi витрати певних бiзнес-процесiв можуть мати «при-хований» характер в iнших статтях витрат. Наприклад, контроль за витратами, яю виникають при русi матерГа-лiв в перiод, коли не створюються споживчi властивостi та непродуктивнi видатки матерiального потоку дозво-ляють оцГнити поле дiяльностi з рацiоналiзацГ! лопстичних процесГв для скорочення витрат на створення продукту. Структуризацш та центифжацш витрат дозволяе встановити зв'язок Гз причинами !х виникнення.
У бiльшостi пiдприемств, що мають лопстичш служби, складаються спецiальнi звiти з логiстично! про-дуктивностi за показниками: юльюсть оброблених за-мовлень в одиницю часу, вантажнi вГдправлення на оди-ницю складських потужностей i вантажомiсткiсть транспортних засобiв, норма операцГйних логiстичних витрат на одиницю швестованого капiталу, норма лопстичних витрат на одиницю вироблено! продукцГ!, лопстичш витрати в дистрибуцГ! на одиницю обсягу продажу [2].
1нший шдхГд формуеться за рахунок рейтингу присутностГ на нацiональному ринку найбГльших логГстичних провайдерiв та динамки розвитку показникГв !х дГяльностГ в порГвняннГ з Гншими кра!нами свГту [2]. Значну роль також вГддграе частка володГння активами цих пГдприемств резидентами (нацГональна належнГсть кашталу) або нерезидентами (використання Гноземних ГнвестицГй).
Ця оцшка визначае стан ринку логГстичних послуг як одного з основних факторГв впливу на розвиток спри-ятливого бГзнес-середовища кра!ни, зокрема потенщалу '!! мГжнародного позицГюваннГ в рейтингу кра!н свГтово! економГки. На укра!нському ринку функцГонують такГ основш логГстичнГ провайдери, як DHL, DB Schenker, ASSTRA, FM Logistic, GEFCO, Kuehne&Nagel, Logistsc Expert, Panalpina, Raben, Rhenus Revival, Комора-С, УВК, УДЦТС, ЛГски, ПАКОБО, якГ надають послуги першого, другого та третього рГвня глибини здГйснення логГстичних операцш -PL [8]. До перелжу виконуваних операцГй входять: перевезення власними транспортними засоба-ми, складування та зберГгання (тривале), промГжне збе-рГгання (cross-docking), контроль проходження митнищ, виконання аутсорсингу послуг, перевантаження, консо-лГдацГя вГдправлень, фГнансове супроводження (оргаш-зацГя розрахунюв за послуги), стеження за дислокащею вантажГв та ГншГ види шформацшного забезпечення (telematics, tracking), консалтинговГ послуги, шдготовка експортно!, Гмпортно! та фрахтово! документацГ!, веден-ня облГку та управлшня залишками вантажГв на складГ,
додатковi послуги з додаванням вартост (фасування, розподк, повернення тари), передпродажна та шсля-продажна пiдготовка, координацiя та оптимiзацiя руху вантажiв, пiдготовка ршень, що пов'язанi з управлiнням лопстичним ланцюгом, стратегiчне планування ланцю-га постачань, спрямоване на шдвищення конкуренто-спроможностi замовника.
Третiй пiдхiд до оцшки лопстично! активнос-тi краши е величина iндексу ефективностi лопстики (Logistics Performance Index - LPI), який складаеться на пiдставi опитування фахiвцiв мiжнародних, нацюналь-них та регюнальних логiстичних компанiй [8]. Сутшсть цього методу, який розроблено Свгговим банком, перед-бачае дослiдження кожш два роки 160 кра'1н за низкою iндикаторiв iз бальною системою (вц 1 до 5) через опитування експерпв, фахiвцiв, яю мають досвiд роботи у сферi логiстики. За единим форматом для кожно'1 кра'1ни формуеться база даних з визначеним рiвнем ефектив-ност роботи митних органiв, якостi шфраструктури, простоти оргашзаци мiжнародних постачань товарiв, компетентностi та якостi логiстичних послуг, можли-востi вiдстеження вантажiв, дотримання термшв постачань (iнтервалу).
За результатами дослцжень у 2014 р. (остання оцшка) найбкьш розвиненою в лопстичному сенсi кра'1ною свiту стала Шмеччина, значення LPI яко'1 скла-дае 4,12. Далi йдуть Шдерланди - 4,05 i Бельгiя - 4,04. Найбкьш несприятливi умови для роботи лопстичних компанiй в Афгашсташ - 2,07, Демократичнiй Респу-блщ Конго - 1,88 та Сомалi - 1,77. Слiд вiдмiтити, що Сшгапур, який лiдирував двiчi у 2012 та 2010 рр., зайняв 5 мкце - 4,00. За рiвнем ефективностi роботи лопс-тично'1 системи Укра'1на займае 61 мкце - 2,98 бала, що характеризуе значне покращення позици зi 124 мкця у 2012 р. Найбкьш розвиненим компонентом вичизня-но'1 системи е своечасшсть постачання вантажiв (3,51), а найменш розвиненим - яюсть торгово'1 та транспорт-но'1 шфраструктури (2,65) [3, 5].
У вага до LPI з боку ойб, яю визначають економiч-ну полiтику, зростае. Зокрема, це стосуеться ви-мшрювання впливу на розвиток взаемозв'язкiв у ланцюгу постачання. Даний iндекс використовуе бвро-пейська комiсiя при формуванш системи оцiнки ефек-тивностi транспорту та митного союзу 6С. Хоча шдекс LPI - це певний шструмент, призначений для шдвищен-ня пошформованост та стимулювання iнновацiй, який дозволяе дiзнатися про стримуючi фактори розвитку кра'ш, здiйснити монiторинг тенденцш та ступеню розвитку лопстики в кра'шах свiту.
Забезпечення поступового, пропорцшного розвитку лопстично! активност як iнструменту впливу на економiчне зростання кра'1ни потребуе певних зрушень у функцiонуваннi перш за все митно'1 сфери дiяльностi на пiдставi збкьшення обсягiв перемщуваних через кордон товарiв як наслiдок зростання зовншньоторговельного обороту в умовах глобалiзацil св^ово! економiки [4, 5].
Свiтовий досвц свiдчить про необхiднiсть вста-новлення основних критерив якостi здiйснення митних формальностей крашами, якi прагнуть стати рiвноправ-
ними учасниками економiчних взаемовцносин. До них належать:
+ + +
+
спрощення митних процедур; прискорення митного оформлення; прозорiсть та передбачувашсть дiй митних ор-гашв для учасникiв зовнiшньоекономiчноl дь яльносп;
партнерський пiдхiд у вiдносинах митних орга-нiв з учасниками зовнiшньоекономiчноl дiяль-ностi, у тому чи^ створення ефективних процедур виршення спiрних питань.
Митна система Укра!ни впроваджуе европейськГ стандарти управлГння ризиками, що перед-бачае цГлий комплекс заходГв, якГ включають розширене застосування електронного декларування, запровадження 1Т-рГшень, автоматизацш Гдентифжаци партгй товарГв, спрощену процедуру визначення митно'1 вартостГ. Так, у 2014 р. митнищ оглядали лише 3,5 % товарГв, що в 3,6 разу менше, шж у 2013 р. Частка визначення митно'1 вартостГ товарГв за цшою контракту наблизилась до загальноевропейських стандартГв - 83 % [4].
ОскГльки процедури митного контролю визнача-ються послГдовнГстю та рГзноманГттям форм прояву, то показники, яю характеризують "1х ефективнГсть, подГля-ють за певними ознаками (табл. 1).
По-перше, це показники, яю формують фГскальну функцш митних платежГв на макрорГвнГ регулювання економГки: частка митних платежГв у структурГ доход-них статей державного бюджету, номшальний рГвень митного навантаження на економжу, виконання плану надходжень митних платежГв до бюджету, рГвень вико-ристання електронних систем Г технологш, якГ дозволя-ють скоротити час здшснення митних формальностей, рГвень корумпованостГ, кГльюсть зафГксованих випадкГв контрабанди та порушень митних правил.
По-друге, це показники процедур митного контролю на мжрорГвш: час проходження митних формальностей, вГдсоток товарГв, який вГдбираеться для фГзичного огляду, вГдсоток товарГв, квалГфГкацГйний код УКТЗЕД яких було змГнено, кГльюсть документГв для митного оформлення однГе'1 партГ! вантажу, кГлькГсть та трива-лГсть планових, позапланових перевГрок та зустрГчних звГрок, середня кГлькГсть днГв комплексу митних процедур для одше! поставки, кГлькГсть вГдправлень у розрГзГ видГв транспорту та напрямкГв перемщення, а також кГлькГсть суб'ектГв зовншньоекономГчно! дГяльностГ, якГ зазнали перевГрки.
По-трете, це показники, яю оцГнюють рГвень про-фесГйностГ посадових осГб митних оргашв: обсяг Гмпор-тованих товарГв у розрахунку на одну посадову особу, обсяг Гмпортованих товарГв у юльюсному виразГ на одну посадову особу, середня кГлькГсть декларацш, оформле-них однГею посадовою особою, обсяг вантажГв за змГну (мГсяць, рж), середньодобове перерахування митних платежГв [5].
Важливим напрямком у сприянш розвитку лопстики в кра!ш е спрощення мехашзму оргашзаци мГжнарод-них поставок за рахунок створення найбкьш оптимального бГзнес-середовища через використання свггового
Таблиця 1
Система показнимв оцшки функцюнальносп митних оргашв [5]
Фккальна функщя митних платежiв на макрорiвнi Функщя процедур митного контролю на макрорiвнi Функщя професiйностi посадових осiб митних оргашв
- Частка митних надходжень у струк^ доходних статей держ-бюджету; - номiнальний рiвень митного навантаження на економку; - виконання плану надходжень митних платежiв до бюджету; - рiвень використання електронних систем i технологiй; - рiвень корумпованостi («тiнiзацií»); - кiлькiсть зафксованих випадкiв контрабанди та порушень митних правил - Час проходження митних формальностей; - вщсоток товарiв, який вщбиравться для фiзичного огляду; - вщсоток товарiв, квалiфiкацiйний код УКТЗЕД яких було змшено; - шьюсть документiв для митного оформлен-ня однк'|' партп вантажу; - шьюсть та тривалiсть планових, позаплано-вих перевiрок i зустрiчних звiрок; - середня шьюсть днiв комплексу митних процедур для одш£'' поставки; - шьюсть вiдправлень у розрiзi видiв транспорту та напрямш перемiщення; - кiлькiсть суб'£кт^в зовнiшньоекономiчноí дiяльностi, якi зазнали перевiрки - Обсяг iмпортованих товарiв у роз-рахунку на одну посадову особу; - обсяг iмпортованих товарiв у кiлькiсному виразi на одну посадову особу; - середня шьюсть декларацш, оформлених однi£ю посадовою особою; - обсяг ван^в за змiну (мiсяць, рИ; - середньодобове перерахування митних платежiв
досв1ду управлшня лопстичним ланцюгом товароруху. Перш за все це пов'язано з вибором привабливих контр-агент1в, скороченням лопстичних витрат, оптим1зац1ею процесу доставки сировини, матер1алш, комплектуючих, нап1вфабрикат1в тощо.
Кр1м того, це стосуеться сприяння подоланню бар'ер1в у м1жнародному постачанн1 та оптим1зацГ! руху ф1нансових та шформацшних поток1в, що супроводжу-ють процес постачання [6]. Виб1р каналу приналеж-ност1 дозволяе характеризувати момент переходу прав власност на парт1ю товару, що е предметом договор1в кушвльпродажу на п1дстав1 використання базисних умов поставки 1нкотермс-2010, як1 розробляються М1ж-народною торговою палатою та мають статус м1жна-родного стандарту. Завдяки застосуванню цих правил кожна з1 стор1н бере на себе обов'зки з ф1зично! достаки, сплати певних операц1й, а також ризики процесу товароруху. Цей факт засв1дчуе можливкть конкретизацГ! виконання обов'язк1в кожною стороною при вир1шенн1 спор1в у арбитражному порядку.
Важливе значення мае придкятися так званому каналу переговор1в, який е сукупн1стю або ланцюгом робочих зв'язк1в м1ж контрагентами при укладанш угод. Також формуються канали ф1нансування, як сукупн1сть ф1нансових операцш з оплати вартост1 парт1й товар1в, канали просування, як сукупн1сть посередниюв у лан-цюгу збуту, та канали документооб1гу.
Роль лог1стики в оргашзацГ! м1жнародних кана-лш розподку полягае в регулюванн1 та спрощенш тех-нолог1чних процедур на вск етапах товароруху через ун1ф1кац1ю стандарйв, правил, тариф1в, технолог1й [7]. А також - у сприянш визнанню державами пр1оритет1в м1жнародних угод, завдяки яким реал1зуються принципи лог1стики та розвитку транспортно! й складсько! шфраструктури з впровадженням надання необх1дного р1вня лог1стичних послуг.
Суттевою складовою системи оц1нки активност1 лог1стично! д1яльност1 е як1сть торгово! та транспортно! шфраструктури [1, 7]. Сл1д в1дм1тити, що саме характеристики потенщалу кра!ни з надання послуг транспорт-
них вантажних перевезень формують привабливкть кра!-ни як для шоземних 1нвестор1в, так 1 для нацюнального б1знесу.
Узабезпеченн1 сталого розвитку економ1чних в1дно-син, як1 стають все бкьш складними за ккьюстю учасниюв та механ1змом зд1йснення, важливу роль в1дцрае транспорт [1]. На даний момент транспортна ло-г1стика мае багатор1вневу складну структуру, а лопстичш ланцюги вир1зняються своею довжиною та р1зномашт-н1стю, залучаючи в процес доставки вантажу в1д вироб-ника до кшцевого споживача р1зн1 види транспорту.
Транспорт, на в1дмшу в1д 1нших галузей господар-ства, мае лшшно-вузловий характер розм1щення, що шдтверджуе специф1чн1сть його використання та наб1р операц1й у портфел1 послуг [1]. Основними елементами територ1ально! структури е транспорты шляхи - маи-страл1, транспортн1 пункти - зал1зничн1 й автостанци, р1чков1 й морськ1 порти, аеропорти та вузли. Важливе значення для зовншни перевезень мають транспортш коридори. Це - пол1транспортн1 маг1страл1 (разом 1з роз-м1щеними вздовж них об'екпв транспортно! шфраструк-тури), якими зд1йснюються перевезення за меж1 кра!ни. Укра!на межуе з кра!нами-сус1дами ккькома транспорт-ними коридорами. Ними через Г! територш здшснюють-ся також транзиты перевезення. Однак р1вень розвитку й облаштування транспортних коридорш не задоволь-няе потреб трансевропейського сполучення.
Транспортна мережа Укра!ни залучена до форму-вання потужних м1жнародних транспортних коридор1в загальноевропейського значення - трьох автомобкьно-зал1зничних: Дрезден - Краюв - Льв1в; Тр1ест - Будапешт - Чоп - Льв1в - Ки!в; Гельс1нк1 - Санкт-Петербург -Ки!в - Бухарест 1 дунайського водного.
Зал1зничний транспорт Укра!ни е пров1дною галуз-зю в дорожньо-транспортному комплекс! кра!ни, який забезпечуе 52 % вантажних перевезень серед шших ви-д1в транспорту станом на кшець 2014 р. Експлуатацшна мережа зал1зниць Укра!ни складае майже 22,473 тис. км, з яких 45 % електрифшовано [5]. За обсягами вантажних
перевезень залГзнищ Укра!ни займають четверте мГсце в бвразГ!, поступаючись лише залГзницям Китаю, РосГ1 та 1ндГ1. Вантажонапружешсть укра'1нських залГзниць (рГчний обсяг перевезень на 1 км) у 3-5 разГв перевищуе вГдповГдний показник розвинених европейських кра'1н. ОсновнГ характеристики транспортних вантажних перевезень наведено в табл. 2.
власних коштГв залГзниць. Передбачеш Законом Укра'1-ни «Про залГзничний транспорт» (Постанова Верховно'1 Ради Украши № 274/96-ВР вГд 04.07.96) кошти з бюджету на будГвництво Г модернГзацГю магГстральних лГнГй та придбання рухомого складу не видГлялись. Пропускна спроможнГсть окремих дГльниць та напрямюв залГзниць знаходиться на критичнш межГ. На думку фахГвцГв, з ме-
Таблиця 2
Основнi характеристики транспортних вантажних перевезень а Укра1ш станом на кiнець 2015 р.
Вид транспорту Частка вантажообiгу Кшьккть працюючих, тис. оаб Протяжнкть транспортних магiстралей, тис. км
% млн т
Залвничний 52 197,44 390 22,473 (для пор1вняння: США - 194,731; Нпмеччина - 45,514; Японт - 23,168)
Водний 32,5 123,4 25 -
Автомобтьний 9,28 35,23 507 172,4
Трубопроводний 6,2 23,54 - 45,0
Ав1ац1йний 0,02 0,076 - -
Джерело: рiзнi статистичнi 1нтернет-джерела зведен для спiвставлення.
Через територГю Украши проходять основш за-лГзничнГ транспортш коридори: СхГд - ЗахГд, Балтика -Чорне море. Украшсьи залГзнищ безпосередньо межу-ють та взаемодшть Гз залГзницями РосГ1, БГлорусГ, Мол-дови, ПольщГ, РумунГ1, Словаччини, Угорщини й забез-печують роботу Гз сорока мГжнародними залГзничними переходами, а також обслуговують 18 украшських мор-ських портГв Чорноморсько-Азовського басейну. Через украшсью порти 1зма!л Г Реш здГйснюеться взаемодш з европейським коридором, який проходить рГчкою Дунай. Сьогодш довжина нацюнально! мережГ залГзнич-них транзитних коридорГв в УкраМ складае 3162 км. Це головним чином двоколшш електрифГкованГ, обладнанГ автоблокуванням мапстралГ, що характеризуються ви-соким рГвнем використання технГчних засобГв.
НайбГльшим пГдприемством галузГ е УкрзалГз-ниця (Державна адмшГстрацш залГзничного транспорту Украши), яка здшснюе централГзо-ване управлшня процесом перевезень у внутрГшньому й мГждержавному сполученнях Г регулюе виробничо-господарську дшльшсть залГзниць. На залГзницях функ-цГонують 1447 залГзничних станцш, 55 локомотивних Г 48 вагонних депо. ЕксплуатацГйна протяжнГсть голо-вних колГй становить 20 997,4 км (75 % - безстиковГ коли), електрифжованих колГй - 9 990 км (44,3 %).
За останш бГльш нГж 20 роив кашталовкладення в оновлення основних засобГв вГдбувалися виключно за рахунок власних коштГв залГзниць, якГ не дозволяють забезпечити навпъ нормальне вГдтворення основних засобГв, особливо !х активно! частини - рухомого складу. На сьогодш техшчний ресурс залГзниць практично вичерпано. 1снуе загроза незабезпечення залГзничним транспортом у подальшому потреб економГки Укра!ни у перевезеннях.
У перГод з 1992 р. по 2015 р. оновлення рухомого складу та Гнфраструктури здшснювалося за рахунок
тою лГквГдацГ! «вузьких мГсць» на мережГ залГзниць Укра!-ни, покращення техшко-експлуатацшних можливостей об'ектГв Гнфраструктури необхГдно провести 1х технГчне переоснащення та модернГзацГю.
АвтомобГльний транспорт е однГею з найважливГ-ших сфер у забезпеченш функцГонування лопс-тичного ланцюга постачання споживчо! цшно-стГ, який характеризуеться структурою парку вантажних автомобшв, конструкщею транспортних засобГв, вантажнГстю, типами кузова, класом комфортности видами та питомими витратами палива, еколопчними по-казниками шкГдливих викидГв в атмосферу. Оновлення парку рухомого складу автомобГльного транспорту вГд-буваеться повГльними темпами - майже 70 % рухомого складу е технГчно та морально застарГлими.
СьогоднГ автотранспортнГ шдприемства працю-ють в умовах вГдсутностГ централГзованих замовлень, що викликае нестабгльшсть формування обсягГв !х по-слуг протягом запланованого перГоду часу. Результатом е шдвищення ризикованостГ пГдприемств у досягненш позитивних результатГв вГд 1х виробничо-господарсько! дГяльностГ.
Водний транспорт Укра!ни вГдГграе важливу роль в експортно-Гмпортних Г каботажних (мГж портами свое! держави) перевезеннях. Водний транспортний комплекс е багатофункцюнальною структурою, що мае задоволь-няти потреби нацюнально! економГки у транспортних вантажних перевезеннях. ВГд ефективностГ функцГонування водних термшалГв, рГвня !х технологГчного та тех-нГчного оснащення, вГдповГдностГ системи управлшня та розвитку Гнфраструктури сучасним мГжнародним ви-могам залежить конкурентоспроможнГсть вГтчизняного водного транспортного комплексу на свГтовому ринку.
Галузь сьогоднГ налГчуе 38 державних пГдприемств з оборотом близько 10 млдрд грн на рж, 5000 галузевих суб'ектГв господарювання, 100 тис. моряюв - громадян
Укра!ни. До потенцiалу водних вантажних перевезень Укра!ни можна вiднести 13 континентальних морських портiв, 3 судноплавнi рiчки, 16 рiчкових портiв та тер-мiналiв, 262 млн т пропускно! здатностi на рiк морських термiналiв, 60 млн т пропускно! здатност на рiк рiчних термiналiв, а також 25 тис. оаб працюючого персоналу. Основнi показники результативностi водних перевезень представлено в табл. 3.
Авiацiйний транспорт за обсягами перевезень-пойдае останне мiсце у транспортнш системi Укра!ни. Це - наймолодший вид транспорту, що виконуе важли-вi функцГ! у зв'язках нашо! кра!ни з iншими державами свпу. Вiн здiйснюе, насамперед, перевезення пасажирiв, а також пошти i вантажiв, що швидко псуються. За да-ними статистичних органiв, у 2015 р. на ринку пасажир-ських i вантажних перевезень працювало 28 вггчизняних
Таблиця 3
Тенденцп розвитку показнимв результативностi водних перевезень в УкраТ'ш з 2012 по 2014 рр. (у % до минулого року)
Показник 2012 р. 2013 р. 2014 р.
Темп зростання обсяпв перевезень вантажiв -10,7 -6,8 -6,2
Темп зростання переробки ват^в у морських портах 4,7 8,6 9,2
Темп зростання переробки ват^в у рiчкових портах 6,2 10,1 10,7
Темп зростання обсяпв переробки транзитних вантажiв у портах 7,8 11,7 12,3
Темп зростання обсяпв перевезень пасажирiв 5,2 9,1 9,7
Основними перевагами водного транспорту Укра!-
ни е:
+
+ + +
високий експортний потенщал вантажiв чор-них металiв, вугкля, залiзорудного концентрату та зернових;
наявнiсть потужностей з обробки вантажiв; вигiдне розташування морських портiв для за-безпечення транзитних вантажопотокiв: наявшсть квалiфiкованих фахiвцiв портово! га-луз1
Трубопровiдний транспорт мае достатнi виробничi потужностi для забезпечення Укра!ни енергоносшми -нафтою i газом, а також для виконання функцш транзиту росшсько! нафти i газу в кра!ни Пiвденно-Схiдно! бвропи.
Однак уся мережа трубопровiдного транспорту в УкраМ орiентована на постачання нафти i газу з однiе! кра!ни - Рос!! (лише 5 % загально! потреби газу - з Туркмешстану), що, згiдно iз загальноприй-нятими стратегiчними пiдходами до цього питання, е недоцкьним. Новi прiоритети щодо джерел постачання енергоносив безпосередньо позначаються на функ-цiонуваннi та перспективах розвитку трубопроводного транспорту. Найiстотнiшi при цьому матимуть таю основш фактори: орiентацiя на нафту з кра!н Середньо! Аз!!, Близького Сходу й Швденного Середземномор'я; доставка нафти через балтшсью порти Польщi та ЛатвГ!; використання нафти, що тепер проходить транзитом через Украшу, для власних потреб з вцповцною компен-сацiею кра!нам Центрально! i Пiвденно-Схiдно! бвропи та Закавказзя, закупленими Укра!ною енергоносiями на Близькому Сход1
6 необхiднiсть здiйснити на територГ! Укра!ни будiвництво окремих дкянок нафтопроводiв (найсут-тевiшою з яких е з'еднувальний нафтопровiд вiд порту Швденний бкя м. Одеси до м. Броди у Захцнш УкраМ проектною вартiстю близько 0,5 млрд дол.) i реконстру-ювати та переоснастити окремi нафтопереробнi заводи i нафтоперекачувальнi станцГ! тощо.
авiакомпанiй, виконано 14,1 тис. комерцшних рейсiв (за I квартал 2014 р. -19,1 тис.). Обсяги перевезень ванта-жiв та пошти склали 16,9 тис. т.
Трубопровцний транспорт е ефективним способом перемщення в просторi редких, газоподiбних i твердих речовин спещальними трубами пiд тиском. В УкраМ трубопроводами транспортуються рiдке пали-во, газ, хiмiчнi продукти. Розрiзняють магiстральний та промисловий трубопровiд. Трубопровцний транспорт посiдае перше мiсце за вантажооборотом в УкраМ.
Видобуток нафти в УкраМ не забезпечуе внутрш-нк потреб у редкому паливi та продуктах його переробки. Потужним трубопроводом, що простягаеться з Повол-жя, е нафтопровц Самара - Лисичанськ - Кременчук -Херсон. У 1963 р. збудовано трансевропейський нафто-провiд «Дружба», що починаеться в Рос!! й перетинае усю територш нашо! кра!ни вiд сходного до захцного кордону Укра'!ни. Проведено також нафтопроводи Ка-чанiвка - Охтирка, Гшдинщ - Прилуки - Кременчук на Лiвобережжi та Долина - Дрогобич, Битюв - Надвiрна та iншi у Прикарпаттi. Протяжнiсть трубопроводiв ста-новить близько 45 тис. км, що майже вдвiчi бкьше, нiж довжина залiзничних колiй загального користування.
За останнi роки в УкраМ створено мережу продук-топроводiв: амiакопровiд Поволжя - Горлшка - Одеса, етилопров1д Угорщина - Калуш (Iвано-Франкiвська обл.).
Порiвняно з шшими видами транспорту трубо-провiдний транспорт працюе найбкьш стабкьно. В ос-таннi роки збкьшився обсяг перекачування нафти i газу, якi доставляються з Росiйсько! ФедерацГ! в кра!ни Центрально! бвропи. В обсязi транспортування редкого i газового палива провiдне мiсце займае його транзит через територшУкраши.
У перспективi велике значення для Укра!ни мае налагодження транспортування нафти трубопроводом з Казахстану та Азербайджану через територГ! кра!н Закавказзя до Чорного моря, а звцти (танкерами чи по-будованим по дну моря нафтопроводом) до Одесько-го термшалу. З Одеси уже прокладено бкьшу частину нафтопроводу до м. Броди (Львiвська обл.). З Бродiв е
можливкть продовжити нафтопровГд до БалтГйського моря через територш ПольщГ.
СвГтовий ринок логГстичних послуг сьогоднГ ха-рактеризуеться впровадженням аутсорсингу -цГлеспрямованого вГдокремлення та передачГ всГх або декГлькох функцГй бГзнес-процесу на виконання спе-цГалГзованим оргашзацшм - лопстичним провайдерам. Застосування аутсорцингу в лопстищ дозволяе шдпри-емствам, окрГм зосередження уваги на основному видГ дшльностГ та зменшеннГ капГталовкладень, ще й отрима-ти ресурси та технологи, як недоступнГ всерединГ шд-приемства. КрГм цього, отримати високоякГснГ сервшш послуги, гнучко реагувати на змшу ситуацГ! на ринку та, як наслГдок, - реалГзувати конкурентнГ переваги.
За ступенем штегрованостГ з бГзнесом замовника, кГлькостГ запропонованих логГстичних функцГй, а також рГвнем доступу до мГжнародних й регГональних ринкГв збуту провайдери логГстичних послуг подГляються на [8]: + 2РЬ-провайдери - вузькоспецГалГзованГ лопс-тичнГ посередники, що пропонують аутсорсинг окремих функцГй: транспортнГ компанГ!, експе-дитори, склади загального використання, ван-тажнГ термГнали, митнГ брокери, агенти, стра-ховГ компанГ!, консалтингово-лопстичш фГрми; + 3РЬ-провайдери - надають комплексний лопс-тичний сервГс, беруть шд свГй контроль декГль-ка або всГ логГстичнГ функцГ!. Таю вГдносини по-будованГ на довгострокових домовленостях; + 4РЬ-провайдери - це логГстичнГ штегратори повного циклу, яю використовують систем-ний пГдхГд до управлшня всГма логГстичними бГзнес-процесами замовника та координують взаемодш компанГ! з 1"! ключовими контрагентами в ланцюгу постачання; + 5РЬ-провайдери - суб'екти надання логГстичних послуг методами електронних засобГв шформа-цГ! в управлшш всГма компонентами ланцюга поставок у глобальних масштабах дшльност1 Лопстика електронно! комерцГ! охоплюе стра-тепчне планування та розвиток усГх необхГдних для електронних угод логГстичних систем Г про-цесГв, а також адмшстративне та операцГйне за-безпечення 1хнього фГзичного виконання.
Сучасний стан лопстично! активностГ бГзнес-про-цесГв базуеться на запровадженш методГв ведення опе-рацГй через мережГ електронних бГзнес взаемозв'язкГв: планування бГзнес-ресурсГв, формування баз даних, за-мовлення дати виконання та оптимГзацш маршрутГв поставок. Електронний бГзнес надае компанГям можливос-тГ в режимГ реального часу реагувати на змши ринкового попиту, коли здшснення торгових операцГй мГж бГзнес-партнерами через 1нтернет е передумовою зниження ви-трат у всГх ланках логГстичного ланцюга.
Таким чином, процес розвитку логГстично! актив-ностГ кра!ни супроводжуеться низкою факторГв впливу та потребуе вирГшення питань Гз встановлення прГори-тетГв у сферГ здГйснення митних формальностей, форму-вання ефективно! транспортно! Гнфраструктури, спри-яння мГжнародним операцГям, можливостГ вГдстеження
руху вантаж1в, створення умов для розвитку мереж1 логГстичних провайдер1в, а також належноГ нормативно-правовоГ бази регулювання бшнес-процесш.
Сучасний етап розвитку св1товоГ економжи ха-рактеризуеться тенденц1ею до зростання шдприемств з надання логГстичних послуг, яю пропонують комплексн1 функц1ональн1 ршення третього, четвертого та п'ятого рГвшв логГстичного аутсорсингу. Активний розвиток св1-тового логГстичного ринку поширюеться й на Украшу, яка знаходиться на етат формування та консолцацп галузГ
Сл1д зазначити, що найбГльше користувач1в по-слугами логГстичних провайдер1в виявлено серед п1д-приемств у сфер1 високих технолог1й, промислового виробництва, виробництва продовольчих товар1в, у той час, коли найменшими користувачами аутсорсингу е ф1-нансов1 та телекомун1кацГйнГ шдприемства. Сфера ло-г1стики ф1нансуе близько 15 % надходжень до бюджету в1д виробничоГ сфери, при цьому частка на ринку послуг складае 40 %.
Основними тенденц1ями розвитку лопстично'Г активностГ украГнськоГ економ1ки е зростання: емност1 ринку логГстичних послуг, використання логГстичного аутсорсингу, процейв поглинання i злиття, а також реструктуризаци компан1й, як1 фор-мують iнтегрованi логiстичнi ланцюги постачання спо-живчоГ цiнностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни «Про транспорт» вщ 10.11.1994 р. № 232/94-ВР // Bíaomoctí ВерховноГ Ради УкраГни. - 1994. - № 61. -Ст. 446 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0. rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80
2. Закон УкраГни «Про лщензування видiв господарськоГ дi-яльносп» (3Í змiнами, внесеними згiдно Í3 Законом № 867-VIII вiд 08.12.2015 р.) // ВВР. - 2016. - № 4. - Ст. 40 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19
3. Алькема В. Г. Лопстика: теорiя та практика : навч. поабник / В. Г. Алькема, О. М. Сумець. - К. : ВД «Професюнал», 2007. - 216 с.
4. Сгоров О. Б. Митна економка (УкраГна - СОТ - ЕС) : поабник / О. Б. Егоров. - О. : ПЛАСКЕ, 2005. - 226 с.
5. Каленський М. М. Митна справа / М. М. Каленський, А. Д. Войцещук, I. Г. Бережнюк, Ц. Г. Огонь, Д. С. Олшник. - К. : Мануфактура, 2006. - 440 с.
6. Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок / М. Кристофер / Пер. с англ. В. С. Лукинского. - СПб. : Питер, 2005. - 316 с.
7. Кизим А. Страхование международных грузив в системе мультимодальних перевозок груза / А. Кизим, А. Новиков // Логистика. - 2011. - № 5 (58). - С. 42-45.
8. Чухрай Н. I. Лопстичне обслуговування : тдручник / Н. I. Чухрай. - Львiв : Видавництво Нацюнального уыверситету «Львiвська полггехнка», 2006. - 292 с.
REFERENCES
Alkema, V. H., and Sumets, O. M. Lohistyka: teoriia ta praktyka [Logistics: Theory and Practice]. Kyiv: Profesional, 2007.
Chukhrai, N. I. Lohistychne obsluhovuvannia [Logistics service]. Lviv: Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekh-nika», 2006.
Kalenskyi, M. M. et al. Mytna sprava [Customs business]. Kyiv: Manufaktura, 2006.
Kristofer, M. Logistika i upravleniye tsepochkami postavok [Logistics and Supply Chain Management]. St. Petersburg: Piter, 2005.
Kizim, A., and Novikov, A. "Strakhovaniye mezhdunarodnykh gruzov v sisteme multimodalnykh perevozok gruza" [Insurance of goods in international multimodal transport cargo system]. Logistika, no. 5 (58) (2011): 42-45.
[Legal Act of Ukraine] (1994). http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/222-19
Yehorov, O. B. Mytna ekonomika (Ukraina - SOT - YeS) [Customs Economics (Ukraine - WTO - EU)]. Odesa: PLASKE, 2005.
УДК 330.341.1:061.5(477+477.74)
IННOBAЦIЙНA Д1ЯЛЬН1СТЬ ШДПРИСМСТВ УКРАНИ ТА OДЕCЬКOÏ OБЛACTI ЯК ЗАС1Б
ЗБ1ЛЬШЕННЯ ПРOДVКTИBНOCTI ПРАЦ1
© 2016
ОРЛЕНКО О. M.
УДК 330.341.1:061.5(477+477.74)
Орленко О. М. 1нновацшна дiяльнiсть пщприемств УкраУни та ОдеськоУ областi як зааб збiльшення продуктивностi працi
Метою cmammi е анатз р1вня iнновацйноi д'тпьностi промислових тдприемств Украни в цмому та Одеського регону зокрема як основного засо-бу збльшення рiвня продуктивностi прац, зростання р'вня конкурентоспроможностi втчизняного б'внесу та покращення добробуту населен-ня. Наведено динам'жуглобального 'тдексуконкурентоспроможностiУкраниза 2010-2015рр. iвстановлено основы!конкуренты!переваги нашоi держави. Представлено мще Украни в головних ннова^йних рейтингах: Global innovation index, Bloomberg Rankings i виявлено ii основт сильт та слабш сторони. Окремо проведено аналiзр'вня iнновацiйноi активнот промисловихпiдприемств Одеськогорегонуз подальшим виявленням основних факторiв, якi стримують розвиток iнновацiйноi дiяльностi цього сектора економки. Об(рунтовано необхiднiсть активiзацiiiнновацiй-но1 дiяльностi на уахр'внях економки з подальшим визначенням найбльш проритетних напрямт для кожного окремого регону. Перспективою подальших доЫджень е визначення конкретних заходiв, здатних стимулювати iнновацiйну дiяльнiсть втчизняних пiдприемств. Ключов слова: продуктивнкть прац1 iнновацiйна дiяльнiсть, iнновацiйна активншь, iнновацiйнiрейтинги, конкурентоспроможнсть. Табл.: 8. Ббл.: 11.
Орленко Ольга Михайл'юна-викладач кафедри економки тдприемства, Одеський нацональний економiчний ушверситет (вул. Преображенська, 8,
Одеса, 65082, Украша)
E-mail: orlenko20022015@gmail.com
УДК 330.341.1:061.5(477+477.74) Орленко О. М. Инновационная деятельность предприятий Украины и Одесской области как средство увеличения производительности труда
Целью статьи является анализ уровня инновационной деятельности промышленных предприятий Украины в целом и Одесского региона в частности как основного средства повышения уровня производительности труда, роста уровня конкурентоспособности отечественного бизнеса и улучшения благосостояния населения. Приведена динамика глобального индекса конкурентоспособности Украины за 2010-2015 гг. и установлены основные конкурентные преимущества нашего государства. Представлено место Украины в главных инновационных рейтингах: Global innovation index, Bloomberg Rankings и выявлены ее основные сильные и слабые стороны. Отдельно проведен анализ уровня инновационной активности промышленных предприятий Одесского региона с последующим выявлением основных факторов, сдерживающих развитие инновационной деятельности этого сектора экономики. Обоснована необходимость активизации инновационной деятельности на всех уровнях экономики с дальнейшим определением наиболее приоритетных направлений для каждого региона. Перспективой дальнейших исследований является определение конкретных мер, способных стимулировать инновационную деятельность отечественных предприятий. Ключевые слова: производительность труда, инновационная деятельность, инновационная активность, инновационные рейтинги, конкурентоспособность. Табл.: 8. Библ.: 11.
Орленко Ольга Михайловна - преподаватель кафедры экономики предприятия, Одесский национальный экономический университет (ул. Преображенская, 8, Одесса, 65082, Украина) E-mail: orlenko20022015@gmail.com
UDC 330.341.1:061.5(477+477.74) Orlenko O. M. Innovation Activity by Enterprises of Ukraine and Odessa Region as a Means of Increasing Labor Productivity
The article is concerned with analysis of the level of innovation activity by industrial enterprises of Ukraine as a whole, and of the Odessa region in particular, as a key means of increasing labor productivity, growth of competitiveness of domestic business, and improving the well-being of population. Dynamics of the global competitiveness index of Ukraine for 2010-2015 has been provided, the main competitive advantages of our State have been determined. Place of Ukraine in the main rankings for innovation (Global Innovation Index, Bloomberg Rankings) has been presented, the related major strengths and weaknesses have been identified. Separately, an analysis of the level of innovation activity by industrial enterprises of Odessa region was conducted, which was supplemented by identifying major constraints on the innovation development in this sector of economy The necessity of activating innovation at all levels of economy together with further definition of the top priorities for each region has been substantiated. Prospect of further research is to determine concrete measures likely to encourage the innovation activity by domestic enterprises.
Keywords: labor productivity, innovation activity, innovation efforts, rankings for innovation, competitiveness. Table: 8. Bibl.: 11.
Orlenko Olga M. - Lecturer of the Department of Economics of Enterprise, Odessa National Economic University (8 Preobrazhenska Str., Odessa, 65082, Ukraine)
E-mail: orlenko20022015@gmail.com
Свита глобалiзацiя та штегращя не ткьки нада-ють рiвнi умови i в^кривають новi можливост для кожно'1 краши, а й одночасно сyттeво по-силюють поляризацш держав за рiвнем економiчного,
сощального i технолопчного розвитку. Це вимaгae по-шуку i реaлiзaцiï нових шляхiв утримання конкуренто-спроможних позицш в умовах динaмiчного глобального середовища. Швидю темпи науково-техшчного прогре-
