CC BY
10
of theoretical views on government regulation of the agricultural sector]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 3 (2012): 112-125.
Veber, M. Protestantska etyka i dukh kapitalizmu [The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism]. Kyiv: Osnovy, 1994.
Viliamson, O. E. Ekonomichni instytutsii kapitalizmu: firmy, marketynh, ukladennia kontraktiv [The economic institutions of capitalism: firms marketing contracts]. Kyiv: ArtEk, 2001.
Viskuzi, V. K., and Harynhton, Dzh. E. Ekonomichna teoriia rehuliuvannia ta antymonopolna polityka [The economic theory of regulation and competition policy]. Kyiv: Osnovy, 2004.
Veblen, T. Teoriia prazdnogo klassa [Theory of the Leisure Class]. Moscow: Progress, 1984.
Zheltov, A. M. Gosudarstvennoe regulirovanie ekonomiki [State regulation of the economy]. Nizhniy Novgorod: Volgo-Viatskaia akademiia gosudarstvennoy sluzhby, 2000.
УДК 65.013012.34
СУТЖСТЬ ТРАНСФОРМАЦП ЛОГ1СТИЧНИХ ЦЕНТР1В У СИСТЕМ! ГЛОБАЛЬНОГО
ЛОГ1СТИЧНОГО СЕРВ1СУ
© 2015
СИВАК Р. Б., ПОДА А. С.
УДК 65.013012.34
Сивак Р. Б., Пода А. С. Сутнкть трансформацп лопстичних центрiв у систем! глобального лопстичного сервку
Метою cmammi е окреслення еволюцИ сутност/ лог/стичних центр/в у процеа формування глобальноi лог/стично! системи св/тового господар-ства. Глобальний лог/стичний центр визначено як ланку глобального ланцюга поставок, функц/ональним призначенням якого е лог/стичне управ-л'шня глобальними матер/альними потоками з метою !х лог/стичноi трансформацп та/або адаптацИ до вимог наступних ланок означеного ланцюга. Ф/лософ/я створення та управл/ння глобального лог/стичного центру, а також стратег/чн/ пр/оритети його функц/онування мають враховувати глобальн/ виклики свтового господарства, зокрема - необх/дн/сть дотримання параметр/в сталого розвитку, упорядкування гло-бальних ланцюг/в поставок / скорочення трансакц/йних витрат на перемщення та споживання матер/альних поток/в. Виокремлено чотири р/вн/ лог/стичних центр/в, що послужило базисом для формування р/зноман/тних концептуальних моделей таких центр/в, а також сформульо-вано еволюц/йн/ ознаки виникнення лог/стичних центр/в кожного з цих р/вн/в. Зроблено висновок про те, що формування мереж/ м/жнародних лог/стичних центр/в в УкраЫ, з огляду на низку адм/н/стративно-правових, методичних та /нституц/йних обставин, може реал/зуватися на принципах державно-приватного партнерства /з залученням глобальних лог/стичних провайдер/в, що волод/ють значним досв/дом та /нвести-ц/йним / орган/зац/йним потенц/алом.
Ключов'1 слова:лог/стика, лог/стична система, глобальнийлог/стичний центр, св/товегосподарство. Б'бл.: 12.
Сивак Роман Богданович - кандидат економ/чних наук, доцент, докторант кафедри менеджменту орган/зац/й та шновацшного п/дприемни-цтва, Терноп/льський нац/ональний економ/чний ун/верситет (вул. Льв/вська, 11, Терноп/ль, 46020, Укра!на) E-mail: syvak_roman@ukr.net
Пода Анасташ Станiславiвна - кандидат економ/чних наук, старший викладач кафедри м/жнародних ф/нанс/в та глобальноi економ/ки /мен/ С. i. Юр/я, Терноп/льський нац/ональний економ/чний ун/верситет (вул. Льв/вська, 11, Терноп/ль, 46020, Укра!на) E-mail: nastyapoda@yahoo.com
УДК 65.013012.34
Сывак Р. Б., Пода А. С. Сущность трансформации логистических центров в системе глобального логистического сервиса
Целью статьи является определение эволюции сущности логистических центров в процессе формирования глобальной логистической системы мирового хозяйства. Глобальный логистический центр определен как звено глобальной цепи поставок, функциональным назначением которого является логистическое управление глобальными материальными потоками с целью их логистической трансформации и/или адаптации к требованиям следующих звеньев указанной цепи. Философия создания и управления глобальным логистическим центром, а также стратегические приоритеты его функционирования должны учитывать глобальные вызовы мирового хозяйства, в частности - необходимость соблюдения параметров устойчивого развития, упорядочение глобальных цепей поставок и сокращение трансакционных издержек на перемещение и потребление материальных потоков. Выделены четыре уровня логистических центров, что послужило базисом для формирования различных концептуальных моделей таких центров, а также сформулированы эволюционные признаки возникновения логистических центров каждого из этих уровней. Сделан вывод о том, что формирование сети международных логистических центров в Украине, в силу ряда административно-правовых, методических и институциональных обстоятельств, может реализоваться на принципах государственно-частного партнерства с привлечением глобальных логистических провайдеров, обладающих значительным опытом, инвестиционным и организационным потенциалом. Ключевые слова: логистика, логистическая система, глобальный логистический центр, мировое хозяйство. Библ.: 12.
Сывак Роман Богданович - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры менеджмента организаций и инновационного предпринимательства, Тернопольский национальный экономическмй университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: syvak_roman@ukr.net
Пода Анастасия Станиславовна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных финансов и глобальной экономики им. С. И. Юрия, Тернопольский национальный экономическмй университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: nastyapoda@yahoo.com
UDC 65.013012.34 Syvak R. B., Poda A. S. Essence of Transformation of Logistic Centers in a System of Global Logistic Service
The article is aimed to define the evolution of essence of logistic centers in the process of establishing a global logistic system of the world economy. A global logistic center is defined as a link in the global supply chain, whose function is the logistic management of the global material flows with a view to their logistic transformation and/or adaptation to requirements of the next links in the indicated chain. Philosophy of creation and management of a global logistic center, as well as strategic priorities of its operation, should take into account the global challenges of the world economy, in particular the need to take into consideration the parameters of sustainable development, harmonizing of the global supply chains and reducing the transaction costs for relocation and consumption of material flows. Four levels of the logistic centers have been allocated, providing a basis for building different conceptual models of such centers; the evolutionary signs of appearance of the logistics centers as to each of these levels have been formulated as well. It has been concluded that formation of a network of international logistic centers in Ukraine, due to a number of administrative-legal, methodical and institutional circumstances, can be materialized on the principles of public-private partnership, involving the global logistics providers with their considerable experience as well as both investment and institutional potential. Key words: logistics, logistic system, global logistic center, world economy. Bibl.: 12.
Syvak Roman B. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Management of Organizations and innovative business, Ternopil National Economic University (vul. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukraine) E-mail: syvak_roman@ukr.net
Poda Anastsiya S. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Finance and the Global Economy named after S. I. Yurii, Ternopil National Economic University (vul. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukraine)
E-mail: nastyapoda@yahoo.com
Динамка сучасного глобального економiчного се-редовища обумовлюе пошук резервiв шдвищен-ня ефективносп глобальних ланцюгiв поставок. ду на пiдвищення складностi таких ланцюпв, пов'язано! з географiчним розпорошенням виробничих ланок i ланок споживання, виникае необхцшсть пошуку нових iнструментiв управлшня ними на мiкро-, мезо-, макро- та глобальному рiвнях.
Розвиток теори логiстики в цкому та розвиток концепци ланцюгiв поставок зокрема i впровадження напрацьованих у цiй сферi наукових результатiв у практику шдприемств, а також тенденци лопстизаци сфер виробництва, торгiвлi й транспорту на глобальному, мiжнародному, нацiональному та регюнальному рiв-нях актуалiзують необхцшсть поглиблення дослiджень формування та функцюнування логiстичних центрiв з метою вироблення теоретико-методолопчного, шсти-туцiйного, нормативно-правового та методичного за-безпечення дiяльностi таких центрiв.
Вiтчизнянi та зарубiжнi вчеш, якi здiйснюють до-слiдження у сферi логiстики, мають неоднозначнi розу-мiння сутностi логiстичного центру.
Зокрема, В. Ширяева визначае лопстичш центри як функцюнальш елементи лопстично! системи, що е ланкою логiстичного ланцюга з доставки вантажiв мiж постачальниками i споживачами. Вони також е стико-вими пунктами, у яких здiйснюеться координацiя та взаемодiя видiв транспорту, вiдбуваеться концентрацiя вантажопотокiв та !х подальший розподк мiж споживачами. Як правило, у межах лопстичного центру вцбува-еться сшвробп'ництво логiстичних посередникiв, транспортних структур та оргашзацш, що надають додатковi послуги (митнi брокери, охороннi служби, страховики, банки, поштовi послуги, вцдкення зважування й мiри, заправнi станци, ремонтнi майстернi, ветеринарнi служби тощо) [1, с. 133].
6. Крикавський визначае лопстичний центр як вузловий об'ект лопстичних мереж, в якому вцбува-ються процеси розподку вантажопотокiв, змiна транспортних засобiв, складування, зберiгання, управлiння запасами [2, с. 39].
I. Струтинська трактуе лопстичний центр як дко-вий центр (складну систему), що складаеться з числен-них взаемопов'язаних елементiв, який акумулюе резер-ви матерiальних ресурсiв, необхiдних для демпфування коливань обсяпв постачань i попиту, а також синхрош-заци швидкостей потокiв товарiв у системах просуван-ня вiд виробникiв до споживачiв або потокiв матерiалiв у виробничих системах на нацюнальному, i мiжнародно-му рiвнях [3, с. 38].
Н. Жуманiязов дiйшов висновку, що лопстичний центр - це великий портал, призначений для обробки великого обсягу вантажiв. 1нфраструктура такого комплексу залежить в1д специфжи бiзнесу i охоплюе об'екти рiзноманiтного функцiонального спрямування. Це мо-жуть бути складсью та офiснi примщення, зони мит-ного контролю, холодильш та морозильнi камери, зони збертання небезпечних вантажiв, шоу-руми, мийки ав-томобiлiв, ремонтнi зони для обслуговування транспорту, мкця вiдпочинку [4].
Метою стати е окреслення еволюци сутносп ло-гiстичних центрiв у процей формування глобально! лопстично! системи свiтового господарства.
Беручи за основу наведеш трактування, визначи-мо глобальний логктичний центр як ланку глобального ланцюга поставок, функцюнальним призначенням якого е лопстичне управлшня глобальними матерiаль-ними потоками з метою !х лопстично! трансформаци та/або адаптаци до вимог подальших ланок означеного ланцюга. Глобальний вимiр лопстичного центру пе-редбачае його позицюнування як елементу глобально! логiстично! системи свитого господарства, тобто фь лософш створення та управлiння таким центром, а також стратепчш прюритети його функцiонування мають враховувати глобальш виклики свiтового господарства, зокрема - необхцшсть дотримання параметрiв сталого розвитку, упорядкування глобальних ланцюпв поставок i скорочення трансакцiйних витрат на перемщення та споживання !хни матерiальних потокiв.
Важливим аспектом розумiння сутност лопстич-ного центру як елементу глобально! лопстично! системи е його класифжацшш ознаки.
Обираючи основною класифжацшною ознакою площу господарювання та радiус ди, 6. Крикавський вид^е такi види логiстичних центрiв: мiжнароднi (100-150 га, 500-800 км); регюнальш (20-50 га, 50-80 км); локальш, галузевi та центри лопстичних послуг [5, с. 265].
I. Стутинська класифжуе лопстичш центри, беручи за основу класшсть складських площ: мiжнароднi (класу А), нацюнальш (класу А), регiональнi (класу А i В), мiсцевi (класiв ЛБСБ), центри фiрм (класiв ЛБСБ) [6, с. 304].
А. Паачник, В. Кутирев класифкують транспортно-логiстичнi центри (ТЛЦ) за спектром ^енпв [7]:
+ ТЛЦ певно! компани, що надае транспортнi послуги (використовуються наявш на шдприем-ствi виробничi потужностi); + ТЛЦ, що мае певну виробничу базу як термшал (включае потужностi з приймання, вцправлен-ня, переробки i доставки вантажiв та контейне-рiв, складськi потужносп, власний автопарк); + регiональний ТЛЦ (розташовуеться в мiсцях скупчення, сортування або перевантаження то-варiв i виконуе особливо важливi завдання, за-безпечуе прискорене проходження вантажiв); + ТЛЦ функцiонального значення, який належать деккьком компаншм i здiйснюе один вид тран-спортно! дiяльностi; + ТЛЦ, що спецiалiзуеться на перевезеннях пев-
ним видом транспорту; + комплексний ТЛЦ, що надае послуги вйм компаншм всiма видами транспорту (завдання такого центру - забезпечити конкурентоспро-можшсть держави у сферi мiжнародних i тран-зитних перевезень).
Теоретичне органiзування фрагментарних до-слiджень логiстичних центрiв дозволило виокремити чотири рiвнi логiстичних центрiв, що служило базисом
для формування рiзноманiтних концептуальних моделей таких центрiв. Нами вiдстежено також формування еволюцшних ознак виникнення логiстичних центрiв кожного з цих рiвнiв.
До логiстичних центрiв першого рiвня вцнесе-мо центри, сформоваш за принципом виробничо-тор-говельно! доцкьностЬ Такi центри формуються, як правило, одним чи деккькома виробничими та/або торговельними шдприемствами для обслуговування власних матерiальних потокiв. Мотивацiйними елемен-тами створення лопстичних центрiв першого рiвня ви-ступили тенденци географiчного розширення спочатку ринкiв збуту, а з розвитком глобалiзацiйних процесiв -виробничих структур.
Перевагою лопстичних центрiв першого рiвня е доволi просте управлiння, пов'язане з !хшм пiдпорядку-ванням одному суб'екту господарювання.
До логiстичних центрiв другого рiвня вiднесемо такi, що сформоваш через необхцшсть налагодження координаци рiзних видiв магiстрального та локального транспорту. Таю лопстичш центри формуються, в основному, мапстральними перевiзниками, i основною !хньою функцiею е формування юльюсних i часових параметрiв транспортних партiй. Становлення таких центрiв прямо пов'язане з розвитком транспортних за-собiв, транспортних технологiй, а також динамкою та структурою товарного обмшу як основного споживача транспортних послуг. Учасники ланцюгш поставок, що проходять через означеш логiстичнi центри, мають опо-середкований вплив на !хню дiяльнiсть, який обмеж-уеться, в основному, контрактними умовами.
Особливим рiзновидом центрiв другого рiвня е митш логiстичнi центри, що створюються на прикордонних i регiональних митницях з метою митно! очистки мiжнародних товарних потокiв. Варто зазначити, що операци з митно! очистки мо-жуть проводитися у лопстичних центрах першого рш-ня та транспортних лопстичних центрах, або навпаки: транспотно-складсью операци можуть проводитися у митних лопстичних центрах.
До лопстичних центрiв третього рiвня вцнесе-мо лопстичш центри, створеш вузькоспецiалiзованими лопстичними операторами, якi пропонують частковий або повний спектр лопстичних послуг (вк надання спе-цiалiзованих складських площ до комплексно! системи управлшня ланцюгами поставок). По суп, на вкмшу вк логiстичних центрiв першого та другого ршнш, якi виконують фiзичнi операци з транспортно-складсько! обробки матерiальних потокiв, основними у центрах третього ршня е операци з управлшня ланцюгами поставок, а фiзичнi лопстичш операци е обслуговуючими, тобто такими, що допомагають реалiзовувати комплекс-нi управлiнськi логiстичнi рiшення. Особливкть таких логiстичних центрiв полягае в тому, що !хшм ключо-вим завданням е узгодження функцюнальних, дкових, а iнодi й корпоративних стратегш учасникiв ланцюгiв поставок. Складнiсть управлшня ними поглиблюеться масштабами дшльност та розма!ттям видiв дiяльностi, рiвнем шформацшних систем управлiння та ступенем
вцкритосп систем стратегiчного управлiння означених учасниюв.
Еволюцш розвитку таких логiстичних центрш простежуеться у трансформаци логiстичних операто-рiв: з 1РЬ до 4РЬ провайдерiв логiстичних послуг, роз-виток яких пов'язаний, в основному, з реалiзацiею кон-цепци аутсорсингу в цкому та аутсорсингу логiстичних i управлiнських процесiв зокрема.
До лопстичних центрш четвертого рiвня вкне-семо таю, що створеш галузевими, кластерними або ре-гiональними адмiнiстративними структурами з метою шдвищення конкурентоспроможностi та швестицшно! привабливостi галузi, кластера чи регюну, а в багатьох випадках - !хнього поеднання. Як правило, шщктори створення таких центрiв надають рiзнi преференци, зе-мельнi дкянки та доступ до комунiкацiйно!, комуналь-но! та транспортно! iнфраструктури. Особливктю таких центрiв е економiчно обгрунтоване формування пропо-зици логiстичних послуг широкого спектра, зокрема - за-лучення лопстичних провайдерш. Як показуе практика, за умови яюсного стратегнного й технiко-економiчного обгрунтування такi центри перетворюються у «магшти» ланцюгiв поставок, учасники яких переносять до них ви-конання не ткьки транспортно-складських i логiстично-управлiнських, а й виробничих операцiй.
Щодо виконання лопстичних операцш, варто зазначити, що у лопстичних центрах четвертого ршня, як правило, виконуються вй види операцш, притаманних лопстичним центрам першого - третього ршня.
Лопстичш центри уск ршнш можуть набувати ознак глобальних за умови !хньо! учасп у гло-бальних ланцюгах поставок (розмiр, радiус дй, структура та характеристики задшних логiстичних по-тужностей, а також спектр виконуваних лопстичних операцш у цьому випадку не мають, на наш погляд, сут-тевого значення).
Як зазначае В. Дикань, дшльшсть мiжнародних транспортно-лопстичних центрш повинна будуватися на таких основних принципах [8, с. 173]:
+ пропозиц1я максимально повного перелку транспортних i супутнк послуг на основi дого-вiрних вiдносин з кожним учасником лопс-тичного ланцюга (формування банку даних логiстичних ланцюгiв та iнформацiйного банку даних щодо iснуючих свiтових пропозицш су-часних за технiчними характеристиками сиро-вини, матерiалiв, модулiв, вузлш тощо); ^ органiзацiя комплексного транспортного обслуговування на основi единого договору на комплексне обслуговування та едине замов-лення на вй послуги, формування завдань для учасниюв лопстичного ланцюга на пiдставi за-мовлення користувача транспортних послуг; + максимальна стандартизац1я та унiфiкацiя пе-ревiзних та iнших документiв з метою забезпе-чення можливостi створення единого шформа-цiйного простору; + едина маркетингова стратег1я i тактика учасни-кiв логiстичного ланцюга на ринку транспорт-
них послуг, сп1льне проведення досмдження ринюв i маркетингових заход1в, що забезпечу-ють просування вси учасник1в лопстичного ланцюга на ринку транспортних послуг; f орган1зац1я сп1вроб1тництва з украшськими та м1жнародними орган1зац1ями, що займаються питаннями транспортно! лог1стики; f штеграц1я з м1жнародними лог1стичними центрами i забезпечення 1нформац1йного обм1ну з ними;
f формування та реал1зац1я основ шновацшно! лог1стики.
Уцьому контекст1 варто проанал1зувати викорис-тання двох термшв, як1 досить часто використо-вуються як тотожн1 або як синошми до терм1на «лог1стичний центр». Мова йде про термши «лопстич-ний хаб» i «лог1стичний кластер». На наш погляд, ви-користання термша «хаб», з огляду на його змктовне навантаження (англ. «hub» - вузол), доцкьно викорис-товувати для просторово-географ1чного опису об'екта (у тому числ1 й лог1стичного), а не для опису р1зновиду лог1стичного центру.
Лопстичний кластер, у нашому розумшш, - це об'еднання лог1стичних провайдер1в з метою створення лог1стичного продукту. У такому трактуванш лог1стичн1 центри швидше виступають засобами реал1заци мети, ашж самою метою д1яльност1 кластера. Под1бно! думки дотримуеться С. Гриценко, зазначаючи, що транспортно-лог1стичний кластер передбачае об'еднання окремих ре-гюнально, функц1онально i економ1чно пов'язаних м1ж собою лог1стичних ланок: м1жнародних транспортних коридор1в, транспортних вузл1в мапстрально! шфра-структури, транспортно-розпод1льчих лог1стичних цен-тр1в, маг1стральних, рег1ональних i локальних шлях1в сполучення в едину систему перев1зного процесу, здат-не надати яюсний лог1стичний серв1с внутр1шн1м або зовншнш споживачам при мшш1заци загальних лопс-тичних витрат [9]. Ознак кластера можуть набувати та-кож об'еднання защкавлених стор1н (не ткьки лопстич-них провайдер1в), метою якого е створення лопстичних центр1в четвертого р1вня.
А. Сумець та Ю. Кушнерук подають визначення рег1онального лог1стичного кластера як добровкьне догов1рне об'еднання суб'ект1в господарювання (ядро кластера - шдприемство або лог1стичний центр, поста-чальники, споживач1, страхов1 оргашзаци, фшансово-кредитш установи, конструкторськ1 та науково-досл1дн1 оргашзаци, навчальн1 заклади, консалтингов1 та аудиторию компани, рег1ональн1 органи влади та шш1 суб'екти) в межах регюну, як1 надають повний комплекс лопстичних послуг, пов'язаних з перемщенням вх1дних i вих1дних вантажопоток1в по територи цього рег1ону, ор1ентований на обробку р1зномаштних, р1зноформат-них вантаж1в (у тому числ1 тих, що вимагають специф1ч-них умов збер1гання) та волод1е в сукупност1 достатшми потужностями для переробки цих вантаж1в. Функц1ю управл1ння матер1альними потоками в кожному регю-нальному лог1стичному кластер! виконуе регюнальний лог1стичний центр, територ1ально розташований в ме-
жах кожного конкретного кластера. Цкями створення такого регюнального лог1стичного кластера визначено [10, с. 28]:
1) шдвищення конкурентоспроможност оргашза-ц1й, що формують кластер;
2) сприяння економ1чному розвитков1 регюну;
3) отримання синерпчного ефекту в1д сп1впрац1 орган1зац1й, що формують кластер;
4) розвиток транзитного потенщалу кра!ни;
5) 1нтенсиф1кац1я ринкових механ1зм1в;
6) покращення сощально-економ1чно! взаемоди рег1он1в краши;
7) реал1зац1я масштабних проект1в у сфер1 лог1с-
тики;
8) забезпечення високих темп1в економ1чного зростання 1 диверсифжаци економ1ки;
9) п1двищення р1вня нацюнально! технолопчно!
бази;
10) п1двищення р1вня економ1чно! безпеки рег1ону;
11) зростання економ1чного потенц1алу кра!ни.
Створення лог1стичних центр1в як елемент1в глобально! лопстично! 1нфраструктури сприяе формуван-ню цшсно! глобально! лопстично! системи.
Саме з розвитком трансевропейсько! мереж1 лопстичних центр1в формуеться уявлення та розробля-ються проекти, що пов'язан1 з евролоистичною системою, тобто лоистикою в европейському масштаб!.
Створення великих лопстичних центр1в у бвро-ш розпочалося нещодавно. Знадобилося 10-15 роив для того, щоб поодинок! приклади бу-д1вництва мультимодальних центр1в перетворилися в незворотну тенденц1ю, 1 таю центри стали основною частиною транспортно!, виробничо! та сощально! шф-раструктури в европейських кра!нах. Довгострокове щор1чне зростання транспортно-лог1стичних послуг в бврош оц1нюеться в межах 4-8 % [4].
Досв1д кра!н Зах1дно! бвропи показуе суттеву роль таких транзитних лог1стичних центр1в у форму-ванш бюджету. Так, у ГолландГ! д1яльшсть транзитних лог1стичних центр1в приносить 40 % доходу транспортного комплексу, у ФранцГ! - 31 %, у Шмеччиш - 25 %. У кра!нах Центрально! та Сх1дно! бвропи ця частка в середньому складае 30 %. Усього ж загальний об1г ев-ропейського ринку лопстичних послуг сягае понад 600 млрд евро, з них близько 30 % лопстичних функцш у вси галузях економши щороку реал1зуеться лог1стичними компан1ями [11].
Мережа лопстичних центр1в кра!н бвропейського Союзу (6С) дозволила об'еднати !х лог1стичн1 системи та лопстичш системи маг1стральних вид1в транспорту в едину европейську лопстичну систему. Дещо складш-шою е ситуац1я у кра!нах Сх1дно! бвропи, що не е членами 6С або приедналися до нього пор1вняно недавно.
Упродовж 2009-2011 рр. бвропейською комга-ею реал1зовано проект «М1жнародш лог1стичн1 центри для кра!н Закавказзя та зах1дних нових держав (Азербайджан, В1рмен1я, Болгар1я, Груз1я, Молдова, Румун1я, Туреччина, Укра!на)», головною метою якого визначено створення фшансових, техшчних, еколог1чних та
шституцшних умов, а також проведення досл1джень, спрямованих на створення мереж1 лопстичних центр1в коридором ТРАСЕКА. У процеа досл1дження експерта-ми згруповано категора виявлених проблемних питань щодо створення м1жнародних лог1стичних центр1в, ха-рактерних для уск означених кра!н:
f нев1дпов1дн1сть орган1зац1йних та адмшстра-
тивних процедур; f нев1дпов1дн1сть правового поля; f нев1дпов1дн1сть чи нед1ев1сть закон1в та процедур, включаючи корупцшну практику; f надлишковий контроль транспортних операторов;
f ф1зичн1 недолки: земля, 1нфраструктура, технологи.
Кр1м того, експертами конкретизовано основн1 проблемш питання для Украши [12]:
f вксутшсть офщшно! транспортно! пол1тики (лише концепц1я, що охоплюе стратег1чн1 цш); f 1снування адм1н1стративних процедур, що пе-решкоджають формуванню чпко! полижи для уск адм1н1страц1й по уск видах транспорту; f в1дсутн1сть сприяння правово! системи проце-сам реалшаци нам1р1в законодавц1в (зокрема, некоректне використання митного законодав-ства, недотримання м1жнародних конвенц1й); f обмежен1сть напрям1в зал1зничних контейнер-них перевезень та низька швидюсть зм1шаних зал1зничних перевезень; f необгрунтовано висок1 ставки на страхування вантаж1в;
f неадекватне, пор1вняно з крашами-конкурен-тами, податкове навантаження на украшських перев1зник1в.
Окр1м необх1дност1 вдосконалення адмшстра-тивно-правового забезпечення, процес створення м1ж-народних лог1стичних центр1в в УкраМ потребуе ви-роблення адаптованого оргашзацшно-методичного 1нструментар1ю. Зокрема, в УкраМ лог1стична шфра-структура в цкому та транспортно-лог1стичн1 центри зокрема, за винятком Кшвсько! област1, - це, в основному, застарка шфраструктура маг1стральних вид1в транспорту, яка потребуе лопстичного ре1нжин1рингу та стратегкно! переор1ентад11 на обслуговування гло-бальних ланцюг1в поставок, а також створення та 1мп-лементаци сучасних лопстичних елементш (зокрема, м1жнародних лог1стичних центрш).
ВИСНОВКИ
Загалом формування мереж1 м1жнародних лоп-стичних центр1в в УкраМ, з огляду на низку адмМ-стративно-правових, методичних та 1нституц1йних об-ставин, може реал1зуватися на принципах державно-приватного партнерства ш залученням глобальних ло-г1стичних провайдер1в, що володшть значним досв1дом та швестицшним i орган1зац1йним потенц1алом.
Глобальна виробнича кооперацш, стрiмкий роз-виток глобальних торговельних вкносин та пов'язанi ш ними виклики сталого поступу свiтового господарства потребують прискореного розвитку лопстичного забез-
печення глобальних ланцюггв поставок, зокрема - вдосконалення глобально! лопстично! шфраструктури у час-тин! створення мереж1 глобальних лог1стичних центрш. Сучасне глобал1зоване св1тове господарство висувае до таких центр1в низку вимог, як1 зумовлюють оновлення !х-ньо! концептуально! сутност1 - становлення лопстичних штеграторш в управл1нн1 глобальними матер1альними потоками на засадах сталого розвитку, у першу чергу -через упорядкування глобальних ланцюггв поставок i зменшення глобальних трансакц1йних витрат. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ширяева Л. В. Форми та види взаемодп учасниюв лопстичного ланцюжка з лопстичним центром / Л. Ширяева, I. Ко-зиренко // Вiсник Хмельницького нацюнального унiверситету. -2010. - № 6. - С. 133 - 136. - С. 133.
2. Крикавский Е. В. Логистический центр - это узловой объект логистических сетей / Е. Крикавский // Логистика: проблемы и решения. - 2008. - № 5.- С. 38 - 39. - С. 39.
3. Струтинська I. Лопстичы центри як чинник становлення глобальних лопстичних систем / I. Струтинська // Галиць-кий економiчний вкник. - 2012. - № 5. - С. 54 - 61. - С. 58.
4. Жуманиязов Н. Мировая практика создания муль-тимодальных логистических центров и возможности ее применения в условиях Центральной Азии / Н. Жуманиязов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.cps.uz/ru/analitika-i-publikatsii/mirovaya-praktika-sozdaniya-multimodalnykh-logisticheskikh-tsentrov-i-vozmoz
5. Крикавський €. Лопстика. Основи теорп / £. Крикав-ський // Львiв : 1нтелект-захщ, 2004. - 416 с. - С. 265.
6. Струтинська I. Класифкацшш ознаки в дiяльностi лопстичних центрiв / I. Струтинська // Соцiально-економiчнi про-блеми i держава. - 2012. - № 2. - С. 299 - 307. - С. 304.
7. Паачник А. М. Транспортно-митн лопстичы центри в УкраМ: проблеми i перспективи розвитку / А. Паачник, В. Кути-рев [Електроннш ресурс]. - Режим доступу : www.irbis.nbu.com. ua/.../cgiirbis_64.exe
8. Дикань В. Л. Трансформа^я дiяльностi транспортно-лопстичних центрiв в умовах мiжнародних транспортних кори-дорiв та !'х роль в iнформацiйному забезпеченi iнтелектуалiзацN вiтчизняного промислового комплексу / В. Дикань // Вкник еко-номки транспорту i промисловостi. - 2010. - № 30.- С. 172 - 173.
9. Гриценко С. И. Транспортно-логистические кластеры в Украине: пути становления и развития : монография / С. Гриценко. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2009. - 218 с.
10. Сумец А. Методика определения рациональной структуры системы региональных логистических кластеров / А. Сумец, Ю. Кушнерук // Логистика: проблемы и решения. -2012. - № 2. - С. 26 - 30. - С. 28.
11. Паачник А. М. Свгговий досвщ створення транс-портно-лопстично! шфраструктури: стан та перспективи за-стосування в УкраМ / А. Паачник [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://vuzlib.com.ua/articles/book/13511-Sv%D1%96tovijj_dosv%D1%96d_stvorennja_/1.html
12. International Logistics Centres for Western NIS and the Caucasus - Final Report, Annexes 1-3, Additional Materials [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.traceca-org.org/ fileadmin/fm-dam/TAREP/63ram/63ram6.pdf
REFERENCES
Dykan, V. L. "Transformatsiia diialnosti transportno-lohis-tychnykh tsentriv v umovakh mizhnarodnykh transportnykh kory-doriv ta ikh rol v informatsiinomu zabezpecheni intelektualizatsii
vitchyznianoho promyslovoho kompleksu" [The transformation of the transport and logistics centers in terms of international transport corridors and their role in the information provided intellectu-alization of domestic industrial complex]. Visnyk ekonomiky trans-portu ipromyslovosti, no. 30 (2010): 172-173.
Gritsenko, S. I. Transportno-logisticheskie klastery v Ukraine: putistanovleniia i razvitiia [Transportation and logistics clusters in Ukraine: Ways of formation and development]. St. Petersburg: Izd-vo SPbGUEF, 2009.
"International Logistics Centres for Western NIS and the Caucasus - Final Report, Annexes 1-3, Additional Materials" http://www. traceca-org.org/fileadmin/fm-dam/TAREP/63ram/63ram6.pdf
Krykavskyi, Ye. Lohistyka. Osnovy teorii [Logistics. Basic theory]. Lviv: Intelekt-zakhid, 2004.
Krikavskiy, E. V. "Logisticheskiy tsentr - eto uzlovoy obekt lo-gisticheskikh setey" [The logistics center - a hub facility of logistics networks]. Logistika:problemy iresheniia, no. 5 (2008): 38-39.
Pasichnyk, A., and Kutyriev, V. "Transportno-mytni lohistych-ni tsentry v Ukraini: problemy i perspektyvy rozvytku" [Transportation and customs logistics centers in Ukraine: problems and prospects]. www.irbis.nbu.com.ua/.../cgiirbis_64.exe
Pasichnyk, A. M. "Svitovyi dosvid stvorennia transportno-lohistychnoi infrastruktury: stan ta perspektyvy zastosuvannia v Ukraini" [World experience of transport and logistics infrastructure: state and prospects of Ukraine]. http://vuzlib.com.ua/articles/ book/13511-Sv%D1%96tovijj_dosv%D1%96d_stvorennja_/1.html
Shyriaieva, L., and Kozyrenko, I. "Formy ta vydy vzaiemodii uchasnykiv lohistychnoho lantsiuzhka z lohistychnym tsentrom" [Forms and types of interaction between participants of supply chain logistics center]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho univer-sytetu, no. 6 (2010): 133-136.
Sumets, A., and Kushneruk, Yu. "Metodika opredeleniia rat-sionalnoy struktury sistemy regionalnykh logisticheskikh klaster-ov" [Methods of determining the rational structure of the system of regional logistics clusters]. Logistika: problemy i resheniia, no. 2 (2012): 26-30.
Strutynska, I. "Klasyfikatsiini oznaky v diialnosti lohistych-nykh tsentriv" [Classification of signs in logistics centers]. Sotsialno-ekonomichniproblemy iderzhava, no. 2 (2012): 299-307.
Strutynska, I. "Lohistychni tsentry iak chynnyk stanovlen-nia hlobalnykh lohistychnykh system" [Logistics centers as a factor of global logistics systems]. Halytskyiekonomichnyi visnyk, no. 5 (2012): 54-61.
Zhumaniiazov, N. "Mirovaia praktika sozdaniia multimodal-nykh logisticheskikh tsentrov i vozmozhnosti ee primeneniia v usloviiakh Tsentralnoy Azii" [The world practice of creating multimodal logistics centers and the possibility of its application in the conditions of Central Asia]. www.cps.uz/ru/analitika-i-publikatsii/ mirovaya-praktika-sozdaniya-multimodalnykh-logisticheskikh-tsentrov-i-vozmoz
<
S
u
