CC BY
174
удк 338: 656.078
сучасн1 тенденцп розвитку транспортно-лог1стично1 1нфраструктури в укра1н1 i св1т1
Полякова О.М., к.е.н., доцент, Шраменко О.В., к.е.н., доцент (УкрДУЗТ)
В статт1 досл1джено сучасш проблеми розвитку ринку логгстичних послуг та особливост1 формування транспортно-логгстичног ¡нфраструктури в свт та Украш1. Визначено основн1 перешкоди розвитку втчизняного лог1стичного ринку. В1дзначено, що створення системи лог1стично-господарських комплекс1в за напрямами м1жнародних транспортних коридор1в 1з зад1янням унжального торговельно-транспортного потенщалу крати дозволить перетворити лог1стику в галузь национально! економгки.
Ключовi слова: лог^тика, транспортно-лог^тична тфраструктура, транспортно-лог^тичний кластер, мiжнароднi транспортт коридори.
современные тенденции развития транспортно-логистической инфраструктуры в украине и мире
Полякова Е.Н., к.э.н., доцент, Шраменко Е.В., к.э.н., доцент (УкрГУЖТ)
В статье исследованы современные проблемы развития рынка логистических услуг и особенности формирования транспортно-логистической инфраструктуры в мире и Украине. Определены основные препятствия развитию отечественного логистического рынка. Отмечено, что создание системы логистических хозяйственных комплексов по направлениям международных транспортных коридоров с задействованием уникального торгово-транспортного потенциала страны позволит превратить логистику в отрасль национальной экономики.
Ключевые слова: логистика, транспортно-логистическая инфраструктура, транспортно-логистический кластер, международные транспортные коридоры.
modern trends of development of transport and logistic infrastructure in ukraine and the world
Polyakova, E.N, Candidate of Economics, associate professor, Shramenko E.V., Candidate of Economics, associate professor (USURT)
In the article the modern problems of development of the market of logistical services and features offormation of a transport-logistical infrastructure in the world and Ukraine are investigated. The features of the development of the modern world transport and logistics service is the centralization of logistics functions, the diversification of the activities of
© Полякова О.М., Вкник економжи транспорту i промисловост № 58, 2017
Шраменко О.В.
transport companies, while the differentiation and corporativeness of freight forwarding capital.
The main obstacles to the development of the domestic logistics market are identified. Barriers to the active development of transport and logistics infrastructure in Ukraine is the technological backwardness of the domestic transport system in comparison with the developed countries; Insufficient level of development of the transport infrastructure as a whole; Imperfection of legislative base in the field of logistics and land relations; High administrative and bureaucratic barriers; Lack of private investment.
The creation of a system of logistics economic complexes along the lines of international transport corridors with the use of the unique trade and transport potential of the country will make it possible to turn logistics into a branch of the national economy.
Key words: logistics, transport and logistics infrastructure, transport and logistics cluster, international transport corridors.
Постановка проблеми.
Транспортно-лопстична шфраструктура виступае важливим фактором формування сукупного попиту. З лопстичними системами пов'язано отримання 20-30 % валового нащонального продукту промислово-розвинених краш. Як показуе зарубiжний досвщ, скорочення на 1 % лопстичних витрат е^валентно майже 10 %-му збшьшенню об'емiв продажу фiрми [10].
Загалом високий рiвень розвитку лопстики в будь-якш крш'ш несе в собi позитивш ефекти: зниження вартост товарiв i послуг, створення нових робочих мюць, збшьшення обороту оптово'1 та роздрiбноi торгiвлi i тдвищення сервiсу обслуговування покупщв, пiдвищення швестицшно'1 привабливостi територiй з розвиненою транспортно-складською шфраструктурою, полiпшення еколопчно'1 обстановки завдяки оптимiзацii транспортно'1 iнфраструктури, збiльшення доходiв держави вiд реалiзацii транзитного потенщалу.
Великi iнфраструктурнi проекти супроводжуються швестищями в будiвництво, а пiзнiше i в реконструкцiю споруд, таким чином викликаючи попит на продукцiю сумiжних секторiв. Так, свiтовi потреби в швестищях в iнфраструктуру на перюд з 2013 по 2030 рш складають 57,2 трлн дол. за умови щорiчного приросту ВВП на 3-5% [5]. Транспортно-лопстична шфраструктура
лежить в основi процесу промислово'1 агломерацп, при якому новi сектори економши концентруються навколо вже сформованих шдус^альних кластерiв.
Пiдтвердження актуальностi
проблем розвитку транспортно-лопстично'1 iнфраструктури дае i досвiд розвинених краш, в яких активно створюються i удосконалюються регюнальш, нацiональнi та
транснацiональнi транспортно-логiстичнi системи, що забезпечують ефективнi транспортнi, науково-виробничi та постачальницько-збутовi комушкацп мiж економiчними агентами.
Впровадження концепцii
iнтегрованоi лопстики, створення транспортно-лопстичних центрiв i кластерiв е одним iз стратегiчних шляхiв пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняних органiзацiй бiзнесу. Виходячи зi свого географiчного положення, Украша може створити всi види транспортно-лопстичних кластерiв,
оскiльки межуе з державами як €С, так i Митного союзу, промисловiсть зосереджена всередиш держави, що дае тенденцiю до розвитку регюнальних кластерiв. Тому вивчення досвщу зарубiжних кра'1'н з формування лопстично'1 iнфраструктури i апробацiя його на територп нашо'1 кра'1'ни е актуальним напрямом дослщжень.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Вид1лення невир1шени\
частин загальнот проблеми. Значний внесок у розвиток теорп i практики транспортно-логiстичного сервюу внесли науковi працi В.Л. Диканя, А.А. Кизим, Ю.О. Нiколаeва, Т.А. Прокоф'ево', 1.В. Токмаково' та шших вчених [3, 5, 9, 1314]. Аспекти створення промислово-лопстично' системи Укра'ни як форми штеграцп транспорту i промисловостi розглядаються в роботах В.Л. Диканя, АС. Глазково", М.В. Коршь, Н.В. Якименко та ш. [2-4, 7]. Питанням використання досвщу кра'н свiту у створенш транспортно-логiстичних
центрiв в Укрш'ш присвячеш працi М.В. Кондратюка, А.М. Паачника, 1.Г. Смирнова, А.В. Титова, М.О. Устенко, Я.1. Шрамко, В.А. Шумаева [6, 10-12, 15-17].
Незважаючи на широке
висвiтлення аспектiв створення транспортно-лопстичних систем i теорп кластерiв в^чизняними та зарубiжними дослiдниками, питання формування в Укрш'ш ТЛК, вивчення св^ового досвiду побудови кластерних моделей економши, аспектiв кластерно' полiтики на загальноекономiчному та галузевому рiвнях е прюритетним напрямком наукових дослiджень.
Мета статть Метою статтi е аналiз св^ового досвiду створення транспортно-лопстично' шфраструктури i вивчення особливостей розвитку ринку
транспортно-лопстичних послуг в Укрш'ш.
Виклад основного матер1алу. У
науковiй лiтературi сформувалися рiзнi пiдходи до визначення транспортно-лопстично' iнфраструктури. 1' визначають як сукупнiсть матерiально-технiчних систем (об'ек^в), що забезпечують виконання основних функцш в рiзних сферах i галузях дiяльностi, так i сукупнiсть тдсистем, що забезпечують доступ економiчних агешив до рiзних товарiв, ресурсiв (активiв) або до тих чи шших послуг [5]. За думкою багатьох фахiвцiв iз логiстики транспортно-лопстичш послуги в вантажному та
пасажирському секторах е кiнцевою продукцiею транспортно-лопстичних кластерiв (ТЛК) [12, 16].
Т.А. Прокоф'ева пов'язуе поняття транспортно-лопстично' шфраструктури з сукупнютю транспортних вузлiв, мапстральних i мiсцевих шляхiв сполучення, контейнерних i
вантажопереробних термiналiв,
мультимодальних транспортно-
логiстичних центрiв. А ТЛК розглядаеться як мiжгалузеве добровiльне об'еднання пiдприемницьких структур, транспортно-лопстично' iнфраструктури, громадських та шших оргашзацш, що спецiалiзуються на перевезенш вантаж1в, зберiганнi та вантажопереробцi, транспортно-
експедицiйному, логiстичному сервiсному обслуговуваннi та управлшш товарно-матерiальними та супутшми потоками, тiсно спiвпрацюють з науковими, осв^шми установами, органами державно'' та регионально'' влади з метою тдвищення конкурентоспроможностi на вiтчизняному та св^овому ринку транспортно-логiстичних послуг [13].
Варто зазначити, що домшуюче становище кластера на региональному ринку не мае шчого спiльного з монополiею, оскшьки кластер е безлiччю органiзацiй, що знаходяться мiж собою як у вщносинах кооперацп, так i в стосунках конкуренцп. Кластерна модель передбачае залучення швестицш та розвиток шфраструктури на засадах державно-приватного партнерства.
Розглянемо сучасш тенденцп розвитку у сферi транспорту та логистики та особливостi застосування кластерного тдходу до формування транспортно-лопстично' iнфраструктури в кра'нах св^у. Особливостями розвитку сучасного свiтового транспортно-лопстичного
сервiсу е централiзацiя логiстичних функцш, диверсифшовашсть дiяльностi транспортних фiрм, одночасна
диференцшовашсть i корпоративнiсть експедиторського катталу.
В цшому вщзначаеться тенденцiя бiльш високих темтв розвитку шфраструктурно'1 складово'1 в порiвняннi з темпами зростання самих оргашзацш. Ця тенденцiя пояснюеться зростаючою значущютю iнфраструктурного
забезпечення для пiдвищення
ефективносп економiчноi дiяльностi, високим мультиплiкацiйним ефектом збшьшення попиту на послуги i низькою чутливiстю iнфраструктури до ци^чних коливань економiчноi активностi. Як наслщок, частка iнвестування в iнфраструктурнi проекти безперервно зростае [5].
Як показуе св^овий досвщ, створення нащонально'1 лопстично'1 оргашзацп практично неможливо без пщтримки держави, в тому числi взаемодп з держорганами, включаючи митницю, без партнерства з оргашзащями-
вантажоперевiзниками i iншими учасниками, що забезпечують лопстичш процеси. В кожному конкретному випадку необхiдний ретельний аналiз можливих сценарив фiнансування iнфраструктурних проектiв транспортно-логютично'1 системи з метою мiнiмiзацii можливих збитюв для економiки в цiлому.
Кластерний шдхщ широко застосовуеться в економщ Нiмеччини, США, Японп, Фшляндп, Кита'1, 1ндп та низцi iнших краш. Загалом процеси транспортно-логютично'1 кластеризацп в Свропейському союзi сьогоднi
розглядаються як вщмшна риса сучасного етапу розвитку евролопстики i формування единого Пан'европейського транспортно-логютичного простору. Частка транспортно-логiстичних послуг в загальному оборов европейських провайдерiв досягае 40%. Бiльше половини всього обороту ринку логiстичних послуг €С припадае на Нiмеччину, Великобриташю та Францiю [11]. Порiвняно новою тенденщею в розвитку логiстичних фiрм в захiдноевропейських крашах е
формування загальноевропейсько'1
системи руху товару, що припускае наявнiсть декiлькох опорних европейських цен^в логiстики та регiональних лопстичних транспортно-розподшьних центрiв, взаемодiючих з ними [8]. В той же час в €С процеси транспортно-лопстично! кластеризацп традицiйно вiдбуваються з деяким затзненням порiвняно з формуванням кластерiв в виробничих галузях.
Gвропейськi ТЛК мають сво! особливостi, якi визначаються як високим рiвнем розвитку морських портiв i високою значимiстю перевезень внутршшм водним транспортом в економщ европейських кра!н, так i повсюдним застосуванням
мультимодальних перевезень.
Свропейська мережа транспортно-логiстичних кластерiв нараховуе 25 первинних (primary) i близько 60 вторинних (secondary) ТЛК, як належать до одше! з трьох категорш:
1) портовi ТЛК (кластер Валеная, Iспанiя);
2) прикордоннi ТЛК;
3) регюнальш ТЛК (кластер «Франкфурт-на-Майш» (Имеччина)). В регiональних ТЛК присутш i пасажирський, i вантажний сектори [11, 12].
Цiкавою е шмецька модель будiвництва логiстичних центрiв. Вона характеризуеться сильною державною тдтримкою на всiх рiвнях; участь державного сектору грунтуеться на федеральних законах i законах федеральних земель; федеральний бюджет бере участь у фшансуванш iнвестицiй через Deutsche Bahn AG (Имецью залiзницi); широко практикуеться видiлення дотацiй бюджетам федеральних земель, цiльових дотацiй та кредитування по конкретним швестищям; фшансову пiдтримку iнвестицiй здiйснюють як федеральш землi, так i мiсцеве самоврядування. У цш моделi чiтко визначеш i джерела iнвестицiйних коштiв: швестори, якi бажають зробити
доступною шфраструктуру логистичним операторам; транспортнi компанп; суб'екти, що утворюють об'еднання з приватним капiталом; бюджетнi кошти й цiльовi фонди федеральних земель; програми i федеральнi фонди, що спрямоваш на розвиток iнфраструктури; дотацп мют та регiонiв; дотаци та програми €С. Iнвестицiйний капiтал доповнюеться банювським кредитом. Створенi логiстичнi центри управляються через наглядовi органи, якi створюються рiзними компанiями - учасниками проекту [10, 16].
В св^овш практищ створення логiстичних центрiв i мереж також здшснюеться на базi оргашзацп вiльних економiчних зон, що сприяе бшьш швидкому 'х розвитку. Св^ова практика пропонуе два варiанти створення економiчних зон: «зверху», з шщативи центрально' влади i в рамках держпрограми (Пiвденна Корея), або «знизу», в порядку ринково' самооргашзацп. Бшьш динамiчно розвиваеться другий варiант, в тому чист при змiшаному приватно-державному фшансуванш [17].
У економiчно розвинених кра'нах вiльнi зони служать шструментом регионально" полiтики (пiдйом депресивних територш, вирiвнювання мiжрегiональних вiдмiнностей). У нових iндустрiальних кра'нах Азп зональна пол^ика е елементом промислово' полiтики, в кра'нах що розвиваються практика зонування охоплюе i зовнiшньоекономiчнi, i репональш прiоритети. В 1зраш, Туреччинi, Казахстан^ Кита' та iнших кра'нах курс на оргашзащю вiльних зон став складовою частиною нащонально" стратеги" розвитку - такий глобальний тдхщ визнаеться сьогоднi найперспективнiшим [17].
В Кита' лопстика була визначена в якост стратепчно" галузi китайсько' економiки. За 2005-2010 роки в розвиток розподшьчо" логистики було iнвестовано понад 100 млрд дол. США. Це дало
можливють створити лопстичш зони (зони вшьно" торгiвлi) та великi лопстичш кластери, призначеш для обслуговування експортно^мпортних вантажопотокiв i зберiгання вантажiв без сплати митних зборiв i податюв. Логiстичний ринок був вiдкритий для шоземних iнвесторiв, якi принесли новi технологи та новi стратеги". В результат щорiчний прирiст продажiв лопстичних послуг протягом багатьох рокiв становив до 30%, що призвело до появи i розвитку глобальних лопстичних провайдерiв типу 4PL i 5PL [8].
В КНР надання лопстичних i фiнансових послуг у зонах вшьно'' торгiвлi регулюеться принциповими
положеннями, що регламентують перелiк дiяльностi, форму власносги, вiдповiднiсть певним умовам, наявшсть досвiду дiяльностi у сферi мiжнародноi торгiвлi, мiжнародних вантажних перевезень, обмежений термш дп. Дiяльнiсть з створення спшьних транспортно-логiстичних центрiв iз шоземними iнвестицiями та
запровадження логiстичного сервюу жорстко контролюеться державою шляхом видачi дозволiв. При цьому розширення сфери дiяльностi таких пiдприемств (розширення асортименту лопстичних послуг) вщбуваеться тiльки у вщповщносги до затверджених
законодавчо програм [8, 10].
В Росп також велике значення надають проектам створення транспортно-лопстичних цен^в, причому на даному етапi свого розвитку росшський логiстичний ринок все бшьше iнтегруеться в мiжнароднi мережi. Цшавим е проект МАГ-логiстика, який передбачае створення мережi сучасних унiверсальних багатофункщональних логiстичних
комплексiв з надання послуг з контрактно'' логистики в галузi складування, транспортування та митного оформлення товарiв та вантажiв в найбшьших мiстах Росп, а також кра'н СНД. У ВАТ «РЖД» розроблена методологiя оргашзацп функцiонування мiжнародних
транспортних коридорiв на основi кластерного пiдходу з застосуванням мультимодальних логiстичних центрiв.
В якост напряму розвитку iнтеграцiйних процеав в Укрш'ш Концепцiею Загальнодержавно' програми розвитку малого i середнього пщприемництва на 2014-2024 роки вiдзначаеться штегращя транспорту з промисловiстю, а також з наукою через створення кластерiв [1]. В Укрш'ш на державному рiвнi у 2010 роцi був розроблений проект Концепцп створення кластерiв в Укра'ш. Цiкаво вiдзначити, що з-помiж чотирьох видiв кластерiв, яю були зазначенi у проектi Концепцп, прюритетним було вiдокремлено
створення транспортно-лопстичних
кластерiв (ТЛК) [9].
На жаль, рiвень розвитку лопстично' iнфраструктури Укра'ни займае низькi позици в мiжнародних рейтингах. У спецiалiзованому
мiжнародному рейтингу торгово' логiстики за узагальнюючим показником LPI 2016, де було представлено 160 краш, якi оцiнювалися за п'ятибальною системою, Укра'на займае 80 мюце. Оцiнка кра'ни становить 2,74 бали з 5 можливих, а у мiжнародному позищюванш по субшдексу транспортно' iнфраструктури Укра'на мае лише 2,49 балiв (таблиця) [18].
Таблиця
Украта за субгндексами LPI в 2010-2016рр.
Роки Загаль- ний вдекс Субвдекс ЬРТ (м1сце кра'ни)
Митниця 1нфра-структура М1жнародн1 перевезення Яюсть { компе-тент-нють Вщсте-ження проход-ження вантагав Своечас- нють поставок
2010 2,57 (102) 2,02 (135) 2,44 (79) 2,79 (84) 2,59 (77) 2,49 (112) 3,06 (114)
2012 2,85 (66) 2,41 (88) 2,69 (70) 2,72 (83) 2,85 (61) 3,15 (50) 3,31 (68)
2014 2,98 (61) 2,69 2,65 2,95 2,84 3,20 3,51
2016 2,74 (80) 2,30 (130) 2,49 (84) 2,59 (95) 2,55 (95) 2,96 (61) 3,51 (54)
З 2010 по 2016 рр. динамша показника LPI по Укршш була наступною: найбшьший показник кра'на
продемонструвала в 2014 р. (61 мюце, 2,98 бали), найменший - в 2010 р. (102 мюце, 2,57 бали). Причому найпрший показник серед усiх оцшюваних характеристик Укра'на демонструвала по митнш обробцi вантажiв з 2010 по 2016 рр., виключаючи 2014 р.
За тдсумками дослщжень в 2016 рощ в десятщ лiдерiв - Имеччина, Люксембург, Швецiя, Нiдерланди, Сшгапур, Бельгiя, Австрiя,
Великобританiя, Гонконг i США [18].
Слiд зазначити, що рейтинг LPI певною мiрою суб'ективний, оскшьки методологiя оцiнки ефективностi
лопстики не е науково обгрунтованою. Дослщження грунтуеться на результатах опитувань переважно мiжнародних (транснацiональних) логiстичних
компанiй. При цьому не ведеться опитування споживачiв лопстичних послуг, не враховуються i особливостi окремих кра1н. Проте, незважаючи на це, даний показник характеризуе порiвняльну характеристику краш i свщчить про достатньо низький рiвень розвитку в^ЧИЗНЯНО' логiстичноi iнфраструктури при величезному лопстичному потенцiалi Укра'ни.
Негативними тенденщями
останнього десятирiччя е спад перевезень вама видами транспорту, починаючи з 2011 р., що автоматично означае
зменшення обсяпв логистично' дiяльностi i свщчить про стагнацiю. Ця тенденцiя пщтверджуеться спадом ВВП в вартiсному вираженш i одночасним зниженням питомо' ваги групи пiдприемств транспорту, складського господарства, поштових та кур'ерських послуг в структурi внутрiшнього продукту.
З шшого боку, за даними Укра'нського лопстичного альянсу, за останнi два роки на втизняному ринку логiстичних послуг стався якюний зсув -змша фшософи та логiстичного мислення: логистика почала розглядатися як реальний шструмент пiдвищення ефективностi бiзнесу. Наслiдком тако' змiни стало зростання вимог до якости логiстичних послуг, гаранта надшности доставки товарiв, схоронностi вантажiв i прозоросп бiзнес-процесiв.
Основнi перешкоди в розвитку лопстичного ринку в^чизняш компанп вбачають у вiдсутностi державно' пол^ики i державно' стратеги, що вщбиваеться на умовах ведення логiстичного бiзнесу i можливостi реалiзацii логiстичного потенщалу кра'ни. Мiжнароднi компанп вважають, що розвиток ринку лопстичних послуг в Укра'ш стримуе недосконале
законодавство, низька якють
шфраструктури i корупцiя [8].
Бар'ерами активному розвитку транспортно-лопстично' шфраструктури в Укра'ш е:
1) технолопчне вщставання в^чизняно' транспортно' системи в порiвняннi з розвиненими кра'нами;
2) недостатнш рiвень розвитку транспортно' шфраструктури в цшому;
3) недосконалiсть законодавчо' бази в областi логiстики i земельних вiдносин, що створюе перешкоди при оформленш земельних дiлянок тд будiвництво об'ектiв транспортно-логiстичноi шфраструктури;
4) висою адмiнiстративно-бюрократичнi бар'ери при виршенш
питань розмiщення складських об'ектiв i розвитку транспортно-логiстичноi
шфраструктури;
5) нестача приватних швестицш.
Аналiз досвiду зарубiжних кра'н виявив примкну спiльнiсть: бiльшiсть ТЛК органiзовуються в виробничо-транспортно-споживчих вузлах, спiльно з мультимодальними термшальними
комплексами. На основi вивчення зарубiжного досвiду формування транспортно-лопстично" iнфраструктури в Украiнi доцiльним е створення системи лопстично-господарських комплексiв за напрямами мiжнародних транспортних коридорiв, iз задiянням унiкального торговельно-транспортного потенцiалу кра'ни. Це дозволить перетворити логистику в галузь нащонально' економши, яка, за аналопею з Имеччиною, може стати
бюджетоутворювальною i
експортоорiентованою.
Висновки. Транспортно-логiстична iнфраструктура е сполучною ланкою мiж виробництвом i споживанням, обслуговуе процес руху товару, створюе необхщш умови для задоволення попиту, скорочення часу реалiзацii товарiв, прискорення обороту капiталiв, зниження витрат руху товару i цiн, формування ефективного конкурентного середовища.
Вплив транспортно-логистично' iнфраструктури на довгостроковий економiчний рiст здiйснюеться за п'ятьма основними напрямками:
1) в якости прямого фактору виробництва;
2) в якости елемента шших факторiв виробництва;
3) в якости стимулу до зростання сукупного попиту;
4) в якосп стимулу до акумуляцп факторiв виробництва;
5) як шструмент промислово' пол^ики.
З одного боку, модершзащя шфраструктури здатна привести до значного зниження витрат виробництва, з
шшого - добрий стан транспортно-лопстично1 шфраструктури пiдвищуe продуктивнiсть використання iнших факторiв виробництва.
Узагальнюючи зарубiжний досвiд з планування мереж логiстичних центрiв, можна сформулювати основнi
рекомендацп на шляху створення лопстичних об'eктiв в Укршш: зосередження уваги на взаемодп вузлових пункпв переробки вантажопотокiв; узгодження проекпв розвитку
транспортно1 iнфраструктури на нащональному, регiональному та мiсцевому рiвнях; управлшня розвитком об'ектами лопстично"1 iнфраструктури в рамках державно-приватного партнерства; узгодження стратеги розвитку
транспортно-лопстичних центрiв i програми створення транспортно1 шфраструктури з бiзнес-спiльнотою та громадськими оргашзащями.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Про схвалення Концепци Загальнодержавно1 програми розвитку малого i середнього пщприемництва на 2014-2024 роки [Електронний ресурс]: [Кабшет МЫс^в Украши; Розпорядження, Концепщя вщ 28.08.2013 № 641-р]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/.
2 Глазкова А. С. 1ндус^ально-лопстична iнфраструктура як основа шновацшно1 модершзацп економiки [Текст] / А. С. Глазкова // Економша та управлшня нащональним господарством. - 2016. - Вип. 2. - С. 49-52.
3 Дикань В. Л. Консолщащя можливостей промисловосп та транспорту в умовах мiжнародних транспортних коридорiв як шлях призупинення кризових явищ в економiцi Украши [Текст] / В.Л. Дикань, Н.В. Якименко // Вюник економши транспорту та промисловосп. - 2010. - № 30. - С. 1116.
4 Дикань В. Л. Маркетингово-лопстичний пщхщ щодо розвитку транспортно-лопстично!' iнфраструктури пiдприемств залiзничного транспорту / В. Л. Дикань, А. В. Кузьменко // Вюник економши транспорту i промисловосп -2015. - № 51. - С. 9-16.
5 Кизим А. А. Особенности и тенденции организации инвестиционных процессов в сфере развития транспортно-логистической инфраструктуры промышленности [Текст] /А. А. Кизим, Л. Я. Мищенко, И. В. Шевченко // Национальные интересы: приоритеты и безопасность. - 2014. - Вып. 31. - С. 2-16.
6 Кондратюк М. В. Використання досвщу Свропейського союзу у створенш транспортно-лопстичних цен^в в Укршш [Текст] /М. В. Кондратюк// Вюник економши транспорту i промисловосп. -2014. - № 47.- С.31-33.
7 Коршь М. В. Промислово-лопстична система Украши як форма штеграцп транспорту та промисловосп [Електронний ресурс] / Електронне наукове фахове видання "Ефективна економша"// Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z =867
8 Логистика в Украине: парадоксы рынка и пути раскрытия потенциала [Электронный ресурс]. - Режим доступа: // http://logist.fm/publications/logistika-v-ukraine-paradoksy-rynka-i-puti-raskrytiya-potenciala
9 Иколаев Ю. О. Структура транспортно-лопстичного кластера та процес його формування [Текст] / Ю. О. Иколаев // Вiсник соцiально-економiчних дослiджень. - 2012. - Вип. 1 (44). - С.345-350.
10 Паачник А. М. Св^овий досвщ створення транспортно-лопстично1 iнфраструктури: стан та перспективи застосування в Укршш / А. М. Паачник, В. В. Кутирев // Вют Автомобшьно-дорожнього iнституту: науково-виробничий збiрник / ДВНЗ «ДонНТУ»
АД1. - Горивка, 2011. - № 2(13). - С. 121128.
11 Смирнов И. Г. Процессы транспортно-логистической кластеризации в европейском союзе и Украина: региональный аспект [Текст] /И. Г. Смирнов // псковский регионологический журнал. - 2013. - Вып. 15. - С. 66-75.
12 Титов А. В. Особенности построения транспортно-логистических кластеров в Европе [Текст] /А. В. Титов, И. А. Волынский //Вестник Астраханского государственного технического университета. Серия: Морская техника и технология . - 2015. - №4 . - С. 104-109.
13 Прокофьева Т. А. Кластерный подход к управлению развитием логистической инфраструктуры евроазиатских международных транспортных коридоров [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.jura.lt/en/internet-publications/9112-iskirtinis-interviu-vladimiras-chikvadz-ekonomika-yra-koncentruota-politikos-iraika
14 Токмакова I. В. Перспективи розвитку транспортно-лопстичного бiзнесу в Укра'ш [Текст] / 1.В.Токмакова //
Вюник економши транспорту та промисловостг збiр наук. праць. - Х.: УкрДАЗТ, 2011. - № 34. - С. 228-230.
15 Устенко М. О. Актуальнють формування транспортно-лопстичних систем в умовах евроштеграцп [Текст] / М. О. Устенко // Вюник економши транспорту i промисловосп - 2015. - № 49. - С. 207-210.
16 Шрамко Я. И. Перспективы создания транспортно-логистической инфраструктуры в Украине с использованием мирового опыта [Текст] / Я. И. Шрамко, Н. Н. Гуржий // Современные проблемы транспортного комплекса России: Сборник научных трудов. - Магнитогорск: МГТУ, 2013. -Вып 3. - С. 132-140.
17 Шумаев В. А. Зарубежный опыт управления: создание логистической инфраструктуры на основе организации свободных экономических зон [Текст] / В. А. Шумаев, В. Н. Миронов // Инноватика и экспертиза. - 2012. -Выпуск 1 (8). - С. 49-57.
18 Global Rankings 2016 [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://lpi.worldbank.org/international/global/ 2016
удк 338.47:656.2
формування концепцп техн1ко-технолог1чного розвитку пвдприемств зал1зничного транспорту
Соломтков 1.В., астрант (УкрДУЗТ)
В cmammi розглянуто 1снуюч1 niàxoàu до формування концепцт техтко-технологгчного розвитку. Визначено, що техтко -теxнологiчний розвиток тдприемств залiзничного транспорту доцшьно здтснювати на основi використання внутршньог системи розвитку. Запропоновано концепцЮ техтко-теxнологiчного розвитку тдприемств залiзничного транспорту, яка на вiàмiну вià wнуючих, базуеться на стратегiчному пiàxоài, в основу якого покладено видшення прюритетних напрямюв розвитку орiентованиx на отримання максимального та довгострокового економiчного ефекту, що сприятиме забезпеченню глобального
© Соломшков 1.В.
