CC BY
24
7. Орликовський М.О. Державне регулювання швестицшного процесу в агропромисловому комплексi / М.О. Орликовський // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2005. - № 6. - С. 91-98.
8. Шебашна О.В. 1нвестицшне забезпечення розвитку продовольчого тдкомплексу АПК / О.В. Шебанiна // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2007. - N° 2. - С. 56-61.
ФурсинаА.В. Основные источники финансирования и риски в инвестировании аграрных предприятий
Рассмотрена сущность понятий "риски финансового инвестирования", "инвестиционный климат" и "лизинг". Указаны основные источники финансирования инвестиций и очерчены их преимущества и недостатки. Выделены основные формы и признаки инвестиционных рисков. Дана характеристика инвестиционного механизма. Определены факторы, которые формируют инвестиционный климат. Приведены факторы, влияющие на доходность в аграрном производстве. Рассмотрена и обоснована сущность амортизационного фонда. Обоснованы преимущества и недостатки агролизинга. Приведена трактовка понятия "инвестиционная привлекательность аграрного предприятия".
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, риски, аграрные предприятия, инвестиционный механизм, агролизинг, финансирование, инвестиционная привлекательность.
FursinaA.V. The Main Sources of Financing and Risks in Investing Agricultural Enterprises
The essence of such concepts as "the risks of the financial investment", "investment climate" and "leasing" is studied. The main sources of investment financing are substantiated; their advantages and disadvantages are outlined. The main forms and signs of investment risks are defined. The description of the investment mechanism is provided. The factors that create the investment climate are described. The factors affecting the profitability of the agricultural production are observed. The essence of an amortization fund is considered and justified. The advantages and disadvantages of leasing in agriculture are outweighed. The above interpretation of the concept of "investment attractiveness of the agricultural enterprise" is given.
Key words: investment activity, risks, agricultural enterprises, investment mechanism, agricultural leasing, financing, investment attractiveness.
УДК339.138 Доц. О.€. Шандрвька, канд. екон. наук;
ст. викл. В.В. Кузяк, канд. екон. наук; доц. О.М. Бек, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехнка "
ОЗНАКИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГ1ЧНИХ ЛОГ1СТИЧНИХ Р1ШЕНЬ ШДПРИеМСТВА У ПРОЦЕС1 ЛОПСТИЧНО1 1НТЕГРАЦН
Розглянуто питання визначення та ощнювання чиннигав впливу на формування розвитку сшввщношень внутршньо! / зовншньо! додано! вартост в ланцюгах створен-ня вартосп з метою формування дощльних напрямiв стратепчного розвитку окремих шдприемств на засадах лопстичного управлшня та з огляду на потребу розкриття ними лопстичного потенщалу. До таких чиннигав вщнесено: рiвень розвитку лопстичного потенщалу (визначаеться ефектившстю формування та використання); рiвень розвитку маркетингового та ринкового потенщалу; iндивiдуалiзацiя попиту (як чинник, що ус-кладнюе лопстичш процеси); партнерство у створенш вартостц глибину спещалiзащi (обернений до глибини виготовлення); вплив сучасних тенденцш ринку; глибину процесу створення вартосп ^вень вертикально! штеграци); рiвень розвитку ринково! та лопстично! шфраструктури. Наведено складовi шфраструктурного, шформацшного та оргашзацшного забезпечення шдприемства з точки зору лопстики. Наведено ознаки прийняття стратепчних лопстичних ршень шдприемства залежно вщ сшввщношення "внутршня / зовшшня додана вартють". Представлено матрицю можливостей стратепчного розвитку шдприемства з точку зору лопстики.
Ключовг слова: ланцюги створення вартосп, внутршня/зовншня додана вартють.
Постановка проблеми. В умовах посилення впливу глобатзацл, шфор-матизаци, шдивiдуалiзацп попиту та iнших чинникiв забезпечення конкурен-тоспроможносп пiдприeмств значною мiрою визначаеться 1х здатнiстю ефек-тивно iнтегрувати потенщал спiвробiтництва з партнерами по бiзнесу, залучати iнвестицiйнi ресурси та реатзовувати набори синергетичних ефектiв. У цих умовах щентифшацш i оцiнка чинниюв впливу на формування розвитку ств-вiдношень внутршньо1/зовшшньо! додано1 вартостi в ланцюгах створення вар-тостi з метою формування доцшьних напрямiв стратепчного розвитку окремих пiдприемств на засадах лопстичного управлiння та з огляду на необхiднiсть розкриття ними лопстичного потенщалу стае дiевим засобом розширення еко-номiчних вiдносин пiдприемств на лопстичних засадах, сприяе збалансованому ринковому розвитку тдприемств у структурi ланцюпв створення вартостi, гар-монiчнiй штеграцп в систему господарських зв'язкiв, що, в контекстi стратепч-них напрямiв розвитку, е вельми актуальним для вггчизняних пiдприемств.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Сукупнiсть взаемодiючих тдприемств у ланцюгах створення вартост розглядають як "iнтегроване тд-приемство". Щд ним розумiють сукупнiсть суб'ектiв господарювання, що пов'язанi мiж собою фiнансово-економiчними i (або) виробничо-технiчними зв'язками для сумюно! тдприемницько! дiяльностi на основi договiрних вщно-син або вщносин прав власностi, з метою тдвищення ефективностi функцюну-вання та подальшого розвитку бiзнесу. Iнтегрованi пiдприемства за сво1м орга-нiзацiйно-економiчним змiстом е виробничими системами, яю складаються з тдсистем рiзного iерархiчного рiвня та е iмовiрнiсними за характером поведш-ки [4]. Поглиблення дослiджень методолопчних пiдходiв до управлiння розвит-ком тдприемства наведено у працi [1], в якш стверджуеться, що найбшьш ефективним для вирiшення проблем управлшня розвитком промислового пiд-приемства е використання сучасних концепцш менеджменту, яю застосовують взаемодiю процесного, системного, ситуацшного, цiльового, синергетичного та кумулятивного пiдходiв. Зокрема, згiдно з кумулятивною моделлю розвитку, вплив на пiдприемство загалом у момент завершення кумулятивного накопи-чення та втрати стану рiвноваги (точка бiфуркацil) може виявитися значно бшьш ефективним, нiж вплив на окремi елементи потенцiалу пiдприемства в перюд стабiльного функцiонування. Вибiр траекторп розвитку пiдприемства в точцi бiфуркацil залежить вiд чинника випадковостi, який реалiзуеться через дi-яльнiсть конкретних оиб, бо саме менеджер виводить тдприемство на якiсно новий рiвень розвитку. Тобто управлiнському аспекту в розбудовi ефективностi розвитку пiдприемства, зокрема на лопстичних засадах, належить вагома роль.
Проблеми теорп й практики розвитку форм економiчного спiвробiтниц-тва, зокрема й мiжнародного, достатньо Грунтовно висвiтленi в працях провiд-них вичизняних учених, а саме: Л. Антонюк, О. Бшоруса, I. Бузько, О. Гаври-люка, С. Крикавського, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, Ю. Макогона, В. Новицько-го, Т. Оболенсько!, Т. Орехово1, К. Лисенко, Ю. Пахомова, А. Поручника, В. Сь денка, М. Чорноусово!, В. Чужикова, Т. Циганково! та багатьох шших.
Разом з тим, безпосередньо проблеми щодо визначення юнуючих та доцшьних стввщношень зовнiшньоl та внутршньо! додано! вартостi у ланцюгах
створення вартост розглянуто лише у фрагментарних дослщженнях. Так, у робот [4] запропоновано визначати рiвень ттеграцшних взаeмозв'язкiв вггчизня-них металургiйних тдприемств на основi показника доданих витрат. Зокрема, ощнка рiвня iнтегрованостi металургшних пiдприeмств Укра1ни була визначена у розрiзi вузькоспецiалiзованих виробництв, iнтегрованих поставок, кооперова-них поставок, нерозвинених штегрованих зв'язкiв, вiдсутнiстю iнтеграцiйних зв'язкiв на основi оцiнки частки доданих витрат в операцшних витратах, %, та вщношення доданих витрат до вартост вироблено! продукцп, %. У робот [2] запропоновано оцiнювати логiстичнi процеси щодо створення додано! вартостi за матрицею "додана вартють для тдприемства - додана вартiсть для ктента", зважаючи на характер впливу: безпосереднш (реалiзацiя замовлень клieнтiв, за-безпечення акцептованого рiвня логiстичного обслуговування ктента), опосе-редкований (забезпечення потенцiалу, а також здатност до створення додано! вартосп), вiдносний (розроблення i розвиток лопстичних стратегiй, прийняття рiшень, що стосуються реалiзацil стратегiй), вiдсутнiй (просто! та оч^вання, повторне виконання замовлень, виправлення браку).
Як видно з наведено! матрищ, забезпечення економiчного потенщалу пiдприемства, зокрема його логiстична складова, опосередковано впливае на формування додано! вартост пiдприемства. Розширене бачення структури стра-тегiчних ефектiв логiстики в розрiзi формування ефективно! системи створення вартост пiдприемством, вартостей i користей, отриманих споживачами та отри-муват пiдприемством конкурентнi переваги наведено у [7].
У тдручнику €. Крикавського зазначено, що аналiз лопстичного ланцю-га вартостi в розрiзi порiвняння внутршньо! i зовтшньо! додано! вартост на прикладi компанп Xerox (32,5 % i 67,5 % вщповщно) вiдiграе важливу роль тд час формування стратеги логiстики тдприемства [3, с. 82].
Дослщженням питань сутност логiстичного потенцiалу (рiдше лопстич-но! досконалостi), потенцiалу логiстики займаеться велика юльюсть вггчизня-них та зарубiжних вчених-економiстiв. У цiй сферi наукових дослiджень знач-ний внесок зробили: €.В. Крикавський, Р.Р. Ларша, Н.1. Ляшенко, З.М. Мнуш-ко, Р.В. Сагайдак-НЫтюк А.1. Семененко, А.К. Скрябт, В.К. Туркiн, Н.1. Чухрай, М.Я. Постан та т. До зарубiжних дослiдникiв ще! проблематики варто вщ-нести Д. Бауерсокса, Blaik P., Дж. Бушера, Д. Клосса та т. й таю шституцп, як американське логiстичне бюро А. Т. Kearneya та iн.
Формулювання ц1лей роботи. Зазначенi публжацп стали мотиваторами (цшями) поглибленого аналiзу взаемовпливу факторiв " спiввiдношення внут-рiшня / загальна додана вартiсть у ланцюгу поставок" та "темпи приросту лопстичного потенщалу" щодо щентифжацп напрямiв стратегiчного розвитку тд-приемства на лопстичних засадах.
Виклад основного матер1алу. Основними ознаками, як варто взяти до уваги тд час прийняття стратепчних логiстичних рiшень, пiдприемства у про-цесi лопстично! ттеграцп е: рiвень розвитку логiстичного потенцiалу (визна-чаеться ефективнiстю формування та використання); рiвень розвитку маркетингового та ринкового потенщалу; iндивiдуалiзацiя попиту (як чинник, що ус-кладнюе лопстичт процеси); партнерство у створеннi вартостц глибина спещ-
алiзацп (обернений до глибини виготовлення); вплив сучасних тенденцш ринку; глибина процесу створення вартост ^вень вертикально1 штеграцп); рiвень розвитку ринково1 та лопстично! iнфраструктури.
Проведемо аналiз зазначених вище основних факторiв розгляду досль джуваного взаeмовiдношення. Приймемо за основу трактування сутностi розвитку логiстичного потенщалу О.М. Поспеловим, який пропонуе визначати ло-гiстичний потенцiал за рiвнями ефекгивностi його формування та використан-ня. Оптимальний розподiл ресурсiв за функщональними галузями логiстики, що дае змогу нарощувати якiсть !х використання та вщповщно забезпечувати зростання вiддачi вiд !х ефективного використання, наповнюе змiстом показник "ефективностi використання лопстичного потенцiалу". У процесi реалiзацil ло-гiстичного потенцiалу пiдприемство отримуе варiантнiсть можливостей для формування та нарощування цiнностi.
Наявнi маркетинговий та ринковий потенщали та ефективнiсть !х реаль зацп, якi е мiрою розвитку лопстичного потенщалу, дають змогу тдприемству застосовувати технологи, якi розширюють рамки розумшня потреб, запитiв i вимог вдивщуальних споживачiв. Оскiльки кiнцевий споживач е джерелом за-дiювання ланцюга створення вартостi й елементом, у якого товар або послуга досягае свое! абсолютно! щнносп, то в умовах домшування ринку покупця i розквiту сервюно! економiки об'ективною стае тенденщя шдивiдуалiзацп попи-ту. I! характерними рисами стали iндивiдуальнi вимоги щодо рiвня обслугову-вання, терм^ поставок та iн. Широка номенклатура вибору товарiв для задо-волення потреб ктента у поеднаннi з короткими життевими циклами товарiв та швидким моральним старiнням першого та другого роду призвела до надлишку пропозицп та ускладнила логiстичнi процеси, зокрема: транспортш, складськi, манiпуляцiйнi, шформацшш, щодо термiну та еластичностi виконання замов-лення тощо. Ускладнення логютичних процесiв та вiдповiдно зростання загаль-них логiстичних витрат потребуе пошуку резервiв !х оптимiзацп, в тому чи^ за рахунок штеграцп в ланцюгах створення вартостi з метою реалiзацil набору синергетичних ефектiв.
Ефектившсть стратепчно! штеграцп в логiстичних ланцюгах поставок значно посилюеться завдяки поглибленню спещалiзацп (зменшенню глибини виготовлення) учасниками логютичних ланцюпв, особливо на раншх стадiях трансформацiй товарiв. Тенденцп поглиблення спещалiзацп в логiстичних про-цесах сприяють також розширенню виконання зростаючих логiстичних опера-цiй стороннiми оргашзащями на принципах аутсорсингу, що забезпечуе збшь-шення швидкостi оборотiв запашв матерiалiв та готово! продукцп. Правомiрно зауважити, що iнсорсинг, як альтернатива аутсорсингу, дае змогу позбавитись залежност вщ впливу чинникiв зовнiшнього впливу, зокрема пов'язаних iз ло-пстичними процесами.
Можливостi, якi несуть глобалiзацiя, iнформатизацiя, екологiзацiя i щди-вiдуалiзацiя, дають змогу застосувати стратегiю глобального джерела постачан-ня i скористатися перевагами, наприклад використання дешево! робочо! сили в кра!нах "третього сектору" чи виробництв, яю несуть максимальне екологiчне навантаження у вiддалених регюнах з метою захисту екологп власних терито-
рш та уникнення витрат, пов'язаних i3 квотуванням викидiв у навколишне сере-довище. Поза розглядом переваг i ризикiв, впровадження стратегiй глобального джерела поставок яюсно, кiлькiсно, просторово i в часi видозмiнюе i ускладнюе iдентифiкацiю матерiальних потокiв та лопстичних процесiв.
Зростання обсягу перевезень шщше збiльшення частки поставок за принципом "точно своечасно". Як зазначае е.В. Крикавський, прямування до повних ланцюпв поставок проходить через тривалий перюд безпосередньо! мь жоперацшно! кооперацп [3, с. 205]. Так варiабельнiсть стосунюв у логiстичних ланцюгах прямуе вщ незалежних вiдносин до партнерських стосунюв, страте-гiчних альянсiв, спiльних тдприемств, автономних дивiзiонiв, вертикально1 ш-теграцп вперед i/або назад та ш. Як засвiдчено у [6, с. 207, 276], перевагами партнерських стосунюв е спшьне користування шформащею про попит та поставки та на 1х основi узгоджене планування; скорочення трансакцшних витрат у частит ведення переговорiв та укладення договорiв, скорочення витрат на вхщ-ний контроль якост та усунення дефекпв, монiторинг якостi поставок та зростання продуктивносп, досягнення акцептованого з кшентом рiвня обслугову-вання, тдвищення конкурентоспроможностi, спiльного iнвестування тощо. Переваги партнерства потрiбно спiввiднести з такими недолжами, як необхiднiсть пошуку достовiрноl шформацп про потенцiйних партнерiв для прийняття рь шення; неможливють точно1 оцiнки конструкторських робiт; ризик витоку кон-фщенцшно! шформацп, важливо! для конкурентiв; а також можливють застосу-вання сили тиску деякими постачальниками через зменшення конкуренцп.
Реалiзацiя означених вище процесiв залежить вщ рiвня розвитку ринко-во! та лопстично! iнфраструктури. Розвиток iнфраструктури лопстичних про-цесiв окремих територiй можливий, в тому числi, за рахунок лобтовання влас-них iнтересiв окремими економiчними регiональними утвореннями, такими як: еС (1993 р.), НАФТА (1994 р.), МЕРКОСУР (1995 р.), АТЕС (1989 р.), АСЕАН (1967 р.) iз покладанням функцiй регулювання на таю провщш мiжнароднi ор-гатзацп, як: СОТ (WTO) 1995 р., МВФ, Свiтовий банк, ОЕСР (OECD), Всесвгг-ня органiзацiя штелектуально! власносп. Рiвень розвитку ринково! та лопстично! тфраструктури сприяе розвитку лопстичних процешв та його розглядають як складовi iнфраструктурного, iнформацiйного та оргатзацшного забезпечен-ня пiдприемства (табл. 1).
Метою формування логiстичних ланцюгiв е шдтримка конкурентоспро-можностi таких групових утворень. Цiлями побудови логiстичних ланцюпв е, заз-вичай, для споживача: формування максимально! додано! вартостi; для цшсного ланцюга: досягнення синергетичного ефекту завдяки iнтегрованому управлiнню.
Тенденцп розвитку лопстичних ланцюпв свщчать про вщхвд вiд конкурентно! стратеги шсорсингу в бiк розвитку конкурентно! стратеги аутсорсингу, ознаками яко! е ускладнення яюсно!, юльюсно!, просторово! та часово! можли-востi щентифжаци матерiальних потоюв, !х розширення та прискорення. Розвиток аутсорсингу веде до зростання частки зовтшньо! додано! вартосп в струк-турi загально! додано! вартосл пiдприемств та встановлення низьких значень стввщношення "внутрiшня / зовнiшня додана вартють".
Нацюнальний л^отехшчний yHÎBepcHTeT УкраУни
Табл. 1. Cmadoei тфраструктурного, тформацшного та оргашзацшного забезпечення тдприемства з точки зору лог'1стики (власна розробка)
Вектор ан^зу
Складовi
0 К
.'3
ïi
00
1
и ÇP О
о и о К
.'3
а
s ср о
.5
о и о
К р
& «
й р
.5
i и
m
о р
См
Розширення форм ¡шжвиробничих координацiй (об'еднання тдприемств, мiж-виробничi коопераци, електроннi ринки; рiвень мобшьносп спiвпрацi). PiBeHb розвитку послуг лопстично! iнфраструктури: низький (класична сег-ментащя; значна роль структур галузi); високий (також сегментування за ло-пстичними ознаками (за масштабом споживачiв, ïx фiнансовими можливостя-ми; характером споживання товару; рiвнем акцептованого сервiсу; за обсягом, тривалiстю та перспективнiстю зв'язюв з клieнтом та iн.), втрата ролi галузе-вих структур; можливютъ використання зовнiшнix потужностей згiдно з аутсорсингом).
Рiвень розвитку договiрниx зв'язюв: низький; високий (децентралiзацiя та роз-подiлення щодо надання послуг за ознакою мiсця; спiльне координування про-цесiв на рiвнi об'еднань тдприемств за ознакою часу); ступiнь незалежност контрагентiв в структурi логiстичниx об'еднань.
Ринкова присутнiсть: вузька; широка (через рiзного роду представництва i/або шляхом використання складових лопстично-шформацшно! iнфраструктури (електронних каталопв, мереж 1нтернет), як наслщок - просторове i часове розширення дшово! активностi та конкурентно! сили тдприемств. Рiвень iнтегрування функцюнально! спецiалiзацiï управлшсько! роботи i за-гальних функцiй управлiння об'еднаних тдприемств (наприклад, спiльне про-ведення наукових i лабораторних дослщжень; управлiння постачальниками чи посередниками як шдроздшами тдприемства).
Рiвень розвитку iнформацiйного забезпечення: (шформацшних систем MRP, DRP та ш.) та його вплив на соцiальне середовище (вплив шформатизацп на рiвень конкуренци).
Рiвень розвитку ризику мiжвиробничиx вiдносин.
Рiвень застосування теxнологiй, що сприяють пiдвищенню якостi процесiв, то-варiв чи 1'х комбiнуванню, загально! продуктивностi в галузi та ш. Рiвень розвитку транспортного ринку: юльюсть та структура перевiзникiв; рiвень конкуренци на ринку перевiзникiв; просторова доступшсть та здатнiсть до альтернативного використання рiз-них видiв транспорту та штеграцшна придатнiсть транспорту;
- перевiзна придатнiсть транспорту (за видом товару, вагою та ш.); рiвень тарифiв на перевезення;
швидкiсть та надшшсть перемiщення;
рiвень захисту товарiв в дорозi та транспортна податливiсть вантажу. Рiвень розвитку ринку складсько! шфраструктури:
кiлькiсть, види, теxнiчнi характеристики складiв; наявнiсть складського ус-таткування;
рiвень конкуренци на ринку складсько! iнфраструктури; просторова доступшсть;
- орендна плата за одиницю складсько! площi;
- рiвень захисту товарiв на складi та складська податливiсть.
Рiвень розвитку дорщ забезпеченiсть транспортними розв'язками; розвине-тсть АЗС, СТО, паркувальних зон._
Встановленню низьких значень стввщношення "внутршня / зовшшня додана вартють" повинш супроводжувати таю необхвдш / достатш умови: високий р1веиь концентрацп та спещатзаци об'екпв лопстично! шфраструктури; високий р1вень технолопчносп / доступносп лопстичних технологш (тран-спортно-складських, пакувальних, ш. машпуляцшних); широка номенклатура лопстичних послуг; високий р1вень розвитку ринково! шфраструктури (реаль-
но!, в1ртуально1); штегроване шформацшне забезпечення; розвинеш форми партнерства у створенш вартост на засадах централ1зацн (штегроваш, центра-л1зоваш шдприемства) чи децентраизацп (центри лопстичних послуг, в1ртуаль-ш корпорацп); ютотне додавання вартост до кшцевого результату; високий рь вень спецiалiзацii пром1жних ланок щодо послуг, вщносин, процеав, систем (транспортних, складських); високий рiвень iндивiдуалiзацii на кiнцевiй ланцi (щодо обслуговування); високий рiвень iнтеграцii функцш управлiння та iн.
Зменшенню значень сшввщношення мвнутрiшня / зовнiшня додана вар-тiстьм будуть вiдповiдати таю лопстичш стратегiчнi рiшення (у порядку змен-шення рiвня задiювання власних ресурав пiдприемства), як: iнсорсинг, аутсорсинг, лопстичш центри дистрибуцп ^або центри логiстичних послуг, штегрова-ш логiстичнi ланцюги, вiртуальнi корпорацii (як тимчасовi мережi незалежних фiрм) поза увагою шших форм !х сшвюнування (пайово! участi; спiльних тд-приемств; кооперування у НДДКР; залучення постачальника до проектування i розробки нових товарiв iз наступним формуванням альянав, наприклад, ади-тивних, комплементарних; консорцiумiв; довготермiнових угод; застосування лiзингу та франчайзингу тощо) (табл. 2).
Темпи приросту
лопстичного потенщалу (ЛП)_
Додаш значения
Вщ'емш значения
Екстенсивне зростання. Пщ-
приемство формуе ращональ-ну структуру ЛП та ефектив-но йога внкорнстовуе. Позитивна вщдача на швестова-ний каштал забезпечуе здат-шсть до реал1зацп ЛП. Наявш перспективи довгострокового розвитку ЛП. Доцшьним е поглиблення сшвпращ в лан-цкш та подалыпа реал1защя ЛП завдяки екстенсивному зростанню - розширенню ви-робництва, вщкриттю фшй зокрема через придбання, оренду та експорт тощо._
Диверсифжащя
Пщприемство втрачае ЛП для формування ДВ. Варто пере-направити кошти для нарощу-вання ЛП.
За умов перспективное!! цшьових ринюв та ефектив-но'1 сшвпращ в ланцюз1 необ-хщне додаткове фшансування диверсифкацп.
1нтенсивне зростання
ЛП шдприемства зростае. Однак процес реал1защ1 наявного ЛП потребуе залучення додаткового зовшшнього фшансування розвитку, витрати на фшансування за рахунок власного кашталу значш. Тому слвд реал1зувати накопичеш можливосп для вщновлення втрачено'1 ринковоТ позицп шдприемства.
Реоргашзащя
Пщприемство втрачае ЛП та рин-кову вартють - розвиток ЛП ви-черпано; низька ефектившсть ви-користання ЛП у формуванш ДВ. Пщприемство не отримуе вщдач1 на швестований каштал; тому не-обхщш змша прюритет1в та залучення додаткових джерел фшансування для вщновлення ЛП.
Додаш значения
Вщ'емш значения Еконо\пчна додана
вартють шдприемства
(ДВ)
Рис. Матриця можливостей стратегiчного розвитку шдприемства в розрт логттики
Табл. 2. Ознаки прийняття стратеггчних логгстичнихргшень тдприемства залежно _в1д сп'ишдношення "внутрШня/зовтшня додана варткть" (ВДВ/ЗДВ)
Стратепчш лопстичш ршення
ЕНртуальш корпорацп
1нтегроваш лопстичш ланцюги
Центри лопстичних послуг
Аутсорсинг
1нсорсинг
Ознаки
т
Середне
Сшввщношен-ня ВДВ/ЗДВ
Низьке
Низьке
Низьке
Велике
Швидюсть, мобшьшсгь та адаптадшна гнучьастъ. Постшне координацшне реагування в реальному масштаб! часу. Розшире-ний ресурсний потенщал без втрати гнучкосп
Синхрошзащя лопстичних ланцюпв завдяки впроваджен-ню механвму спшь-ного планування, прогнозування попи-ту, створення лопс-тичного середовшца
Конкурента! переваги
Спираеться на час та ршень сервюу. Переваги у спещатзагщ та гнучкосп
Вдосконалення власних компетенцш
Максимальне викорис-тання ¿снуючих актив1в ¡з додатковим завантаженням незад1яних актив1в через сторонш послуги
В1ртуальна штегращя, в1ртуальна диверсифь кацк, партнерство
Вертикальна штег-ращя (вперед, назад)
Партнерство
Партнерство. Диверсифкацш (горизонтальна, конгломеративна, штеграцк (горизонтальна)
Горизонтальна, вертикальна (вперед, назад), ш тегращя, диверсифпсацш (концентрична, конгломе ративна, горизонтальна)
Тип стратеги зростання
Приклади ви-користовува-них корпора-тивних страте-гш
Стратепя тимчасово'1 кооперацй та коорди-нування
Стратепя вертикально!' штеграцп
Партнерство
Стратепя шдив1дуаль зацп лопстичного обслуговування
Стратепя лопстичного (штегро-ваного) ланцюга поставок.
Стратепя максим1заци лопстичного обслуговування
Стратепя лщензшна. Стратепя експортна Стратепя лщензшно-експортна. Вторинний сорсинг (прям! зарубЪкш швестицц та експорт).
1нвестицшш стратеги (ресурсно-пошуков!; ринково- пошуковц пщвищення ефективносп; по-шуку акптав та зддбностей [8])
Стратепя "експлуатацй актив1в" шляхом розши-рення виробництва за ю-нуючого р1вня технологи та ресурс1в; створення фшш, надання в оренду незад1яних актив1в
Стратепя аутсорсингу. Стратепя скорочення циклу. Стратепя зниження лопстичних витрат.
Стратепя управлшня постшни-ми витратами (витрати гнучю при змш обсягу виробництва)
Використову-ваш лопстичш та виробнич1 стратеп!
Стратепя шсорсингу. Стратепя управлшня постшними витратами (лопстичш витрати е постшш при реал1защ1 на сторону незавантажених потужностей)_
Продовж. табл. 2
1 2 3 4 5 6
Цомшування ефекпв Поповнення набору си-нергетичних ефекпв за рахунок ефекту вщ ш-формащйно! штеграцп як засобу управлшня в реальному масштаб! часу. Ефекти накопичення досв1ду та отримання можливостеи/ копгпв (ефекти з правих блогав) Ha6ip синергетич-них ефекпв (ефект технолопчного ль дерства, географгч-hoï експансп та локально!' адаптаци, ефекти Î3 поперед-H1X блоюв) Ефект синергй та його шдвиди за ознакою часу та простору, сис-темний, мультиплша-тивний, супутнш (через ефективне вико-ристання ОФ), прямий (за рахунок зростання якост! пращ, ефекти з правих блоюв Ефект спещашзащ? (спещаль защя пращ; виробнича спещ-ал!защя; географ1чна спещ-ал1зац1я як вищий ревень та ефект з правого блоку) Ефект масштабу
Специфика/ вимоги до лопстики Нефжсована оргашза-цшна \ територ1альна структура, заснована на мережах шдприемств; штегращя процеав, син-хронващя рппень в реальному масштаб! часу (за рахунок доступу до шформаид по всьому ланцюгу), оцшка перех-ресних функцш в лан- ЦЮ31 1нтегращя функцш, процесш i 3aco6iB у лопстич-ному ланцюзц менеджмент коор-динацп та чтсий розподш пращ Високе лоистичне ноу-хау учасншав; штеграц1я управлшня, шформацшних систем; висока гнучисть та спещал1защя. Фокусування на власних клю-чових компетенщя та виокрем-лення ноу-хау учасниками сшв-вщношень; збшьшення еластич-носп та мобшьносп поставок (щодо часу, мгсця, кшькосп); розширення асортименту послуг (транспортно-складських, консульта-щйних, фшансових); укрупнения постачалыпшв, перев1зншав Ключов1 компетенцп все-редшп пщприемства; гли-бокий анал13 i контроль функцш та процес1в; контроль над щнами; слабка гнучюсть самодостатшх вщдшень
PieeHb взаемо-залежноси та складносп ко-ординацшних механ1зм1в Незалежшсть учасншав та ускладнений коорди-нащйний мехашзм; гли-бока децентрал1защя керування з розширен-ням демократичных форм 1 метод1в функщ-онування пщроздшв 1 кер1вниюв. Партнерсыа вщно-сини та спшьне прийняття рппень; висока взаемоза-лежнють та тдви-щений pieeHb складносп коорди-нацшних мехашз- mîb Висока взаемозалеж-нють та р1вень склад-ност1 координащйних механ1зм1в (шстру-менпв управлшня та мехашзм1в виршення конфлжпв) Розширення внутршньо-ф1рмових вщносин за 1х межами. Ноу-хау [ технологш знаходяться поза шд-приемством; ускладнення контролю над яюстю ланцю-га додано!" вартосп МЫмальна залежшсть вщ постачальниюв. Внут-р1шньоф1рмов! вщносини. Сформований механ!зм розв'язання конфлпспв, координування дш щодо впровадження шновацш.
Приклади галузей/ тдприемств чи мереж Корпоращя "Квазар-Мшро" Мереж! Bayer, Daimler-Benz, Pilkington, Solvay, УЕВ A; Danone, Lyonnaise des Eaux, Petrofîna, Société Generale, Saint-Gobain. Низькотехнолопчш галуз1 з короткими циклами розробки та високотехнолопчш галуз1, що швидко розвиваються (елек-тронпса, бютехнолог1я) Зрии галуз1, що потребують значних каттальних швести-цш. (послуги факторингу, клшшгу Штучш та природы! мо-нополп (постачання, води, енергп, газу, тепла; нафтовидобуток та наф-топереробка); крупш холдинги, де у дочфшх ком-панш pi3Hi акцюнери ТНК "Unilever"
Нацюнальний л^отехшчний yнiвepситeт УкраУни
Pозширення векторy aнaлiзy ознaк прийняття cтрaтегiчниx логicтичниx рiшень пiдприeмcтвa шляxом введення додaтковоï ознaки "темпи прироcтy ло-гютичного потенцiaлy" зaлежно вiд ознaки "економiчнa додaнa вaртicть" дae змогу cформyвaти мaтрицю можливоcтей cтрaтегiчного РОЗВИТКУ mдприeмcтвa в розрiзi логicтики, яку представлено нa риc.
Висновки та перспективи подальших дoслiджeнь. Icнyючi ^вв^дно-шення зовнiшньоï тa внyтрiшньоï додaноï вaртоcтi y лaнцюгax cтворення вaр-TOcri впливaють нa формyвaння доцiльниx нaпрямiв cтрaтегiчного розвитку ок-ремими mдприeмcтвaми нa зacaдax логicтичного yпрaвлiння з огляду нa необ-xiднicть розкриття ними логютичного потенцiaлy.
1. Виз^нено оcновнi фaктори, яю потр1бно взяти до yвaги тд Hac оцiнювaння взaeмовiдноcин покaзникiв "темпи розвитку лопетичного потенцiaлy" тa "додaнa вaртicть пiдприeмcтвa", до якж в1днеоен1 тaкi: р1вень розвитку ло-гicтичного потенцiaлy (визнaчaeтьcя ефективн1отю формyвaння тa викорио-тaння); р1вень розвитку мaркетингового тa ринкового потенцiaлy; шдишду-aлiзaцiя попиту (як чинник, що ycклaднюe лопстичт процейи); тртнер-йтво y створеш вaртоcтi; глибинa cпецiaлiзaцiï (обернений до глибини ви-готовлення); вплив cyчacниx тенденцш ринку; глибинa процейу створення вaртоcтi (р1вень вертикaльноï iнтегрaцiï); р1вень розвитку ринковоï тa лог^-тичноï iнфрacтрyктyри.
2. Piвень розвитку ринковоï тa логicтичноï iнфрacтрyктyри c^rae розвитку логicтичниx проце^в. Проaнaлiзовaно р1вень розвитку ринковоï тa лог^-тичноï iнфрacтрyктyри з точки зору iнфрacтрyктyрного, iнформaцiйного тa оргaнiзaцiйного зaбезпечення пiдприeмcтвa ^бл. 1).
3. Проaнaлiзовaно низку необxiдниx/доcтaтнix умов, що впливaють нa cпiввiдношення "внyтрiшня / зовнiшня додaнa вaртicть" пiдприeмcтвa.
4. Дойлщжено критерiï прийняття cтрaтегiчниx логicтичниx ршень тд-приeмcтвa зaлежно вщ р1вня iнтегрaцiйниx зв'язюв м1ж cпiвпрaцюючими yчacникaми ринку ^бл. 2).
5. Введення в поле aнaлiзy ознaк прийняття cтрaтегiчниx логicтичниx ршень пiдприeмcтвa додaтковоï ознaки "темпи приросту лоп^таного потенцiaлy" зaлежно вщ ознaки "економiчнa додaнa вaртicть" дaло змогу cформyвaти мaтрицю можливоcтей cтрaтегiчного розвитку пiдприeмcтвa в розр1з1 лог^-тики (риc.).
Лiтepaтypa
1. Ka^H^ba H.B. Упрaвлiння розвитком пiдприeмcтвa та оcновi кумулятивного пiдxодy : aвтореф. дте. нa здобуття нayк. ступеня д-рa екон. нayк: отец. 08.00.04 - Економ^ тa yпрaвлiння mдприeмcтвaми / Н.В. ^^янов^ 1н-т економжи промиcловоcтi HAH Укрaïни. -Донецьк, 2012. - 39 c.
2. Kyбрaк H.P. Cтрaтегiя елacтичноcтi y формyвaннi конкyрентоcпроможноcтi молокопереробниx пiдприeмcтв : aвтореф. диc. нa здобуття таук. cтyпеня кaнд. екон. нayк: отец. 08.00.04 - Економiкa тa yпрaвлiння пiдприeмcтвaми / H.P. Kyбрaк, Hy "Львiвcькa полiтеxнiкa". -Львiв, 2011. - 18 c.
3. Кри^в^^й G. Логютичне yпрaвлiння : тдручник / G. Kрикaвcький. - Львiв : Вид-во Hy "Львiвcькa ^m^xR^a", 2005. - 684 c.
4. Pyденко Г.В. Bнyтрiшнiй економiчний меxaнiзм iнтегровaниx метaлyргiйниx комплекciв : aвтореф. диc. нa здобуття нayк. ступеня кaнд. екон. нayк: cпец. 08.06.01 - Ешном^^ оргaнiзaцiя i у^ивл^ня пiдприeмcтвaми / Г.В. Pyденко, KHEy. - К., 2005. - 1l c.
5. Tрaнcформaцiя процеcy трaнc нaцiонaлiзaцiï в yмовax зроcтaння невизнaченоcтi глобaльного економiчного cередовищa : моногрaфiя / Ю.В. Мaкогон тa iн.; зa ред. Т.В. Oрexовоï. - Донецьк : Вид-во "Шрд Преc", 2011. - 652 c.
6. Харрюон Алан. Управлшня логiстикою: Розроблення стратегiй логiстичних операцiй / Харрюон Алан, Ван Хоук Ремко. - Дншропетровськ : Вид-во "Баланс Бiзнес Букс", 2007. - 368 с.
7. Blaik. Logistyka. PWE, Warszawa, 1999. - 232 с.
8. Davidow W. The Virtual Corporation: Structuring and Revitalizing the Corporation for the 21st Century / W. Davidow, M. Malone. - New York : Harper Collins. - 1992. - 346 p.
Шандривская Е.Е., Кузяк В.В., Бэк О.М. Признаки принятия стратегических логистических решений компании в процессе логистической интеграции
Рассмотрены вопросы определения и оценки факторов влияния на формирование развития соотношений внутренней / внешней добавленной стоимости в цепях создания стоимости с целью формирования целесообразных направлений стратегического развития отдельных предприятий на основе логистического управления и учитывая необходимость раскрытия ими логистического потенциала. К таким факторам отнесены: уровень развития логистического потенциала (определяется эффективностью формирования и использования), уровень развития маркетингового и рыночного потенциала; индивидуализация спроса (как фактор, осложняющий логистические процессы); партнерство в создании стоимости; глубина специализации (обратный глубины изготовления); влияние современных тенденций рынка; глубина процесса создания стоимости (уровень вертикальной интеграции), уровень развития рыночной и логистической инфраструктуры. Приведенные составляющие инфраструктурного, информационного и организационного обеспечения предприятия с точки зрения логистики. Приведены признаки принятия стратегических логистических решений предприятия в зависимости от соотношения "внутренняя / внешняя добавленная стоимость". Представлена матрица возможностей стратегического развития предприятия с точки зрения логистик.
Ключевые слова: цепи создания стоимости, внутренняя / внешняя добавленная стоимость.
Shandrivska O. Ye., Kuzyak V. V., Bek O.M. Some Signs of Strategic Logistic Solutions of the Enterprise in the Logistic Integration
The issue of determination and estimation of influence factors is considered on forming of development of correlations of internal/ external value added in the chains of cost creation in order to form expedient directions of strategic development of separate enterprises on principles of logistic management and opening necessity of logistic potential taken into account. It is attributed to the following factors: the level of development of logistic potential (determined efficiency of forming and use); level of development of marketing and market potential; individualization of demand (as a factor which complicates logistic processes); partnership in the created costs; depth of specialization (reverse to the depth of making); influence of modern market tendencies; depth of process of creation of cost (level of vertical integration); level of development of market and logistic infrastructure. Parts of infrastructural, informative and organizational providing of the enterprise from the point of logistics are given. Features of acceptance of strategic logistic decisions of the enterprise depending on correlation of "internal/ external value added" are given. The matrix of possibilities of strategic development of the enterprise is presented concerning logistics.
Key words: logistics, solution, enterprise, chains of creation of cost, internal/ external value added.
УДК 336.71/. 77:005.21 Доц. H.I. Волкова, канд. екон. наук - Донецький НУ ВИБ1Р КРЕДИТНО1 СТРАТЕГИ БАНКАМИ УКРА1НИ
Визначено сутшсть кредитно! стратеги банку. Виокремлено особливост форму-вання кредитно! стратеги бангавськими установами з урахуванням зовшшшх та внут-ршшх чиннигав на сучасному еташ. Проаналiзовано динамжу показника кредитно! активной бангав Укра!ни. ОбГрунтовано прюритети розробки бангавськими установами
