CC BY
58
УДК 340.14(477)
I. В. Ясько
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", здобувач кафедри адмшстративного та iнформацiйного права
ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ
© Ясько I. В., 2015
Визначено поняття принцишв оподаткування, проаналповано принципи оподат-кування як самостiйнi категорн, охарактеризовано основнi принципи податковот системи Укратни.
Ключовi слова: податок, принцип оподаткування, податкова система, податкове законодавство.
И. В. Ясько
ПРИНЦИПЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ
Определено понятие принципов налогообложения. проанализированы принципы налогообложения как самостоятельной категории, охарактеризованы основные принципы налоговой системы Украины.
Ключевые слова: налог, принцип налогообложения, налоговая система, налоговое законодательство.
I. V. Yasko
PRINCIPLES OF TAXATION
Taxation principles concepted and analyzed the principles of taxation as an independent category describes the basic principles of the tax system of Ukraine.
Key words: tax, the principle of taxation, tax system, the tax legislation.
Постановка проблеми. Питання оподаткування е одним з основних у внутршнш полггищ будь-яко! держави. Удосконалення податково! системи завжди е прюритетним завданням будь-якого уряду в розвинених кра!нах. Протирiччя мiж потребами збшьшення податкових доходiв i необхщнютю створення сприятливих умов для нацюнального тдприемництва виступае основною причиною змш у сферi оподаткування.
Мета статт полягае у дослщженш принцишв оподаткування, !х характеристик та у виокремленш основоположних принцишв та засад податково! системи Укра!ни
Стан дослщження. Серед зарубiжних учених, як займалися дослiдженням принципiв оподаткування, необхщно зазначити працi У. Петтi, А. Смгга, Д. Рiкардо, I. Канта, I. Озерова, Дж. Кейнса. До вггчизняних науковцiв, якi займаються проблемами оподаткування, доцшьно вiднести В. Андрущенка, О. Василика, В. Гееця, Т. Сфименко, А. Крисоватого, О. С. Башняк та iн.
Виклад основного матерiалу. Удосконалення податково! системи починаеться з визначення принцишв оподаткування та !х рацюнального впровадження. Принципи оподаткування утворюють основу податкового законодавства, виконують функцiю орiентирiв правотвiрно!' i правозастосовно!
дiяльностi, показують вирiшальний вплив на формування масово! i професшно! правосвiдомостi, стають надiйним показником досягнутого у державi рiвня врегульованостi i порядку у суспшьних вiдносинах. Пiд час прийняття, змiни чи вiдмiни нормативних акпв законодавець зобов'язаний враховувати чиннi принципи нацiонального i мiжнародного права.
У Науково-практичному коментарi до Податкового кодексу Укра!ни принципи оподатку-вання визначеш як основоположнi, керiвнi ще!, на яких грунтуеться податкова система держави, основш засади, вiдповiдно до яких встановлюються та справляються податки i збори [1].
О. С. Башняк пропонуе таке визначення принципiв оподаткування: це базовi ще!, фундамен-тальш положення, нормативно-правовi засади, якi складають основний змiст податкового права, характеризуются iмперативнiстю i визначають загальну спрямованють правового регулювання суспiльних вiдносин, пов'язаних з оподаткуванням. Принципи оподаткування, наголошуе О. С. Бишняк, можуть виступати важливими орiентирами у правотворчостi i систематизации тлумаченнi i реалiзацil права. Так, тд час прийняття, змши чи вiдмiни нормативних актiв законодавець зобов'язаний враховувати чинш принципи нацюнального i мiжнародного права.
О. С. Башняк до конституцшних засад формування принцишв оподаткування вщносить такi: а) податки сплачуються (стягуються) виключно у публiчних цiлях; б) встановлюються едиш правовi умови сплати (стягнення) податку i единi вимоги до податкових законiв, що характеризуе принцип справедливого оподаткування; в) податок може встановлюватися, змшюватися або скасовуватися лише шляхом прийняття закону; г) принцип заборони зворотно! сили податкового закону [2].
Вперше принципи оподаткування сформулював А. Смгг, який обгрунтував чотири принципи, яю покладено в основi сучасно! податково! системи: пропорцiйностi оподаткування, визначеносп, зручностi та справедливостi. Громадяни повинш здiйснювати платежi на користь держави пропорцшно своему доходу, стверджував А. Смгг. Податок, його розмiр, строк сплати, спошб платежу повиннi бути чгтко визначеними i зрозумiлими для платника. Автор зазначав, що податок потрiбно стягувати тод^ коли найзручшше його сплачувати. Справедливiсть податку стосуеться того, як його розмiр вщбиваеться на матерiальному становищi платникiв, оскшьки податок повинен становити необтяжливу частку доходу громадян [3].
У сво!х працях Д. Ршардо пiдтримував i розвивав думку А. Смiта. Вш вважав, що "найкращий податок - найменший податок". Тобто справедливiсть податку слщ вважати першо-поштовхом до формування системи оподаткування та правильних ефективних взаемовщносин мiж суб'ектами податково! системи [4].
Основш принципи податкового законодавства, визначеш у ст 4 Податкового кодексу, знаходять свое втшення в шших статтях ПК, зокрема щодо правового регулювання встановлення та справляння конкретних видiв податюв, i щодо !х адмiнiстрування.
Принципи, перерахованi у стагтi 4, повиннi застосовуватися переважно на стади встановлення податкiв, !х основних елементiв, а також при внесеннi змiн до окремих елеменпв податку. Податкова система повинна базуватись на широкому колу принцишв, якими пронизана уся сфера оподаткування.
Правильно оргашзована податкова система повинна вщповщати таким основним принципам:
Насамперед - принципу економiчноl ефективносп, який передбачае, що податкова система не повинна перешкоджати ефективному розмщенню (аллокацп) ресуршв. У силу взаемозумовленосп всiх принципiв оподаткування принцип економiчноl ефективностi рiвнозначний тому, що рiвно-мiрно розподiлений тягар податюв не перешкоджае ефективному щодо економши виробництва в масштабах усього народного господарства використанню ресурсiв i водночас вiдповiдае критерiям податково! справедливосп й нейтральностi оподаткування.
Додержуючись принципу ефективносп, фiскальна служба повинна уникати переслщування виключно фiскально! мети свое! дiяльностi, тобто своерiдного податкового макiавеллiзму -намагання будь-що, незважаючи на можливосп економiки, зiбрати максимальну суму податюв. Бо в такому разi ефективна аллокацiя (розмiщення) ресурсiв блокуеться, податкова система перетворюеться на гальмо економiчного зростання.
Принцип дешевизни напряму пов'язаний з адмшстративною ефективнютю оподаткування, що пiдлягаe вимiру через безпосередне вiдчуття податкового тягаря платниками, мiра якого впливае на силу опору фюкальним зусиллям держави. Тяжюсть податкового тягаря повинна рiвномiрно розподiлятися мiж категорiями платникiв податюв i всерединi цих категорiй. Принцип розподшу тяжкостi податкового тягаря не е жорстким при побудовi податково! системи, але його недотри-мання чи част грубi порушення призводять до такого важкого наслщку, як масове ухиляння вiд сплати податюв.
Дсягти рiвностi, справедливостi та науково! обгрунтованостi у розподiлi податкового тягаря не вдавалося i не вдаеться жоднш державi в свiтi. Ймовiрно, нiхто не створить податково! системи, яка шдходила б для вшх платникiв податкiв i всiма громадянами кра!ни сприймалася як справедлива. Але законодавець будь-яко! кра!ни повинен прагнути до того, щоб не допустити значно! нерiвномiрностi у розподiлi тяжкосп податкового тягаря за рiзними категорiями платникiв податкiв, що розрiзняються за сощальним складом, родом занять, мюцем проживання тощо, а також не допустити рiзного рiвня оподаткування ошб з приблизно однаковими доходами.
Податковий тягар - це узагальнений показник, який характеризуе величину податкових вилучень на мiкрорiвнi (господарюючого суб'екта), або на макрорiвнi (держави). Залежно вщ величини податкового тягаря розрiзняють кра!ни iз високим рiвнем оподаткування та кра!ни iз лiберальним шдходом до величини податкових вилучень. Характерними ознаками податкового тягаря для впчизняно! економши е його спiвмiрнiсть iз аналопчними показниками розвинених ринкових кра!н та нерiвномiрний розподiл серед господарюючих суб'екпв. Це пояснюеться значними масштабами ухилення вiд оподаткування та наявнiстю значно! кшькосп податкових пiльг [6].
Дотримання принципу створення максимальних зручностей для платниюв податкiв е важливим завданням держави, яка прагне до економiчного зростання. Зручнiсть платника податкiв -це не тшьки встановлення строюв внесення податкових платежiв, можливостi отримання вщстрочок i розстрочок, а й зрозумшють норм i правил податкового законодавства. Доступнють норм i правил податкового законодавства для вшх категорш платникiв податкiв е метою законодавщв у всiх кра!нах свiту, проте в жоднш кра!ш цю мету не можна вважати досягнутою. Мшмальними вимогами в цiй сферi можна вважати таю:
□ кожен використовуваний термш повинен мати свое едине значення, встановлене законом;
□ кшьюсть видаваних законодавчих акпв не мае бути надмiрною;
□ законодавчi акти та норми, що мютяться в них, не повинш суперечити один одному;
□ тексти закошв повинш бути зрозумш людинi iз середшм для цiе! кра!ни рiвнем освгги;
□ при змiнi будь-яких норм у законодавчих актах, опублшованих у попередш роки, повинен публiкуватися !х новий змiнений текст.
Податкове законодавство мае бути стабшьним. Пiд стабшьнютю податкового законодавства розумiють незмiннiсть норм i правил, що регулюють сферу податкових взаемовщносин. Вiдповiдно до цього принципу змши до податкового законодавства не повинш вноситися протягом фшансового року, а правила, що дають пшьги та преференцi!', не повинш змшюватися (скасовуватися) до того термшу, який спочатку був встановлений законодавцем. Не менше значення мае i стабiльнiсть податкового законодавства протягом декшькох рокiв, тобто реформи i змши ютотного характеру не можуть проводитися щороку. Усi великi iнвестори в свт нестабiльнiсть податкового законодавства розглядають як пiдставу для вiднесення кра!ни (або територi!) до зон, несприятливих для швестування та пiдприемництва.
У бшьшосп кра!н змiна норм податкового права неможлива не тшьки в поточному, але й у наступному фшансовому рощ. У вшх кра!нах ддать норми, вiдповiдно до яких обов'язково повинен
юнувати тривалий перюд мiж моментом прийняття будь-яких податкових змш i моментом набрання чинносп[5].
Принцип стабiльностi закршлений у Податковому кодексi Украши, де законодавець встановив, що змши до будь-яких елемеипв податюв та зборiв не можуть вноситися пiзнiше, шж за шiсть мiсяцiв до початку нового бюджетного перюду, в якому дiятимуть новi правила та ставки. Податки та збори, ïx ставки, а також податковi пiльги не можуть змшюватися протягом бюджетного перюду. Принцип стабшьносп передбачае стабiльнiсть на двох рiвняx: а) платника - у цьому випадку вш звикае, пристосовуеться до податкових важелiв, знаходить найвипдшше застосування своïм здiбностям i коштам; б) податкового органу - у цш ситуацiï створюються чгтю меxанiзми облiку, контролю, зробленi форми документаци, iнструкцiï тощо. Практично як вщображення принципу стабiльностi розглядаеться принцип гнучкосп, хоча iнодi ïx характеризують як взаемовиключнi принципи. Однозначно стабшьний, незмiнний податок у результатi призведе до диспропорций Вiн повинен змшюватися тд впливом складноï економiчноï ситуаци, а iнодi й стимулювати ïï розвиток. Тому гнучке поводження податкового мехашзму - одна з умов стабшьносп податку взагалi [1].
Одним з найважливших принципiв побудови податкових систем е принцип рiвностi плат-никiв податкiв перед законом. Про цей принцип можна сказати, що його неухильно дотримуються в переважнш бiльшостi розвинених i багатих краш i практично завжди порушують у нерозвинених i бщних крашах
Щд рiвнiстю платникiв податкiв розумiються ïx загальнi та рiвнi права, а також вщпо-вiдальнiсть у сферi оподаткування. Hi для кого не повинш передбачатися такi права чи вщповщальнють, якi не могли б бути поширеш на iншиx.
Своею чергою, рiвнiсть оподаткування за крит^ем економiчного потенцiалу реалiзуеться за теоретичним правилом: рiвнi податки на однаковi економiчнi можливостi, вираженi через величину доходу, обсяг споживання, вартiсть майна платника, повинш дати однаковi наслщки, спричиненi податковим тягарем. Коли податки викликають однi й тi самi економiчнi та соцiальнi наслiдки для вах платниюв, е шдстави говорити про вщповщнють принципу справедливостi ^вносп) в оподаткуваннi принципу економiчноï ефективносп, а також полгтично1' нейтральностi податково1' системи.
До основних принципiв побудови цившзовано1' податково1' системи можна вщнести також принцип доступностi та вщкритосп iнформацiï з оподаткування. Вiдкритiсть i доступнють iнформацiï з усix питань оподаткування - це найжорстюший принцип; вш повинен виконуватися неухильно. Суть його полягае в тому, що не повинно юнувати жодного документа з питань оподаткування, який був би недоступний будь-якому платнику податку. Застосування цього принципу на практищ означае обов'язок податкових оргашв надавати будь-яку шформащю з питань регламентаци податково1' сфери кожнш особ^ яка побажала ïï отримати. У розвинених крашах податковi органи безкоштовно показують вш джерела права з податюв, дають роз'яснення та необxiднi консультаций Плата може стягуватися лише при наданш таких додаткових послуг, як перенесення шформаци на iнший носш, або при складаннi тематичних добiрок, однак i цi види послуг, як правило, теж безкоштовш.
Отже, взаемозв'язок та взаемодiя системи оподаткування з платниками та органами контролю е запорукою рацюнального функцюнування податковоï системи краïни. Реформування податковоï системи повинно грунтуватися на принципi фiскальноï ефективностi, тобто формування доxiдноï частини бюджету на вщповщному рiвнi, що забезпечить виконання державою своïx функцш; досягнення рiвностi податкового тягаря, рiвна напруга мiж платниками, соцiальна справедливють, стабiльнiсть i гнучкiсть - запорука ефективносп податковоï системи.
Усi розглядуваш вище принципи перегукуються з принципами, яю задекларованi в так званому Свповому податковому кодексi. Положення кодексу мютять лише рекомендацiйний характер.
При шдготовщ Кодексу автори виходили з деяких загальних принципiв i положень, яю тiею чи iншою мiрою знайшли вiдображення в документi, а саме:
□ единий постшний податковий кодекс без окремих закошв про податки;
□ вщмова вщ протекцiйних фiскальних заходiв як умова iнтеграцi! в свггову економiку;
□ вiдмова вiд податкових пшьг та звiльнень вiд податюв, замiна !х у разi необхщност субсидiями виробникам i/або споживачам;
□ врахування нацюнальних особливостей;
□ орiентацiя прибуткового податку з фiзичних ошб бiльше на соцiальну справедливiсть, шж на мету одержання доходiв;
□ врахування фактора шфляцп [7, с. 25].
Висновки. Отже, слщ тдкреслити, що протирiччя мiж рiзними дослщниками щодо принципiв оподаткування радше мають формальний характер i полягають у змш пiдходiв щодо !х дослщження чи виокремлення але усi вчеш притримуються едино! думки щодо оптимiзацi! рiвня оподаткування у пiдприемницькому секторi економiки та створення тако! податково! системи, яка б сприяла розвитку тдприемницько! дiяльностi. Суть принципiв побудови системи оподатковування повинна складатися в узгодженш двох основних вимог: задоволення фюкальних потреб держави й врахування штереив платниюв податкiв.
1. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу Украгни : в 3 т. / заг. ред. М. Я Азарова. - К. : М-во фтанав Украгни ; Нац. ун-т ДПС Украгни, 2010. - 2389 с. 2. Башняк О. С. Принципи оподаткування та гх реал1зац1я у податковому законодавств1 Украгни [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Оксана Сергггвна Башняк ; Нащональна юридична академ1я Украгни ¡м. Ярослава Мудрого. - Х., 2005. - 20 с. 3. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит ; пер. с англ. В. С. Афанасьев. - М. : Эксмо, 2007. - 957 с. 4. Рикардо Д. Сочинения. В 3-х т. / Рикардо Д.; пер. с англ. - М. : Госполитиздат, 1953. - Т. 1: Начала политической экономии и налогового обложения. - 350 с. 5. Мамаев И.В. Сравнительно-правовой анализ косвенного налогообложения по законодательству зарубежных стран / И. В. Мамаев // Финансовое право. - 2005. - № 11. - С. 42-47. 6. Фрадинський, О. А. Поняття податкового навантаження та тдходи до його визначення / О. А. Фрадинський // В1сник Хмельницького нащонального умверситету. - 2010. - № 1. - С. 79-82. 7. Хасси У. М., Любик Д. С. Мировое налогообложение. Основы Мирового налогового кодекса / Пер. с англ. - Кембридж: Гарвардский университет, 1992. - 280 с.
