CC BY
12
11. Кузьмш O.G. Основи менеджменту : тдручник / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Академвидав, 2007. - 464 с.
12. Управлшня пiдприeмницьким ризиком / Д. Штефанич, В. Паляниця, С. Потна, О. Штефанич / за ред. Д. Штефанича. - Тернотль : Вид-во "Економiчна думка", 1999. - 224 с.
Беднарская О.Р. Функция организации в системе риск-менеджмента промышленных предприятий
Сформулирована сущность функции организации в системе риск-менеджмента, выявлены факторы, влияющие на формирование организационной структуры управления рисками, определены подходы к организации системы риск-менеджмента промышленных предприятий.
Ключевые слова: экономический риск, риск-менеджмент, функция организации, промышленные предприятия.
Bednarska O.R. The function of organization in the system of risk management of industrial enterprises
In the article the essence function of organization is formed in the system of risk-management, found out the factors that influence on forming of organizational management structure by risks, the approaches for organization in the system of risk-management of the industrial enterprises are defined.
Keywords: economic risk, risk-management, function of organization, industrial enterprises.
УДК 336.22 Доц. 1.Г. Благун, канд. екон. наук - Львшський ДУВС
КРИТЕРП ОПТИМАЛЬНОГО ОПОДАТКУВАННЯ У ПОСТКРИЗОВ1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й СИСТЕМ1
Розглянуто теоретико-практичш засади реалiзацii податково! положи в умо-вах посткризового економiчного середовища. Висволено напрями вдосконалення податкового мехашзму в контекст оптимiзацii принцишв оподаткування.
Ключовг слова: податки, податкова система, податкова полоика, податковий мехашзм, принципи оподаткування.
Вступ. Система оподаткування е важливою ланкою сфери державних фшаншв. Податки, на думку класика в1тчизняно! фшансово! науки В.М. Су-тормшо!, е " вихщною кл1тиною тзнання фшаншв", оскшьки у найповшшш форм1 вщтворюють перерозподшьч1 мехашзми реал1зацп фшансових вщно-син. Податкова система як сукупшсть податюв, збор1в, шших обов'язкових платеж1в мае гармоншно поеднувати в соб1 як фюкальш, так 1 регулювальш властивост оподаткування. Саме цьому сприяе змша концептуальних тдхо-д1в щодо визначення мюця й рол1 носпв фюку в економ1чнш систем1 держа-ви. Так, в усьому цивЫзованому свт податки сьогодш розглядають не як форму фшансового примусу, що мае компенсувати вартють наданих державою послуг сощального характеру, але як елемент свщомого громадянського вибору. З огляду на це, дослщження суспшьно! природи податюв мае носити комплексний характер, враховувати !х фшансове, сощально-економ1чне, по-лггачне й правове призначення.
Становлення та розвиток системи оподаткування в Украш в умовах свггово! фшансово! глобал1зацп мае також вщдзеркалювати св1тов1 фюкально-економ1чш тенденцп, щоправда, з урахуванням нацюнально! специфжи та ментальносп. Вщомо, що податки е атрибутом державносп, виступаючи кшь-
юсним фшансовим вимiрником суспiльних державних послуг. Конституцшно закрiпивши соцiально орieнтований ринковий вибiр наша держава взяла курс на побудову захщноевропейсько! бюджетно! модел^ що, водночас, потребуе адекватних змiн у тдходах i критерiях здiйснення податково! полiтики.
Постановка завдання, мета дослщження. Окремi аспекти окреслено! проблеми висвилено в роботах провiдних вiтчизняних економюпв В.Л. Ан-друщенка, А.В. Бодюка, О.Д. Василика, В.П. Вишневського, О.П. Кириленко, О.М. Ковалюка, А.1. Крисоватого, В.М. Федосова, С.1. Юрiя та шших.
Водночас вихiднi засади побудови податково! системи мають базува-тися на цшому спектрi економiчних, полггичних, соцiальних чинникiв. У контекст зазначеного, метою дослiдження е комплексна систематизащя економь ко-органiзацiйних, фiнансових, сощальних, правових аспектiв оподаткування в едину цiлiсну систему. Запропонованi принципи оподаткування Грунтують-ся на наукових дослщженнях у галузi фiскально! теорi!, практичному досвда реалiзацi! фiскально-економiчного законодавства в посткризових економiч-них умовах, критерiях ефективного використання податкiв як носив фюкаль-но! сутi та як фшансових важелiв.
Виклад основного матер1алу. Кожнiй соцiально-економiчнiй форма-цi! притаманна фiскально-економiчна система, рацiональнiсть яко! визна-чаеться рiвнем розвитку товарно-грошових вщносин, способом виробництва, природою i функщями держави. Ефективнiсть насамперед податкового меха-нiзму Грунтуеться на певних, об'ективно обумовлених засадах податково! политики, критерiях фiску, формах i методах оподаткування, адекватних вщпо-вiдному етапу економiчного й соцiального розвитку суспшьства. Формування головних принципiв становлення, функцюнування й розвитку податково! системи ринкового типу е важливим завданням фюкально! теорi! та практики, вiд устшного вирiшення якого значною мiрою залежить економiчний потен-цiал кра!ни, сощальна стабiльнiсть у суспiльствi, пiдвищення рiвня добробу-ту малозабезпечених верств населення.
Уперше науково обгрунтовану концепщю оподаткування запропону-вав А. Смгт, який визначив такi базовi принципи оподаткування.
1. Ус громадяни мають брати участь в утриманш уряду пропорцшно до сво!х доход1в, яю вони отримують тд захистом та откою держави. Тоб-то потр1бно дотримуватися р1вност1 оподаткування.
2. Податки мають бути чгтко визначеш, а не довшьш. Це означае встанов-лення термшв сплати, способ1в платежу, сум податюв, зрозумших для платника та вмх шших ос1б.
3. Податки мають сплачуватися тод1 та в такий спошб, щоб це було вчасно й зручно для платника. Ця необхщна умова оподаткування передбачае зручшсть !х справляння.
4. Кожний податок мае бути розроблений так, щоб якомога менше вилуча-ти грошей у платниюв понад той дохщ, який вони приносять у скарбни-цю, тобто забезпечити дешевину справляння податюв. Велию витрати на утримання податку роблять сам податок недоцшьним [1, с. 588-589]. Дослщження А. Смгта продовжив Дж. С. Мшль, який критикував
вчення свого попередника з позицш фюкально! рiвностi та стверджував, що дохщ не е точним критерiем платоспроможносп. Вирiшального значення вiн
надавав принципу piBHOMipHOCTi податкового тягаря: " Подiбно до того, як уряду не слщ проводити розмежувань мiж окремими особами або класами в тому, що стосуеться ïxHix вимог щодо вигiд вiд дiяльностi уряду, так i будь-якi жертви, яких вш, водночас, вимагае вiд них, мають за змогою piвним тя-гарем лягати на всiх. Як наслщок, piвномipнiсть оподаткування як принцип политики означае piвномipнiсть жертв. Вона означае такий розподш податкiв, що стягуються для покриття урядових витрат, вщ якого нiхто i3 платниюв по-даткiв не вiдчував не бшьше i не менше невипд вiд своеï частки, нiж кожний шший вiд своеï. Цей досконалий pозподiл, як i iншi принципи досконалосп, неможливо впровадити в життя повною мipою, але в кожному практичному дослщженш потpiбно насамперед виходити i3 знання iдеалу" [2, с. 455].
Подальшого розвитку вчення про принципи оподаткування набуло у працях А. Вагнера. Вш, зокрема, вважав, що система оподаткування в сус-пшьст Грунтуеться на цшш низцi пpинципiв, якi можна систематизувати в таю групи:
1) фшансово-техшчш, що охоплюють принципи достатносл й рухомостц
2) наpодногосподаpськi, тобто xi, за якими належить вибирати потpiбне джерело й окpемi податки з урахуванням впливу певних форм i видiв оподаткування на д1яльшсть платника;
3) спpаведливосxi, що передбачають всезагальнiсxь i piвнонапpуженiсxь;
4) податкового управлшня, що передбачають визначенiсxь, зручшсть, де-шевину стягнення податкiв [3, с. 304].
Серед окреслених принцитв неpiвнiсть, на думку А. Вагнера, власти-ва фiнансово-технiчним. Водночас меншого значення набувають народногос-подаpськi принципи i принципи справедливость Вш вважав, що щ принципи дають змогу вибирати джерела, об'екти, види i форми оподаткування вщпо-вiдно до народногосподарських пiдходiв. На нашу думку, прюритетшсть фь нансових пpинципiв е пpавомipною, оскiльки податки насамперед е фшансо-вою категоpiею. Кpiм того, з розширенням недержавних форм власносп та обмеженням господарських функцiй держави, народногосподарсью пiдходи щодо оpганiзацiï фюку втрачають свое значення.
На вщтну вiд А. Вагнера, А. Тривус (прихильник кейнсiанськоï кон-цепцiï оподаткування) виходив iз домiнуючого значення народногосподарських принцитв. Вш вважав, що фiскально-економiчну систему для виконання своеï pолi як знаряддя економiчноï политики потpiбно будувати так, щоб самi пiдпpиемцi були зацiкавленi в економiчнiй дiяльностi в потpiбному для держави руст. " Тут маемо такий принцип: податковий прес повинен розподшятися мiж окремими галузями народного господарства в оберненш пpопоpцiï вщпо-вiдно до ïхнього значення для економiчного розвитку кpаïни" [4, с. 52]. При-родно, А. Тривус прагнув повнiше сформулювати принцип визначеносп по-датюв вiдповiдно до завдань економiчноï полiтики. За А. Смггом, податки по-виннi бути визначеш вщносно часу, способу, pозмipу платежу, що, очевидно, е дуже ютотним правилом фiску, оскшьки вiдсутнiсть визначеност негативно впливае на економiку, не дае змоги суб'ектам господарювання скласти досто-вipний бiзнес-план, pозподiлити в чаш передбачеш видатки, примушуе iммобi-лiзувати частину коштiв на випадок податковоï неплатоспpоможностi тощо.
Значення окреслених чинниюв важливi для платника лише з огляду на негативний вплив носив фюкальних вiдносин на нагромадження та ращ-ональне використання фшансових ресурсiв. Якщо законодавчий орган ке-руеться тим, щоб податки не тшьки "менше шкодили, а й мали позитивне значення для народного господарства, щоб платник податку здшснював дь яльнiсть у бажаному для держави напрям^ щоб у нього виник вщповщний ш-терес, необхвдно, аби вiн знав не лише час, спошб сплати, розмiр, внутршню цiннiсть наступного внеску, а й самi основи оподаткування (об'ект, одиницю) i, зокрема, якi фiскальнi наслщки мае в кожному окремому випадку та чи ш-ша дiя чи бездiяльнiсть" [4. с. 52].
Розглядаючи А. Вагнером принцип достатносп, А. Тривус надае йому дещо бiльшого значення: "Пiд достатнiстю податюв, з погляду економiчноl полiтики, треба розумгги такий розмiр податкових ставок, який гарантував би той народногосподарський ефект, до якого прагне законодавець" [4, с. 53]. Аналiз основних принцитв здiйснення податково1 полiтики, запропонованих А. Тривусом, мае ютотне значення для побудови рацюнально! системи оподаткування у перехщнш економiцi, бо правильнють його висновкiв й узагаль-нень пiдтвердила свiтова фiскальна практика.
На особливу увагу заслуговують позищя В. Твердохлебова щодо фор-мування основних принципiв оподаткування та 1х критичний аналiз, проведений А. Соколовим у робот "Теорiя податюв". В. Твердохлебов вважае найважлившим принципом фiскально-економiчноl полiтики принцип роз-витку продуктивних сил. "Розвиток продуктивних сил - ось той зовшшнш принцип оподаткування, який повинен лягти в основу кожно! податково1 системи, i з позицiй якого наука мае право оцшювати цi системи, не втруча-ючись у галузь етики i зберiгаючи свiй полиичний нейтралiтет" [5, с. 49]. Розвиток продуктивних сил, як вщомо, характеризуемся насамперед зрос-танням обсягу чистого нацюнального продукту та його збшьшенням на душу населення. З огляду на це, А. Соколов ушверсальний принцип оподаткування сформулював так: "... податки мають сприяти або хоча б не суперечити абсолютному й вщносному зростанню чистого нацюнального продукту" [6, с. 65].
У такому узагальненому виглядi цей принцип не мае викликати будь-яких заперечень, осюльки суспiльство зацiкавлене в зростанш нацiонального багатства. Однак дещо суперечливою е сама iдея того, що податки здатнi сприяти розвитку продуктивних сил. Адже саме через податки вилучаеться певна частина кошпв iз народного господарства, частково знекровлюючи його. 1з цього можна зробити висновок, що податки стримують розвиток еко-номiки. Не пiдлягае сумшву, що для народного господарства було б значним полегшенням, коли б т послуги, якi надае йому держава, могли б здшснюва-тися безоплатно. Але сподiватися, що держава, володточи апаратом управ-лiння, не витрачатиме кошпв на його утримання, марно. Утримання державного апарату, а також виконання низки шших загальнодержавних функцш i завдань - це необхщш витрати народного господарства, без яких воно не мо-же обштися. Очевидно, виходити треба з того, що певна частина нацюнального продукту обов'язково повинна вилучатися вщ суб'екпв господарювання
на потреби державного управлшня, i йдеться лише про те, щоб вилучати вщ-повiдну суму коштiв з якнайменшою шкодою для розвитку продуктивних сил. Природно, одну й ту саму суму кошпв можна стягувати або з бшьшою, або з меншою шкодою для розвитку продуктивних сил, i та фюкально-еконо-мiчна система, при якш таке можливо зробити з меншими витратами, е ефек-тивною i сприяе розвитку народного господарства.
Отже, податки певним чином знекровлюють економжу, але це не вик-лючае необхiдностi побудови податково! полiтики вiдповiдно до рiвня розвитку продуктивних сил. Тут важлива шша обставина. Вона полягае в тому, що цей принцип е не досить визначеним, тому в окремих випадках щодо нього можуть робитися рiзнi висновки, причому не завжди обгрунтоваш. "Рiч у тому, - зауважуе А. Соколов, - що якщо формула розвитку продуктивних сил може вважатися загальноприйнятою, то шляхи i способи 11 практично! ре-алiзацil можуть бути зовсiм рiзними. I тут, уже при виборi шляхiв 11 практичного здiйснення, можуть i виникають iстотнi суперечностi. Наприклад, нагро-мадження е, поза сумшвом, необхiдною умовою розвитку продуктивних сил, але нагромадження потребуе обмеження поточного споживання трудящих, тим часом тдвищення !хнього добробуту е необхiдним чинником i метою розвитку продуктивних сил. Це ютотно порушуе стiйкiсть i практичну цш-нiсть вказаного критерто" [6, с. 66].
На нашу думку, ус суперечностi з приводу основного принципу побудови фiскально-економiчно! полггики вирiшуються самим життям. Це не оз-начае, що на окремих етапах система оподаткування не може увшти в кон-флжт iз тенденцiями зростання нацюнально! економжи. Але в кожному еко-номiчно прогресивному суспiльствi прiоритетнiсть повинна надаватися розвитку продуктивних сил, а не податковш систем^ На наш погляд, сучасна по-даткова система мае вщповщати посткризовим трансформацiйним економiч-ним умовам i грунтуватися на таких критерiях оптимiзацil фiску:
1) стабшьшсть податкового законодавства;
2) правове регламентування взаемовщносин платниюв податюв [ держави;
3) р1вном1рний розподш податкового тягаря м1ж окремими категор1ями платниюв;
4) пропорцшна вщповщшсть стягнених податюв доходам платниюв;
5) зручшсть способу, дати, мехашзму справляння податюв для !хшх платниюв;
6) р1вшсть усх платниюв податюв перед законом - принцип недискримша-Ц11;
7) мшм1защя витрат, пов'язаних !з нарахуванням [ сплатою податюв;
8) нейтральшсть системи оподаткування щодо р1зних сфер економ1чно! дь яльност та форм господарювання;
9) доступшсть [ вщкрилсть податково! шформацп;
10) дотримання податково! таемнищ.
Охарактеризуемо змiст вказаних принцитв оподаткування. Пiд стабiльнiстю податкового законодавства розумтть незмiннiсть норм i правил, як регулюють сферу податкових правовщносин. Вiдповiдно до цього критерiю, податкове законодавство не мае змшюватися протягом бюджетного року, а джш пшьги та преференцп зберiгати свою чиннють до
встановленого законом перюду. Важливою е також незмшнють податкових норм у тривалiшому перюд^ оскiльки щорiчний перегляд механiзмiв сплати податюв i зборiв обмежуе розвиток економжи, скорочуе обсяги iнвестицiй, ютотно ускладнюе податкову роботу, пiдвищуе вартють адмiнiстрування по-даткового процесу, створюе передумови для ухилення вiд оподаткування та перекладання податкiв.
Змiни в податковому законодавствi розвинених кра!н оприлюднюють-ся вiдповiдно до чинно! процедури ухвалення законiв. Зазначена процедура передбачае юнування тривалого перiоду мiж датою прийняття змш до норма-тивних акпв з питань оподаткування i перiодом !х впровадження. Цей меха-нiзм може бути реалiзований тшьки у правових державах, де право податко-во! iнiцiативи належить лише парламенту, а виконавчi структури оргашв державного управлiння можуть тшьки вносити вщповщш пропозицп. Правовий характер податкових взаемовщносин передбачае також взаемну вщповщаль-нiсть усiх суб'ектiв оподаткування в галузi податкового права.
Податковш системi кожно! кра!ни притаманнi суперечносп, зумовленi загальним рiвнем податкового тягаря, непропорцшшстю його розподiлу мiж окремими сферами господарювання. Природно, створити систему оподатку-вання, яка вщповщала б критерiям абсолютно! справедливосп для всiх плат-ниюв, в умовах ринкового середовища неможливо. Водночас податкове зако-нодавство мае бути спрямоване на вирiвнювання нерiвномiрностi фюкально-го навантаження мiж рiзними категорiями платникiв податкiв, якi вiдрiзня-ються соцiальним статусом, родом занять, мюцем проживання тощо, а також не допускати iстотних розбiжностей при оподаткуванш суб'ектiв тд-приемництва з пропорцшно рiвними доходами. Пропорцiйнiсть оподаткування доходiв населення не повинна стати обов'язковою метою законодавця, од-нак i значнi диспропорцп небажаш, особливо в контекстi реалiзацil сощаль-но! полiтики.
Принцип пропорцiйноl вщповщносп стягнених податкiв доходам платникiв мае подвшне призначення. По-перше, пiсля виконання платниками податкових зобов'язань !м мае залишатися необхiдна сума обiгового катталу для забезпечення операцiйноl, iнвестицiйноl та фшансово! дiяльностi. Подруге, належна до сплати сума податкових платежiв у момент сплати не повинна перевищувати рiвня поточних надходжень. В шшому разi подiбне ви-лучення коштiв з господарського об^ до бюджету створить передумови для масових банкрутств.
Дотримання принципу створення максимальних зручностей для плат-ниюв податкiв - важливе завдання кожно! держави, яка дбае про тдвищення обсяпв економiчного зростання. Пiд зручностями платника треба розумгга не лише встановлення оптимальних термiнiв сплати податкiв, механiзмiв !х справляння, можливiсть отримання податкових знижок i кредитiв, а й доступ-нiсть норм i правил податкового законодавства. Реалiзацiя останнього крите-рто зручностi оподаткування мае Грунтуватися на таких чинниках:
1. Кожний податковий термш повинен мати едине тлумачення, яке вста-
новлено Податковим кодексом.
2. Кшьюсть нормативно-правових акxiв, що регламентують податковi вщ-носини не повинна бути над]шрною.
3. Законодавчi норми мають вщповщати одна однiй, взаемодоповнюватися, а не заходити в суперечшсть мшж собою.
4. Змiни в податковому законодавствi необхiдно в оперативному порядку доводити до платниюв, запоб^аючи цим самим порушенням плаxiжно-розрахунково! дисциплши.
Важливим принципом побудови податкових систем е недопущення податковоï дискpимiнацiï. Формою ïï вияву е iндивiдуальний тдхщ при на-даннi податкових пшьг, тобто перевагами вiд зниження податкового тиску користуються не всi платники як суб'екти оподаткування, а окpемi ïх катего-piï. Як показуе впчизняний фiскальний досвiд - це передумови для порушен-ня цшових пpопоpцiй, структури споживання та нагромадження, перемщен-ня капiталу в тшьовий сектор економiки. З огляду на це доцшьно впорядкува-ти правовий режим пшьгового оподаткування, оптимiзувати структуру податкових пшьг на основi ïхньоï економiчноï ефективностi та соцiальноï зна-чимостi для суспiльства, л^щувати пiльговi важелi для iндивiдуальних платниюв i окремих сектоpiв господарювання.
Податки е важливим джерелом формування доходiв бюджету, гарантом фiнансовоï стабшьносп держави, що виражаеться у можливосп повного та своечасного фiнансування урядових витрат. Водночас процес податковоï роботи передбачае низку витрат на адмшютрування податюв, яю, водночас, забезпечуються бюджетними надходженнями. Фюкальнш iстоpiï вiдомi ви-падки, коли деpжавнi видатки на розроблення та заповнення документацп, перерахунки податкових зобов'язань у поеднаннi з широким дiапазоном пiльг призводили до того, що сума податкових надходжень була меншою за здiйсненi витрати. Традицшно високими витратами виpiзняеться система оподаткування доходiв фiзичних осiб, особливо в умовах вщносно низького piвня доходiв середнього класу. З великими витратами пов'язане, зазвичай, запровадження нових форм оподаткування, яю передбачають повну зашну старих форм звiтностi. Тому принцип рентабельносп податкових заходiв мае набути особливоï актуальностi, лежати в основi функцiонування кожного виду податкових платежiв, усебiчно враховуватися в умовах проведення подат-кових реформ.
Принцип нейтральност оподаткування щодо форм i методiв еконо-мiчноï дiяльностi не суперечить регулювальнш функцiï податкiв. Умови оподаткування впливають на прийняття ршень в економщ поряд з такими чин-никами, як ваpтiсть засобiв виробництва, витрати на оплату пращ, piвень процентних ставок, темпи шфляцп.
Виправданим е використання податк^в для стимулювання приросту капiталу в прюритетних секторах економiки, створення сприятливих умов для нацюнальних товаpовиpобникiв, стримування перенаселення великих мют, зниження споживання промисловими тдприемствами енергетичних i природних ресурив. Податки можуть також використовуватися як протекць онiстський iнстpумент пiд час зовнiшньоекономiчних опеpацiй. Придбання устаткування, сировини, матеpiалiв, iноземноï валюти, залучення кредипв,
створення нових тдприемств, ïxhîx структурних пiдроздiлiв i фiлiалiв тд-приемства повиннi здшснювати з метою пiдвищення ефективностi господа-рювання, а не залежно вщ умов оподаткування. Наслiдком грубого порушен-ня принципу нейтральностi податкiв е поширення органiзацiйно-правових форм пiдприемницькоï дiяльностi (банюв, бiрж, страхових компанш, шнова-цiйних фiрм, пiдприемств з великою кшьюстю працiвникiв-iнвалiдiв тощо), для яких встановленi особливi умови оподаткування - особливосп форму-вання податковоï бази, специфiчнi пшьги, вiдмiнний вiд шших порядок вико-нання податкових зобов'язань перед бюджетом.
До основних принцитв побудови цивiлiзованоï податковоï системи належить доступшсть i вiдкритiсть iнформацiï про нарахування й сплату податкових платежiв, а також даних про використання кошпв платниюв подат-юв. Практичне застосування цього принципу означае, що податковий орган зобов'язаний надати будь-яку iнформацiю з питань регламентування податко-воï сфери кожнiй особ^ що звернулася по неï. Вщкритють i доступнiсть ш-формацiï може обмежуватися лише галуззю правил щодо контролю за справ-лянням податюв.
Дотримання податковоï таемницi е обов'язковим атрибутом для податкових служб правових держав. У багатьох крашах дiе законодавча заборона на розголошення й публжащю в засобах масовоï iнформацiï даних, якi б давали тдстави для оприлюднення показниюв економiчноï дiяльностi суб'ектiв оподаткування.
Висновки. Законодавче закршлення та практична реалiзацiя окресле-них принципiв функцiонування податковоï системи дадуть належний ефект за умови комплексного реформування всiх сегментiв ринковоï економiки як чинника забезпечення загальнополiтичноï та соцiально-економiчноï рiвнова-ги в держав^ активiзацiï проведення iнституцiйних, структурних, правових реформ.
Л1тература
1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит : пер. с англ.; предис. В.С. Афанасьева. - М. : Изд-во "Соцэкгиз". 1962. - 684 с.
2. Милль Дж.С. Основы политической экономии : пер. с англ. - В 3 т. / Джон Стюарт Милль / под общ. ред. А.Г. Милейковского. - М. : Изд-во "Прогресс", 1981. - Т. 3 : Влияние общественного развития на производство и распределение. - 1981. - С. 455.
3. Wagner A. Finanzw / A. Wagner, 1883. - 420 s.
4. Тривус А.А. Налоги как орудие экономической политики / А.А. Тривус. - Баку : Изд-во РИО АСПС, 1925. - 176 с.
5. Твердохлебов В.Н. Новейшие финансовые проблемы (1914-1923) / В.Н. Твердохле-бов. - Петроград, 1923. - 156 с.
6. Соколов А. Теория налогов / А. Соколов. - М. : Изд-во "Литосфера", 1928. - 204 с.
Благун И.Г. Критерии оптимального налогообложения в посткризисной экономической системе
Рассмотрены теоретико-практические основы реализации налоговой политики в условиях посткризисной экономической среды. Освещены направления совершенствования налогового механизма в контексте оптимизации принципов налогообложения.
Ключевые слова: налоги, налоговая система, налоговая политика, налоговый механизм, принципы налогообложения.
Blagun I.G. Criteria's of optimal taxation in post crisis economical
system
The theoretical and practical bases of tax policy in conditions of post crisis economic environment are considered. The directions of tax mechanism modernization in the context of tax principal optimization are outlined.
Keywords: taxes, tax system tax policy, mechanism of taxation, tax principles.
УДК 331.101.262 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
маястрант О.М. Лега - Львгвська КА
ЗАСОБИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Визначено роль та мюце стратепчного управлшня персоналом у формуванш стратеги розвитку трудового потенщалу шдприемства. Охарактеризовано структуру сощально-екож^чного розвитку трудового потенщалу. Видшено основш засоби шдвищення ефективност використання трудового потенщалу шдприемства.
Ключовг слова: трудовий потенщал, управлшня персоналом, ефектившсть використання трудового потенщалу, розвиток трудового потенщалу.
Постановка проблеми. В умовах становлення ринкового мехашзму господарювання, виходу економжи Укра!ни з фшансово! кризи, !! штеграцп у свггове сшвтовариство особливого значення набувае проблема формування трудового потенщалу, спроможного забезпечити ефективне управлшня тд-приемством, зростання конкурентоспроможносп функщонування суб'ектав його господарсько! дiяльностi. Особливо! актуальностi набувае пiдвищення ефективносп використання трудового потенцiалу з метою розвитку стратепчного потенщалу шдприемства загалом, а також досягнення максимальних кш-цевих результатiв його дiяльностi у коротко- та довготермiновiй перспективах.
Анал1з останнiх дослiджень i публжацш. Теоретико-методологiчнi й економiко-органiзацiйнi аспекти дослщження трудового потенцiалу та ефек-тивного управлшня розглянуто в працях таких учених, як Д. Богиня, В. Брич, О. Власюк, I. Гнибщенко, О. Гршнова, М. Долшнш, С. Злупко, А. Колот, Е. Лiбанова, Н. Лук'янченко, В. Новiков, В. Приймак, М. Семикша, Л. Шевчук та шшь Теоретичнi доробки мають росшсью вченi С. Бектуров, Б. Ген-кiн, Д. Карпухш, В. Костаков, Г. Сергеева, Л. Чижова, Н. Шаталова та шшь Широко дослщжено питання ефективностi використання персоналу та трудового потенщалу i у працях зарубiжних авторiв, зокрема у наукових публжа-цш видiляються дослiдження М. Армстронга, С. Сшка, М. Слезiнгера, Ф. Тейлора, I. Шумпетера. Однак аналiз опублжованих праць, матерiалiв наукових конференцш i дискусiй щодо дослiдження ще! багатогранно! проблеми, показав, що вона е ще недостатньо дослщженою як у теоретичному, так i в практичному аспектах.
Мета дослщження. Основною метою дослщження е визначення ос-новних засобiв пiдвищення ефективностi використання трудового потенщалу на рiвнi пiдприемства з урахуванням стратепчних параметрiв його функщ-онування у сферi нацiонально! економiки.
