CC BY
39
УДК 336.221 Здобувач Л.Ю. Сабадош1 - RbsiscbKa КА
ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ДОХОДНО-МАЙНОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ У КОНТЕКСТ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ П1ДПРИСМНИЦТВА В УКРА1Н1
Дослiджено вплив податкiв доходно-майново! групи на розвиток тдприемниц-тва. Систематизовано основнi вади доходного оподаткування в Украш1. Запропоно-вано напрями реформування податкiв доходно-майново! групи у контекст стимулю-вання тдприемницько! дiяльностi.
Ключов1 слова: пряме оподаткування, доходно-майновi податки, система пшьг, податковий облiк, бухгалтерський облiк, податок на майно.
Вступ. 1сторично первинною формою оподаткування пор1вняно з опо-середкованою стали прям1 за способом сплати податки доходно-майново! групи, джерелом сплати яких е отримаш доходи, сформоване майно чи каш-тал. Податки на доходи (прибуток) виступають на ринку як макроеконом1чш стабшзатори та м1кроеконом1чн1 регулятори.
Y крашах 1з соц1ально-ор1ентованою ринковою економжою податки на доходи (прибутки) мають ютотт пол^ичш переваги. Щ податки - продукт цшо! епохи економ1чного i поличного розвитку суспшьства, фюкаль-ний iнститут, властивий високiй культурi державностi з витонченим мехашз-мом функцюнування, що потребуе вiд платниюв i збирачiв свiдомого став-лення до сво!х обов,язкiв. Yсвiдомлення, що нагромадження й збереження приватно! власност можливi тiльки в громадянському суспшьств^ робить економiчно й морально виправданою передачу частини нагромаджень назад сусшльству, якому платник зобов'язаний усiм, чим володiе [6, с. 118].
Постановка проблеми. Y процес справляння податюв доходно-майново! групи виникають внутршш суперечностi. Останнi мають як макро-економiчний (зумовлений суперечливiстю та неузгоджешстю бухгалтерсько-го i податкового законодавства), так i мiкроекономiчний (грунтуеться на спе-цифiцi формування валових витрат, нарахування амортизацп, визначення валового доходу i його коригування в цшях оподаткування, зменшення податкового зобов'язання в рiзних галузях економжи й сферах пiдприемництва) пiдтексти. Вивчення та дослщження окреслених проблем е актуальним iз ог-ляду на ютотний регулюючий потенцiал податку на прибуток.
А • • • • ^ • • о Г\
АналiЗ останнiх дослвджень i публiкацiй. З перших роюв свого юну-вання прибутковi податки набули велико! популярности що зумовлено прозо-рiстю, простотою обчислення, пропорцшшстю оподаткування рiвновеликих доходiв. Це певною мiрою породжувало ефект справедливостi.
Позитивш аспекти прямого оподаткування вiдзначали представники класично! полiтичноi економп - А. Смгг, Д. Рiкардо, кейнсiанцi та шшь Дж. Кейнс вiдзначав !хню високу ефективнiсть як "вбудованих механiзмiв гнуч-костiм. Водночас iснувала протилежна суспшьна думка, згiдно з якою при-бутковi та доходно-майновi податки е свавшьством з боку держави. Розгляда-ючи зазначену проблематику, Дж. С. Мшль назвав прогресивний податок з
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
доходiв громадян мпослiдовним грабунком". Лише згодом, пройшовши крайнощi суспiльних суперечностей i оман, прибутковий податок отримав виважену реалютичну ощнку.
Сьогоднi доходно-майновi податки дослщжують такi вiтчизнянi на-уковцi: В.Л. Андрущенко, Ю.Б. 1ванов, Я.В. Коваль, А.1. Крисоватий, О.А. Кучер, 1.О. Лютий, В.С. Мiщенко, Опарш В.М., П'ятаченко Г.О, М.В. Романюк, С.В. Слухай, А.М. Соколовська, В.М. Сутормша, В.М. Федосов, М.А. Хвесик та багато шших. Цi дослщження зосередженi переважно на окремих платежах доходно-майново1 групи, або ж на дослщженш впливу цих податюв на окремi галузi чи форми господарювання. Проте комплексного дослiдження впливу доходно-майнових податюв на розвиток тдприемництва в Укра1ш на сьогоднi немае.
Метою до^дження е пошук напрямiв реформування доходно-майнового оподаткування в Укра1ш з метою стимулювання шдприемницько1 дiяльностi.
Результати дослiдження. У суспшьнш структурi "держава - економь ка" податки доходно-прибутково1 групи е ваговими в ус моменти, за вЫх об-ставин соцiально-економiчного життя. Вони охоплюють широкомасштабний простiр фiнансових штереЫв. На наш погляд, якщо в конструкци одного по-датку закладений потенцiал досягти кiлькох цiлей одночасно, це наближае його до фюкального щеалу.
Серед переваг прямого оподаткування доходiв (прибуткiв) можна ви-дшити його гласнiсть, прозорiсть для контролю, поеднання громадянських та етичних рис iз фюкальними.
В Украïнi до складу прямих податюв, яю ютотно впливають на розвиток шдприемницького сектора, потрiбно вiднести податок на прибуток тд-приемств, податки на власшсть - плата за землю, податок з власниюв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв, ресурснi платежi. ïхнi склад i структуру в доходах зведеного бюджету, податкових надходжен-нях та ВВП наведено в табл.
Як свщчать дат таблищ, за перюд 2003-2009 рр. намiтилася стiйка тенденщя до поступового незначного зростання прямих податюв, питома вага яких змшюеться в межах 18-22 % у доходах зведеного бюджету, 25-32 % у податкових надходженнях, 5,0-6,5 % у ВВП. Провщне мюце в структурi прямих податюв посщае податок на прибуток шдприемств, частка якого протя-гом 2003-2005 рр. зросла з 15,2 % до 17,8 % у доходах зведеного бюджету; з 20,7 % до 25,6 % у податкових надходженнях; з 4,2 % до 5,3 % у вартюнш структурi ВВП. Реформування корпоративного прибуткового оподаткування привело до незначного зниження його фiскальноï вiддачi у наступш роки, яка станом на 01.01.2009 р. становила 16,1 % у доходах бюджету, 21,1 % у податкових надходженнях та майже не змшилася у структурi ВВП - 5,0 %.
В Украш система прямого оподаткування юридичних оЫб характеризуемся частою змшою об'екта оподаткування. На наш погляд, головна супе-речшсть прибуткового оподаткування - неоднозначне трактування об'екта податку з позицш форм власносл.
Табл. Дш шлака сум та чистки прямых податшв у доходах зведеного бюджету, _податкових надходжень / ВВП у 2003-2009 рр. (млн грн)_
---(станом на 01.01) Показники ----- 1. Доходи зведеного бюджету - всього 2003 61954,3 2004 75285,8 2005 91529,4 2006 134183,2 2007 171811,5 2008 219936,5 2009 297893,0
13 них податков! надходження 45392,5 54321,0 63161,7 98065,2 125743,1 161264,2 227164,8
2. ВВП 225810,0 267344,0 345113,0 441452,0 544153,0 720731,0 949864,0
3. Прям1 податки - всього 12435,4 16617,7 20204,3 28278,4 32003,6 41710,0 58707,2
зокрема:
3.1. податок на прибуток шдприемств 9398,3 13237,2 16161,7 23464,0 26172,1 34407,2 47856,8
3.2. податки на власшсть 587,3 600,2 658,7 833,4 1084,8 1354,6 1558,4
3.3. ресурсш платеж! 2449,8 2780,3 3383,9 3981,0 4746,7 5948,2 9292,0
4. Частка прямих податюв, %
4.1. у доходах зведеного бюджету 20,1 22,1 22,3 21,1 18,6 19,0 19,7
зокрема:
4.1.1. податку на прибуток шдприемств 15,2 17,6 17,8 17,5 15,2 15,6 16,1
4.1.2. податюв на власшсть 0,9 0,8 0,7 0,6 0,6 0,6 0,5
4.1.3. ресурсних платеж1в 4,0 3,7 3,7 3,0 2,8 2,7 3,1
4.2. у податкових надходженнях 27,4 30,6 32,0 28,8 25,5 25,9 25,8
зокрема:
4.2.1. податку на прибуток шдприемств 20,7 24,3 25,6 23,9 20,8 21,3 21,1
4.2.2, податк1в на власшсть 1,3 1,1 1,0 0,8 0,9 0,8 0,7
4.2.3. ресурсних платеж1в 5,4 5.1 5,4 4,1 3,8 3,7 4,1
4.3. у ВВП 5,6 6,2 5,9 6,4 6,0 5,8 6,2
зокрема:
4.3.1. податку на прибуток шдприемств 4,2 5,0 4,7 5,3 4,9 4,8 5,0
4.3.2. податюв на власшсть 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
4.3.3. ресурсних платеж1в 1,1 1,0 1,0 0,9 0,9 0,8 1,0
Джерело: Даш держкомстату Украши, власш розрахунки
1снування двох показниюв доходу - валового та чистого - породжуе проблему визначення об'екта оподаткування. З позици прав власносл, Bcix платникiв умовно можна подшити на двi групи. До першо! доцiльно вiднести платникiв, що е одночасно i суб'ектами власносл, i суб'ектами господарсько! дiяльностi. Наприклад, колективнi пiдприемства, господарськi товариства.
Особливост 1хньо1 дiяльностi полягають у тому, що отриманий вало-вий дохщ можна подiлити на заробiтну плату та прибуток. У цьому випадку об'ектом оподаткування доцшьно встановити власне валовий дохiд.
До друго! групи можна вщнести платникiв, у яких е ч^кий розподiл валового доходу на заробггну плату й прибуток. Реальшсть такого розподiлу пов'язана з тим, що суб'екти власностi та суб'екти господарювання не зб^а-ються. Такими е державнi й приватш пiдприемства. В окресленiй ситуацп об'ектами оподаткування мають бути окремо заробггна плата й прибуток.
Розглянутi шдходи покладено в основу побудови податкових систем багатьох високорозвинених краш. Однак, як слушно зауважуе професор Федосов В.М., такий мехашзм поки що е неприйнятним для вiтчизняноï фю-кальноï практики, оскiльки "... вщносини власностi ще не набули такого рiв-ня розвитку, щоб можна було чiтко визначити об'ект оподаткування" [3, с. 262]. Проаналiзуемо детальнiше найважливiшi, на наш погляд, проблемш аспекти обчислення та сплати податку на прибуток шдприемств на сучасно-му етапi.
Основним моментом у механiзмi оподаткування прибутку, що однако-во цiкавить як державу, так i платника, е величина податку, що тдлягае спла-т до бюджету. Вона, водночас, визначаеться такими чинниками: величиною прибутку, розрахованим з метою оподаткування; ставкою податку; обсягом i характером наданих пшьг. Разом з тим кшьюст параметри оподатковуваного прибутку грунтуються на методищ його обчислення. У практичнш дiяльностi це створюе низку проблем, оскшьки доводиться визначати фшансовий результат за ддачою системою облiку i звггност (як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацiï, зменшеною на суму непрямих податюв i собiвартiстю реалiзованоï продукци) та вести окремий розрахунок прибутку з метою оподаткування (як рiзниця мiж сумою скоригованого валового доходу та сумою валових витрат i амортизаци). Методика визначення валових витрат на основi податкового законодавства принципово вiдрiзняеться вiд порядку обчислення собiвартостi згiдно з положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку. Якщо остання включае лише тi витрати, якi понесет в процес виробництва (обiгу) та реаль зацiï товарiв, то першi мають значно ширший дiапазон ди. До них належать усi витрати платника у грошовш, матерiальнiй i нематерiальнiй формах, якi пов,язанi з придбанням i виготовленням товарiв для забезпечення власно!' господарсько!" дiяльностi, незалежно вiд перюду 1хнього використання. Можна погодитися з намiрами законодавщв попередити iммобiлiзацiю обiгового капiталу (у разi врахування товарних залишкiв) та спробами запровадити без-готiвковi методи облшу витрат (у разi перенесення витрат на наступш перь оди). Однак, з шшого боку, подiбнi фiскальнi ди в умовах нестабшьност еко-номiки, вiдсутностi налагоджених господарських зв'язюв, несформованоï на-лежним чином ринковоï iнфраструктури не мають бажаноï вiддачi.
Природно, що в багатьох випадках величина прибутку не зб^аеться, оскшьки рiзняться вихщт дат для його тдрахунку. Можливий вихiд iз цiеï ситуацн - перегляд рiзних методик облiку i зведення ix до единоï ушфшова-ноï системи.
Ситуацiя ускладнюеться економiчно необгрунтованим трактуванням перiоду збiльшення валових витрат - датою списання кош^в з банювського рахунку платника на оплату матерiальниx цiнностей чи послуг або датою ïxнього оприбуткування. Перерахування грошей з поточного чи шшого рахунку шдприемства не може бути шдставою для проведення витрат, оскшьки це е використання об^ового кашталу, яке не завжди пов'язане з виробничим процесом.
Те ж саме стосуеться визначення моменту збшьшення валового доходу. Поза сумшвом, неоднозначний шдхщ як до визначення перюду збшьшення податкових зобов'язань, так i до перюду ïx зменшення ютотно ускладню-ють процедуру фшансового облiку об,ектiв оподаткування. Шдприемства та фiрми, якi мають розгалужену систему господарських зв,язкiв застосовують, зазвичай, i передоплату, i вщвантаження продукци з вщстрочкою платежу, взагалi позбавлеш можливостi визначити реальний фiнансовий результат.
На наш погляд, найбшьш прийнятне виршення зазначених вище проблем - перехщ на мiжнароднi норми визначення дати реалiзацiï, згiдно з якими моментом отримання доходу вважають дату передачi права власност на товари, а не ïx оплату. Найбшьш дискусшним питанням е ставки податку на прибуток, оскшьки вщ них значною мiрою залежить обсяг бюджетних надходжень, а також пiдприемницька актившсть суб,ектiв господарювання.
Досвiд розвинених зарубiжниx краïн свiдчить про рiзнi шдходи та ощн-ки цiеï проблеми. Ставки податюв у цих державах змшювалися доволi часто залежно вщ загального економiчного стану, фiнансовоï пол^ики, потреб роз-витку суспiльного виробництва та низки шших чинникiв. Особливо бурхливо вiдбувався цей процес у 80-т роки, коли в багатьох крашах здiйснювалися по-датковi реформи. Головний напрям таких реформ - зменшення прямого втру-чання в економiчну дiяльнiсть пiдприемств, що проявлялося у зменшеннi ставок податку за одночасного скорочення кшькосп пшьг i знижок.
На сьогодш в Укра]_ш загальну ставку податку на прибуток встановле-но в розмiрi 25 %. На наш погляд, пропорцшне оподаткування прибутку в умовах переxiдноï економiки е найбiльш оптимальним i не чинить деструк-тивноï дй на процес нагромадження кашталу.
Невщ'емним елементом системи податкiв е пшьги, за допомогою яких можна регулювати важливi економiчнi пропорцй. Фюкальний досвiд зарубiж-них краïн показуе, що ефектившсть податкових пiльг i податкових кредипв значною мiрою залежить вщ правового й економiчного мехашзму ïxнього застосування. Аналiз рiзниx поглядiв щодо цього питання дае шдстави зроби-ти такi висновки: по-перше; склад i величина наданих пшьг шдлягають обов'язковому законодавчому оформленню; по-друге, единою умовою ïxньо-го впровадження мае бути фактичне виконання робгг вщповщно до поставле-них вимог.
На сьогодш в Укршш дiе широка система пшьг щодо оподаткування прибутку юридичних осiб, якi можна згрупувати за такими критерiями:
• тльги, що дшть з боку суб'екта податку (тдприемства громадських оргат-зацш 1нвалщв; тдприемства, що реал1зують товари дитячого харчування);
• вилучення з валового доходу певних сум (непрям1 податки; отримат доходи вщ корпоративних прав; 1нвестици в статутний каттал платника тощо);
• врахування в склад1 валових витрат певних показник1в (витрати на утриман-ня об'екпв социально! шфраструктури; податки, як1 вщносять на соб1варт1сть; перерахування на благодшт цш в межах 2-5 % вщ прибутку до оподатку-вання попереднього року);
• зменшення об'екта оподаткування (прошдексоват збитки минулих рок1в);
• зменшення величини нарахованого податку (плата за торгов! патенти).
На нашу думку, широкий спектр податкових пшьг необхщно оптимь зувати, виклавши !х у Законi в двох статтях: мПiльги, що дшть зi сторони об'екта оподаткування" та "Пшьги, що дiють зi сторони суб'екта податку". Доцшьшше також бшьш широко використовувати прискорене списання витрат не об^ових активiв.
На сьогодш методика перенесення вартост основних фондiв i немате-рiальних активiв на готовий продукт, впроваджена Законом Украши "Про внесення змiн до Закону Украши "Про оподаткування прибутку шдприемств" вщ 22.05.1997 року (стаття 8), е економiчно невиправданою. По-перше, норму амортизацп потрiбно визначати, виходячи з термшу служби основних за-собiв. За чинним порядком нормативний термш служби не вщповщае фактичному, оскiльки залишкова вартють постiйно зменшуеться, а отже, i сума амортизацп також зменшуеться. Як наслщок, фактичний термiн служби не-обiгових активiв буде тривалiшим вщ нормативного. По-друге, за досягнення кшцево! вартостi списання в розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв дохо-дiв громадян основнi фонди групи 1 стають, по сутi, безкоштовними. Потрете, зазначеш нововведення докорiнно змiнили юнуючу методологiю ве-дення бухгалтерського облжу основних засобiв. Тому, найбiльш прийнятний вихщ iз ще1 ситуацп - перехщ до лiнiйного методу нарахування амортизацп.
Пiдсумовуючи аналiз системи пшьг, що дшть в нарахуванш податку на прибуток шдприемств, необхщно наголосити, що сама !х кiлькiсть не мае вирiшального значення. Важливiшими е принципи, покладеш в основу фун-кцiонування пiльгового механiзму. Вони випливають iз фюкально1 та регулю-ючо! функцiй податкiв. Суть першого полягае в тому, що держава звшьняе вщ оподаткування пiдприемства за умови, що останш своею дiяльнiстю сприяють зменшенню бюджетних витрат, фiнансуючи сощальт заходи, якi в iншому випадку довелося б забезпечувати асигнуваннями з бюджету. Другий передбачае використання широкого кола пшьг, що дають можливють регу-лювати державi процес розширеного вщтворення, координувати дп шд-приемств i фiрм у бажаному для суспiльства напрямi.
Значний iнтерес зумовлюють проблеми перерахування податку на прибуток до бюджету. На наш погляд, сплата податку може здшснюватися за одтею iз трьох форм.
Перша форма. Умови сплати податку встановлюе вщповщний подат-ковий орган самостшно на основi чинного податкового законодавства. За
незгоди платник може поставити питання перед податковою шспекщею про перегляд порядку сплати. Ця форма е найбшьш прийнятною для масово-од-норщних шдприемств з вщносно нескладним виробничим циклом, стабшьни-ми доходами, якi легко обчислюються.
Друга форма. Суб'ект пiдприемництва подае в податковий орган по-даткову декларацш. Встановлення податку таким чином мае поеднуватися iз подальшим контролем податкового апарату. Вказана форма мае застосовува-тися щодо основноï маси комерцiйниx структур. Такий порядок сплати податку забезпечуе контроль за правильшстю, повнотою, своечасшстю перера-хування коштiв до бюджету стосовно до можливостей податковоï служби.
Третя форма. Декларацш подае платник, а внесення податку здшснюе третя особа - його дебггор. Широке застосування мехашзму сплати податку через третю особу може знайти в розрахунках з цшьових податкiв. Використання такоï методики прискорюе надходження кош^в до бюджету, обмежуе фiнансовi зловживання. Сплата податку дебитором е перспективною, ïï розвиток мае здшснюватися в мiру вдосконалення фiнансового облжу та звiтностi, розраxункiв i полшшення на цiй основi iнформованостi держав-них фiнансовиx служб щодо доxодiв суб,ектiв пiдприемництва.
Невiд,емним складником податкових систем у розвинених крашах е майновi податки. Введення податку на майно сприяе виршенню двох важли-вих проблем. По-перше, спонукае платниюв до бiльш рацiонального та ефек-тивного використання рухомого й нерухомого майна. По-друге, змщнюе фь нансову базу держави на фот вщносного скорочення надходжень вiд подат-ку на прибуток.
Об'ектом оподаткування доцiльно встановити майно (рухоме i нерухо-ме) у його вартюному вираженнi, що перебувае на баланс платника. Нараху-вання податку необхщно виконувати, виходячи з фактичноï вартостi об'екта оподаткування за званий квартал, встановивши як податковий перюд квартал. Це обгрунтовуеться тим, що момент визначення податку та джерела його сплати - прибутку сшвпадатимуть у чась
Висновки дослщження i перспективи подальшого розвитку. Таким чином, система прямого оподаткування юридичних оЫб потребуе подальшого вдосконалення в напрямi ïï переорiентацiï на розвиток ринкових вщносин. Основнi змши в податковому законодавствi мають бути спрямоваш на зни-ження рiвня фiскального навантаження, оптимiзацiю системи пшьг, розши-рення бази оподаткування. Це, водночас, певним чином обмежить пряме дер-жавне втручання в економiчнi процеси, прискорить економiчний розвиток, шдвищить зацiкавленiсть пiдприемницькиx структур у виршенш виробни-чих завдань на вищому технолопчному рiвнi.
Такi реал^ вимагають подальшi дослiдження зосередити на оцшюван-нi фiскального навантаження на розвиток шдприемництва.
Лiтература
1. Лютий 1.О. Проблеми та перспективи спрощено1 системи оподаткування суб'екпв малого п1дприемниптва в Украш1 / 1.О. Лютий, М.В. Романюк // Фшанси Укра1ни. - 2007. - № 6. - С. 31-39.
2. Мщенко В.С. Природно-pecypcHi платеж в доходах бюджету. Шляхи вдосконален-ня / В.С. Мщенко, Я.В. Коваль, М.А. Хвесик, О.А. Кучер // Фшанси Украши. - 2007. - № 12. - С. 27-38.
3. Податкова система Украши : пвдручник / Федосов В.М., Опарш В.М., П'ятачен-ко Г.О. та ш. - К. : Вид-во "Либвдь", 1994. - 464 с.
4. Слухай С.В. Спрощене оподаткування в Укра1ш в контекст теорп фюкально'1 конку-ренцп / С.В. Слухай // Фшанси Украши. - 2008. - № 10. - С. 72-79.
5. Соколовська А.М. Методолопчш та методичш аспекти визначення податкового на-вантаження на працю, каттал i сподiвання / А.М. Соколовська // Фшанси Украши. - 2008. -№ 1. - С. 65-77.
6. Сутормша В.М. Держава - подати - (i3 св^ового досввду фiскального регу-лювання ринково'1 економiки) : монографiя / В.М. Сутормша, В.М. Федосов, В. Л. Андрущен-ко. - К. : Вид-во "Либвдь", 1992. - 328 с.
Сабадош Л.Ю. Перспективы реформирования доходно имущественного налогообложения в контексте стимулирования развития предпринимательства в Украине
Исследовано влияние налогов доходно-имущественной группы на развитие предпринимательства. Систематизированы основные недостатки доходного налогообложения в Украине. Предложены направления реформирования налогов доходно-имущественного группы в контексте стимулирования предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: прямое налогообложение, доходно-имущественные налоги, система льгот, налоговый учет, бухгалтерский учет, налог на имущество.
Sabadosh L. Yu. The perspectives for revenues-property taxation reformation in the context of business growth stimulation in Ukraine
The impact of revenue and property taxation on development of business is explored. The main disadvantages of profitable taxation in Ukraine are systematized. The directions of revenue and property taxation reforming in the context of stimulating business activity are suggested.
Keywords: the direct taxation, the revenue and property taxes, the system of benefits, tax accounting, accounting, tax on property.
УДК 341.25 Доц. О. О. Солтиак, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ
м. 1вана Франка
МОДЕЛЬ СТРУКТУРИ СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1
СИСТЕМИ
Запропоновано модель структуры реriональноi соцiально-економiчноi системи, що базуеться на основi трьох взаемозалежних блоюв - природи, економши i суспшьства.
Постановка проблеми. Сощально-економ1чна система (СЕС) характеризуемся визначеною цшеспрямовашстю свого функцюнування. Тому, кажучи про прогнозування розвитку економ1ки на будь-якому його р1вш (регюнально-му, нацюнальному чи планетарному) { про завдання такого розвитку, необхщно насамперед установити його цш. З появою к^сично! економ1ки одшею з основних цшей розвитку цившзаци вважають задоволення потреб людини.
Аналiз останшх дослвджень i публжацш. На сьогодш у вггчизнянш та св1товш наущ розробки в сфер1 економшо-математичного моделювання розвитку соцю-економ1чних систем здшснюють роботи О. Адаменко, I. Бла-гун, М. Долшнш, В. Забродського, В. Трегобчук.
