CC BY
46
Проанализирована практика налогового регулирования банковской деятельности в зарубежных странах и определены возможности адаптации мирового опыта к отечественным реалиям. Особое внимание уделено выяснению форм и методов льготного налогообложения банков. Немаловажная роль отведена налогам на богатство. Рассмотрены сущность и назначение специального банковского налогообложения и намечены его перспективы для Украины.
Ключевые слова: налоговое регулирование банковской деятельности, льготное налогообложение, налоговые изъятия, налоговые кредиты, заниженные ставки налога, налог на богатство, специальные налоги.
Serbyna O. G. International experience in tax regulation of banking activities and lessons for Ukraine
Analysis of the practice of tax regulation of banking activities in foreign countries is carried out. Opportunities to adapt international experience to local realities are determined. Particular attention is devoted to the forms and methods of preferential taxation of banks. The role of wealth tax is also defined. The essence and purpose of the special banking tax and its prospects for Ukraine are outlined.
Keywords: tax banking regulation, tax relief, tax exemption, tax credits, low tax rates, wealth tax, special taxes.
УДК 336.22 Здобувач Ю.1. Турянський1, канд. екон. наук - Львiвська КА
ПОДАТКИ ЯК СУСП1ЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я, IX ФУНКЦН ТА ВИДИ
Висвгглено сощально-екож^чну природу податюв, видшено !х функци та роз-крито особливост реалiзащl кожно! з них. Проведено класифжащю податюв за рiзними ознаками, визначено роль i значения кожного виду в сучасних умовах змшано! еконо-мши та окреслено чинники, що впливають на ефектившсть реалiзацil податково! поль тики держави. Зазначено, що потенщал фокально! шштики значною мiрою визна-чаеться рiвнем податково! культури, факторами формування яко! е стан правового поля та правова свщомють громадян, рiвень фiскального навантаження i оподатковувана база i саме на цих проблемах запропоновано надалi акцентувати увагу.
Ключовi слова: податки, податкова система, функцп податкiв, сощально-еконо-мiчна природа податкiв, види податюв, податкова пол^ика.
Постановка проблеми. Вагома роль у формуванш доходно!' частини державного бюджету належить податкам. Без податюв не може кнувати держава, власне, !х виникнення пов'язують iз виникненням держави. Однак рашше податки мали форму безсистемних платежiв, що справлялися в натуральному вигляд^ а в постiйне i вагоме джерело державних доходiв вони перетворилися iз плином вiкiв. Сьогоднi податки розглядаються як невiд'eмний елемент держави, об'ективно необхвдне i загальновизнане економiчне явище. Податкова форма одержавлення ВВП стала не тшьки фiнансовою основою iснування держави, а й мiрилом И можливостей у свиовому економiчному просторi, знаряддям до-сягнення соцiального миру та злагоди, за ними закршилася провiдна роль у сис-темi фiнансових ввдносин та функщя згладжування вад ринкового саморегулю-вання, створення додаткових стимулш пiдвищення пiдприeмницькоí, дшово!', iнвестицiйноí активности вирiшення проблем мотивацií' до пращ, зниження рiв-
1 Наук. кергвник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук.
ня безробитя, соцiального захисту населения. Як наслвдок, носií фiскальноí сутi перетворилися у вагомий важшь регулювання макро- та мiкроекономiчних про-порцiй. У цьому контекстi особливо1 актуальностi набувае питання теоретико-методологiчного обгрунтування концепцií податкового регулювання национально! економiки, а це потребуе правильного розумiния соцiально-економiчноí природи податюв.
Питання податкiв складш та багатограннi, тому над !х вирiшениям пра-цювало не одне поколшня науковцiв. Вагомий внесок у розвиток теорп та практики оподаткування здiйснили класики економiчноí науки - А. Смщ Ж. Ск-мондi, Д. Рiкардо. Значний внесок у розроблення теорií оподаткування зробили маржиналiсти (Л. Вальрас, Е. Сакс, Дж. Кларк) та 1х послвдовники (Дж. Мшль, А. Маршалл, А. Шгу), представники iсторичноí школи (А. Вагнер), кейнаанщ (Дж. Кейнс i його послiдовники), iнституцiоналiсти (П. Самуельсон, Дж. Б'юке-нен, В. Нордхауз). Плiдними е працi в зазначеному напрямi сучасних украшсь-ких учених. Особливо актуальними для вiтчизияних дослщнитв виявилися питання податкових ставив, податкового тиску, податкового планування. За цими напрямами працюють: В. Л. Андрущенко [1, 2], ОД. Василик [3], В.М. Опарш [4], В.М. Федовсов [6] та ш. Однак податки дос залишаються однiею з найдис-кусiйнiших категорiй економiчноí думки. Серед до^дниюв немае узгодженос-тi щодо сутностi податкiв та 1х впливу на соцiально-економiчний розвиток сус-шльства, немае чiткого розмежування видав податтв, 1х змiсту та рис. Зазначе-не формуе актуальнiсть теми до^дження, визначае його мету i структуру.
Постановка завдання. Мета дослвдження полягае в розкрит сощаль-но-економiчноí природи податкш, визначеннi 1х видш, змкту та рис.
Виклад основного матерiалу. У бiльшостi економiчних видань сучас-ностi категорiя "податки" трактуеться як обов'язков^ встановленi державою платежi, що стягуються в установленому законом порядку для формування дер-жавних цшьових фондiв i спрямовуються на фшансування державою 11 фун-кцiй. Соцiально-економiчна природа податкiв надшена внутрiшньою протилеж-нiстю. З одного боку податки е неввд'емним елементом економiчноí системи, без я^' вона не може функщонувати, а з iншого - причиною сощально-еконо-мiчних потрясiнь. Тому серед дослвднитв немае одностайностi щодо змкту ка-тегорц, ií мкця i ролi в соцiально-економiчному житп суспiльства. На наш роз-суд, сусшльне призначення податюв найбшьш повно розкриваеться у виконува-них ними функщях.
Традицiйно економiчна наука видшяе двi функцп податюв - фккальну та розподшьчу. Серед сучасних дослвднитв iснують певнi розбiжностi у визна-ченостi практичних напрямiв реалiзацii' зазначених функцiй. На наш погляд, це визначаеться економiчним базисом суспiльства i зумовлено "багатоукладнiстю" податковоi' структури в умовах невизначеносп фiнансових прiоритетiв.
Вважаемо, що визначальним критерiем встановлення функщональних характеристик категорii' "податки" мае стати формат й визначеностi як самос-тiйного економiчного явища з чиким окресленням суспiльного призначення, сфери застосування, органiзацiйно-правових техиологiй адмiнiструвания. З ог-ляду на це, дощльно здшснити певне розмежування у системi вихвдних компо-
нентiв фшансового розподшу, видшивши з нього притаманш власне податкам перерозподiльчi ознаки - фккальну природу та обумовлений нею мехашзм по-даткового регулювання розвитку нацюнально1 економжи, фiнансування сощ-ально1 сфери, забезпечення виконання низки шших загальнодержавних завдань i повноважень. При цьому, як слушно зауважують корифе! вiтчизняноí еконо-мiчноí думки, фккальна функцiя мае грунтуватися на засадах постшносп, ста-бiльностi, рiвномiрностi розподшу податкового тягаря у територiальному розрь зi [6, с. 14-15].
Регулятивна функцiя податкiв, хоча i вважаеться похвдною вiд фккаль-но!, ввдграе провiдну роль у системi фшансових важелш держави. Водночас суб'ективна цшеспрямованкть податкового втручання у соцiально-економiчнi процеси не завжди приводить до досягнення бажаних наслiдкiв. З огляду на це, використання податкш як фшансових шструменпв мае грунтуватися на оптимальному поеднанш критерiíв фiскальноí достатносп, економiчноí ефективнос-тi, сощально1 справедливости Перший полягае у формуваннi адекватного бю-джетнiй моделi суспiльного розвитку податкового мехашзму, тобто рiвень та обсяг фккального втручання не повинш приводити до зменшення величини бюджетних надходжень. Другий грунтуеться на створенш сприятливих умов для розвитку шдприемництва, пiдвищення його ефективностi як основно1 пере-думови нарощування економiчного потенщалу кра1'ни. Третiй зумовлений потребою реагоацп соцiальних гарантiй населенню, насамперед малозабезпеченим його верствам, шляхом диференщацл податкового навантаження залежно вiд реально1 платоспроможностi платникiв - фiзичних оаб. Водночас, виступаючи засобами фiску та шструментами втручання в розподiльчi i перерозподiльчi фi-нансовi процеси, податки сигнатзують про кiлькiснi та яккш спiввiдношення мiж складовими вартiсноí структури сусп1льного вiдтворення. Як наслiдок, це створюе передумови для використання податтв як iнструментiв контролю.
Визначенiсть категорiального апарату податку, його теоретична концеп-туалiзацiя та наукова обгрунтованiсть е важливою запорукою побудови рацi-онально1 податково1 системи. У цьому контекста доцшьно здiйснити комплек-сне дослщження внутрiшнiх характеристик i функцiонального призначення рiз-них форм i методiв оподаткування. У найбiльш узагальненому вигляда всi податки можна згрупувати за типовими ознаками, зддйснивши 1х наукову класифi-кацiю. Остання, на думку вичизняних науковцiв, дасть змогу грунтовшше вис-вiтлити сутнiсть i функцií податкiв, вiдобразити 1х роль у податковiй полiтицi держави, напрям i характер впливу на соцiально-економiчнi процеси в суспiль-ствi [6, с. 25]
В економiчнiй теорп найбiльше уваги придiляють класифiкацií податюв за формою (рис.). За щею ознакою, всi податки подiляються на дда групи: пря-мi; непрямi (опосередкованi). Прямi податки отримуються з кожного окремо взятого платника безпосередньо пiд час формування джерела доходу або його виплати. Цей вид податюв вважаеться вiдносно справедливим, оскшьки меха-нiзми íх нарахування та сплати е прозорими, а об'ект оподаткування i джерела сплати у бшьшосп випадкiв збiгаються. Прямi податки мають незначний вплив на цши i бiльш значний на доходи платниюв, визначаючи цим самим обсяги ш-
вестицшного i споживацького попиту. Пряма залежнiсть мiж сумою прямих по-даткiв i обсягом доходу сприяе збiльшенню можливостей для держави в регу-люванш економiчних процесiв i вирiшеннi проблем сощально' справедливостi за рахунок прогресивних ставок оподаткування. Водночас iз фюкально' точки зору вони поступаються непрямим у стабтьносп надходжень, у рiвномiрностi розподту надходжень по окремих регюнах, в iснуваннi бтьш сприятливих умов щодо ухилення вiд 'х сплати.
Класифкащя податюв
за формою оподаткування за р1внем структур, яю встановлюють податки за джерелами сплати за способом стягнення
- - прям!; - непрям! 1 - загальнодержавш; - м1сцев1 - - на доходи; - на споживання; - на майно - - розкладш; - окладш
Рис. Класифшащя податтв
1сторично непрямi податки виникли значно шзшше, нiж прямi, але 'х роль вiд цього не зменшуеться. Частку прямого i непрямого оподаткування уряди держав визначають з огляду на нацiональнi особливостi побудови податко-вих систем. Середне значення по 30 кра'нах свiту, що входять до Органiзацií економiчного ствробггництва та розвитку, демонструе спiввiдношення 57 i 43 % вiдповiдно [7, с. 307]. До непрямих податюв належать унiверсальнi та спе-цифiчнi акцизи, якi включаються у щни товарiв (робiт, послуг) i перекладають-ся на наступних покупцiв на кожному етат товаропросування. Акцизи е також щноутворюючими чинниками, вагомо впливаючи на рiвень iнфляцií в кра'ш, та регулюють пропорцп спiввiдношення мiж обсягами споживання i обсягами наг-ромадження.
Як прямi, так i непрямi податки мають сво' переваги i недолiки. Ефек-тивнiсть податково' полiтики i переважання у структурi податкових надходжень тих чи шших платежiв визначаеться рiвнем податково'* культури. Подат-кова культура е тим чинником, що визначае масштаби ухилення вщ сплати та разом з шшими факторами створюе сприятливi умови для пiдвищення ролi прямих чи непрямих податюв. Якщо в захiдних кра'нах декларування стало не-вiд,емною складовою громадянського менталггету, а суспiльна мораль орiенто-вана на публiчний осуд тих, хто приховуе доходи, то в кра'нах, що розвивають-ся, культура стосунюв д1лового свiту i громадян iз державою ще не набула на-лежного рiвня, тому в цих кра'нах характерне переважання непрямих податюв iз високою часткою мита й акцизiв. Така орiентацiя на систему непрямого оподаткування породжуе сощальну несправедливiсть. Певною мiрою нейтралiзува-ти цю проблему, на наш розсуд, можна шляхом вилучення з кола оподатковува-них товарiв предметiв першо' необхiдностi. Але виникае така суперечшсть: швидкiсть надходження податкiв, стабiльнiсть i рiвномiрнiсть забезпечуються саме оподаткуванням товарiв широкого вжитку [7, с. 308]. Тому державi необ-хiдно якнайповшше врахувати iнтереси всiх членiв сусптьства та прийти до компромiсного розподшу податкового тягаря.
Податки класифжують не лише за формою, але й за iншими ознаками. У розрiзi об'ектiв оподаткування з притаманними íм джерелами сплати важливим е подш податкiв на доходно-прибутковi, на споживання, на майно та на каштал. Першим властива чiтко облжована за чинним фiнансовим рахiвництвом база оподаткування - доходи (прибуток) фiзичних i юридичних осiб. Податки на споживання справляються у формi непрямих податкiв i сплачуються за рахунок доходав у процесi íх використання, тобто тiеí частини доходiв, що спрямована на споживання. Утримання майнових податкiв здiйснюеться, виходячи з вар-тостi рухомого i нерухомого майна, що перебувае у власносп чи користуванш окремих громадян або ж облжовуеться на балансi фiрм i пiдприемств. Комплек-сне використання зазначених видiв податкiв дае змогу державi охопити практично всi можливi сфери фiскального втручання в економiчну дiяльнiсть суб'ектiв господарювання. Водночас ушверсальнкть податкових форм i методiв одержавлення частини вартостi ВВП i национального доходу з одночасним ре-гулюванням пропорцiй розвитку нацiональноí економiки не гарантуе ефектив-но1 системи оподаткування, а лише створюе певш необхвдш передумови для íх функцiонування та розвитку.
Податки як бюджетоформуючi чинники повинш забезпечувати рiвномiр-ний розподш бюджетних ресурсiв мiж територгями краши вiдповiдно до обсягiв наданих повноважень останшм, а також збалансовувати нащональш iнтереси за вертикаллю центральний уряд - мкцеве i регiональне самоврядування. У цьому контекстi всi податковi платежi групуються на загальнодержавнi й мкцеве За-гальнодержавнi затверджуються виключно на основi парламентських слухань у формi Закону, е невiд'емним атрибутом держави, íх дiя поширюеться на всю те-риторда краши, нараховаш до сплати суми податкових зобов'язань зарахову-ються до державного бюджет i надалi перерозподiляються на фшансування ви-конання загальнодержавних функцiй. Мiсцевi податки i збори затверджуються ввдповвдними рiшеннями представницьких органiв влади територiальних громад у частинi, що не суперечить державному законодавству про мкцеве оподаткування. Ц податки зараховуються до бюджепв мкцевого самоврядування i використовуються на фiнансування власних видаткових повноважень органiв управлiння територiальних колективiв, вiдповiдно до положень Бюджетного кодексу та Закону Украши "Про мкцеве самоврядування в УкраЫ" [5].
У фккальнш теорц широко висвилюеться також класифiкацiйний подiл податтв за способом сплати на розкладш та окладнi. Першi спочатку встанов-люються у загальнiй сумi вiдповiдно до потреб держави в доходах, потш цю суму розкладають на окремi частини за територiальними одиницями, а на низовому рiвнi - мiж платниками. У деяких кра1'нах розкладнi податки встановлюють-ся централiзовано для адмiнiстративно-територiальноí одинищ, а потiм розподi-ляються по конкретних платниках. Окладнi податки передбачають встановлен-ня спочатку ставок, а вщтак, i розмiру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формуеться як сума платежiв окремих платникiв. Звiсно, держава прогнозуе загальнi надходження того чи шшого податку i за-лежно ввд потреби в доходах встановлюе вщповвдну ставку, але стягнення спочатку йде вщ платника, вiд розмiру об'екта оподаткування.
Висновки. Податки пройшли тривалу еволюцiю розвитку вщ безсистем-них платежш у натуральнш формi до постiйного i вагомого джерела державних доходш. Найбшьшого розвитку податки досягають в сучасних умовах змшано'' економiки, оскiльки тут вони не лише ввдграють провiдну роль у систе)ш фь нансових вщносин, а й згладжують вади ринкового саморегулювання. Податки е безальтернативним джерелом формування доходов бюджету держави та бага-тофункцiональним iнструментом перерозподшу ВВП з метою сощального за-безпечення громадян i досягнення стiйкого економiчного зростання.
Кожен податок е не лише носкм фiскальних вiдносин, а й виконуе певну регулятивну i контрольну функцп. Важливою характеристикою податково'' сис-теми е структура податкових платежш. В узагальненому виглядi вс податки можна згрупувати за типовими ознаками, здайснивши 'х наукову класифжащю за формами (прямi i непрям^, за рiвнем державних структур, що встановлюють податки (загальнодержавнi i мкцев^, за джерелами сплати (вiд доходав, спожи-вання, майна) i за способом стягнення (розкладнi й окладш). Висвiтлена класи-фiкацiя податкiв мае вагоме практичне значения. Зокрема, вона покладена в основу традищйно' класифiкацií податкiв, яка мае прикладний змiст. Вiд ствввд-ношення тих чи шших податкiв залежить не лише рiвень економiчного розвитку кра'ни i кожного суб'екта господарювання зокрема, а й можливiсть виконан-ня державою покладених на не'' завдань. Потенщал фiскальноí полiтики знач-ною мiрою визначаеться рiвнем податково' культури, факторами формування яко' е стан правового поля та правова свщомкть громадян, рiвень фiскального навантаження i оподатковувана база. Такi реалп потребують зосередження по-дальших дослвджень саме у цих напрямах.
Лггература
1. Андрущенко В. Л. Аналогично-адшшстративш технологи оптишзаци бюджетв на субна-цiональному рiвнi (iз досвiду захщних держав) / В. Л. Андрущенко // Регюнальна економжа -2000. - № 2. - С. 151-157.
2. Андрущенко В.Л. Фюкально-сощолопчний напрям захщно! финансово! науки / В. Л. Андрущенко // Вюник Национального унiверситету ДПС Украши. - Сер.: Економжа, право. - 2010. - № 3(50). - С. 67-75.
3. Василик О.Д. Теорiя фшанив : тдручник / О.Д. Василик. - К. : Вид-во НЮС. - 2000. -
416 с.
4. Опарш В.М. Фiнансова система Украши (теоретико-методологiчнi аспекти) / В.М. Опарш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 240 с.
5. Про мiсцеве самоврядування в Украiнi: Закон Украши вщ 21.05.1997 р., № 280/97-ВР. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80
6. Федосов В.М. Податкова система Украши : шдручник / В.М. Федосов, В.М. Опарш, Г.О. П'ятаченко. - К. : Вид-во "Либщь", 1994. - 464 с.
7. Чуй I. Прямi i непрямi податки у податкових системах розвинутих краш / I. Чуй // Вюник Льв1вського нацiонального ушверситету 1м. 1вана Франка. - Сер.: Екож^чна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2010. - Вип. 44. - С. 305-314.
Турянский Ю.И. Налоги как общественно-экономическая категория, их функции и виды
Отражена социально-экономическая природа налогов, выделены их функции и раскрыты особенности реализации каждой из них. Проведена классификация налогов по разным признакам, определена роль и значение каждого вида в современных условиях смешанной экономики и очерчены факторы, которые влияют на эффективность реализации налоговой политики государства. Отмечено, что потенциал фискальной по-
литики в значительной мере определяется уровнем налоговой культуры, факторами формирования которой является состояние правового поля и правовое сознание граждан, уровень фискальной нагрузки и облагаемая налогом база, и именно на этих проблемах предлагается в дальнейшем акцентировать внимание.
Ключевые слова: налоги, налоговая система, функции налогов, социально-экономическая природа налогов, виды налогов, налоговая политика.
Turiansky Yu.I. Taxes as public economic category, their functions and kinds
Socio-economic nature of taxes is reflected, their functions are selected and the features of realization of each of them are exposed. Classification of taxes according to different signs is conducted. The role and value of every kind in the modern terms of the mixed economy are determined. The factors influencing the efficiency of state tax policy realization are outlined. It is marked that potential of fiscal policy is to a great extent determined by the level of tax culture, and such factors as the state of the legal field and legal consciousness of citizens, level of the fiscal loading and taxable tax base are all principal ones. These problems are suggested to devote attention in future.
Keywords: taxes, tax system, functions of taxes, socio-economic nature of taxes, types of taxes, tax policy.
УДК336.71 Проф. Н.С. Прокопенко, д-р екон. наук; доц. М.1. Виклюк,
канд. екон. наук - ПВНЗ " Свропейськийутверситет", м. Кшв
СКЛАДОВ1 БЕЗПЕКИ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Дослщжено сутшсть банювсько! безпеки, яка полягае у тому, що безпека банку передуим виступае яюсною його характеристикою i характеризуе його стан як такий, за якого вщсутш небезпеки. Водночас, безпека, як саме поняття, юнуе лише у зв'язку з певним його проявом, сферою штересгв, дiяльнiстю тощо. Також зазначено, що фшан-сова безпека банку е складовою його економiчноl безпеки. Шд фшансовою безпекою бангавських установ запропоновано розум^и стан захищеност життево важливих ште-ресiв банку вщ рiзноманiтних внутршшх i зовшшшх загроз, який гарантуе найбiльш ефективне використання фшансових ресурив для забезпечення стойкого функщонуван-ня та розвитку банку. Поряд iз цим означено мету безпеки банювсько! дiяльностi, роз-глянуто погляди вчених на визначення: "економiчна безпека банку" та "фшансова безпека банку", окреслено складовi економiчноl безпеки банку, опрацьовано фактори, якi обумовлюють особливу роль економiчноl безпеки в системi заходов безпеки дiяльностi банку, вiдображено, що виступае критерiем оценки системи економiчноl безпеки банку.
Ключовi слова: безпека банку, економiчна безпека банку, фшансова безпека банку, чинники, що впливають на безпеку бангав, банкiвська дiяльнiсть.
На показники дiяльностi банкiвських установ досить швидко впливають змiни полиично1', економiчноí та сощально1' ситуацп в держава Це призводить до створення ризикiв i загроз функщонування банкш, що позначаеться на зни-женш конкурентоспроможностi, лiквiдностi, фiнансових втратах бантв. З метою якома бшьшого знiвелювання впливу негативних чинникiв доцшьно роз-глянути складовi банкшсько1' безпеки, ц характеристики.
Метою роботи е висвiтлення результатiв дослiдження вггчизняно1' бан-ювсько1' безпеки, мiнiмiзацiя ризикiв i загроз дiяльностi банкiв для окреслення резервiв збiльшення ефективностi банювсько1' дiяльностi.
Проблемою забезпечення економiчноí та фшансово1' безпеки банкiв ошку-вались та откуються значна частина вiтчизняних та зарубiжних учених-економк-тiв, серед них: О. Барановський, З. Васильченко, П. Гайдуцький, В. Геець, М. Зубок, 6. Позднишев, В. Гамза, В. Сенчагов, I. Ткачук, В. Ярочкш та багато iнших.
