CC BY
11
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
15. Косснко U.C. Опыт и перспективы использования лещины древовидной в лесном хозяйстве// Интродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новых сортов. - К.: Наук, думка, 1989.-С. 47-50.
16. Кохно Н.А. Лесоводственные свойства кленов и ilx роль как пород подгона и второго яруса в Лесостепи УССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - К.: НАУ, 1958. - 18 с.
17. Лаврнненко ДД., Флоровскнн А.М., Ковачевскнн А.К. Типы лесных культур для Украины. - Киев: Изд-во АН УССР, 1956. - 287 с.
18. Лаврнненко ДД. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М: Леси, пром-сть, 1965.-247 с.
19. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - М.: Гослесбумиздат, 1949. - 155 с.
20. Павленко Ф.А., Федоров М.А. Леиишное хозяйство "на орех"// Леси, хоз-во. - 1955. -№7.-С. 89-91.
21. Погребняк U.C. Основы лесной типологии. - Кеив: Изд-во АН УССР, 1955.-455 с.
22. Травень Ф.И. Полезащитное лесоразведение в условиях Сталинградской области. -Сталинград: ОблГИЗ, 1949. - 136 с.
УДК 630*622 Доц. Л.1. Копт, канд. с.-г. наук - УкрДЛГУ
ПРИНЦИПИ ОПТИМ13АЦН Л1СИСТОСТ1 У МЕЖАХ РОЗТОЧЧЯ
Охарактеризовано ochobih причини ускладнення еколопчного стану середовища у райош Розточчя. Запрогюновано модель огпимпацп сшввшношення компоненте ландшафту. Опрацьоваш заходи шдвищення люисгосп, змеишення сшьськогосподарсько! освоеност! та розораносп територп periony.
Doc. LA. Kopiy - USUFWT The principles of forestry optimization in Rostocha measures
We characterize the most ecological problem in Rostocha region. We propose optimization model in correlation landscape components. Treatment acts about forestry rise, decrease mastering agricultural and arable territory in this region.
Винятковим за своУм значениям e район Розточчя, який розташований у за-хщнш частит ЛьвтськоТ обл., простягаючись вщ захщного кордону до Львова смугою (до 40 км) naropoiß висотою (100-120 до 400 м н.р.м.), роздшяючи Мало-полкьку низовину i Надсанську долину та формуючи два великих водозбори Бал-тжськоУ та ЧорноморськоУ водозб1рноУ систем. Сприятлив1 грунтово-юпматичш умови, K^bKicTb опад1в тут коливаеться у межах 650-700 мм на р5к, середньор!чна температура пов!тря 7.4 °С, а вегетацшний перюд тривае у середньому 210 дшв, обумовили формування високопродуктивних грунт1в, ям активно освоювались протягом декьлькох стшть та ушкапьних за структурою, складом та продуктивш-стю люових екосистем, площа яких ¡стотно (у 3.5-4 рази) зменшилась пор!вняно з X-XII ст. н.е. 1нтенсивний розвиток альського господарства на територП' perioHy (альськогосподарська освоешсть сягас 57.9 %), сприяв не т1льки зменшенню пло-Щ1 лЫв (лкиспсть тут становить лише 16.8 %), але й посиленню срозшних про-ueciB (площа еродованих земель у межах Жовювського та Яворшського райошв, на територн яких розташоване Розточчя, сягае понад 22 тис. га). Надмфна транс-формащя природно-територ1апьних комплекав у межах Розточчя, у результат pi-3iio6i4iioro негативного вплыву сучасного альського господарства, промислового виробництва на природш екосистемн, вимагають докоржноУ змши структури ландшафте внасл1док Ух насичення елементами еколопчного призначення (л1сов1, .lyroBi та природт екосистеми), як1 характеризуються високим ступенем замкну-
20 i о I ]) н и к м кч Ii Ol t' \ 11 i ч и 11 \ n |).i т.
Науковий внпик. 2002, вип. 12.3
тос-п малих циюнв кругообку рсчовин \ здатш виконувати роль бюгеохшЫних бар'ер1в у ландшафт!, стабЫзуючи навколпшнс середовище та вщновлюючи бю-лопчш ресурси.
Варто зазначити, що поряд з важливими функщями по очищению пов1тря, води, грунтш, закртленню та захисту ГрутМв В1Д ерозп, водорегулюючоУ здатнос-ти нейтрал1зацп важких метал1в та шюдливих речовин, л1с е джерелом цшноУ де-рсвини для народного господарства. Виснажеш довготривалими ¡нтенсивними рубаннями люи Розточчя не здатш повною м1рою забезпечувати потреби народного господарства у деревиж та утримувати еколопчну р1вновагу, а захисне люо-розведення, як важливий фактор еколопчноУ стабшьносп, на даний час тут пере-бувае у занепадк Через вщеутшеть надежного догляду за лкостанами 1 недооцш-ку Ух рол1, захисш насадження часто винищуються, або втрачають мелюративну цшшеть, що сприяе подальшому зростанню ¡нтснсивност1 ероз1йних процеав.
Проведен! нами доопдження впливу структури земельних упдь у межах Розточчя на ¡нтенсившсть прояву ерозшних процеав, дозволили виявити щкав1 залежносп |1]. Зокрема, вдалось встановити, що найбшьш ¡стотно на прояв цих процеав впливае розорашеть альгоспугщь. Так, спостер1гаеться пряма т1сна ко-реляшйна залежшеть плоиц еродованих земель вщ розораност1 альгоспугщь (Л = О.5767±008", яка найкраще описусться таким рсгресшним ршнянням у = 20.12 • х-0 35 е0 027 , деу- площа еродованих земель, ал- площа ршлк Мснш *псна пряма залежшеть виявлена нами м1ж площею еродованих земель та сшьсь-когосподарською освоешспо територ1У у межах Розточчя (Л = 0.4690100913). Зво-ротна тюна залежшеть була встановлена пщ час сшвставлення плош еродованих земель та пасовищ (/? =-0.5766*°"13), лук I багатор1чних деревних насаджень (У? = -0.4911±00981) 1 нектотна - л1систост1 територн (Я = -0.1546100985). Як видно з отриманих залежностей, в умовах Розточчя суттево послаблений позитивний вплив люових насаджень на стан земельних упдь, внаслщок Ух вит1снення з агро-ландшафт1в. Бшьш ¡стотно впливають на зменшення ерозшних процеав площа пасовищ, лук та багатор1чних деревних насаджень.
Проведен! досшдження у межах району Розточчя дозволили вщзначити, що поряд ¡з розорашетю, яка сприяе посиленню ерозшних процеав, вщчутно по-слаблюють ш процеси луки 1 багатор1чш насадження. Вщповщно до проведених дослщжень для побудови двофакторноУ модел1 були використаш показники роз-ораност1 сшьгоспупдь, плоиц лук 1 багатор!чних насаджень, як1 найбшьш ткно корелюють з площею еродованих земель. На тдстав1 пор1вняння суми квадратич-них вщхилень запропонованих р1внянь регреепта вщповщноеп основних тенден-цш взасмозалежноУ змши факторт, пЫбрано вщповщне р1вняння регресм, яке найбшьш ч1тко описус залежшеть плоиц еродованих земель у межах району Розточчя вщ розораносп сшьгоспупдь та плоиц лук \ багатор1чних насаджень.
Сшвставлення вщповщних залежностей, характерних для даного району, дозволили встановити, що вони найкраще описуються р!внянням регресм типу:
у = 0,92 + 0,42л:, -0,25х2,
де: у - еродоваш земл1, %; х,- розорашеть сшьгоспупдь, %; х2~ луки 1 багатор1чш насадження, %.
1. Лковс та садово-паркове господарство 2 1
Украшський державний лiсотехнiчний унiверситет
Встановлен1 залежносп дозволяють розрахувати показники розораност1 альгоспупдь та плоил лук 1 багатор1чних насаджень, при яких найменш ¡стотно будуть проявлятись там негативш явища, як ероз1я грунта в. На тдстав1 запропо-нованоУ двофакторноУ модел1 можна розрахувати параметри оптимального сшв-вщношення компонентав агроландшафту, що дозволить не тальки ¡стотно покра-щити еколопчний стан навколишнього середовища, а й визначити площу земель, передбачених шд залкення (табл. 1, рис. 1).
Табл. 1. Залезкшсть значень площ! еродоваиих земель в/д розораноспи сЬьгоспуг/дь _та площI лук 1 багаторЫних насаджень у район! Розточчя, %_
№ п/п Луки 1 бага- Розорашсть сшъгоспупдь, %
тор1чн! на-саджен-ня, % 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75
1 1,5 9,0 1 1,1 13,3 15,4 17,5 19,6 21,7 23,9 26,0 28,1 30.2 32,3
2 3,5 8,5 10,7 12,8 14,9 17,0 19,1 21,2 23,4 25,5 27,6 29,7 31,8
3 5,5 8,0 10,2 12.3 14,4 16,5 18,6 20,7 22,9 25.0 27,1 29,2 31,3
4 7,5 7,5 9,7 11,8 13,9 16,0 18,1 20,3 22,4 24,5 26,6 28,7 30,8
5 9,5 7,1 9,2 11,3 13,4 15,5 17,6 19,8 21,9 24,0 26,1 28.2 30,4
6 11,5 6,6 8,7 10,8 12,9 15,0 17,1 19,3 21,4 23,5 25,6 27,7 29,9
7 13,5 6,1 8,2 10,3 12,4 14,5 16,7 18,8 20,9 23,0 25,1 27,2 29,4
8 15,5 5,6 7,7 9,8 11,9 14,0 16,2 18,3 20,4 22,5 24,6 26,8 28,9
9 17,5 5,1 7,2 9,3 11,4 13,5 15,7 17,8 19,9 22,0 24,1 26,3 28,4
10 19,5 4,6 6,7 8,8 10,9 13,1 15,2 17,3 19,4 21,5 23,6 25,8 27,9
11 21,5 4,1 6,2 8,3 10,4 12,6 14,7 16,8 18,9 21,0 23,2 25,3 27,4
12 23,5 3,6 5,7 7,8 9,9 12,1 14,2 16,3 18,4 20,5 22,7 24,8 26,9
13 25,5 3,1 5.2 7,3 9,5 11,6 13,7 15,8 17,9 20,0 22,2 24,3
14 27,5 2,6 4,7 6,8 9,0 11,1 13,2 15,3 17,4 19,6 21,7 23,8
Рис. 1. Залежшсть площ! еродоваиих земель в/д розораноспи с!льгоспуг1дь та площ/ лук / багатор'шних насаджень у райош Розточчя, %
Найбшьш важливим завданням, у перюд регулювання сшввцшошення компонентав ландшафту у межах Розточчя, е зб1льшення плоиц масивних та сму-гових Л1С0вих насаджень. Такий захщ дозволить у певнш м1р1 виртняти вжову структуру масивних л1сових насаджень \ посилити Ух вплив на навколишне сере-довище. Отже головним завданням у вирниенш еколопчних проблем Розточчя е оптим1зашя лкистоста, яка полягас у:
22 Зб1|шнк науково-техшчних нрлць
Науковий внник, 2002, вип. 12.3
• зменшенш площ1 сшьськогосиодарських земель та IX розораносп;
• розширенш плочн л1с1в 1 збшьшенж люистост1 агроландшаф™ репону;
• дотримаши комплексности, безперервносп та невиснажливоеп використания лн
сових рссурсш;
• формуванш замкнуто"! еколопчноГ системи природоохоронних територш.
Ц1 заходи дозволять не т1льки оптимвувати використания земельних ресурсе, сприятимуть вщновленню земель, порушених техногенним впливом прни-чо-х1м1чного виробництва, а й дозволять гарантувати стабшьшсть врожаТв 1 висо-ку продуктивнють сшьськогосподарських упдь |2]. Вщповщно до ¡снуючих об-ставин у регюш, важливим завданням повинно бути значне збшьшення плоил л1-С1В за рахунок зашеення неупдь та сильноеродованих земель, непридатних для сшьського господарства, створення захисних люових насаджень по периметру сшьськогосподарських полт (оптимальна плоша яких, за нашими, розрахунками тут не повинна перевищувати 45 гектар1в), по берегах р1чок та на рекультивова-них землях, а також шдвищення продуктивности бюлопчноТ стшкост1 та поси-лення водоохоронно-захисноТ рол1 лют. Лише оптим1защя природного середови-ща, у результат! забезпечення оптимального сшввщношення вах компоненте ландшафту, при суттевому посиленш рол1 люу у ландшафтах Розточчя, у поед-нанш з контурно-мелюративною оргашзащею територп, дозволить ¡стотно змен-шити ¡нтенсившсть прояву ерозшних процеав та ¡нших негативних явищ. 3 шею метою необхщно вилучити з1 сшьськогосподарського користування частину еро-дованих та вс1 забрудненш земл1 з подапьшим 1'х частковим залюенням та запу-женням, формуючи агроландшафти, в яких люов1 насадження зайняли б вагоме мюце, як могутнш регулятор поверхневого стоку та захисник грунтт вщ руйнува-ння [3]. У найближч1 роки необхщно створити замкнуту систему захисних люових насаджень, провести закр1плення 1 загпсення яр!в, балок, шеюв та ¡нших поки-нутих земель. Це дозволить не тшьки шдвищити ефектившеть альськогоспо-дарського виробництва, розширити люосировинну базу, та сприятимс покращен-ню еколопчного стану середовища у межах Розточчя.
Лггература
1. Копш Л.1. Вплив сгруктури земельних ресурст захщного репону Украши на сродова-шегь земель// Науковий шеник. - Льнш: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 74-79.
2. Копш Л.1. Запорука еколопчно} стабшьносп// Л ¡совий 1 мисливський журнал. - 2000. -№2.-С. 18.
3. Коти Л.1. Теоретачш аспекта збшьшення люисгосп захщюго репону Украши// Науковий В1сник.-Л ьв!в: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5.-С. 126-131.
УДК630*27 Астр. У.Б. Башуцыш - УкрДЛТУ
ГЕОГРАФ1ЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Проведено географ1чний анал1з флори породних вишапш на основ! концепцп зона-льних географ1чних елеменпв. Видиено плеть зональних елемен-пв флори з подиом на типи ареалу 1 групп поширення. Виявлено, що флора породних в1двал1в Червоноградсько-го прннчопромислового району проявляе риси природно! флори Малого По.-псся з точки зору хорологп.
1. Лкове та садово-ларкове господарство 23
