CC BY
18
Науковий вниик, 2002, вип. 12.3
• зменшенш площ1 сшьськогосиодарських земель та IX розораносп;
• розширенш плоил л1с1в 1 збшьшенж люистост1 агроландшаф™ репону;
• дотримаши комплексности, безперервносп та невиснажливоеп використания лн
сових рссурсш;
• формуванш замкнуто"! еколопчноГ системи природоохоронних тсриторш.
Ц1 заходи дозволять не т1льки оптимвувати використання земельних ресурсе, сприятимуть вщновленню земель, порушених техногенним впливом прни-чо-х1м1чного виробництва, а й дозволять гарантувати стабшьшсть врожаТв 1 висо-ку продуктивнють сшьськогосподарських упдь |2]. Вщповщно до ¡снуючих об-ставин у регюш, важливим завданням повинно бути значне збшьшення плоил л1-С1В за рахунок зал1сення неупдь та сильноеродованих земель, непридатних для сшьського господарства, створення захисних люових насаджень по периметру сшьськогосподарських пол ¡в (оптимальна плоша яких, за нашими, розрахунками тут не повинна перевищувати 45 гектар1в), по берегах р1чок та на рекультивова-них землях, а також шдвищення продуктивности бюлопчноТ стшкосгп та поси-лення водоохоронно-захисно'1 рол1 лют. Лише оптим1зашя природного середови-ща, у результат! забезпечення оптимального сшввщношення вах компоненте ландшафту, при суттевому посиленш рол1 люу у ландшафтах Розточчя, у поед-нанш з контурно-мелюративною оргашзащею територп, дозволить ¡стотно змен-шити ¡нтенсившсть прояву ерозшних процеЫв та ¡нших негативних явищ. 3 шею метою необхщно вилучити з1 сшьськогосподарського користування частину еро-дованих та вс1 забрудненш земл1 з подальшим Тх частковим залкенням та залу-женням, формуючи агроландшафти, в яких л1сов1 насадження зайняли б вагоме мюце, як могутнш регулятор поверхневого стоку та захисник грунтт вщ руйнува-ння [3]- У найближч1 роки необхщно створити замкнуту систему захисних люових насаджень, провести закр1плення 1 загпсення яр!в, балок, шеюв та ¡нших поки-нутих земель. Це дозволить не тшьки шдвищити ефектившеть сшьськогоспо-дарського виробництва, розширити люосировинну базу, та сприятимс покращен-ню еколопчного стану середовища у межах Розточчя.
Лггература
1. Копш Л.1. Вплив структури земельних ресурст захщного репону Украши на сродова-шегь земель// Науковий шеник. - Льнш: УкрДЛТУ. - 1999, внп. 9.12. - С. 74-79.
2. Копш Л.1. Заиорука еколопчно} стабшьиосп// Л ¡совий 1 мисливський журнал. - 2000. -№2.-С. 18.
3. Коти Л.1. Теорстачш аспекта збшьшення люистосп захщюго репону Украши// Науко-вий вюннк. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5.-С. 126-131.
УДК630*27 Астр. У.Б. Башуцыш - УкрДЛТУ
ГЕОГРАФ1ЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Проведено гсографжний анал1з флори породиих вишалш на основ! концепцп зона-льних географ|чнкх елеметлв. Видиено плеть зональних елемен-пв флори з подиом на тнпи ареалу 1 групп поширення. Виявлено, що флора породиих в1двал1в Червоноградсько-го прннчопромислового району проявляс риси природно! флори Малого По.-псся з точки зору хоролош.
1. Лкове та садово-ларкове господарство 23
Doctorate U.B. Bashuts'ka - b'SUFH'T
Geographical structure of the coal-mining dumps flora in Chervonograd industrial-mining region
The geographical structure of the coal-mining dumps flora in Chervonograd industrial-mining region has been performed. The six zonal elements offlora with division on types of areals and distribution groups have been distinguished. One has been found that coal-mining dumps flora in Chervonograd industrial-mining region shows features of natural flora Male Polissia with position of horology.
Велим rnioiui породних в1двал1в у ландшафт^ Червоноградського прничо-промислового району е потеншйними екотопами для д1аспор рослин. Терикони с нетиповими екотопами, оскшьки еколопчш чинники тут коливаються у широких межах, тому рослинш угруповання мають спецнф1чний склад i структуру.
Рослиншсть дослщжуваноТ територп формуеться на двох типах субстрате:
• насипний шар грунтосумшшй рекультивованих шднал1в (шахти "Зар1чна", "Стенопа", "Червоноградська", частково "5 Пеликомоспвська", рекультивоваиа дшянка шахти "1 Червоноградська");
• nepeiopuia i iienepcropijia порода иерекультивовапих шдиалж (решта шахт, плоский породний вщвал Центрально'! збагачувальноУ фабрики).
Тому географ1чну структуру флори породних вщвал1в шахт Червоноградського прничопромислового району розглянуто залежно в1д специфжи розвитку рослинносп дослщжуваноУ територм (табл.). Для анал]зу приймаемо зональну концепшю географ1чного елемента i класиф1кацшну схему, розроблену К.А. Ма-линовським [4].
Табл. Географшна структура флори породних eideanie шахт Червоноградського г/рничопромислового району
Геофа(|ячний елемент, тип ареалу. 1 pvna поширенпя Л % В %
bopca.iMiiiii елемент 49 28,2 34 35,5
Голарктичний т. а. 16 9,2 9 9,4
Панбореальна г.п. 11 6,3 5 5,2
Пн. американсько-пн.афрнкансько-Свроапатська г. п. 3 1.7 3 3.1
Памаркто-голарктична г. п. 1 0,6 1 1,0
Свропейсько-ин. американська г. п. 1 0,6 - -
Свроанатсько-пн. африканський т. а 4 2.3 2 2.1
Свроазштсько-пн. африканська г. п. 4 2,3 2 2,1
GepoajiaTCbKiifi т. а. 27 15.5 22 23,0
€вроаз1атська г. п. 15 8.7 14 14,6
Свро-сибфсько-серед. а'матська г. п. 2 1,1 1 1,0
Свро-сиб!рсько-малоаз4атська г п. 2 М 1 1.0
Свро-сиб1рська г. п. 6 3,5 4 4,2
Свро-малоа^атська г. п. 2 1.1 2 2,1
Свропейський т. а. 2 1,1 1 1.0
Свропейська г. п. 1 0,6 1 1,0
Скандинаисько-середньо-схшносвропейська г. п. 1 0,6 - -
Нсморальний елемент 69 39,7 29 30,2
Голарктичний т. а. 7 4,0 5 5,2
Памнеморальна г. п. 7 4.0 5 5,2
Свроаиатсько-пн. африканський т а. 14 8,1 6 6,3
Свроаиатсько-пн. африканська г. п. 14 8,1 6 6,3
24 36i|>iiuic наукоио-техшчннх 11 [ > .1 ш.
Науковий вкпик. 2002, вип. 12.3
Свроаз1атський т а. 29 17,3 11 11.5
Свро-снб|рська г. п. э 2.9 2 2.1
Свро-малоаз1атс1>ка г. и 4 2.3 2 2,1
Свроаз1атська г. п 21 12.1 7 7.3
Свронсиський т. а 19 10.3 7 7.2
Свроненська г. п. 10 5,8 3 3.2
Свропейсько-балканська г. п. 3 1.7 1 1.0
Свропсйсько-кавказька г. п. 2 1,1 1 1.0 1
Ссрсдньо-схщносвропсйська г. п. 2 1.1 1 1.0
Схщносвропейська г. п. 1 0,6 1 1.0
М01I I Л! 11111 ii слсмснт 3 1,7 1 1,0
Свроаз1атський т. а. 1 0.6 1 1.0
Свропсйсько-малоаэ1атс1жа г. п. 1 0,6 1 1.0
Свроиейськнн т. а. 2 1.2 - -
Середньо-схщносвропсйська г. п. 1 0.6 - -
Свропейсько-балканська г. п 1 0.6 - -
Лрилннй елсмсиг 22 12,6 14 14,6
Голарктичний т. а. 1 0,6 1 1.0
Голарктична г. п. 1 0.6 1 1.0
Свроалатсько-тш. африканський т. а. 4 2.3 2 2.1
Свроаз1атсько-пн. африканська г. п. 4 2.3 2 2,1
Свроаиатський т. а. 10 5.7 7 7,4
Свроа!1атсько-сере;псмноморська г. п. 1 0,6 - -
Свроаз1атська г. п. 3 1,7 3 3,2
Свроиемсько-сибфська г. п. 3 1,7 1 1.0
€вропсисько-мапоаз1атс1.ка г. п. 3 1,7 3 3.2
Свропсйськии т. а. 7 4.0 4 4,1
Свропсйська г. п. 2 1.1 1 1.0
Свропсйсько-бапкано-ссредземноморська г. п. 1 0.6 - -
Ссрсдньо-схцшогвронсйська г. п. 2 11 2 2.1
Серелньосвропсйська г. п. 1 0,6 1 1.0
Схишосвропсйська г. п. 1 0.6 - -
Люнальний е.чсмснт 19 10,9 10 10,4
KocMonojiiiiinH т. а. 5 2,9 4 4.2
Азоналышй т. а. 14 8,0 6 6.2 i
Лдвснтивний слемент 12 6,9 8 8,3
Здичавш види 4 2,3 3 3.1
3ancceiu види 8 4.6 5 5.2
Нсього: 174 100 96 iooJ
Прилйтка. А - загапьна киькклъ вшив; В - кшьмсть вшив на вишалах з породним субстратом; % - вшсоток вшив.
Для флори породних вщвашв видшено uiicTb зональних географшних еле-метчв, серед яких для рослин насипних uiapie rpyime переважають види немо-рапыюго елемента - 69 (39,7 %), яю у своему поширенш i генетично пов'язаш ¡з широколистяними лками ГПвшчно1 П1вкул1: Arrhenatherum elatius (L.) J. et с. PresI, Campanula trachelium L., Carum carvi L., Cerasus avium (L.) Moench, Clinopodium vulgare L., Genista tinctoria L., Geranium robertianum L., Herniaria
OcKi.ihKH насипш шари грунтосум1шей включаютъ види породних .шляпок, у лналш В1дносимо ix до загально! ю-ЛЬКОСТ! РНЛ1И_ _
1. Лкове та сядови-паркове I осподарство 25
glabra L., Hypericum perforatum L., Leucanthemum vulgare Lam., Lolium perenne L., Lonicera xylosteum L., Melandrium album (Mill.) Garke, Potentilla reptans L., Salix alba L., Silene nutans L., Swida sanguinea (L.) Opiz, Symphytum officinale L., Trifolium medium L., Rorippa sylvestris (L.) Bess, R. caesius L., R. nessensis W. Hall, Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray та ¡Huii. Серед рослин породних субстрат!в переважа-ють бореальш види (34 (35,5 %)), ареали яких лежать у межах хвойних л1ав Гола-рктики: Betula pendula Roth, Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Chamaerion angustifotium (L.) Holub, Elytrigia repens (L.) Nevski, Festuca rubra L., Pinus sylvestris L., Plantago lanceolata L., Polygonum persicaria L., Populus nigra L., P. tremula L., Salix aurita L., S. caprea L., S. viminalis L. та ¡Huii.
У флор1 породних вщв&шв аридний, азональний i адвентивний елементи становлять значну частку - 53 (30,4 %) види, причому бшьша Ух частина - 32 (18,4 %) види - властива територ1ям ¡з породним субстратом.
Загалом, географ1чнш структур! флори породних в1двал1в Червоноградсь-кого прничопромислового району притаманне домшування неморального та бо-реального елемент1в, що свшчить про розвиток рослинност! вшвал1в у напрямку, що веде до формування структури, характерно'У для зональноУрослинносп Малого Полнея.
Л1тература
1. Алехин В.В. Геофафия растений. - М.: Учпедгиз, 1950. -420 с.
2. Кучсрявнй B.II. Еколопя. - Льв1в: Свгг, 2000. - 500 с.
3. Кучерявый В.Л. Урбоэкологаческие основы фитомелнорапнн. Часть II. Фитомелно-раш1я.-М.: Информация, 1991.-288 с.
4. Малнновський К.А. Рослиншсть високопр'я Укршнських Карпат. - К.: Наук, думка, 1980.-280 с.
5. Сорока M.I. Флора судгашнх рослин Украшського Розточчя. - JlbBie, 2002. - 155 с.
УДК 630*5:630*945.4 Спи наук cniepoo. Г.Г. Грииик, канд. с.-г. наук;
доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ВПЛИВ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО РОЗТАШУВАННЯ ДЕРЕВ НА ПРОДУКТИВШСТЬ ЗМ1ШАНИХ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЯЛИЦ1 Б1Л01 В ПРСЬКИХ УМОВАХ
Представлено запеж1псть продуктлehocti зм1шаних ялицевих деревосгашв, розташо-ваних у ripcbKifi MiciieBocTi, вiд горизонтального розташуваши дерев: типу розмнпення та серелиIX вщетаней Mi« деревами.
Н.Н. Игуnyk, М.Р. Goroshko— USUFWT
Influence of horizontal locations of trees on efficiency mixed forest stends of Silver fir in mountain conditions
To consideration the dependence of efficiency mixed forest stends, placed in mountain conditions, from horizontal accommodation of trees is submitted: from a type of locations and from average distances between them.
Метою дослщження просторово-параметричних особлнвостей розташуван-ня дерев як у бюгрупах, так i загалом у деревосташ було виявлення впливу структури 6iorpyn на npupicT деревини та загальний об'см у зм1шаних деревостанах
26 Зб||)нпк- наукино-геипчпнх иряиь
