Синантропна рослинність породних відвалівшахт Червоноградського гірничо-промислового району Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК630*27 Acnip. У.Б. Башуцька2 - УкрДЛТУ

СИНАНТРОПНА РОСЛИНН1СТЬ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧО-ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ

Здшснено анал1з синантропно! рослинност породних ввдвалш шахт Червоног-радського прничопромислового району. Виявлено домшування апофтв, а саме ль сових; вщзначена роль лучних апофтв у процесах самозаростання. Агрюфи1 Robinia pseudоacacia L. i ергазюф^ Caragana arborescens Lam. усшшно натурал1зувалися на рекультивованих породних вiдвалах.

Doctorate U.B. Bashutska - USUFWT

The synanthropic plants of the coal-mining dumps in Chervonograd industrial-mining region

The analisys of coal-mining dumps synanthropic plants in Chervonograd industrial-mining region has been performed. The forest apophytis dominanting has been determined and the role of the lawns apophytis in the selfgrowing processes has beeb outlined. Ag-riophyt Robinia pseuоacacia L. and ergaziophyt Caragana arborescens Lam. have naturalised on the recultivated coal-mining dumps successfully.

Породш вдаали шахт Червоноградського прничо-промислового району е антропогенно трансформованими екосистемами, поширення рослин в яких проходить вiдповiдно до антропотолерантностi окремого виду [1]. Рослини, ят пристосувалися до антропогенних умов, i навггь надають ш перевагу, розглядають як синантропнi.

Вивчення синантропних рослин дослщжувано!' територií проводилось згiдно методики польських авторiв [4], [5], ят подаляють íх таш основнi групи:

• апофiти - синантропнi види мюцевого походження;

• антропофiти - (адвентивт) види, якi були занесет людиною.

Серед антропофiтiв розрiзняютъ:

• археофгги - види, занесенi в Украшу до юнця XV ст.;

• кенофи-и - види, занесет вщ XVI ст..

1з 174 видiв рослин породних вiдвалiв шахт Червоноградського прни-чо-промислового району, виявлених на першому етапi дослвджень, 150 видiв е синантропними (рис. 1).

антропофiти

79%

Рис. 1. Склад синантропноЧрослинностг породних вгдвалгв

Найчисельшшими е апофiти - 118 видш (79 %), яК подiляються на ль coBi, лучш, чагарниковi, заплавнолiсовi, пiщанi, надводнi, солончаковi (рис. 2.).

2 Наук. кергвник: проф. Кучерявий В.П., д-р с.-г. наук

202

Лливницью досл1дження в Укра'лш

Науковий вкник, 2002, вип. 12.4

Э 40

□ л1совий

□ лучний

□ чагарниковий

□ заплавнол1совий

□ тщаний

□ надводний

□ солончаковий

1 2 3 4 5 6 7

форми аnофiтiв

Рис. 2. Характеристика апофiтiв породних BidBmiB

У флорi породних вiдвалiв домiнують апофiти лiсовi - 35 видав (29,7 %), тобто вiдбуваeться заростання характерними для Малого Полкся видами: Betula pendula Roth., Pinus sylvestris L., Populus tremula L., Salix alba L., S. caprea L., S. viminalis L., S. aurita L. та ш.; чагарники представленi Rubus caesius L., Swida sanguinea Opiz.; з трв'янистих рослин - Chamaerion an-gustifolium (L.) Holub, Genista tinctoria L., Hieracium umbellatum L., Fragaria vesca L., Oxalis acetosella L., Plantago major L., Solidago virgaurea L., Trifolium repens L. та шш!

Лучнi апофiти мало поступаються лiсовим i становлять 25,5 % (30 ви-дiв). Вони е домiнантами трав'яних ярусiв. Це Carex hirta L., Daucus carota L., Dactylis glomerata L., Festuca rubra L., Plantago lanceolata L., Poa pratensis L., Taraxacum officinale Webb. ex Wigg., Tragopogon major Jacq. та шшт

Апофiти шщаш та надводнi представленi близькою юлькктю видiв -12 (10,2 %) i 13 (11,0 %). Майже вс пiщанi апофiти беруть активну участь у самозаростаннi породних вщвалш: Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Herniaria glabra L., Oenothera biennis L., Scleranthus annuus L., S. perennis L., Senecio vis-cosus L., Rumex acetosella L. та шш! Надводнi апофiти трапляються переваж-но у зволожених д1лянках вiдвалiв (просадка територц i3 пiдтопленням, штучнi заглибини, як наслщки вшмки породи), хоча Phragmites communis (Cav.) Trin. ex Steud нерщко трапляються у сухих умовах мкцезростання.

Апофiти заплавних лiсiв об'еднують 7 видш (5,9 %): Artemisia vulgaris L., Fraxinus excelsior L., Salix alba, S. viminalis, Sambucus nigra L., Tussilago farfara L., Urtica dioica L..

Серед апофiтiв солончакових е один вид (0,8 %) - Puccinellia distans L. Види, занесенi вщ XVI ст. до наших чаав (кенофiти) подiляють на категорий

• агрiофiти - види, яю натуралiзувалися в напiвприродних та природних еко-системах i здатнi витримувати в них конкуренщю з мюцевими видами;

• епекофiти - види, стшко поширенi в антропогенних екосистемах;

• ергазюфии - види, занесет людиною умисно, у певних щлях i зберiгаються лише в культурц

• ефемерофiти - види, поява яких пов'язана з новими занесениями дiаспор в рiзнi пункти.

2. Мониторинг лкових екосистем, охорона i захист лiсу

203

Серед кенофигв дослiджуваноí територй' переважають види, стшко поширенi в антропогенних екосистемах (табл.)

Табл. Категори кенофiтiв у флорi породних (¡'¡двал'ш

Агрюф1ти

Епекоф1ти

Ергазюф1ти

Ефемероф1ти

Robinia pseudoacacia L.

Rumex thirsiflorus Fingerh.

Cerasus avium (L.) Moench

Verbascum blattaria L.

Medicago sativa L.

Amaranthus retroflexus L.

Caragana arborescens Lam.

Eryssimum diffusum Ehrh.

Impatiens parviflora L.

Erigeron canadensis L

Lonicera xylosteum L.

Cyclachaena xantifolia (Nutt.) Fresen

Galinsoga parviflora Cav.

Агрюфгг Robinia pseudoacacia та ергазюфи Caragana arborescens ус-шшно натуралiзувалися в лiсових культурах на рекультивованих вiдвалах (вiдвали шахт "Зарiчна", "Степова", "Червоноградська", "5 Великомос-пвська"), показують хороший рiст i розвиток, розмножуються насiннево, вит-римують конкуренщю з iншими видами.

Лiтература

1. Екофлора Украши. Том 1. /Ддух Я.П., Плюта П.Г., Протопопова В.В, Ермоленко В.М., Коротченко I.A., Каркущев Г.М., Бурда Р.1. /Вщпов. Ред. Я.П. Дщух. - К.: Фггосо-щоцентр, 2000. - 284 с.

2. Кучерявий В.П. Екологш. - Львш: Cbít, 2000. - 500 с.

3. Кучерявый В. А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть II. Фитоме-лиорация. - М.: Информация, 1991. - 288 с.

4. Fijalkowski D. Synantropy roslinne Lubelszczyzny. - Warszawa - Lodz: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1978, - 260s.

5. Kornas J. Geograficzno - historyczna klasyfikacja roslin synantropizacja szaty roslinnei /Mat. Sympozjum w Nowogrodzie. Mat. Zakl. Fitosoc. Stos. - Warszawa, Bialowiera, 1968. № 25. -s. 33-41.

6. Сорока M.I. Флора судинних рослин Укранського Розточчя. - Львiв, 2002. - с.

91-95.

УДК 630 *182.21(477.82) П. Т. Ященко1, О.Я. Надорожняк1, А.А. Горун2,

В.1. Матейчик2

РЕЗЕРВАТОГЕНН1 ЗМ1НИ Ф1ТОСИСТЕМ НА ПРИРОДООХО-РОННИХ ТЕРИТОР1ЯХ

Охарактеризовано змши рослинност Шацького нащонального природного парку шсля запровадження заповщного режиму. Вщображено особливост таких трансформацш у л1сах та на болотах, показано черговють змш рослинних угрупо-вань.

1 1нститут екологп Карпат НАН Украши, м. Львгв

2 Шадький надюнальний природний парк

204

Ллнвницью дослщження в Укра'лш