CC BY
26
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
УДК 630*27 Асист У.Б. Башуцька, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ФОРМУВАННЯ Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНОГО ПОКРИВУ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Наведено шляхи створення фiтомелiоративного покриву породних вiдвалiв ву-пльних шахт Малого Полiсся на основi вивчення антропогенно-природних сукцесiй 1х рослинностi. Запропоновано форми фггомелюраци: збереження, вiдтворення та новоутворення фiтоценозiв.
Assyst. U.B. Bashutska - USUFWT
Formation of a phytomeliorative cover on mine spoils in the Chervonograd
industrial-coal mining region
Based on observations of the studying primary and secondary succession, the ways of the creation of phytomeliorative coverings for the coal-mining spoils in the Male Po-lissya were developed. The forms of phytomelioration (preservation, restoration, new creation) have been offered.
Породш вщвали вугшьних шахт е незмшними забруднювачами Чер-воноградського прничопромислового району протягом тривалого часу. Проведения фггомелюративних робгг дасть змогу нейтрал1зувати шюдлив1 геофь зичш потоки та оздоровити шахтарський регюн. Фггомелюращя передбачае використання природно! перетворювально! функци фггоценотичного покриву, вироблено! в геолопчно довготривалому ход1 розвитку бюсфери та ево-люци рослин. Перетворювальна функщя е наслщком продукцшно!, оскшьки в процес продукування виникають перетворення [2-4].
Формування фггомелюративного покриву породних в1двал1в рекомен-дуеться проводити у трьох наступних формах, як включають заходи 1з спри-яння природному заростанню i створення штучних ф1тоценоз1в, а також мо-жуть поеднуватися мiж собою. Заходи iз створення (розширення меж) фгго-ценозiв на кожному вщваш необхiдно здiйснювати за окремо розробленою схемою, яка враховуе всi особливост екотопiв.
Збереження природних ф1тоценоз1в
На плосковершинних вiдвалах, де крупноуламковi шахтш породи ви-вiтренi (мiстять не менше 20 % дрiбнозему), вщсутт процеси горiння та тлш-ня речовин, здатних до самозапалювання, штенсившсть заростання деревною i трав'яною рослиншстю е найвищою. Зважаючи на здатшсть породних вщва-лiв до самозаростання, потрiбно сприяти проявам цiеi 1х властивостi, застосо-вуючи форму ф^омелюраци, що передбачае збереження наявних природних фiтоценозiв. Це дасть змогу уникнути шженерного етапу рекультивацii i за-побiгти знищенню фiтоценозiв при переформуванш вiдвалу. Окремi власти-востi природних фiтоценозiв породних вiдвалiв можна шдсилювати або змь нювати через впровадження швидкоростучих олiготрофiв, здатних утворюва-ти велику шдземну i надземну масу та збагачувати едафотоп оргашчними ре-човинами. Доповнення фiтоценозiв окремими дшянками необхiдно проводити iз врахуванням тенденцш природного поширення рослинностi та вщнов-
26
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2005, вип. 15.2
лення Ii по площi вiдвалу. На окремих елементах мжрорельефу утворюються pi3HOMamTm рослиннi угруповання, виграшнi у ландшафтному вщношенш. Також мшрорельеф поверхнi вщвалу створюе рiзномaнiття екологiчних нiш, що сприяе видовому рiзномaнiттю рослинностi та поселенню тварин.
Оскiльки на породних вщвалах спостерiгaються природнi похiднi мж-роaсоцiaцii Betula pendula + Calamagrostis epigeios - Poa pratensis, Populus tremula + Calamagrostis epigeios, Pinus sylvestris + Calamagrostis epigeios, Betula pendula + Populus tremula + Calamagrostis epigeios, Betula pendula - Populus tremula + Pinus sylvestris + Calamagrostis epigeios, Betula pendula - Populus tremula + Pinus sylvestris + Polytrichum commune, Betula pendula - Populus tremula + Calamagrostis epigeios - Achillea millefolium - Chamaerion angustifolium, Betula pendula - Populus tremula + Pinus sylvestris + Chamaerion angustifolium, тому розширення меж фiтоценозiв треба проводити з використанням саме цих видiв. Для закршлення поверхш вiдвaлiв, у першу чергу, необхщно вико-ристовувати види, як утворюють найвище проективне покриття на початко-вих етапах сукцеси. Це Calamagrostis epigeios, Poa pratensis, Oenothera biennis, Chamaerion angustifolium, Daucus carota, Achillea millefolium. Для швидкого шдвищення родючост породних субстралв можна виЫвати Lotus arvensis, Medicago falcata, M. sativa, Melilotus albus, Trifolium repens. Актившсть азот-фжсуючих рослин шдвищуеться при внесенш азотних та оргашчних добрив. Таю заходи шдвищують !х врожайшсть, але i збiльшують вартють фггомель оративних робiт.
Вщновлення природних фгтоценоз1в
На вiдвaлaх, складених крупноуламковими шахтними породами, де вiдбувaються част неконтрольовaнi виймання породи, що спричиняють по-рушення цiлiсностi поверхнi, природне заростання вщбуваеться дуже повшь-но. Для використання фггомелюративного потенцiaлу на таких шахтних породах необхщним е нанесення грунтосумшей, потужнiстю не менше 0,50,7 м. Зональними для Червоноградського гiрничопромислового району е рiз-новиди дерново-пiдзолистих грунив. Вони переважно мютять невелику кшь-юсть глини i багато пiску, що створюе дефщит продуктивно! вологи. Кшь-кiсть поживних речовин у них також невелика. Високородючi мaлогумусовi чорноземи поширеш у пониженнях i шдлягають процесам заболочування, тому для створення штучних едaфотопiв, якi мали б зaдовiльний лiсорослинний ефект, найрентабельшше використовувати зонaльнi супiски та суглинки, до-бутi кар'ерним способом. На таких едафотопах доцшьно створювати штучш фiтоценози, aнaлогiчнi зональним мaлополiським ф^оценозам (aсоцiaцiя Pi-neto-Quercetum), для яких характерне ускладнення структури з вжом, збшь-шення бaгaтокомпонентностi угруповань, найповшше використання навко-лишнього середовища, вищд перетворювaльнi функци. Це допоможе запоб^-ти виснаженню мiсцевих популяцiй, зберегти специфiчнiсть флори, а також запоб^ти ii унiфiкaцii.
При вiдновленнi природних фiтоценозiв необхiдно використовувати види природних мшроасощацш Pinus sylvestris + Betula pendula, Pinus sylvestris - Quercus robur + Betula pendula, Quercus robur - Pinus sylvestris +
Украшський дсржавиии лiсотeхнiчний yнiвeрситeт
Betula pendula+ Euonymus europaea - Frangula alnus. На пологих (до 6-7°) схи-лах на сушсках неoбхiднo створювати сoснoвi насадження iз незначною до-мiшкoю Betula pendula. На схилах з кутом нахилу бшьше 7° сoснoвo-дyбoвi насадження становляться чергуванням трьох pядiв Pinus sylvestris з двома рядами Quercus robur на суглинистих ваpiантах. На пiвденних i захщних схилах неoбхiднo вирощувати чист сoснoвi культури з дoмiшкoю Betula pendula, Sorbus aucuparia (не бшьше 20 %). На верхшх плато плосковершинних тери-кoнiв, рекультивованих насипними грунтосумшами, трирядну кyлiсy Crataegus monogyna неoбхiднo чергувати з одним рядом Pinus sylvestris. У нижшх частинах схилiв жoлyдi сiяти за схемою 1,5x0,5 м. Також у цих екотопах можна вводити гpyнтoпoкpащyючi чагарники - Euonymus europaea, Frangula alnus (до 10 %).
Новоутворсння штучних фiтоцeнозiв
Цю форму фггомелюраци доцшьно застосовувати для найшвидшого досягнення фГтомелюративного ефекту, оскшьки пеpедбачаeться використан-ня poслин-екзoтiв, штучш фiтoценoзи з яких e рГзко вщмшними вщ наявних i вгд пoтенцiйнo можливих тут фiтoценoзiв. Створення лГсових культур з екзо-тГв маe сво1' переваги i недoлiки: бшьшГсть Гз них e швидкоростучими, мають азoтфiксyючi властивостГ, що робить ïx маловимогливими до трофносл субстрату, e високодекоративними, посухостшкими, стшкими до забруднень; одночасно вони e агресивними коренепаростковими рослинами, як утворю-ють стшю моноценози, витюняючи аборигенш породи i займаючи ix терито-piï, тому потрГбно здшснювати мошторинг за динамжою 1'х розвитку, за необ-хщшстю використовувати люогосподарсью заходи. Створення таких фгтоце-нозГв пеpедбачаe нанесення насипних шарГв грунтосумшей, загальною по-тужшстю 0,5 м, що забезпечить достатнш грунтово-еколопчний oб'eм для нагромадження вологи та елементГв живлення, а також попередить хГмГчне вивпрювання i самозагоряння шахтних порщ.
Новоутворення штучних фгтоценозГв необхщно здшснювати видами наявних на вщвалах штучних похщних мшроасощацш, зокрема Robinia pseudoacacia + Caragana arborescens + Calamagrostis epigeios - Poa pratensis, Robinia pseudoacacia + Lonicera xylosteum - Lonicera tatarica + Festuca pratensis -Poa pratensis - Calamagrostis epigeios. На твденних схилах, а також по всш поверхш вщвалу при низькому (до 2 %) вмГсту гумусу у насипних грунтосу-мшах лГсокультури створювати чергуванням 3 рядГв Robinia pseudoacacia з 2 рядами Caragana arborescens. Robinia pseudoacacia можна висаджувати на всш поверхш вгдвалу як головну породу, обмежуючи ïï частку лише на схилах швшчних експозицш. Для верхшх плато i верхшх частин схилГв вщвалГв доцшьними e чист люовГ культури Hippophae rhamnoides без змГшування. У шдшжжях вщвалГв можна створювати лГсовГ культури з мезофггаим мезотро-фом Quercus borealis i ксеромезофггаим мезотрофом Larix decidua. Вони мо-жуть бути як чистГ, так i змшаш.
Процес фгшмелюраци породних вщвашв набагато пришвидшить вщ-новлення порушених земель та повернення 1'х у народногосподарське вико-ристання, яке мало б бути спрямоване, насамперед, на залучення цих терито-
28
Зб1рмик' наyково-тeхнiчних праць
Науковий iticiiiiK, 2005, вип. 15.2
рш до рекреацiйного використання населенням шахтарських мют i селищ. За-люнет терикони е джерелом заготiвлi садивного матерiалу для наступного проведення робгг i3 ф^омелюраци породних вiдвалiв. Це кормова база для nraxiB, бютоп для наявних живих органiзмiв, тому потрiбно проводити 6i-отехнiчнi заходи i3 розведення птахiв та звiрiв. Зважаючи на рiвниннiсть те-ритори Малого Полiсся, рекультивованi породнi вщвали можна використовувати як лiсовi рекреацiйнi ландшафти. Для цього необхщно здiйснити облаш-тування 1х територи. Високу декоративнiсть окремих деревних порщ (Betula pendula, Pinus sylvestris, ...) необхiдно враховувати при створеннi садово-пар-кових мiкроасоцiацiй. Для огляду навколишшх ландшафтiв влаштувати сш-ральнi дороги на верхiвку вiдвалу. Водночас, оргашзащя рекреацшно! дiяль-ностi передбачае присутшсть сфери обслуговування.
Лiтература
1. Башуцька У.Б. Характеристика флори породних вiдвалiв шахт Червоноградсько-го прничопромислового району// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 84-86.
2. Бяллович Ю.П. Метод фитомелиорации/ Научный отчет за 1945 г. Укр. ин-та агролесомелиорации. - Киев-Харьков, 1945. - С. 105-148.
3. Бяллович Ю.П. О некоторых биогеоценотических основах общей теории фитомелиорации/ Теоретические проблемы фитоценологии и биогеоценологии. - М.: Наука, 1970. - С. 5-16.
4. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Львiв: Свгг, 2003. - 540 с.
УДК630*5:630*641 Асист. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
КОРОТКОТЕРМ1НОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В СОСНОВОГО ДЕРЕВОСТАНУ
На прикладi деревостанiв сосни отримано моделi залежностi основних такса-цiйних показниюв вiд вiдносноi повноти при констатацп чинника часу. Показано можливiсть короткотермшового прогнозу параметрiв моделi деревостану з врахуван-ням програми зрiдження. Наводяться результати прогнозу для деревосташв сосни з рiзною вiдносною повнотою у дiапазонi 10...80 рокiв.
Ключов1 слова: прогноз короткотермшовий i довготермiновий, деревостан, таксацшш показники, моделювання, чинники.
Assist. Yu. Yo. Kaganyak - USUFWT Short-barreled forecasting taxation of parameters of the pine forest stand
By the example of forest stands of a pine growths models of dependence of the some people taxation parameters from relative completeness are received at ascertaining the factor of time. It is shown an opportunity short-barreled forecasting of changes of parameters of model of a forest stand at the account of the program occasionally. Results of the forecast for forest stands of a pine different with relative completeness in a range of 10.. .80 years are resulted.
Keywords: the forecast short-barreled and long-term, a forest stand, taxation parameters, modeling, factors.
Прогноз таксацшних показниюв насаджень проводиться з метою ращ-онального планування програми люогосподарських заходiв та вибору правильного ршення, загального передбачення процесу нагромадження запасу
