CC BY
34
Horoshko M.P., Hrynyk H.H., Portakh S. V. Correlation between com-moditive structure and horizontal composition of fir stands of Ukrainian Carpathian Mountains
The information about the spatial placement of fir trees in forests of Ukrainian Carpathian Mountains are lerned. The types of horizontal location of trees in ripe and old-age forests stands with advantage of silver fir white are defined and the parameters of clean and mixed bio-groups are investigate. The types of placement and dependences between the parameters of spatial structure and commodity of forests are established.
Keywords: fir stands, biological group, placement of trees, category of technical suitability.
УДК 630*231:502.75 Доц. Я.В. Геник1, канд. с.-г. наук; викл. О.Ю. Стасюк2
СКЛАД ТА СТРУКТУРА ФЛОРИ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Охарактеризовано систематичний склад та бюморфолопчну структуру флори породних вiдвалiв шахт "Межирiчанська" та "В1зейська" Червоноградського прни-чопромислового району. Встановлено рясшсть видiв та густоту переважаючих видiв рослин на породних вщвалах.
KßW4oei слова: породш вщвали, флора породних вщватв, рясшсть та густота видiв.
1нтенсивний розвиток прничо-видобувно! промисловосп на територп Льв1вщини спричинюе низку негативних еколопчних наслщюв: вщчуження значних площ сшьськогосподарського та люогосподарського використання, деградащю земель, актив1зац1ю зсув1в Грунту, просщання земно! поверхш, порушення цшюносп Грунтового покриву та рослинносп, втрату бюлопчно-го й ландшафтного р1зноманптя [1, 2]. За даними Головного управлшня Державного агентства земельних ресурив у Льв1вськ1й обласп, станом на 1.01.2011 року площа порушених земель Льв1вщини становила 11610 га, значна частина з яких представлена породними вщвалами шахт Червоноградського прничопромислового району [1, 3, 4].
Розроблення заход1в 1з вщновлення ландшафпв, порушених вугледо-бувною промисловютю, повинне базуватись на всеб1чному вивченш систематично!, бюморфолопчно! та еколопчно! структури флори як окремих породних в1двал1в, так i прничопромислового комплексу загалом. Рослиннють породних в1двал1в вугiльних шахт Червоноградського прничопромислового району формуеться залежно вiд фiзико-хiмiчних властивостей сумiшей прсь-ких порщ териконiв, мiкроклiматичних особливостей мiсцевостi !х розташу-вання та ступеня деструкцп девастованого ландшафту [1, 4].
Загалом, на не рекультивованих породних вщвалах шахт Червоноградського прничопромислового району спочатку вщбуваеться самозаростан-ня деревними породами-тонерами, переважно за учасп берези повисло! (Be-tula pendula Roth.), осики (Populus trémula L.) та сосни звичайно! (Pinus
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Сокальська ЗШ I-Ш ст. № 5, м. Сокаль
sylvestris L.). Згодом тд наметом дерев поступово формуегься трав'янi та ча-гарниковi угруповання [4]. На рекульгивованих вщвалах на основi розробле-них проекпв рекультивацп можугь здiйснюваги як швбу трав, гак i садiння деревно-чагарниково! рослинносгi [4, 5].
Дослiдження видового рiзноманiггя рослинносгi породних вiдвалiв шахт Червоноградського гiрничопромислового району проведено протягом 2008-2010 рр. на рiзних за станом вщвалах (дж>чий, недiючий рекультивова-ний та недiючий не рекультивований) шахт "Межирiчанська" та "Вiзейська". Поведет дослщження показали, що флора терикошв шахти "Межирiчанська" (дж>чий, рекультивований i не рекультивований вiдвали) представлена 28 видами вищих судинних рослин i3 25 родiв та 15 родин. Флора терикошв шахти '^зейська" (дточий i не рекультивований вщвали) значно бiднiша та представлена 14 видами вищих судинних рослин iз 14 родiв та 10 родин (табл. 1).
Табл. 1. Систематичний склад флори породних eidearne
Ввддш Клас Кшьюсть
порядкш родин родш вид1в
Породш в1двали шахти "Межир1чанська"
Pinophyta Pinopsida 1 1 1 1
Magnoliophita Magnoliopsida 9 13 22 25
Liliopsida 1 1 2 2
Породш в1двали шахти "В1зейська"
Pinophyta Pinopsida 1 1 1 1
Magnoliophita Magnoliopsida 9 9 13 13
Liliopsida - - - -
Видовий склад рослин недточого не рекультивованого вщвалу шахти "Межирiчанська" (28 видiв) значно багатший нiж дтчого (9 видiв) та недь ючого рекультивованого (15 видiв) вiдвалiв. Видовий склад рослин недтчо-го не рекультивованого вщвалу шахти "Вiзейська" (14 видiв) також е багат-шим порiвняно з дiючим вiдвалом (8 видiв). Отже, внаслiдок природного за-ростання породних вiдвалiв формуеться багатше видове та бiоморфне рiзно-машття рослинного покриву шахт Червоноградського прничопромислового району (табл. 2).
Табл. 2. Бiоморфологiчна структура флори породних вiдвалiв
Шахти В1двали шахт Кшьюсть р1зних бюморф
деревна чагарникова трав'яниста загалом
"Межирь чанська" дтачий 3 3 3 9
недтачий рекультивований 4 4 7 15
недтачий не рекультивований 5 6 17 28
"В1зейсь- дтачий 3 2 3 8
ка" недтачий не рекультивований 5 4 5 14
За структурою бюморф на недточому не рекультивованому породному вщват шахти "Межирiчанська" переважають трави (17 видiв). Iншi по-
роднi вщвали шахт "Межирiчанська" та '^зейська" характеризуются бiльш рiвномiрним розподiлом кiлькостi деревних, чагарникових та трав'яних видiв.
У складi рослинного покриву недiючих рекультивованих i не рекуль-тивованих вщв^в власне деревно-чагарниковi види мають надзвичайно ва-гоме значення, оскiльки !х кореневi системи найкраще закрiплюють схили цих вщватв та запобiгають штенсивному розвитковi ерозiйних процесiв.
Найбiльш поширеними видами недiючого не рекультивованого вщва-лу шахти "Межирiчанська" е: береза повисла (Betulapendula Roth.), сосна зви-чайна (Pinus sylvestris L.), осика (Populus tremula L.), верба козяча (Salix cap-rea L.), терен звичайний (Prunus spinosa L.), а також трави - зiрочник ланце-толистий (Stellaria holostea L.), лобода бiла (Chenopodium album L.) та кропи-ва дводомна (Urtica dioica L.). Участь видiв у формуваннi рослинного вкриття вщватв (на прикладi вiдвалу шахти "Межирiчанська") вiдображено табл. 3.
Табл. 3. Рястстъ sudis за шкалою Г.М. Висоцького на територи недючого не рекультивованого sidsany шахти "Межирiчанська"
Вид Рясшсть видш
3 2 1 р n un
Achillea millefolium L. * Деревш тисячолистий +
Betula pendula L. * Береза повисла +
Betula pubescens Ehrh. * Береза пухнаста +
Bidens tripartita L. * Череда трироздшьна +
Carduus acanthoides L. * Будяк акантовидний +
Chenopodium album L. * Лобода бша +
Cirsium arvense L. * Осот польовий +
Corylus avellana L. * Шщина звичайна +
Crataegus monogyna Jacq. * Глвд одноматочковий +
Hypericum perforatum L. * Зв1робш звичайний +
Leucanthemum vulgare Lamb. * Королиця звичайна +
Onopordom acanthium L. * Татарник звичайний +
Phleum pratense L. * Тимофшка лучна +
Pinus sylvestris L. * Сосна звичайна +
Plantago lanceolata L. * Подорожник ланцетолистий +
Poa pratensis L. * Тонкошг лучний +
Polygonum aviculare L. * Прчак звичайний, спориш +
Populus nigra L. * Тополя чорна +
Populus tremula L. * Осика +
Prunus spinosa L. * Терен звичайний +
Rumex confertus Willd. * Щавель кшський +
Salix caprea L. * Верба козяча +
Sambucus nigra L. * Бузина чорна +
Sorbus aucuparia L. * Горобина звичайна +
Stellaria holostea L. * З1рочник ланцетолистий +
Taraxacum officinale Wigg. * Кульбаба лжарська +
Urtica dioica L. * Кропива дводомна +
Ulmus laevis Pall. * В'яз гладкий +
На цьому вiдвалi поширеш не тшьки невибагливi до Грунтових умов види рослин (олтотрофи), але також i середньо вибагливi (мезотрофи) - вер-
ба козяча та осика. Юльюсть рослин на одиницю площi на рiзних териконах значно рiзниться. Так, густота рослин на недшчому не рекультивованому вiдвалi шахти "Межирiчанська" загалом е вищою, нiж на недiючому рекультивованому та дточому вiдвалах (табл. 4).
Табл. 4. Густота переважаючих nadie рослин на породних вiдвалах шахти "Межuрiчанська", (шт. /100м2)
Вид Д1-ючий недшчий рекультивований недшчий нере-культивований
Betula pendula L. * Береза повисла 8 59 68
Pinus sylvestris L. * Сосна звичайна 16 24 35
Prunus spinosa L. * Терен звичайний 1 5 6
Chenopodium album L. * Лобода бша 10 18 21
Stellaria holostea L. * Зiрочник ланцетолистий 45 60 48
Густота рослин на недшчому не рекультивованому вiдвалi шахти "Bi-зейська" також е значно вищою, шж на дiючому вiдвалi (табл. 5).
Табл. 5. Густота переважаючих e^ie рослин на породних вiдвалах шахти "Виейська", (шт. /100 м2)
Вид дшчий недшчий не рекультивований
Betula pendula L. * Береза повисла 2 71
Pinus sylvestris L. * Сосна звичайна 8 22
Robinia pseudoacacia L. * Акацiя бша 2 14
Найбшьша густота вкриття серед домшанпв рослинносп на недшчих рекультивованих i не рекультивованих породних вщвалах шахт характерна для невибагливих до Грунтових умов деревних видiв - берези повисло! та сосни звичайно!. Необхщно зазначити, що на дшчих вiдвалах шахт, де вщ-новлення рослинносп ускладнюеться постiйним вiдсипанням нових шарiв порiд, значна густота вкриття, порiвняно з iншими деревними видами, характерна для сосни звичайно! (16 шт./100 м2 на вiдвалi шахти "Межирiчанська" та 8 шт./100 м2 на вiдвалi шахти '^зейська").
Проведенi дослiдження на териконах Червоноградського прничопро-мислового району дасть змогу зробити такi висновки:
• флора терикошв шахти "Межир1чанська" (28 вид1в вищих судинних рослин 1з 25 родш та 15 родин) е значно багатшою, шж флора терикошв шахти "Вь зейська" (14 видш вищих судинних рослин 1з 14 родш та 10 родин);
• рослиншсть фрагментарно вкривае породн в1двали шахт та скорше заселяе швтчт схили;
• видовий склад рослин на недшчих не рекультивованих породних вщвалах значно багатший, шж на дшчих [ недшчому рекультивованому в1двалах;
• недшчий не рекультивований породний вщвал шахти "Межир1чанська" по-р1вняно багатший травами, водночас, як шш1 породн вщвали шахт характе-ризуються практично р1вном1рним розподшом кшькосл деревних, чагарни-кових та трав'яних видш;
• повного домшування одного виду над шшими видами рослин не спостерь гаеться;
• густота рослинного покриву на недшчих не рекультивованих вщвалах шахт е значно вищою, шж на дшчих в1двалах та недшчому рекультивованому в1двалц
• на недтачих породних в1двалах шахт найбшьша густота вкриття характерна для невибагливих до Грунтових умов деревних видш - берези повисло! та сосни звичайно!;
• на дтачих породних в1двалах бшьшою густотою вкриття характеризуется сосна звичайна, а на недшчих вщвалах - береза повисла;
• на породних вщвалах спочатку заселяються деревш види-олиютрофи (береза повисла та сосна звичайна), тсля чого формуеться трав'яна рослиншсть. Наведен! дан! свщчать, що породн! в!двали шахт здатш до самовщ-
новлення шляхом природного самозаростання, що значно здешевлюе прове-дення заход!в !з в!дновлення порушених земель та оздоровлення довкшля Червоноградського г!рничопромислового району.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Рекультиващя та ф^омелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Льв1в : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
2. Геник Я.В. Порушеш територи Льв1вщини та шляхи !х ф^омелюрацп та рекультива-ци / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 22-26.
3. Статистичний щор1чник Льв1всько! област за 2010 рж / за ред. С.О. Матковського. -Льв1в : Головне упр. стат. у Льв1вськш области 2011. - Ч. 1. - 361 с.
4. Башуцька У.Б. Сукцеси рослинносп породних вщвашв шахт Червоноградського пр-ничо-промислового району : монограф1я / У.Б. Башуцька. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2006.
- 180 с.
5. Геник Я.В. Ревпашзащя Грунтового покриву як основа вщновлення ландшафту / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни.
- 2010. - Вип. 20.13. - С. 93-98.
Генык Я.В., Стасюк О.Ю. Состав и структура флоры породных отвалов шахт Червоноградского горнопромышленного района
Определены систематический состав и биоморфологическая структура флоры породных отвалов шахт "Межиричанская" и "Визейская" Червоноградского горнопромышленного района. Установлены обильность видов и густота господствующих видов растений на породных отвалах.
Ключевые слова: породные отвалы, флора породных отвалов, обильность и густота видов.
Henyk Ya.V., Stasyuk O. Yu. Composition and structure of flora in rock dumps of mines in Chervonograd mining industrial district
Taxonomic composition and bio-morphological structure of the flora on rock dumps of "Mezhyrichanska" and "Vizeyska" mines in Chervonograd Mining Industrial District characterized. Abundance of species and density of dominant species of plants on rock dumps determined.
Keywords: rock dumps, flora of rock dumps, abundance and density of species.
УДК 632.112:634.575 Ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук -
Уманський нащональний утверситет садгвництва
ПОСУХОСТ1ЙК1СТЬ ШВШЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ
ВИД1В роду таьлж
На основi л^ературних даних, вiзуальних та експериментальних дослщжень встановлено, що в умовах Правобережного Люостепу Украши вС швшчноамери-кансьга види роду Juglans посухостшга i надаються для широкого впровадження у лiсовi культури та озеленення цього регюну.
Ключовг слова: гс^хи, посухостшгасть, стшгасть до спеки, тургор.
