CC BY
51
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*231:502.75 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук;
доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СКЛАД ТА СТРУКТУРА ДЕНДРОФЛОРИ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ КОЛОМИЙСЬКОГО ВУГ1ЛЬНОГО РОДОВИЩА
Представлено результати дослщжень систематичного складу, бюморфолопчно! та еколопчно! структури дендрофлори вщв^в шахт Коломийського вугшьного ро-довища. Наведено кшьгасний розподiл дендрофлори породних вщв^в залежно вiд висоти розмiщення та експозици схилiв. Охарактеризовано процес природного за-ростання породних вiдвалiв Коломийського вугшьного родовища.
Ключовг слова: видовий склад деревних порiд вiдвалiв, бюморфолопчна та екологiчна структура дендрофлори, породш вiдвали шахт, Коломийське вугiльне ро-довище.
Вступ. Шдземне розроблення поклад1в бурого вугшля Коломийського родовища призвела до формування породних в1двал1в, складених !з геолопч-них порщ р1зного генезису та зумовила порушення Грунтового покриву 1 рос-линного вкриття.
Добування бурого вугшля з верхнього пласта на територп Ковал1вки розпочав вуглепромисловцем О. Шипановським на початку 1890-х роюв. Се-редньор1чний видобуток вугшля на закладених чотирьох неглибоких до 2530 м шахтах становив 7 тис. т. Наприкшщ XIX ст. шахти законсервували через малу потужнють верхнього пласта, а замють них вщкрили нову верти-кальну шахту глибиною 75 м з потужшшим пластом бурого вугшля. У 1920-х роках розроблення Сшезького родовища вугшля призвела до закриття Кова-л1всько! шахти, з яко! загалом було видобуто понад 250 тис. т вугшля. У 1944-1946 рр., внаслщок проведення нових геологорозвщувальних робгг, вщ-новився видобуток вугшля на юнуючш шахт та збудовано ще три нових шахти, на яких добування бурого вугшля тривало до 1968 р. Пюля закриття шахт, через нерентабельнють добування вугшля, на !х баз1 в селищ1 Ковал1в-ка створили кабельне виробництво [1, 2].
На сформованих внаслщок тдземного добування бурого вугшля породних вщвалах шахт Коломийського родовища, яю розташоваш на територп селища Ковал1вка, ф1томелюративш та рекультивацшш роботи взагал1 не проводили. Породш вщвали поступово, без втручання людини, природним шляхом заростали рослиннютю. Розроблення заход1в !з вщновлення продук-тивних ландшафпв на територ1ях порушених вугледобувною промисловютю повинна Грунтуватись на р1знопланових дослщженнях, зокрема 1 на вивченш систематично!, бюморфолопчно! та еколопчно! структури флори як окремих породних вщвал1в, так 1 вугшьних родовищ загалом.
Об'екти та методика досл1джень. Дослщження видового складу, бюморфолопчно! та еколопчно! структури дендрофлори техногенно порушених
територiй проводили на породних вщвалах шахт "Заводська" та "Ковалiвсь-ка" Коломийського вугшьного родовища. Видовий склад деревних рослин на порушених територiях встановлювали вщповщно до вггчизняно1 номенклату-ри назв [3-6]. Таксономто рослин прийнято вщповщно до iерархiчноl систе-ми А. Л. Тахтаджяна [7]. Класифiкацiю життевих форм деревних рослин наведено за 1.Г. Серебряковим [8] з розподшом на групи росту за С.Я. Соколовим [9]. Екологiчну структуру дендрофлори породних вщватв встановлено вщ-повщно до довiдника "Определитель растений лесов УССР" [10]. Вж деревних рослин визначали вiзуально. Ступiнь поширеносп (трапляння) видiв вив-чали за методикою В.М. Черняка [11].
Результати дослщжень. Видовий склад рослинного вкриття породних вщватв шахт Коломийського вугшьного родовища, як i породних вщва-лiв шахт Червоноградського та Нововолинського прничопромислових райошв, формувався залежно вщ фiзико-хiмiчних властивостей сумiшей по-рiд терикошв, експозицп схилiв вщватв, мiкроклiматичних особливостей та ступеня вологост умов мiсць зростання [12-15]. Дослщження систематичного складу деревних рослин породних вщватв Коломийського вугiльного ро-довища показали, що дендрофлора терикону шахти "Заводська" представлена 27 видами iз 22 родiв та 12 родин. Дендрофлора шахти "Ковалiвська" дещо багатша та представлена 33 видами iз 13 родiв та 12 родин (табл. 1).
Табл. 1. Систематичний склад дендрофлори породних вiдвалiв Коломийського
вуг'иьного родовища
Ввддш Клас Кшьюсть
тдкласв порядюв родин родш вид1в
Породний в1двал шахти "Заводська"
Р1порку1а РгпорзгСа - - - - -
Ма^поИорку1а Ма^поНорзгСа 3 11 12 22 27
Породний ввдвал шахти "Ковал1вська"
Р1порку1а РгпорзгСа - - - - -
Ма^поИорку1а Ма^поНорзгСа 4 12 13 25 33
Породш вщвали шахт "Заводська" та "Ковал1вська"
Р1порку1а РгпорзгСа - - - - -
Ма^поИорку1а Ма^поНорзгСа 4 14 15 27 37
Разом: 1 1 4 14 15 27 37
Багатший видовий склад дендрофлори породного вщвалу шахти "Ко-валiвська" зумовлений формуванням сприятливших мжрокшматичних, Грун-тових та пдролопчних умов для росту деревних рослин, оскшьки вiдвал роз-ташований у пониженнi рельефу мюцевосп, поблизу вже сформованих рядо-вих насаджень дерев та садiв мешканщв села Ковалiвки. Загалом всi схили вщвалу шахти "Ковалiвська" практично повнютю природним шляхом заросли деревними рослинами, як поступово сформували люове середовище, де вiдбуваеться мiнералiзацiя тдстилки та поновлення основних деревних ви-дiв. Трав'яна рослиннiсть внаслiдок значного зiмкнення крон деревних видiв формуеться тiльки куртинами.
На породному вщват шахти "Заводська" через значну конкуренщю з боку трав'яних вид1в поновлення деревних вид1в поодиноке. Процес природного залюнення вщвалу, внаслщок розташування його поблизу сшьськогос-подарських угадь, проходить нер1вном1рно, формуючи окрем1 бюгрупи деревних рослин. Загалом досладженнями встановлено, що дендрофлора породних вадвал1в Коломийського вугшьного родовища за таксоном1чною приналеж-нютю нараховуе 37 вид1в, що належать до 27 род1в, 15 родин, 14 порядюв 1 4 падклашв (табл. 2).
Табл. 2. TaKCOHOMiHHUü склад дендрофлори породних eiöeanie Коломийського
вугтьного родовища
Шдкласи Порядки Родини Загальна кшьюсть
род1в % | вид1в %
В1ддш Покритонасшш - Magnoliophita, клас Дводольш - Magnoliopsida
Гамамелдади Березоцвт Березов1 4 14,8 5 13,5
Гамамелдади Букоцвт Буков1 1 3,7 1 2,7
Гамамелдади Гор1хоцвт Гор1хов1 1 3,7 1 2,7
Дшенпди Вербоцвт Вербов1 7,4 6 16,2
Дшенпди Мальвоцвт Липов1 1 3,7 1 2,7
Ламиди Маслиноцвт Маслинов1 1 3,7 1 2,7
Роз1ди Бобоцвт Бобов1 1 3,7 1 2,7
Роз1ди Бруслиноцвт Бруслинов1 1 3,7 1 2,7
Роз1ди Жостероцвт Крушинов1 1 3,7 1 2,7
Роз1ди Кизилоцвт Кизилов1 1 3,7 1 2,7
Роз1ди Маслинкоцвт Маслинков1 1 3,7 1 2,7
Роз1ди Розоцвт Розов1 33,4 11 29,7
Роз1ди Сатндоцвт Кленов1 1 3,7 4 10,8
Роз1ди Черсакоцвт Бузинов1 1 3,7 1 2,7
Роз1ди Черсакоцвт Калинов1 1 3,7 1 2,7
Разом: 4 14 15 27 100 37 100
У TaKCOHOMi4HOMy складi дендрофлори породних вiдвалiв Коломийського вугшьного родовища провадними за кiлькiстю видiв е родини Розовi (Rosaceae Juss.) - 11 видiв, Вербовi (Salicaceae Lindl.) - 6 видiв, Березовi (Be-tulaceae C.A. Agardh.) - 5 видiв та Кленовi (Aceraceae Lindl.) - 4 види. Решта родин представленi одним видом, що становить 2,7 % видового рiзноманiття деревних рослин. Найбшьшою кiлькiстю родiв у розрiзi родин представленi Розовi - 9 (33,4 %%), Березовi - 4 (14,8 %%) та Вербовi - 2 (7,4 %). Решта родин представленi тiльки одним родом.
yci виявленi на породних вадвалах деревнi види належать до ваддшу Покритонасiннi (Magnoliophyta), класу Дводольнi (Magnoliopsida). Представ-ниюв вiддiлy Голонасiннi (Pinophyta) не виявлено, оскшьки вyгiльне родови-ще знаходиться в пояс грабово-букових лiсiв, де участь хвойних видiв у на-садженнях е незначною. Також зазначимо, що вадсутшсть бука лiсового (Fa-gus sylvatica L.) на породних вадвалах, скорiш за все, пояснюеться несприят-ливими Грунтовими умовами вiдвалiв, особливо хiмiчним складом Грунтот-ворних порад для росту цього виду та способами поширення насiння - бук вадносять до автохорiв, зокрема барохорiв.
За сво1м походженням 34 види дендрофлори породних вщватв Коло-мийського вугiльного родовища е аборигенними i тiльки 3 види - штродуко-ванi: горiх грецький (Juglans regia L.), робiнiя звичайна (Robinia pseudoacacia L.) та клен ясенелистий (Acer negundo L.) Зазначимо, що щ iнтродукованi види в нових для них техногенно сформованих бюгеоценозах добре натураль зувались та здатнi давати життездатне потомство. За життевими формами де-ревних рослин на породних вщвалах переважають дерева: на терикош шахти "Заводська" - 66,6 % та на терикот шахти "Ковалiвська" - 63,8 % всiх дерев-них видiв (табл. 3). Кущиюв, напiвкущiв та напiвкущикiв на породних вщва-лах шахт Коломийського вугшьного родовища не виявлено.
Табл. 3. Розподт дендрофлори породних sidsame Коломийського вугшьного
родовища за життевими формами
Ввдвал шахти Вщвал шахти " Загалом на
Життев1 форми "Заводська" Ковалiвська" вдаалах шахт
шт. % шт. % шт. %
Дерева I величини 6 22,2 9 27,3 10 27,0
Дерева II величини 6 22,2 5 15,2 6 16,2
Дерева III величини 3 11,1 5 15,2 5 13,5
Дерева IV величини 3 11,1 2 6,1 4 10,8
Кущ1 I величини 8 29,7 8 24,2 8 21,7
Кущ1 II величини - - 1 3,0 1 2,7
Кущ1 III величини 1 3,7 2 6,1 2 5,4
Кущ1 IV величини - - 1 3,0 1 2,7
Разом 27 100 33 100 37 100
Загалом на породних вщвалах Коломийського вугшьного родовища серед життевих форм деревних рослин переважають дерева I величини, як представлен 10 видами, що становить 27,0 % видового рiзноманiття. Серед шших життевих форм на вщвалах також значно представлен кущi I величини - 8 видiв, що становить 21,7 % вшх деревних видiв (табл. 3). Треба зазна-чити, що бщш та несприятливi за хiмiчним складом Грунтотворнi породи, якi сформувались на породних вiдвалах, не дають змогу iнколи окремим видам деревних порщ сформувати типовi для них життевi форми. Так, зокрема в цих умовах, окремi екземпляри дуба звичайного ^т^т гоЬшЬ.) та горiха грецького ростуть кущем, формуючи кiлька надземних осей.
Нано- та мжрорельеф сформованих породних вiдвалiв Коломийського вугшьного родовища впливае на деревт рослини опосередковано через зм^ 1х видового складу, чисельностi та перевагу вегетативного розмноження. Ви-сота зростання рослин у межах вщвалу е фактором перерозподшу кшматич-них показникв, зокрема вщносно1 кiлькостi опадiв, бшьшо! ймовiрностi за-морозкiв, змiни середньодобово! температури, що в сукупностi зумовлюе формування рiзних бiогруп дерев i кущiв з характерним видовим складом деревних рослин для нижньо!, середньо! та верхньо1 частин породного вщвалу.
Дослiдження особливостей формування видового складу деревних рослин у нижнш, середнш та верхнiй частинах схилiв породних вiдвалiв показали, що шдщжжя вiдвалiв та 1х середня частина характеризуются багат-
шим видовим р1зномашттям пор1вняно 1з верх1в'ям вщвалу. Так, у нижнш частиш породного вщвалу шахти "Ковал1вська" трапляеться 31 вид деревних рослин (93,9 % загального видового р1зномашття деревних вид1в), а у серед-нш частит - 20 вид1в деревних порщ (60,6 % вс1х деревних рослин на вщвалу. У нижнш та середшх частинах вщвалу "Заводська" трапляеться вщповщ-но 14 (51,9 %) та 25 (92,6 %) 1з 27 вид1в деревних рослин, що ростуть на цьому вщвал1 (табл. 4).
Табл. 4. Ктьтсна структура дендрофлори породних в1двал1в Коломийського
вугтьного родовища залежно в1д частини висоти схилу
Загалом Частини висоти схил1в в1двалу
на в1двалах нижня середня верхня
К-сть % К-сть % К-сть % К-сть %
вид1в, шт. вид1в, шт. вид1в, шт. вид1в, шт.
Породний вщвал шахти "Заводська"
27 100 14 51,9 25 92,6 10 37,0
Породний вщвал шахти "Ковал1вська"
33 100 31 93,9 20 60,6 18 54,5
Загалом на в1двалах шахт
37 100 33 89,2 33 89,2 21 56,8
Верхш найсухш1 частини породних в1двал1в характеризуються дещо збщненим складом дендрофлори. Зокрема на верх1в'1 шахти "Ковал1вська" трапляеться тшьки 18 вид1в деревних порщ (54,5 % вих деревних вид1в), а на верх1в'1 шахти "Заводська" - 10 вид1в (37,0 % загального видового р1знома-шття деревних рослин вщвалу). Щодо формування видового складу деревних порщ залежно вщ експозицп схилу вщвал1в, то видове р1зномашття схил1в швденно! експозицп значно бщшше пор1вняно з видовим р1зномашттям схи-л1в захщно!, швшчно! та схщно! експозицш породних вщватв. Так, на схи-лах твденних експозицш вщватв трапляеться тшьки 16 вид1в деревних рослин (43,2 % вщ видового р1зномашття дендрофлори), натомють на схилах за-хщно! експозицп - 31 вид (83,8 %), швшчно! - 30 вид1в (81,1 %) та схщно! -28 вид1в деревних рослин (75,7 % всього видового складу деревних рослин на вщвалах) (табл. 5).
Нашстотшше р1зниться видовий склад 1 розвиток деревних рослин на швденнш та швшчнш експозищях вщвалу шахти "Ковал1вська", яка розта-шована в пониженш рельефу та характеризуеться бшьш сприятливими для росту рослинност мжрокшматичними та гщролопчними умовами. Тут на су-х1ших та тепл1ших схилах швденно! експозицп ростуть тшьки 7 вид1в деревних рослин - еутрофи ксеромезофгги та мезофита, натомють на волопших 1 холодшших схилах швшчно! експозицп - 23 види деревних рослин, серед яких трапляються мегатрофи пгрофгга в нижнш та середнш частинах схилу породного вщвалу. На породному вщвал1 шахти "Заводська" ця законом1р-нють менш виражена, оскшьки вщвал значно тдвищуеться над загальним рельефом мюцевосп та зазнае значного негативного впливу добових 1 сезон-них коливань температур 1 нищ1вно! ди пашвних впр1в, особливо восени та зимою.
Табл. 5. Ктьшсна структура дендрофлори породних и'идиал'к; Коломийського _вугтьного родовита залежно sid експозици схилу_
Загалом Експозищя схилiв ввдвалу
на вдаалах пiвденна захдаа пштчна схдаа
К-сть видiв, шт. % К-сть видiв, шт. % К-сть видш, шт. % К-сть видiв, шт. % К-сть видiв, шт. %
Породний ввдвал шахти "Заводська"
27 100 14 51,9 10 37,0 14 51,9 18 66,7
Породний ввдвал шахти "Ковалiвська"
33 100 7 21,1 25 75,8 23 69,7 23 69,7
Загалом на вдаалах шахт
37 100 16 43,2 31 83,8 30 81,1 28 75,7
Загалом на породних вщвалах шахт Коломийського вугшьного родо-вища найбiльше видове рiзноманiття деревних рослин характерне для нижньо1 та середньо1 частин схилiв вiдвалiв захщно1 та mвнiчноl експозицш. Верхiв'я швденно1 та mвнiчноl експозицш вiдвалiв шахт характеризуються найменшим видовим рiзноманiттям деревних рослин - вщповщно 4 та 8 деревних видiв (табл. 6).
Табл. 6. Ктьшсна структура дендрофлори породних siдsaлis Коломийського вугтьного родовита залежно sit) висоти та експозици схиМв
Частина схилу вдаалу Експозищя схилу вщвалу Вщвал загалом
твденна захдаа пштчна схдаа
Породний ввдвал шахти "Заводська"
Нижня 3 2 4 12 14
Середня 13 8 14 10 25
Верхня 4 3 1 6 10
Всього 14 10 14 18 27
Породний ввдвал шахти "Ковалiвська"
Нижня 7 21 19 13 31
Середня 5 15 14 11 20
Верхня 2 14 7 9 18
Всього 7 25 23 23 33
Загалом на вдаалах шахт
Нижня 9 23 23 19 33
Середня 16 23 21 17 33
Верхня 4 16 8 13 21
Всього 16 31 30 29 37
Дослщження видового складу деревних рослин за еколопчною структурою вщносно трофносп субстрату показали, що найпоширешшою у ден-дрофлорi породних вiдвалiв Коломийського вугшьного родовища е група еутрофних деревних рослин, яка загалом налiчуе 23 види, що становить 62,2 % вщ видового рiзноманiття дендрофлори (рис. 1, а). Значно також представлена i група мегатрофних видiв - 6 деревних рослин, зокрема верба лам-ка (Salix fragilis L.), гс^х грецький, клен польовий (Acer campestre L.), клен ясенелистий, клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.) та ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), що становить 16,2 % вщ вшх деревних видiв на породних вщва-
лах шахт. Ол^отрофних видiв деревних рослин на породних вщвалах шахт не виявлено.
За еколопчною структурою вiдносно зволоження субстрату найпоши-ренiшою на породних вщвалах шахт Коломийського вугшьного родовища е група мезофiтних деревних рослин, що загалом становить 51,4 % вщ всього видового рiзноманiття деревних видiв. Порiвняно з iншими видами, на вщвалах представлена також i група мезопгрофгтних рослин - 9 видiв, або 24,3 % всх деревних рослин (рис. 1, б). Ксероф^них деревних видiв на породних вщвалах не виявлено.
-мезопгрофгги, 24,3
Рис. 1. Екологiчна структура дендрофлори породних eideanie шахт eidHOCHo:
а) трофност1 субстрату, б) зволоження субстрату
На недшчих не рекультивованих породних вщвалах шахт "Заводська" та "Ковалiвська" Коломийського вугшьного родовища спочатку вщбуваеться самозаростання тонерними, менш вибагливими до грунтових умов, деревни-ми породами - березою повислою (Betula pendula L.), осикою (Populus tremula L.) та вербою козячою (Salix caprea L.), якi вiдрiзняються вiд iнших порiд на вщвалах найбшьшими бiометричними показниками. Дещо тзтше появля-ються бiльш вибагливi до грунтового середовища деревнi види - мезоеутро-фи та еутрофи, серед яких кращими бiометричними показниками та значним поширенням вiдзначаються тополя чорна (Populus nigra L.), клен гостролис-тий (Acer platanoides L.), дуб звичайний, вшьха сiра (Alnus incana Moench), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) та верба тритичинкова (Salix tri-andra L.). На цш стади формуеться i трав'яна рослиншсть, яка куртинами поступово вкривае схили вiдвалiв.
На наступнiй стади формування деревно! рослинностi поодиноко по-являються кущi, серед яких домiнантами виступають: бузина чорна (Sambu-cus nigra L.), глiд одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.), шипшина собача (Rosa canina L.) та бруслина европейська (Euonymus europeae L.). Значн зарост на вiдвалах формуе ожина сиза (Rubus caesius L.), а на захщному, тв-нiчному та схщному схилах вiдвалу шахти "Заводська" - облшиха крушино-ва (Hippophae rhamnoides L.). На цiй стади трав'яна рослиныс^ практично повнiстю вкривае вщкрит простори схилiв породних вiдвалiв.
На останнш стади природного залiснення породних вiдвалiв, внасль док розкладання пщстилки та збагачення верхнього грунтового горизонту ор-ганiкою, на схилах захщно!, твычно! та схщно! експозицiй з'являються ме-гатрофнi деревнi види - клен польовий, клен ясенелистий, клен-явiр та ясен звичайний. На процес поновлення деревних рослин на вщвалах шахт Коло-
мийського вугшьного родовища впливають особливостi нано- та мжро-рельефу, мiкроклiматичнi та гщролопчш умови, а також способи поширення насiння деревних порiд. Краще поновлення проходить на вщкритих просторах, шж пiд наметом уже сформованих насаджень.
Щд кронами бiогруп дерев, рщше на вiдкритих дiлянках, формуеться самосiв берези повислоï, граба звичайного, верби козячо^ осики, свидини криваво-червоноï та iнших деревних порiд, яю перешкоджають росту та роз-витку лучних трав'яних видiв, що загалом позитивно вщображаеться на про-цеш залiснення породних вiдвалiв шахт. Бшьш стшке поновлення характерне для нижньоï та верхньоï частин пiвнiчних i схiдних експозицiй схилiв породних вiдвалiв. Багате видове рiзноманiття дендрофлори породних вiдвалiв Коломийського вугшьного родовища свщчить про можливiсть самостшного природного самозаростання цих порушених пщземних добуванням бурого вугiлля техногенних екосистем. На основi аналiзу складу та структури уже сформованих насаджень на цих породних вщвалах, в подальшому можна створювати лiсовi культури iз пiдбором оптимального асортименту деревних видiв рослин для залiснення iнших техногенно порушених територш в умо-вах Передкарпаття.
Висновки. Розроблення заходiв iз вiдновлення продуктивностi техногенних екосистем шляхом ïх залiснення повинна Грунтуватись на дослщжен-нях iз вивчення складу та структури дендрофлори порушених екосистем, яю самостшно, природним шляхом, без втручання людини, поступово вщновлю-ються. Дендрофлора породних вiдвалiв шахт Коломийського вугшьного родовища за таксономiчною приналежшстю нараховуе 37 видiв, що належать до 27 родiв, 15 родин, 14 порядкiв i 4 пщклашв. Провiдними за кшьюстю ви-дiв е родини Розов^ Вербовi, Березовi та Кленовi. Решта родин представлен тiльки одним видом.
Видовий склад деревних рослин на вщвалах залежить вщ експозицiï схилiв, нано- та мiкрорельефу, мiкроклiматичних особливостей та ступеня вологосп умов мюць зростання. Пiднiжжя породних вiдвалiв (33 види) та ïх середня частина (33 види) характеризуются багатшим видовим рiзноманiт-тям деревних рослин порiвняно iз верхiв'ям вiдвалу (21 вид). Видове рiзнома-нiття схилiв пiвденноï експозицiï (16 видiв) значно бщшше порiвняно зi схи-лами захiдноï (31 вид), пiвнiчноï (30 видiв) та схiдноï (28 видiв) експозицш. Найбшьше видове рiзноманiття деревних рослин на породних вщвалах шахт Коломийського вугшьного родовища характерне для нижньоï та середньоï частин схилiв вiдвалiв захiдноï та пiвнiчноï експозицiй.
За життевими формами деревних рослин на породних вщвалах пере-важають дерева I величини (27,0 % видового рiзноманiття деревних видiв) та кущi I величини (21,7 % вшх деревних рослин). Кущикiв, напiвкущiв та на-пiвкущикiв на породних вщвалах шахт Коломийського вугшьного родовища не виявлено.
За еколопчною структурою вщносно трофностi субстрату найпошире-нiшими у дендрофлорi породних вiдвалiв е групи еутрофних - 62,2 % та ме-гатрофних деревних рослин - 16,2 %. Олшотрофних видiв деревних рослин
на породних вщвалах не виявлено. Вщносно зволоження субстрату найпоши-решшими на породних вщвалах шахт е групи мезофггних - 51,4 % та мезопг-рофiтних деревних рослин - 24,3 %. Ксерофiтних деревних видiв на вщвалах шахт Коломийського вугшьного родовища не виявлено.
Процес природного залюнення породних вiдвалiв починаеться з фор-мування окремих бiогруп дерев iз менш вибагливих до Грунтових умов т-онерних видiв (береза повисла, осика та верба козяча) та закшчуеться форму-ванням рiзновидових насаджень за участ вибагливих до Грунтових умов ви-дiв дерев (клен польовий, клен ясенелистий, клен-явiр та ясен звичайний).
На процес поновлення деревних рослин на вщвалах шахт Коломийського вугшьного басейну впливають особливосп нано- та мжрорельефу, мш-роклiматичнi та гiдрологiчнi умови, а також способи поширення насшня деревних порщ Краще поновлення проходить на вщкритих просторах, шж пщ наметом уже сформованих насаджень. Бшьш стшке поновлення характерне для нижньо' та верхньоï частин пiвнiчних i схiдних експозицiй схилiв вiдвалiв.
Вщносно багате видове рiзноманiття рослинного вкриття породних вiдвалiв Коломийського вугiльного родовища та формування на вiдвалах но-вих стiйких фiтоценозiв свiдчить про поступовий, довготривалий процес природного вщновлення техногенно порушених вугiльною промисловютю бюге-оценозiв. На основi аналiзу складу та структури сформованих насаджень Коломийського вугшьного родовища можна обгрунтовано пщбирати асорти-мент деревних рослин та розробляти заходи iз штучного залюнення шших техногенно порушених екосистем в умовах Передкарпаття.
Л1тература
1. Як на Гуцульщиш добували вугшля. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.explorer. lviv.ua.
2. 1стор1я села Ковашвка Коломийського району. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.castles.com.ua/kovalivka.html
3. Визначник рослин Украши / за ред. Д.К. Зерова. - К. : Вид-во "Урожай", 1965. - 878 с.
4. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Про-кудин и др. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.
5. Заячук В.Я. Дендролопя. Покритонасшш : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 408 с.
6. Заячук В.Я. Дендролопя : тдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. -
656 с.
7. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
8. Серебряков И.Г. Жизненные формы высших растений и их изучение / И.Г. Серебряков // Полевая геоботаника. - М.-Л., 1964. - Т. 3. - С. 146-205.
9. Соколов С.Я. География древесных растений СССР / С.Я. Соколов, О. А. Связева. - Л. : Изд-во "Наука", 1965. - 266 с.
10. Елин Е.Я. Определитель растений лесов УССР / Е.Я. Елин, С.И. 1вченко, Г.И. Мещеряков / под ред. А.Л. Бельгарда. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 343 с.
11. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи ïï викорис-тання та збагачення / В.М. Черняк. - Тернотль : Вид-во ТНПУ, 2004. - 264 с.
12. Геник Я.В. Порушеш територи Льв1вщини та шляхи 1'х фггомелюраци та рекультива-ци / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 22-26.
13. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Лымв : Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
14. Башуцька У.Б. Сукцесiï рослинностi породних вщв^в шахт Червоноградського пр-ничопромислового району : моногpафiя / У.Б. Башуцька. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2006. - 180 с.
15. Геник Я.В. Ревггатзащя Грунтового покриву як основа вщновлення ландшафту / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 93-98.
Генык Я.В., Заячук В.Я. Состав и структура дендрофлоры породных отвалов шахт Коломыйского угольного месторождения
Представлены результаты исследований систематического состава, биоморфологической и экологической структуры дендрофлоры отвалов шахт Коломыйского угольного месторождения. Приведено количественное распределение дендрофлоры породных отвалов в зависимости от высоты размещения и экспозиции склонов. Охарактеризован процесс естественного зарастания породных отвалов Коломыйского угольного месторождения.
Ключевые слова: видовой состав древесных пород на отвалах, биоморфологическая и экологическая структура дендрофлоры, породные отвалы шахт, Коло-мыйское угольное месторождение.
Henyk Ya.V., Zayachuk V. Ya. Composition and structure of spoil tips of mines in Kolomyja Coalfield
Results of research of systematic composition, biomorphologic and ecologic structure of dendroflora of spoil tips in mines of Kolomyja Coalfield are presented. Quantitative distribution of dendroflora of spoil tips depending on altitude of their location and exposition of slopes are presented. Process of natural overgrowing of spoil tips in Kolomyja coalfield is characterized.
Keywords: composition of species of wooden rock dumps, biomorphologic and ecological structure of dendroflora, spoil tips of mines, Kolomyja Coalfield.
УДК 630*284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
МОРФОЛОГО-АНАТОМ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ХВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ДЕРЕВ Р1ЗНИХ КАТЕГОР1Й СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1
Виявлено диференщащю за морфолого-анатс^чними показниками хво! у дерев рiзних категорш смолопродуктивност. Встановлено морфолопчн та анатомiчнi показники, що ютотно вiдрiзняються у дерев i3 низькою та високою смолопродук-тивтстю, яга можна використовувати шд час дiагностування високосмолопродук-тивних форм деревних рослин.
Ключовг слова: морфололого-анатомiчнi показники хво!, смолопродуктивнсть, сосна звичайна.
Морфолого-анатом1чт особливосп хво! та !! розм1ри е високошфор-мативними д1агностичними ознаками. Хвоя швидко реагуе на умови навко-лишнього середовища, визначае рют i розвиток шших органв рослини. Мор-фолого-анатом1чна будова асимiляцiйного апарату значною мiрою залежить вiд ктматичних i погодних умов, умов мшерального, повiтряного i водного живлення та шших зовнинх чинникiв. Водночас, формування морфолопч-них i анатомiчних ознак знаходиться тд генетичним контролем, тобто анато-мiя хво! у загальнш структурi та у деталях - стшка ознака [1, 2, 4]. Таким чином, щдвищення загально! продуктивностi деревних рослин безпосередньо
