CC BY
29
4. Council Directive 2008/120/EC of 18 December 2008 laying down minimum standards for the protection of pigs. - Official Journal L 47, 18.02.2009. - p. 5-13.
5. Council Directive 2008/120/EC of 18 December 2008 laying down minimum standards for the protection of calves. - Official Journal L 10, 11.01.2009. - p. 07-0013.
6. Council Directive 1999/74/EC of 19 July 1999 laying down minimum standards for the protection of laying hens. - Official Journal L 203, 03.08.1999. - p. 0053-0057.
Стаття надшшла доредакци 16.03.2015
УДК 504.03 (477.83)
Напрняк Т. Б., к.с.-г.н., доцент © Льегеський нацгональнийунгеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦ1Й 3MIH ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ДОВК1ЛЛЯ
СОКАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
У cmammi зеернуто уеагу на сучасний стан довкыля у Сокалъсъкому райот. Запропоноеано заходи щодо охорони атмосферного повтря, охорони та ращ опального еикористання еодних, земелъних i рослинних pecypcie, збер1гання теердих eidxodie.
Загалъний стан рослинного покриеу св1дчить про прогресиений характер самов1дновлення порушених земель, а формування ф1тоценотичного покриеу техногенних ландшафт1в зд1йснюеться шляхом еикористання eudie автохтонног флори, невибагливог та середньовибагливог до грунтових умов. На порушених нерекулътиеоеаних територ1ях спочатку заселяютъся деревт види-ол1готрофи, теля чого формуетъея трае'яниста та чагарниковарослинмстъ.
Ключов1 слова: екологгчний стан, доекглля, Сокалъсъкийрайон.
УДК 504.03 (477.83)
Нагирняк Т. Б., к.с.-х.н., доцент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. 3. Гжицъкого
ИССЛЕДОВАНИЕ ТЕНДЕНЦИЙ ИЗМЕНЕНИЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ СОКАЛЬСКОГО РАЙОНА
В статье обращено внимание на современное состояние окружающей среды в Сокольском районе. Предложены мероприятия по охране атмосферного воздуха, охраны и рационального использования водных, земельных и растительных ресурсов, хранения твердых отходов.
Общее состояние растительного покрова свидетельствует о прогрессивном характере самовосстановления нарушенных земель, а формирование фитоценотического покрова техногенных ландшафтов осуществляется путем использования видов автохтонной флоры, неприхотливой и середньовибагливои к почвенным условиям. На нарушенных нерекулътиеоеаних территориях сначала
©НапрнякТ. Б., 2015
278
заселяются древесные виды-олиготрофы, после чего формируется травянистое и кустарниковаярастителъностъ.
Ключевые слова: экологическое состояние, окружающей среды, Сокалъский район.
UDC 504.03 (477.83)
Nagirnyak T. B.
Lviv National University of Veterinary Medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj
RESEARCH OF TENDENCIES OF CHANGES OF THE ECOLOGICAL STATE OF ENVIRONMENT OF SOKAL DISTRICT
In the article displace attention on the modern state of environment in Sokal district. Measures are offered in relation to the guard of atmospheric air, guard and rational use of the water, landed and vegetable resources, storage of hard wastes.
Overall condition of vegetation indicates progressive self disturbed lands, and the formation phytocoenotic cover man-made landscapes made using autochthonous species of flora and serednovybahlyvoyi undemanding to soil conditions. In the affected areas nerekultyvovanyh first colonized woody species oligotroph then formed herbaceous and shrub vegetation.
Key words: ecological state, environment, Sokal district.
Еколопчна ситуащя в Сокальському райош е одшею з чи не найважчих на Льв1вщиш, що викликано, техногенним впливом на навколишне середовище таких галузей промисловосп, як вуглевидобувна, вуглезбагачувальна та х1м1чна. Велика частина земель району зайнята вщходами вуглевидобутку (териконами), що потребуе рекультивацп земель, зокрема шляхом озеленения терикошв. Слщ зауважити, що Сокальський адмшютративний район будучи найбшьшим за илощею у Льв1вськш обласп е одним з найбшьш деградованих i ландшафтно змшених.
Найболючшою еколопчною проблемою perioHy е д1яльшсть Червоноградського прничоиромислового району, головного вугледобувного району на заход1 Украши, розташованого в межах Льв1всько1 обласп, в центральнш частиш Льв1всько-Волинського кам'яно-вугшьного басейну, який вир1зняеться надзвичайно великим техногенним навантаженням.
1нтенсивне освоения басейну з одночасним ироектуванням, буд1вництвом та видобутком ироводилося ¿з значними вщхиленнями вщ вимог охорони довкшля ¿3 скидом мшерал1зованих шахтних вод в поверхневу пдросистему, розташуванням терикошв в понижених частинах рельефу у межир1ччях, i3 стоком з терикошв забруднених вод безиосередньо в р1чкову систему, в грунтов! та шдземш води.
Найбшьшими иромисловими шдириемствами Сокальського адмшютративного та Червоноградського иромислового райошв, яю виливають на стан довкшля е 9 шахт ДП «Льв1ввугшля», ДВАТ «Шахта» «Над1я», ЗАТ «Льв1всистеменерго», ВАТ «ЕЛЕГАЛ», ВАТ «Червоноградський завод зал1зобетонних вироб1в», ВАТ «Сокальське заводоуиравлшня буд1вельних
279
матер1ал1в», ВАТ Фабрика «PATA», ТзОВ «Вемо», ДП «Датський текстиль» та низка пщприемств, зокрема i комунально! сфери.
Одшею з основних проблем забруднення атмосферного повпря Червоноградського прничо-промислового, а вщтак i Сокальського адмшютративного району, е викиди шрчистого ангщриду, що е причиною опад1в кислотних дощ1в. Анал1з статистичних даних доводить, що тшьки ЗАТ «Льв1всистеменерго» внаслщок виробничо! д1яльносп викидае в piK в атмосферне повпря вщ 0,9 до 1,3 тисяч т арчистого ангщриду [3].
Значну частину в валових викидах шкщливих речовин в атмосферне повпря становлять тверд! речовини: пил вугшьний, зола, вщходи вид обутку вугшля. Так, пщ породними вщвалами зайнято площу в 265,9 га земл1 i в них на даний час заскладовано понад 40,0 мшьйонш м3 породно! маси, при цьому щор1чна маса видалено! породи становить вщ 1,5 до 2,5 млн. т.
Одшею з причин незадовшьного стану повиряного басейну району е недостатне оснащения джерел забруднюючих речовин високоефективним газопиловловлюючим обладнанням i низький р1вень ix експлуатацп. Як i в попередш роки, причини незадовшьного стану i недостатньо! оснащеносп джерел викид1в газоочисним обладнанням залишаються тими ж - вщсутшсть або нестача персоналу, запасних частин i матер1ал1в, проблеми ф1нансування запланованих ремонтно-буд1вельних po6ÍT.
Водночас Сокальський район багатий на водш ресурси: 19 р1чок i потоюв прот1кають по територ1! району, яю належать до басейну р. Захщний Буг; в район1 знаходиться 143 ставки i водойми та одне водосховище, як1 в1дносяться до водних об'ект1в загальнодержавного значения. Практично вся територ1я Сокальського району в гщролопчному в1дношенн1 знаходиться в межах водного басейну р1чки Bicna, а вщтак i Балтшського моря.
Лабораторними дослщженнями якост1 води в колодязях сш, розташованих на полях г1рничих вщвод1в, кр1м п1двищено! м1нерал1зацй' виявлено пщвищений bmíct н1трат1в, брому i йоду. В калюжах п1д породними вщвалами шахт (¿нф1льтрован1, розбавлен1 атмосферними опадами води) йоду виявлено в кшькост1 1,99 мг/дм3, а брому - 1,6 мг/дм3 (ГДК - 0,2 мг/дм3).
Актуальним е питания яюсно!, чисто! питно! води. В райош нараховуеться 21 джерело, а значна к1льк1сть зарослих та неупорядкованих потребуе уваги. У водах колодяз1в виявлена певна юлыасть важких метал1в i елемент1в 1, 2, 3 i 4 клас1в токсично! небезпеки. Серед метал!в 1 класу небезпечносп: миш'як - 0,005 мг/дм3 (ГДК 0,005), кадмш - 0,0013 мг/дм3 (ГДК 0,001), ртуть - 0,0006 мг/дм3 (ГДК 0,005), свинець - 0,03 мг/дм3 (ГДК 0,03), селен - 0,018 мг/дм3 (ГДК 0,01), цинк - 0,12 мг/дм3 (ГДК 1,0), фтор - 0,08 мг/дм3 (ГДК 1,5), берилш 0,00025 мг/дм3 (ГДК 0,0002)
[3].
Головними природними факторами, як! зумовлюють повеш в район! е складна гщрометеоролопчна ситуащя; геолопчш та г!дролог!чн! умови, як! приводять до формування зсув!в; сприятлив! умови для швидкого ст!кання води. Визначальними ж антропогенними факторами е недостатня пропускна здатн!сть i захаращення русел; зарегульован!сть р!чково! мереж!; забудова заплавних земель; безсистемна вирубка niciB; розорення прибережних захисних смуг.
280
Загальна площа Сокальського адм1нрайону та Червоноградського промрайону складае 159,1 тис. га, зокрема площа с.-г. упдь - 105,6 тис. га. Станом на 1 с1чня 2013 року загальна кшьюсть земель р1зномаштного признанення, яка зазнала негативного впливу внаслщок процесу просщання та локально! змши рельефу, становить вщ 0,8 до 1,2 тис. га [1]. Наслщком понад 40-oï д1яльносп прничих шдприемств, стало значне просщання земно! поверхш i вщповщно затопления та шдтоплення населених пункпв, niciB, с.-г. упдь, забруднення вщходами вуглевидобутку та шахтними водами.
Не менш важливим негативним фактором попршення еколопчного стану земельних pecypciB е мюця складування твердих промислових вщход1в. Загальна площа терикошв шдприемств ДП «Льв1ввугшля», ДВАТ Шахта «Над1я» та ЗАТ «Льв1всистеменерго» становить 265,9 га. 70 % вщход1в в териконах складають глинисп аргшти, що сприяе сорбцп важких метал1в (Li, В, Р, Zn, Pb, Bi, Со ), а внаслщок шдвищеного вмюту сульф1дно1 с1рки (триту) - Hg i As. Також значний bmîct с1рки в породних вщвалах, виникнення локальних мюць ïï горшня, внаслщок чого вщбуваеться перехщ сульфщ1в у сульфати, сприяе формуванню кислих вод в шдшжж1 терикошв i, як наслщок призводить до попршення еколопчного стану земель.
На нерекультивованих техногенно порушених землях спочатку вщбуваеться довготривалий процес самозаростання деревними породами-п1онерами, переважно за учасп берези повисло! (Betula pendula Roth.), берези пухнасто1 (Betula pubescens Ehrh.) та сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.). Згодом поступово формуються трав'яш та чагарников1 угруповання.
Дослщження видового складу вищих судинних рослин породних вщвал1в шахт «Межир1чанська» та «В1зейська» показали, що на нед1ючих нерекультивованих вщвалах формуеться багатше видове р1зномашття рослинного покриву [2]. Найбшьш поширеними деревними видами нед1ючих вщвал1в шахти «Межир1чанська» е береза повисла, сосна звичайна, береза пухнаста та горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.). Найбшьш поширеними видами нед1ючого нерекультивованого вщвалу шахти «В1зейська» виявлеш береза повисла, сосна звичайна, бша акащя (Robinia pseudoacacia L.) та горобина звичайна. Отже, найбшьша густота вкриття серед домшант1в рослинносп на неддачих рекультивованих i нерекультивованих породних вщвалах шахт характерна для невибагливих до грунтових умов деревних вид1в - берези повисло! та сосни звичайно1.
У природоохоронних цшях на територп району створено заказник загальнодержавного значения «Волицький» площею 580 га, а також заказники мюцевого значения «Великий nie» i «Федор1вка» та 3 пам'ятки природи i 5 заповщних урочищ. Проте, на юнуюч1 парки-пам'ятки району вщеутш проекти реконструкций картограф1чш матер1али; в парках майже вщеутш шформацшно-охоронш знаки, не проводяться роботи з благоустрою.
Висновки. У Сокальському райош задля охорони атмосферного повпря на 4aci буд1вництво нових мапстральних автошлях1в, облаштування бшьшо! кшькосп регулювальних i контрольних пункпв для здшенення контролю за викидами автотранспортних засоб1в.
281
Покращення водопостачання приватного сектору в мютах \ селах району призвело до попршення саштарного та еколопчного стану р1чок за рахунок прихованого скиду спчних вод безпосередньо в р1чки. Мюта району потребують буд1вництва нових водогошв \ реконструкцп юнуючих очисних спор уд. Перед регюном стшть гостра проблема створення нових смптезвалищ, захоронения та утил1зацп смггтя \ вщход1в шдприемств, яю вщповщали б ус1м вимогам природоохоронного законодавства.
Загальний стан рослинного покриву свщчить про прогресивний характер самовщновлення порушених земель, а формування фпоценотичного покриву техногенних ландшафта здшснюеться шляхом використання вид1в автохтонно! флори, невибагливо! та середньовибагливо! до грунтових умов. На порушених нерекультивованих територ1ях спочатку заселяються деревш види-ол1готрофи, теля чого формуеться трав'яниста та чагарникова рослиннють.
Головна водна артер1я району - Захщний Буг - потребуе значних еколопчних заход1в ¿з очищения вод. Бшьша частина забруднень потрапляе до р1чки ще до територп Сокальщини. Основними забрудниками Бугу в райош е шдприемства вугледобувно! та х1м1чно! промисловосп. Саштарно-епщемюлопчний контроль мае бути спрямований на попередження негативного впливу на довкшля.
У райош необхщно в першу чергу виршити проблеми, яю не вимагають залучення значних матер1альних (фшансових) ресурс1в, зокрема: збереження лгав 1 розвиток природно-заповщно! справи.
Звичайно, кошти призначеш для реашзацп еколопчно! пол1тики недостатш. Джерелом ж фшансування могли б бути надходження вщ платеж1в 1 штрафи. Вивченню ефективносп економ1чних шструмент1в слщ придшяти бшьшого значения. Еколопчш платеж! необхщно встановити на такому р1вш, щоб вони ефективно стимулювали заходи з охорони довкшля. Тобто принцип "забруднювач платить" мае бути всеб1чно запроваджений.
Лггература
1. Аналпична довщка по Сокальському адмшютративному району та Червоноградському промисловому району станом на 1.01.2013 року // Вщдщ регуляторно! полпики Сокальсько! РДА.
2. Башуцька У. Б. Сукцесп рослинносп породних вщвал1в шахт Червоноградського прничопромислового району: монограф1я / У. Б. Башуцька. -Льв1в: РВВ НЛТУ Украши, 2006. - 180 с.
3. Еколопчний паспорт Льв1всько1 обласп / Б. М. Матолич. - Льв1в, 2010. -
145 с.
Стаття надшшла до редакци 18.03.2015
УДК 504.05(477.83)
Параняк Р. П., д.с.-г.н., професор, Калин Б. М., к.с.-г.н., доцент, Антошв I. М., Мазур М. М, мапсгри кафедри екологп та бюлогп ©
Лъегесъкий нащоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
АНАЛ13 СТАНУ ЗЕМЕЛЬ ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1 ПОРУШЕНИХ ВНАСЛ1ДОК Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТВ Г1РНИЧ01Х1М11 ТА ШЛЯХИ
IX РЕВ1ТАЛ13АЦ11
Проанал1зовано д1ялъмстъ тдприемств г^рничог xi.Mii та еизначено фактори инегативного впливу на стан земель Лъвiвcъкoioблacmi.
3 метою устшного проектування нeoбxiднux зaxoдiв iз вiднoвлeння порушених земель запропоновано mexнoлoгiчнy класифтацт порушених земель, яка об'еднуе процеси як порушення територт, так i вiднoвлeння лaндшaфmiв.
© Параняк Р. П., Калин Б. М., Антошв I. М., Мазур М. М., 2015
282
