CC BY
46
когосподарсько! продукци, особливо в роки з несприятливими клiматичними умовами. Модернiзацiя аграрного природокористування на мелюрованих землях, яка випливае iз загального ходу ринкових перетворень, е одним iз за-собiв запобiгання згубного впливу господарювання на еколого-економiчний баланс агроландшафтiв. Тому залучення iнвестицiй у мелiоративну галузь е надзвичайно актуальним питанням. Поряд з тим, активiзацiя швестицшно! дь яльност у сферi мелюраци можлива тшьки за умови мотиваци ще! дiяльностi для потенцiйного iнвестора. Пiдвищити швестицшну привабливiсть галузi вбачаеться можливим:
• за допомогою державно! тдтримки (надання субсидш, дотацш, фшансуван-ня державних цшьових програм, тощо, а також зв1льнення вщ оподаткування на термш реал1заци проекту);
• через защкавлетсть швестора у результатах сшьськогосподарсько! д1яльнос-т1 на мелюрованих землях шляхом створення м1жгалузевих об'еднань тд-приемств, залучених у виробничий цикл з вирощування високорентабельних техтчних культур.
Лггература
1. Бабм1ндра Д. Земля потребуе охорони// Урядовий кур'ер - 2005, № 141 - С. 9.
2. Хвесик М.А., Голян В.А., Хвесик Ю.М. 1нституцюнальне середовище сталого водокористування в умовах ринкових вщносин: нащональш та регюнальш вим1ри: Моногра-ф1я. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. - 180 с.
3. Крученик В. Шдходи до управлшня мелюративними системами в умовах рефор-мування АПК// Водне господарство Украши. - 2002, № 3-4 - С. 10-13.
4. Олександренко М. Держводгосп закликае збер1гати створений потенщал// Урядовий кур'ер. - 2005, № 144. - С. 27-32.
5. Хвесик М.А., Рижова К.1. Еколого-економ1чш проблеми використання водних ре-сурав у агропромисловому комплекс^/ Вюник НУВГП. - 2004, № 4 (28) - С. 343-350.
6. Левун О.1. Сучасш проблеми розвитку водогосподарсько-мелюративного комплексу Украши// Вюник НУВГП - 2005 - С. 113-119.
7. Бурченя В. Р1вненський льон - до 1мператорського двору?// Блщ-Захщ. - 2005, № 21. - С. 9-16.
8. Коломис М. На радивил1вських полях вирощуватимуть... пальне// Волинь - 2005, 29 липня. - С. 6.
9. Черваньов Д.М. Менеджмент швестицшно!' д1яльносп пщприемств: Навч. по-с1б. - К.: Знання - Прес, 2003. - 622 с._
УДК 504.06:622 Ст. наук. ствроб. О.М. Сухта, канд. екон. наук -
Рада з вивчення продуктивних сил Украти НАН Украти, м. Кит
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМИН1 АСПЕКТИ РЕКУЛЬТИВАЦП ТЕРИКОН1В
Розглядаються проблеми рекультивацп терикошв та шляхи ix виршення. За обмежених фiнансовиx можливостей при лшвщацп шахт, реалiзацiя природоохорон-них програм мае спиратися на наукове забезпечення визначення прюритетних за еколого-економiчними критерiями заxодiв. Аналiз вигод-витрат з врахуванням фактора часу дозволяе визначити, що одним iз найбшьш ефективних природоохоронних заxодiв на даний час е гасшня териконiв та ix рекультивацiя. Обмеженiсть коштiв, органiзацiйнi неузгодження тощо вiдсувають вирiшення проблеми рекультивацп терикошв на невизначений час.
Ключов1 слова: еколопчна реабштащя територiй, рекультивацiя териконiв, методологiя "аналiз вигод-витрат" (АВВ), екологiчнi збитки, економiчна ефектив-нiсть, методи оцiнки природоохоронних заxодiв.
Senior research worker O.M.Suhina - The Ukrainian Council for Productive Forces Studies of National Academy of Science of Ukraine
Environmental-economic aspects of recultivation of pit heaps
The problems of recultivation of pit heaps and way of their decision are considered. Because of the limited financial resources at liquidation of mines, the realization of the nature protection programs can base on scientific maintenance of definition priority behind ecological and economic criteria of measures. The analysis of benefits-costs in view of the factor of time permits to determine, that one of the most effective nature protection measures on the given time is clearing pit heaps and their recultivation. The limitation of means, organizational inconsistency etc. is removed by the decisions of a problem of recultivation of pit heaps on uncertain time.
Keywords: ecological rehabilitation of territories, recultivation of pit heaps, benefit-cost analysis, ecological damages, economic efficiency, methods of an estimation of nature protection measures.
Нагромадження Bi^^iB у виглядi розкривних i шахтних порщ призво-дить до вилучення значних площ родючих земель, забруднення повпря, повер-хневих та шдземних вод i грунпв. На кожен мшьйон тонн вуплля необхщно близько чотирьох гектарiв землi для збер^ання пов'язаних iз цим вiдходiв. Шд час горшня терикошв у пов^я видшяються шкiдливi речовини - породний пил, оксид вуглецю, дюксиди азоту та шрки, Ырководень (що загалом у десятки разiв перевищують ГДК), як згубно впливають на живi оргашзми i викли-кають алергiйнi, серцево-судинш, легеневi та iншi захворювання. Крiм того, гiрничi роботи порушують природний стан прничих масивiв, збiльшують кон-трастнiсть рельефу, призводять до створення прничо-техшчних ландшафтiв.
Вимивання атмосферними опадами, видування вiтром шюдливих речо-вин iз породних вiдвалiв та !х просочування у грунти й водну мережу призводять до !х забруднення. Щорiчно з кожного терикона вимиваеться та виду-ваеться понад 400 т твердих часток i вилуговуеться близько 6 т солей. Навколо терикошв на значнш плошд землi рослинностi немае або вона пригшчена. Нас-лiдком створення в^ашв "пусто!" прсько! породи на площах просщання денно! поверхнi над прничими виробками завжди е засолення та забруднення грунтов, а коли це провадиться у заплавах - то й засолення й забруднення поверхне-вих вод. У зв'язку з лущащею й затопленням шахт еколопчна ситуацiя буде ускладнюватися тим, що нагромадженi у зош аерацi! екологiчно небезпечнi речовини будуть потрапляти у зону активного водообмшу i далi - у шдземш води.
У Донецькому прничопромисловому регiонi налiчуеться 1186 терикошв, iз яких 390 горять (табл. 1). Об'ем гiрських порiд у териконах та вщвалах становить близько 1 км . У межах Донбасу терикони, що горять, щодобово викидають 162 т шюдливих г^в (H2S, SO2, CO й ш.).
У Львiвсько-Волинському гiрничопромисловому регюш налiчуеться 20 териконiв, пiд якими зайнято 1400 га яюсних родючих земель. Породш вiдвали е фактором штенсивного забруднення грунтiв, повiтря, поверхневих та тдземних вод. Навколо терикошв спостершаються пiдвишенi концентраци таких елеменлв, як кобальт, нiкель, молiбден, барш i свинець. Навiть на вщ-станi 1-3 км вiд терикошв виявлено шдвищеш концентрацi! миш'яку, цинку, кадмш, ртутi, фосфору.
Табл. 1. Характеристика породних вiдвалiв та шламонагромаджувачiв Донбасу
Од. вим1ру Область Всьо-го
Показники Доне- Луган- Дтпропет-
цька ська ровська
Кшьшсть ввдвал1в, у т. ч. шт. 606 566 13 1186
дшчих шт. 209 159 13 381
тих, що горять шт. 211 179 - 390
Площа, безпосередньо зайнята вщвалами га 3 млн. м 3754 2982 95 6831
Об'ем порвд у ввдвалах 469 495 80 983
Шламогромаджувач1 шт. 337 243 580
Площа, зайнята шламогромаджувачами га 2775 984 - 3759
Кшьшсть промислових споруд
у захисних зонах ввдвал1в:
100-метрова зона шт. 665 148 - 813
200-метрова зона шт. 801 407 - 1208
Кшьшсть житлових будиншв:
100-метрова зона шт. 262 237 - 499
200-метрова зона шт. 1245 506 - 1751
Чисельтсть тих, хто проживае у зонах:
людей 5903 5114 - 11017
с1мей 1988 1558 - 3546
Джерело: За даними Геошформу Украши
Здшснення конкретних природоохоронних заход1в, спрямованих на розв'язання проблем гасшня та озеленення вщвал1в, проведення рекультива-цшних робгг передбачаеться "Програмою закриття неперспективних вугшь-них шахт 1 розр1з1в". Основним джерелом фшансування реабштацшних захо-д1в у сучасних умовах е Держбюджет Укра1ни. Але цих кошт1в хрошчно не вистачае, а природоохоронна частина фшансування здшснюеться за залишко-вим принципом. Частка витрат, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, виявляеться досить незначною. Не зважаючи на низький р1вень платеж1в, вони у повному обсяз1 не сплачуються \ цим додатково обме-жуються можливост здшснення природоохоронно-реабштацшних заход1в. Регулююча роль платеж1в за ресурсокористування при цьому е мш1мальною \ вони не забезпечують повшстю функцш вщтворення природних ресурс1в [5].
За даними Мшвуглепрому Украши, на виконання природоохоронних заход1в у вугшьнш галуз1 передбачеш витрати на забезпечення еколопчно! безпеки близько 10 % вщ загальних витрат на лшвщащю шахт. Стосовно проведення реабштацшних заход1в, характерним е низький показник 1х фь нансування (менше 8 %). В абсолютному вщношенш найбшьш значш кошти спрямовуються на гасшня й переформування вщвал1в, а також на рекультива-щю земель. Структурно найбшьша частка кошт1в також припадае на рекуль-тиващю й гасшня терикошв. У той же час у проектних обсягах витрат за час-ткою переважають роботи з лжвщацн ставюв-вщстшниюв. Найбшьш вщстае виконання робгг з озеленення породних вщвал1в.
У середньому вартють рекультивацп 1 га земл1 проммайданчика ста-новить близько 30 тис. грн., лжвщацн одного ставка-вщстшника - 160 тис. грн., кошторисна вартють гасшня й переформування породного вщвалу -650 тис. грн., рекультивацп породного вщвалу - 670 тис. грн., озеленення по-
родного вщвалу - 250 тис. грн. З цього також видно, що до найбшьш кашта-ломютких належать роботи з гасшня, переформування та рекультивацп по-родних вщвал1в. Шдприемства вуглевидобувноi галуз1 проводять певну роботу щодо захисту й вщновлення довкшля, але через певш об'ективш й суб'ективш обставини природоохоронш роботи виконуються в недостатшх обсягах i не вщповщають повною м1рою вимогам юнуючого природоохорон-ного законодавства.
Гостро постало питання реабштацй територiй вуглевидобувних реп-ошв, в т.ч. й гасiння, переформування та залюнення породних вiдвалiв, що, зокрема, пов'язано з початком реструктуризацй та закриттям значноi кшькос-т шахт i кар,ерiв. Згiдно з Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украiни вщ 31 серпня 1999 р. № 1606 "Про Концепщю полiпшення еколопчного становища гiрничовидобувниx регiонiв Украши", розпочалась розробка програмних заxодiв i нормативно-правового забезпечення завдань з екологiчноi реабштацй територiй, серед них i проекту Закону Украши "Про еколопчну реабшта-цiю територiй". Зазначеш заходи здiйснюються в умовах гостро" нестачi кош-тiв, що висувае жорстк вимоги до створення вщповщного економiчного ме-xанiзму та ix економiчного обгрунтування в цiлому. За обмежених фшансо-вих можливостей важливого значення набувае наукове забезпечення визна-чення найбiльш прiоритетниx за еколого-економiчними критерiями природоохоронних заxодiв.
У Радi з вивчення продуктивних сил Украши НАН Украши започатко-вано роботи з науково-методолопчного обгрунтування принцишв визначення поточних i стратегiчниx еколого-економiчниx прiоритетiв реабiлiтацii вуглевидобувних регюшв, якi базуються назiставленнi збиткiв, що завдаються дов-кiллю, i вартост природоохоронних заxодiв, та якi доповнюють i поглиблю-ють iснуючi шдходи у вирiшеннi екологiчниx проблем вуглевидобувних реп-ошв. У цих рамках автор розробила модифшоваш методичш шдходи до зь ставлення вигод i витрат при здiйсненнi реабiлiтацiйниx заxодiв, якi, на вщ-мiну вщ iснуючиx, побудованi на враxуваннi фактора часу та застосуванш процедури дисконтування.
У попереднш практицi оцiнки ефективност роботи гiрничовидобувниx галузей не передбачалося визначення й врахування у складi собiвартостi про-дукцй вщшкодування збитюв, якi завдавались довкiллю, особливо довгостро-кового характеру. Визначення найбiльш прюритетних, за еколого-економiчни-ми критерiями, природоохоронних заxодiв пов'язано передушм iз достовiрною оцiнкою зазначених збиткiв, що у свою чергу вимагае пошуку й перевiрки адекватних методичних пiдxодiв. Проведет в цьому напрямку дослщження засв^ують недостатнiсть вiдповiдниx методичних напрацювань i нормативно" бази для обрахунюв збиткiв. Досвiд проведення розраxункiв з визначення еколопчних збиткiв з апробащею рiзниx методичних пiдxодiв, в тому чи^ ав-торських ix модифжацш, викладаеться на прикладi шахти "Максимiвськоi" (Донбас) [6]. При цьому еколопчш збитки розглядаються у складi збиткiв вiд вилучення земель; скиду забруднених шахтних вод; забруднення атмосферного повггря, пов'язаного з негативним впливом терикошв; шдтоплення земель
та деяких iнших. Використовувались наявнi методики з питань визначення розмiрiв шкоди, заподiяноl довкшлю, що розробленi як у 80-т роки у ко-лишньому СРСР, так i у 90-т роки в Укршт [друга, четверта та ш. методики].
Фактолопчною основою для апробаци зазначених методичних шдхо-дiв стали матерiали ОВНОв (мОцiнка впливу на навколишне природне сере-довище") [6, 7], що розроблялись у рамках складання проекпв лжвщаци не-рентабельних шахт у Донбасс Львiвсько-Волинському регiонi. У зазначених документах наводяться експертнi данi щодо впливу на довкiлля, зокрема, ви-лучення земель, забруднення повiтря, пов'язане з негативним впливом тери-кошв, забруднення водойм та грунпв шюдливими речовинами. Об'еми вики-дiв забруднювальних речовин оцiненi до, у перюд i пiсля лжвщаци шахти. Проекти лжвщаци шахт обмежуються лише перелжом заходiв i розрахунком !х кошторисно! вартостi, без оцiнки питомо! ефективност заходiв та без визначення !х прiоритетностi. Орiентацiя на найбшьш дешевi маловитратнi заходи при цьому не вщслщковуеться. До цього варто додати, що методолопя ОВНС поки що не розвиваеться у поеднанш з природоохоронним законодав-ством i нормативною базою, якi швидко змiнюються. Це досить чiтко видно з основоположного документа, який визначае склад i змют матерiалiв ОВНС-ДБН А.2.2-1-2003 - Державнi будiвельнi норми Укра1ни.
Табл. 2. Варiантна оцтка розмiрiв збиттв вiд забруднення атмосфери
породними вiдвалами на приклад1 шахти "Максимiвська", тис. грн./р'и<
„15 со £ Породний ввдвал За "Времен. типов. метод. определ. эконом. эффек-тивн. природоохр. мероприятий", 1983, при ствввдно-шенш карбованця до гривш За "Методикою розрахунку розмь р1в ввдшкоду-вання збит-к1в", 1995 За нормативами збору за забруд-нення навко-лишнього природного середо-вища, 1999
1:5 1:10
1а 1б II III
1. Плоский породний ввдвал 1,5 3,0 0,1 0,03
2. Двоконусний породний ввдвал № 1, 2 122,2 244,5 14,1 1,4
3. Породний вщвал №«31 29,1 58,1 3,8 1,2
4. Породний вщвал .№53 130,0 260,0 15,0 1,8
Всього по шахт1 "Максим1вськш" 282,8 565,6 33,0 4,4
Те ж при врахувант шфляцшного чинника* - - 163,0 -
Примггка: * За валютним стввщношенням на кшець 2001 р.
Джерело: Розраховано за даними [6, с. 31-37].
Джерелами забруднення атмосферного повггря на цш шахт е три те-рикони, як горять, i один, що не горить. Розрахунок розмiрiв збиткiв вiд забруднення атмосфери проводився за трьома методичними шдходами (табл. 2). При цьому в рамках першого з них видшяеться два пiдварiанти розрахунку за стввщношенням карбованця до гривт. Як видно, залежно вiд методик, за якими проводились розрахунки, розмiр збитюв iстотно вiдрiзняеться. Розхо-дження ощнок сягае одного порядку i бшьше. Так, якщо за "Временной типо-
вой методикой..." (1983 року) [2] збитки для рiзних об'еклв змiнюються вщ 1,5 до 130 тис. грн. (при сшввщношенш карбованця до гривш 1: 5), то за чинною в Украш "Методикою..." (1995 р.) [4] вщповщно в межах 0,1-15 тис. грн. Як зазначено вище, ощнкою збиткiв можна у принцип вважати також платежi за забруднення навколишнього природного середовища. ïx величина (див. варiант III табл. 2) виявляеться ще на один порядок нижчою. Наймен-шими е збитки вщ породних вiдвалiв, що не горять, оскiльки при цьому ощ-нюеться лише пилове забруднення повггря. У зв'язку з цим зазначимо, що частка пилового забруднення у загальних збитках вщ терикона, що горить, становить близько одного вщсотка.
Зпдно з ОВНСом, по шахт "Максимiвськш" вартiсть робiт iз гасiння й рекультивацiï породних вiдвалiв оцiнюеться у 10575 тис. грн. Порiвняно з оцiнкою загальних збитюв, якi сумарно становлять, за рiзними методичними пiдxодами, вiд 33,0 до 282,8 тис. грн., також виявляе ïx непорiвняннiсть. У щ-лому отримаш результати свiдчать як про neo6xiönicmb критичного тдходу до оцшки збитшв, так i про Heo6xiÖHicmb пошуку методичних niöxoöie до ко-ректного зiставлeння обсягу збитшв i природоохоронних витрат.
Розмiр збитюв, визначений через витрати на реабштацшш заходи (як у нашому випадку), виступае найбшьш прямим i очевидним св^енням дшсних втрат, яких зазнае суспшьство у процес експлуатацiï природних ре-сурсiв. Конкретнi цифри, наведенi вище, свщчать про значну недооцiнку заз-начених втрат. Найбiльш заниженими вони виявляються, якщо ïx оцiнювати за обсягом платежiв за забруднення навколишнього природного середовища. Це засвщчуе той очевидний для бшьшосл фаxiвцiв факт, що нишшнш рiвень таких платежiв е значною мiрою формальним.
При визначенш найбiльш ефективних природоохоронних швести-цiйниx проектiв, методiв управлiння природокористування i т. д., використо-вуеться спещальний метод - "Аналiз вигод-витрат" (АВВ) (англ. benefit-cost analysis (BCA)) [9]. Модифiкацiя стандартних методичних пiдxодiв до зютав-лення витрат i вигод полягае, у цьому випадку, у введенш процедури дискон-тування, якiй повиннi пiдлягати як витрати на здшснення природоохоронних заxодiв, так i ощнка виграшу, який ми отримуемо завдяки ï^.
Порiвнюючи рiзнi варiанти витрат на лжвщащю териконiв шахти "Максимiвськоï" та рiзнi варiанти пiдраxунку попереджених збиткiв з ураху-ванням фактора часу, ïx сшввщношення змiнюеться в межах вщ 1:1,6 до 1:439,5. Найнижчим це сшввщношення е для пiдварiанта 1б за витратами i ва-рiанта 1б по попереджених збитках. Тобто, навггь за мiнiмального обсягу витрат на лжвщащю териконiв, вони ютотно перевищують очiкуваний обсяг попереджених збитюв у грошовому виразi [8]. Звичайно, збитки, пов'язаш з те-риконами, не обмежуються забрудненням атмосферного повiтря. Додаткови-ми факторами е вилучення земель, забруднення поверхневих i шдземних вод, зниження родючост грунлв тощо.
З розрахунюв, проведених щодо шахти "Майская" ДХК "Свердлован-трацит" Луганськоï областi, видно, що частка природоохоронно-реабшта-цiйниx заxодiв, порiвняно iз загальними витратами на закриття шахти, ста-
новлять 13,2 %, iз них понад 40 % передбачено на гасшня й формування по-родних вiдвалiв. Це ще раз доводить правильнiсть виконаних розрахунюв щодо шахти мМаксимiвськам, зпдно з якими найбiльш ефективними та мало-витратними на даний час е заходи, спрямована на гасшня терикошв.
Дослiдження екологiчних збиткiв проводились також i щодо шахти "Юний комунар" (iз вшздом на шдприемство). Шахта розташована у м. Юно-комунарiвськ Донецько! областi. З дiяльнiстю пiдприемства пов'язане забруд-нення пов^яного й водного басейнiв, порушення геолопчних i пдролопч-них умов регюну, порушення й забруднення земель, створення техногенного ландшафту (рис. 1). Перераховаш процеси довготривалi i з лшвщащею шахти не припиняться. Для обмеження дп та запобiгання цим процесам проектом передбачений комплекс природоохоронних заходiв: переформування пород-них вiдвалiв, рекультиващя земель, озеленення територи, в тому чи^ залю-нення терикона (табл. 3, рис. 2). У цьому проект лжвщаци шахти визначено еколопчну ефектившсть заходiв з охорони атмосферного повггря, зокрема, зменшення викидiв пилу з породних вiдвалiв пiсля виконання робгг.
Табл. 3. Показники витрат на забезпечення екологiчноi безпеки на шахтi _"Юний комунар " (у щнах 2001 р.)_
Показники Витрати, всього Першочергов1 витрати
тис. грн. частка витрат до витрат на забезпечення еколопчно! безпеки, % тис. грн. частка першочер-гових витрат до витрат на забезпечення еколопчно! безпеки, % частка першочер-гових витрат у вщ-повщних витратах на забезпечення екобезпеки, %
Необх1дн1 витрати на лжвщащю шахти 87554,33 - 50335,0 - -
- Витрати на дотримання ви-мог еколопчно! безпеки 3982,21 - 1130,63 - 28,39
У т.ч.: - переформування породних в1двал1в 2086,88 52,41 927,53 82,04 44,45
-рекультивацгя земель 182,14 4,57 37,19 3,29 20,42
- благоустрт 103,98 2,61 103,98 0 100
- озеленення 1553,42 39,01 110,11 9,74 7,09
- витрати, спрямоваш на виконання вимог природо-охоронного законодавства 55,80 1,40 55,80 4,94 100
Джерело: розраховано за даними Проекту лшвщацп шахти "Юний комунар". (Дос-лщження виконаш за сприяння Державного фонду фундаментальних дос-лщжень Мшютерства осв1ти 1 науки Украши).
Проектом лжвщаци шахти передбачено витрати на забезпечення еко-лопчно! безпеки, як становлять 4,5 % необхщних витрат на лiквiдацiю шахти. Частка витрат на переформування породних вiдвалiв становить 52,4 % витрат на забезпечення еколопчно! безпеки, на озеленення - 39,0 % (табл. 3). У складi першочергових робгг на переформування породних вiдвалiв перед-
бачено 44,5 %, на озеленення - 7,1 % вщповщних витрат. З наявних даних видно, що одним iз прюритетних природоохоронно-реабштацшних заходiв по шахт е переформування вщвашв. Але, на жаль, !х фiнансування майже не проводиться.
Рис. 1. Породш вiдвали № 2 та №3 (об^еднань) шахти "Юний комунар "
Рис. 2. План озеленення породного вiдвалу промплощадки № 4 шахти
"Юний комунар "
Розрахованг нами за рiзними методичними пiдходами екологгчш збит-ки вiд забруднення повгтря породними вiдвалами шахти "Юнком" становлять вгд 35,9 до 71,8 тис. грн./piK, а за нормативами збору за забруднення навко-лишнього природного середовища (Постанова КМУ вiд 1 березня 1999 р. № 303) - лише 0,09 тис. грн./ргк. Якщо ïx порiвняти з витратами на переформування та озеленення вгдвалгв (3640,3 тис. грн.), то навгть без врахування фактора часу стае очевидним, що зазначенг екологiчнi збитки е заниженими.
У пергод проведення рекультивацiйниx робiт викиди пилу спочатку збгльшуються, i лише шзшше знижуються. Пiсля завершення робгг рекульти-вованi та озелененг породнг вгдвали залишаються джерелами викидання пилу ще протягом 5-10 рокгв до повного згмкнення крон дерев. Передбаченг проектом роботи щодо рекультиваци породних вгдвалгв, планування та озеленення територи дають змогу оптимгзувати сформований техногенний ландшафт.
Недолгки методичноï бази, звичайно, не дають змогу достатньо корек-тно у всгх випадках визначати прюритетшсть реабштацшних заходгв. Але досить очевидно, що така прюритетшсть повинна визначатися щодо кожноï конкретноï ситуаци i не може мати загального характеру.
Озеленення териконгв - досить затратний природоохоронно-реабшта-цгйний захгд i проводиться не на кожному вуглевидобувному шдприемствг. Тому на даний час кглькгсть озеленених териконгв досить незначна. Залгсенг терикони шахт: "Червоногвардшська", № 6-14 (м. Червоногвардгйськ), гм. Орджонгкгдзе та гн. гармонгйно поеднуються з навколишнгм ландшафтом. На териконг шахти № 6-14 (м. Червоногвардгйськ) (Советська дирекцгя лгквгдаци шахт) проводились вибуховг роботи. Внаслгдок цього залишились незви-чайно1' форми спеченг утворення. Науковцг Донецького медунгверситету здгйснили озеленення цього породного вгдвалу, прокладенг доргжки для оздо-ровлення хворих на легенг та дихальнг шляхи. На залгсеному териконг шахти гм. Орджонгкгдзе створено сприятливг умови для гснування тваринного свгту. Тут водяться зайцг, фазани та гншг тварини. Деякг терикони самоозеленюють-ся, але таке озеленення вгдбуваеться протягом десяткгв рокгв, тому е не досить ефективним. На багатьох вуглевидобувних пгдприемствах (ш. "Черво-ний Профгнтерн", ш. "Червоний Жовтень" та гн.) породнг вгдвали е отерасова-ними, а кошти на ix озеленення не видгляються.
Актуальним на сьогоднг е юридичний аспект використання земель та ïx рекультиваци. Питання нормативно-правового забезпечення користування землею привертало увагу багатьох. Зокрема, директор 1нституту еколо-riï А.Г. Шапарем, який очолював секцгю "Ефективнг технологи попереджен-ня пошкодження земель, шляхи "х рекультиваци" на Мгжнародному робочо-му семгнарг "Встановлення прюритетгв розвитку та впровадження перспек-тивних науково-технгчних дослгджень у сферг охорони довкглля в Украïнi", що проводився 11-13 вересня 2005 р. Украшський науково-технологгчний центр, компангя "Екомет" та Нацгональна академгя наук Украши. А.Г. Шапар наголосив, що необхгдно приймати такг нормативнг акти, якг б змушували за рекультивацгю платити власникгв. Тому що у законодавствг спостерггаеться парадокс: щоб здати землг мгсту, дге нормативний документ, в якому зазначено,
що землi повиннi бути рекультивованi й озеленеш, а самоозеленення не е озе-лененням. Тобто потрiбно вирубати лю, а потiм наново засадити. Це питання доцшьно переглянути.
Отже, за сучасних економiчних обставин фшансове забезпечення ре-абiлiтацiйних заходiв виявляеться дуже обмеженим. У цих умовах зростае значення еколого-економiчного обгрунтування вщповщних робiт iз визначен-ням при цьому прюритетност й комплексу найбшьш маловитратних заходiв. Одночасно вимагае уваги пошук шляхiв формування додаткових джерел фь нансування. Для розширення фшансування доцiльно органiзувати залучення iноземних та вггчизняних iнвестицiй у природоохороннi заходи.
Платежi за користування природними ресурсами та збiр за забруднення навколишнього природного середовища (екоресурснi платежi) не забезпечу-ють необхiдних природоохоронних потреб, а низький рiвень нормативiв поеднуеться з низьким рiвнем збирання належних коштiв. Тому мКонцепцiею полiпшення еколопчного становища гiрничовидобувних регiонiв Укра1ни" (1999 р.) передбачено шляхи удосконалення економiчного механiзму фшансу-вання реабiлiтацiйних заходiв. У першу чергу це стосуеться перегляду норма-тивiв та методично! бази, яю стосуються екологiчноi реабштаци територiй, i, зокрема, визначення збитюв, пов'язаних iз негативним впливом на довюлля; посилення ролi штрафних санкцш; забезпечення бiльш послiдовного застосу-вання принципу "забруднювач платить" з урахуванням розширення бази опо-даткування, створення цшьових фондiв та визначення фшансових джерел 1х формування. З прийняттям Концепци розпочалась розробка нормативно-правового забезпечення завдань з еколопчно! реабштаци територш, зокрема, проекту закону "Про еколопчну реабiлiтацiю територiй", що розроблявся у РВПС Укра1ни НАН Укра1ни й схвалений Колегiею Мшекоресуршв Укра1ни.
Висновок
Рекультивацiя териконiв, яю е фактором iнтенсивного забруднення грунлв, повiтря, поверхневих та пiдземних вод, е досить актуальною проблемою сьогодення. За обмежених фшансових можливостей, лжвщаци значно! кiлькостi шахт, реалiзацii природоохоронно-реабiлiтацiйних заходiв та iн., важливого значення набувае наукове забезпечення прюритетних за еколого-економiчними критерiями природоохоронних заходiв.
У Радi з вивчення продуктивних сил Укра1ни НАН Укра1ни проводились вiдповiднi дослiдження на основi модифiкованих методичних пiдходiв зютавлення вигод та витрат, якi побудоваш на врахуваннi фактора часу та застосуванш процедури дисконтування. Було визначено, що одними з найбшьш ефективних природоохоронно-реабштацшних заходiв на цей час е гасшня териконiв та 1х рекультивацiя. У кошторисах проектiв лжвщаци шахт передбачаеться значна частка витрат також на гасшня, переформування та озеленення породних вiдвалiв. Але через обмежешсть коштв, розбiжнiсть мiж обсягами завданих збитюв та дшсними витратами на 1х вiдшкодування, органiзацiйноi неузгодженост тощо, проблема рекультиваци териконiв зали-шиться невирiшеною ще декiлька десятюв рокiв.
Л1тература
1. Постанова Кабшету MiHiCTpiB Украши "Про Концепцш полiпшення екологiчного становища прничовидобувних репошв Украши" вiд 31.08.99 р. № 1606// Зведеш покажчики нормативних правових акпв Украши. - К.: ФОРУМ. - 2000, № 2. - Ст. 2027.
2. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. Одобрена постановлением Госплана СССР, Госстроя СССР и Президиума Академии наук СССР от 21 октября 1983 г. № 254/284/134. - Москва. - 1983. - 96 с.
3. Концептуальш основи полшшення стану довкшля прничовидобувних репошв Украши/ М.М. Коржнев, В.С. Мщенко, В.М. Шестопалов, С.О. Яковлев. - К.: РВПС Украши НАНУ, 2000. - 75 с.
4. Методика розрахунку poзмipiв вщшкодування збитюв, яю зaпoдiянi дepжaвi в результат! наднормативних викидiв забруднюючих речовин в атмосферне пoвiтpя. Затверджено наказом Мшютерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно'1 безпеки Украши вщ 18 травня 1995 року № 38// Рщна природа. - 1995, № 5-6. - С. 20-38.
5. Мщенко В.С. Девють eкoнoмiчних пщойм еколопчно! пoлiтики (чи "забрудню-вач платить"?)// Екoнoмiкa Украши. - 2002, № 7. - С. 62-69.
6. Проект ликвидации шахты "Максимовская" ПО "Стахановуголь": В 4 т. - Луганск: ГОАО "Луганскгипрошахт". - 1998, т. I., кн. 2: Оценка воздействия на окружающую среду (ОВОС). - 95 с.
7. Проект ликвидации шахты "Юный Коммунар" ПО "Орджоникидзеуголь". Том 1. Пояснительная записка. Книга 2. Оценка воздействия на окружающую среду Д 502649. - Донецк: Открытое акционерное общество "Украинский научный центр технической экологии" ОАО "УкрНТЭК". - 2001 р. - 158 с.
8. Сухша О. Дослщження eкoлoгo-eкoнoмiчних прюритетсв у проведенш реабштацшних зaхoдiв у вуглевидобувних регионах// Региональна економша. - 2001, № 4. - С. 97-107.
9. Republic of Moldova: Rapid Social and Economic Assessment (RSEA) Related to Persistent Organic Pollutants (POPs). - 2006. - 17 January. - 80 c.
