CC BY
31
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 67.08 Article info
Received 14.03.2017 р.
В. Ф. Шндер, В. В. Попович
Львiвський державний ушверситет безпеки жcиттeдiяльностi, м. Львiв, Украша
РЕКУЛЬТИВАЦ1Я ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В Л1КВ1ДОВАНИХ ШАХТ ЛЬВ1ВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУГ1ЛЬНОГО БАСЕЙНУ
Породш ввдвали лкввдованнх шахт у межах Львiвсько-Волинського вугшьного басейну перефор-матовують iз кошчно'1 форми у плоску з метою запоб^ання горiнню ввдвальноТ породи та подальшо'1 1х рекультивацп. Породш ввдвали спричиняють значний техногенний пресинг на довкiлля. Висвiтлено основнi заходи, яш здiйснюють пiд час рекультивацп териконiв лiквiдованих шахт Львiвсько-Во-линського вугшьного басейну та видовий склад для виконання фггомелюративних робiт на 1х повер-хнi. Встановлено, що фiтомелiорацiю доцiльно проводити за учасп деревних порвд, стiйких до забруд-нювачiв довкiлля.
Ключоег слова: породний ввдвал; рекультивацiя; терикон; еколопчна безпека.
Вступ. 1з лiквiдацieю шахт у межах Льв1всько-Во-линського вугшьного басейну залишаеться не вирше-ною проблема !х еколого-техногенно! небезпеки. Чин-никами техногенного пресингу на довюлля прничодо-бувного регiону е: затопления прничих виробiткiв, завали та зсуви шахтних стволiв, просiдания земно! по-верхнi, пiдвищений радiацiйний фон породних вiдвалiв та довколишньо! мкцевосп, видiления токсичних еле-мент1в, сполук та продукта горшня у водойми, грунти, повiтря iз териконiв (РороууеИ, 2014).
Породнi вiдвали лiквiдованих шахт у межах Львiвсько-Волинського вуг1льного басейну переформа-товують iз кошчно! форми у плоску з метою запобтан-ня горiнню вщвально! породи та подальшо! !х рекультивацп. Однак не в« вiдвали переформатованi з рiзних причин та потребують озеленення. На поверхнi вiдвалiв розвиваеться рослиншсть, яка виникла тут уиаслiдок
природних фiтомелiоративних процес1в, що е свщчен-ням придатностi !х до залкення. Проте для виконання фiтомелiоративниx роби потрiбно врахувати шдготов-чий етап рекультивацп та розробити заходи з проведен-ня прничотехшчно! рекультивацп, а також пвдбрати вiдповiдний асортимент трав'яно! та деревно-чагарни-ково! рослинностi, для бюлопчного етапу рекультивацп, iз високими показниками газо-, пило-, посухо-, жа-ростiйкостi та низьким коефщентом водовiддачi.
На це час проблемам ргвня еколопчно! безпеки вщ-валгв вугiльниx шахт науковцi придiляють значну ува-гу. Безпосередньо бiля цих техногенних об'ектiв прожи-вае велика юльюсть людей, якi потерпають вщ смогу, продукт1в самозаймання та тлшня породи, порушено! естетики ландшафт1в тощо. Нижче подано характеристику породних вiдвалiв лiквiдованиx шахт та !х адмМс-тративну пiдпорядкованiсть (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика породних в1двал1в л1кв1довани\ шахт
№ з/п № ввдва- лу Шахта Мюто, район Форма ввдвалу Ввдвал (горить, не горить) Оргашзащя, якш передано ввдвали
1 1 № 1 "Червоног-радська" м. Червоноград Усiчений конус не горить Порода вивезена, дшянку шд вщвалом передано в зем. фонд Червонограда у 2000 р.
2 1 № 5 "Велико-моспвська" с. Волсвин Сокальсь-кого району Кошчна не горить Передано в зем. фонд Волсвина Сокальського р-ну в 2005 р.
2 Плоска не горить
3 Плоска не горить
3 1 № 2 "Новово-линська" м. Нововолинськ Конiчна не горить Не передаш, в сташ рекультивацп
2,3 Плоска не горить Передано в зем. фонд Нововолинська до прийняття на баланс дирекщею
4 1 № 3 "Новово-линська" м. Нововолинськ Плоска не горить Передано в зем. фонд Нововолинська в 2006 р.
2 Плоска не горить
3 Плоска не горить
5 1 №4 "Новово-линська" м. Нововолинськ Кошчна не горить Не передаш, у сташ рекультивацп
2 Кошчна не горить
6 1 № 6 "Новово-линська" смт Жовтневе Хребтовий не горить Не передаш, у сташ рекультивацп
2 Кошчна не горить
3 Плоска не горить
7 1 № 7 "Новово-линська" територiя Заболот-щвсько!' с. р. 1вани-чiвського р-ну Плоска не горить Не передаш, у сташ рекультивацп
2 Уачений конус не горить
3 Плоска не горить
8 1 № 8 "Новово-линська" територiя Грядiвськоl с. р. Iваничiвського р-ну Кошчна не горить Передано в зем. фонд Грядiвськоl с. р. Iваничiвського р-ну в 2006 р.
2 Плоска не горить
3 Плоска не горить
4 Плоска не горить
- за даними ЗахадноукраТнськоТ виконавчоТ дирекцй з л^щацп шахт
Цитування за ДСТУ: ПЫдер В. Ф. Рекультива^я породних вiдвалiв л^вдованих шахт Львiвсько-Волинськоro вугiльного басейну / В. Ф.
Пшдер, В. В. Попович // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 113-116 Citation APA: Pinder, V. F., & Popovych, V. V. (2017). Reclamation of Mine Rock Dumps of Liquidates Mines in Lviv-Volyn Coal Basin. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 113-116. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/468
й
Згщно з наведеними вище даними, рекультивованi терикони передаються до управлiння в населен пункти для використання за певним призначенням (рекреацiя, випас худоби, тощо). Терикони, якi потребують рекуль-тивацшних робiт, перебувають на балансi Захвдно-Ук-рашсько1 виконавчо! дирекци з тквщаци шахт, яка й проводить щ роботи. В iдеалi всi породн вiдвали по-виннi бути переформатован у плоскi та рекультивованi з метою зниження пагубного впливу на довкшля.
Аналiз останнгх дослiджень та публжацш. Питан-ня еколопчно1 небезпеки породних вiдвалiв вугiльних шахт дослвджено у численних працях науковцiв. У правд (Вигу1о & Рау1уеЬепко, 2014) проаналiзовано еколо-гiчнi та техногенш наслiдки лшшдацц вугiльних шахт. Охарактеризовано особливосп впливу масового закрит-тя гiрничих пiдприeмств на стан довкшля. Запропонова-но комплекс заходiв, спрямованих на тдвищення рiвня еколопчно! та техногенно! безпеки процесiв тквщаци шахт.
Численнi дослiдження породних вщв^в Новово-линсько! групи шахт ввдображено у наукових працях (РороууеИ, 2014, 2009а, 2009Ь, 2010). Встановлено, що негативний пресинг териконiв на довкшля проявляеться у продуктах горiння вщв^в, високому радiацiйному фонi та потраплянш важких металiв у довкiлля. Визна-чено найбiльш перспективнi види дерево-чагарниково! рослинностi для бiологiчного етапу рекультивацп згаса-ючих териконiв. У науковш працi (Yatsukh & Snityns-ку1, 2011) доведено, що найвищi кiлькостi важких мета-л1в виявлено бшя пiднiжжя терикона (Червоноградська шахта), найнижчi - на вiдстанi 50 м (2п, Со) i 100 м (Сё, Си). Нагромадження важких мет^в у rрунтi штен-сивне у швденному напрямi та свiдчить про !х розпов-сюдження водними стоками при змивi з-пiд терикона.
У науковш робот (Непук, 2012) наведено результата дослщження бюморфолопчно1 структури флори та густоти панiвних видгв деревних рослин породних вщ-валгв шахт Червоноградського гiрничопромислового району. Встановлено приживлювашсть та лкгвничо-таксацiйнi показники лкових культур сосни звичайно!, створених на порушених землях зони дiяльностi Яво-рiвського державного гiрничо-хiмiчного шдприемства "Сiрка". У роботi (Вагапоу et а1., 2011) вивчено змiни шгментного складу та структури хлоропластiв у листках рослин Са1ата^то&И& epigeios, як ростуть на рiз-них субстратах терикону. Показано, що вщбуваються змiни вмiсту пiгментiв фотосинтезу та будови хлороп-ластiв С. epigeios за ди несприятливих факторiв техногенного едафотопу. Загалом, головною метою в умовах девастованих ландшафтiв е штучна i природна фиоме-лiорацiя. Рушiйною силою ендоеколопчно! сукцеси,
яка мае забезпечити заростання девастованих ландшаф-т1в е фиогенне поле, яке автори розглядають (Kucheria-vyi & Popovych, 2015) як групу фiтоценозiв, а не пооди-ноку рослину.
У роботi (Makeieva, 2013) проаналiзовано можли-востi використання вiдвалiв як основи для встановлен-ня вiтрогенераторiв i видобутку енергп для потреб райошв, у яких розташоваш породнi вiдвали. Розрахо-вано економiчний ефект, який може бути досягнуто при розташуваннi вiтроагрегата у штучному рельефi на породному вщвал^
Вважаеться, що всебiчнi дослiдження вщвалгв гiрни-чодобування е надзвичайно важливими для розроблен-ня найрiзноманiтнiших заход1в iз покращення еколопч-но! обстановки населених пунктiв у зонi !х впливу.
Постановка завдання. Метою роботи е висвилення основних заходiв, якi проводять пiд час рекультивацп териконiв тквщованих шахт Льв1всько-Волинського вуг1льного басейну та видового складу для виконання фггомелюративних робiт на !х поверхнi.
Виклад основного матерiалу. Рекультивац1я тери-кошв вуг1льних шахт передбачае три етапи - шдготов-чий, технiчний та бюлопчний. У межах Львiвсько-Во-линського вугшьного басейну планування та проведения рекультивацшних робiт здiйснюе спещальна оргаш-зац1я - Захвдноукрашська виконавча дирекщя з л^вда-ци шахт. На прикладi породного вiдвалу "Шахти № 8 "Нововолинська"" розглянемо основш складники ре-культивацiйних робiт. Пвдготовчий етап рекультивацп териконiв лiквiдованих шахт передбачае з^бання зрь заного або викорчуваного середнього чагарничка i дрiб-нолiсся граблями на тракторi потужшстю 79 кВт (108 к. с.) з перемщенням до 20 м; облаштування дороги на вiдвал бульдозерами потужшстю 96 кВт (130 к.с.) з перемщенням грунту до 10 м; планування поверхш дороги мехашзованим способом. Техтчний етап передбачае подрiбнення породи шпуровими зарядами; розчи-щення кам'яно-ловильно1 канави; транспортування грунту на ввдвал; розроблення породи на вiдвалi бульдозерами потужнiстю 96 кВт (130 к.с.) з перемщенням грунту до 10 м; розрiвнювання породи на вiдвалi бульдозерами потужшстю 96 кВт (130 к.с.) з перемщенням грунту; розроблення потенцшно родючого грунту з на-вантаженням на автомобiлi-самоскиди екскаваторами однокiвшевими дизельними на гусеничному ходi з ков-шем мiсткiстю 0,5 (0,5-0,63) м3; розроблення водовщ-вiдних канав. Бюлопчний етап рекультивацп передбачае тдготовку мехашзованим способом стандартних мiсць для садшня дерев-саджанц1в; вис1вання багато-рiчних трав; догляд за культурфiтоценозами. Весь пере-лiк робiт наведено у табл. 2.
Табл. 2. Планування основних робгг для рекультивацп' породного вщвалу Шахти № 8 "Нововолинська"*
№ з/п Шифр i номер по-зицй нормативу Назва позицп Одиниця вимру Кшь-кiсть
Шдготовчий етап
1 Е1-203-2 Зрiзування середнього чагарника i дрiбнолiсся у грунтах природного залягання кущо-рiзами на тракторi потужнiстю 79 кВт (108 к.с.) га 0,05
2 Е1-207-2 З^бання зрiзаного або викорчуваного середнього чагарника i дрiбнолiсся граблями на тракторi потужшстю 79 кВт (108 к.с.) з перемщенням до 20 м га 0,05
3 Е1-25-3 Облаштування дороги на ввдвал (малий) бульдозерами потужшстю 96 кВт (130 к.с.) з перемщенням грунту до 10 м, група грунпв 3 1000 м3 2
4 Е1-145-12 Планування поверхш дороги мехашзованим способом, група грунпв 2 1000 м3 1,53
№ з/п Шифр i номер по-зицй нормативу Назва позицп Одиниця BHMipy Кшь-шсть
Техшчний етап
5 Е3-35-1 Подрiбнення породи шпуровими зарядами 100 м3 336,8
6 Е1-17-16 Розчищення кам'яно-ловильноТ канави. Розроблення грунту з навантажуванням на ав-томобш-самоскиди екскаваторами одноювшевими дизельними на гусеничному ходi з ковшем мюткютю 0,5 (0,5-0,63) м3, група грунпв 4 1000 м3 1,9
7 С311-1 варiанг 1 Перевезення грунту до 1 км без навантаження т 3515
8 Е1-25-4 Розроблення породи на вiдвалi бульдозерами потужнютю 96 кВт (130 к.с.) з перемь щенням грунту до 10 м, група грунпв 4 (всього 50 м, в об'емах враховано К=1,48) 1000 м3 50
9 Е1-25-12 К=4 При перемiщеннi грунту бiльше 10 м бульдозерами потужнютю 96 кВт (130 к.с.) до-бавляти на кожш наступнi 10 м, група грунпв 4 (40 м) 1000 м3 50
10 Е1-25-4 Розроблення породи на вiдвалi бульдозерами потужнютю 96 кВт (130 к.с.) з перемь щенням грунту до 10 м, група грунпв 4 (всього 100 м, в об'емах враховано К=1,48) 1000 м3 72,62
11 Е1-25-12 К=9 При перемщенш грунту бшьше 10 м бульдозерами потужнiстю 96 кВт (130 к.с.) до-бавляти на кожш наступш 10 м, група грунпв 4 (90 м) 1000 м3 72,62
12 Е1-17-16 Розчищення кам'яно-ловильноТ канави. Розроблення грунту з навантажуванням на ав-томобш-самоскиди екскаваторами одноювшевими дизельними на гусеничному ходi з ковшем мiсткiстю 0,5 (0,5-0,63) м3, група грунтiв 4 1000 м3 2,5
13 *С311-Г варiант 1 Перевезення грунту до 0,5 км без навантаження т 4625
14 Е1-25-4 Розр!внювання породи на вiдвалi бульдозерами потужнютю 96 кВт (130 к.с.) з перемь щенням грунту до 10 м, група грунпв 4 1000 м3 2,5
15 Е1-17-14 Розроблення потенцшно родючого грунту з навантаженням на автомобш-самоскиди екскаваторами однокiвшевими дизельними на гусеничному ходi з ковшем мiсткiстю 0,5 (0,5-0,63) м3, група грунтiв 2 1000 м3 23,1
16 С311-15 Перевезення грунту до 15 км без навантаження т 39270
17 Е1-145-12 Планування ввдкоав насипу мехашзованим способом, група грунтiв 2 1000 м3 49,15
18 Е1-145-12 Планування поверхнi вiдвалу механiзованим способом, група грунпв 2 1000 м3 27,85
19 Е1-37-2 Розроблення водоввдввдних канав, група грунпв 2 1000 м3 0,9
Бiологiчний етап
20 Е47-11-3 Пщготовка мехашзованим способом стандартних мiсць для садшня дерев-са,джанцiв з оголеною кореневою системою з добавленням родючоТ землi до 50 % 10 шт. 190
21 Е47-13-2 Садiння дерев-саджанщв з оголеною кореневою системою в ями розмiром 1,0x0,8 м 10 шт. 190
22 С1429-1 Саджанщ берези бородавчастоТ, 1 група, 1 сорт шт. 800
23 С1429-15 Саджанщ клена гостролистого, 1 група, 2 сорт шт. 800
24 С1429-20 Саджанщ горобини, 1 група, 2 сорт шт. 300
25 Е47-152-2 Виавання багаторiчних трав га 3,7
26 Е47-152-3 Коткування посiвiв га 3,7
27 Е47-224-1 Посiв багаторiчних трав на схилах вручну га 4
28 С1429-117 Су^iш насiння газонних трав ц 15,4
- за даними ЗахвдноукраТнськоТ виконавчоТ дирекцй з л^щацй шахт
Саштарш та ландшафтш рубки, рубки переформу-вання i рубки догляду в молодняках на породних вщва-лах вугiльних шахт рекомендовано проводити з разо-вим об'емом вибipки не бiльше 10 %. Вирубуванню шд-лягають гниючi i ослaблi дерева хвойних i листяних по-piд. Сильне розрвдження молоднякiв i сеpедньовiкових лiсових мaсивiв призводить до пришвидшення деграда-ци дерево-чагарниково! pослинностi тд впливом агре-сивного повiтpяного середовища (табл. 3).
поля бальзамiчна, в'яз, яблуня сибiрська, береза повисла, осика, облшиха, акацiя б1ла тощо.
Ц рослини мають переважати в бюценоз^ тому що, окрiм високо1 стiйкостi до забруднювачiв повiтря, яке мiстить фторисп з'еднання та оксиди сiрки i азоту, вони володiють властивостями газо- i пилопоглинання, а та-кож посухостшюстю, зимостiйкiстю, високою трофшс-тю. З хвойних можна використовувати ялiвець сибiрсь-кий. Йому притаманна шдвищена газостiйкiсть.
Табл. 3. Вщносна чутлив1сть рослин до забруднювач1в повггря Перелж використаних джерел
Вид
Забруднювачi
SO,
NO,
Хвойш:
Ялiвець звичайний
С*
Листят та чагарники:
Береза повисла
Глад
Осика
Акащя бiла
П*
С*
С
С
Ч
С
Примггка: С - стшю, Ч - чутливi, П - промiжноТ чутли-восп, * - pi3Hi оцiнки чутливостi
Висновки. Для створення ново!, бiльш стшко! до впливу забруднювальних речовин, еколопчно! системи зони впливу терикошв, потpiбно запроваджувати куль-туpфiтоценози таких деревно-чагарникових порщ: то-
Baranov, V., Beshlei, S., Sokhanchak, R., & Kozlovskyi, M. (2011). Vmist pihmentiv i struktura khloroplastiv kunychnyka nazemnoho (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) za umov rostu na vidvalakh po-rody vuhilnykh shakht. Biolohichni Studii [Studia Biologica], 5(3), 97-102. [in Ukrainian].
Buzylo, V. I., & Pavlychenko, A. V. (2014). Ekolohichni ta tekhno-henni naslidky likvidatsii vuhilnykh shakht. Rozroblennia rodo-vyshch, 3, 535-540. [in Ukrainian].
Henyk, Ya. V. (2012). Lisovidnovlennia skladnykh tekhnohennykh ekosystem Lvivshchyny. Visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu: zb. nauk. prats, 1, 117-120. Dnipropet-rovsk: Vyd-vo DDAU. [in Ukrainian].
Kucheriavyi, V. P., & Popovych, V. V. (2015). Vplyv fitohennoho polia na optymizatsiiu kontynualno-dyskretnoi struktury roslynno-ho pokryvu devastovanykh landshaftiv. Ekolohichna bezpeka yak osnova staloho rozvytku suspilstva. Yevropeiskyi dosvid i perspekty-
F
С
С
С
С
vy: tezy dop. II Mizhnar. nauk. -prakt. konf., m. Lviv, 4-6 lystopada 2015 r. (pp. 73-74). Lviv: Vyd-vo LDU BZhD. [in Ukrainian].
Makeieva, D. O. (2013). Ekolohichna nebezpeka porodnykh vidvaliv ta shliakhy vyrishennia problemy. Problemy ekolohii, 1(31), 43-48. [in Ukrainian].
Popovich, V. V. (2010). Flora terrikonov Novovolynskogo gornopro-myshlennogo regiona (Ukraina) i sposoby ee vosstanovlenija. Ves-tnik MGU, 1, 211-212. [in Russian].
Popovych, V. V. (2009a). Vplyv klimatychnykh umov na rozvytok roslynnosti tekhnohennykh landshaftiv Maloho Polissia u zymovyi period. Naukovyi Visnyk NLTU Ukrainy: zb. nauk.-tekhn. prats, 19(3), 37-42. Lviv: RVV NLTU Ukrainy. [in Ukrainian].
Popovych, V. V. (2009b). Kharakterystyka oseredkiv samozaimannia porodnykh vidvaliv vuhilnykh shakht Novovolynskoho hirnychop-
romyslovoho rehionu. Naukovyi Visnyk NLTU Ukrainy: zb. nauk.-tekhn. prats, 19(12), 77-82. Lviv: RVV NLTU Ukrainy. [in Ukrainian].
Popovych, V. V. (2014). Fitomelioratsiia zhasaiuchykh terykoniv Lvivsko-Volynskoho vuhilnoho baseinu: monohrafiia. Lviv: Vyd-vo LDUBZhD, 174 p. [in Ukrainian].
Popovych, V. V. (2014). Kulturfitotsenozy zhaslykh terykoniv Lvivs-ko-Volynskoho vuhilnoho baseinu. Visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediialnosti, 10, 184-190. [in Ukrainian].
Yatsukh, O. M., & Snitynskyi, V. V. (2011). Osoblyvosti terytorialno-ho rozpodilu vazhkykh metaliv u zoni vplyvu vidvalu Chervonoh-radskoi shakhty. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytsko-ho, 13,2(48), 190-195. [in Ukrainian].
В. Ф. Пиндер, В. В. Попович
РЕКУЛЬТИВАЦИЯ ПОРОДНЫХ ОТВАЛОВ ЛИКВИДИРОВАННЫХ ШАХТ ЛЬВОВСКО-ВОЛЫНСКОГО УГОЛЬНОГО БАССЕЙНА
Породные отвалы ликвидированных шахт в пределах Львовско-Волынского угольного бассейна переформатируют с конической формы в плоскую с целью предотвращения горению отвальной породы и дальнейшей их рекультивации. Породные отвалы оказывают значительный техногенный прессинг на окружающую среду. Освещены основные мероприятия, которые проводятся во время рекультивации терриконов ликвидированных шахт Львовско-Волынского угольного бассейна и видовой состав для проведения фитомелиоративных работ на их поверхности. Установлено, что фитомелиорацию следует проводить с участием древесных пород, устойчивых к загрязнителям окружающей среды.
Ключевые слова: породный отвал; рекультивация; террикон; экологическая безопасность.
V. F. Pinder, V. V. Popovych
RECLAMATION OF MINE ROCK DUMPS OF LIQUIDATES MINES IN LVIV-VOLYN COAL BASIN
Rock dumps of liquidated mines within the Lviv-Volyn Coal Basin are being converted from conical into flat form in order to prevent combustion of rock dumps and their subsequent reclamation. Rock dumps cause significant industrial pressures on the environment. Therefore the study aims at highlighting the key events held during slagheaps reclamation of the liquidated mines in Lviv-Volyn Coal Basin and species composition for phytomelioration work on their surface. The authors have reviewed the main components of reclamation work on the example of rock dump of mine number 8 Novovolynska. In course of the research we have obtained certain results. Firstly, reclamation of coal mine slagheaps has three phases - preparatory, technical and biological. The preparatory phase involves raking of truncated or medium uprooted shrub. The technical stage involves the next: crushing rock by hole charges; clearing of stone-catching ditches; ground transportation to the rock dump; development of rock dumps by the bulldozers. Finally, the biological reclamation phase involves the preparation of standard places for planting trees applying mechanical method; planting perennial grasses; crop plants phytocoenoses care. We have also found that sanitary and landscape logging, felling cuts and thinning in young stock on coal mines waste rock heaps are recommended to conduct with a single sample volume not exceeding 10 %. We have concluded that to create a new more resistant to contaminants environmental system of heaps impact zone, we need to implement crop plants phytocoenoses of such tree and shrub species as balsam poplar, elm, Siberian apple, Betula pendula, aspen, buckthorn, white acacia etc. Keywords: rock dump; reclamation; slagheap; environmental safety.
1нформащя про aBTopiB:
Пшдер Володимир Федорович, ад'юнкт, Львiвський державний ушверситет безпеки жип^яльносл, м. Львiв, УкраУна. Email: vova290752@gmail.com
Попович Василь Васильович, канд. с.-г. наук, доцент, Львiвський державний ушверситет безпеки життeдiяльностi, м. Львiв, УкраУна. Email: popovich2007@ukr.net
