CC BY
17
бюенергетично! rany3i в УкраАт. Аналiзуючи eKOHOMi4Hy пол^ику краш вв-ропи, спостер^аемо, що в процесi створення бiоенергетичних плантацш зас-тосовувались тaкi держaвнi стимули, як: субсиддавання, безвiдсоткове або низько вщсоткове кредитування, створювались фонди "зелено!" енергй. По-дiбне стимулювання створювало б сприятливi умови господарювання в галу-3i бiоенергетики i в нашш крашь
4. Державна пол^ика мае бути спрямована та шщшвати розвиток енергетично незалежно! вiд iмпортовaних енергоносйв Украши. Спроби створення бюенергетичних плaнтaцiй швидкоростучих деревних порiд в Ук-раАш вже е у Вшницькш та Волинськiй областях. Але немае сучасних зaводiв з виробництва паливних пелетiв та гранул з отримувано! техтчно1 сировини. Об'екти комунально! влaсностi не зaбезпеченi сучасними опалювальними системами, якi б могли працювати на продукцй вiдновних джерел енергй. Нара-зi потрiбно розглядати введення та використання сучасних технологш на державному рiвнi.
Лггература
1. Гелетуха Г.Г. Государственное регулирование развития биоэнергетики в странах Европы и США / Г.Г. Гелетуха, Т. А. Железная. - Ч. 1. // Промышленная теплотехника. - 2002. -Т. 24, № 4. - С. 81-88.
2. Гелетуха Г.Г. Государственное регулирование развития биоэнергетики в странах Европы и США / Г.Г. Гелетуха, Т. А. Железная. - Ч. 2. // Промышленная теплотехника. - 2002. -Т. 24, № 5. - С. 78-86.
3. Hein D.W. Biomass energy in Austria. Activities, Policy and Success. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1230-1233.
4. Houmoller S. Biofuels in the Industry - Reduction of CO2 - emission from the Industrial Sector. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry / S. Houmoller, M.W. Fock, J. Bjerg, M.T. Hansen. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1366-1368.
5. Hultberg S. Bioenergy Policy in the Nordic Countries. Proc. of the 9th European Bioenergy Conference on Biomass for Energy and the Environment. 24-27 June 1996, Copenhagen, Denmark. - P. 9-24.
6. Mez L. Political, Economic and Legal Frame Conditions for Renewable Energy in Germany. Proc. of 7th Polish - Danish Workshop on Biomass for Energy. 7-10 December 2000, Starbi-enino, Poland. - P. 105-106.
7. Nielsen S. Liberalisation and Green Electricity Market in Denmark. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1226-1229.
8. Ortinger W. Progress and Situation Concerning the Energetical Use of Biomass in Bavaria. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry / W. Ortinger, R. Schafer. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1234-1237.
9. Slater F.M. Growing SRC for Biomass in the Uplands - the Task of Convincing Farmers. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry / F.M. Slater, R.J. Heaton, P.F. Randerson. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1570-1573.
УДК 631.425.6 Здобувач В.В. Попович - Львiвський державный ушверситет
безпеки житт£дiяльностi
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДК1В САМОЗАЙМАННЯ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ НОВОВОЛИНСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
Розглянуто осередки самозаймання на териконах Нововолинського прничопро-мислового регюну. Здшснено вимiрювaння температури, вологост та потужносп ек-
вiвалентноi дози фотонного юшзуючого випромiнювання. Встановлено, що на сьо-годнi немае едино'1' думки про причину самозаймання прничих порiд. Багато фаxiв-цiв вважають, що причиною самозаймання порiд е ix взаемодiя з киснем атмосферного пов^ря. Зазвичай самозаймаються волоп гiрськi породи за слабко'1' аерацп ix-ньо'1' поверxнi. Вогнища самозаймання порщ часто виявляються пiд час видшень су-льфатiв залiза i арчано'1' кислоти. Утворення цих речовин можливе тшьки пiд час окислювального вилуговування пiриту, що мiститься в породах.
Ключовi слова: терикон, самозаймання, волопсть, природне заростання, ф^о-мелюращя.
Competitor V.V. Popovych - Lviv state university of vital activity safety
Description of spontaneous ignition centres of naturally occurring dumps of coal mines in Novovolynsk mine-industrial region
The self-ignition process of pit refuse heaps based on a dump of mining region in Novovolynsk is examined. The temperature measurements of self-ignition centers, humidity and capacity of equivalent dose of photon ionized radiation are realized. It is set that for today there is not the unique idea about reason of spontaneous combustion of mountain breeds. Many specialists consider that reason of spontaneous combustion of breeds is their co-operating with oxygen of atmospheric air. Usually moist mountain breeds independently get busy at the weak airing of their surface. The hearths of spontaneous combustion of breeds often appear during excretions of sulfates of iron and sulphuric acid. Formation of these matters is possible only during the oxidizing lixiviating of brazil which is contained in breeds.
Keywords: waste pile, spontaneous ignition, humidity, natural development, phyto-melioration.
Постановка проблеми. Дослщження процесу самозаймання вщвашв вугшьних шахт е актуальним питанням сьогодення. Унаслщок самозаймання терикошв вщбуваеться: забруднення довкшля через випари токсичних газ1в; утворення х1м1чних сполук, що забруднюють водоносш горизонти; перего-рання породи i утворення провашв, що перешкоджають процесу ф1томелюра-цп на вщвалах (рис. 1) [1].
Рис. 1. Гортня передних вьдвальв у Нововолинську
На сьогодш немае едино1 думки про причину самозаймання прничих порщ. Багато фахiвцiв вважають, що причиною самозаймання порщ е ïx вза-емодiя з киснем атмосферного повггря. Згiдно з практикою, самозаймаються, зазвичай, вологi прсью породи за слабкоï аерацiï ïxньоï поверxнi. Вогнища самозаймання порiд часто виявляються пiд час видiлень сульфа^в залiза i ti-рчано1' кислоти. Утворення цих речовин можливе тшьки пщ час окислюваль-ного вилуговування шриту, що мiститься в породах.
За одшею з версiй причиною самозаймання терикошв в Донбасi е ть оновi бактери (Th. ferrooxidans), що мютяться у шахтних водах [2, 3]. Ц бактери поширенi повсюдно. Вони не втрачають свое1' активностi при замерзаннi води, переносять високу температуру та витримують величезний тиск. Меш-кають у вЫх вугiльниx родовищах i мшералах, що мiстять сiрку.
Пiд час виконання дослщв у лабораторних умовах [3] з сумшшю води та вугшля за зовнiшнiми ознаками не було виявлено шяких змш Зате, усе-рединi пiд впливом бактерш, що мiстяться у вугiллi i глинистих породах, мь нерал пiрит розпадався на два компоненти: Ырчану кислоту i двовалентне за-лiзо. Але не вся Ырка перетворюеться на кислоту, частково вона залишаеться у виглядi колощного розчину бурого кольору i пщ впливом бактерш починае на^ватися. Пристосовуючись до тепла, змшюються бактери. З крапель вони стають нитками i палицями, по^м набувають сферично1' форми.
За пщвищення температури до 120 °С сiрка кипить i видiляеться пара. Чим вища температура, тим бшьше пари. Досягнувши 240-260 °С, пари Ырки запалали, а бiоxiмiчний процес змшявся xiмiчним. Новi речовини, перетво-рюючись, долучаються до горiння, що супроводжуеться температурою 1800°С i вище. Тодi, надра шахт i терикошв настшьки розжарюються, що починае плавитися порода. Деколи можна побачити, що з терикону, немов лава з вулкану, виливаеться розжарена маса. При цьому бактери гинуть, розпочав-ши процес горшня [3].
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. В Укра1'ш дослiдження процесiв самозаймання породних вiдвалiв здiйснюють переважно у Донець-кому вугiльному басейнi. Тут варто вщзначити працi М.П. Зборщика, В.В. Осокша (м. Донецьк, 1990-2008 рр.), якi дослiджують питання бюгеохь мiчноï теорiï самозаймання гiрничиx порiд, методи запоб^ання займанню та гасiння вiдвалiв вугiльниx шахт. Н.В. Лебедев здшснив моделювання процесу переносу теплового потоку вщ осередку самозаймання у масивi вiдвалiв через водонасиченi грунти i породи пiд пiдошвою масиву (м. Луганськ, 2008 р.). Дослщження шкщливих викидiв породних вiдвалiв унаслщок самозаймання i розроблення науково-техшчних нормативiв здiйснили П.С. Паш-ковский, С.П. Греков, 1.Н. Зiнченко, О.П. Пашковский (м. Донецьк, 2008 р.). Вагомий внесок у наукове обгрунтування та технологш захисно-декоратив-ного залюнення териконiв Донбасу зробили науковцi Нащонального аграрного унiверситету Л.С. Киричок, О.Л. Тонха, А.А. Строчинський, В.С. Свири-денко, О.Г. Бабiч, М.М. 1льенко, О.В. Безкровна (м. Кшв, 2003-2006 рр.). Дос-лiдження процешв самозаймання та ïx вплив на довкшля у Львiвсько-Во-линському вугшьному басейнi здiйснювали Гiдрогеологiчна партiя Рiвненсь-ко1' геологорозвiдувальноï експедици (2007 р.), О.С. Терещук (2005-2007 рр.), В.П. Галушка, П.Р. Третяк (м. Львiв, 2007 р.).
Самозаймання терикошв Нововолинського прничопромислового регь ону вивчено та опрацьовано недостатньо.
Постановка завдання. Метою дослщження було виявлення осередюв горiння на одному з вщвашв Нововолинського гiрничопромислового регiону Ук-раши та вимiрювання навколо них температури, вологосп, радiацiйного фону.
Виклад основного матерiалу. Для здiйснення дослiдження у Новово-линському гiрничопромисловому регiонi передбачалось обрати терикон, на якому вщбуваються процеси самозаймання. Таким став терикон ДП Шахти №9 об'еднання "Волиньвугшля".
Дослiдження породного вiдвалу ДП Шахти №9 об'еднання "Волиньвугшля" здшснювали на трьох рiвнях - пiднiжжi (нульова позначка), середньо-му рiвнi (15 м вiд нульово! позначки), вершит (28 м вщ нульово! позначки). Температура навколишнього середовища +7 °С, вiдносна вологiсть повiтря 0,5 %. Вимiрювання фону виконували за допомогою дозиметра-радiометра МКС-05 "ТЕРРА". Допустима доза радiацiйного фону становить 0,3 мк /год.
Шд час ведення польових дослщжень було виявлено, що бiля шдшж-жя терикону температура поверхш дорiвнюе +12 °С, вологiсть породи - 9,1 %
(глибина 5 см), потужшсть е^валентно1 дози фотонного iонiзуючого випро-
з
мшювання - 0,14 мк /год. Процеси самозаймання вщсутш. Вологiсть породи на глибиш 15 см - 19,9 %; 20 см - 14,3 %; 50 см - 17,1 %. На вершинi температура поверхш терикону +7-12 °С, волопсть породи - 35 %, потужшсть ек-
з
вiвалентноi дози фотонного юшзуючого випромiнювання - 0,9-0,14 мк /год. Процеси самозаймання вщсутш.
Процеси горшня породи спостерiгаються на середньому рiвнi терикону (рис. 2).
М1сця горЫня
Рис. 2. Мшця горшня породи на терикош шахти №9
Температура поверхш терикону +14 °С. Потужшсть еквiвалентноi доз
зи фотонного юшзуючого випромшювання - 0,16-0,34 мк /год. Осередки самозаймання виявлено на бiчнiй поверхш. Швидюсть потоку газiв 3 м/с, температура газiв +35 °С. Характеристики осередюв горiння наведено в табл.
Табл. Характеристика осередк'ш горшня терикону ДП Шахти №9
Джерела горшня Волопсть на поверхш джерела, % Волопсть на глибиш 30 см, % Волопсть на глибиш 50 см, % Рад1ацшний потш, мкз/год 1, °С Площа виходу газ1в, м2
1 24,5 19,6 7,6 0,18 47 1
2 26,5 16,7 15,4 0,15 35 0,5
3 34,2 16,8 7,1 0,14 37 0,3
Вимiрявши значення вщносно! вологостi на рiзнiй глибиш у мiсцях
горшня, можна побачити, що вона зменшуеться з глибиною (рис. 3). vç 40
■Джерело горшня 1
■Джерело горшня 2
•Джерело горшня 3
20 40 60
Глибина запл'фу, см
Рис. 3. Графш змти eidHOCHOï вологостi залежно eid глибини 3aMipy
Безпосередньо бшя мюць самозаймання набули розвитку культури: кульбаба лжарська Taraxacum officinala Wigg., кульбаба осiння Leontodon au-tumnalis L., зозулин льон Polytrichum Sp (рис. 41
а) 6) в)
Рис. 4. Taraxacum officinala Wigg. (a), Leontodon autumnalis L. (б), Polytrichum Sp. (в)
У загальному на вщваш процес природного заростання вщбуваеться за участю люових культур - берези поникло! Betulapendula Roth., бшо! акацн Robiniapseudoacacia L., сосни звичайно! Pinus sylvestris L. (рис. 5).
Рис. 4. Betula pendula Roth. (a), Robinia pseudoacacia L. (б), Pinus sylvestris L. (в)
Висновки. Отже, шд час здшснення польових дослщжень на поверхш терикону ДП Шахти №9 "Нововолинська" визначено:
• процеси самозаймання ввдбуваються на 61чнш поверхт ввдвалу;
• потужтсть екивалентно! дози фотонного ютзуючого випромшювання у mî-сцях гор1ння досягае 0,34 мкЗ/год, що перевишуе допустиму норму;
• температура осередшв гор1ння на поверхт ввдвалу сягае +35-47 °С;
• значення ввдносно! вологост на у мшцях гор1ння зменшуеться з глибиною;
• б1ля мюць самозаймання набули розвитку культури Taraxacum officinala Wigg., Leontodon autumnalis L., Polytrichum Sp.;
• у рад1ус1 5 м ввд мюць самозаймання ростуть Betula pendula Roth., Robinia pseudoacacia L., Pinus sylvestris L.
• процес природного заростання терикона ускладнюеться внаслщок самозаймання та просвдання породи.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Ф^омелюращя. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. - 540 с.
2. Зборщик М.П. Явление выделения из пиритсодержащей горной породы элементной серы под действием тионовых бактерий / М.П. Зборщик, В.В. Осокин. - М. : Изд-во "Международная ассоциация авторов научных открытий", диплом № 79 на открытие, 1998. [Електро-нний ресурс]. - Доступний з http://www.iser.news2000.com.ua/print/derzhava/terrikony podzhiga-yutnevid.html. _
УДК388.4:504(477.8) Acnip. Б.1. Шувар1 -Львiвський шцюнальний аграрный
утверситет
ФОРМУВАННЯ Ц1ЛЬОВОГО РИНКУ OPrAHI4HOÏ ПРОДУКЦП В yKPAÏHI
Дослщжено попит на еколопчно чисту продукцiю, зокрема стан св^ового ринку оргашчно'1 продукцп, анкетування з питань поiнформованостi населення захщно-го регiону Украши щодо пропозицп оргашчно'1 продукцп на ринку Украши. Проде-монстровано цiнову полiтику на оргашчш продукти та перспективи для виробниюв оргашчно'1 продукцп. На прикладi практичного ведення органiчного виробництва продемонстровано його економiчну ефективнiсть.
Ключовi слова: оргашчне виробництво, екологiчно чиста продукщя, економiч-на вигода, екологiзацiя.
Post-graduate B.I. Shuvar - Lviv national agrarian university Forming target market of organic products in Ukraine
Research of demand is carried out on environmentally clean products, in particular world market of organic products, questionnaire on questions knowledge population of western region of Ukraine condition in relation to suggestion of organic products at the market of Ukraine. A price policy is shown on organic products and prospects for the producers of organic products. On the example of practical conduct of organic production is shown economic efficiency.
Keywords, ecologically clean products, organic production, economic value, ecologi-zation.
Кращий смак оргашчних продуклв пор1вняно з традицшними, вщсут-шсть стимулятор1в росту, залишюв пестицид1в та генетично модифжованих оргашзм1в у рацюш харчування - це далеко не весь перелж яюсних показни-юв органiчноï продукцп для людини. З кожним роком украшський споживач стае щоразу вимоглившим до продуклв харчування, бшьш розбiрливим та обережшшим у ïx виборь Вiдомо, що свгговий товарообiг органiчних продуклв у 2008 р. становив понад 45 млрд дол. США, i це попри те, що економiчна криза була в самому розпалi [4].
1 Наук. кер1вник: проф. В. В. Липчук, д-р екон. наук - Льв1вський нащональний аграрний ушверситет
